Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
？？вропейська м？грац？йна криза？ як виклик ？дност？ ？вропейського Союзу
Каменчук Т.О., П？вденноукра？нський нац？ональний педагог？чний ун？верситет ？мен？ К.Д. Ушинського
Kamenchuk T.O. ？European migration crisis？ /？European refugee crisis？ as a challenge to the unity of the European Union
The relevance of the research topic is unquestionable according to the importanc e of the “European migration crisis ''/“European refugee crisis” in public and scientific discourses of the European Union and the world. However, according to our observations, existing studies a priori are based on the objective nature of the “European migration crisis”/“European refugee crisis” and almost do not take into consideration its subjective (discursive-cognitive) nature. Thus, the goal of our study is to clarify the impact ofperceptions of the “European migration crisis ''/“European refugee crisis” on the European integration project (European Union).
The research topic is based on systemic and interdisciplinary approaches, as well as on discursive and cognitive approaches, the use of which, to a large extent, have disclosed the subjective nature of the “European migration crisis”/“European refugee crisis”. In addition, a number of special scientific methods were used. In particular, descriptive and prognostic, sociological and content analysis, historical- genetic and problem-chronological, etc.
Finally, it has been found that the practical development of this problem depends, to a large extent, on how the “European migration crisis”/“European refugee crisis” is covered at the global, pan -European and national levels. Moreover, even the question of “correct” terminology (as well as the question of related accents and connotations) becomes a “battlefield” of competing discursive practices, through which various actors try to influence the decision-making processes.
The campaign for the United Kingdom's withdrawal from the European Union is indicative in this sense. At the same time, the problem of the European Union 's unity, that was revealed and strengthened by the “European migration crisis”/“European refugee crisis” is not limited to th e United Kingdom's withdrawal from the European Union. It is correctly perceived as a “crisis of EU governance”, a “crisis of EU solidarity” and so on.
Keywords: European migration crisis, European refugee crisis, governance crisis, solidarity crisis.
Актуальн？сть досл？дження не виклика？ сумн？ву з огляду на те значення, яке займа？ ？？вропейська м？грац？йна криза？/？？вропейська криза б？женц？в？, в публ？чному та науковому дискурсах ？вропейського союзу та всього св？ту. Однак, за нашими спостереженнями, ？снуюч？ досл？дження апр？ор？ виходять з об'？ктивного характеру ？？вропейсько？м？грац？йно？ кризи？/？？вропейсько？ кризи б？женц？в？ ？ майже не розглядають ？？ суб'？ктивний (зокрема дискурсивно-когн？тивний) характер. Отже метою нашого досл？дження ？ розкриття впливу уявлень про ？？вропейську м？грац？йну кризу？/？？вропейську кризу б？женц？в？ на ？вропейський ？нтеграц？йний проект (？вропейський союз).
В основ？ досл？дження лежать системний ？ м？ждисципл？нарний п？дходи, а також дискурсивний ？ когн？тивний п？дходи, як？ значною м？рою й дозволили розкрити суб '？ктивний характер ？？вропейсько？м？грац？йно？ кризи？/？？вропейсько？ кризи б？женц？в？. Кр？м того був застосований ряд спец？ально-наукових метод？в, зокрема дескриптивний ？ прогностичний, соц？олог？чний ？ контент-анал？з, ？сторико-генетичний ？ проблемно-хронолог？чний тощо.
Нарешт？ було встановлено, що в？д того як ？？вропейська м？грац？йна криза？/？？вропейська криза б？женц？в？ висв？тлю？ться на глобальному, загально？вропейському та нац？ональному р？внях значною м？рою й залежить розвиток ц？？？ проблеми на практиц？. Б？льше того, нав？ть питання ？правильно？？ терм？нолог？？ (а також пов 'язаних з нею акцент？в ？ конотац？й) ста？ ？полем битви？ конкуруючих дискурсивних практик, через як？ р？зн？ актори намагаються впливати на процес прийняття пол？тичних р？шень.
Показовою в цьому сенс？ можна вважати кампан？ю за вих？д Сполученого Корол？вства з ？вропейського союзу. Водночас проблема ？дност？ ？вропейського союзу, яку виявила та посилила ？？вропейська м？грац？йна криза？/？？вропейська криза б？женц？в？, одним лише виходом Сполученого корол？вства з ？вропейського союзу не обмежу？ться. Вона, ц？лком виправданно, усв？домлю？ться багатьма й як ？криза управл？ння ？С？, й як ？криза сол？дарност？ ？С？ тощо.
Ключов？ слова: ？вропейська м？грац？йна криза, ？вропейська криза б？женц？в, криза управл？ння, криза сол？дарност？.
