Размещено на http://www.allbest.ru/
"Держава загального добробуту" та "шведська модель": ？сторико-теоретичний анал？з понять
Олеся Коваль
В？нницький державний педагог？чний ун？верситет ？мен？ Михайла Коцюбинського, асп？рант (Укра？на)
Анотац？？
У статт？ проанал？зовано класиф？кац？？ та типи держав благоденства, характерн？ риси, сп？льне та в？дм？нне "держави добробуту" та "соц？ально？ держави", сформульовано узагальнюючий зм？ст поняття "держава загального добробуту". Оск？льки першою державою, яка зд？йснила розбудову "держави добробуту" та до сьогодн？ збер？га？ власну модель тако？ пол？тики, ？ Швец？я, у статт？ детально характеризу？ться терм？н "шведська модель" як один з тип？в "держави загального добробуту". Зважаючи на те, що основи "шведсько？ модел？" були закладен？ ще у 30-х рр. ХХ ст., у досл？дженн？ охарактеризовано витоки та зм？ст ？де？ "дому для народу", яка згодом трансформувалась у стратег？чну програму побудови "шведсько？ модел？" держави благоденства.
Ключов？ слова: держава добробуту, соц？альна держава, шведська модель, Швец？я, соц？ал-демократи, трет？й шлях.
Олеся Коваль
Винницкий государственный педагогический университет имени Михаила Коцюбинского, аспирант (Украина)
"Государство всеобщего благосостояния" и "шведская модель": историко-теоретический анализ понятий
Аннотация. В данной статье проанализировано существующие классификации и типы государств благоденствия, содержание понятия "государство всеобщего благоденствия", определены его особенности в сравнении с понятием "социальное государство", сформулировано обобщенное содержание термина "государство всеобщего благосостояния". Ввиду того, что первым государством, которое осуществило реализацию "государства благосостояния" и до сегодня сохраняет собственную модель такой политики, есть Швеция, в статье подробно характеризуется термин "шведская модель" как один из типов "государства всеобщего благоденствия". Принимая во внимание то, что основы "шведской модели" были заложены еще в 30-х гг. ХХ века, в исследовании описаны истоки и содержание идеи "дома для народа", которая со временем трансформировалась в стратегическую программу создания "шведской модели" государства благосостояния.
Ключевые слова: государство благосостояния, социальное государство, шведская модель, Швеция, социал-демократы, третий путь.
ABSTRACT
Olesia Koval
Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University,
postgraduate student (Ukraine)
"Welfare state" and "Swedish model":
historical-theoretical analysis of concepts
Despite the relevance of studying exemplary European experience in the issues of sustainability of the national model of a social state, in the article analysis relevant classifications and types of welfare states, common and distinctive features in concepts "welfare state" and "welfare sector". Describes the risks and advantages of implementing this concept of state administration in modern conditions, formulates the general meaning of the concept of "welfare state".
According to international rating studies of the level of development of the world, demonstrating the progress or regress of states in their development, the most successful world "welfare states" are Scandinavian countries - Denmark, Norway and Sweden. Sweden is the first state, which develop the "welfare state" and retains its own model of such a policy to this days. Given this fact, the article describes in detail the term "Swedish model" as one of the types of "state of welfare" with a description of its main features, the prerequisites for the formation and features of implementation. держава добробут соц？альний
Taking into account that the foundations of the "Swedish model" were laid down as early as the 1930's, the study described the origins and content of the idea of a "People's Home", which was later transformed into a strategic program for constructing the "Swedish model" of the welfare state. The study also provides an explanation of the meaning of the "third way", which is sometimes identified with the "Swedish model". The analysis of key elements of the Swedish model reveals the factors contributing to the success of the welfare state in Sweden, and the risks that periodically threaten its existence. Ukraine during the reform of the social sector should turn to the historical experience of building a "welfare state" in Sweden and to create its own "People's Home".
Key words: welfare state, welfare sector, Swedish model, Sweden, social democrats, Third way.
В умовах реформування соц？ально？ сфери в Укра？н？ актуальним ста？ пошук ефективних моделей державного управл？ння з метою забезпечення економ？чно？ та пол？тично？ стаб？льност？, сусп？льно？ злагоди. Гострою необх？дн？стю ？ вивчення передового ？вропейського досв？ду у питаннях сталост？ нац？онально？ модел？ соц？ально？ держави, якою Укра？на ？ ？ прагне бути зг？дно ст.1 Конституц？？ Укра？ни. Тому перед науковцями сто？ть першочергове завдання проанал？зувати св？тов？ модел？ таких держав та визначити ключов？ елементи побудови "держави загального добробуту".
