Размещено на http://allbest.ru
Нац？ональний педагог？чний ун？верситет ？мен？ М. П. Драгоманова
？Другий б？лль про права людини？ в контекст？ сусп？льно-пол？тичних процес？в у Сполучених Штатах Америки (40-60-т？ рр. XX ст.)
Конончук Ю. В., асп？рант
кафедри ？стор？？ та археолог？？
слов'ян факультету ？сторично？ осв？ти
Ки？в, Укра？на
Швидк？сть соц？альних, економ？чних та геопол？тичних зм？н на ？нформац？йному етап？ розвитку св？тово？ сп？льноти сильно зросла у пор？внянн？ з його ？ндустр？альним та пост？ндустр？альним етапами. Ситуативн？сть сучасно？ ？стор？？ вимага？ в？д кра？н вм？ння адаптуватися до нових умов, швидко вчитися, вм？ти використовувати ？сторичний досв？д ？нших кра？н для вир？шення власних нагальних проблем.
Особливо？ важливост？ означена схема д？й набува？ для сучасно？ укра？нсько？ держави, яка знову опинилася у складн？й геопол？тичн？й ситуац？？, яка у свою чергу створю？ ряд економ？чних та соц？альних проблем в укра？нському сусп？льств？. За таких умов, ново？ актуальност？ набува？ вивчення тем присвячених сусп？льним кризам та способам ？х подолання. Зокрема, кризов？ явища американського сусп？льства середини ХХ ст. Серед останн？х варто окремо в？дзначити процес ？мплементац？？ ？Другого б？ллю про права людини？ Ф.Д. Рузвельта. Ретельний анал？з вищевказаних явищ у по？днанн？ з？ встановленням вза？мозалежностей м？ж ними, дасть змогу б？льш повно розкрити питання виникнення сусп？льних протир？ч та знайти шляхи для ？х вир？шення.
Ключов？ слова: Другий б？лль про права людини, США, расизм, сусп？льно-пол？тичн？ процеси, ХХ стол？ття, Франкл？н Делано Рузвельт.
The Second Bill of human rights in the context of socio-political processes in the United States of America (1940 s-1960s)
Kononchuk Y., graduate student of the Department of Slavic History and Archeology, Faculty of Historical Education, National Pedagogical Dragomanov University (Kyiv, Ukraine)
The speed of social, economic and geopolitical changes at the informational stage of development of the world community has increased significantly compared to its industrial and post-industrial stages. The situational nature of modern history requires countries to be able to adapt to new conditions, learn quickly, and be able to use the historical experience of other countries to solve their own pressing problems. This scheme of actions is of particular importance for the modern Ukrainian state, which again finds itself in a difficult geopolitical situation, which in turn creates a number of economic and social problems in Ukrainian society. Under such conditions, the study of topics devoted to social crises and how to overcome them acquires new relevance. In particular, the crisis of American society in the mid-twentieth century Among the latter, it is worth noting separately the process of implementation of the “Second Bill on Human Rights ” by F. D. Roosevelt. A thorough analysis of the above phenomena, combined with the establishment of interdependencies between them, will more fully reveal the emergence of social contradictions and find ways to solve them.
Keywords: The Second Bill of Human Rights, United States of America, racism, socio-political processes, the twentieth century, Franklin Delano Roosevelt.
