Размещено на http://www.allbest.ru/

       Размещено на http://www.allbest.ru/

       Нац？ональний юридичний ун？верситет ？мен？ Ярослава Мудрого

       ？Г？бридна в？йна？: анал？з визначень поняття

       Павленко Жанна, кандидат юридичних наук,

       доцент кафедри ф？лософ？？

       Антонов Артур, студент господарсько-правового факультету

       В статт？ проанал？зован？ сутт？в？ ознаки поняття ？г？бридна в？йна？, серед яких окремо вид？лено матер？альний та ？нформац？йний компоненти; назван？ елементи даного класу. Об？рунтовано, що конструювання даного поняття ма？ практичне значення, оск？льки в？д цього залежить те, як держава сприйма？ г？бридн？ загрози ？ як реагу？ на них.

       Ключов？ слова: ？нформац？йна в？йна, к？берв？йна, г？бридна в？йна, г？бридн？ загрози, ？нформац？йне сусп？льство.

       Павленко Жанна, кандидат юридических наук, доцент кафедры философии

       Антонов Артур, студент хозяйственно-правового факультета, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого,

       ？Гибридная война？: анализ определений понятия

       В статье проанализированы существенные признаки понятия ？гибридная война？, среди которых отдельно выделены материальный и информационный компоненты; названы элементы данного класса. Обосновано, что конструирование данного понятия имеет практическое значение, поскольку от этого зависит, как государство воспринимает гибридные угрозы и как реагирует на них.

       Ключевые слова: информационная война, кибервойна, гибридная война, гибридные угрозы, информационное общество.

       Pavlenko Zhanna, PhD in Law, Associate Professor of the Department of Philosophy

       Antonov Artur, student of the Faculty of Economics and Law Yaroslav Mudryi National Law University

       ？Hybrid war？: analysis of definitions

       The article analyzes the essential features of the concept of ？hybrid war？, among which the material and informational components are separately highlighted; named elements of this class. It is substantiated that the construction of this concept is of practical importance, since it depends on how the state perceives hybrid threats and how it reacts to them.

       Keywords: information war, cyber war, hybrid war, hybrid threats, information society.

       Вступ

       Постановка проблеми. Сьогодн？ людство сто？ть перед викликом конфл？кт？в нового типу, для яких все част？ше використовують поняття ？г？бридна в？йна？, а також поняття асиметрична, неконвенц？йна, нел？н？йна, с？ра в？йна, в？йна нового покол？ння, четвертого та п'ятого покол？нь тощо, при яких розмиваються гран？ м？ж в？йною та миром ？ використовуються ？нструменти, як？ традиц？йно не ？ частиною во？нних д？й.

       Оск？льки лог？чн？ характеристики поняття ？г？бридна в？йна？ ще остаточно не визначено, а достаток терм？нолог？？ в？добража？, зокрема, проблеми, з якими з？штовхуються анал？тики при класиф？кац？？ складних збройних конфл？кт？в сучасного св？ту, то визначення зм？сту й обсягу поняття ？г？бридна в？йна？ може задати рамки того, як держави сприймають ？ як реагують на г？бридн？ загрози, а також як？ державн？ в？домства беруть участь у протид？？ ？м. Тому розв'язання ц？？？ проблеми ？ актуальним ？ ма？ не лише теоретичний сенс.

       Анал？з останн？х досл？джень ？ публ？кац？й дозволя？ констатувати, що науков？ доробки стосовно означено？ проблематики зд？йснюються здеб？льшого в межах во？нних та пол？тичних наук, хоча ц？ досл？дження вимагають у першу чергу глибокого й ретельного ф？лософського, зокрема лог？ко-методолог？чного, осмислення з метою конструювання поняття ？г？бридна в？йна？.

       Варто зазначити, що п？сля початку рос？йсько？ агрес？？ проти Укра？ни у 2014 р. в св？т？ експонентно зроста？ к？льк？сть досл？джень, присвячених проблематиц？ г？бридних в？йн як у працях заруб？жних вчених, так ？ в？тчизняних науковц？в. Важлив？ досл？дження в ц？й царин？ були зроблен？ в роботах М. Айшервуда [17], Р Аркоса [12], М. Джонса [18], П？ннен？ем？ К. [22], См？та Х. [12], Дж. У？зера [24], Ф. Хоффмана [16] та ？н. До в？тчизняних вчених, як？ займаються вивченням феномену ？нформац？йно？ та г？бридно？ в？йни, належать В. Горбул？н [7], Ю. Даник [2], ？. Магда [3, 4], Т. Малярчук [2], Г. Почепцов [5], А. Сиротенко [1], Г. Яворська [10] та ？н.

       Формулювання ц？лей. Складн？ виклики, що постали перед нашим сусп？льством, потребують подальшого ретельного досл？дження, тому метою ц？？？ статт？ ？ осмислення результат？в дискус？й, як？ точилися навколо ц？？？ теми останн？м часом задля уточнення зм？сту, який вкладають у поняття г？бридно？ в？йни науковц？ та пол？тичн？ анал？тики та з'ясування обсягу даного поняття для конструювання визначення, оск？льки в？д цього залежить, як держава сприйма？ г？бридн？ загрози ？ як реагу？ на них.

       Виклад основного матер？алу

       В？домо, що для того, щоб сконструювати поняття, необх？дно визначити його дв？ лог？чн？ характеристики: зм？ст, який склада？ сукупн？сть сутт？вих ознак поняття, та обсяг, що ？ множиною (класом) предмет？в, кожен з яких ？ нос？？м ознак, що складають зм？ст поняття. Треба визнати, що поняття ？г？бридна в？йна？ в？дсутн？ в будь-яких оф？ц？йних м？жнародно-правових документах. Цей терм？н не ма？ усталеного визначення, а концепц？я ？г？бридного？ типу в？йни (hybrid warfare) не ？ оф？ц？йною. Натом？сть, як зазначають Р Аркос ？ Х. См？т у статт？ ？Цифровий зв'язок ？ г？бридн？ загрози？, концепц？я ？г？бридних загроз？ (Hybrid Threats) ув？йшла в оф？ц？йн？ документи та стратег？？ безпеки багатьох держав. ？ ？С, ？ НАТО вжили серйозних заход？в для протид？？ д？яльност？, пов'язано？ з г？бридними загрозами [12]. На початку ХХ？ ст. терм？н ？г？бридна в？йна？ почали використовувати в документах з безпеки США ？ Велико？ Британ？？. На думку А. Аббас？, ？п？дходи, як？ називаються г？бридною, 4-м покол？нням, 5-м покол？нням, нетрадиц？йною, асиметричною та к？берв？йною, набувають популярност？？ [11, с. 1].