Вступ
？вропейська м？грац？йна криза
В 2015-2016 рр. ？вропейськ？ кра？ни (передус？м кра？ни -члени ？вропейського союзу) з？штовхнулись з？ значним зб？льшенням ？мм？грац？йних поток？в з ？нших рег？он？в св？ту (насамперед Близького та Середнього сходу, Афган？стану, Африки, П？вденно？ Аз？？ тощо).
？вропейськ？ уряди та в？дпов？дальн？ за м？грац？ю структури ？С, як вважа？ться, виявились неготовими до цього, що спричинило так звану ？вропейську м？грац？йну кризу чи ？вропейську кризу б？женц？в (залежно в？д тих пол？тичних та/або наукових позиц？й, що займа？ спостер？гач та/або досл？дник).
Сучасн？ м？грац？йн？ процеси в ？вропейському союз？ (та ？？вропейську м？грац？йну кризу？/？？вропейську кризу б？женц？в？ зокрема) досл？джували таки укра？нськ？ вчен？ як Бондарчук В.В., Гуменюк Т., Кормич А.？., Луцишин Г., Малиновська О.А., Пашков В., Правд？н В., Пробо？в О.А., Файсал М.Л., Чу？нко В., Юськ？в Б.М. тощо. Вони акцентували увагу насамперед на безпекових викликах для ？вропейського союзу, шляхах трансформац？？ м？грац？йно？ та ？нтеграц？йно？ пол？тики ？С, а також ？х значенн？ для Укра？ни. Водночас вони апр？ор？ виходили з об'？ктивного характеру ？？вропейсько？ м？грац？йно？ кризи？/？？вропейсько？ кризи б？женц？в？, майже не розглядаючи ？？ суб'？ктивний (зокрема дискурсивний ？ когн？тивний) характер.
Мета досл？дження. Метою статт？ ？ розкриття впливу уявлень про ？？вропейську м？грац？йну кризу？/？？вропейську кризу б？женц？в？ на ？вропейський ？нтеграц？йний проект (？вропейський союз).
Методи досл？дження. В основ？ досл？дження лежать системний ？ м？ждисципл？нарний п？дходи, а також дискурсивний ？ когн？тивний п？дходи, як？ значною м？рою й дозволили розкрити суб'？ктивний характер ？？вропейсько？ м？грац？йно？ кризи？/？？вропейсько？ кризи б？женц？в？.
Були застосован？ так？ загальнонауков？ методи п？знання як ？ндукц？я ？ дедукц？я, анал？з ？ синтез, пор？вняння й аналог？я, узагальнення й абстрагування тощо. Кр？м того був застосований ряд спец？ально-наукових метод？в, зокрема дескриптивний ？ прогностичний, соц？олог？чний ？ контент - анал？з, ？сторико-генетичний ？ проблемно-хронолог？чний тощо.
Результати
Отже, як саме правильно називати багатовим？рне явище, пов 'язане з？ значним зб？льшенням ？мм？грац？йних поток？в до ？вропейського союзу з поза його меж у 2015-2016 рр. та неготовн？стю кра？н ？С до ？х прийому та (пере)розпод？лу. Чи мова йде про ？？вропейську м？грац？йну кризу？, чи все-таки про ？？вропейську кризу б？женц？в？? ？ хоча багатьом ц？ терм？ни здаються синон？м？чними й вза？мозам？нними, але це не так, адже ц？ поняття не т？льки зм？стовно р？зн？, а й мають сутт？во р？зн？ конотац？？.
Так, абсолютна б？льш？сть укра？нських науковц？в, зокрема згаданих нами, вжива？ терм？н ？？вропейська м？грац？йна криза？, натом？сть серед ？вропейських вчених (？ ще б？льшою м？рою пол？тик？в ？ журнал？ст？в) дуже часто вжива？ться й терм？н ？？вропейська криза б？женц？в？. В засобах масово？ ？нформац？？, в пол？тико-практичн？й ？ академ？чн？й сферах використовуються обидва вар？анти, ？ це, на нашу думку, св？дчить не т？льки ？ не ст？льки про легковажн？сть з якою використовуються ц？ терм？ни на практиц？, ск？льки про р？зн？ позиц？？ та ？нтереси, що займають та пересл？дують р？зн？ учасники процесу.