Наукова новизна нашого досл？дження поляга？ у спроб？ розкрити значення ？Другого б？ллю про права людини？ у процесах вир？шення сусп？льних протир？ч США (1945-60-？ рр.). Охарактеризувати його вплив на тогочасн？ соц？альн？ та економ？чн？ явища, висв？тлити причини та процес прийняття. Франкл？н Делано Рузвельт був видатним д？ячем св？тово？ ？стор？？ у перш？й половин？ ХХ ст. Заступивши на пост президента США у 1932 роц？, в？н розробив систему л？беральних реформ (в？домих як ？Новий курс？), за допомогою яких зум？в подолати насл？дки Велико？ депрес？？ у США, як？ проявились у форм？ гострих кризових явищ в економ？чному, соц？альному та пол？тичному житт？ американського сусп？льства. Ще одним полем активно？ та усп？шно？ д？яльност？ 32-го президента США стала зовн？шня пол？тика. ？з початком Друго？ св？тово？ в？йни вив？в зовн？шньопол？тичний курс США з позиц？？ ？золяц？он？зму, ？н？ц？ював ухвалення Конгресом закону про ？ленд-л？з？ (1941), який дав змогу використовувати американську економ？чну могутн？сть у боротьб？ з державами Ос？: Берл？н-Рим-Ток？о. У серпн？ 1941 разом ？з прем'？р-м？н？стром Велико？ Британ？？ У Черч？лем п？дписав Атлантичну харт？ю, чим було започатковано створення антиг？тлер？всько？ коал？ц？？. У 1942 роц？ уклав ？з СРСР догов？р про вза？модопомогу. Став орган？затором та активним учасником конференц？й л？дер？в держав антиг？тлер？всько？ коал？ц？？ у Касабланц？ (Марокко; 1943), Квебец？ (Канада; 1943), Ка？р？ (？гипет; 1943), Тегеран？ (？ран; 1943) [5].
Таким чином, усп？шне ведення активно？ внутр？шньо？ (протягом ус？х чотирьох терм？н？в президентства) та зовн？шньо？ пол？тики (протягом останн？х двох) св？дчить про те, що Франкл？н Д. Рузвельт був талановитим пол？тичним стратегом, який вм？в давати як？сну оц？нку пол？тичним ситуац？ям та знаходити ефективн？ способи ？х вир？шення.
Вираженням прогностичного аспекту л？дерського таланту Ф. Рузвельта став, в тому числ？, ？ ？Другий б？лль про права людини？ проголошений у с？чн？ 1944 року. Друга св？това в？йна була ще далека в？д свого завершення, а Ф. Рузвельт уже зд？йснив спробу ？уберегти？ американське сусп？льство в？д пово？нних негаразд？в. 11 с？чня 1944 року в？н звернувся з промовою до Конгресу США про стан державних справ. У сво？му зверненн？ президент запропонував, щоб нац？я визнала необх？дн？сть запровадження другого ？б？ллю про права？ [3]. Ф. Рузвельт аргументував свою точку зору тим, що з моменту прийняття Конституц？？ США (прийнята в 1787 роц？) та поправок до не？ у вигляд？ ？Б？ллю про права？ (був прийнятий у 1789 роц？), св？т(？ США в тому числ？) зробив значний стрибок вперед [3]. Як？сн？ та к？льк？сн？ зм？ни в？дбулися у традиц？йних галузях економ？ки, а також, завдяки науково-техн？чному прогресу, з'явилася ц？ла когорта нових галузей та п？дгалузей. Значних реформац？йних зм？н зазнала культурна сфера: з'явилися нов？ жанри в л？тератур？, нов？ теч？？ в мистецтв？ та нав？ть нов？ окрем？ галуз？ культури (к？нематограф, ан？мац？я). Не оминула поступова хвиля зм？н ？ сусп？льний устр？й США: постали нов？ емансипац？йн？ рухи, в？дбулась еволюц？я традиц？йних американських ц？нностей. Посилились м？жгалузев？ зв'язки та внутр？шньо сусп？льн？ впливи. Зросло значення зовн？шньопол？тично？ кон'юнктури для пол？тичного та економ？чного життя США.
Також варто в？дм？тити впровадження телекомун？кац？йних технолог？й, як？ створили можлив？сть передавати на велику в？дстань мовну ？нформац？ю. Особливо？ уваги заслугову？ зростання рол？ засоб？в масово？ ？нформац？？ в житт？ перес？чного американця, що, в свою чергу, вносило у функц？онуючу систему американського сусп？льства нов？ аспекти, як？ вимагали уваги та контролю з боку держави.
