Размещено на http://www.allbest.ru/
Науково-досл？дний ？нститут ？нформатики ？ права Нац？онально？ академ？？ правових наук Укра？ни
？ДЕМ？Л？ТАРИЗАЦ？Я？ СПЕЦСЛУЖБ УКРА？НИ ТА ПРАВОВ？ ПРОБЛЕМИ ОРГАН？ЗАЦ？？ ВЛАДИ
ДОРОН？Н ？.М., кандидат юридичних наук,
доцент, зав？дувач науково？ лаборатор？？
Анотац？я
У статт？ розглянуто проблему ？дем？л？таризац？？？ спецслужб Укра？ни в контекст？ реформ. Встановлено, що основна проблема поляга？ в орган？зац？？ державно？ влади. За таких умов необх？дно уточнення повноважень Президента Укра？ни у сфер？ нац？онально？ безпеки та оборони.
Ключов？ слова: спец？альн？ служби, Президент Укра？ни, повноваження, нац？ональна безпека, оборона, реформи.
Аннотация
В статье исследована проблема ？демилитаризации？ спецслужб Украины в контексте реформ. Определено, что главная проблема состоит в организации государственной власти. В этих условиях необходимо уточнить полномочия Президента Украины в сфере национальной безопасности и обороны.
Ключевые слова: специальные службы, Президент Украины, полномочия, национальная безопасность, оборона, реформы.
Annotation
This paper examines the problem of “demilitarization” of special (security) services in reforming. Main problem consist in the organization of state power. In this context Presidents' powers at security and defense sphere should be clarified.
Key words: special (security) services, President, powers, national security, defense, reforming.
Вступ
Терм？нолог？я ？дем？л？таризац？？？ для окремих державних орган？в Укра？ни, насамперед для Служби безпеки Укра？ни (СБУ), ？ пост？йним трендом пол？тичного ？ правового дискурсу останн？ 15 рок？в. Зазначена вимога час в？д часу транслю？ться для засоб？в масово？ ？нформац？？, а також широко обговорю？ться у р？зноман？тних сферах у контекст？ зд？йснення реформ пол？тичного устрою держави. Яскравим прикладом сусп？льного ？нтересу та виробленого загального п？дходу до ц？？？ проблематики може слугувати публ？кац？я досл？дження на тему ？Правова система та захист права власност？？, що презентовано Центром в？льно？ економ？ки ？м. К. Бендук？дзе 18 червня 2018 року. Зазначене досл？дження, ц？лком правильно анал？зуючи негативний вплив на б？знес з боку представник？в правоохоронних орган？в (насамперед СБУ), що п？дтверджу？ться низкою приклад？в за останн？ роки, назива？ ？дем？л？таризац？ю？ СБУ першою складовою частиною ？？ реформування [1]. Як приклад аналог？чно？ точки зору на дещо ？ншому р？вн？ можна навести назву статт？ А.В. Савченка та М.Ю. Вихля？ва ？Дево？н？зац？я СБУ: реформац？йний крок на шляху до ？вро？нтеграц？？？ [2]. Цей терм？н досить часто вжива？ться як необх？дна умова зд？йснення реформ у сектор？ безпеки й оборони, що спрямован？ на п？двищення ефективност？ ц？？？ системи. При цьому ？дем？л？таризац？？？ надаються значн？ оч？кування. Але сл？д констатувати, що таке розум？ння зазначених процес？в не повною м？рою грунту？ться на особливостях пол？тично？ ？ правово？ системи держави, а також вимогах чинного законодавства. Б？льш того, вжиття терм？на ？дем？л？таризац？я？ позбавлено ？ системного розум？ння, оск？льки чомусь стосу？ться лише окремих державних орган？в ？ в？йськових формувань (як правило, СБУ), хоча ？нод？ використання поняття ？дем？л？таризац？я？ на пол？тичному, мед？йному та публ？цистичному р？внях допускалось ？ щодо тих державних орган？в, що власне н？коли ？ не були в？йськовими формуваннями (наприклад, м？л？ц？？). Анал？з джерельно？ бази да？ змогу узагальнити висловлен？ точки зору в контекст？ теми статт？ таким чином. Низка науковц？в у галуз？ конституц？йного та адм？н？стративного права досл？джували проблематику правового статусу Служби безпеки Укра？ни (та деяких ？нших державних орган？в), особливостей його вдосконалення, визначення рол？ ？ м？сця у систем？ державних орган？в. Водночас проблематика власне ？дем？л？таризац？？？ досл？джувалась в основному поб？жно, анал？з окремих висловлених пропозиц？й буде наведено в основн？й частин？ ц？？？ роботи.