       Неможливо зрозум？ти поняття ？г？бридна в？йна？ без його родового поняття - ？в？йна？, сутт？вими ознаками якого вважа？ться орган？зована збройна боротьба м？ж державами, сусп？льними класами тощо; конфл？кт, що зд？йсню？ться силою збро？, як м？ж кра？нами, так ？ м？ж сторонами всередин？ кра？ни; пер？од збройно？ ворожнеч？ або активних в？йськових операц？й, що зд？йснюються наземним, морським або пов？тряним шляхом. Г. Яворська вказу？ родовим до поняття ？г？бридна в？йна？ поняття ？збройний конфл？кт？ та розкрива？ у визначенн？ обсяг останнього: ？Сучасн？ в？йни експерти розглядають як р？зновид ширшого поняття - ？збройний конфл？кт？ (armed conflict), яке передбача？ дв？ обов'язков？ складов？ частини - наявн？сть орган？зованих озбро？них контингент？в та залучен？сть до бойових д？й певно？ ？нтенсивност？. З цього визначення виплива？, що в？йну трактують як насамперед ф？зичний, матер？альний феномен - це зброя (танки, л？таки, ракети, корабл？ тощо), ？？ застосування, нанесення удар？в, захисн？ д？？, руйнування об'？кт？в？ [10, с. 42]. Проте ？. Магда да？ сучасне бачення цього явища: ？..в？йна - це не лише безпосередньо бойов？ д？？, але ？ конкуренц？я економ？к, способ？в життя ？ мислення правител？в, змагання систем державного управл？ння, сутичка потенц？ал？в ？ протистояння ？деолог？й？ [3, с. 12].

       Hybrid - по？днання р？знор？дних елемент？в у ц？л？сному ф？зичному об'？кт？, явищ？ або д？？. Як зазначають К. П？ннен？ем？ та М. Йокела: ？У сучасн？й зах？дн？й мов？ г？бридний преф？кс ма？ р？зн？ значення. Найчаст？ше в？н використову？ться для опису зростаючо？ непередбачуваност？ та р？зноман？тност？ загроз для нац？й？ [22]. Warfare - пох？дне в？д war (в？йна, стан та ситуац？я во？нного конфл？кту) ？ означа？ ？сукупн？сть засоб？в та особливостей ведення в？йни？. А терм？н ？hybrid warfare？ буквально означа？ ？г？бридн？ засоби ведення в？йни？. Ф. Хоффман, колишн？й оф？цер морсько？ п？хоти, науковий сп？вроб？тник М？н？стерства оборони США, у сво？й статт？ ？Г？бридна в？йна та ？？ виклики？ зазнача？: ？Те, що ран？ше можна було розкласти по поличках - це тероризм, а це звичайна в？йна, це крим？нал, а це партизанська в？йна, - сьогодн？ зм？шалося. Цей конструкт найчаст？ше називають ？г？бридною в？йною？, у як？й противники використовують р？зне, найчаст？ше ун？кальне по？днання г？бридних загроз ？ тактик, нац？лених на вразливост？ держави. Г？бридна в？йна - це набагато б？льше, н？ж просто конфл？кт м？ж державами або ？ншими збройними групами. Це використання р？зних г？бридних форм конфл？кту？ [16]. Професор Дж. У？зер, в？дставний британський оф？цер ？ колишн？й досл？дник ？стор？？ во？нних д？й, який викладав, зокрема, в Академ？？ ФБР, Школ？ НАТО, Женевському центр？ пол？тики безпеки та в р？зних штабних коледжах та в？йськових ун？верситетах у ？вроп？ та ？враз？？ дисципл？ни, що пов'язан？ з безпекою, тероризмом, способами ведення во？нних д？й, у робот？ ？Сенс г？бридно？ в？йни？ слушно зазначив: ？Г？бридн？ методи ведення в？йни не зм？нюють сутн？сть в？йни. Насильство залиша？ться основою г？бридно？ в？йни, як ？ за будь-яко？ ？ншо？ форми в？йни, ？ ？х мета та сама, як ？ за будь-якого ？ншого акту в？йни, а саме використовувати загрозу застосування або застосування орган？зованого насильства для отримання ф？зичних або психолог？чних переваг перед противником？ [24, с. 89].

       Проте г？бридна в？йна - це далеко не лише використання р？зних засоб？в ？ форм во？нного конфл？кту. М. Айшервуд в монограф？？ ？Пов？тряна м？ць для г？бридно？ в？йни？ зазнача？, що ця в？йна стира？ розб？жност？ м？ж суто конвенц？йною та типовою нерегулярною в？йною, зробивши акцент на тому, що ？г？бридний противник？ може розчинятися серед цив？льного населення, д？яти з позиц？й ？електронних схованок？ у глобальному телекомун？кац？йному простор？ [17]. Отже, ми переходимо в？д в？йськово？ до ？нформац？йно？ складово？ г？бридно？ в？йни.

       Автори колективно？ монограф？？ ？Во？нн？ аспекти протид？？ ？г？бридн？й？ агрес？？: досв？д Укра？ни？ тлумачать це поняття таким чином: ？“г？бридна в？йна” передбача？ досягнення ц？лей завдяки застосуванню ？нформац？йних, електронних, к？бернетичних операц？й у по？днанн？ з д？ями збройних сил, спец？альних служб та економ？чним тиском？ [1, с. 12]. Д. ？встаф'？в та А. Манойло вважають г？бридну в？йну продовженням розвитку технолог？？ ？нформац？йно？ в？йни та психолог？чних операц？й, хоча сам терм？н ？？нформац？йна в？йна？, на ？х думку, протягом багатьох десятил？ть не сприймався серйозно, доки в？йськов？ США в 1988 р. не внесли терм？н ？психолог？чна операц？я？ до польового уставу Арм？？ США.