Оск？льки, нов？ умови вимагали нових р？шень, Ф. Рузвельт, вир？шив ？модерн？зувати？ нормативну базу з питань захисту прав та свобод людини ？ громадянина у США в？дпов？дно до вимог часу. Звернення президента до Конгресу в？д 11 с？чня 1944 року ？Другим б？ллем про права？ назвав сам Ф. Рузвельт у текст？ ц？？？ прац？. Нова назва документу повинна була п？дкреслити його значим？сть в очах сусп？льства, формуючи ретроспективний зв'язок з ？Б？ллем？ 1789 року. В той же час, ？Другий б？лль про права？ був спробою перемкнути увагу Конгресу та державних чиновник？в на внутр？шньодержавн？ проблеми (на противагу зовн？шн？й пол？тиц？ на як？й вс？ були зосереджен？ до цього). Його промова, завдяки засобам масово？ ？нформац？？ була поширена ？ серед перес？чних американц？в. В？рний сво？м сво？му лозунгу ？Держава - слуга народу？. 32-ий президент США намагався п？дтримувати контакт з американським сусп？льством та тримати його в курс？ поточних реформ [5].
Головною метою сво？？ прац？ Ф. Рузвельт проголошував ？р？вн？сть у досягнен？ щастя？. Першим аспектом, який в？н виокремив як необх？дний для реал？зац？？ його ？де？ стала безпека. ？Одним з найвищих завдань майбутнього, як？ ми обговорювалися мирних конференц？？ протягом Друго？ св？тово？ в？йни - Авт.) окремо для кожно？ нац？？ та для вс？？？ Орган？зац？？ Об'？днаних Нац？й(поняття ？ООН？ вв？в сам Ф, Рузвельт ще в 1939 роц？ для позначення союзних кра？н[4] - Авт), можна п？дсумувати одним словом: безпека. ？ це означа？ не т？льки ф？зичну безпеку, яка забезпечу？ в？д напад？в агресор？в. Це означа？ також економ？чну безпеку, соц？альне забезпечення, моральну безпеку - у родин？ Нац？й？ [3] - таке тлумачення поняттю ？безпека？ давав Ф. Рузвельт у сво？й прац？ [3].
Загрозою безпец？, як основоположного принципу ново？ програми Ф. Рузвельтом, визна？ться в？йна, як спос？б розв'язання зовн？шньопол？тичних конфл？кт？в. Вплив во？н на американське сусп？льство автор посл？довно розкрива？ шляхом ретроспективного анал？з в？йськових конфл？кт？в минулих рок？в серед яких: В？йна за незалежн？сть 1785-1783 рр., англо-американська в？йна 18121815 рр., Громадянська в？йна 1861-1865 рр. В？н зазнача？, що в？йна ведеться не лише на фронт？, а й вдома, що контролювати потр？бно не лише ворога, а й власн？ его？стичн？ ？нтереси та пол？тичн？ погляди. ？днання нац？？ заради сп？льно？ мети: будь-то перемога у в？йн？ чи забезпечення соц？ально？ р？вност？, це ？динов？рний спос？б ？боротися та перемогти？ [3]. Автор вказу？ на те, що его？зм та в？дсутн？сть ？дност？ унеможливлюють побудову сильно？ нац？？, яка, у свою чергу, змогла б побудувати сусп？льство з р？вними можливостями для ус？х його громадян.