Зв？сно, ？мм？грац？йн？ потоки до ？вропи можна було б охарактеризувати як ？зм？шану м？грац？ю？, що включа？ р？зн？ категор？？ людей, зокрема:
1) економ？чних м？грант？в, як？ намагаються втекти в？д зубож？ння та/або шукають кращого життя за кордоном. В теор？？ вони мають розраховувати на захист уряду ？кра？ни виходу？, до яко？ вони мають бути повернен？;
2) шукач？в притулку, як？ покинули ？кра？ну виходу？ та д？сталися ？ншо？, де вони претендують на статус б？женця. Поки ？х не визнали б？женцями (або ？м в цьому не було в？дмовлено), ？м гарантуються певн？ легальн？ права та захист;
3) б？женц？в, як？ покинули ？кра？ну виходу？ через обгрунтований страх пересл？дування через свою расу, рел？г？ю, нац？ональн？сть, сексуальну ор？？нтац？ю, членство в т？й чи ？нш？й соц？альн？й чи пол？тичн？й груп？ тощо. Ц？лком зрозум？ло, що вони не можуть розраховувати на захист уряду ？кра？ни виходу？, тому особ？, яка отримала статус б？женця, в？дпов？дно до норм м？жнародного права гарантуються певн？ легальн？ права та захист;
4) ос？б, що не мають громадянства;
5) ос？б, що стали жертвами торг？вл？ людьми тощо.
Вс？ ц？ категор？？ людей використовують т？ ж сам？ шляхи та способи транспортац？？ до ？вропи, що й ？нш？. Кр？м того, довол？ важко визначити первинн？ мотиви та м？ркування конкретних ос？б, як？ ？ безпосередн？ми учасниками цього процесу, адже в ？кра？нах виходу？ проблеми з безпекою зазвичай сп？в？снують з проблемами в соц？альн？й та економ？чн？й сферах. Водночас, як？ б мотиви та м？ркування не були визначальними для цих людей, абсолютна б？льш？сть з них намага？ться легал？зуватись не просто в ？вропейських кра？нах чи кра？нах-членах ？вропейського союзу, а в ？вропейських кра？нах з найвишим, як вважа？ться, р？внем життя та найкращою системою соц？ально？ п？дтримки (передус？м в Герман？？, Швец？？, Франц？？ та Сполученому корол？вств？), хоча дуже р？дко вони потрапляють в ц？ кра？ни безпосередньо, оминаюч？ транзитн？ п？вденно？вропейськ？ чи, меншою м？рою, сх？дно？вропейськ？ кра？ни [4].
Але незважаючи на, вочевидь, зм？шаний характер ？мм？грац？йних поток？в до ？вропи з поза ？？ меж, оч？кувано загострилась боротьба за ？правильне？ називання цього процесу в публ？чному та науковому дискурсах. Так, наприклад, ？таб？р п？дтримки？ цього процесу активно наполяга？ на маркуванн？ - ？гуман？тарна криза？, ？криза б？женц？в？, ？криза безпеки？ тощо, п？дкреслюючи в？дсутн？сть необх？дних умов для розм？щення (вс？х) б？женц？в ？з зон конфл？кту в сум？жних ？з ними територ？ях та кра？нах.
Як стверджують р？зного роду адепти постколон？альних ？ ？нших критичних досл？джень м？грац？？ та б？женц？в, використання зонтичного терм？ну ？м？грант？ зам？сть ？б？женець？ або ？шукач притулку？ щодо людей, як？ прибувають до ？вропи з кра？н ？Глобального П？вдня？, ？ одним з ？нструмент？в дегуман？зац？？ та применшення масштаб？в кризи та/або рол？ безпекових фактор？в в рус？ цих людей до кра？н ？Глобально？ П？вноч？？. В？дпов？дне ？неохайне маркування？, з ц？？？ точки зору, ？позбавля？？ масове перем？щення людей до ？вропи аспекту людських страждань, як？ були би г？дними гуман？тарного занепоко？ння ？вропейц？в [3; 8; 11].
Б？льше того, усп？шн？сть ？нформац？йно？ кампан？？ за вих？д Сполученого корол？вства з ？вропейського союзу багато в чому обумовлена саме таким ？неохайним маркуванням？, яке дом？нувало в публ？чному дискурс？ Сполученого корол？вства напередодн？ та п？сля голосування по ？Брекз？т？. У Сполученому корол？вств？, як ？ в ？нших кра？нах ？вропи, т？, хто публ？чно виступали проти ？мм？грац？？, як правило, не робили розр？знення м？ж р？зними категор？ями ？мм？грант？в, не робили вони винятку ？ для б？женц？в. В результат？, учасникам кампан？？ за вих？д Сполученого корол？вства з ？вропейського союзу вдалося створити ст？йке анти？мм？грантське послання, яке навмисно приховало важлив？ пол？тичн？ та правов？ в？дм？нност？ м？ж р？зними категор？ями людей: трудовими м？грантами (переважно з ？вропейських кра？н), попередн？ми м？грац？ями з Карибського басейну та П？вденно？ Аз？？, й шукачами притулку та б？женцями (переважно з ？нших рег？он？в св？ту). Об'？днавши ц？ категор？？ ？ перетворивши ？х у св？домост？ потенц？йних виборц？в на однор？дне ？？мм？грантське？ населення, кампан？я за вих？д Сполученого корол？вства з ？вропейського союзу зум？ла акумулювати значно ширший спектр страх？в, як？ стосуються економ？ки, безпеки, раси, культури, суверен？тету тощо, н？ж зосередження на одн？й з цих категор？й [8; 12].