       Д. ？встаф'？в та А. Манойло визначили ознаки сучасно？ ？нформац？йно？ в？йни як внутр？шньо суперечлив？: вони одночасно територ？ально локал？зован？ ？ територ？ально необмежен？, а головне - можуть легко доповнити ？ншими ？нструментами впливу, спрямованими на п？дрив внутр？шньо？ ст？йкост？ соц？ально-пол？тично？ системи кра？ни [19]. Також ц？ автори сформулювали важливу базову констатац？ю: ？Поза системою ？нформац？йних ман？пуляц？й та ？нформац？йного впливу на потенц？йного противника реал？зац？я потенц？алу г？бридних в？йн неможлива. Г？бридн？ в？йни можуть зд？йснюватися при м？н？м？зац？？ прямого силового впливу, але не можуть зд？йснюватися без ？нформац？йного впливу？ [19].

       К. Демчак вважа？, що ？к？берконфл？кт, к？берв？йна, рос？йська ？г？бридна в？йна？ ？ нав？ть китайськ？ ？в？йни в умовах ？нформатизац？？？ - ус？ вони в？дображають реальн？сть, що виника？ з конфл？кту м？ж державами в глибоко к？бернетичному, незах？дному св？т？？ [15]. Г. Почепцов у сво？й статт？ ？Г？бридна в？йна: ？нформац？йна складова？ зазнача？: ？Г？бридна в？йна розгорнута на ус？х можливих напрямках. Це не лише ？нформац？йна в？йна, а й одночасно й економ？чна, репутац？йна, смислова, людська. На не？ повинн？ працювати вс？, хто ма？ вплив на населення: актори, сп？ваки, письменники, режисери. В？йськов？ д？？ задають лише фон для б？льш масштабно？ в？йни в людському розум？нн？？ [5]. Автор ц？？？ роботи виокремлю？ елементи ведення г？бридно？ в？йни, наприклад, куп？вля мед？а, п？дтримка пол？тичних парт？й, розв？дувальне проникнення в ？вропейськ？ структури, встановлення зв'язк？в м？ж рел？г？йними ？нституц？ями, використання нерозв'язаних етн？чних конфл？кт？в тощо. На основ？ цього Г. Почепцов робить такий висновок: ？Г？бридна в？йна буде надавати перевагу тому, хто вм？？ працювати з масовою св？дом？стю. Сторона, що атаку？, повинна доводити справедлив？сть сво？х д？й як власному народов？, так народу, на який нац？лена атака. А для атаковано？ сторони досить важко давати в？дпов？дь так？й неоголошен？й в？йн？. Г？бридна в？йна стала здобутком нового часу саме тому, що багато потр？бних для не？ завдань можна виконати за рахунок ？нформац？йного компоненту. Чим сильн？шим ста？ розвиток ？нформац？йного компоненту, тим легшим буде виконання цих завдань？ [5]. О. Мелих та А. Корбут у сво？й статт？ [20], проанал？зувавши сегменти мед？апростору, надають комплексний анал？з того, як розважальн？ мед？а можуть п？д？рвати ст？йк？сть ？ безпеку кра？ни в умовах г？бридно？ в？йни на приклад？ Укра？ни, з метою продемонструвати роль розважальних ЗМ？ у ст？йкост？ кра？н ？ як вони використовуються в контекст？ г？бридно？ в？йни. Авторки стверджують, що ？це п？дрива？ ст？йк？сть кра？н ？ ставить п？д загрозу ？хню нац？ональну безпеку, особливо в контекст？ г？бридно？ в？йни？, адже ？？нформац？я ма？ великий вплив на ст？йк？сть кра？н ？ на ？х здатн？сть протистояти зовн？шньому впливу на внутр？шню пол？тику？ [20, с. 25-27]. Г. Яворська зазнача？: ？Г？бридний конфл？кт не обмежу？ться мед？йною сферою, а виходить за ？？ меж？. Кр？м паперових, електронних та ？нтернет-мед？а в？н охоплю？ широкий спектр соц？ально？ комун？кац？？, починаючи в？д приватних розмов на теми тих або ？нших р？зновид？в протистояння ？ зак？нчуючи перемовинами дипломат？в, як？ намагаються в？днайти дипломатичне розв'язання конфл？кту？ [10, с. 44]. У свою чергу, ？. Магда дане поняття визнача？ як ？сукупн？сть заздалег？дь п？дготовлених ？ оперативно реал？зованих д？й в？йськового, дипломатичного, економ？чного, ？нформац？йного характеру, спрямованих на досягнення стратег？чних ц？лей？ [4, с. 8].

       Дж. У？зер використову？ ？сторичний метод для виокремлення видово？ ознаки поняття ？г？бридна в？йна？, як паралельне використання конвенц？йних ？ нерегулярних сил в одн？й ？ т？й же в？йськов？й кампан？？. В？н зазнача？, що ？сторичний п？дх？д доводить, що г？бридн？ в？йни не ？ чимось принципово новим, а сягають далеко в минуле, ще до час？в Пелопоннесько？ в？йни. Автор пише: ？Нерегулярн？ б？йц？ довели, що можуть стати прокляттям для численних конвенц？йних збройних сил. Так？ величезн？ арм？？, як Велика арм？я Наполеона ？ Вермахт Г？тлера, важко боролися з нерегулярними б？йцями, як？ розум？ли ？ використовували м？сцевий людський ？ географ？чний ландшафт ？ нападали на вразлив？ бази постачання та л？н？？ комун？кац？й. Згодом партизанськ？ операц？？ починали ？стотно впливати на ширш？ конвенц？йн？ в？йськов？ кампан？？, частиною яких вони були. Нещодавн？ антиповстанськ？ кампан？？ в ？раку та Афган？стан？ вкотре показали, наск？льки важко перемогти переконаних нерегулярних б？йц？в без порушення людських прав м？сцевого населення, тим самим п？дриваючи внутр？шню та м？жнародну громадську п？дтримку кампан？？？ [24, с. 85-86].

