Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
？Кримськ？ проблеми？ в укра？нсько-рос？йських в？дносинах: теор？я та методолог？я досл？дження
Постановка проблеми. Вивчення ？кримських проблем？ в укра？нсько-рос？йських в？дносинах в ？сторичному контекст？ сприя？ виявленню нових методолог？чних п？дход？в та теоретичних уявлень у науковому сп？втовариств？ щодо комплексного досл？дження явищ та процес？в, пов'язаних ？з формуванням кримсько？ просторово？ сп？льноти як передус？м ？сторико-пол？тичного феномена та конструюванням кримського рег？онал？зму. Серед представник？в науково？ та експертно？ сп？льноти в？дсутн？ ？дине розум？ння сутност？ ключових категор？й (прост？р, субнац？ональний/внутр？шн？й рег？он держави, рег？ональна й локальна сп？льноти, рег？онал？зм як процес посилення внутр？шньодержавних рег？он？в та ？н.), якими вчен？ оперують п？д час проведення власних розв？док. Особливо？ актуальност？ ？кримськ？ проблеми？ набули в зв'язку ？з потребою в удосконаленн？ ？снуючого теоретико-концептуального каркасу досл？дження та в？дпов？дно методолог？чного ？нструментар？ю, що обумовлено кардинальними трансформац？ями геопол？тичного ландшафту внасл？док анекс？？ Рос？йською Федерац？？ю Криму та нелег？тимного входження п？вострова до ？？ складу.
Анал？з досл？джень ？ публ？кац？й. Процеси формування кримсько？ просторово？ сп？льноти та конструювання кримського рег？онал？зму ？ предметом наукових доробк？в таких учених, як: Габр？елян О.А. [2], Кисельов С.Н. [3], Кок？н Ю.В. [4; 5], Корн？в А.Ю. [6], Мальг？н А.В. [7], Никифоров А.Р. [8], Прозорова Н.М. [9] та ？н.
Ут？м, анал？з ？снуючих розробок св？дчить про в？дсутн？сть концептуального бачення вивчення ？кримських проблем？ у в？дносинах м？ж Укра？ною та Рос？йською Федерац？？ю.
Метою досл？дження ？ проведення комплексного анал？зу теоретико-методолог？чних засад досл？дження ？кримських проблем？ в укра？нсько-рос？йських в？дносинах.
Виклад основного матер？алу. Теоретико - концептуальний каркас досл？дження ？кримських проблем？ в укра？нсько-рос？йських в？дносинах склада？ комплекс наукових п？дход？в, як？ були сформован？ на стику дек？лькох наук (？стор？я, ф？лософ？я, пол？толог？я м？жнародних в？дносин та ？н.). Серед таких п？дход？в найб？льш популярними у використанн？ ？ ？нституц？ональна теор？я досл？дження ？кримських проблем？, теор？я кримського рег？онал？зму, цив？л？зац？й - ний напрям досл？дження ？сторичних процес？в на Кримському п？востров？ з урахуванням геопол？тично？ динам？ки розвитку Чорноморського рег？ону загалом та теор？я балансу сил, яка нада？ ч？тке розум？ння причин створення Кримсько？ автоном？？ в склад？ незалежно？ Укра？ни та впливу рос？йсько-укра？нського конфл？кту на переформатування глобального балансу сил. Розглянемо б？льш детально кожний теоретико-концептуальний напрям досл？дження, а також методолог？чний ？нструментар？й, яким оперують вчен？ окремо взятого п？дходу п？д час проведення наукових розв？док, присвячених досл？дженню процес？в, пов'язаних ？з формуванням кримсько？ просторово？ сп？льноти як ？сторико-пол？тичного конструкту.
？нституц？ональна теор？я передбача？ досл？дження впливу просторових актор？в на рег？ональну динам？ку, тобто на розвиток пол？тичних, економ？чних, культурних та ？нших процес？в на Кримському п？востров？. З ц？？ю метою представники зазначеного теоретико-концептуального п？дходу використовують методолог？чн？ засоби соц？ального конструктив？зму, при цьому робиться акцент на досл？дженн？ рег？онал？зму як ？деолог？？ пол？тичних ел？т. Предметом наукових доробк？в ？нституц？онал？ст？в ？ досл？дження впливу нормативних, регулятивних та когн？тивних чинник？в на динам？ку ？нституц？ональних трансформац？й, визначення рол？ та м？сця просторових актор？в у процесах ？нституц？онал？зац？？ субнац？онального рег？ону, а також розкриття рол？ м？сцевих та нац？ональних пол？тичних ел？т у формуванн？ пол？тичних ？нститут？в та впровадженн？ нових регулятор？в м？жсуб'？ктно？ вза？мод？？ з урахуванням ？снуючих соц？альних практик [4; 5].
