Размещено на http://www.allbest.ru/

       ？Абсолютна？ заборона катувань та нелюдського чи принизливого поводження в？дпов？дно до статт？ 3 ？КПЛ: ？нструмент для пол？пшення прав ув'язнених

       Хохлова Д？ана Анатол？？вна, студентка; Марин？в ？ванна ？гор？вна, кандидат юридичних наук, доцент кафедри права ？вропейського Союзу, Нац？ональний юридичний ун？верситет ？мен？ Ярослава Мудрого

       Анотац？я

       Проанал？зовано сферу д？？ статт？ 3 ？вропейсько？ конвенц？？ про захист прав людини ？ основоположних свобод. На п？дстав？ р？шень ？вропейського суду з прав людини досл？джено розмежування понять катування ？ нелюдське поводження. Звернено увагу на абсолютн？сть статт？ 3 Конвенц？？, незалежно в？д обставин та ситуац？й. У статт？ визначаються р？зн？ типи позитивних зобов'язань держави з урахуванням практики ？СПЛ.

       Ключов？ слова: абсолютне право; Конвенц？я про захист прав людини ？ основоположних свобод; позитивн？ зобов'язання; катування; нелюдське поводження; практика ？вропейського суду з прав людини.

       Аннотация

       Проанализировано сферу действия статьи 3 Европейской конвенции о защите прав человека и основных свобод. На основании решений ЕСПЧ исследовано разграничения понятий пытки и бесчеловечное обращение. Обращено внимание на абсолютность статьи 3, независимо от обстоятельств и ситуаций. Определяются различные типы позитивных обязательств государства с учетом практики ЕСПЧ.

       Ключевые слова: абсолютное право, Конвенция о защите прав человека и основных свобод; позитивные обязательства; пытки; бесчеловечное обращение; практика Европейского суда по правам человека.

       Summary

       The scope of Article 3 of the European Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms is analyzed. Based on the decisions of the ECtHR, the differentiation of the concepts of torture and inhuman treatment was investigated. Attention is drawn to the absolute nature of Article 3 of the ECHR. The article identifies types of positive obligations of the state, taking into account the case-law of the ECtHR.

       Key words: absolute right; Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms; positive obligations; torture; case-law of the ECtHR.

       катування нелюдське поводження право

       Постановка проблеми

       Анал？зуючи статистику ？вропейського суду з прав людини (дал？ -- ？СПЛ) за 2019 р？к, можна стверджувати, що найб？льша к？льк？сть скарг стосувалася: порушення прав на свободу та особисту недоторканн？сть (ст. 5 ？КПЛ), заборону катувань та нелюдського або такого, що принижу？ людську г？дн？сть, поводження чи покарання (ст. 3 ？КПЛ), справедливий суд (ст. 6 ？КПЛ) та ？н.

       У 21-му стол？тт？ питання людсько？ особистост？, г？дност？, свободи та р？вност？ ？ як завжди актуальним. В？дпов？дно до статт？ 3 ？КПЛ, поряд з правом на життя (ст. 2 ？КПЛ) захища？ базов？ ц？нност？ людини, без яких ？？ нормальне життя ？ неможливим. У зв'язку з тим, що сфера застосування цього права ？ досить широкою, а ？СПЛ виносить досить багато р？шень щодо порушення кра？нами статт？ 3 ？КПЛ, тому питання права людини не зазнавати катування чи ？нших форм жорстокого поводження чи покарання ？ актуальним [1].

       Мета. Питання правильного розум？ння зм？сту, тлумачення ？ застосування ст. 3 ？КПЛ, а також особливост？ захисту ？СПЛ права людини не зазнавати катування чи ？нших форм жорстокого поводження чи покарання, негативн？ та позитивн？ зобов'язання держави в контекст？ захисту прав людини.

       Анал？з останн？х досл？джень ？ публ？кац？й

       Враховуючи те, що прецедентне право ？СПЛ ？ ？живим？ правом, яке розвива？ться, тому анал？з р？шень цього органу ？ актуальним. Вагомий внесок серед науковц？в, котр？ досл？джували право людини, не зазнавати катування чи ？нших форм жорстокого поводження чи покарання, зд？йснили А. Бущенко, Ю. Зайцев, ？. Крапив？н, В. Лутковська, М. Хавронюк, ？. Фулей та ？нш？.

