Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Одеський нац？ональний ун？верситет ？мен？ ？.？. Мечникова
？Авраамськ？ угоди？ та перспективи врегулювання арабо-？зра？льського конфл？кту
Захарченко А.М.,
кандидат пол？тичних наук, доцент кафедри м？жнародних в？дносин
Александрюк В.В.,
студентка ？У курсу в？дд？лення м？жнародних в？дносин
Анотац？я
арабський ？зра？льський авраамський угода
У статт？ анал？зу？ться процес нормал？зац？？ в？дносин м？ж ？зра？лем та чотирма арабськими кра？нами - ОАЕ, Бахрейном, Марокко та Суданом, що отримав назву ？Авраамських угод？. Виявляються обставини, завдяки яким укладання цих домовленостей стало можливим, а також ？хн？й потенц？йний вплив на рег？ональн？ процеси.
З'ясовано, що нормал？зац？я в？дносин м？ж ？зра？лем та його сус？дами стала результатом глибинних трансформац？й, що в？дбулися в рег？он？ внасл？док ？Арабсько？ весни？. Вони в？дсунули арабо-？зра？льський конфл？кт в ц？лому та палестинську проблему зокрема на перифер？ю рег？ональних процес？в. Зб？г ？нтерес？в ？зра？лю та пом？ркованих сун？тських режим？в навколо подолання сп？льних проблем безпеки, ？ насамперед стримування ？рансько？ загрози, став фундаментом для п？дписання ？Авраамських угод？. Не менш важливу роль у цьому процес？ з？грала адм？н？страц？я Д. Трампа, яка акцентувала увагу на необх？дност？ утворення анти？ранського рег？онального об'？днання.
Анал？з практично？ ？мплементац？？ ？Авраамських угод？ через р？к п？сля ？х п？дписання св？дчить про те, що вони вже принесли див？денди кра？нам-учасникам. Особливо це стосу？ться ？зра？льсько-ем？ратського треку, де сторони перейшли до т？сного сп？вроб？тництва в економ？чн？й, технолог？чний та безпеков？й сферах. Щодо перспектив нормал？зац？？ в？дносин ？зра？лю з ？ншими кра？нами Арабського св？ту, то вони викликають аргументован？ сумн？ви. Просування на цьому шляху буде залежати як в？д мотивац？？ самих арабських кра？н, так ？ в？д зусиль американсько？ дипломат？？. Особливого значення у цьому контекст？ набувають подальш？ кроки адм？н？страц？？ Дж. Байдена. У будь-якому випадку, неврегульован？сть палестинсько-？зра？льського конфл？кту залиша？ться серйозним гальмуючим елементом на шляху до подальшо？ нормал？зац？？ в？дносин ？зра？лю з？ сво？ми сус？дами та загально？ стаб？л？зац？？ Близького Сходу.
Ключов？ слова: угоди, ？зра？ль, арабськ？ кра？ни, Близький Сх？д.
Abstract
The Abraham accords and prospects for resolution of the Arab-Israeli conflict
The purpose of this article is to analyze the process of normalization between Israel and four Arab countries - the UAE, Bahrain, Morocco and Sudan, known as the Abraham Accords. The research identifies the circumstances that made these agreements possible, as well as their potential impact on regional processes.
The authors came into conclusion that the normalization of relations between Israel and its neighbors stemmed from the profound transformations that took place in the region as the result of the Arab Spring. They pushed the Arab-Israeli conflict, as well as the Palestinian problem, into the periphery of the regional politics. The convergence of Israel's and moderate Sunni regimes' interests around overcoming common security challenges, including the Iranian threat, has become the basis for the Abraham Accords. The activity of the Trump administration, which emphasized the need for creation of an anti-Iranian regional alliance, was also equally significant in this process.
Analysis of implementation of the Abraham Accords one year after their signing demonstrates that they have already generated benefits for participating countries. This especially applies to Israel-United Arab Emirates relations, where the parties have come into close cooperation in the economic, technological and security spheres. Regarding the prospects for normalization of Israel's relations with other countries in the Arab world, they seem quite questionable. Progress in this field will depend both on the motivation of the Arab regimes and on the efforts of American diplomacy. The further steps of the Biden administration are of particular importance in this regard. The unresolved Israeli-Palestinian conflict, at any rate, remains a major impediment to further normalization of Israel's relations with its neighbors and overall stabilization in the Middle East.
