Размещено на http://www.allbest.ru/
？Зелена економ？ка？ як чинник розвитку зовн？шньоторговельних в？дносин
Горянська Т.В.
Сучасн？ прояви глобал？зац？？ характеризуються системною ？нтеграц？？ю св？тових ринк？в ？ рег？ональних економ？к, ус？х сфер житт？д？яльност？ сусп？льства. Результатом цих процес？в ？ прискорене економ？чне зростання, впровадження сучасних технолог？й ？ метод？в управл？ння. При цьому зм？ни, як？ викликан？ процесами глобал？зац？？, носять глибинний характер, зач？пають ус？ сфери житт？д？яльност？.
Глобал？зац？я залиша？ться потенц？альним м？цним ？ динам？чним чинником економ？чного зростання та розвитку. Головна задача сучасност？ поляга？ у тому, щоб глобал？зац？я сприяла, передус？м, п？двищенню добробуту усього населення планети. Однак глобал？зац？йн？ процеси, як？ активно д？ють в ус？х сферах житт？д？яльност？ сусп？льства, мають ряд негативних насл？дк？в. Так, останн？м часом все б？льш загострю？ться глобальна проблема б？дност？, в？дсталост？, голодування. Про ？？ глибинн？сть св？дчить факт, що на земн？й кул？ понад 6 млрд. населення, з них 2, 6 млрд. ？снують менш н？ж на 2 дол. США в день. При цьому р？зниця в доходах населення на верхн？й ？ нижн？й ступенях св？тово？ соц？ально？ дробини зросла саме в епоху глобал？зац？？ з 1:80 до 1:500. За оц？нками ООН, 400 найбагатших людей у св？т？ мають б？льш ресурс？в, н？ж м？льярд б？дняк？в. В умовах глобал？зац？？ економ？ки в？дбува？ться дивергенц？я (посилення диференц？ац？？) доход？в населення м？ж багатими ？ б？дними кра？нами. При цьому в？дбува？ться загальне зб？льшення чисельност？ й питомо？ ваги найб？дн？шо？ частини населення планети, тобто як？ живуть менш, н？ж на 1 дол. США в день [1, с.22-23]. В таких кра？нах, як З？мбабве, Сомал？, Л？бер？я, П？вденний Судан та ？нших, ВВП на душу населення у 2012 роц？ склав 500 дол. США; 600 дол. США; 700 дол. США; 900 дол. США в？дпов？дно. Для пор？вняння, у розвинутих кра？нах, як？ отримують в？д глобал？зац？？ максимальн？ переваги, ВВП на душу населення у 2012 роц？ склав: США - 49800 дол. США; Н？меччина - 39100 дол. США; Велика Британ？я - 36700 дол. США; Япон？я - 36200 дол. США.
В умовах глобал？зац？？ ключову роль у стимулюванн？ економ？чного зростання ？ розвитку ус？х кра？н св？ту, гратиме: по-перше, зовн？шня торг？вля, яка ？ одн？？ю з руш？йних сил розвитку ？ поступового економ？чного зростання; по-друге, багатостороння торговельна система, яка ？ ун？версальною, оск？льки основана на правилах, в？дкритою, недискрим？нац？йною ？ справедливою; по-трет？, реальна л？берал？зац？я торг？вл？.
П？сля св？тово？ кризи 2009 року св？това економ？ка досить знаходиться в зон？ невизначеност？ щодо подальшого вектора розвитку. Кр？м того, ситуац？ю посилю？ ц？лий спектр явищ, як？ синергетично посилюють одне одного як антропогенно, так й сугубо економ？чного характеру (ун？версальний принцип ？кумулятивно？ причинност？？ Т.Веблена): зм？на кл？мату; зростання ц？н на базов？ продовольч？ товари; пог？ршення б？ор？зноман？ття ？ поставок екосистемних послуг; пад？ння доступност？ водних ресурс？в; зростання к？лькост？ техногенних авар？й; неефективне використання значних вливань у св？тову ф？нансову систему л？кв？дних актив？в тощо [2, с.28].
Незважаючи на усп？хи ？ досягнення св？тово？ економ？ки, все б？льш потребу？ться значна к？льк？сть ресурс？в, що виходить за межи можливостей нашо？ планети. Якщо потреби людства до планети продовжуватиме зростати такими темпами, то до 2030 року знадобиться екв？валент двох планет для п？дтримки сучасно？ житт？д？яльност？, а до 2050 року - 2, 8 планети. В？домо, що зростання нац？ональних доход？в зг？дно з правилом Кузн？цова може позитивно впливати на окрем？ показники результативност？ еколог？чно？ д？яльност？ в кра？н？. Кр？м того, вони можуть пол？пшуватися, але еколог？чна ефективн？сть ？ ст？йк？сть при цьому дуже часто продовжують знижатися [2, с.28-29].