       Виклад основного матер？алу. У м？жнародних актах ？г？дн？сть？ визна？ться основою вс？？？ системи прав людини. Зокрема, в？дпов？дно до Загально？ декларац？？ прав людини [2] та М？жнародного Пакту про громадянськ？ та пол？тичн？ права [3]: закр？плено заборону застосування тортур, катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижу？ г？дн？сть, поводження чи покарання, заборону п？ддавати особу медичним чи науковим досл？дам без ？？ в？льно？ згоди, а також право кожного, хто позбавлений вол？, на гуманне поводження ？ поважання г？дност？, властив？й людськ？й особ？.

       П？д？рунтям ц？？？ концепц？？ ？ засадниче положення ст. 3 ？КПЛ (？Заборона катування？): ？Н？хто не може бути п？дданий катуванню, нелюдському чи такому, що принижу？ людську г？дн？сть, поводженню чи покаранню？ [4]. Якщо пор？вняти дане формулювання ？з статтями ？нших м？жнародних договор？в, то стаття 3 ？КПЛ ？ дуже лакон？чною ？ стислою, але, наспрад？, у н？й хова？ться надзвичайно широкий зм？ст та значущ？сть, адже йдеться про нев？д'？мн？ права ф？зично？ ？ морально？ недоторканност？ людини [5].

       Зокрема, ？СПЛ наголосив, що ？стаття 3 Конвенц？？ м？стить у соб？ одну з найголовн？ших ц？нностей демократичних сусп？льств. Нав？ть за найб？льш складних обставин, таких, як боротьба з тероризмом або з орган？зованою злочинн？стю, Конвенц？я забороня？ в абсолютному вираз？ тортури чи нелюдське або принизливе поводження чи покарання. На в？дм？ну в？д б？льшост？ важливих статей Конвенц？？ ？ Протокол？в № 1 та 4, стаття 3 не передбача？ н？ винятк？в, н？ скорочень, нав？ть у раз？ крайньо？ сусп？льно？ необх？дност？, во？нного або надзвичайного стану, що загрожу？ життю нац？？？. Решта прав можуть бути частково обмежен？ в？дпов？дно до умов, встановлених у ст. 15 ？КПЛ.

       Наприклад, у справ？ ？Гефген проти Н？меччини？ ？СПЛ зазначив у сво？му р？шенн？, що ？ф？лософська основа абсолютно？ природи статт？ 3 не дозволя？ будь-яких винятк？в, виправдань чи балансування ？нтерес？в, незалежно в？д повед？нки в？дпов？дно？ особи та природи правопорушення？ [6].

       Анал？зуючи практику Суду, можна визначити складов？ правового явища:

       - абсолютний характер тако？ заборони;

       - диференц？ац？я деф？н？ц？йних понять, як？ м？стяться у ст. 3 ？КПЛ;

       - принцип м？н？мального р？вня жорстокост？;

       - негативн？ та позитивн？ зобов'язання держав щодо захисту людини.

       Положення ст. 3 ？КПЛ мають абсолютний характер щодо застосування ？ полягають у такому:

       1) кожн？й особ？, яка перебува？ п？д юрисдикц？？ю будь-яко？ держави-учасниц？, гарантовано право на повагу до сво？？ г？дност？ та захист в？д катувань ？ неналежного поводження з боку посадових ос？б орган？в державно？ влади, закр？плюючи одну з фундаментальних ц？нностей демократичного сусп？льства;

       2) зг？дно з？ ст. 15 Конвенц？？, держава зобов'язана дотримуватися положень ц？？？ статт？ нав？ть п？д час в？йни, ？ншо？ сусп？льно？ небезпеки, що загрожу？ життю нац？？;

       3) н？що не може бути виправданням для застосування катувань: нав？ть за умов боротьби з тероризмом чи орган？зованою злочинн？стю держава-учасниця не ма？ права в？дступати в？д положень ц？？？ статт？;

       4) будь-яке застосування ф？зично？ сили щодо позбавлено？ вол？ особи, яке вчинено без достатньо？ необх？дност？, хоч ？ викликано？ ？？ повед？нкою, принижу？ людську г？дн？сть ？ ？ порушенням права, що визначено у ст. 3 Конвенц？？.

       Ц？ ознаки ？ складовими абсолютност？ заборони неналежного поводження, а кожна з них ？ необх？дною умовою для ？？ дотримання.