Серед найб？льш розвинених "держав добробуту" ？ сучасна Швец？я, що вид？ля？ться високим р？внем соц？ально？ гармон？？, налагодженим правовим механ？змом управл？ння державою. Ця кра？на до сьогодн？ залиша？ться монарх？？ю, але це дозволя？ ？й бути зразком демократично？ держави. Устр？й та функц？онування Швец？？ до сьогодн？ вважаються вт？ленням "держави загального добробуту", а терм？н "шведська модель" ув？йшов до кола найб？льш обговорюваних пол？тичних концепц？й у св？т？.
Заявлена тема ？ малодосл？дженою в укра？нськ？й ？стор？ограф？？. Тему "шведсько？ модел？" у ？сторико-правовому та економ？чному розум？нн？ вивчають М. Онуфрик [9], А. С？ленко [11], В. Коструба [6] та ？н.
У сучасних досл？дженнях нер？дко ототожнюються "держава добробуту" з поняттям "соц？альна держава", а терм？н "шведська модель" - з？ "скандинавською моделлю". На нашу думку, такий п？дх？д ？ некоректним, тому враховуючи вищевикладене, вважа？мо за потр？бне зд？йснити ？рунтовний анал？з поняття "шведська модель" та "держава загального добробуту", вказати на особливост？ та характерн？ риси цих терм？н？в та сформулювати узагальнен？ теоретичн？ визначення цих понять.
Ключовим терм？ном заявлено？ науково？ проблеми ？ "держава добробуту". За визначенням М. Онуфрик, це концепц？я державного управл？ння, в як？й держава в？д？гра？ основну роль у захист？ та розвитку економ？чного й соц？ального благополуччя сво？х громадян. Вона заснована на принципах р？вних можливостей, справедливого розпод？лу багатств ？ в？дпов？дальност？ сусп？льства за тих, хто не може забезпечити соб？ м？н？мальн？ умови життя [9, с.28].
Одними з перших теоретик？в "держави загального добробуту" були н？мецьк？ ф？лософи ？ правознавц？ Лоренс фон Штейн ？ Роберт фон Моль. На першому етап？ ？дея тако？ держави виникла як альтернатива марксизму ？ як зас？б спас？ння в？д соц？альних потряс？нь [7].
Власне терм？н "держава загального добробуту" набув широкого застосування у 1960 -т？ роки, хоча економ？чн？ та пол？тичн？ засади тако？ держави розвивались найб？льш активно п？сля зак？нчення Друго？ св？тово？ в？йни. П？д досить абстрактним поняттям "загальний добробут" розум？ють конкретн？ напрями д？яльност？ держави щодо орган？зац？？ системи осв？ти, охорони здоров'я та забезпечення житлом (соц？альн？ служби), боротьби проти б？дност？ ？ соц？ального в？дторгнення, л？кв？дац？？ будь-яких форм дискрим？нац？？ тощо.
Науковц？ небезп？дставно вважають, що держава загального добробуту виникла на меж？ кап？тал？зму та соц？ал？зму в ？х класичному розум？нн？. Часто цю форму держави називають "трет？й шлях", який був прийнятий зах？дно？вропейськими державами ？ був абсолютно в？дм？нний в？д кап？тал？стичного шляху США та соц？ал？стичного устрою СРСР [17, с.46].
Концепц？я держави загального добробуту сьогодн？ розгляда？ться як одна з теоретичних та практичних складових третьо？ хвил？ модерн？зац？？ на Заход？ та формування постмодерного сусп？льства. Саме з виникненням "welfare state" почався процес гуман？зац？？ пол？тико-державно？ сфери, повернення ？？ до ？нтерес？в та потреб людини [1, с.144].
У м？жнародних пор？вняльних досл？дження про стан загального добробуту кра？н зустр？ча？ться розум？ння того, що "держава загального добробуту" прир？вню？ться до ？нститут？в "соц？ального забезпечення" або "соц？ального захисту", та ？нших ф？нансованих державою "соц？альних послуг" [17, с.28]. Ми вважа？мо такий п？дх？д помилковим, оск？льки поняття "держава загального добробуту" ？ набагато ширшим за зм？стом та охоплю？ не лише соц？альну сферу. Для означення д？яльност？ ？нститут？в соц？ального захисту варто використовувати терм？н "welfare sector" або ж сектор добробуту, який ？сну？ в кожн？й держав？, незалежно в？д ？？ устрою.
Серед досл？джень, що розглядають проблеми формування ？ зм？цнення держави загального добробуту, особливо варто вид？лити працю А. Х？гса, Дж. М？сри, Т.Н. Нга. Ц？ автори зд？йснили досл？дження державних програм соц？ального захисту у 20-т？ рр. ХХ ст. з метою визначення головних шлях？в формування ранньо？ держави загального добробуту, вивчали процес зм？цнення соц？альних програм у 15 ？ндустр？альних кра？нах у 20 -х рр. ХХ ст. [11, с.136].