У прагненн？ продемонструвати ц？л？сн？сть сво？？ ново？ програми президент намагався висв？тлити вплив майбутньо？ системи на реформ на ус？ ключов？ аспекти сусп？льного життя та продемонструвати ？х внутр？шн？ зв'язки. З метою про？люструвати значення в？йни для економ？чного благополуччя американц？в Ф. Рузвельт зверта？ться до прикладу Першо？ св？тово？ в？йни, з якою мав можлив？сть ознайомитись особисто, адже в пер？од 1913-1920 рр., в адм？н？страц？？ президента В. В？льсона, в？н об？ймав посаду заступника м？н？стра в？йськово-морського флоту [5]. Для п？дтвердження тези наведемо вищезгаданий фрагмент:
？У перш？й св？тов？й в？йн？ ми наблизилися до нац？онально？ ？дност？ ближче, н？ж у будь-як？й попередн？й в？йн？. Але ця в？йна тривала лише п？втора року, ？ ознаки роз'？днаност？ почали з'являтися вже протягом останн？х м？сяц？в конфл？кту. У ц？й в？йн？ ми були змушен？ д？знатись, як вза？мозалежн？ один в？д одного вс？ групи та верстви населення Америки.
Наприклад, зб？льшення витрат на харчування призведе до нових вимог щодо зб？льшення зароб？тно？ плати вс？х в？йськовослужбовц？в, що, в свою чергу, п？двищить ц？ни на вс？ ？нш？ реч？, включаючи нав？ть т？ , як？ купують фермери. Зростання зароб？тно？ плати або ц？н, у свою чергу, дасть однаков？ результати. Вс？ вони мають катастроф？чний результат для вс？х груп з ф？ксованим доходом.
？ я спод？ваюсь, ви пам'ята？те, що вс？ ми у цьому уряд？ представля？мо групу з ф？ксованою доходом так само, як ？ власник？в б？знесу, роб？тник？в та фермер？в. У цю групу людей ？з ф？ксованим доходом входять: вчител？, духовенство, м？л？ц？онери, пожежники, вдови та неповнол？тн？, дружини та утриманц？ наших солдат？в та матрос？в та пенс？онери по старост？. Вони та ？хн？ с？м'？ складають одну чверть наших сто тридцять м？льйон？в людей. У Кап？тол？？ вони мають небагато представник？в. У пер？од валово？ ？нфляц？？ вони стануть найг？ршими страждальцями？ [3].
Опираючись на процитований вище фрагмент можна сказати, що сво？м ？Другим б？ллем про права Ф. Рузвельт намага？ться окреслити коло проблем (соц？альних та економ？чних) американського сусп？льства та проголосити ？х вир？шення, як окрему нац？ональну мету. Ф. Рузвельт пропонував Конгресу США затвердити п'ять пункт？в, як？ б стали основою для вир？шення наявних та упередження майбутн？х пово？нних проблем.
Перший пункт стосувався податк？в. Ф. Рузвельт радив прийняти новий податковий закон, щоб модерн？зувати д？ючу систему оподаткування. Президент пропонував Конгресов？ законопроект з розрахунком на довгострокову перспективу, за його словами: ？закон, який оподатку？ вс？ прибутки, так ？ корпоративн？, ？ зменшить к？нцев？ витрати на в？йну для наших син？в та дочок？ [3]. рузвельт американський пол？тичний
Лог？чне продовження упорядкування ф？нансового життя кра？ни в умовах в？йни Ф. Рузвельт вбачав у продовженн？ закону щодо переговор？в про укладання та переукладання в？йськових контракт？в. Такий крок, на думку президента, м？г би запоб？гти отриманню приватними компан？ями надм？рних прибутк？в в？д торг？вл？ в？йськовим спорядженням. Подолання монопол？й та спекуляц？й у сфер？ в？йськового виробництва дозволило б забезпечити справедлив？ та прийнятн？ ц？ни для уряду [3].