Постановка завдання
Мета статт？ поляга？ у проведенн？ наукового анал？зу проблематики ？дем？л？таризац？？？ спец？альних служб у розр？з？ пол？тико-правово？ реформи, опрацюванн？ в？дпов？дних джерел, досл？дженн？ стану нормативно-правового регулювання, на п？дстав？ чого буде запропонована авторська позиц？я розум？ння особливостей реформування державних орган？в, що забезпечують нац？ональну безпеку, в контекст？ сучасних пол？тико-правових процес？в.
Результати досл？дження
нац？ональний безпека спецслужба дем？л？таризац？я
Ужиття терм？на ？дем？л？таризац？я？ щодо окремих процес？в реформування спец？альних служб та правоохоронних орган？в в Укра？н？ в？др？зня？ться в？д усталеного розум？ння значення дем？л？таризац？？ як роззбро？ння або виведення в？йськ з окремо？ територ？？, що в？доме м？жнародному праву.
Говорячи про дем？л？таризац？ю спецслужб, зазвичай згадують рекомендац？？ Парламентсько？ асамбле？ Ради ？вропи, в яких викладена зазначена концепц？я. 9 листопада 1995 року Укра？на при？дналась до Ради ？вропи. Прийняттю Укра？ни передував Висновок ПАР？ № 190 (1995) в？д 26 вересня 1995 року ？Щодо заявки Укра？ни на вступ до Ради ？вропи？. Зазначений документ м？стить анал？з чинного в Укра？н？ законодавства, стану демократизац？？ сусп？льства та дотримання прав ？ свобод людини ？ громадянина. Разом ？з цим в？н м？стить ？ в？дпов？дн？ зобов'язання, як？ прийняла Укра？на п？д час вступу до Ради ？вропи.
Серед цих зобов'язань нема？ згадки про спец？альн？ служби або розв？дувальн？ органи та ？хню д？яльн？сть.
До 1999 року питання стосовно д？яльност？ спец？альних служб або розв？дувальних орган？в на р？вн？ Ради ？вропи не порушувались. 26 кв？тня 1999 року Парламентська асамблея Ради ？вропи ухвалила рекомендац？？ № 1402 (1999) ？Контроль за службами внутр？шньо？ безпеки в кра？нах-членах？. Основними у рекомендац？ях ？ розд？ли ？Орган？зац？я д？яльност？ служб внутр？шньо？ безпеки？ та ？Щодо оперативно？ д？яльност？ внутр？шн？х служб безпеки？. Саме в текст？ зазначених рекомендац？й ？ м？ститься положення, яке звучить таким чином: ？бажано (should preferably) не створювати служби внутр？шньо？ безпеки у в？йськов？й структур？. Цив？льн？ служби безпеки також не мають орган？зовуватись в？йськовим або нап？вв？йськовим чином (organized in a military or semi-military way)？ [3]. Рекомендац？？ було ухвалено на п？дстав？ зв？ту 8301(1999) спец？ального допов？дача з ц？？？ проблеми депутата Д. Фрюнди (Румун？я). Зв？т м？стить досить ？рунтовний анал？з випадк？в порушення ？службами внутр？шньо？ безпеки？ кра？н-член？в Ради ？вропи прав ？ свобод людини, участ？ ？х сп？вроб？тник？в у пол？тичних пересл？дуваннях, корупц？йних ланках та орган？зован？й злочинност？. Сл？д зазначити, що предметом уваги автора зв？ту були ？служби внутр？шньо？ безпеки？, тобто державн？ органи, що зд？йснювали функц？？ контррозв？дки, боротьби з тероризмом та пол？тичним екстрем？змом у межах держави. Розв？дувальн？ органи, що зд？йснювали д？яльн？сть за межами сво？？ держави, окремо не досл？джувались. На складання зв？ту вплинули под？？, пов'язан？ ？з розпадом СРСР, декомун？зац？？ю у кра？нах Сх？дно？ ？вропи та негативн？ аспекти д？яльност？ системи пол？тично？ юстиц？？ у цих кра？нах за останн？ п'ятдесят рок？в. Позиц？я щодо ？дем？л？таризац？？？ спец？альних служб ？рунтувалась фактично на одному положенн？, зазначеному в меморандум？ Д. Фрюнди (складово？ частини зв？ту), що спец？альн？ служби орган？зован？ у в？йськов？й структур？ ？ ？закритими та ？？рарх？чними？ органами з м？н？м？зованим публ？чним наглядом, контроль за якими здеб？льшого зазвичай зд？йсню？ться в？йськовими судами [4]. Отже, основним проблемним моментом, на думку автора зв？ту, ？ позбавлення служб внутр？шньо？ безпеки контролю сусп？льства, введення окремого судового контролю в？йськовими судами, що створю？ передумови до порушення прав ？ свобод людини ？ громадянина.
Як правило, говорячи про реформування спец？альних служб в Укра？н？ в？дпов？дно до рекомендац？й ПАР？ згадують також ？ про Рекомендац？？ ПАР？ № 1713 (2005) ？Демократичний контроль над сектором безпеки у державах-членах？, як？ було ухвалено 23 червня 2005 року на п？дстав？ зв？ту № 10567, п？дготовленого депутатом Л-М. Дюпю？ (？спан？я, Каталон？я) [5]. Зазначений документ присвячений б？льш широкому колу питань, ан？ж т？, що розглядались у рекомендац？？ № 1402 (1999). В？н м？стить ？ншу терм？нолог？ю та дещо ？нш？ п？дходи, основн？ наведен？ висновки стосуються ？розв？дувальних служб？ (intelligence services), а не служб внутр？шньо？ безпеки. До того ж не зроблено жодних висновк？в щодо в？йськового статусу цих служб.
Якщо анал？зувати так зван？ пром？жн？ резолюц？？ ПАР？, що стосувались виконання зобов'язань Укра？ни, то вперше на необх？дн？сть реформування СБУ у розр？з？ рекомендац？й 1402(1999) та 1713 (2005) було звернуто увагу у п. 13.5 Резолюц？？ ПАР？ № 1466 (2005) ？Про виконання обов'язк？в та зобов'язань Укра？ною？. Надал？ зазначен？ рекомендац？？ неодноразово згадувались у в？дпов？дних актах, варто в？дзначити, що в Указ？ Президента Укра？ни в？д 20.01.2006 р. № 39/2006 ？Про План заход？в ？з виконання обов'язк？в та зобов'язань, що випливають з ？？ членства в Рад？ ？вропи？ терм？нолог？чно рекомендац？？ ПАР？ ототожнювались з ？？вропейськими стандартами？ [6]. При цьому ？дем？л？таризац？я？ як необх？дна умова реформування СБУ активно розглядалась у р？зних аспектах, а сама суть рекомендац？？ п？д сумн？в не ставилась.
Повертаючись до анал？зу зм？сту рекомендац？й 1402 (1999), вважа？мо за доц？льне виокремити так？ складники.