Використання вих？дних положень ？нституц？онально？ теор？？ та методолог？чного ？нструментар？ю соц？ального конструктив？зму да？ змогу нам досл？дити, по-перше, як？ саме чинники впливають на процеси просторово？ ？нституц？онал？зац？？, що склались у кримському субнац？ональному рег？он？; по-друге, якого типу форму？ться ？нституц？ональний порядок ы чи ？ загрози його ？снуванню як у рег？ональному (субнац？ональному) контекст？, так ？ нац？ональному та м？ждержавному (наприклад, у рамках укра？нсько-рос？йських в？дносин).
？нституц？ональний напрям досл？дження ？кримських проблем？ в укра？нсько-рос？йських в？дносинах, на нашу думку, варто розглядати у т？сн？й зв'язц？ ？з теор？？ю кримського рег？онал？зму, яка вивча？ процеси конструювання субнац？онального рег？ону з акцентуац？？ю на вивченн？ формата участ？ просторових актор？в в соц？ально-пол？тичному житт？ Кримського п？вострова, а також кр？зь призму етнопол？тичних та етнорел？г？йних процес？в. Для таких розв？док характерний м？ждисципл？нарний характер, адже досл？дження проводяться на стику таких наук як: ？стор？я, пол？толог？я, етнодержавознавство, рег？онал？стика, конституц？йне право та ？н. Теор？я кримського рег？онал？зму представлена в працях в？тчизняних та заруб？жних вчених (Габр？елян О.А. [2], Корн？в А.Ю. [6], Мальг？н А.В. [7], Никифоров А.Р. [8] та ？н.).
Синтезуючи вих？дн？ положення ？нституц？онального п？дходу до досл？дження ？кримських проблем？ та теор？？ кримського рег？онал？зму, Кок？н Ю.В. стверджу？, що соц？альн？ (етносоц？альн？) актори кримського рег？онал？зму сформувались та формуються у специф？чному ？нституц？ональному середовищ？. В ньому усталено дом？нують так？ соц？альн？ переваги нормативно？ якост？, як доц？льн？сть та вигода, що ？рунтуються на ступен？ впливу актора на соц？ально-пол？тичну динам？ку в рег？он？ та власний р？вень соц？ально？ моб？льност？. Наприклад, формування ？нституц？онально？ владно？ системи в кримськотатарськ？й рег？ональн？й сп？льнот？ в？дбувалось у контекст？ реал？зац？？ принципу вар？ативно？ доц？льност？ (в？д структурно？ до функц？онально？) [4]. Так, у 1991 роц？ форму？ться М？лл？ Меджл？с, який до анекс？？ Криму Рос？йською Федерац？？ю (березень 2014 р.) був одним ？з найб？льш моб？льних соц？альних актор？в кримського рег？онал？зму. В цьому зв'язку варто п？дтримати думку Корн？ва А.Ю. про те, що Меджл？с ？ свого роду ？ндикатором, що д？йсно визнача？ соц？ально-пол？тичну динам？ку п？вострова. В？н започаткував формування нового ？нституц？ональ - ного порядку, що виявись спочатку в л？н？йн？й (до 1998 р.), а пот？м у л？н？йно-функц？ональн？й форм？ (п？сля 1998 р.) управл？ння [6, с. 71]. Досл？джуючи проблему кримського рег？онал？зму, згаданий нами вчений стверджу？, що процес конструювання рег？онального кримськотатарського руху побудовано на основ？ симб？озу в？дд？л？в рег？ональних меджл？с？в та низових ет - носоц？альних одиниць у вигляд？ рег？ональних громадських, культурних та духовних орган？зац？й як у структурн？й, так ？ у функц？ональн？й сферах д？яльност？ рег？онального руху, у вигляд？ сукупност？ внутр？шньорег？ональних процес？в, сп？вв？дношення м？ж якими всередин？ кримськотатарського рег？онального руху не п？дпорядкову？ться принципам вертикального внутр？шньорег？онального сп？вп？дпорядкування [6, с. 71] (Голова Меджл？су - Презид？я Меджл？су - Меджл？с (його п？дрозд？ли) - м？сцев？ меджл？си).