У результат？ досл？джень було виявлено три основн？ комб？нац？？ умов формування держави загального добробуту:
- по？днання патр？архально？ державност？ з високою моб？л？зац？？ю роб？тничого класу, некатолицьким урядом й не ун？тарною демократ？？ю (Австр？я, Н？меччина, ？тал？я).
- по？днання л？берального уряду, моб？л？зац？？ роб？тничого класу ？ ун？тарно？ демократ？？ з некатолицьким урядом (Дан？я, Швец？я, Великобритан？я).
- по？днання католицького уряду, патр？архально？ державност？, ун？тарно？ демократ？？ з нел？беральним урядом (Бельг？я, Н？дерланди) [11, с.136].
Серед типолог？й держав добробуту найб？льше визнання отримала класиф？кац？я, запропонована Г. Есп？нг-Андерсеном. В？н розгляда？ в？дм？нност？ м？ж державами в реал？зац？？ концепц？？ загального добробуту з р？зних погляд？в, а саме: тип？в вза？мозв'язку м？ж державою, ринком ？ с？м'？ю; в？дпов？дних моделей стратиф？кац？？; особливостей соц？альних прав ？ свобод громадян. [15, с.133]. На ц？й основ？ Г. Есп？нг-Андерсен виокремлю？ три типи держав загального добробуту:
1) л？беральн？, в яких держава викону？ т？льки регулюючу функц？ю та гаранту？ м？н？мальн？ доходи громадянам, при цьому застосову？ться принцип адресност？, який поляга？ в тому, що соц？альна допомога нада？ться лише на п？дстав？ перев？рки нужденност？;
2) корпоратив？стськ？, в яких р？вень соц？ально？ стратиф？кац？？ ？ високими, державне втручання зд？йсню？ться у вигляд？ безпосереднього ф？нансового забезпечення та регулювання ринк？в, держава втруча？ться в питання забезпечення добробуту тод？, коли можливост？ ？ндив？да ？ с？м'？ вичерпано;
3) соц？ал-демократичн？, в яких соц？альна стратиф？кац？я ？ низькою, втручання держави зд？йсню？ться у вигляд？ безпосереднього ф？нансового забезпечення, держава в？д？гра？ ключову роль в систем？ соц？ального захисту [10, с.357].
Досл？дник стверджу？, що ц？ типи в？др？зняються м？ж собою тим, що к？льк？сть ф？нанс？в, як？ вид？ляють держави на соц？альне забезпечення, залежить в？д того, як？ пол？тичн？ сили контролюють уряд. Есп？нг-Андерсен наголошу？, що модел？ не ？ сталими, вони розвиваються та зм？нюються, так само зм？ню？ться зм？ст соц？ально？ пол？тики, передовс？м п？д впливом демограф？чних чинник？в та уявлень стосовно гендерних ролей.
У науц？ вид？ляють ще одну модель держави - Бевер？джа, яка започаткована у 1942 р. головою ком？тету соц？ального страхування та соц？альних служб Велико？ Британ？？. У. Бевер？джом, який запропонував ввести в кра？н？ систему соц？ального захисту. В основу модел？ покладено принцип нац？онально？ сол？дарност？ та ？дея "держави загального добробуту", в？дпов？дно до яко？ людиною мають оп？куватися сусп？льство ？ держава [8, с.221].
Досл？дник Ф. Кофман вважа？, що передумови виникнення держави загального добробуту пов'язан？ з проблемами соц？ально？ ？нтеграц？？ та узгодженост？. Це справедливо, оск？льки соц？альна пол？тика передбача？ ？снування пол？тично？ сп？льноти як орб？ти сол？дарност？ та вза？мност？ населення ？ пол？тичних ел？т, як？ зац？кавлен？ у мирному сп？в？снуванн？. Проривам в галуз？ соц？ально？ пол？тики часто передують ситуац？？ пол？тично？ кризи, так？ як в？йна, економ？чна криза, соц？альн？ заворушення, або серйозний трудовий конфл？кт. Соц？альна пол？тика ста？ привабливою для пол？тичних ел？т, якщо вони прагнуть добитись б？льшо？ прихильност？ громадян [17, с.31].
Досл？дник ？. Гр？шин стверджу？, що нав？ть в умовах розвинуто？ демократ？？, модель держави добробуту в перспектив？ по？днана з багатьма складними проблемами, викликаними недостатньою гнучк？стю ？？ структур в епоху пост？ндустр？ал？зму та ？ндив？дуал？зац？？, упов？льненою реакц？？ю на зм？ни у сусп？льств？ [3, с.83].