Key words: agreements, Israel, Arab states, the Middle East.
Основна частина
Постановка проблеми. Так зван？ ？Авраамськ？ угоди？ м？ж ？зра？лем з одного боку та Об'？днаними Арабськими Ем？ратами (ОАЕ) ？ Бахрейном з ？ншого були п？дписан？ в Вашингтон？ 15 вересня 2020 року. В жовтн？ того ж року в？дбулося п？дписання угоди з Суданом, а в грудн？ - в？дновлення в？дносин з Марокко, що надало додаткового ？мпульсу нормал？зац？？ в？дносин ？зра？лю з кра？нами Арабського св？ту.
Ц？ под？？ можна см？ливо назвати революц？йним проривом в справ？ врегулювання арабо-？зра？льського конфл？кту, адже протягом багатьох рок？в арабськ？ уряди (за винятком ？гипту та Йордан？？, як？ вже нормал？зували в？дносини з Тель-Ав？вом) пов'язували встановлення дипломатичних в？дносин з ？зра？лем ？з врегулюванням палестинсько-？зра？льського конфл？кту.
？Авраамськ？ угоди？ засв？дчили той факт, що арабо-？зра？льський конфл？кт в ц？лому та палестинська проблема зокрема перестали бути системоутворюючим елементом рег？онально？ системи в？дносин на Близькому Сход？. ？хн？ м？сце зайняла в？сь протистояння м？ж ？раном та групою сун？тських кра？н, до яких, з огляду на зб？г стратег？чних ？нтерес？в, при？днався ？зра？ль.
Анал？з останн？х досл？джень та публ？кац？й. Укладання ？Авраамських угод？ викликало активну дискус？ю в експертному середовищ？. Якщо проанал？зувати ？снуюч？ прац？ ？зра？льських, арабських та американських пол？толог？в, то ？х можна умовно под？лити на дв？ основн？ категор？？: оптим？ст？в та скептик？в. Так, б？льш？сть фах？вц？в позитивно оц？нюють ？Авраамськ？ угоди？. Спираючись на сутт？вий прогрес у розвитку двосторонн？х в？дносин, що був досягнутий кра？нами продовж року п？сля п？дписання угод, вони под？ляють спод？вання на подальшу ？зра？льсько-арабську нормал？зац？ю. Серед зазначених експерт？в: сп？вроб？тники ？зра？льського ？нституту досл？джень нац？онально？ безпеки (INSS) Й. Гузанск？ та С. Фьюер [8]; Дж. Красна та його колеги з Центру Моше Даяна Тель-Ав？вського ун？верситету [10]; старший науковий сп？вроб？тник Вашингтонського ？нституту близькосх？дно？ пол？тики Д. Маковськ？ [12]; анал？тики ？вропейського центру досл？джень безпеки Джорджа Маршалла Т. Норлен та Т. С？на？ [15]; професор пол？толог？？ з Об'？днаних Арабських Ем？рат？в А. Абдулла [1]; президент Ем？ратського пол？тичного центру (EPC) Е. Аль-Кетб？ [2]; професор М？жнародного ун？верситету Рабату М. Чтату [5]; кореспондент ？The Jerusalem Post？ Ф. Францман [7] та ？нш？.
Щодо скептик？в, то вони, не применшуючи позитивн？ сторони ？Авраамських угод？, п？дкреслюють ？х обмежений характер. Вони акцентують увагу на тому, що угоди ？гнорують палестинську проблему ？ спрямован？ лише на реал？зац？ю ？нтерес？в окремих кра？н. Це так？ в？дом？ американськ？ досл？дники, як пров？дний сп？вроб？тник Ради з м？жнародних в？дносин М. ？ндик [9], старший науковий сп？вроб？тник Фонду Карнег？ А.Д. М？л - лер [13], Ш. Телхам？ з ？нституту Брук？нгса [16], а також експерт Атлантично？ Ради Дж. Ферзигер [6] та Д. Бутту - анал？тик з Рамалли, колишня радниця М. Аббаса [4].
Джерельною базою цього досл？дження стали тексти ？Авраамських угод？ [17]; заяви американських [18; 3], ？зра？льських [14], та арабських [11] державних д？яч？в; матер？али ？зра？льсько？ та арабсько？ преси.