       В？домо, що зм？ст поняття зада？ його обсяг - елементи в？дпов？дного класу, кожен з яких ？ нос？？м сутт？вих ознак даного поняття. Вразлив？сть держави перед г？бридними загрозами п？двищують переважн？ етнонац？онал？стичн？ проблеми, рел？г？йна радикал？зац？я, пол？тична нестаб？льн？сть та соц？ально-економ？чн？ проблеми [11, с. 1]. Ц？ ознаки п？дсилюють висновок б？льшост？ анал？тик？в стосовно ？ндивид？в класу ？г？бридна в？йна？. До цього класу в？дноситься, зокрема, Друга л？ванська в？йна (2006 р.) [16, с. 37], триваючий конфл？кт у Сир？？ з точки зору його природи, використовуваних метод？в та учасник？в [18, с. 54], конфл？кт м？ж Пакистаном та ？нд？？ю [11, с. 54].

       Дж. У？зер в？дзнача？, що сучасн？ г？бридн？ в？йни в？др？зняються також комб？нуванням конвенц？йних та нерегулярних метод？в в？йни: ？П？д час в？йни з Груз？？ю у 2008 роц？ Рос？я, наприклад, використала по？днання регулярних збройних сил, п？вденноосетинських та абхазьких м？л？ц？й та рос？йських сил особливого призначення (СОП), як？ д？ють п？д прикриттям способу ？м？сцево？ оборони？ [24]. Досл？дження в？тчизняних науковц？в показують, що це явище притаманне й Укра？н？, й не лише в сучасних умовах. Так, М. Тараненко в сво？му досл？дженн？ [9] це наочно демонстру？ стосовно зд？йснювання пол？тичних маневр？в щодо створення радянських республ？к б？льшовицьким кер？вництвом ще на початку ХХ ст. Також автор пор？вню？ прояви г？бридно？ в？йни, як？ були в минулому та стосувалися дещо ？нших держав, ？з сучасною картиною, яка притаманна Укра？н？. Наприклад, коли Радянський Союз намагався знищити суверен？тет Ф？нлянд？？ в 1939 р., кер？вництво СРСР створювало в Москв？ ？тимчасовий народний уряд？ з метою перетворення Ф？нлянд？？ на частину Радянського Союзу, хоча народний ком？сар закордонних справ СРСР Молотов заперечував сам факт в？йни проти Ф？нлянд？？ та стверджував, що Радянський Союз лише нада？ допомогу уряду Ф？нляндсько？ демократично？ республ？ки. Тут можна провести паралель сучасно？ пол？тики РФ щодо Укра？ни з форматом утворення кваз？республ？к ？ЛНР？ ？ ？ДНР？.

       Г. Яворська пише: ？Поняття г？бридно？ в？йни виявилося теоретично й практично найб？льш придатним для визначення характеру рос？йсько？ агрес？？ проти Укра？ни？ [10, с. 41]. Можна стверджувати, що на сучасному етап？ точиться справжня г？бридна в？йна з ус？ма ？？ проявами м？ж Укра？ною та Рос？йською Федерац？？ю, яка не лише ？ агресором у ц？й в？йн？, а й ？ найб？льшою загрозою стаб？льност？ та демократ？？ пол？тичних ？нститут？в на пострадянському простор？ та в зах？дних кра？нах: ？Кремль використову？ вс？ можлив？ засоби г？бридно？ експанс？？, щоб дискредитувати та п？д？рвати демократичн？ ц？нност？ зах？дного сусп？льства. Зокрема, це пропаганда, яка дозволя？ сильно ман？пулювати громадською думкою та дестаб？л？зувати громадянське сусп？льство, спонукаючи громадян сумн？ватися у правдивост？ чи неупередженост？ новин, як？ вони отримують ？з державних ？нформац？йних джерел. Значну загрозу становлять пол？тичн？ к？бератаки, як？ рос？йськ？ спецслужби використовують для тиску чи фальсиф？кац？？ вибор？в у низц？ зах？дних кра？н, а також ф？нансова та пропагандистська п？дтримка пол？тичних парт？й, лояльних до Кремля？, - зазначають автори досл？дження [23, с. 32].