Народження та розвиток держави загального добробуту в？добража？ неминучий факт: свобода та р？вн？сть конфл？ктують одна з одною, але водночас т？сно пов'язан？ м？ж собою, оск？льки обидв？ ц？нност？ ？ нев？д'？мною частиною ？де？ демократ？？. Демократичн？ принципи закликають до орган？зац？？ сусп？льства так, щоб обидв？ ц？нност？ були реал？зован？ якнайб？льше. Але можливост？ для державного патронажу, що не п？дрива？ свободу та р？вн？сть ус？х громадян, вельми обмежен？. У цьому й поляга？ парадокс, властивий демократ？？, ？ завдання пол？тик？в - займатися протир？ччями, як？ в？н виклика？ [14].
Державу загального добробуту називають також соц？альною державою, п？дкреслюючи ту важливу роль, яку ма？ виконувати держава для вир？шення й регулювання соц？альних проблем. Це держава, найважлив？шим напрямом д？яльност？ яко？ ？ забезпечення добробуту ？ розвитку ус？х сво？х громадян [15, с.128]. Нин？ в？дсутня ？дина, ц？л？сна модель соц？ально？ держави (дедал？ част？ше вжива？ться терм？н соц？альна модель); вона проявила себе як пол？вар？антна концепц？я. За останн？ роки вид？лено низку режим？в добробуту - моделей, як？ в？др？зняються обсягом п？льг та об？рунтуванням права на ？х отримання, за ф？нансуванням ？ орган？зац？？ю [12, с.618].
У досл？дженн？ В. Коструби розгляда？ться сп？вв？дношення понять "соц？ально-правова держава" та "держава добробуту", виявлено ？х в？дм？нн？сть та спор？днен？сть, а саме: не дивлячись на зм？стовну близьк？сть понять "соц？ально-правова держава" ？ "держава добробуту", розвиток кожного з них та ？х сп？вв？дношення з часом зазнали певних зм？н, як？ в？дображають об'？ктивн？ умови цив？л？зац？йного розвитку та нац？ональну практику державного буд？вництва; з посиленням соц？ально？ рол？ держави та висуненням сусп？льством вимог щодо п？двищення ефективност？ соц？ально？ пол？тики формуються нов？ уявлення про соц？ально-правову державу як механ？зм зняття протир？ч м？ж законами ринку та соц？альними ц？лями [6, с.14].
Держава, як ？ ран？ше, ？ засобом порятунку ？ в кризових ситуац？ях, що виникають у результат？ розгулу стих？йних сил ринку, ？ у повсякденних проблемах сусп？льства.
Всесв？тньов？домий досл？дник пост？ндустр？ального сусп？льства Д. Белл писав: "лише дек？лька класичних л？берал？в наполягають на тому, що держава не повинна втручатись в економ？ку, ？ лише дек？лька серйозних консерватор？в вважають, що держава загального добробуту - це "шлях до рабства"...Сьогодн？ серед ？нтел？генц？？ в загальних рисах досягнуто певно？ згоди: отримала визнання держава загального добробуту, бажан？сть децентрал？зац？？ влади, зм？шана економ？ка ？ пол？тичний плюрал？зм. У цьому значенн？ ？деолог？чна епоха завершена" [4, с.22].
Вивчаючи скандинавський досв？д, у наукових працях часто зустр？ча？ться терм？н "шведська модель" як одна з форм "держави загального добробуту". У в？тчизнян？й ？стор？ограф？？ в？н зазвичай тлумачиться у економ？чному або юридичному розум？нн？. Але поняття "шведська модель "держави загального добробуту" ？ б？льш ширшим та охоплю？ ус？ сфери функц？онування держави та сусп？льства.
Терм？н "шведська модель" пов'язу？ться з формуванням ？ зм？цненням Швец？？ у 30 -60-х рр. ХХ ст. як одн？？？ з найб？льш розвинутих у соц？ально-економ？чному аспект？ кра？н, характерною особлив？стю яко？ ？ по？днання належного врядування, пол？тично？ стаб？льност？, ст？йкого економ？чного зростання, високого р？вня соц？ального захисту та г？дного р？вня добробуту сусп？льства. Становлення та розвиток шведсько？ соц？ально-економ？чно？ системи не були позбавлен？ як негативних вплив？в св？тових економ？чних криз, так ？ внутр？шн？х соц？ально- економ？чних суперечностей. Проте уряду щоразу вдавалося знайти прийнятний компром？с м？ж ？нтересами найманих прац？вник？в ？ роботодавц？в, м？ж потребами збереження високого р？вня зайнятост？ та оплати прац？, з одного боку, ？ пост？йного п？двищення конкурентоспроможност？ нац？онально？ економ？ки - з ？ншого [13, с.9].