Вид？лення невир？шених ран？ше частин загально？ проблеми. Окрем？ аспекти сучасно？ ？зра？льсько-арабсько？ нормал？зац？？ знайшли сво？ в？дображення в роботах укра？нських фах？вц？в М. Зам？кули та Е. Кучеренка. Вт？м, комплексний анал？з ？Авраамських угод？ ще не ставав предметом окремого наукового досл？дження в укра？нськ？й ？стор？ограф？？.
Формулювання ц？лей статт？. Метою статт？ ？ анал？з впливу ？Авраамських угод？ на перспективи врегулювання арабо-？зра？льського конфл？кту. Ця мета реал？зу？ться шляхом виконання наступних завдань: 1. виявити обставини, завдяки яким укладання угод стало можливим, мотивац？ю кра？н - п？дписант？в, а також посередницьку роль адм？н？страц？？ Д. Трампа; 2. проанал？зувати результати практично？ реал？зац？？ ？Авраамських угод？ через р？к п？сля ？х п？дписання; 3. дати прогноз щодо перспектив нормал？зац？？ в？дносин ？зра？лю з ？ншими кра？нами арабо-мусульманського св？ту.
Виклад основного матер？алу досл？дження.
？Авраамськ？ угоди？ не ？ першими, що нормал？зують в？дносини м？ж Тель-Ав？вом та його арабськими сус？дами. Першою под？бною угодою був мирний догов？р 1979 року м？ж ？зра？лем та ？гиптом, укладений за посередництва президента США Дж. Картера. Наступною стала мирна угода 1994 року м？ж ？зра？лем та Йордан？？ю, п？сля яко？, незважаючи на значн？ зусилля р？зних американських адм？н？страц？й, досягти прориву у справ？ нормал？зац？？ ？зра？льсько-арабських в？дносин не вдавалося. Тому п？дписання угод ？зра？лем одразу з чотирма арабськими державами у 2020 роц？ стало одн？？ю ？з найвизначн？ших под？й в пол？тичному житт？ Близького Сходу за останн？ дек？лька десятил？ть.
Це поясню？ться фундаментальними зм？нами близькосх？дного пол？тичного ландшафту, як？ в？дбулися внасл？док ？Арабсько？ весни？. По-перше, революц？йн？ под？？ 2011 року призвели до дестаб？л？зац？？ низки арабських кра？н (Сир？я, Л？в？я, ？мен), де ситуац？я згодом переросла у затяжн？ громадянськ？ в？йни. По-друге, в рег？он？ утворився так званий ？вакуум сили？, в результат？ якого значно посилилась д？яльн？сть радикальних ？слам？стських рух？в та несистемних актор？в. По-трет？, в？дбулася принципова зм？на в рег？ональному баланс？ сил, де на л？дерськ？ позиц？？ вийшли ？ран, Туреччина та Катар.
В таких умовах кра？ни рег？ону зм？нили св？й фокус з арабо-？зра？льського конфл？кту на вир？шення набагато б？льш актуальних для себе питань. Потужним фактором зближення позиц？й ？зра？лю та пом？ркованих арабських режим？в стала вза？мна зац？кавлен？сть у стримуванн？ ？рану, який продовжу？ розвивати свою ядерну програму, п？дтриму？ радикальн？ рухи та стр？мко розширю？ св？й вплив в рег？он？, зокрема в ？раку, Л？ван？, Сир？？ та ？мен？. Кр？м анти？рансько？ позиц？？, п？дписант？в ？Авраамських угод？ по？дну？ боротьба проти ？Брат？в - мусульман？ (включно з ХАМАСом) та посилення впливу кра？н, що ？х п？дтримують - Туреччини та Катару [12].
Кардинальн？ зм？ни в близькосх？дн？й конф？гурац？？ в？добразилися на сприйнятт？ арабськими державами палестинсько？ проблеми. Останн？ почали розум？ти, що врегулювання палестинсько-？зра？льського конфл？кту на основ？ концепц？？ ？двох держав？ ？ малов？рог？дним в найближч？й перспектив？. Це призвело до поступового в？дходження палестинського питання на другий план порядку денного. Таким чином, ？Авраамськ？ угоди？ ознаменували перемогу власних ？нтерес？в арабських кра？н над ？деолог？？ю [15].