Розглядаючи проблему суб'？ктност？ кримського рег？онал？зму, не можна не зазначити про те, що, окр？м кримськотатарського рег？онального руху, ？нтегральною складовою кримсько？ просторово？ сп？льноти ？ рос？йськомовний рег？ональний рух, який представлений такими формальними орган？зац？ями як: Республ？канська парт？я Криму ？Рос？я？, Руська община Криму, Конгрес руських общин Криму, Руська ？дн？сть та ？н.
？нституц？онал？зац？я рег？онального простору в Криму залежить в？д р？вня формал？зац？？ рег？ональних актор？в, що представляють кримську просторову сп？льноту. В свою чергу р？вень формал？зац？？ суб'？кт？в просторово？ вза？мод？？ залежить в？д соц？альних ？мператив？в та моделей (норм, установок) повед？нки рос？йськомовного та кримськотатарського населення п？вострова. До анекс？？ Криму Рос？йською Федерац？？ю р？вень ？мперативност？ залежав б？льшою м？рою в？д ситуативних домовленостей щодо можливост？ й необх？дност？ застосування ？мперативних правил та меншою - в？д правового регулювання в？дносин м？ж просторовими акторами в межах п？вострова та м？ж ними й Ки？вом. П？сля анекс？？ питання повн？стю знаходиться у компетенц？？ кра？ни-агресора й укра？нська влада може впливати на розв'язання проблем кримськотатарського рег？онального руху лише шляхом використання м？жнародно-правових ？нструмент？в та звертання у м？жнародн？ орган？зац？？ з метою залучення зусиль св？тово？ сп？льноти до п？дтримки кримських татар та надання в？дпов？дного сприяння й допомоги. Важливо зауважити, що в укра？нському законодавств？ фактично в？дсутн？ норми, як？ б регулювали пол？тико-правов？ в？дносини м？ж етнонац？ональними акторами просторового процесу, а також м？ж ними та Центром, що вплинуло на р？вень забезпечення ？х прав та потреб. Таким чином, б？льш？сть питань розв'язувалось не в правовому пол？, а соц？альному - як результат усталених практик м？жсуб'？ктно？ вза？мод？？. Виключення складають питання осв？ти та культури.
Окр？м етносоц？альних актор？в, до складу кримсько？ рег？онально？ сп？льноти входять також оф？ц？йн？ ？нститути влади субнац？онального р？вня окупованого п？вострова. Вони також ？ суб'？ктами кримського рег？онал？зму. Це Рада М？н？стр？в Автономно？ Республ？ки Крим, Верховна Рада Автономно？ Республ？ки Крим та ？нш？ структури. До анекс？？ Рос？йською Федерац？？ю Криму м？ж державними та недержавними ？нститутами ？снували розб？жност？ щодо пр？оритет？в просторового розвитку п？вострова, забезпечення прав й потреб етнонац？ональних актор？в. Зазначен？ розб？жност？ узгоджувались шляхом вироблення спец？альних процедур, впровадження певних сусп？льно-пол？тичних практик з метою налагодження м？жсуб'？ктного д？алогу. ？ хоча, на думку Ю.В. Кок？на, локальна ефективн？сть неформальних схем узгодження соц？ально-пол？тичних практик створю？ бар'？р на шляху ？нституц？онально？ ун？версал？зац？？ (не да？ можливост？ вибудувати систему влади та управл？ння одночасно в кримськотатарському та рос？йськомовному соц？ум？) [4], така система артикуляц？？ групових ？нтерес？в, на нашу думку, сприяла п？двищенню р？вня ефективност？ прийняття р？шень на субнац？ональному (рег？ональному) р？вн？ та в？дпов？дно зб？льшила вплив етнонац？ональних актор？в на сусп？льно-пол？тичн？ процеси в рег？он？.