По-перше, терм？н ？во？нна орган？зац？я？ (military structure) у 1999 роц？ в？тчизняному законодавству в？домий не був. Надал？ п？сля ухвалення Закону Укра？ни ？Про демократичний цив？льний контроль над Во？нною орган？зац？？ю та правоохоронними органами держави？ зазначене поняття стало предметом уваги науковц？в. Загалом пропонувалось розум？ти Во？нну орган？зац？ю як сукупн？сть державних орган？в (？ в？йськових формувань), що призначен？ до виконання певних функц？й, передус？м функц？？ оборони держави ？ пов'язаних ？з нею [7, с. 30]. Сам по соб？ терм？н ？во？нна орган？зац？я？ ？ перекладом англомовного поняття “military structure”, що розум？？ться ？ як структура збройних сил держави, ？ як сукупн？сть в？йськових орган？в, ？ як орган？зац？я в？йськових формувань [8, с. 446]. ？мплементац？я терм？на у в？тчизняне законодавство не вир？шило неоднозначн？сть його розум？ння. Так, ст. 1 Закону Укра？ни ？Про демократичний цив？льний контроль над Во？нною орган？зац？？ю та правоохоронними органами держави？ визначала зазначену орган？зац？ю як охоплену ？？диним кер？вництвом сукупн？сть орган？в державно？ влади, в？йськових формувань, утворених в？дпов？дно до Конституц？？ ？ закон？в Укра？ни, д？яльн？сть яких перебува？ п？д демократичним контролем сусп？льства ？ в？дпов？дно до Конституц？？ та закон？в Укра？ни безпосередньо спрямована на вир？шення завдань захисту ？нтерес？в держави в？д зовн？шн？х та внутр？шн？х загроз？ [9]. Отже, ключовим моментом у цьому визначенн？ ？ згадка про охоплення орган？зац？？ ？диним кер？вництвом, тобто п？дпорядкування ？？ Верховному Головнокомандувачу. Водночас ан？ у питанн？ функц？й тако？ орган？зац？？ [7, с. 29-30], ан？ у визначенн？ ？？ суб'？ктного складу ？дност？ у розум？нн？ не було [10, с. 7-9]. Але з ухваленням Закону Укра？ни ？Про нац？ональну безпеку Укра？ни？ в？д 21.06.2018 № 2469-VIII терм？н ？Во？нна орган？зац？я？ з тексту законодавчих акт？в було взагал？ вилучено. Таким чином, натепер неможливо ч？тко ототожнити поняття ？во？нна орган？зац？я？ у розум？нн？ рекомендац？？ 1402 (1999) ？з законодавчими реал？ями Укра？ни.
По-друге, використана у текст？ рекомендац？？ 1402 (1999) мовна конструкц？я ？в？йськовим або нап？вв？йськовим чином？ щодо орган？зац？？ служб внутр？шньо？ безпеки ？ невдалою, оск？льки не ？ зрозум？лим, що саме мав на уваз？ допов？дач ПАР？ п？д терм？ном ？нап？вв？йськовий？ - часткову п？дпорядкован？сть державного органу, наявн？сть п？дрозд？л？в державного органу з р？зним правовим статусом, наявн？сть у державному орган？ посадових ос？б з р？зним правовим статусом (у т. ч. в？йськовослужбовц？в), ？снування ？？рарх？？ ？ дисципл？нарних вимог, под？бних в？йськовим, чи щось ？нше.
По-трет？, сл？д досл？джувати рекомендац？？ ПАР？ системно ？ у комплекс？ з м？ркуваннями, як？ наведено у зв？т？, на п？дстав？ якого ухвалено рекомендац？ю. Основною пересторогою, вт？леною у рекомендац？？, ？ запоб？гання передумовам порушенню прав ？ свобод людини ？ громадянина у д？яльност？ служб внутр？шньо？ безпеки, для чого ма？ бути створений механ？зм громадського (сусп？льного) контролю за ？х д？яльн？стю. ？сторично притаманна в？йськовим формуванням закрит？сть в？д громадського контролю може бути подолана шляхом ухвалення належного законодавства у ц？й сфер？ та створення д？？вих ？ прозорих механ？зм？в контролю.
Отже, ？дем？л？таризац？я？ щодо будь-якого державного органу прямо не виплива？ ？з вимог рекомендац？？ 1402 (1999), у будь-якому раз？ ？？ можна тлумачити р？зними способами, найважлив？шим у цьому ？ належне розум？ння спрямованост？ пересторог рекомендац？？, а не дов？льне використання окремих терм？н？в з ？？ тексту.