Отже питання терм？нолог？？ (а також розставлених акцент？в ？ конотац？й, що несуть т？ чи ？нш？ терм？ни) не сл？д вважати пустим чи другорядним - воно ма？ значний вплив на громадську думку та, врешт？-решт, на пол？тичну практику та пол？тичн？ р？шення, як？ приймаються на нац？ональному та м？жнародному р？внях. В цьому контекст？, не менш важливим ？ питання використання тих чи ？нших сюжет？в та образ？в у висв？тленн？ ？？вропейсько？ м？грац？йно？ кризи？/？？вропейсько？ кризи б？женц？в？, а також оц？нки ？х використання в публ？чному та науковому дискурсах. ？накше кажучи, в？д того як ？？вропейська м？грац？йна криза？/？？вропейська криза б？женц？в？ висв？тлю？ться на глобальному, загально？вропейському та нац？ональному р？внях значною м？рою й залежить розвиток ц？？？ проблеми на практиц？.
Показовим в цьому сенс？ можна вважати висв？тлення ？？вропейсько？ м？грац？йно？ кризи？/？？вропейсько？ кризи б？женц？в？ у публ？чному простор？ Сполученого корол？вства напередодн？ та п？сля голосування по ？Брекз？т？. Зв？сно, потужн？ анти？мм？грац？йн？ настро？ ？снували у Великобритан？？ задовго до референдуму про вих？д Сполученого корол？вства з ？вропейського союзу. Зокрема опитування, що проводилось у 2014 р., показало, що майже половина британц？в на той момент вважала ？мм？грац？ю одн？？ю з найгостр？ших проблем у кра？н？, тод？ як ситуац？ю в економ？ц？ - 27%, ？з безроб？ттям - 17% та ？з злочинн？стю - 13%. Однак ？？вропейська м？грац？йна криза？/？？вропейська криза б？женц？в？ (？ насамперед ？？ висв？тлення в ЗМ？) сутт？во посилили ？снуюч？ настро？ як як？сно, так ？ к？льк？сно. В результат？, ？мм？грац？я ц？лком виправдано стала ключовою темою кампан？？ за вих？д Сполученого корол？вства з ？вропейського союзу, яка велася п？д гучним гаслом ？повернення контролю？ (за державними кордонами, валютною, економ？чною та соц？альною пол？тикою держави тощо). Врешт？-решт, проблема ？мм？грац？？ сплела во？дино питання кордон？в, суверен？тету, зайнятост？, ？дентичност？, культури, безпеки тощо.
Кампан？я за вих？д Сполученого корол？вства з ？вропейського союзу активно експлуатувала негативн？ образи та страхи, пов'язан？ з напливом ？чужак？в？, ？？нших？, аби посилити негативн？ настро？ щодо ？снуючо？ м？грац？йно？ пол？тики ？С та, врешт？ -решт, щодо членства Сполученого корол？вства в ？вропейському союз？. Ця кампан？я прозоро натякала на те, що вс？ ц？ проблеми, пов'язан？ з одн？？？ сторони - з м？грац？йною кризою на зовн？шн？х кордонах ？С, а з ？ншо？ - ？з внутр？шньою м？грац？？ю всередин？ ？С, можна вир？шити (лише) шляхом виходу Сполученого корол？вства з ？вропейського союзу, ？ ця стратег？я, врешт？-решт, спрацювала [8; 12].
Зв？сно, можна заявити, що приклад Сполученого корол？вства в даному раз？ ？ ун？кальним. Н？би ставлення до ？мм？грац？？ там було особливо негативним, а висв？тлення в ЗМ？ особливо критичним (пор？вняно з ？ншими ？вропейськими кра？нами) задовго до початку ？？вропейсько？ м？грац？йно？ кризи？/？？вропейсько？ кризи б？женц？в？, ？ в？дпов？дна ситуац？я лише посилила ？снуюч？ в сусп？льств？ та серед ел？т настро？ та запити, що призвели до м？н？мально？ переваги приб？чник？в ？Брекз？т？ на нац？ональному референдум？ про вих？д Сполученого корол？вства з ？вропейського союзу [8; 12]. Зокрема зг？дно зв？ту, п？дготовленому в грудн？ 2015 р. для Верховно？ ком？с？？ ООН у справах б？женц？в, серед вс？х кра？н як？ досл？джувались, ？нформац？йне висв？тлення ситуац？？ навколо б？женц？в та м？грант？в було найб？льш негативним ？ найб？льш поляризованим саме у Сполученому Корол？вств？, а британськ？ прав？ ЗМ？ були виключно агресивними в сво？й риториц？ проти б？женц？в ？ м？грант？в [5].