Кр？м под？й ？Арабсько？ весни？, принципово важливу роль в укладанн？ угод з？грала посередницька д？яльн？сть адм？н？страц？？ Д. Трампа. З перших дн？в свого перебування на посад？ президента Д. Трамп акцентував увагу на доц？льност？ утворення рег？онального об'？днання проти ？рану у склад？ ？зра？лю та пом？ркованих арабських режим？в. У сво？й мирн？й ？н？ц？атив？ ？Мир заради процв？тання？ американський президент ч？тко продемонстрував незац？кавлен？сть у продовженн？ традиц？йно？ пол？тики США щодо п？дтримки вир？шення палестинського питання за принципом ？двох держав？, а також схвалив подальшу поселенську д？яльн？сть ？зра？лю на Зах？дному берез？ р. Йордан [7].
Водночас важливим ？мпульсом стало розум？ння ？зра？лем та арабськими режимами, що Вашингтон все менше зац？кавлений в прям？й в？йськов？й присутност？ на Близькому Сход？ через низку як внутр？шньопол？тичних, так ？ зовн？шньопол？тичних проблем. Отже, зазначен？ кра？ни були змушен？ провести перерозпод？л сил з метою встановлення нового рег？онального порядку, який би д？яв вже без активно？ участ？ в ньому США.
Укладання ？Авраамських угод？ не можна назвати неспод？ваним, адже вони спираються на багатор？чне закул？сне сп？вроб？тництво м？ж ？зра？лем та окремими арабськими кра？нами у сфер？ безпеки. Т？сна сп？впраця м？ж ？зра？лем, Сауд？вською Арав？？ю та ОАЕ активно розвинулась у 2015 роц？, коли вони сп？льно виступили проти ухвалення адм？н？страц？？ю Барака Обами ядерно？ угоди з ？раном.
？Авраамськ？ угоди？ повн？стю в？дпов？дали нац？ональним ？нтересам ？зра？лю, який спром？гся здобути визнання чотирьох арабських кра？н без будь - яких серйозних поступок з？ свого боку [14]. Вони дозволити Б. Нетаньягу в？дкласти анекс？ю палестинських територ？й на Зах？дному берез？ р. Йордан (яка була санкц？онована мирною ？н？ц？ативою Д. Трампа), бо на той час такий крок не в？дпов？дав ？зра？льським ？нтересам. Тод？шн？й прем'？р-м？н？стр ？зра？лю також використав цей дипломатичний усп？х для покращення свого хиткого внутр？шньопол？тичного становища, адже угоди були позитивно сприйнят？ як ？зра？льським сусп？льством, так ？ його завзятими пол？тичними опонентами [7].
Об'？днан？ Арабськ？ Ем？рати з？ свого боку намагались використати нормал？зац？ю з Тель-Ав？вом для закр？плення свого статусу впливового рег？онального актора. Ем？рати представили угоду як дипломатичну перемогу, яка не дозволила ？зра？льському кер？вництву анексувати територ？？ на Зах？дному берез？ р. Йордан. Насправд？ ж, д？？ ОАЕ фактично порушили принципи Арабсько？ мирно？ ？н？ц？ативи 2002 р. (？План Абдалли？), зг？дно з якою визнання ？врейсько？ держави неможливе без остаточного вир？шення палестинсько？ проблеми [4]. ？зра？ль, як одна з найб？льш розвинених кра？н рег？ону, розглядався Ем？ратами як джерело нов？тн？х технолог？й. ？ншою мотивац？？ю Абу-Даб？ була можлив？сть зм？цнити сво？ зв'язки з？ США та отримати доступ до передових американських систем озбро？ння [1].
Бахрейн був зац？кавлений, по-перше, у покращен？ сво？х в？дносин з？ Сполученими Штатами Америки, по-друге, у зм？цнен？ економ？чних зв'язк？в з ？зра？лем, та, по-трет？, в укр？пленн？ власно？ безпеки в боротьб？ з ？ранською загрозою. Безпосередню роль у нормал？зац？？ в？дносин Манами з Тель-Ав？вом в？д？грала Сауд？вська Арав？я, яка, разом ？з ОАЕ, ма？ вир？шальний вплив на зовн？шню пол？тику Бахрейну.