У розр？з？ досл？дження кримського рег？онал？зму ц？кавою ？ спроба вченого Кисельова С.Н. провести досл？дження пол？тико-географ？чних та геопол？тичних образ？в Криму, використовуючи методолог？чний ？нструментар？й географ？？, геопол？тики й соц？ального конструктив？зму та спираючись на принципи ？сторизму ы плюрал？зму. Ключовим геопол？тичним образом Криму для великих рег？он？в ？ перифер？йн？сть, для малих - центральн？сть. Також ма？ значення й геостратег？чне розташування Криму для геопол？тичних д？й як у широтному напрямку (контроль над Кримом да？ змогу зд？йснювати активну пол？тику на Балканах та на Кавказ？ й, за потреби, замкнути ？дугу нестаб？льност？？ в？д Адр？атики до С？ньцзяня), так ？ мерид？ональному (сприяти дом？нуюч？й держав？ у П？вн？чному Причорномор'？ зд？йснювати свою експанс？ю у п？вденному напрямку аж до Близького Сходу або блокувати ？？, створюючи загрозу центру Сх？дно？ ？вропи). Крим може мати образ територ？？, яка зв'язу？ та об'？дну？ держави та культури (？кримський м？ст？) або роз'？дну？ ？х (？кримська карта？, ？кримський вузол？) [3, с. 153]. Реал？зований у пол？тиц？ образ ？кримсько？ автоном？？？ дозволив зняти численн？ протир？ччя та до анекс？？ Криму Рос？йською Федерац？？ю був адекватною в？дпов？ддю на б？льш？сть виклик？в к？нця ХХ - початку ХХ？ стол？ть.
Образи Криму ？сторичн？. Так, наприклад, (1) з появою перших державних утворень на п？востров？ грецьк？ колон？сти сформували образ Понта Аксинського (негостинного моря), який з розширенням процесу колон？зац？？ зм？ню？ться на образ Понта Евксинського (гостинного моря); (2) хрещення ки？вського князя Володимира у Херсонес？ Тавр？йському (Херсонес - давньогрецька назва, Корсунь - давньослов'янська) закр？пило за Кримом м？цний образ ？батьк？вщини Руського Православ'я？ (до к？нця ？ тисячол？ття у мешканц？в Ки？всько？ Рус？ форму？ться образ Криму як ？корсунсько？ земл？？ - багатого та культурного рег？ону. Чорне море ？менують ？морем Руським？, коли в？дбувалась активна торг？вля м？ж Ки？вською Руссю та В？зант？？ю.); (3) п？сля утворення в середин？ XV стол？ття Кримського ханства, захоплення генуезьких колон？й турками у 1475 роц？ Чорне море на 300 рок？в перетворю？ться на ？турецьке озеро？; кримськ？ татари формують св？й образ п？вострова - ？адо Крим？ або ？остр？в Крим？ [3, c. 154]; (4) п？сля рос？йсько-турецько？ в？йни 1768-1773 рок？в та 10 рок？в незалежност？ Кримського ханства в？д Туреччини Крим було при？днано до Рос？？ у 1783 роц？ за правл？ння Катерини ？？, саме тод？ виника？ образ ？найкращо？ перлини в корон？ ？мпер？？？, при？днання п？вострова розц？нювалось як значний крок на шляху самоствердження Рос？？ як ？мпер？？ [3, c. 154]; (5) надал？ значний вплив на формування образу Криму зд？йснили мандр？вники, письменники, досл？дники. Так Пушк？н О.С. п？сля мандр？вки до Гурзуфа охарактеризував Крим як ？чар？вний край, очей в？драда？; (6) новий образ Криму був сформований п？сля Кримсько？ в？йни 1853-1856 рок？в, яка поклала початок краху В？денсько？ системи м？жнародних в？дносин; на початку ХХ стол？ття Крим йменували ？Рив'？рою Сходу？ або ？Кримською Рив'？рою？; (7) п？д час громадянсько？ в？йни в Рос？？ (1917-1922/1923) були сформован？ образи ？б？лого？ та ？червоного？ Криму, а терор та голод породили образ Криму як ？всерос？йського цвинтаря？; (8) п？д час Друго？ св？тово？ в？йни виникають нов？ образи