Проте, незважаючи на певн？ особливост？ публ？чного дискурсу в р？зних кра？нах-членах ？С (обумовлених р？зними соц？альними, економ？чними, пол？тичними умовами та обставинами, журнал？стськими традиц？ями тощо), довол？ критичн？ сусп？льн？ настро？ щодо прийому нових б？женц？в та м？грант？в та/або м？грац？йно？ пол？тики ？С, зокрема внасл？док ？？вропейсько？ м？грац？йно？ кризи？/？？вропейсько？ кризи б？женц？в？, не були таким вже й ун？кальним, суто британським явищем в ？вропейському союз？ [7; 10, с. 177-180].
Причому, зг？дно ？з опитуванням Pew Research Center, яке проводилось навесн？ 2016 р., ？не схвалювали？ те, як ？С справля？ться ？з ？кризою б？женц？в？: 63% голландц？в, 67% н？мц？в, 70% француз？в, 70% британц？в, 71% поляк？в, 72% угорц？в, 75% ？спанц？в, 77% ？тал？йц？в, 88% швед？в та 94% грек？в. Натом？сть ？схвалювали？ - лише 31% голландц？в, 26% н？мц？в, 26% француз？в, 22% британц？в, 19% поляк？в, 24% угорц？в, 21% ？спанц？в, 17% ？тал？йц？в, 10% швед？в та 5% грек？в [13].
Водночас 68% грек？в, 65% британц？в, 47% швед？в, 44% голландц？в, 43% н？мц？в, 40% угорц？в, 39% француз？в, 39% ？тал？йц？в, 38% поляк？в та 35% ？спанц？в стверджували, що принаймн？ частина повноважень ？С ма？ бути повернена на нац？ональний р？вень. ？ лише 8% грек？в, 6% британц？в, 13% швед？в, 24% голландц？в, 26% н？мц？в, 17% угорц？в, 21% ？тал？йц？в, 34% француз？в, 9% поляк？в та 30% ？спанц？в стверджували, що нац？ональн？ уряди мають передати ще б？льше повноважень ？вропейському союзу [6].
Отже, ц？лком зрозум？ло, що ？？вропейська м？грац？йна криза？/？？вропейська криза б？женц？в？ усв？домлювалась багатьма ？вропейцями не т？льки ？ не ст？льки як гуман？тарна криза, але й як ？криза управл？ння, ？ кордоном, ？ наданням притулку, зокрема процедур, в？дпов？дно до яких в ？С визнача？ться кра？на в？дпов？дальна за визначення статусу шукача притулку？ [2, с. 104].
Але не т？льки преса, експерти, ？перес？чн？？ громадяни, ？право-попул？стськ？？ та ？несистемн？？ пол？тичн？ парт？？ й окрем？ пол？тики критикували ？вропейський союз (？ в？дпов？дн？ структури ？С) за пов？льне та малоефективне розв'язання проблем пов'язаних ？з ？？вропейською м？грац？йною кризою？/？？вропейською кризою б？женц？в？. Уряди низки ？вропейських кра？н також звинувачували кер？вництво ？вропейського союзу в низьк？й компетентност？ та короткозорост？, у прийнятт？ ситуативних р？шень, а також в？дсутност？ стратег？чного п？дходу до вир？шення проблеми б？женц？в та м？грант？в [2, с. 109].
Б？льше того, п？д тиском ？напливу？ б？женц？в та м？грант？в, а також в？дпов？дно？ громадсько？ думки, уряди багатьох ？вропейських держав (зокрема й тих, як？ публ？чно не виступали проти пол？тики ？вропейського союзу щодо б？женц？в та м？грант？в), приймали р？шення та вдавалися до д？й, як？ по сут？ ставили п？д питання д？йсн？сть та д？？в？сть Дубл？нського регламенту та Шенгенсько？ угоди.