Таким чином, св？товому сусп？льству необх？дна нова концепц？я розвитку, яка дозволить вир？шити соц？альн？, ф？нансов？, паливн？, кл？матичн？ та ？нш？ проблеми комплексно ？ досягти не т？льки к？льк？сного зростання, але й сутт？вих як？сних ？ реальних покращень. Фундаментальн？ досл？дження в？домих учених св？ту, таких як Х.Хендерсон, Л.Браун, Р.Мюррей, К.Галлахер, Р.Раст, ？.Мухлеггер, Л.Маргул？с, Д.Кортен, Б.Фаллер, Х.Дел？, П.Хоукен та ？нших, показали необх？дн？сть зм？н принцип？в господарювання. Сьогодн？ багато кра？н, враховуючи досв？д недол？к？в глобал？зац？йних процес？в, активно шукають нов？ модел？ подальшого розвитку. Як вар？ант - запропонована концепц？я ？зелено？ економ？ки？, тобто економ？чна система, яка спрямована на зростання добробуту сусп？льства ？ соц？альних гарант？й та одночасно на зменшення еколог？чних ризик？в ？ деф？цит？в. На думку М.Кеннет, т？льки ？зелена？ економ？ка здатна стаб？л？зувати економ？чн？ системи ？ збалансувати ？нтереси чолов？ка, природи ？ ефективного використання ресурс？в [3].
Постановка завдання. Метою статт？ ？ досл？дження концепц？？ ？зелено？ економ？ки？, ？？ розвитку в умовах глобал？зац？？ та впливу на зовн？шньоторговельн？ в？дносини кра？н св？ту.
Методолог？я. У процес？ досл？дження використано методи теоретичного узагальнення ？ пор？вняння, анал？зу ？ синтезу для визначення поняття ？зелена економ？ка？, необх？дност？ ？？ подальшого розвитку як нового глобального курсу у зовн？шньоторговельних в？дносинах кра？н св？ту.
Результати досл？дження. Концепц？я ？зелено？ економ？ки？ останн？ роки набува？ особливого значення. Вона широко оговорю？ться не т？льки економ？стами, але й пол？тиками в контекст？ сталого розвитку ？ викоренення б？дност？, в？дсталост？, голодування. Концепц？я ？зелено？ економ？ки？ буду？ться на ？деях багатьох напрямк？в в економ？чн？й науц？ й ф？лософ？？, таких як економ？ка добробуту, еколог？чна економ？ка, антиглобал？стика, теор？я м？жнародних в？дносин та ？нших, пов'язаних з проблемами сталого розвитку. ？？ ф？лософським базисом ？ ？де？ комун？кативно？ д？？ Ю. Габермаса, постмодерн？стськ？ концепц？？ Ж. Деррида. Методолог？чн？ передумови ？ п？дходи концепц？？ ？зелено？ економ？ки？ базуються на математичн？й теор？？ ？ пол？тичн？й економ？？ в традиц？йних поглядах маржинал？зму В. Джевонса (1871) ？ Л. Вальраса (1865), а також ？деях ？нституц？онал？зму Т. Веблена, просторового розвитку Е. Соджа, соц？ально-еколог？чних ？деях А.Саллеха. Ц？ п？дходи дозволяють досл？дити д？йсн？сть через складн？ мультидисципл？нарн？ методи, як？ приймають до уваги пол？тичн？ й соц？альн？ аспекти розвитку економ？ки у рамках природних ？ сусп？льних наук. Модел？ економ？чного розвитку ？ зростання створюються з урахуванням процес？в природознавства з одного боку, а з ？ншого - охоплюють сферу пол？тично？ економ？？. По？днуючи класичну пол？тичну економ？ю А.См？та з новими р？шеннями у теоретичних моделях фон Неймана ？ Моргенштерна, а також системою прийняття р？шень К. Ерроу (1951), ？зелена економ？ка？ виходить з теор？？ Р. Голдсм？та (2005) про обмеження асим？ляц？йно？ здатност？ навколишнього середовища ？ необх？дност？ перегляду погляд？в на економ？ку в ц？лому. Таким чином, новий п？дх？д до моделювання в економ？ц？ поляга？ в ？？ синхрон？зац？？ з природними процесами.