Водночас у науков？й л？тератур？ окремими досл？дниками звернуто увагу на проблемн？ моменти у регламентац？？ правового статусу деяких державних орган？в у сфер？ безпеки, насамперед Служби безпеки Укра？ни (СБУ)[11-17]. Певн？ виявлен？ законодавч？ неузгодження спонукали окремих науковц？в до парадоксального висновку - аж до в？днесення СБУ до окремо？ (мабуть, четверто？) г？лки влади в наш？й держав？, що ？реал？зу？ державну владу？ [12, с. 26]. Така точка зору зумовлена особливостями конструктивно？ побудови системи влади в держав？, що закладена в Конституц？？ Укра？ни ？ надал？ була модерн？зована низкою законодавчих акт？в, насамперед Законом Укра？ни ？Про центральн？ органи виконавчо？ влади？. Особлив？сть правового статусу Президента Укра？ни як гаранта державного суверен？тету, територ？ально？ ц？л？сност？ Укра？ни, додержання Конституц？？ Укра？ни, прав ？ свобод людини ？ громадянина (ч. 2 ст. 103 Конституц？？ Укра？ни) зумовлю？ зд？йснення ним певних повноважень ？з забезпечення державно？ незалежност？, нац？онально？ безпеки, а також тих, що пов'язан？ з його статусом Верховного Головнокомандувача Збройних сил Укра？ни, зокрема зд？йснення кер？вництва у сферах нац？онально？ безпеки й оборони (п. 1, 17 ст. 106 Конституц？？ Укра？ни). Водночас в？дсутн？сть прямого конституц？йного припису про належн？сть Президента Укра？ни до виконавчо？ г？лки влади зумовила ？ певн？ обмеження у деф？н？ц？ях щодо правового статусу тих державних орган？в, кер？вництво якими зд？йсню？ Президент. Ус？ зазначен？ органи можна вважати складником ？во？нно？ орган？зац？？？, оск？льки вони одночасно ？ в？йськовими формуваннями, а ？хн？ сп？вроб？тники (здеб？льшого) проходять в？йськову службу ？ ？ в？йськовослужбовцями. Якщо анал？зувати суб'？ктний склад таких орган？в, то до ？х числа належать насамперед Служба безпеки Укра？ни, Служба зовн？шньо？ розв？дки Укра？ни (СЗР), Управл？ння державно？ охорони Укра？ни (УДО), Нац？ональна гвард？я Укра？ни та Державна прикордонна служба Укра？ни. Аналог？чн？ особливост？ у контекст？ реал？зац？？ повноважень Президента Укра？ни ？ також ？ у ？нших розв？дувальних орган？в. Статус перших трьох перел？чених державних орган？в нин？ не да？ змогу зробити висновок про ？х належн？сть до центральних орган？в виконавчо？ влади зг？дно з приписами спец？ального закону. Реал？зац？я конституц？йних повноважень Президента Укра？ни у зазначених сферах справд？ ускладнена внасл？док законодавчих кол？з？й ？ залежить в？д вза？мин ？з Каб？нетом М？н？стр？в Укра？ни, як？ законодавчо не регламентован？, на що вже зверталась увага у науков？й л？тератур？ ？ з чим сл？д повн？стю погодитись [18, с. 49-50].