Поняття "шведсько？ модел？" сформувалось на основ？ програми "Дому для народу", що була проголошена та реал？зована л？дером шведських соц？ал-демократ？в та прем'？р-м？н？стром Пером Альб？ном Ханссоном напр. 1920-х рр. Ця програма мала зламати на той час бар'？ри м？ж прив？лейованими та зб？дн？лими шарами населення, уникаючи нац？онал？зац？？, шляхом реформування соц？ально？ структури за рахунок особливо？ системи податк？в. ？дея "народного дому" як комфортно？ держави, де все збудовано на р？вност？ прав та обов'язк？в, стала одн？？ю з найб？льш часто використовуваних в пол？тичних дискус？ях. Метафоричний образ "дому для народу", який наприк？нц？ 1920-х був лише ？де？ю, а не доктриною, був сприйнятий як досяжна ц？ль. До створення шведсько？ держави благоденства соц？ал -демократи прямували б？льш н？ж п？встол？ття, увесь цей час з перервами перебуваючи при влад？.
Одним з основоположних юридичних документ？в, який заклав основи шведсько？ модел？ держави добробуту, стала угода Сальтшобад (Saltsjбbadsavtalet), укладена у 1938 р., м？ж роботодавцями та прац？вниками. Угода сприяла встановленню духу сп？вроб？тництва м？ж сторонами. Це стало початком для встановлення добрих стосунк？в м？ж соц？ал-демократичною парт？？ю та пров？дними колами великого б？знесу Швец？？. У науков？й л？тератур？ цей факт отримав назву "？сторичного компром？су м？ж працею та кап？талом". Соц？ал-демократи в？дмовились в？д позиц？？ усусп？льнення засоб？в виробництва ？ прийняли вимоги промислових к？л щодо структурних перетворень заради зб？льшення прибутку. Завдяки тому, що соц？ал -демократи обрали стратег？ю втручання держави в ринкову економ？ку шляхом ？？ регулювання, ？м вдалося уникнути безперервних криз та зростання безроб？ття [19, с.5].
？вропейськ？ журнал？сти та соц？ологи визначають шведську модель як "середн？й шлях", "модель для св？ту" ？ "найб？льш модерн？зоване сусп？льство у св？т？" [16, с.111]. Власне терм？н "шведська модель" з'явився наприк？нц？ 1960-х рр., коли ？ноземн？ спостер？гач？ стали в？дзначати усп？шне сполучення у Швец？？ швидкого економ？чного зростання з пол？тикою реформ на тл？ в？дносно？ соц？ально？ безконфл？ктност？ в сусп？льств？. Вже тод？ "шведська модель" в？дзначалась надзвичайно високою часткою ВВП, яка розпод？лялась через бюджет (понад 50%),а соц？альна пол？тика була т？сно пов'язана з державним регулюванням економ？ки, що мало ч？тко виражену соц？альну спрямован？сть [8, с.224]. Вчен？ зауважують, що необх？дною попередньою умовою функц？онування скандинавсько？ модел？ стало високоорган？зоване сусп？льство, побудоване на основ？ в？дданост？ принципам сусп？льства добробуту [12, с.621].
Шведська модель "держави загального добробуту" досягла свого максимального розвитку в сер. 1960-х рр., що виразилось у вдосконаленн？ системи страхування, пенс？йних виплат, соц？альних п？льг для певних категор？й населення. Ряд ознак в？др？зняють шведську модель держави в？д ？нших соц？альних держав Зах？дно？ ？вропи. По-перше, ц？л？сна модель держави загального добробуту в Швец？？ реал？зу？ться набагато довше, н？ж у будь-як？й ？нш？й кра？н？. Нав？ть коли соц？ал-демократи втрачали л？дерство у Риксдаз？, розбудова держави добробуту залишалась пр？оритетним напрямком державно？ пол？тики. По-друге, заснована на принципах сол？дарност？, вона р？зко в？др？зня？ться в？д ？нших приклад？в соц？альних держав, як？ базуються на ？ндив？дуал？стських принципах за в？дсутност？ потужного соц？ального законодавства ？ в？дносно слабко？ рол？ руху профсп？лок у громадсько-пол？тичному житт？ кра？ни. По-трет？, держава добробуту широко представлена у законодавств？ кра？ни, так як закр？плена у б？льш н？ж 20 актах, на в？дм？ну в？д Дан？？ ？ Норвег？？, де переважна частина соц？альних питань вир？шу？ться колективно-догов？рним шляхом [7].