На початку ？？вропейсько？ м？грац？йно？ кризи？/？？вропейсько？ кризи б？женц？в？, функц？онування Дубл？нського регламенту було фактично про？гноровано в кра？нах на п？вденному та сх？дному кордонах ？С, зокрема в Грец？？ та ？тал？？, як？ по сут？ стали транзитними для б？женц？в та м？грант？в на ？х шляху до б？льш економ？чно розвинених та соц？ально привабливих п？вн？чно？вропейських кра？н, насамперед Н？меччини та Швец？？ [9]. Як насл？док, Австр？я, Бельг？я, Дан？я, Н？меччина, Норвег？я, Словен？я, Угорщина та Швец？я вдавались до в？дновлення контролю на сво？х державних кордонах, що, в свою чергу поставило п？д сумн？в функц？онування таких фундаментальних здобутк？в ？вросоюзу як зона в？льного пересування [2, с. 104].
У такий спос？б ？？вропейська м？грац？йна криза？/？？вропейська криза б？женц？в？ переросла в ？кризу управл？ння ？С？, яка мала бути вир？шена максимально оперативно. З серпня по листопад 2015 р. ？нститути ？С розробили ？ частково почали реал？зовувати низку в？дпов？дних правових та практичних заход？в. Вони передбачали: 1) створення тимчасових схем перем？щення б？женц？в та м？грант？в; 2) створення пост？йного ？механ？зму кризового перем？щення？, зокрема систему квот; 3) розробку загального перел？ку ？безпечних кра？н походження？; 4) практичн？ заходи ？з допомоги кра？нам-членам у питанн？ диференц？ац？？ економ？чно？ ？ вимушено？ м？грац？？; 5) створення ？вропейського агентства прикордонно？ та берегово？ охорони (на баз？ Frontex); 6) укладення м？ж ？С та Туреччиною пакту щодо врегулювання ？？вропейсько？ м？грац？йно？ кризи？/？？вропейсько？ кризи б？женц？в？; 7) заснування ц？льових фонд？в ？С для боротьби з ？？вропейською м？грац？йною кризою？/？？вропейською кризою б？женц？в？ [1, с. 25].
Однак не вс？ р？шення ？вропейського союзу щодо вир？шення ？？вропейсько？ м？грац？йно？ кризи？/？？вропейсько？ кризи б？женц？в？ були одностайними та безумовно д？ючими. Насамперед ？криза сол？дарност？？ стосувалась р？шення ？С щодо б？льш р？вном？рного розпод？лу шукач？в притулку серед вс？х кра？н-член？в ？вропейського союзу. Це р？шення мало знизити м？грац？йне навантаження на окрем？ кра？ни-члени ？С, так？ як Грец？я та ？тал？я, але не вс？ кра？ни-члени були готов？ п？дтримати це р？шення (？ ще менше кра？н-член？в були готов？ його виконати).
На зас？данн？ Ради ？вропейського союзу 22 вересня 2015 р. представники Чех？？, Словаччини, Румун？？ та Угорщини проголосували проти запровадження обов'язкових квот на розпод？л шукач？в притулку серед кра？н-член？в ？С. ？ хоча в？дпов？дне р？шення було, врешт？-решт, прийнято квал？ф？кованою б？льш？стю голос？в, так？ держави як Великобритан？я, ？рланд？я та Дан？я мали право не виконувати це р？шення, а ще б？льше держав (зокрема Угорщина, Польща, Словаччина, Чех？я, Австр？я, Дан？я та Великобритан？я) ？х фактично не виконували. Отже р？шення, як？ були вироблен？ та прийнят？ на загально？вропейському р？вн？, були пот？м дезавуйован？ на нац？ональному р？вн？ [1, с. 20, 25-27; 14, с. 1-6].
Висновки
？？вропейська м？грац？йна криза？/？？вропейська криза б？женц？в？ ма？ не ст？льки об'？ктивний, ск？льки суб'？ктивний характер. Вона сутт？во вплива？ на внутр？шню та зовн？шню пол？тику ？вропейського союзу та кра？н-член？в ？С. Однак цей вплив зд？йсню？ться не безпосередньо, а через в？дпов？дн？ уявлення та в？дчуття, як？ пов'язан？ з нею.
Натом？сть безпосередн？й вплив ？？вропейсько？ м？грац？йно？ кризи？/？？вропейсько？ кризи б？женц？в？ нараз？ важко встановити (якщо взагал？ можливо), а т？ спроби як？ на цьому тл？ чиняться ？ передус？м частиною того публ？чного та наукового дискурсу, який сам вплива？ на ？？ переб？г.
В цьому контекст？, вкрай важливим ？ питання використання тих чи ？нших сюжет？в та образ？в у висв？тленн？ ？？вропейсько？ м？грац？йно？ кризи？/？？вропейсько？ кризи б？женц？в？, а також оц？нки ？х вжитку в публ？чному та науковому дискурсах. ？накше кажучи, в？д того як ？？вропейська м？грац？йна криза？/？？вропейська криза б？женц？в？ висв？тлю？ться на глобальному, загально？вропейському та нац？ональному р？внях значною м？рою й залежить розвиток ц？？？ проблеми на практиц？.