Криму, зокрема ？кримсько？ катастрофи 1942 року？, депортац？й за нац？ональною ознакою [3, c. 154] (як？ мали м？сце ？ в м？жво？нний пер？од); (9) образ Ялти як осередку м？жнародних перемовин було закр？плено п？д час Ялтинсько？ (Кримсько？) конференц？？ у лютому 1945 року, р？шення ц？？？ конференц？？ разом ？з р？шеннями Потсдамсько？ конференц？？ було покладено в основу п？сляво？нного св？тоустрою й вплинуло на конструювання б？полярност？ м？жнародного порядку; (10) п？сля при？днання Криму до складу УРСР Ки？ву довелось в？дновлювати ？нфраструктуру п？вострова, зруйновану внасл？док в？йни, розв'язувати пол？тичн？, економ？чн？ проблеми кримчан, к？льк？сть яких значною м？рою зменшилась внасл？док впровадження стал？нсько？ пол？тики масово？ депортац？？ кримських татар у 1945 роц？; Крим ？з фактично повн？стю зруйнованого рег？ону руками укра？нц？в було перетворено на привабливий курорт [13], п？востр？в набув нового образу - образу ？всесоюзно？ здравниц？？ та ？раю для пенс？онер？в？; (11) п？сля розпаду СРСР в рамках пол？тики незалежно？ Укра？ни було реал？зовано образ ？кримсько？ автоном？？？; (12) п？сля анекс？？ Криму та при？днання п？вострова до складу Рос？йсько？ Федерац？？, що було засуджено св？товою сп？льнотою як порушення одного ？з основоположних принцип？в м？жнародного права - посягання на територ？альну ц？л？сн？сть ？ншо？ держави, образ Криму в рос？йськ？й прес？ висв？тлю？ться як найб？дн？ший рег？он Рос？йсько？ Федерац？？ [10], що пост？йно потребу？ дотац？й, в укра？нськ？й та зах？дн？й прес？ як тимчасово окупований рег？он ？ншою кра？ною (Рос？йською Федерац？？ю - авт.). Под？？ березня 2014 року остаточно п？д？рвали ？снуючу систему загально？вропейсько？ безпеки, виявили неефективн？сть м？жнародних орган？зац？й моб？льно реагувати на под？бн？ виклики та загрози ？ створили умови для геопол？тично？ гри, де головну скрипку в？д？гра？ лише один актор, повед？нка якого детерм？ну？ться виключно його нац？ональними ？нтересами, а не потребою розв'язувати сп？рн？ питання в м？жнародно-правовому пол？.
Розглянемо наступний п？дх？д, що склада？ теоретико-концептуальний каркас досл？дження ？кримських проблем？ в укра？нсько-рос？йських в？дносинах, - це цив？л？зац？йний напрям досл？дження ？сторичних процес？в на Кримському п？востров？ з урахуванням геопол？тич - но？ динам？ки розвитку Чорноморського рег？ону, який представлений у наукових розв？дках сп？вроб？тник？в ？нституту св？тово？ економ？ки та м？жнародних в？дносин Нац？онально？ академ？？ наук Укра？ни (1991-2013). Найб？льш ？рунтовним виданням ц？？？ установи, яке присвячене теор？？ та ？стор？？ локальних цив？л？зац？й, розвитку св？тово？ цив？л？зац？？ та цив？л？зац？йн？й компаратив？стиц？, ？ тритомник ？Цив？л？зац？йна структура сучасного св？ту？ (рос？йською мовою), п？дготовлений авторським колективом в？домих укра？нських вчених: Пахомова Ю.М., Кам？нського ？.？., Павленка Ю.В., Кримського С.Б., Гури В.К. та ？нших [12]. У другому том？ цього видання йдеться про Сх？дно-православну цив？л？зац？ю, до яко？ причетн？ як Укра？на, так ？ Рос？я. На особливу увагу заслугову？ розд？л сьомий ？Зони цив？л？зац？йних стик？в: Балкани - Чорноморський басейн - Кавказ？ [12].
？рунтовно досл？джуючи процес становлення цив？л？зац？？ у Причорномор'？, в？тчизняний науковець Ю.В. Павленко розкрива？ ？сторичн？ корен？ чорноморсько？ цив？л？зац？？, зародження та розвиток чорноморських етнос？в, доводить причетн？сть ？х до давн？х грек？в, в результат？ щ？льних зв'язк？в яких з м？сцевим населенням утворилася ？дина комун？кативна с？тка рег？ону, що зв'язувала його ？з Середземномор'ям [12, с. 525]. Особлив？сть розвитку рег？ону поляга？ в його географ？чному розташуванн？, адже в？н знаходиться, за твердженням автор？в видання, на стику трьох цив？л？зац？й: Мусульмансько - Афраз？йська цив？л？зац？я, Антична (Давньогрецька ？ Греко-Римська) ？ ？рано-Зороастр？йська цив？л？зац？？.