Однак концепц？я ？зелено？ економ？ки？ не може зам？нити концепц？ю сталого розвитку, оск？льки сфера ？？ застосування розум？？ться у створенн？ оперативно？ пол？тично？ програми, яка сприятимете появ？ нових джерел економ？чного зростання, сум？сних з екосистемами, що мають здатн？сть до в？дновлювання через створення необх？дних умов для ？нновац？й, ？нвестиц？й ？ конкуренц？？. Вона м？стить ряд заход？в, як？ включають економ？чн？ й нееконом？чн？ методи, а саме:
- варт？сна оц？нка природних ресурс？в, ц？ноутворення, як？ в？дпов？дають принципам сталого розвитку;
- державна ？нвестиц？йна пол？тика, що спрямована на п？дтримку розвитку ？зелених？ технолог？й, ？нфраструктури, природного кап？талу для в？дновлювання ？ зб？льшення його обсяг？в;
- в？дмова в？д еколог？чних неефективних субсид？й, як？ необх？дн？ для нест？йко？ економ？чно？ д？яльност？ (с？льське господарство, енергетика, риболовство, л？сне ？ водне господарства);
- державн？ закупки, як？ заохочують виробництво еколог？чно？ продукц？？, ？ застосування в？дпов？дних принципам сталого розвитку метод？в виробництва;
- реформування систем ？еколог？чного？ оподаткування, що передбача？ зм？щення акценту з податку на робочу силу в б？к податк？в ？з забруднення;
- усунення торговельних бар'？р？в на шляху еколог？чних товар？в ？ послуг;
- ц？льова державна п？дтримка Н？ОКР, пов'язана ？з створенням еколог？чно чистих технолог？й.
Кр？м того, щодо застосування концепц？？ ？зелено？ економ？ки？ виника？ сутт？ва проблема, яку треба вир？шити найшвидше. Вона пов'язана з додатковим ризиком щодо поняття ？зелено？ економ？ки？, оск？льки нова концепц？я може використовуватися для виправдання односторонн？х заход？в торговельного протекц？он？зму, який впроваджуватиме кра？ни св？ту [3, с.101].
В документах ЮНЕП ？зелена економ？ка？ визнача？ться як система вид？в економ？чно？ д？яльност？, пов'язаних з виробництвом, розпод？лом ？ споживанням товар？в ？ послуг, як？ призводять до п？двищення добробуту людини у довгостроков？й перспектив？, при цьому не п？двергаючи майбутн？ покол？ння впливу значних еколог？чних ризик？в або еколог？чного деф？циту.
Перех？д до ？зелено？ економ？ки？ призведе до зм？ни структури св？тово？ торг？вл？. Передус？м, перех？д до ново？ економ？чно？ системи несе потенц？альн？ економ？чн？ вигоди кра？нам, що розвиваються, оск？льки в？дкривають нов？ можливост？ для експорту. Як в？дзнача？ експерт ЮНКТАД Арон Косб？, зростання еколог？чних товар？в ？ послуг, зокрема, з середини 1990-х рок？в перевищу？ зростання експорту товар？в, а також зростання ВВП. Незважаючи на те, що Китай, ？нд？я, Бразил？я активно розвивають цю сферу, б？льш？сть еколог？чних товар？в виробля？ться у розвинутих кра？нах. Але розвиток в？тчизняних галузей, що вироблятиме еколог？чн？ товари повн？стю в？дпов？да？ ？нтересам кра？н, що розвиваються [4, с.12-13].
Безумовно ？ небезпека, що ？зелений протекц？он？зм？ впливатиме на перспективи зростання в окремих кра？нах. Процес еколог？зац？？ глобально？ економ？ки може призвести до введення обмежень щодо торг？вл？ через встановлення в односторонньому порядку норматив？в або коректування м？жнародних ц？н. При цьому б？льш можуть постраждати кра？ни, що розвиваються, оск？льки у них може не виявитися достатньо можливостей для забезпечення дотримань щодо всесв？тньо встановлених жорстоких стандарт？в, що призведе до втрати ринк？в збуту. У свою чергу, зменшення нац？онального експортного потенц？алу призведе до упов？льнення темп？в зростання, зниження показника зайнятост？, пог？ршення зовн？шньоторговельного балансу.