Законом Укра？ни ？Про центральн？ органи виконавчо？ влади？ визначено, що м？н？стерства забезпечують формування та реал？зують державну пол？тику в одн？й чи дек？лькох сферах, ？нш？ центральн？ органи виконавчо？ влади виконують окрем？ функц？？ з реал？зац？？ державно？ пол？тики. При цьому частина 2 статт？ 16 зазначеного Закону передбача？, що д？яльн？сть центральних орган？в виконавчо？ влади спрямову？ться та координу？ться Каб？нетом М？н？стр？в Укра？ни через в？дпов？дних м？н？стр？в зг？дно ？з законодавством [19]. Прийняття вказаного вище Закону в 2011 роц？ мало п？дсумувати зд？йснення адм？н？стративно？ реформи, спрямовано？ у тому числ？ на упорядкування д？яльност？ р？зних державних орган？в, як？ фактично належать до виконавчо？ влади, але внасл？док припис？в спец？ального законодавства мають особливий правовий статус. Зазначений стан речей був предметом досл？джень учених у галуз？ адм？н？стративного права, а наявн？сть правових проблем у д？яльност？ державних орган？в з？ спец？альним статусом констатувалася досить давно [20; 21]. Але ？ п？сля чергового етапу адм？н？стративно？ реформи державн？ органи з р？зного виду спец？альним статусом продовжують ？снувати. За оц？нками, зробленими В.В. Мельниченком ще у 2013 роц？, принаймн？ 5 державних орган？в, маючи визначений статус центральних орган？в виконавчо？ влади, не зд？йснюють свою д？яльн？сть через м？н？стр？в [22, с. 183]. Але, окр？м таких орган？в, законодавчо передбачен？ державн？ органи з？ спец？альним статусом, що не визначен？ як центральн？ органи виконавчо？ влади, до числа яких власне ？ належать СБУ, УДО та СЗР Це положення ц？лком правильно п？дм？тив РФ. Баранецький [12, с. 22-23, 26], хоча зазначене ？ не да？ змоги стверджувати про особливий характер СБУ в систем？ орган？зац？？ влади в Укра？н？.
Отже, п？дсумовуючи анал？з точок зору, можна стверджувати, що належн？сть низки державних орган？в, як？ традиц？йно ？менуються ？спецслужбами？ (або ？службами внутр？шньо？ безпеки？), до во？нно？ орган？зац？？ у сучасних в？тчизняних умовах зумовлено насамперед прогалинами у визначенн？ правового статусу Президента Укра？ни в систем？ г？лок влади. За таких умов саме зд？йснення ним функц？？ безпосереднього управл？ння у сфер？ нац？онально？ безпеки й оборони як Верховного Головнокомандувача зумовлю？ приналежн？сть СБУ, СЗР та УДО до в？йськових формувань (або до складник？в Во？нно？ орган？зац？？, хоча зараз такий терм？н ？ в？дсутн？й у чинному законодавств？). Позбавлення зазначених державних орган？в такого (в？йськового) статусу означатиме ？ необх？дн？сть розробки та впровадження спец？ального механ？зму управл？ння в ц？й сфер？, оск？льки зд？йснення Президентом Укра？ни безпосередн？х повноважень у визначених сферах компетенц？？ складник？в Каб？нету М？н？стр？в Укра？ни в сучасному законодавств？ обмежено. За останн？ роки такий стан речей можливо про？люструвати прикладами утворення нових правоохоронних орган？в. Так, Законом Укра？ни ？Про Нац？ональне антикорупц？йне бюро Укра？ни？ в？д 14.10.2014 р. передбачено, що зазначений державний правоохоронний орган утворю？ться Президентом Укра？ни (ч. 2 ст. 1 Закону), а його кер？вник (директор) признача？ться на посаду та зв？льня？ться з посади Президентом Укра？ни, окр？м цього Законом визначен？ повноваження Президента Укра？ни щодо призначення член？в конкурсно？ ком？с？？ з в？дбору та призначення директора бюро [23]. Водночас так？ повноваження Президента Укра？ни в？дсутн？ в Конституц？？ Укра？ни, а в？дпов？дно до положень Закону Укра？ни ？Про нац？ональну безпеку Укра？ни？ в？д 21.06.2018 р. зазначене бюро до сектору безпеки й оборони не входить [24]. Прийнятий п？зн？ше Закон Укра？ни ？Про Державне бюро розсл？дувань？ б？льш коректно визнача？ статус цього державного органу саме як центрального органу виконавчо？ влади [25], щоправда, д？яльн？сть якого зд？йсню？ться безпосередньо, а не через в？дпов？дне м？н？стерство. Але ？ у цьому раз？ ст. 11 Закону визнача？, що директора Державного бюро признача？ Президент Укра？ни, хоча ц？ повноваження Президента в？дсутн？ у Конституц？？ Укра？ни, а зазначене бюро також не належить до сектору безпеки й оборони.