Важливо п？дтримати думку укра？нських вчених цив？л？зац？йного напрямку, яка поляга？ в тому, що волод？ння Кримом ста？ стратег？чним завданням будь-яко？ зовн？шньо？ сили, яка намага？ться утвердити сво？ дом？нування в рег？он？. Стратег？чне значення рег？ону поляга？ також ？ в тому, що його територ？？ю проходять важлив？ транспортн？ комун？кац？？, як？ з'？днують розвинут？ цив？л？зац？йн？ центри ？вропи з багатими на сировинн？ ресурси кра？нами Середнього Сходу ？ Центрально？ Аз？？ ？ ведуть до ринк？в кра？н ？нд？йського океану ？ Аз？атсько-Тихоокеанського рег？ону. Рег？он також зв'язу？ ？вропу з кра？нами Середземноморського басейну, формуючи сп？льний прост？р економ？чних ？ пол？тичних ？нтерес？в в ？вроп？ ？ Аз？？ в ц？лому. ？сторична необх？дн？сть у формуванн？ цих транспортних комун？кац？йних с？ток в？днайшла в？дображення у створенн？ таких важливих торговельних артер？й як Великий шовковий шлях в ？вропу з кра？н Сходу. А також в？домий водний шлях ？з варяг в греки？, який об'？днував кра？ни П？вн？чно？ ？вропи з Середземномор'ям [12, с. 530].
Використовуючи теор？ю балансу сил, можна зрозум？ти причини створення Кримсько？ автоном？？ у склад？ незалежно？ Укра？ни. Ки？в ？з самого початку не був схильним до впровадження силових р？шень ？ тому погодився на створення Кримсько？ автоном？？ з метою локал？зац？？ внутр？шнього конфл？кту м？ж м？сцевим населенням ？ кримськотатарськими репатр？антами та налагодження д？алогу м？ж рег？ональною владою ？ Центром. Проте, з ？ншого боку, надання Криму автоном？？, беручи до уваги ун？тарний устр？й Укра？нсько？ держави, було н？чим ？ншим, як поступкою кримським сепаратистам. На певний час в？дбулась вза？мна нейтрал？зац？я супротивних сил. Ескалац？？ конфл？кту не в？дбулось. Можна говорити, що Ки？в на деякий час отримав стратег？чний виграш, проте пол？тика його щодо Криму надал？ обмежувалась лише посередництвом у розв'язанн？ м？жетн？чних та м？жнац？ональних конфл？кт？в на п？востров？. Ч？тко？ системи управл？ння по л？н？？ Перифер？я - Центр так ？ не було налагоджено, що й призвезло до фактично？ втрати контролю за п？востровом, починаючи з 2010 року з приходом до влади режиму Януковича В.Ф. та завершуючи анекс？？ю Криму Рос？йською Федерац？？ю у березн？ 2014 року.
На думку експерта Центру Разумкова Сунгуровського М., рос？йсько-укра？нський конфл？кт спровокував початок перегляду св？тового порядку та глобального балансу сил. На одному полюс？ та на чол？ цього процесу опинилися США в союз？ з ？С; на ？ншому полюс？ - Рос？я в оточенн？ держав з под？бними авторитарними режимами. Китай обережно спостер？га？ за боротьбою сво？х конкурент？в, спод？ваючись, що зосередження уваги США та ？С на Укра？н？ в？д - вол？че частину ？х сил в？д Аз？йсько-Тихоокеанського рег？ону та дасть йому можлив？сть зм？цнити там власн？ позиц？？. Схоже, под？бну мету почасти ма？ й Рос？я, яка намага？ться посилити ？антиамериканський фронт？ у Центральн？й Аз？？, на Касп？？ ？ Близькому Сход？, - вважа？ укра？нський експерт [11]. Одн？？ю з головних складових цього процесу ？ конкуренц？я св？тових центр？в сили та рег？ональних л？дер？в за союзник？в, - у т.ч. з числа тих, хто утримався в？д голосування з укра？нського питання на зас？данн？ Генерально？ Асамбле？ ООН 27 березня 2014 року. Серед них опинилися й так？ кра？ни - претенденти на св？тове або рег？ональне л？дерство, як Китай, Алжир, Аргентина, Бразил？я, ？гипет, ？нд？я, Казахстан, П？вденна Африка, Узбекистан, в？дносини яких з Рос？？ю, США та ？С можуть значною м？рою вплинути на розстановку сил на глобальному та рег？ональному р？внях - з огляду на те, що саме альянси, а не окрем？ держави визначатимуть у майбутньому м？жнародний порядок денний. За цих умов кра？ни, що перебувають на л？н？ях протистояння св？тових ？ рег？ональних л？дер？в, дедал？ б？льше в？дчуватимуть деф？цит безпеки та перетворюватимуться на най？мов？рн？ш？ зони конфл？кт？в. У цих конфл？ктах перевага буде на боц？ того, хто волод？？ вс？м спектром засоб？в ？м'яко？？ ？ ？жорстко？？ сили, стратег？чним мисленням, сильною пол？тичною волею ？ широкою лег？тимн？стю в масах [11].