       Для диференц？ац？？ понять, визначення критер？？в значущост？ шкоди, яку завдано г？дност？ особи, Судом було введено ？принцип м？н？мального р？вня жорстокост？？, хоча вперше про це висловилася Ком？с？я у справ？ в？дом？й як ？Грецька справа？ [7]. Ком？с？я, розмежовуючи д？？, зазначила, що не кожний випадок неналежного поводження може п？дпадати п？д д？ю статт？ 3. Згодом у справ？ ？？рланд？я проти Сполученого Корол？вства？ (1978), суд закр？пив цей принцип, зазначивши про необх？дн？сть встановити факти, як？ п？дтверджують досягнення р？вня жорстокост？, яку можна було б вважати катуванням або нелюдським поводженням чи таким, що принижу？ людську г？дн？сть [8]. Ними можуть бути: тривал？сть негативного поводження, ф？зичн？, псих？чн？ насл？дки, стать, в？к, стан здоров'я жертви.

       Спроба визначити поняття катування вперше простежувалася в ？Грецьк？й справ？？. Однак уже у справ？ ？？рланд？я проти Сполученого Корол？вства？ визначення цих категор？й зазнало зм？н в б？к розширення сфери застосування: катування -- навмисне нелюдське поводження, що призводить до серйозних ？ тяжких страждань; нелюдське поводження чи покарання -- д？яння, через як？ людин？ спричинено сильних ф？зичних чи розумових страждань; поводження чи покарання, що принижу？ г？дн？сть -- знущання, що мають викликати у жертви почуття страху, страждання ？ власно？ неповноц？нност？, а також принизити ？？ г？дн？сть, зламати ？？ оп？р [8].

       Тобто, якщо поводження не можна квал？ф？кувати як катування, то його можна визначити як нелюдське поводження, а у випадку неможливост？ визначити поводження як нелюдське, воно ？ таким, що принижу？ г？дн？сть.

       Суд п？д час вир？шення питання, чи певне поводження з особою ？ таким, що принижу？ г？дн？сть, бере до уваги ？нформац？ю про те, чи полягала мета цього поводження в приниженн？ ？ завданн？ образи ц？й особ？. Однак нав？ть за в？дсутност？ тако？ мети, тобто реального нам？ру когось образити чи принизити, все одно може бути визнано порушенням ст. 3 ？КПЛ (п. 30 Р？шення ？СПЛ ？Прайс проти Сполученого Корол？вства？ 2001 р. [9]. Не обов'язковим ？ також публ？чн？сть приниження чи зневажання особи, хоча це буде сутт？вим доказом п？д час вир？шення справи. Проте для ？СПЛ, щоб визнати порушення ст. 3 ？КПЛ може бути достатньо того, ？щоб особа була принижена у сво？х власних очах, нав？ть якщо вона не ？ такою в очах ？ншо？ особи？ (п. 175 р？шення ？СПЛ у справ？ ？Берктай проти Туреччини？ 2001 р.) [10].

       Застосування терм？на ？катування？ можливе у тих випадках, коли йдеться про нелюдське поводження з певною (спец？альною) метою. У справ？ ？Аксой проти Туреччини？ (1996 р.) Суд визнав, що заявник був п？дданий катуванню за наступних п？дстав: до нього було застосоване ？палестинське пов？шання？ п？д час перебування п？д вартою у Туреччин？. Його руки були зав'язан？ за спиною, а його самого було п？дв？шено в пов？тр？, в результат？ чого руки були парал？зован？, до його ген？тал？й застосовували електрошок. [11]. Суд, зазначивши, що ？поводження, якого зазнав заявник, могло бути вчиненим лише навмисно, оск？льки його виконання потребу？ ретельно？ п？дготовки？, до того ж ？метою поводження ？з заявником п？д час його допиту було отримання з？знання або в？домостей？, в？дступив в？д позиц？？ щодо розмежування цих понять за принципом пор？вняння тяжкост？ завданих страждань.

       Отже, мета ？ навмисн？сть стали ознаками, як？ визначають д？？ як катування ？ водночас вза？модоповнюючими компонентами, наявн？сть яких ？ необх？дною передумовою для саме тако？ квал？ф？кац？？ цього явища.

       В？дпов？дно до ст. 3 ？КПЛ держава повинна дотримуватись як негативних, так ？ позитивних зобов'язань. Анал？зуючи судову практику можна вир？знити так？ аспекти порушень за статтею 3 ？КПЛ: матер？альн？ (встановлення в？дпов？дальност？ державних орган？в за жорстоке поводження з особами, як？ тримаються п？д вартою) ？ процесуальн？ (не проведення ефективного розсл？дування, а також уникнення покарання представниками державних орган？в, в？дпов？дальних за таке жорстоке поводження).