Трет？м пунктом, Ф. Рузвельт пропонував Конгресу ухвалити закон про варт？сть харчових продукт？в. Оск？льки такий закон мав би вплив на ус？ сусп？льн？ прошарки, то автор завбачливо под？лив його на два ключов？ аспекти. Один аспект повинен був встановити об？рунтовано м？н？мальний р？вень ц？н на продукц？ю, яку постачали фермери, щоб гарантувати ？х прибуток. ？нший аспект, на противагу першому, повинен був регулювати ц？нову пол？тику в контекст？ прав споживача ？ встановити максимальний пор？г для ц？н, як？ споживачев？ доведеться платити за ？жу, яку в？н купу？. Окремо автор зазнача？, що таке державне регулювання ц？н повинно стосуватися лише предмет？в першо？ необх？дност？ та продукт？в харчування [3].
Регулюванню ц？н було присвячено ？ четвертий пункт з програми Ф. Рузвельта. В？н пропонував реконструювати ？стаб？л？зац？йний статут в？д жовтня 1942 року？ [3]. П？д ？стаб？л？зац？йним статутом？ Ф. Рузвельт мав на уваз？ окрем？ аспекти закону про боротьбу з ？нфляц？？ю, який конгрес США прийняв 2 жовтня 1942 р. У той же день його п？дписав Рузвельт. Закон негайно вступив у силу. В？н надавав президенту США широк？ повноваження щодо контролю ц？н, квартирно？ ？ зароб？тно？ платн？. Терм？н д？？ закону зак？нчував 30 червня 1944 року, ？ президент застер？гав Конгрес, ？що якщо його не прийняти заздалег？дь, то вл？тку на кра？ну оч？куватиме ц？новий хаос？ [3].
Останн？й, п'ятий пункт Ф. Рузвельт вважав за необх？дне прийняти лише за умови того, що ус？ попередн？ законопроекти вступлять в д？？. В？н стосувався закону про нац？ональну службу, який запоб？гатиме страйкам протягом в？йни та надасть можлив？сть д？яльност？ в сфер？ в？йськового виробництва (чи ？нших важливих службах та галузях) ？кожному працездатному дорослому в ц？й Нац？？？ [3].
П'ятий пункт ？Другого б？ллю про права？ вже виходив за рамки вир？шення суто економ？чних проблем. З метою розкрити його б？льш повно, автор прид？ля？ йому вагому частину всього звернення. Законом про нац？ональну службу, Ф. Рузвельт порушу？ питання, як？ набудуть гостроти уже в пово？нний пер？од, а саме р？вн？сть американських громадян незалежно в？д раси, стат？, в？ку чи сусп？льного положення. У сво？й прац？, в？н стверджу？, що розум？ння та п？дтримка громадянами закону про нац？ональну службу, об'？дна？ нац？ю ？ продемонстру？ ус？м ворогам, ？що ми, 130 м？льйон？в американц？в, перебува？мо на поход？ на Рим, Берл？н та Ток？о？ [3].
Продовження сво？？ ？де？ про об'？днання американсько？ нац？？ в ？？ боротьб？ за державу, де вс？ мають ？р？вне право на щастя？, Ф. Рузвельт вбачав у л？кв？дац？？ ще одн？？？ дискрим？нац？？. Небезпекою для майбутньо？ стаб？льност？ американсько？ держави автор вважав в？дсутн？сть як？сно？ законодавчо？ бази, яка б забезпечила можлив？сть в？льно？ реал？зац？？ права участ？ у виборах. Причиною його тривоги було неприйняте законодавство, яке дозволило б солдатам, матросам ？ морським п？хотинцям США забезпечити основну прерогативи громадянства - право голосу [3]. Його страхи не були безп？дставними, на момент проголошення його звернення до Конгресу, арм？я США нараховувала в загальному близько 10 млн. в？йськовослужбовц？в, голосування яких потр？бно було проводити за сорока в？сьмома д？ючими законами. Про неможлив？сть повноц？нно？ реал？зац？？ виборчого права в таких умовах Ф. Рузвельта пов？домляли кер？вництва Арм？？ та В？йськово-морського флоту [3]. Прогностичний талант Ф. Рузвельта дозволив йому правильно передбачити таку проблему, як пово？нн？ солдатськ？ рухи. Враховуючи потенц？йну небезпеку пово？нних рух？в для його ？де？ сильно？ та ？дино？ американсько？ нац？？, 32-й президент США наголошував на необх？дност？ запровадження превентивних заход？в. Зобов'язання щодо виправлення ц？？？ несправедливост？ та л？кв？дац？？ потенц？йного джерела сусп？льних протир？ч президент покладав на Конгрес: ？Конгрес зобов'язаний усунути цю невиправдану дискрим？нац？ю в в？дношенн？ чолов？к？в ？ ж？нок у наших збройних силах - ？ зробити це якомога швидше？ [3].