Як в？домо, субсид？？ - це один з важлив？ших ？нструмент？в торгово？ пол？тики, що широко використову？ться багатьма кра？нами св？ту у таких галузях як с？льське господарство, енергетика, рибальство, л？сне господарство, водопостачання. Вони грають важливу роль у формуванн？ в？тчизняних виробничих потужностей, але одночасно призводять до перекручування структури торг？вл？. Субсид？？ неоднозначно впливають ？ часто призводять до негативного ефекту сталого розвитку. При цьому виника？ дисбаланс на ринках ？ загострюються економ？чн？, соц？альн？, еколог？чн？ проблеми. Так, наявн？сть с？льськогосподарських субсид？й ？С, США ？ деяких ？нших розвинутих кра？н ставить в нер？вн？ умови виробник？в с？льськогосподарсько？ продукц？？ з кра？н, що розвиваються, та обмежуючи ？х можливост？ розвитку. Кр？м того, субсид？？ часто дозволяють розташовувати виробництва в м？сцях економ？чно невиг？дних або зд？йснювати д？яльн？сть, яка наносить збитки навколишньому середовищу. У свою чергу, усунення деяких вид？в неефективних субсид？й сприятимуть вив？льненню кошт？в нац？ональних бюджет？в для р？шення важливих еколог？чних або соц？альних питань, а також позитивно впливатимете на стан навколишнього середовища. Так, субсид？？ на рибальство призводять до надзвичайного вилову ？ виснажуванню рибних ресурс？в; субсид？？ на паливн？ копалини негативно впливають на зм？ну кл？мату.
Щодо в？дпов？дност？ субсидування правилам СОТ - це задача складна ？ потребу？ детально？ оц？нки кожного заходу, порядку його застосування ？ в？дпов？дних ринкових насл？дк？в. Угода про субсид？？ ？ компенсац？йн？ заходи ставить поза закону не ус？ субсид？？, а т？льки т？, що призводять до диспропорц？й у торг？вл？, експортн？ субсид？？ та субсид？？, як？ обумовлен？ вимогами до зм？сту заход？в м？сцевого р？вня. Кр？м того, в Угод？ передбача？ться, що кра？на-член СОТ може вимагати в？дм？ни субсид？й, якщо доказан？ збитки, як？ вони наносять в？тчизняним виробникам. Особливо це стосу？ться виробництва б？опалива. Низьк？ обсяги зовн？шньо？ торг？вл？ пов'язують, передус？м, з тим, що б？льш？сть кра？н субсидують внутр？шн？ виробництво ？ використання б？опалива. Найрозповсюджен？шою формою державно？ п？дтримки ？ зниження ставки податку на паливо. Однак для залучення ？нвестиц？й також застосовуються позики за зниженими процентами, державн？ гарант？？ кредит？в ？ активна п？дтримка досл？джень та розробок [7, с.12].
Також ？ небезпека в？д застосування еколог？чних стандарт？в, як？ у ц？лому мають важливе значення для переходу до ？зелено？ економ？ки？, але можуть призвести до ново？ форми протекц？он？зму. Прикладом може слугувати коректуючий прикордонний вуглеводний податок, який вводиться для товар？в, що ？мпортуються з кра？н з менш жорстокими законодавчими вимогами до викид？в парникових газ？в. До реч？, основними ？н？ц？аторами впровадження цього податку виступають США ？ кра？ни ？С. Кр？м того з 2007 року у Велико？ Британ？？, а в останн？ роки ？ в кра？нах ？вропи, США, Япон？？ застосову？ться практика вуглеводного маркування продовольчих та ？нших товар？в з позначкою к？лькост？ (у грамах) викид？в парникових газ？в при виробництв？ й транспортуванн？ одиниц？ таких товар？в. Масштаби реал？зац？？ продукц？？ з вуглеводним маркуванням у Велико？ Британ？？ в 2010 роц？ перевищили обсяги реал？зац？？ продукц？？ з орган？чним маркуванням (2 млрд. фунт？в стерл？нг？в проти 1, 5 млрд. в？дпов？дно) [8, с.12-13]. Застосування р？зноман？ття еколог？чних стандарт？в поясню？ться, передус？м, занепоко？нням цих кра？н за власн？ промислов？ п？дпри？мства, як？ виявитимутися не конкурентноздатними поряд з п？дпри？мствами ？нших кра？н, де викиди вуглеводу не регулюються. Багато експерт？в виказують сумн？ви щодо застосування таких заход？в, оск？льки вони суперечать правилам м？жнародно？ торг？вл？. Але еколог？чн？ податки ？ збори все б？льш застосовуються ус？ма кра？нами св？ту. ？х мета - ？нтернац？онал？зац？я зовн？шн？х витрат ？ стримування розвитку галузей, що не ？ ？зеленими？. Серед експерт？в ？сну？ думка, що еколог？чн？ податки ？ збори знижують конкурентноздатн？сть нац？онально？ продукц？？ пор？вняно з ？мпортними товарами.