       Як стверджу？ проф. Мер？лс (Merrills), Конвенц？я в основному зосереджена ？не на тому, що держава повинна робити, а на тому, що вона робити не повинна; тобто на зобов'язаннях держави утримуватися в？д втручання у права ？ндив？да. Лише дек？лька ？виняткових？ статей Конвенц？？ прямо вимагають в？д держав ？щось зробити？ [12]. Проте, використовуючи принцип ефективност？, Суд ухвалив, що нав？ть в？дносно тих положень Конвенц？？, як？ прямо не вказують на позитивн？ зобов'язання, ？нод？ може виникати обов'язок держави ？д？яти певним чином？.

       Прикладом р？шення ？СПЛ, де було розглянуто питання щодо обов'язку держави проводити ефективне розсл？дування зг？дно з？ ст. 3 ？КПЛ, може бути справа ？Джазар проти Македон？？？ [13]. У ц？й справ？ позивач скаржився, що зазнав жорстоких д？й ？з боку пол？ц？？, як？ спричинили йому значн？ ф？зичн？ ？ псих？чн？ страждання, що можна прир？вняти до катувань, нелюдського та принизливого поводження. Кр？м того, мало м？сце ？ процесуальне порушення ст. 3 ？КПЛ у частин？ непроведення ефективного оф？ц？йного розсл？дування, здатного встановити ？ покарати винуватих ос？б.

       Стосовно порушення Укра？ною ст. 3 ？КПЛ. Зокрема, у справ？ ？Карабет та ？нш？ проти Укра？ни？ в？д 17 кв？тня 2013 р. ？СПЛ визнав порушення ст. 3 ？КПЛ, а саме процесуальних ？ матер？альних аспект？в [14]. Процесуальний аспект передбача？, що державн？ органи повинн？ проводити належне ефективне розсл？дування кожного випадку порушення ст. 3 ？КПЛ. При цьому ？СПЛ п？дкреслю？, що ？таке зобов'язання держави -- це не обов'язок результату, а засоб？в: не кожне розсл？дування обов'язково повинне бути усп？шним та д？йти висновку, який зб？га？ться ？з думкою позивача щодо в？дпов？дних под？й, однак воно, у принцип？, ма？ бути здатне призвести до встановлення фактичних обставин справи ？, якщо звинувачення будуть доведен？, до встановлення ？ покарання винних ос？б？. Тод？ як, матер？альний аспект включа？ недотримання вимоги пропорц？йност？ (сп？вм？рност？, виправданост？) втручання у право.

       У справ？ ？Каверз？н проти Укра？ни？ в？д 15.05.2012 р., суд встановив порушення статт？ 3, оск？льки в？дбулось катування прац？вниками пол？ц？？, не було зд？йснено ефективного розсл？дування цього злочину, не було надано адекватно？ медично？ допомоги, яко？ потребував заявник. У зв'язку з цим, Суд зобов'язав Укра？ну вжити заход？в ？ стосовно ？нших ос？б, як？ перебувають в аналог？чн？й ситуац？？ до ситуац？？ заявника ？ усунути т？ проблеми, як？ призвели до порушення статт？ 3 ？КПЛ. У ц？й справ？ Суд вважа？, що ？ повторюван？сть проблем, як？ ？снують в Укра？н？, зокрема до них належить жорстоке поводження з особами, як？ тримаються п？д вартою та в？дсутн？сть ефективного розсл？дування такого твердження заявника.

       Ком？с？я Ланцета з питань правового визначення здоров'я ч？тко сформулювала ключову роль закону у пол？пшенн？ громадського здоров'я ？ наголосила на тому, що ？в？н залиша？ться в основному недостатньо використаним ？ недостатньо зрозум？лим？. Цей коментар ма？ на мет？ ？пролити св？тло？ на ？СПЛ -- правовий орган, який був ？ ？ важливим засобом для покращення здоров'я ув'язнених [15].