Убезпечення американського сусп？льства в？д пово？нних протир？ч та хвилювань Ф. Рузвельт вбачав у забезпеченн？ економ？чному благополучч？ та сусп？льн？й р？вност？ ус？х громадян. В？н стверджував: ？Ми не можемо бути задоволен？, незалежно в？д того, наск？льки високим буде загальний р？вень життя, якщо якась частина нашого народу, будь то третина або одна п'ята або одна десята, буде погано нагодована, погано одягнена, матиме проблеми з житлом чи особистою безпекою？ [3]. Б？льш повно тезу про важлив？сть загального економ？чного благополуччя для побудови держави з р？вними умовами ？у досягненн？ щастя？ допомага？ розкрити та зрозум？ти ？нша назва прац？ Ф. Рузвельта - ？Економ？чний б？лль про права？. Такий вар？ант назви пропону？ сам автор, аргументуючи це таким чином: ？Ми прийшли до ч？ткого усв？домлення того, що справжня ？ндив？дуальна свобода не може ？снувати без економ？чно？ безпеки та незалежност？. ？Люди, що перебувають в нужд？ не ？ в？льними людьми？.
Люди, як？ голодн？ та не мають роботи, це основа для виникнення диктатури？ [3]. Страх перед диктатурою та тотал？таризмом ц？лком лог？чно був спричинений ？сторичним контекстом того часу. Застер？гаючи сп？вв？тчизник？в в？д повторення помилок окремих ？вропейських кра？н, Ф. Рузвельт в черговий раз наголошував, що для економ？чно сталого сусп？льства, яке об'？днане сп？льною нац？ональною метою та з повагою в？дноситься до прав ？ свобод людини - тотал？таризм не ？ н？ зовн？шньою, н？ внутр？шньою загрозою.
Реал？зац？я на практиц？ економ？чних ？дей та р？шень запропонованих президентом у ？Другому б？лл？ про права？ повинна була гарантувати ряд економ？чних ？ соц？альних прав. Серед них, Ф. Рузвельт виокремлював наступн？:
- Право на сусп？льно корисну ？ оплачувану працю;
- Право на зароб？ток, достатн？й для забезпечення себе ？жею, одягом та в？дпочинком;
- Право кожного фермера на справедлив？ ринков？ умови;
- Право п？дпри？мц？в на захист в？д недобросов？сно？ конкуренц？？ та дом？нування монопол？й;
- Право кожно？ родини на пристойний д？м;
- Право на адекватну медичну допомогу;
- Право на соц？альний захист;
- Право на хорошу осв？ту [3].
Окремо варто в？дм？тити, що поширення окреслених прав ？ свобод було проголошене для всього американського сусп？льства ？для вс？х незалежно в？д станц？？, раси чи в？роспов？дання？ [3]. Сво？м ？Другим б？ллем про права？ Ф. Рузвельт, в певн？й м？р？, закладав основи для вир？шення сусп？льно-пол？тично？ кризи, яка швидко почне загострюватися в пово？нний пер？од. Важливу роль у прагненн？ афроамериканц？в до р？вноправност？ з ？б？лими？ американцями з？грала власне Друга св？това в？йна, п？д час яко？ тисяч？ темношк？рих солдат？в воювали в рядах американсько？ арм？？. П？сля повернення на батьк？вщину, це породить нерозум？ння ？ неприйняття афроамериканцями ситуац？？, в як？й вони не отримують тих же прав ？ свобод, якими користуються ？б？л？？ громадяни, в тому числ？ ？ т？, що взагал？ не воювали.