Щодо Марокко, то в？н пос？да？ особливе м？сце серед арабських сус？д？в ？зра？лю з огляду на значну к？льк？сть ？зра？льських громадян марокканського походження. Неоф？ц？йне сп？вроб？тництво м？ж кра？нами, зокрема в економ？чн？й сфер？, розпочалось ще у 1990-х роках. П？дписання ж ？зра？льсько - мароккансько？ угоди у 2020 р. стало можливим за безпосередньо？ участ？ США. Рабат погодився на цей крок п？сля того, як Д. Трамп п？дписав декларац？ю про визнання суверен？тету Марокко над територ？？ю Зах？дно？ Сахари.
Найб？льш неоднозначною залиша？ться ситуац？я навколо ？зра？льсько-судансько？ угоди, адже з ус？х чотирьох саме вона не призвела до сутт？вих зм？н у двосторонн？х в？дносинах. Сл？д зазначити, що на в？дм？ну в？д ？нших держав рег？ону, Судан не мав оф？ц？йних чи неформальних в？дносин з ？зра？лем до моменту п？дписання ？Авраамських угод？. За режиму Омара аль-Башира (1989-2019) Судан п？дтримував ХАМАС ？ ？Хизбаллу？, а також впродовж деякого пер？оду мав т？сн？ стосунки з ？раном [10]. Зац？кавлен？сть Судану в зближенн？ з ？зра？лем базувалась на економ？чн？й вигод？: в？н був вилучений США з？ списку держав-спонсор？в тероризму, а також отримав пакет допомоги в？д Св？тового Банку в розм？р？ 1 м？льярд долар？в.
Якщо ？гипетсько-？зра？льська угода 1979 р. призвела до засудження сепаратного кроку Ка？ру з боку ？нших арабських кра？н та його виключення з ЛАД (Л？ги арабських держав), то ？Авраамськ？ угоди？ не зустр？ли негативно？ реакц？？ з боку жодного члена ЛАД, за виключенням палестинц？в.
Оч？кувано, що реакц？я Палестинсько？ нац？онально？ адм？н？страц？？ (ПНА) на угоди про нормал？зац？ю в？дносин м？ж ？зра？лем, ОАЕ, Бахрейном, Суданом та Марокко була вкрай негативною. Вони були охарактеризован？ М. Аббасом як ？удар в спину？ [11]. Ц？ заяви продемонстрували в？ддан？сть палестинц？в стар？й парадигм？, за якою арабськ？ держави не могли д？яти незалежно, зважаючи на ？хн？ ？зобов'язання？ перед палестинцями. Однак з часом палестинське кер？вництво вир？шило застосувати б？льш прагматичний п？дх？д до питання нормал？зац？？. Це було пов'язано ？з дек？лькома факторами: по-перше, воно не оч？кувало отримати якусь пол？тичну вигоду в？д бойкоту тих арабських держав, як？ п？шли на нормал？зац？ю в？дносин з Тель-Ав？вом. По-друге, кра？ни Персько？ затоки й дос？ продовжують економ？чну п？дтримку ПНА ？ нав？ть Сектору Газа, який перебува？ п？д владою ХАМАСу [8].
Вт？м, ескалац？я бойових д？й, яка розгорнулась м？ж ？зра？лем та ХАМАСом в травн？ 2021 року, стала серйозною перев？ркою ？Авраамських угод？ на м？цн？сть. На початку травня 2021 року ？зра？ль та Сектор Газа зд？йснили сер？ю ракетних обстр？л？в територ？й один одного, яким передував ряд сутичок м？ж палестинцями та ？зра？льтянами в ？русалим？. Це було одне ？з найб？льших загострень конфл？кту з 2014 року.
Реакц？я ОАЕ, Бахрейну, Судану та Марокко на вищезазначен？ под？？ виявилася збалансованою та в？дображала ？хн？ бажання не покладати в？дпов？дальн？сть за ескалац？ю на якусь конкретну сторону. Наприклад, хоч ОАЕ ？ засудили д？？ ？зра？лю у Сх？дному ？русалим？, вони не засудили бомбардування ？зра？лем Сектору Газа [2]. Оглядач？ арабських ЗМ？, як？ часто в？дображають позиц？ю режиму, звинувачували ХАМАС у шкод？, запод？ян？й населенню Гази, ？ нав？ть висловлювали певне сп？вчуття ？зра？льським громадянам, як？ були змушен？ перебувати в укриттях через обстр？ли.