Отже, практика регламентац？？ повноважень Президента Укра？ни спец？альними законами ？, хоча таку конструкц？ю важко назвати юридично бездоганною, на в？дм？ну в？д реал？зац？？ прямо передбачених Конституц？？ю президентських повноважень у сфер？ нац？онально？ безпеки й оборони.
Викладене вище да？ змогу зробити так？ основн？ висновки:
1. ？Дем？л？тар？зац？я？ спецслужб в Укра？н？ ？ умовним поняттям, характерним для пол？тично？ та публ？цистично？ дискус？？. Як правило, йдеться про орган？зац？йно-правове упорядкування д？яльност？ окремих державних орган？в у сферах нац？онально？ безпеки й оборони шляхом визначення ？х правового статусу, в？дм？нного в？д статусу в？йськових формувань. ？нш？ проблеми (статус в？йськовослужбовц？в тощо) у цьому контекст？ ？ пох？дними.
2. Особливост？ конституц？йно-правового статусу Президента Укра？ни та визначення обсягу його повноважень у сучасних умовах ставить п？д сумн？в право Президента Укра？ни зд？йснювати безпосередн？ кер？вництво державними органами у сфер？ нац？онально？ безпеки ？накше ан？ж у раз？ реал？зац？？ функц？？ Верховного Головнокомандувача.
3. В Укра？н？ ？ законодавча практика регламентац？？ особливого статусу окремих державних орган？в спец？альним законом, у тому числ？ ？ шляхом фактичного розширення обсягу конституц？йних повноважень Президента Укра？ни, однак зазначен？ повноваження завжди можуть бути поставлен？ п？д сумн？в внасл？док в？дсутност？ прямих припис？в у текст？ статт？ 106 Конституц？？ Укра？ни.
4. Наукове опрацювання зазначено？ проблематики св？дчить про необх？дн？сть подальших детальних розробок щодо орган？зац？йно？ побудови державних орган？в у сфер？ нац？онально？ безпеки в контекст？ адм？н？стративно？ реформи.
Список використаних джерел
1. Ланда В. Правова система та захист прав власност？. 18.06.2018. URL: http://bendukidze.org/wp-content/uploads/2018/06/Правова-система-？-захист-прав-власно- ст？-2018.pdf (дата звернення: 12.03.2019).
2. Савченко А.В., В？хля？в М.Ю. Дево？н？зац？я СБУ: реформац？йний крок на шляху до ？вро？нтеграц？？. Правов？ новели. 2014. № 2. С. 101-104.
3. PACE Recommendation 1402 (1999) “Control of internal security services in Council of Europe member states”, adopted 26.04.1999 (9 sitting). URL: http://assembly.coe.int/nw/xml/ XRef/Xref-XML2HTML-en.asp?fileid=16689&lang=EN (дата звернення: 12.03.2019).
4. Control of internal security services in Council of Europe member states: Report Committee on Legal Affairs and Human Rights. Doc 8301, 23.03.1999. URL: http://assembly.coe.int/nw/xml/ XRef/X2H-Xref-ViewHTML.asp?FileID=8685&lang=EN (дата звернення: 12.03.2019).
5. PACE Recommendation 1713 (2005) “Democratic oversight of the security sector in member states”, adopted 23.06.2005. URL: http://www.assembly.coe.int/nw/xml/XRef/Xref- XML2HTML-en.asp?fileid=17360&lang=EN (дата звернення: 12.03.2019).
6. Про План заход？в ？з виконання обов'язк？в та зобов'язань, що випливають з ？？ членства в Рад？ ？вропи: Указ Президента Укра？ни в？д 20.01.06 р. № 39/2006. Оф？ц？йний в？сник Укра？ни. 2006. № 4. Ст. 143.
7. Петр？в ？. Функц？？ та структура Во？нно？ орган？зац？？ держави як складово？ частини сектору безпеки. В？сник Ки？вського нац？онального ун？верситету ？мен？ Тараса Шевченка. Сер？я ？Юридичн？ науки？. 2010. Вип. 82. С. 28-31.