В. Коструба у сво？му дисертац？йному досл？дженн？ доходить висновку, що кр？м звичайних ознак, характерних для будь-яко？ соц？ально？ держави, шведськ？й модел？ "держави загального добробуту" притаманн？ певн？ особливост？, зокрема: рекордний строк перебування при влад？ Соц？ал-демократично？ роб？тничо？ парт？？ Швец？？; надзвичайно сильний ？ впливовий профсп？лковий рух; механ？зм розв'язання конфл？кт？в на ринку прац？; соц？ал-демократична концепц？я держави як "дому народу"; по？днання повно？ зайнятост？ з низькою ？нфляц？？ю, стаб？льним зростанням та р？вним розпод？лом доход？в завдяки активн？й пол？тиц？ держави на ринку прац？; д？？ва, широкомасштабна, всеохоплююча система соц？ального забезпечення; пол？тика сол？дарност？ в сфер？ зароб？тно？ плати; високий р？вень оподаткування; досягнення р？вноправ'я м？ж статями; зм？шана економ？ка [6, с.10].
За визначенням К. Горохово？, шведська модель явля？ собою сукупн？сть як？сних особливостей економ？чного ？ соц？ально-пол？тичного розвитку кра？ни, серед яких варто вид？лити ряд наступних:
По？днання приватно？ власност？ на засоби виробництва з широкою соц？ал？зац？？ю сфер розпод？лу, споживання та послуг. Зг？дно концепц？？ соц？ал -демократ？в, перех？д до нового сусп？льства, який вони часто називають "трет？м шляхом", можливий через усусп？льнення, але не засоб？в виробництва, а споживацько？ сфери.
Ефективно д？юча державна система забезпечення високо？ зайнятост？ ？ над？йн？сть соц？альних гарант？й.
Система демократичних ？нститут？в, яка дозволя？ кожному члену сусп？льства впливати на р？шення вс？х питань, як？ стосуються його життя, що створю？ сво？р？дний соц？ально-психолог？чний кл？мат в кра？н？, в？дчуття власно？ приналежност？ до вир？шення державних питань.
Перетворення сусп？льства не через радикальну ？ революц？йну його перебудову, а шляхом реформ, через парламентську систему.
Окр？м того, уряд та профсп？лки кра？ни активно впливають на стосунки м？ж працею ？ кап？талом, на р？вень оплати прац？ ？ зайнятост？. У соц？ально-пол？тичн？й сфер？ ？сну？ перев？рена роками система переговор？в та довготривалих договор？в м？ж р？зними пол？тичними ？ соц？альними силами. До них в？дносять орган？зац？？ п？дпри？мц？в та профсп？лки, урядов？ в？домства та кооперативн？ союзи, уряд ？ опозиц？йн？ парт？？, державн？ та громадськ？ орган？зац？？ [2, с.7].
До сьогодн？ шведська модель, як ？ скандинавська загалом, може ？снувати лише за умови високого р？вня дов？ри серед населення. Ефект ун？версально？ системи добробуту поляга？ в тому, що люди вчаться дов？ряти одне одному, а сектор добробуту ста？ в？дображенням дов？ри населення [18]. Шведську модель часто ототожнюють з？ скандинавською. Однак таке упод？бнення ？ помилковим. В？дм？нною ознакою шведсько？ модел？, до прикладу, ？ те, що жодна скандинавська кра？на, окр？м Швец？？, не реал？зувала досв？д боротьби з бюрократ？？ю у держсектор？.
Шведи переконан？, що Швец？я з ряду причин ？ ун？кальним по？днання добробуту, росту ？ р？вност？. Важливу роль в цьому в？д？грали певн？ умови: насамперед, ментал？тет народу, гомогенн？сть населення. Також в розбудов？ держави добробуту у Швец？？ знаковою була пол？тика нейтрал？тету або, так звана, пол？тика "подв？йних стандарт？в".
Швец？я залишилася осторонь в？д Друго？ св？тово？ в？йни, а п？сля ？？ завершення проводила миролюбну пол？тику нейтрал？тету, що дозволило уникнути надм？рних витрат на оборону та спрямування ф？нансових ресурс？в на розбудову "сектору добробуту" в держав？. У 50-60-х рр. уряд пров？в множинн？ реформи в соц？альн？й пол？тиц？ ？ на ринку прац？. Економ？чне зростання цього пер？оду призвело до значного п？двищення р？вня життя в кра？н？. Головним принципом шведсько？ зовн？шньо？ пол？тики п？сля Друго？ св？тово？ в？йни стало "непри？днання до в？йськово - пол？тичних блок？в у мирний час з метою зберегти нейтрал？тет на випадок в？йни" [5, с.116-117].
Отже, поняття "держава загального добробуту" та "шведська модель" можна сформулювати так:
"Держава загального добробуту" - це вища форма соц？ально？ держави; це концепц？я управл？ння, у як？й держава перебира？ на себе обов'язок забезпечення соц？альних послуг для населення на принципах р？вност？ та всеохопност？, адапту？ ринок до соц？альних вимог та конструю？ гнучкий сектор добробуту.