В ？Авраамських угодах？ зазнача？ться, що сторони ？визнають, що арабський та ？врейський народи ？ нащадками сп？льного предка, Авраама, ？ бажають, у цьому дус？, сприяти розвитку на Близькому Сход？ реальност？, в як？й живуть мусульмани, ？вре？, християни та народи вс？х конфес？й, переконань ？ нац？ональностей в дус？ сп？в？снування, вза？морозум？ння та вза？мно？ поваги？ [17].
Цей фрагмент детально ？люстру？ бажання адм？н？страц？？ Д. Трампа продемонструвати ？нклю - зивн？сть договору ？ можлив？сть його п？дписання фактично будь-якою арабською державою, якщо вона виразить сво？ бажання це зробити. На п？дтвердження цього, п？сля церемон？？ п？дписання угод Д. Трамп висловив над？ю, що ？с？м, в？с？м чи дев'ять？ кра？н нормал？зують в？дносини з Тель - Ав？вом [18].
Подальшу нормал？зац？ю ？зра？льсько-арабських в？дносин можуть стимулювати досягнення у розвитку двостороннього сп？вроб？тництва м？ж п？дписантами ？Авраамських угод？. Серед них сл？д згадати ？сторичн？ в？зити прем'？р-м？н？стра ？зра？лю Н. Беннета в ОАЕ у грудн？ 2021 р. та Бахрейн у лютому 2022 р., що стали першими в ？стор？？ цих кра？н. П？д час ？нших в？зит？в ？зра？льських та арабських урядовц？в були п？дписан？ численн？ двосторонн？ угоди, зокрема, у сфер？ оборони. Значно розширилося сп？вроб？тництво у сферах торг？вл？, енергетики, медицини, осв？ти, туризму, навколишнього середовища, а також у таких важливих секторах, як в？йськов？ технолог？？ та к？бербезпека. Тисяч？ ？зра？льських турист？в в？дв？дали ОАЕ та Марокко завдяки прямому ав？асполученню м？ж кра？нами [5; 8]. Це принципово в？др？зня？ угоди 2020 року в？д так званого ？холодного миру？ м？ж ？зра？лем та ？гиптом 1979 року, який поклав край в？йн？ м？ж цими кра？нами, але не призв？в до активного розвитку двостороннього сп？вроб？тництва.
Також марним виявилось занепоко？ння експерт？в щодо прихильност？ нового американського президента ？Авраамським угодам？, що базувалось на негативному ставленн？ Дж. Бадейна до ус？？？ пол？тично？ ？спадщини？ свого попередника. Так, у р？чницю п？дписання угод Держсекретар США Е. Бл？нкен пооб？цяв, що ？буде розвивати зусилля попередньо？ адм？н？страц？？ з метою подальшо？ нормал？зац？？ ？зра？льсько-арабських в？дносин？ [3]. Не менш показовою стала тверда п？дтримка Дж. Байденом ？зра？лю п？д час ескалац？？ конфл？кту в травн？ 2021 р., яка контрастувала ？з його задекларованим ран？ше р？шенням зайняти неупереджену позиц？ю в конфронтац？？ [16].
Вт？м, ？Авраамськ？ угоди？, незважаючи на весь ？х позитивний потенц？ал, не створили можливостей або ново？ формули для врегулювання палестинсько-？зра？льського конфл？кту. Ще одним фактором можна назвати негативну реакц？ю громадськост？ арабських кра？н на нормал？зац？ю. Це демонстру？, що готовн？сть кер？вництва держав в？дкрито сп？впрацювати з ？зра？лем не часто под？ля？ться ？арабською вулицею？, що ？ серйозним гальмом для подальшо？ нормал？зац？？ [6].
Критики угод зазначають, що основним мотивом для Бахрейну, Марокко та Судану були не позитивн？ зм？ни у сприйнятт？ ？зра？лю, а, ？мов？рн？ше, зац？кавлен？сть в отриманн？ економ？чних та пол？тичних див？денд？в в？д Вашингтону. Тому угоди мали досить обмежений характер ？ не призвели до яко？сь значно？ рег？онально？ трансформац？？ [9; 13; 16]. В цьому контекст？ загострення палестинсько-？зра？льського конфл？кту може дати арабським державам, що не при？дналися до нормал？зац？？, додатковий прив？д ？？ уникати.