За словами радника Президента Укра？ни, директора Нац？онального ？нституту стратег？чних досл？джень, академ？ка Нац？онально？ академ？？ наук Укра？ни Володимира Горбул？на, кримська криза стала законом？рним результатом поступового розростання деструктивних процес？в усередин？ ？снуючо？ системи м？жнародно？ безпеки, побудовано？ на основ？ Ялтинсько-Гельс？нських домовленостей. Право вето Рос？йсько？ Федерац？？, кра？ни-агресора, у Рад？ Безпеки ООН унеможливлю？ прийняття конструктивного р？шення з урегулювання рос？йсько-укра？нського конфл？кту. ОБС？ не ма？ достатн？х важел？в впливу на Рос？ю, яка вже не вперше порушу？ базов？ принципи ？？ д？яльност？ та в？дверто ？гнору？ прийнят？ р？шення [1].
Агресивн？ д？？ Рос？йсько？ Федерац？？ проти Укра？ни п？дривають не т？льки рег？ональну стаб？льн？сть в кра？нах в？д Балт？？ до Чорноморсько - Касп？йського басейну, а й можуть мати драматичн？ насл？дки у св？товому масштаб？. Адже, за верс？？ю нин？шнього рос？йського кер？вництва, Укра？на - не ？дина кра？на, чия державн？сть поставлена п？д сумн？в.
У цьому зв'язку доц？льно реформувати м？жнародн？ ？нститути, покликан？ забезпечувати глобальну та рег？ональну безпеку. Першим кроком у цьому напрям？ повинно стати зняття або, принаймн？, обмеження права вето п'яти ядерних держав у Рад？ Безпеки ООН. Було б правильним заборонити застосовувати право вето в раз？ обговорення особливо тяжких м？жнародних злочин？в, таких як геноцид, злочини проти людяност？, покарання за розв'язування агресивно？ в？йни тощо. Для того щоб зб？льшити ефективн？сть д？яльност？ ОБС？, сл？д в？д？йти в？д принципу консенсусу при ухваленн？ обов'язкових р？шень, спрямованих на п？дтримку рег？онально？ стаб？льност？ в раз？ ？？ порушення. Необх？дно створити б？льш д？？в？ механ？зми вериф？кац？？ у сфер？ контролю над озбро？ннями, що дають змогу за потреби жорстко впливати на порушника, у тому числ？ ？з застосуванням законних санкц？й [1].
З'явилася необх？дн？сть проведення зустр？ч？ ключових держав у сво？р？дному, наприклад, Ялти-2, як аналога конференц？？ в Ялт？ 4-11 лютого 1945 року - для визначення лог？ки подальшого розвитку глобально？ системи м？жнародних в？дносин у контекст？ безпеки.
Висновки. Отже, на п？дстав？ проведеного анал？зу можна стверджувати, що теоретико - концептуальний каркас досл？дження ？кримських проблем？ в укра？нсько-рос？йських в？дносинах явля？ собою синтез наукових п？дход？в, серед яких найб？льш поширеними у використанн？ ？ ？нституц？ональна теор？я досл？дження ？кримських проблем？, теор？я кримського рег？онал？зму, цив？л？зац？йний напрям досл？дження ？сторичних процес？в у Криму та теор？я балансу сил. Перш？ дв？ теор？？ використовують категор？альний апарат ？ методолог？чний ？нструментар？й соц？ального конструктив？зму та ？сторично？ рег？онал？стики для проведення комплексного анал？зу процес？в автоном？зац？？ та локал？зац？？, а також визначення впливу просторових актор？в на рег？ональну динам？ку, тобто на розвиток пол？тичних, економ？чних, культурних та ？нших процес？в на Кримському п？востров？. Наступна теор？я - цив？л？зац？йна - при досл？дженн？ проблеми формування кримсько？ просторово？ сп？льноти врахову？ геопол？тичну динам？ку розвитку Чорноморського рег？ону, яка визнача？ться його географ？чним розташуванням, адже в？н знаходиться на стику трьох цив？л？зац？йних моделей: ？слам, православ'я ？ зах？дно？вропейська цив？л？зац？я. Й, нарешт？, теор？я балансу сил, яка нада？ ч？тке розум？ння причин створення Кримсько？ автоном？？ у склад？ незалежно？ Укра？ни та впливу рос？йсько-укра？нського конфл？кту на переформатування глобального балансу сил та систему м？жнародно？ безпеки в ц？лому.