8. Англо-русский военный словарь/ Г.А. Судзиловский, В.М. Полюхин, В.Н. Шевчук и др. Москва: Воениздат. Т 2, 1987. 688 с.
9. Про демократичний цив？льний контроль над Во？нною орган？зац？？ю та правоохоронними органами держави: Закон Укра？ни в？д 19.06.2003 № 975-ГУ. Дата оновлення:
10. ЦЯЬ: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/975-15 (дата звернення: 12.03.2019).
11. Телелим В.М. Деяк？ м？ркування щодо визначень ？Во？нна орган？зац？я держави？ та ？В？йськове формування？. Наука ？ оборона. 2007. № 4. С. 7-9.
12. Нападистий О.Г. Проблеми законодавчого регулювання правового статусу Служби безпеки Укра？ни. Держава ？ право. 2011. Вип. 52. С. 571-575.
13. Баранецький Р.Ф. Щодо статусу Служби безпеки Укра？ни як органу державно？ влади. Юридична наука. 2015. № 2. С. 22-27.
14. Пономарьов С.П. Служба безпеки Укра？ни в сектор？ безпеки ？ оборони Укра？ни. Право ？ безпека. 2017. № 4(67). С. 127-130.
15. Паливода В. Ключов？ пр？оритети реформування Служби безпеки Укра？ни. Урядування та реформування нац？ональних служб безпеки та розв？дки: кращ？ м？жнародн？ практики: матер？али третьо？ м？жнародно？ конференц？？. 24.05.2016, м. Ки？в, Вид-во ？Запов？т？, 2017. С. 23-26.
16. Богдан А.М. Проблемн？ питання реформування Служби безпеки Укра？ни. Право ？ сусп？льство. 2018. № 2. С. 7-13.
17. Журавльов А.В. Особливост？ поняття та сутност？ Управл？ння державно？ охорони Укра？ни як правоохоронного органу. Наше право. 2013. № 10. С. 55-61.
18. Паламарчук М.О. Окрем？ аспекти пол？тико-правового статусу розв？дувальних орган？в Укра？ни. Стратег？чна панорама. 2009. № 2. С. 41-44.
19. Мартинюк Р. Проблеми визначення конституц？йно-правового статусу Президента Укра？ни в умовах зм？шано？ форми правл？ння. Право Укра？ни. 2009. № 5. С. 44-50.
20. Про центральн？ органи виконавчо？ влади: Закон Укра？ни в？д 17.03.2011 № 3166-У？. Дата оновлення: 23.11.2018. иКЬ: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3166-17 (дата звернення: 13.03.2019)
21. Крупчан О. Компетенц？я центральних орган？в виконавчо？ влади. В？сник Академ？？ правових наук Укра？ни. 2002. № 2(29). С. 47-59.
22. Авер'янов В.Б. Система орган？в виконавчо？ влади: проблеми реформування у св？тл？ конституц？йних вимог. Право Укра？ни. 2003. № 9. С. 24-30.
23. Мельниченко В. Правове забезпечення реформування системи центральних орган？в виконавчо？ влади в Укра？н？: стан та перспективи. В？сник Нац？онально？ академ？？ державного управл？ння, сер？я ？Державнеуправл？ння？. 2013. Вип. 1. С. 180-187.
24. Про Нац？ональне антикорупц？йне бюро Укра？ни: Закон Укра？ни в？д 14.10.2014 № 1698-УП. Дата оновлення: 03.07.2018. иКЬ: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1698-18 (дата звернення: 13.03.2019).
25. Про нац？ональну безпеку Укра？ни: Закон Укра？ни в？д 21.06.2018 № 2469-УШ. иКЬ: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19 (дата звернення: 13.03.2019).
26. Про Державне бюро розсл？дувань: Закон Укра？ни в？д 12.11.2015. Дата оновлення: ии？: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-19 (дата звернення: 13.03.2019).
Размещено на Allbest.ru
...