Так, малоймов？рними виглядають перспективи п？дписання формально？ угоди м？ж ？зра？лем та Сауд？вською Арав？？ю (на чому наполягав Д. Трамп), яка вол？？ не аф？шувати сво？ багатол？тн？ сп？вроб？тництво з Тель-Ав？вом в технолог？чн？й та безпеко - в？й сферах. Серед кра？н, як？ потенц？йно можуть при？днатися до процесу нормал？зац？？ з ？зра？лем, експерти називають Оман, Тун？с, Малайз？ю та ？ндонез？ю [5].
？ншим негативним насл？дком ？Авраамських угод？ може стати ще б？льш агресивна пол？тика з боку ？рану, проти якого угоди спрямован？. Удари ？менських прокс？ Тегерану - хусит？в - по територ？？ ОАЕ у с？чн？ 2022 р. п？дтверджують правдив？сть такого сценар？ю.
Таким чином, ？Авраамськ？ угоди？ стали безумовним ？сторичним проривом у справ？ арабо-？зра？льського мирного врегулювання. ？хн？ укладання стало можливими завдяки ц？лому спектру обставин. По-перше, ？Арабська весна？ призвела до кардинально？ трансформац？？ балансу сил в рег？он？ Близького Сходу, де кожна кра？на мала зосередитись на власних нац？ональних ？нтересах. Це призвело до перем？щення арабо-？зра？льсько？ конфронтац？？ на перифер？ю рег？ональних процес？в. По-друге, поява низки нових загроз рег？онально？ безпеки, ？ передус？м загроза з боку ？рану, зумовила зближення ？нтерес？в ？зра？лю ？з пом？ркованими сун？тськими режимами. По-трет？, нормал？зац？я в？дносин м？ж ними стала результатом посл？довно？ пол？тики адм？н？страц？？ Д. Трампа на цьому напрямку.
？Авраамськ？ угоди？ вже принесли див？денди кра？нам-учасникам. Особливо це стосу？ться ？зра？льсько-ем？ратського треку, де сторони перейшли до т？сного сп？вроб？тництва в економ？чн？й, технолог？чний та безпеков？й сферах. Щодо перспектив нормал？зац？？ в？дносин ？зра？лю з ？ншими кра？нами Арабського св？ту, то вони викликають аргументован？ сумн？ви. Вт？м, угоди вже засв？дчили принципову трансформац？ю арабо-？зра？льських в？дносин: вони перестали бути палестиноцентричними. Реакц？я арабських кра？н на ескалац？ю м？ж ？зра？лем та ХАМАСом у травн？ 2021 року показала, що угоди про нормал？зац？ю, ймов？рно, зможуть витримати у майбутньому под？бн？ спалахи насильства. Вт？м, це не скасову？ необх？дн？сть остаточного врегулювання конфл？кту м？ж палестинцями та ？зра？льтянами, без якого неможлива загальна стаб？л？зац？я близькосх？дного рег？ону.
Кр？м того, досв？д ус？х досягнень у сфер？ арабо-？зра？льського мирного врегулювання демонстру？ наск？льки важливою ？ залучен？сть США у ц？ процеси. ？, хоч адм？н？страц？я Дж. Байдена п？дтримала ？Авраамськ？ угоди？, залиша？ться нев？домим, чи буде вона ？нвестувати для цього значн？ ресурси, зважаючи на наявн？сть б？льш важливих для президента проблем, таких як пандем？я коронав？русу, в？йна Рос？йсько？ Фередац？？ в Укра？н？ та боротьба з Кита？м. Це та ？нш？ питання ？ предметом подальших наукових розв？док.