       Дж. У？зер значну увагу прид？ля？ рос？йським методам введення в？йни, серед яких назива？ не лише традиц？йне по？днання конвенц？йних ？ нерегулярних бойових операц？й, але й п？дтримку ？ заступництво пол？тичних протест？в, економ？чний примус, к？бероперац？？ та, зокрема, ？нтенсивну дез？н- формац？йну кампан？ю [24]. На його думку, багато з метод？в, як？ Рос？я застосувала в Укра？н？, сягають радянсько？ доби та використання маскування, або в？йськово？ дез？нформац？？, як？ були ефективно використан？ радянськими силами п？д час Друго？ св？тово？ в？йни та у прокс？ конфл？ктах п？д час Холодно？ в？йни. Що стосу？ться метод？в ХХ？ ст., то розвиток ？нформац？йних технолог？й дозволив рос？йському кер？вництву у широкому масштаб？ використовувати мультимед？йну пропаганду та дез？нформац？ю, що призвело до ведення Рос？？ю широко？ ？？нформац？йно？ в？йни？ як проти Укра？ни, так ？ проти Заходу, тому стратеги повинн？ вир？шувати, як найкраще впоратися з методами, як？ застосову？ противник. Г. Яворська прид？лила увагу перспективам тако？ в？йни: ？Фактор перспективи у ц？й г？бридн？й в？йн？ спрацьову？ таким чином, що агресор намага？ться ？дентиф？кувати себе як миротворця, приписуючи об'？ктов？ нападу роль нападника. Стратег？чн？ партнери Укра？ни виявляються чутливими до цих ？нтерпретац？й через в？дсилки до миру як абсолютно？ ц？нност？. ？хн？ нац？ональн？ ？нтереси полягають у зац？кавленост？ в найшвидшому завершенн？ конфл？кту, л？кв？дац？？ гарячо？ точки в ？вроп？, на кордонах ？С та на сх？дному та п？вденно-сх？дному флангах НАТО？ [10, с. 44]. ？ як слушно зазначила авторка: ？Для Укра？ни питання перемоги ？ житт？во важливим, проте ？дино？ зрозум？ло？ формули нин？ у нас нема？ [10, с. 46]. Можна стверджувати, що для Укра？ни це питання життя та смерт？, адже триваюча г？бридна укра？нська в？йна м？ж пророс？йськими сепаратистами та урядом на Донбас？, продуктивному ядр？ Укра？ни, завдала серйозних насл？дк？в для кра？ни. Ю. Блущ ？ М. Валенте в сво？му досл？дженн？ [13], використовуючи панельн？ дан？ м？ж кра？нами за пер？од 1995-2017 рр., оц？нили насл？дки впливу в？йни на Донбас？ на ВВП Укра？ни. Авторки зазначають, що в？йна на Донбас？ призвела до значного занепаду економ？ки Укра？ни, а саме: ？ВВП Укра？ни на душу населення, втрачений унасл？док в？йни, становить у середньому 15,1 % за 2013-2017 роки. Окремий анал？з для постраждалих рег？он？в Донецько？ та Лугансько？ вказу？ на середн？й причинно-насл？дковий ефект у 47% за 2013-2016 роки？. ？ у висновку авторки пишуть наступне: ？Сл？д оц？нити, як витрати зм？нюються з часом, зокрема, чи зб？льшуються масштаби оч？куваних руйн？вних насл？дк？в, оск？льки б？льше робочо？ сили та ？нвестиц？й т？ка？ з держави. Ц？ знання мають вир？шальне значення для пом'якшення згубних насл？дк？в конфл？кту та ефективн？шого надання ц？льово？ допомоги та ？нвестиц？й？ [13]. М. Ос？йчук та О. Шепотило в результат？ досл？дження виявили, що рос？йсько-укра？нська г？бридна в？йна негативно вплива？ на сфери добробуту жител？в обох кра？н, переважно через пог？ршення ф？нансового самопочуття [21]. Проте автори зазначають наступне: ？Однак тривал？сть ефекту р？зна. У Рос？？ в？н переважно зник п？сля першого року конфл？кту, коли розглядався повномасштабний конфл？кт м？ж Рос？？ю та Укра？ною як можлив？сть, тод？ як в Укра？н？ вона залишалася значною протягом усього пер？оду？. Окр？м того, на думку автор？в, г？бридна в？йна негативно вплива？ як на ф？зичне, так ？ на псих？чне здоров'я жител？в обох кра？н - стор？н конфл？кту [21].

       Багато досл？дник？в намагаються знайти рецепт перемоги Укра？ни у г？бридн？й в？йн？ проти Рос？？. Доктор Д. ван Пьювельде, асистент-професор з досл？дження проблем безпеки та пом？чник кер？вника з науково？ роботи в Нац？ональному ？нститут？ проблем безпеки, рекоменду？ забути про все ？г？бридне？ ？ зосередитися на специф？ц？ та вза？мопов'язаност？ загроз, що стоять перед ними, адже ведення бойових д？й, чи то в давн？ часи, чи в сучасну епоху, чи вони г？бридн？ чи н？, - це завжди складна справа, ？ навряд чи можна вм？стити це в один прикметник [6]. К. П？ннен？ем？ та М. Йокела також звертають увагу на те, що г？бридний вплив ？ специф？чним явищем, а ？встановлення “стандартно？” модел？ г？бридно？ в？йни ？ складним ？ майже нелог？чним. Очевидно, ？ спокуса пояснити будь-як？ складн？ та незрозум？л？ питання як г？бриди？ [22]. Проте Г. Яворська дещо ？ншо？ думки: ？Для опору та стримування агресора Укра？н？ разом з ？？ м？жнародними партнерами необх？дно мати ч？тке розум？ння природи й характеру цього конфл？кту？ [10, с. 41]. Одн？ досл？дники наполягають на ц？л？сному державному чи комплексному п？дход？, що включа？ координац？ю та спрямування вс？х ефективних ？нструмент？в державно？ сили [24, с. 100] ？ наголошують на формуванн？ модел？ системи нац？онально？ безпеки та оборони [7, с. 488]; ？нш？ вважають, що пр？оритетним напрямком оборонно？ реформи ？ модерн？зац？я системи управл？ння сектором безпеки та оборони з метою приведення його у в？дпов？дн？сть до сучасних в？йськових конфл？кт？в, досягнення оперативно？ сум？сност？ сил оборони Укра？ни, системного переходу на стандарти НАТО (STANAG) в орган？зац？？, озбро？нн？ та п？дготовц？ в？йськ (сил), а також у систем？ оперативного прийняття р？шень？ [14, с. 158159]; трет？ роблять акцент на необх？дност？ розгляду та врахування не лише суто в？йськових аспект？в, а й пол？тичних, соц？окультурних, техн？ко-економ？чних та геопол？тичних фрейм？в в？йськового конфл？кту [4, с. 13]; четверт？ бачать необх？дн？сть у реорган？зац？？ менеджменту та захисту проти м'яких ？ в？йськових способ？в впливу, використанн？ передових технолог？чних систем та наданн？ найвищого пр？оритету осв？т？ та науц？ як ？нструментам створення технолог？чно ？нтенсивних засоб？в во？нних д？й, застосовуючи новаторськ？ технолог？？ управл？ння та сприяючи швидк？й та переконлив？й перемоз？ у нин？шн？х та майбутн？х в？йськових конфл？ктах [2, с. 26]; п'ят？ п？дкреслюють, що сво？часна, прозора та над？йна ？нформац？я ма？ бути пр？оритетом уряду п？д час конфл？кту, а також уряд повинен розвивати програми проф？лактичних заход？в, що допоможе запоб？гти довгостроков？й перспектив？ впливу конфл？кту на здоров'я [21, с. 25]; деяк？ досл？дники бачать можливий рецепт перемоги в пошуку ？нших пол？тичних ？ дипломатичних важел？в тиску на агресора; посиленн？ кадрового потенц？алу укра？нсько？ дипломат？？; б？льш？й активност？ та наполегливост？ в питаннях введення миротворчого контингенту ООН чи м？с？？ ОБС？; практичному доведенн？ посл？довност？ й наполегливост？ у проведенн？ демократичних реформ; безкомпром？сн？й боротьб？ з корупц？？ю; проведенн？ активно？ ？ наступально？ контрпропагандистсько？ роботи; збереженн？ ？дност？ нац？онально？ ？де？ [9, с. 198-199]. Проте варто звернути увагу ？ на те, як？ шляхи до перемоги у г？бридн？й в？йн？ зображують автори, як？ розглядають дане явище ？ в ？нших кра？нах. Наприклад, А. Аббас？, який анал？зував г？бридну в？йну, що ведеться проти Пакистану, зробив у сво？му досл？дженн？ акцент на стратег？ях управл？ння сприйняттям ？ у висновку зазначив наступне: ？...управл？ння сприйняттям ？ тонким мистецтвом, яке вимага？ ретельного планування ？ може бути усп？шним лише тод？, коли ефективно усуваються бар'？ри культури, процв？таюч？ точки зору, рел？г？йн？ натхнення та ？сторично ？снуюч？ наративи？ [11, с. 24]. Проте варто дослухатися ？ до сл？в Г. Яворсько？: ？Сторона, що перемогла, деклару？ зак？нчення в？йни, а протилежна сторона визна？ себе переможеною. Але цей сценар？й в умовах г？бридно？ в？йни ？ майже неймов？рним. Агресор, який не визна？ свою роль як учасника конфл？кту ？ репрезенту？ себе як миротворця, не передбача？ для себе, в？дпов？дно, будь-якого визнання поразки. Ще складн？ше говорити про зм？ст перемоги й поразки в умовах, коли час ？ форми завершення г？бридного конфл？кту залишаються невизначеними. Специф？ка г？бридно？ в？йни потребу？ створення власного переконливого розум？ння зм？сту перемоги над ворогом？ [10, с. 46].