"Шведська модель" - це один з？ складник？в "скандинавсько？ модел？" та соц？ал - демократичний тип "держави загального добробуту"; це комплекс соц？ально-економ？чних ？ пол？тичних заход？в в кра？н？ з метою забезпечення високого р？вня життя громадянина. Характерними рисами ц？？？ модел？ ？ д？？вий механ？зм роботи профсп？лок, високий р？вень оподаткування та гарант？й соц？ально？ безпеки ？ндив？да, а також пол？тика "подв？йних стандарт？в", що забезпечу？ в？дсторонен？сть в？д во？нних конфл？кт？в та високий р？вень обороноздатност？ кра？ни.
Реальний сусп？льний усп？х функц？онування шведсько？ модел？ поляга？ в тому, що "д？м для народу" перетворився у соц？альний стереотип, що проявився впевнен？стю швед？в у правильност？ обрання "третього шляху". Такий автостереотип констату？ факт вт？лення усп？шно？ пол？тично？ стратег？？, що ув？йшла до кращих практик буд？вництва держави благоденства у св？т？.
Джерела та л？тература
1. Бульбенюк С. Держава "загального добробуту" ？ ц？нност？ пост？ндустр？ального сусп？льства. Людина ？ пол？тика. 2001. № 5. С. 144-147.
2. Горохова К.Г. "Государство благосостояния": шведская модель. Москва: Знание, 1989. 62 с.
3. Гришин И. Социал-демократия Швеции: трудное расставание с прошлим. Мировая економика и международние отношения. 2000. №9. С.72-84.
4. Иноземцев В.Л. Постиндустриальний мир Д.Белла. Белл Д. Грядуще постиндустриальное общество. - Москва. 1999. 788 с.
5. Коваль О. Шведська пол？тика "подв？йних стандарт？в" та ？？ значення у розбудов？ "держави загального добробуту". Матер？али Vlll Волинсько？ Всеукра？нсько？ науково？ ？сторико- кра？знавчо？ конференц？？ м. Житомир, 20 листопада 2015 р. Житомир: Пол？сся, 2015. С.115- 117.
6. Коструба В.В. Шведська модель соц？ально-правово？ держави (？сторико-теоретичний анал？з): автореф. дис. ...канд. юрид. наук: 12.00.01 .Ки？в,2010. 18с.
7. Лащенко П. Концепция государства всеобщего благоденствия в отечественной и зарубежной науке и его реализация на примере шведской экономической модели. Научный журнал КубГАУ. 2013. №93(09). URL: http://ej.kubagro.ru/2013/09/pdf/72.pdf
8. Михненко А. Св？тов？ модел？ соц？ально？ пол？тики: уроки для Укра？ни. В？сник Нац？онально？ академ？？ державного управл？ння при Президентов？ Укра？ни. 2011. Вип. 2. С. 219-227.
9. Онуфрик М.С. Ф？нансово-економ？чн？ передумови утвердження Укра？ни як держави добробуту. Формування ринкових в？дносин в Укра？н？. 2013. №10. С. 28-33.
10. Семиг？на Т.В. Класиф？кац？я держав загального добробуту Гости Есп？нг-Андерсена ？ подальший розвиток теоретичного об？рунтування соц？ально？ пол？тики. Г？лея: науковий в？сник. Ки？в, 2014. Вип. 86. С. 356-360.
11. С？ленко А. В？д держави загального добробуту до держави можливостей. Людина ？ пол？тика. 2002. № 3. С. 120-128.
12. Хома Н. Типолог？я моделей соц？ально？ держави: анал？з основних п？дход？в. Держава ？ право. 2012. Вип. 56. С. 618-623.
13. "Шведська модель": стислий огляд становлення, здобутк？в ？ проблем. Нац？ональна безпека ？ оборона. 2009. №1 (105). С.9-22.
14. Шнаппер Д. Крихк？ основи держави загального добробуту. День. 2004. URL:
http://www.day.kiev.ua/uk/article/svitovi-diskusiyi/krihki-osnovi-derzhavi-zagalnogo-dobrobutu.
15. Ященко В. Гендер ？ "держава загального добробуту" в кра？нах Зах？дно？ ？вропи. Пол？тичний менеджмент. 2008. №3. С.128-140.
16. Hancock M. The Swedish welfare state: prospects and contradictions. The Wilson Quarterly. 1977. P.113-126.
17. Kaufmann F. Variations of the Welfare State: Great Britain, Sweden, France and Germany Between Capitalism and Socialism. Springer :Verlag-Berlin-Heidelberg, 2013. 262 р.