       Хоча Конвенц？я не гаранту？ конкретного права на здоров'я чи права на охорону здоров'я людей, як？ перебувають п？д вартою, все ж вони звертаються до ？СПЛ з？ сво？ми скаргами щодо переповненост？ у в'язницях, поганих умов, в？дсутн？ст？ засоб？в та погано？ медично？ допомоги. Ц？ випадки розглядаються в？дпов？дно до статт？ 3 ？КПЛ: заборона катувань та нелюдського чи принизливого поводження чи покарання, а випадки, коли особа, яка ув'язнена, померла, також можуть розглядатися в？дпов？дно до статт？ 2: право на життя.

       Так, наприклад, у справ？ ？Махмут Кайя проти Туреччини？ ？СПЛ у сво？му р？шенн？ в？д 28.03.2000 р. встановив порушення ст. 2 ？ ст. 3 ？КПЛ, визнавши, що рубц？ на т？л？ св？дчать, що померлого було п？ддано нелюдському ？ такому, що принижу？ г？дн？сть, поводженню. Порушення державою обов'язку захищати життя вважа？ться не вжиття органами влади доступних ？м заход？в, що потребувалися для усунення реально？ та безпосередньо？ загрози для життя, тому в？дбулось вбивство особи через в？дсутн？сть заход？в, як？ мали б вжити органи влади, щоб запоб？гти реальному ризиков？ для життя [16].

       Щодо анал？зу зм？сту статт？ 3, ？СПЛ визнав, що оск？льки люди, як？ перебувають у в'язниц？, майже повн？стю залежать в？д влади, на державу поклада？ться загальний обов'язок захищати ？х ф？з？олог？чне благополуччя. З цього загального зобов'язання ？СПЛ визначив низку конкретних позитивних зобов'язань держави щодо ув'язнених. Ц？ зобов'язання включають: обов'язок забезпечити ув'язненим умови, сум？сн？ з повагою людсько？ г？дност？ (справа ？Калашников проти Рос？？？), забезпечення належних умов тримання п？д вартою ос？б з ф？зичними вадами (справа ？Прайс проти Сполученого Корол？вства？), надання псих？атричного л？кування особам п？д вартою, як？ мають псих？чн？ захворювання (справа ？Кудла проти Польщ？？), надавати екв？валентн？ медичн？ послуги та сво？часну необх？дну медичну допомогу (？Муйсель проти Франц？？？); забезпечити загальне право на г？г？？н？чн？ умови життя, включаючи доступ до належного туалету чи миючих засоб？в, чиста та належна пост？льна б？лизна та одяг, а також доступ до ？ж？ та води ？розумно？？ якост？ у достатн？й к？лькост？ [9].

       Це не означа？, що ？вропейський суд з прав людини ？ ？панаце？ю？. Процес подання заяв тривалий, складний ？ не завжди доступний для людей, як？ перебувають у в'язниц？, а ？ндив？дуальна модель правосуддя не завжди п？дходить для втручання широких мас населення. Вплив р？шень ？СПЛ ？ обмеженим, хоча в？д？гра？ далеко не останню роль. Сутт？в？ реформи стали насл？дком визнання прав людини у в'язниц？ з таких питань: зв？льнення, формальн？ процедури дисципл？ни та сп？лкування ？з зовн？шн？м св？том. Наприклад, боротьба ？з переповнен？стю ？ ключовим питанням покращення здоров'я ув'язнених, проте ця проблема збер？га？ться, незважаючи на неодноразов？ висновки Суду про порушення умов в тюрмах у вс？й ？вроп？ [17].

       Зважаючи на це, ？СПЛ ？ важливим важелем для покращення здоров'я населення в тюрмах, а р？вень захищеност？, який нада？ться, не ？ статичним. До 1998 року Суд лише дуже р？дко виявляв, що умови тримання п？д вартою порушують права Конвенц？？. Однак, починаючи з 1998 року, к？льк？сть порушень сутт？во зросла. Динам？ка, що руха？ еволюц？ю захисту ？вропейського суду з прав людини, багата ？ складна, але ця динам？ка ？ важливою для розум？ння того, як ？КПЛ може бути використана як ？нструмент для покращення здоров'я ув'язнених. Кр？м того, розширення Ради ？вропи на сх？д призвели не лише до географ？чного зрушення в заявках, а й до сутт？вих зм？н: перед Судом почали виникати нов？ питання щодо прав людини. Все б？льша к？льк？сть виклик？в щодо порушень статт？ 3 в таких кра？нах, як Укра？на, Рос？я та ？н., де ？ труднощ？ переповнення та поган？ умови охорони здоров'я.