       Ситуац？？ на кордонах Б？лорус？ з Польщею, Литвою та Латв？？ю також можна в？днести до класу ？г？бридна в？йна？, оск？льки цьому явищу притаманн？ вс？ ознаки поняття ？г？бридна в？йна？: д？？ - п？дготовлен？ заздалег？дь, реал？зован？ оперативно, носять як в？йськовий, так ？ дипломатичний, ？ економ？чний, ？ ？нформац？йний характер, ？ вс？ вони спрямован？ на досягнення стратег？чно-пол？тичних ц？лей. На думку проф. Б. Соколова: ？Б？лоруський диктатор веде “г？бридну в？йну” проти ？вросоюзу, спочатку зав？зши л？таками б？женц？в ？з Близького Сходу до Б？лорус？, а пот？м п？д конво？м б？лоруських силовик？в направля？ ？х до кордон？в кра？ни з Польщею, Литвою ？ Латв？？ю？ [8].

       поняття г？бридна в？йна

       Висновки

       Анал？з низки визначень поняття ？г？бридна в？йна？ да？ змогу вид？лити родову ознаку та з'ясувати в？дпов？дн？ видов？ ознаки даного поняття, зокрема, матер？альний та ？нформац？йний компоненти, завдяки чому уникнути як помилки широкого визначення, яке ста？ надто всеосяжним для практичного використання пол？тиками, так ？ помилки вузького визначення, що загрожу？ неусв？домленням пол？тиками значення багатьох нетрадиц？йних технолог？й, що використовуються супротивником, як доповнення до застосування в？йськово？ сили та усв？домити ？ндив？ди даного класу.

       Родовою ознакою поняття ？г？бридна в？йна？, як ？ при будь-як？й ？нш？й форм？ ведення в？йни, ？ конфл？кт, пов'язаний ？з використанням орган？зованого насильства чи загрозою його застосування з метою отримання ф？зичних чи психолог？чних переваг перед противником, а специф？чними видовими ознаками даного поняття ？ спец？альн？ методи ？ форми, як？ використовуються для досягнення ц？л？; розмивання гран？ м？ж в？йною та миром; учасники конфл？кту та ？нструменти, як？ традиц？йно не ？ частиною во？нних д？й.

       Л？тература

       1. Во？нн？ аспекти протид？？ ？г？бридн？й？ агрес？？: досв？д Укра？ни: монограф？я / за заг. ред. А. М. Сиротенка. Ки？в: НУОУ ？м. ？вана Черняховського, 2020. 176 с.

       2. Даник Ю., Малярчук Т., Бриггс Ч. Гибридная Война: Хай-Тек, Информационные и Кибер Конфликты. Connections: QI. 2017. № 16. С. 5-27. URL: http:// connections-qj.org/m/artide/gibridnaya-voyna-hay-tek-informacionnye-i-kiber- konflikty (дата звернення: 27.01.2022).

       3. Магда ？. Г？бридна в？йна: вижити ？ перемогти. Харк？в: В？ват, 2015. 304 с.

       4. Магда ？. Г？бридна в？йна: сутн？сть та структура феномену. International relations, part ？Political sciences？. 2014. № 4. URL: http://journals.iir.kiev.ua/index.php/pol_n/ article/view/2489/2220 (дата звернення: 27.01.2022).

       5. Почепцов Г. Г？бридна в？йна: ？нформац？йна складова. Media Sapiens. 2015. URL: http://osvita.mediasapiens.ua/trends/1411978127/gibridna_viyna_informatsiyna_ skladova/ (дата звернення: 27.01.2022).

       6. Пьювельде Д. Гибридная война - существует ли она вообще? NATO Review. 2015. URL: https://www.nato.int/docu/review/ru/articles/2015/05/07/gibridnaya-vojna- sushchestvuet-li-ona-voobshche/index.html (дата звернення: 27.01.2022).