Процес вт？лення в життя такого об'？му економ？чних та соц？альних перетворень вимагав довго？ та ретельно？ п？дготовки. Кожен законопроект повинен був розроблятися та прийматися окремо. Автор ？ натхненник ？Другого б？ллю про права？ не зм？г повн？стю проконтролювати увесь процес реал？зац？？ його ？де？ - 12 кв？тня 1945 року Франкл？н Делано Рузвельт помер [5]. Його наступник, 33-ий президент США Гарр？ Трумен з？ткнувшись ？з рядом пово？нних проблем д？яв в рамках процес？в стаб？л？зац？？ пово？нно？ кра？ни, а побудова держави ？з р？вними умовами у досягненн？ щастя？ була в？дстрочена.
Досл？дник св？тово？ ？стор？？ Х？Х-ХХ ст., Ер？к Гобсбаум дав таку характеристику американському народному господарству п？сля Друго？ св？тово？ в？йни : ？Для економ？ки США в？йни були сприятливим явищем. ？？ темпи зростання в часи обох во？н були просто надзвичайними, надто ж у Другу св？тову, коли вона зростала по 10 в？дсотк？в щор？чно, себто швидше, н？ж будь-коли до чи оп？сля？ [1; с. 53]. Незважаючи на значне економ？чне п？днесення, реал？зац？я на практиц？ ？Другого б？ллю про права？ була обмежена суперечлив？стю окремих ？？ момент？в ？ складним сусп？льно-пол？тичним станом США п？сля в？йни. Американський уряд був вимушений маневрувати м？ж студентськими та солдатськими рухами, уникаючи загострень. Окремо варто розглянути реконверс？ю, як один з？ складник？в соц？ально-економ？чного життя пово？нного американського сусп？льства. Реконверс？я - це переведення економ？ки кра？ни п？сля зак？нчення в？йни на виробництво продукц？？ мирного часу.
У Сполучених Штатах реконверс？я супроводжувалась зростання р？вня безроб？тност？, пер？одичними страйками та потребою провести майже повну демоб？л？зац？ю дванадцятим？льйонно？ арм？？. Також знаковою под？？ю в житт？ сусп？льства стало прийняття закону Тафта-Хартл？ в 1947 роц？. Це був перегляд скандального закону Вагнера 1935 року. Як ？ його попередник, Закон Тафта-Хартл？, був спрямований проти страйково？ д？яльност？ профсп？лок, але тепер, в нов？й редакц？？, в？н ставав законодавчою п？дставою для частково обмеження д？яльност？ ？л？вих？ у сусп？льств？. Оск？льки закон посилював повноваження президента та був б？льш виг？дний для великих п？дпри？мц？в, а не простих роб？тник？в, то в？н став джерелом суперечок та протистоянь в ？ так неспок？йному сусп？льств？ [2].