Список використаних джерел
1. Abdulla A. The Two Pillars of the Abraham Accords. The Middle East Forum. 2021. August 12. URL: https:// www.mei.edu/publications/two-pillars-abraham-accords
2. Al-Ketbi Е. The Best Way for Palestinians to Become Winners from the Abraham Accords. The Emirates Policy Center Brief. 2021. May 18. URL: https://epc.ae/en/details/brief/the-best-way-for-palestinians-to-become - winners-from-the-abraham-accords
3. At the One Year Anniversary of the Abraham Accords: Normalization Agreements in Action. Remarks by Antony J. Blinken. U.S. Department of State. 2021. September 17. URL: https://www.state.gov/at-the-one-year - anniversary-of-the-abraham-accords-normalization-agreements-in-action/
4. Buttu D. Trump and Netanyahu's Big Fat Fake Peace Deal. Haaretz. 2020. September 16. URL: https://www. haaretz.com/middle-east-news/.premium-trump-and-netanyahu-s-big-fat-fake-peace-deal-1.9159923
5. Chtatou M. Abraham Accords: Romancing a New Middle East. Eurasia Review. 2022. February 20. URL: https://www.eurasiareview.com/26012022-abraham-accords-romancing-a-new-middle-east-analysis/
6. Ferziger J. It's Been One Year since the Abraham Accords. Gulf-Israel Ties are still Far from Normal. The Atlantic Council. 2021. August 13. URL: https://www.atlanticcouncil.org/blogs/menasource/its-been-one-year-since - the-abraham-accords-gulf-israel-ties-are-still-far-from-normal/
7. Frantzman S. Abraham Accords, One Year Later: the Inside Story. The Jerusalem Post. 2021. August 21. URL: https://www.jpost.com/middle-east/abraham-accords-one-year-later-the-inside-story-676440
8. Guzansky Y., Feuer S.J. TheAbrahamAccords at One Year: Achievements, Challenges, and Recommendations for Israel. The nstitute for National Security Studies. 2021. November 1. URL: https://www.inss.org.il/publication/ abraham-accords-one-year-insights/
9. Indyk M. Trump's Accidental Diplomacy in the Middle East. How a Botched Peace Plan Produced the Abraham Accord. Foreign Affairs. 2020. August 19. URL: https://www.foreignaffairs.com/articles/middle-east/2020-08-19/ trumps-accidental-diplomacy-middle-east
10. Krasna J. and others. The New Normal? Arab States and the Normalization with Israel. The Moshe Dayan Center. 2021. URL: https://dayan.org/sites/default/files/inline-files/the-new-normal-arab-states-and-normalization - with-israel.pdf
11. Mahmoud Abbas: UAE Peace Deal with Israel a ？Stab in the Back to Palestinians？. i24news. 2020. August 19. URL: https://www.i24news.tv/en/news/middle-east/1597812956-abbas-uae-peace-deal-with-israel-a-stab-in-the-back-to-palestinians
12. Makovsky D. How the Abraham Accords Look Forward, Not Back. The Washington Institute Policy Analysis. 2020. №3379. URL: https://www.washingtoninstitute.org/policy-analysis/how-abraham-accords-look-forward-not-back
13. Miller A.D. Good News for the Gulf and Israel Mean Bad Tidings for the Palestinians. Haaretz. 2020. September 20. URL: https://www.haaretz.com/middle-east-news/.premium-good-news-for-the-gulf-and-israel - mean-bad-tidings-for-for-the-palestinians-1.9159431
14. Netanyahu: My Efforts to Counter Iran Brought Us Closer to Arab Countries. IsraelHayom. 2020. August 17. URL: https://www.israelhayom.com/2020/08/17/netanyahu-my-efforts-to-counter-iran-brought-us-closer-to-arab - countries/
15. Norlen T., Sinai T. The Abraham Accords - Paradigm Shift or Realpolitik? Marshall Center Security Insight. 2020. №64. URL: https://www.marshallcenter.org/en/publications/security-insights/abraham-accords-paradigm - shift-or-realpolitik
16. Telhami Sh. Biden's Bungled Response on the Israeli-Palestinian Conflict. Brookings Institution. 2021. May 20. URL: https://www.brookings.edu/blog/order-from-chaos/2021/05/20/bidens-bungled-response-on-the - israeli-palestinian-conflict/
17. The Abaraham Accords Declaration. U.S. Department of State. 2021. September 15. URL: https://www.state. gov/wp-content/uploads/2020/10/Abraham-Accords-signed-FINAL-15-Sept-2020-508-1.pdf
18. Trump Says Saudi Arabia among 7-9 countries Expected to Make Peace with Israel. The Times of Israel. 2020. September 16. URL: https://www.timesofisrael.com/trump-says-saudi-arabia-among-7-9-countries-expected - to-make-peace-with-israel/
Размещено на Allbest.ru
...