В перспектив？ при досл？дженн？ теоретико - методолог？чних засад ？кримських проблем？ в укра？нсько-рос？йських в？дносинах доц？льно звернути увагу на вивчення можливостей використання методолог？чного ？нструментар？ю етнорег？онал？стики для досл？дження процес？в конструювання кримсько？ просторово？ (рег？онально？) сп？льноти.
Л？тература
кримський автоном？зац？я рег？он геопол？тичний
1. Вал？？ва Ю. Виклики ？вропейськ？й арх？тектур？ безпеки: укра？нський контекст / Юл？я Вал？？ва [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://uaforeignaffairs.com/ua/ekspertna-dumka/view/article/ vikliki-jevropeiskii-arkhitekturi-bezpeki-ukrajinski - Назва з екрана.
2. Габриелян О.А. Крым как проблема регионализма / О.А. Габриелян // Ученые записки Таврического Национального Университета. - Вып. №11 (45). - 2002. - С. 37-42.
3. Киселев С.Н. Политико-географические и геополитические образы Крыма / С.Н. Киселев // Геополитика и экогеодинамика регионов. - Вып. 2. - 2007. - С. 153-155.
4. Кокин Ю.В. Акторы институционализации крымского регионализма в контексте украинского социума: методологические подходы к изучению / Ю.В. Кокин // Тавр？йськ？ студ？？. ？стор？я. - №2. - 2012. [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://ts.uncat.crimea.ua/pdf2/11.pdf - Назва з екрана.
5. Кокин Ю.В. Методологические подходы к изучению систем взаимодействия акторов крымского регионализма в контексте украинского социума / Ю.В. Кокин // Научная мысль Кавказа. - №4 (68). - 2011. - С. 80-84.
6. Корнев А.Ю. Крымский регионализм в контексте рассмотрения национального движения крымских татар / А.Ю. Корнев // Власть. - №7. - 2009. - С. 66-71.
7. Мальгин А.В. Новое в самосознании этнических групп Крыма и перспективы крымского регионального сообщества / А.В. Мальгин // Межэтническое согласие в Крыму: пути достижения (ред. О.А. Габриелян, К.В. Коростелина, А.Д. Шоркин). - Симферополь, 2002. - С. 75-91.
8. Никифоров А.Р. Кримська рег？ональна сп？льнота у трьох проекц？ях та вим？рах / А.Р. Никифоров // В？сник СевНТУ: зб. наук. пр. Вип. 136/2012. Сер？я: Пол？толог？я. - Севастополь, 2012. - С. 225-231.
9. Прозорова Н.М. Особливост？ кримського рег？онал？зму / Н.М. Прозорова // В？че. - 2003. - №2. - С. 31-37.
10. Соколов А., Терентьев И., Волкова О. Исследование РБК: самые богатые и самые бедные города России / Александр Соколов, Игорь Терентьев, Олеся Волкова [Электронный ресурс] // Режим доступу: http:// daily.rbc.ru/special/society/13/04/2015/552a6a419a79471fcb568dc8 - Название с экрана.
11. Сунгуровський М. Геопол？тичний анал？з балансу сил ？ зм？н у ньому на фон？ рос？йсько-укра？нського конфл？кту / Микола Сунгуровський [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.razumkov.org. ua/upload/1400153819_file.pdf - Назва з екрана.
12. Цивилизационная структура современного мира: [в 3-х т., 4 кн.]. - К.: Наукова думка, 2007-2008. - Т. II: Макрохристианский мир в эпоху глобализации. [Ю. Пахомов, Ю. Павленко, Е. Каминский и др.]. - К: Наукова думка, 2007. - 692 с.
13. Кульке Ул. Внезапно Крым стал украинским / Улли Кульке (？Die Welt？, Германия) [Электронный ресурс] // Режим доступу: http://inosmi.ru/welt_de/20140314/218529356.html? id=218573333 - Название с экрана.
Размещено на Allbest.ru
...