       7. Св？това г？бридна в？йна: укра？нський фронт: монограф？я / Безсмертний Р. П. та ？н.; за ред. В. П. Горбул？на. Ки？в: Н？СД, 2017. 496 с.

       8. Соколов Б. Г？бридна в？йна в д？？. День. 11 листопада 2021. URL: https://day.kyiv.ua/ uk/article/den-planety/gibrydna-viyna-v-diyi (дата звернення: 27.01.2022).

       9. Тараненко М. Г？бридна в？йна в Укра？н？: ？стор？я та сучасн？сть. В？сник НТУУ ？КП？？. Пол？толог？я. Соц？олог？я. Право. 2016. Вип. 3/4 (31/32). С. 190-200. URL: https:// ela.kpi.ua/bitstream/123456789/25058/1/VPSP2016-3-4_190-200.pdf (дата звернення: 27.01.2022).

       10. Яворська Г Г？бридна в？йна як дискурсивний конструкт. Strategic priorities. 2016. № 4 (41). С. 41-48. URL: http://ippi.org.ua/sites/default/files/yavorskaya.pdf (дата звернення: 27.01.2022).

       11. Abbasi А. Hybrid War Threats and Essence of Perception Management: Challenges for Pakistan. IPRI JOURNAL. 2020. XX (2). Р. 1-24. URL: https://doi.org/10.31945/ iprij.200201 (Last accessed: 27.01.2022).

       12. Arcos, R. & Smith, H. (2021). Digital Communication and Hybrid Threats. Presentation. Icono. 14, 19 (1). Р. 1-14. URL: https://icono14.net/ojs/index.php/ icono14/article/download/1662/1796?inline=1 (Last accessed: 27.01.2022).

       13. Bluszcz J, Valente М. The Economic Costs of Hybrid Wars: The Case of Ukraine. Defence and peace economics. 07.2020. Р. 1-25. URL: https://doi.org/10.1080/1024 2694.2020.1791616 (Last accessed: 12.12.2021).

       14. Bratko A., Zaharchuk D., Zolka V. Hybrid warfare - a threat to the national security of the state. Revista de Estudios en Seguridad Internacional. 2021. Vol. 7, № 1. Р. 147-160. URL: http://www.seguridadinternacional.es/revista/ (Last accessed: 12.12.2021).

       15. Demchak C. Cybered conflict, hybrid war, and informatization wars. Routledge Handbook of International Cybersecurity. 2020. URL: https:// www.routledgehandbooks.com/doi/10.4324/9781351038904-5 (Last accessed:

       27.01.2022).

       16. Hoffman F. Hybrid Warfare and Challenges. JFQ. 2009. Vol. 52. P. 34-39. URL: https:// www.academia.edu/22884324/Hybrid_Warfare_and_Challenges (Last accessed: 27.01.2022).

       17. Isherwood М. Airpower for Hybrid War. Air Force Magazine. 2009. Vol. 92, № 10. URL: https://www.airforcemag.com/article/1009hybrid/ (Last accessed: 27.01.2022).

       18. Jones M., Bachmann S. D. Syria - A Hybrid War Case Study. Journal of Military and Strategic Studies. 2021. Vol. 21, Issue 1. Р. 33-55. URL: https://jmss.org/article/ view/73754/55220 (Last accessed: 12.12.2021).

       19. Manoilo A., Yevstafiev D. Information Wars and Psychological Operations as the Basis for New Generation Hybrid Wars. Istoriya. 2021. V. 12. Issue 6 (104). URL: https:// history.jes.su/s207987840016037-9-1/ DOI: 10.18254/S207987840016037-9 (Last accessed: 12.12.2021).

       20. Melykh O., Korbut A. Entertainment media in the context of hybrid war in the postSoviet countries: the case of Ukraine. Economic Annals-XXI. 2020. № 182 (3/4). С. 25-33. URL: https://doi.org/10.21003/ea.V182-03 (Last accessed: 12.12.2021).

       21. Osiichuk M., Shepotylo О. Conflict and well-being of civilians: The case of the Russian-Ukrainian hybrid war. Economic Systems. 2020. Vol. 44(1). С. 1-31. URL: https://reader.elsevier.com/reader/sd/pii/S0939362518303960?token=0DDF783C7BE1389C530DE9313E26B3E573F0AF042D888DAFF1D39DE6307F94D9BA9C

       F4CBED3CAE14A1D40E73ED8B4B&originRegion = eu-west- 1&originCreation=20220126201135 (Last accessed: 27.01.2022).

       22. Pynnoniemi K., Jokela M. (2020) Perceptions of hybrid war in Russia: means, targets and objectives identified in the Russian debate. Cambridge Review of International Affairs. 2020. Vol. 33, № 6. C. 828-845. URL: https://doi.org/10.1080/09557571.202

       0. 1787949 (Last accessed: 12.12.2021).

       23. Tkachuk I., Shynkarenko R., Tokovenko O., Svorak S, Lavoryk A. Hybrid threats and the transformation of the state political institute: a neo-institutional approach. Journal of interdisciplinary research. 2021. Special Issue, № 11/01-XVI. URL: http://www.magnanimitas.cz/ADALTA/110116/papers/A_05.pdf (Last accessed: 12.12.2021).

       24. Wither J. K. Making Sense of Hybrid Warfare. Connections QJ15. 2016. № 2. P. 7387. http://dx.doi.org/10.11610/Connections.15.2.06. URL: http://connections-qj.org/ article/making-sense-hybrid-warfare (Last accessed: 27.01.2022).

       References

       1. Syrotenko, A et. al., eds. (2020). Voienni aspekty protydii ？hibrydnii？ ahresii: dosvid Ukrainy: monohrafiia. Kyiv: NUOU im. Ivana Cherniakhovskoho. [in Ukrainian].

       2. Danik, Yu., Malyarchuk, T., Briggs, Ch. (2017). Gibridnaya Vojna: Haj-Tek, Informacionnye i Kiber Konflikty. Connections: QI, 16, 5-27. URL: http://connections-qj.org/ru/article/gibridnaya-voyna-hay-tek-informacionnye-i-kiber- konflikty [in Russian].