Б？льше того, нав？ть питання ？правильно？？ терм？нолог？？ (а також пов 'язаних з нею акцент？в ？ конотац？й) ста？ ？полем битви？ конкуруючих дискурсивних практик, через як？ р？зн？ актори намагаються впливати на процес прийняття пол？тичних р？шень.
Показовою в цьому сенс？ можна вважати кампан？ю за вих？д Сполученого Корол？вства з ？вропейського союзу, як？й вдалося створити ст？йке анти？мм？грантське послання, що навмисно приховало важлив？ пол？тичн？ та правов？ в？дм？нност？ м？ж р？зними категор？ями людей: трудовими м？грантами (переважно з ？вропейських кра？н), попередн？ми м？грац？ями з Карибського басейну та П？вденно？ Аз？？, й шукачами притулку та б？женцями (переважно з ？нших рег？он？в св？ту). Об'？днавши ц？ категор？？ ？ перетворивши ？х у св？домост？ потенц？йних виборц？в на однор？дне ？？мм？грантське？ населення, кампан？я за вих？д Сполученого корол？вства з ？вропейського союзу зум？ла акумулювати значно ширший спектр страх？в, як？ стосуються економ？ки, безпеки, раси, культури, суверен？тету тощо, н？ж зосередження на одн？й з цих категор？й. ？, врешт？-решт, ця стратег？я себе виправдала. Саме вона, дуже ймов？рно, стало критично важливою на голосуванн？ (та в процес？ ？мплементац？？ голосування) по ？Брекз？т？.
Водночас проблема ？дност？ ？вропейського союзу, яку виявила та посилила ？？вропейська м？грац？йна криза？/？？вропейська криза б？женц？в？, одним лише виходом Сполученого корол？вства з ？вропейського союзу не обмежу？ться. Вона, ц？лком виправданно, усв？домлю？ться багатьма й як ？криза управл？ння ？С？, й як ？криза сол？дарност？ ？С？ тощо.
Б？бл？ограф？чний список
1. Большова Н.Н. Ответ ЕС на ？кризис с беженцами？ 2015 г. и перспективы общей миграционной политики ЕС. Международная аналитика. 2016. Вып.1 (15). С. 19-33.
2. Малиновська О.А. М？грац？йна криза в ？вроп？: пошуки шлях？в розв'язання та насл？дки для Укра？ни. Стратег？чн？ пр？оритети. 2016. №3 (40). С. 104-114.
3. Almustafa M. Reframing refugee crisis: A ？European crisis of migration？ or a ？crisis of protection？? Environment and Planning C. 2021. P. 1-19.
4. Archick K., Margesson R. Europe's Refugee and Migration Flows. Congressional Research Service. March 20, 2019. URL: https://crsreports.congress.goV/product/pdf/IF/IF10259/8
5. Berry M., Garcia-Blanco I., Moore K. Press Coverage of the Refugee and Migrant Crisis in the EU: A Content Analysis of Five European Countries. The UN Refugee Agency : web-site. December 2015.
URL: https://www.unhcr.org/protection/operations/56bb369c9/press-coverage-refugee-migrant-crisis-eu-content- analysis-five-european.html
6. Disagreement on ？ever closer？ union. Pew Research Center's Global Attitudes Project. Pew Research Center : web-site. June 6, 2016. URL: https://www.pewresearch.org/global/2016/06/07/euroskepticism-beyond-brexit/ pm_2016-06-07_brexit-05/
7. Fourquet J. European reactions to the migrant crisis. Jean Jaures Foundation.
URL: https://www.feps-europe.eu/ Assets/Publications/PostFiles/348.pdf
8. Garrett A. The Refugee Crisis, Brexit, and the Reframing of Immigration in Britain. Council for European Studies (CES) : web-site. August 1, 2019. URL: https://www.europenowjournal.org/2019/09/09/the-refugee-crisis-brexit- and-the-reframing-of-immigration-in-britain/
9. Hatton T. European asylum policy before and after the migration crisis. IZA World of Labor : web-site. 2020.
URL: https://wol.iza.org/articles/european-asylum-policy-before-and-after-the-migration-crisis/long
10. Heidenreich T., Lind F., Eberl J.M., Boomgaarden H.G. Media-framing dynamics of the ？European refugee crisis？: A comparative topic modelling. Journal of Refugee Studies. 2019. Volume 32. Special Issue №1. P. 172-182.