       Наприклад, 30 с？чня 2020 року ？СПЛ встановив, що Франц？я порушу？ ？КПЛ через поган？ умови утримання в дек？лькох в'язницях. Р？шення у справ？ <ПМВ та ？нш？ проти Франц？？？ подан？ 32 ув'язненими

       з к？лькох французьких тюрем [18]. Ц？ ув'язнен？ скаржилися на перенаселенн？сть та антисан？тар？ю, стверджуючи, що ц？ умови порушують статтю 3 ？КПЛ, яка гаранту？, що ？н？хто не може зазнавати катувань, нелюдського чи принизливого поводження або покарання？ та статтю 8, що захища？ право наповагу до приватного життя. ？КПЛ визнав порушення на користь п？дсудних стосовно статей 3 та 13.

       Як п？дкреслю？ться у цьому випадку, переповнен？сть ？ головною проблемою у французьких в'язницях. Суд зазначив, наприклад, що в'язниця з короткочасним перебуванням у Френес？, неподал？к Парижа, на 1 с？чня 2019 року становила 197% зайнятост？, тод？ як тюрма з короткостроковим увязненням Н？мез, становила 205%. Внасл？док тако？ переповненост？ заявники зазнали дуже перевантажених умов, у середньому лише 3 квадратн？ метри (приблизно 32 квадратн？ фути) на людину. Кр？м того, вс？ заявники скаржилися на близьк？сть об？дньо？ зони сво？？ камери до туалет？в, як？ були в？докремлен？ в？д решти камери лише зав？сою. Вони також скаржилися на поганий стан сво？х камер, як？ були недостатньо вентильован？ та заражен？ гризунами й комахами. Деяк？ з засуджених також скаржилися на недостатн？ осв？тлення, неналежну охорону здоров'я та напружений ？ насильницький кл？мат. Кр？м того, вс？ заявники були зачинен？ м？ж 15 та 22 годинами на день.

       Суд встановив, що ц？ умови порушують гарант？ю ？вропейсько？ конвенц？？ з прав людини проти нелюдського чи принизливого поводження, ？ постановив, що Франц？я повинна виплатити заявникам збитки у розм？р？ в？д 4 000 ？вро до 25 000 ？вро залежно в？д ？ндив？дуальних вимог.

       Д？йсно, Суд назвав переповнен？сть французьких в'язниць ？структурним явищем？ ？ закликав уряд Франц？？ розглянути можлив？сть прийняття загальних заход？в для пол？пшення умов утримання [18]. Суд також визнав, що уряд Франц？？ доклав зусиль для пол？пшення умов ув'язнення, ？ деяк？ результати вже пом？тн？. Наприклад, в'язниця Дюкос, ？дина в'язниця на остров？ Март？н？ка, в 2015 роц？ становила 213,7% в секц？？ короткочасного перебування та 124,6% в решт？ в'язниц？. До 1 с？чня 2019 року п？сля реконструкц？？ та при буд？вництв？ нового будинку р？вень перезавантаження зменшився до 134% у секц？？ короткочасного перебування та 86% у решт？ в'язниц？. Французький уряд ма？ на мет？ до 2027 р. побудувати 15000 нових тюремних м？сць.

       Ц？ фактори по？днуються, з доктриною про те, що Конвенц？ю сл？д тлумачити на основ？ сучасних умов, щоб надавати сво？часний, практичний та ефективний захист ？вропейського суду з прав людини. Д？йсно, ？вропейський Суд з прав людини спира？ться, наприклад, на кер？вн？ принципи ВООЗ, щоб встановити м？н？мальн？ стандарти, що стосуються програм протитуберкульозних в'язниць, ？ використову？ зв？ти та стандарти Ком？тету з питань запоб？гання катуванням, щоб поступово розширювати розум？ння насл？дк？в тримання п？д вартою на здоров'я людей. Все це призводить до п？двищення р？вня охорони здоров'я ув'язнених.

       У м？жнародних актах м？ститься положення про те, що ус？ люди, незалежно в？д будь-яких ？ндив？дуальних особливостей, народжуються в？льними та р？вними у сво？й г？дност？, а також ус？ люди мають право на повагу до не？, незалежно в？д того, в яких обставинах перебувають: чи в м？сцях позбавлення вол？, чи л？карнях. У зв'язку з цим на м？жнародному р？вн？ заборонено застосування катування та ？нших форм жорстокого поводження чи покарання. Ця заборона ？ абсолютною, незалежно в？д обставин, ситуац？？, в як？й перебува？ потерп？лий, адже так？ д？яння, як？ п？длягають квал？ф？кац？ю ст. 3 ？КПЛ приносять кал？цтво та/або сильн？ ф？зичн？ чи душевн？ страждання, а це порушу？ одну з головних ц？нностей людини -- ？？ г？дн？сть. А г？дн？сть, в？дпов？дно до м？жнародних стандарт？в, властива вс？м людям, без винятку, а з не？, як ？ з права на життя, випливають ус？ ？нш？ права людини.