       3. Mahda, Ye. (2015). Hibrydna viina: vyzhyty i peremohty. Kharkiv: Vivat. [in Ukrainian].

       4. Mahda, Ye. (2014). Hibrydna viina: sutnist ta struktura fenomenu. International relations, part ？Political sciences？, 4. URL: http://journals.iir.kiev.ua/index.php/pol_n/ article/view/2489/2220 [in Ukrainian].

       5. Pocheptsov, H. (2015). Hibrydna viina: informatsiina skladova.Media Sapiens. URL: http://osvita.mediasapiens.ua/trends/1411978127/gibridna_viyna_informatsiyna_ skladova/ [in Ukrainian].

       6. P'yuvel'de, D. (2015). Gibridnaya vojna - sushchestvuet li ona voobshche? NATO Review. URL: http://www.nato.int/docu/review/ru/articles/2015/05/07/gibridnaya- vojna-sushchestvuet-li-ona-voobshche/index.html [in Russian].

       7. Bezsmertnyi, R., et al. (2017). Svitova hibrydna viina: ukrainskyi front: monohrafiia. In: V. P. Horbulina, ed. Kyiv: NISD [in Ukrainian].

       8. Sokolov, B. (2021). Hibrydna viina v dii. Den. URL: http://day.kyiv.ua/uk/article/den- planety/gibrydna-viyna-v-diyi [in Ukrainian].

       9. Taranenko, M. (2016). Hibrydna viina v Ukraini: istoriia ta suchasnist. Visnyk NTUU ？KPI？. Politolohiia. Sotsiolohiia. Pravo, Issue 3/4 (31-32), 190-200. URL: https:// ela.kpi.ua/bitstream/123456789/25058/1/VPSP2016-3-4_190-200.pdf [in Ukrainian].

       10. Iavorska, H. (2016). Hibrydna viina yak dyskursyvnyi konstrukt. Strategic priorities, 4 (41), 41-48. URL: http://ippi.org.ua/sites/default/files/yavorskaya.pdf [in Ukrainian].

       11. Abbasi, A. (2020). Hybrid War Threats and Essence of Perception Management: Challenges for Pakistan. IPRI journal, XX (2), 1-24. URL: https://doi.org/10.31945/ iprij.200201.

       12. Arcos, R. & Smith, H. (2021). Digital Communication and Hybrid Threats. Presentation. Icono. 14, 19 (1), 1-14. URL: https://icono14.net/ojs/index.php/icono14/ article/download/1662/1796?inline=1.

       13. Bluszcz, J, Valente, M. (2020). The Economic Costs of Hybrid Wars: The Case of Ukraine. Defence and peace economics, 07.2020, 1-25. URL: https://doi.org/10.108 0/10242694.2020.1791616.

       14. Bratko, A., Zaharchuk, D., Zolka, V. (2021). Hybrid warfare - a threat to the national security of the state. Revista de Estudios en Seguridad Internacional, Vol. 7, (1), 147-160. URL: http://www.seguridadinternacional.es/revista/.

       15. Demchak, C. (2020). Cybered conflict, hybrid war, and informatization wars. Routledge Handbook of International Cybersecurity. URL: https://www.routledgehandbooks.com/ doi/10.4324/9781351038904-5.

       16. Hoffman, F. (2009). Hybrid Warfare and Challenges. JFQ, Vol. 52, 34-39. URL: https:// www.academia.edu/22884324/Hybrid_Warfare_and_Challenges.

       17. Isherwood, M. (2009). Airpower for Hybrid War. Air Force Magazine, Vol. 92 (10). URL: https://www.airforcemag.com/article/1009hybrid/.

       18. Jones, M., Bachmann, S. D. (2021). Syria - A Hybrid War Case Study. Journal of Military and Strategic Studies, Vol. 21, Issue 1, 33-55. URL: https://jmss.org/article/ view/73754/55220.

       19. Manoilo, A., Yevstafiev, D. (2021). Information Wars and Psychological Operations as the Basis for New Generation Hybrid Wars. Istoriya. V. 12, Issue 6 (104). URL: https:// history.jes.su/s207987840016037-9-1/ DOI: 10.18254/S207987840016037-9.

       20. Melykh, O., Korbut, A. (2020). Entertainment media in the context of hybrid war in the post-Soviet countries: the case of Ukraine. Economic Annals-XXI, 182 (3-4), 25-33. URL: https://doi.org/10.21003/ea.V182-03.

       21. Osiichuk, M., Shepotylo, O. (2020). Conflict and well-being of civilians: The case of the Russian-Ukrainian hybrid war. Economic Systems, Vol. 44 (1), 1-31. URL: https:// reader.elsevier.com/reader/sd/pii/S0939362518303960?token=0DDF783C7BBE13C530DE9313E26B3E573F0AF042D888DAFF1D39DE6307F94D9BA9C4F4CBED 3CAE14A1D40E73ED8B4B&originRegion=eu-west-1&originCreati on=20220126201135.

       22. Pynnцniemi, K., Jokela, M. (2020). Perceptions of hybrid war in Russia: means, targets and objectives identified in the Russian debate. Cambridge Review of International Affairs. Vol. 33 (6), 828-845. URL: https://doi.org/10.1080/09557571.2020.1787949.

       23. Tkachuk, I., Shynkarenko, R., Tokovenko, O., Svorak, S, Lavoryk, A. (2021). Hybrid threats and the transformation of the state political institute: a neo-institutional approach. Journal of interdisciplinary research, Special Issue 11/01-XVI. URL: http://www.magnanimitas.cz/ADALTA/110116/papers/A_05.pdf.

       24. Wither, J. K. (2016). Making Sense of Hybrid Warfare. Connections QJ, 15 (2), 73-87. http://dx.doi.org/10.11610/Connections.15.2.06. URL: http://connections-qj.org/ article/making-sense-hybrid-warfare.

       Размещено на Allbest.ru

       ...