11. ODwyer C. A Postcolonial Analysis of the European ？Migrant Crisis？. E-International Relations : web-site.
August 29, 2018. URL: https://www.e-ir.info/2018/08/29/a-postcolonial-analysis-of-the-european-migrant-crisis/
12. Outhwaite W. Migration Crisis and ？Brexit？. The Oxford Handbook of Migration Crises. September 2018.
URL: https://www.oxfordhandbooks.com/view/10.1093/oxfordhb/9780190856908.001.0001/oxfordhb- 9780190856908-e-7
13. Overwhelming Majorities Unhappy with EU's Handling of Refugees. Pew Research Center's Global Attitudes Project. Pew Research Center : web-site. June 6, 2016. URL: www.pewglobal.org/2016/06/07/euroskepticism- beyond-brexit/pm_2016-06-07_brexit-03/
14. Sabic S.S. The Relocation of Refugees in the European Union. Implementation of Solidarity and Fear.
Friedrich Ebert Stiftung. October 2017. 11 p.
References
1. Bolshova N.N. (2016) Otvet ES na ？krizis s bezhentsami？ 2015 g. i perspektivyi obschey migratsionnoy politiki ES. [The EU Response to the ？Refugee Crisis？ of 2015 and Prospects for a Common EU Migration Policy]
Mezhdunarodnaya analitika. 1(15): 19-33. [in Russian]
2. Malynovska O.A. (2016) Migratsiina kryza v Evropi: poshuky shliahiv rozviazannia ta naslidky dlia Ukrainy. [Migration Crisis in Europe: The Search for Solutions and the Consequences for Ukraine] Strategichni prioritety. 3(40): 104-114. [in Ukrainian]
3. Almustafa, M. (2021) Reframing refugee crisis: A ？European crisis of migration？ or a ？crisis of protection？? Environment and Planning C. 1-19.
4. Archick K., Margesson R. Europe's Refugee and Migration Flows. Congressional Research Service. March 20, 2019 URL: https://crsreports.congress.gov/product/pdf/IF/IF10259/8
5. Berry M., Garcia-Blanco I., Moore K. Press Coverage of the Refugee and Migrant Crisis in the EU: A Content Analysis of Five European Countries. The UN Refugee Agency : web-site. December 2015.
URL: https://www.unhcr.org/protection/operations/56bb369c9/press-coverage-refugee-migrant-crisis-eu-content- analysis-five-european.html
6. Disagreement on ？ever closer？ union. Pew Research Center's Global Attitudes Project. Pew Research Center: web-site. June 6, 2016. URL: https://www.pewresearch.org/global/2016/06/07/euroskepticism-beyond-brexit/ pm_2016-06-07_brexit-05/
7. Fourquet, J. European reactions to the migrant crisis. Jean Jaures Foundation.
URL: https://www.feps-europe.eu/Assets/Publications/PostFiles/348.pdf
8. Garrett, A. The Refugee Crisis, Brexit, and the Reframing of Immigration in Britain. Council for European Studies (CES) : web-site. August 1, 2019. URL: https://www.europenowjournal.org/2019/09/09/the-refugee-crisis-brexit- and-the-reframing-of-immigration-in-britain/
9. Hatton, T. European asylum policy before and after the migration crisis. IZA World of Labor : web-site. 2020.
URL: https://wol.iza.org/articles/european-asylum-policy-before-and-after-the-migration-crisis/long
10. Heidenreich T., Lind F., Eberl J.M., Boomgaarden H.G. (2019) Media-framing dynamics of the ？European refugee crisis？: A comparative topic modelling. Journal of Refugee Studies. 32(1): 172-182.
11. ODwyer, C. A Postcolonial Analysis of the European ？Migrant Crisis？. E-International Relations : web-site.
August 29, 2018. URL: https://www.e-ir.info/2018/08/29/a-postcolonial-analysis-of-the-european-migrant-crisis/
12. Outhwaite, W. Migration Crisis and ？Brexit？. The Oxford Handbook of Migration Crises. September 2018.
URL: https://www.oxfordhandbooks.com/view/10.1093/oxfordhb/9780190856908.001.0001/oxfordhb- 9780190856908-e-7
13. Overwhelming Majorities Unhappy with EU's Handling of Refugees. Pew Research Center's Global Attitudes Project. Pew Research Center : web-site. June 6, 2016. URL: www.pewglobal.org/2016/06/07/euroskepticism- beyond-brexit/pm_2016-06-07_brexit-03/
14. Sabic, S.S. The Relocation of Refugees in the European Union. Implementation of Solidarity and Fear.Friedrich Ebert Stiftung. October 2017. 11 p.
Размещено на Allbest.ru
...