       Тому, кожна людина (незалежно в？д обсягу ？？ д？？здатност？ чи будь-яких ？ндив？дуальних особливостей) заслугову？ на г？дне з нею поводження з боку вс？х ？нших ос？б. Тому ？ заборонено застосування до людей тортур чи жорстокого, нелюдського або такого, що принижу？ ？хню г？дн？сть, поводження ？ покарання, а також заборонено п？ддавати особу медичним чи науковим досл？дам без ？？ в？льно？ згоди.

       Отже, ？вропейська конвенц？я з прав людини ？ потужним важелем для впливу на покращення умов ув'язнення та здоров'я людей, як？ перебувають у тюрмах. Р？вень наданого захисту залежить в？д багатьох фактор？в, включаючи розум？ння суддями насл？дк？в поганих умов для здоров'я людей, як？ перебувають у в'язниц？ ？ можуть бути покращен？ стратег？чним мисленням та судовими процесами.

       Л？тература

       1. Цебенко С. Особливост？ захисту ？СПЛ не зазнавати катування та ？нших форм жорстокого поводження та покарання // В？сник Нац？онально？ академ？？ правових наук Укра？ни. 2018.

       2. Загальна декларац？я прав людини, прийнята Генеральною Асамбле？ю ООН 10 грудня 1948 року.

       3. М？жнародний пакт про громадянськ？ ？ пол？тичн？ права в？д 16 грудня 1966 року.

       4. Конвенц？я про захист прав людини та основних свобод в？д 3 вересня 1953 року.

       5. Фулей Т.？. Застосування практики ？вропейського суду з прав людини при зд？йсненн？ правосуддя: [наук.-ме- тод. пос？б. для судд？в] / Т.？. Фулей. 2-ге вид., випр., допов. К. 2015. 208 с.

       6. Р？шення ？СПЛ у справ？ ？Гефген проти Н？меччини？ (Gafgen v. Germany) в？д 30.06.2008 р.

       7. The Greek case. Yearbook of the European Convention on Human Rights. № 12. 1969.

       8. Р？шення ？СПЛ у справ？ ？？рланд？я проти Сполученого Корол？вства？ (Irlande c. Royaume-Uni) в？д 18 с？чня 1978 р.

       9. Р？шення ？СПЛ у справ？ ？Прайс проти Сполученого Корол？вства？ (Case of Price v. the United Kingdom) в？д 10.07.2001 р.

       10. Р？шення ？СПЛ у справ？ ？Берктай проти Туреччини？ (Affaire Berktay v. Turquie) в？д 01.03.2001 р.

       11. Р？шення ？СПЛ у справ？ ？Аксой проти Туреччини？ (Aksoy v. Turkey) в？д 18 грудня 1996 р.

       12. Merrills J.G. The development of international law by the European court of Human Rights/ J.G. Merrills. Manchester: MUP, 1993. 623 р.

       13. Р？шення ？СПЛ у справ？ ？Джазар проти Македон？？？.

       14. Р？шення ？СПЛ у справ？ ？Карабет та ？нш？ проти Укра？ни？ в？д 17.04.2013 р.

       15. Livingstone S. Prisoners' rights in the context of the European Convention on Human Rights. Punishm Soc 2000; 2: 309-24.

       16. Р？шення ？СПЛ у справ？ ？？Махмут Кайя проти Туреччини？ (Mahmut Kaya v. Turkey) в？д 28.03.2000 р.

       17. Anagnostou D., Skleparis D. Human rights in European prisons: can the implementation of Strasbourg court judgments influence penitentiary reform domestically? In: Daems T, Robert L, eds. Europe in prisons: assessing the impact of European institutions on national prison systems. Cham: Springer, 2017: 37-77.

       18. Р？шення ？СПЛ у справ？ ？JMB та ？нш？ проти Франц？？？ в？д 30.01.2020 р.

       Размещено на Allbest.ru

       ...