18. Rozworski М. Beyond the Swedish Model Sweden shows the promise and limits of the welfare state. 2015 URL: https://www.jacobinmag.com/2015/02/sweden-welfare-social-democracy-socialism/
19. Stjдrnhagen О. Ekonomisk tillvдxt i vдlfдrdskapitalismen En jдmfцrande Studie av BNP per capita - tillvдxten i rika OECD-lдnder 1970-2000 : Sociology 112. Lund, 2015. 168 р.
REFERENCES:
1. Buljbenjuk S. Derzhava "zaghaljnogho dobrobutu" i cinnosti postindustrialjnogho suspiljstva. Ljudyna i polityka. 2001. № 5. S. 144-147.
2. Gorokhova K. G. "Gosudarstvo blagosostoyaniya": shvedskaya model. Moskva: Znanie, 1989. 62 s.
3. Grishin I. Sotsial-demokratiya Shvetsii: trudnoe rasstavanie s proshlim. Mirovaya ekonomika i mezhdunarodnie otnosheniya. 2000. №9. S.72-84.
4. Inozemtsev V.L. Postindustrialniy mir D. Bella. Bell D. Gryadushche postindustrialnoe obshchestvo. - Moskva. 1999. 788 s.
5. Koval O. Shvedsjka polityka "podvijnykh standartiv" ta jiji znachennja u rozbudovi "derzhavy zaghaljnogho dobrobutu". Materialy VIII Volynsjkoji Vseukrajinsjkoji naukovoji istoryko - krajeznavchoji konferenciji m. Zhytomyr, 20 lystopada 2015 r. Zhytomyr: Polissja, 2015. S.115-117.
6. Kostruba V.V. Shvedsjka modelj socialjno-pravovoji derzhavy (istoryko-teoretychnyj analiz): avtoref. dys. ... kand. juryd. nauk : 12.00.01. Kyjiv, 2010. 18 s.
7. Lashhenko P. Koncepcyja ghosudarstva vseobshhegho blaghodenstvyja v otechestvennoj y zarubezhnoj nauke y egho realyzacyja na prymere shvedskoj эkonomycheskoj modely. Nauchnbij zhurnal KubGhAU. 2013. №93(09). URL: http://ej.kubagro.ru/2013/09/pdf/72.pdf
8. Mykhnenko A. Svitovi modeli socialjnoji polityky: uroky dlja Ukrajiny. Visnyk Nacionaljnoji akademiji derzhavnogho upravlinnja pry Prezydentovi Ukrajiny. 2011. Vyp. 2. S. 219-227.
9. Onufryk M. S. Finansovo-ekonomichni peredumovy utverdzhennja Ukrajiny jak derzhavy dobrobutu. Formuvannja rynkovykh vidnosyn v Ukrajini. 2013. №10. S. 28-33.
10. Semyghina T. V. Klasyfikacija derzhav zaghaljnogho dobrobutu Ghosty Espingh-Andersena i podaljshyj rozvytok teoretychnogho obgruntuvannja socialjnoji polityky . Ghileja: naukovyj visnyk. Kyjiv, 2014. Vyp. 86. S. 356-360.
11. Silenko A. Vid derzhavy zaghaljnogho dobrobutu do derzhavy mozhlyvostej. Ljudyna i polityka. 2002. №3. S. 120-128.
12. Khoma N. Typologhija modelej socialjnoji derzhavy: analiz osnovnykh pidkhodiv. Derzhava i pravo. 2012. Vyp 56. S. 618-623.
13. "Shvedsjka modelj": styslyj oghljad stanovlennja, zdobutkiv i problem. Nacionaljna bezpeka i oborona. 2009. №1 (105). S.9-22.
14. Shnapper D. Krykhki osnovy derzhavy zaghaljnogho dobrobutu. Denj. 2004. URL: http://www.day.kiev.ua/uk/article/svitovi-diskusiyi/krihki-osnovi-derzhavi-zagalnogo-dobrobutu.
15. Jashhenko V. Ghender i "derzhava zaghaljnogho dobrobutu" v krajinakh Zakhidnoji Jevropy. Politychnyj menedzhment. 2008. №3. S.128-140.
16. Hancock M. The Swedish welfare state: prospects and contradictions. The Wilson Quarterly. 1977. P.113-126.
17. Kaufmann F. Variations of the Welfare State: Great Britain, Sweden, France and Germany Between Capitalism and Socialism. Springer :Verlag-Berlin-Heidelberg, 2013. 262 p.
18. Rozworski М. Beyond the Swedish Model Sweden shows the promise and limits of the welfare state. 2015 URL: https://www.jacobinmag.com/2015/02/sweden-welfare-social-democracy-socialism/
19. Stjarnhagen О. Ekonomisk tillvaX i valfardskapitalismen En jamforande studie av BNP per capita - tillvaxten i rika OECD-lander 1970-2000 : Sociology 112. Lund, 2015. 168 p.
Размещено на Allbest.ru
...