Через пово？нн？ труднощ？ вт？лення в життя ？дей ？Другого б？ллю про права？ Ф. Рузвельта розтягнулось на всю другу половину ХХ ст. та початок ХХ？ ст. Основа для реал？зац？？ частини ？дей була закладена ще самим Ф. Рузвельтом в його ？Новому курс？？ (Закон про нац？ональн？ трудов？ в？дносини 1935 р.; Закон про справедлив？ трудов？ стандарти 1938 року), але вагома частина ？дей ще були далек？ в？д можливост？ вт？лення. У м？жнародному контекст？, проголошен？ ним економ？чн？ ？ соц？альн？ права були записан？ в Загально？ декларац？？ прав людини в 1948 роц？. У федеральному законодавств？, деяк？ моменти, пропонован？ Ф. Рузвельтом у його прац？, були прийнят？ у форм？ окремих закон？в:
Закон про зайнят？сть 1946 року, який створив завдання для уряду щодо л？кв？дац？？ безроб？ття; Закон про громадянськ？ права 1964 року, який забороняв необгрунтовану дискрим？нац？ю на робочому м？сц？ та у доступ？ до державних ？ приватних послуг. Значний внесок у реал？зац？ю ？дей ？Другого б？ллю про права？ зробив 36-й президент США Л？ндон Джонсон. В рамках його програми побудови ？Великого сусп？льства？ були прийнят？: Закон про житло та м？стобудування 1965 року; Закон про соц？альне забезпечення 1965 року; Закон про початкову та середню осв？ту 1965 року; та Закон про вищу осв？ту в？д 1965 року.
Висновок
Запропонований Ф. Рузвельтом ？Другий б？лль про права？ був прогресивним модерн？зац？йним проектом, що був покликаний реформувати американське сусп？льство та законодавчу базу з прав людини в？дпов？дно до вимог часу. Незважаючи на те, що Ф. Рузвельт не встиг особисто проконтролювати вт？лення його ？дей в життя, вони стали складовими частинами президентських програм багатьох наступних президент？в. Ф. Рузвельт правильно визначив нац？ональну мету для американського сусп？льства - побудова держави ？з р？вними умовами у досягнен？ щастя？, чим ？ поясню？ться ？？ ст？йк？сть, як у випробуванн？ соц？альними кризами, так ？ у перев？рц？ часом.
Список використаних джерел
1. Гобсбаум Е. В？к екстрем？зму: коротка ？стор？я ХХ в？ку (1914-1991рр.) / К., Видавничий д？м ？Альтернативи？, 2001. - 544 с.
2. Закон Тафта-Хартл？ 1947 // Юридична енциклопед？я: [в 6-ти т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (в？дп. ред.) [та ？н.]. - К.: Укра？нська енциклопед？я, 1998. -Т. 2: Д - И.- 744 с.: ？л.
3. Рузвельт Ф. Пов？домлення Конгресу США про стан державних справ. [Електронний ресурс] // - Режим доступу: http://www.fdrlibrary.marist.edu/archives/ address text.html
4. Спец？альний миротворчий центр -- Про ООН. [Електронний ресурс] // - Режим доступу:
User, Super. Спец？альний миротворчий центр - Про ООН. www.naiau.kiev.ua (uk-ua)
5. Черевко О.С., Рузвельт Франкл？н Делано [Електронний ресурс] // - Режим доступу: http://www.history. org.ua/?termin=Ruzvelt
References
1. Hobsbaum E. Vik ekstremizmu: korotka istoriya XX viku (1914-1991 rr.) / K., Vydavnychyi dim ？Alternatyvy？, 2001. - 544 s.
2. Zakon Tafta-Hartli 1947 // Yurydychna entsyklodedia: [v 6-ty t.] / red. Kol. Yu. S. Shemshuchenko (vidp. red.) [ta in.]. - K.:Ukrainska entsyklopedia, 1998. - T. 2: D - Y - 744 s.: il.
3. Ruzvelt F. Povidomlennya Kongresu SSHA pro stan derzhavnyh sprav. [Elektronnyi resurs] // - Rezhym dostupu: http://www.fdrlibrary.marist.edu/archives/address_text.html
4. Spetsialnyi myrotvorchyi tsentr - Pro OON. [Elektronnyi resurs] // - Rezhym dostupu: User, Super. Спец？альний миротворчий центр -- Про ООН. www.naiau.kiev. ua (uk-ua)
5. Cherevko O.S. Ruzvelt Franklin Delano [Elektronnyi resurs] // - Rezhym dostupu: http://www.history.org. ua/?termin=Ruzvelt
Размещено на Allbest.ru
...