Кр？м того, правила, стандарти, обмеження, як？ базуються на р？зних методах обробки ？ виробництва, можуть використовуватися як забезпечення неправом？рно？ переваги для в？тчизняних виробник？в (наприклад, маркування по вуглеводн？й складов？й). Зменшення тарифних ？ нетарифних метод？в в？дносно товар？в для охорони навколишнього середовища ？ необх？дним чинником переходу до ？зелено？ економ？ки？ ？ саме розвинут？ кра？ни намагатиметься класиф？кувати св？й товар ？ послуги як ？еколог？чн？？ та сприятимуть ？х просуванню на ринки ？нших кра？н, нав？ть у випадках, якщо вони не будуть еколог？чними.
Добров？льн？ програми екомаркування ？ сертиф？кац？？, що сформован？ п？д впливом ринку, розповсюджен？ найширше, н？ж державн？ програми стандарт？в ？ маркування. Найефективн？шими з них ？ програми з троп？чно？ деревини ？ кави. Вони носять дискрим？нац？йний характер щодо виробник？в, як？ не мають доступу до передових технолог？й ？ ноу-хау, а також в？дносно др？бних виробник？в, для яких встановлен？ витрати на сертиф？кац？ю можуть являтися свого роду бар'？ром. Д？яльн？сть держави в рамках таких програм обмежу？ться т？льки п？дтримкою др？бних виробник？в у кра？нах, що розвиваються [7, с.11].
Таким чином, перех？д до ？зелено？ економ？ки？ ？ як результат - п？двищення стандарт？в матимуть серйозн？ насл？дки для експортер？в з кра？н, що розвиваються. З метою м？н？м？зац？？ ризик？в, уряди цих кра？н повинн？ розробити в？дпов？дн？ заходи щодо сприяння створення нац？онального ？ рег？онального потенц？алу з тестування ？ сертиф？кац？？ товар？в. Вдосконалення ？снуючих нац？ональних стандарт？в та ？х наближення до м？жнародних аналог？в допоможе просуванню товар？в на зовн？шн？ ринки, а також призведе до зниження м？сцевого забруднення ？ п？двищення ефективност？ використання ресурс？в.
Одним ？з стимул？в розвитку ？зелено？ економ？ки？ ？ л？берал？зац？я торг？вл？, яка може призвести до зб？льшення торговельних поток？в товар？в ？ послуг природоохоронного призначення. Це у свою чергу прискорить зам？ну старих технолог？й ？ сприятимете зменшенню р？вня забруднення ？ шкоди, що наноситься навколишньому середовищу в？дходами.
Сьогодн？ масштаби св？тового виробництва ？зелено？ продукц？？？ незначн？. Варт？сть вироблено？ продукц？？ ？ послуг ц？？？ галуз？ виробництва у 2010 роц？ оц？нювалися в 2 трлн. дол. США, або 2, 7% св？тового ВВП, прибуток - в 530 млрд. дол. США, зайнят？сть - в межах 10 м？льйон？в чолов？к [8, с. 10]. Але вклад ？зелено？？ галуз？ у розвиток господарського комплексу окремих кра？н, як？ концентрують основну частину сво？х потужностей та ？нвестиц？й на виробництв？ ？зелено？ продукц？？？ значно вище. Так, у США ？зелена економ？ка？ виробля？ продукц？？ ？ послуг понад 600 млрд. дол. США (4, 2% ВВП), зайнят？сть оц？ню？ться в 3 млн. чолов？к; у Япон？？ - 3, 4% ВВП ？ майже 1, 5 млн. чолов？к в？дпов？дно; в кра？нах ？С - 2, 5% сукупного ВВП ？ понад 3, 4 млн. чолов？к. При цьому в окремих кра？нах ？С наведен？ показники у ц？лому вище: у Н？меччин？ - близько 4, 8% ？ св？тове л？дерство з експорту еколог？чних чистих товар？в ？ послуг, зокрема, понад 12% св？тово？ торг？вл？ обладнанням ？з збереження кл？мату; у Велико？ Британ？？, яка ？ св？товим л？дером у частц？ ？зелено？？ галуз？ у ВВП - 8, 8% або 240 млрд. дол. США, частка в експорт？ склада？ 5%, зайнят？сть - 3% [8, с. 10-11].
Висновки
Наукова новизна досл？дження поляга？ в об？рунтуванн？ необх？дност？ розвитку ？зелено？ економ？ки？, яка сприятиме новим зовн？шньоторговельним в？дносинам кра？н св？ту. На наш погляд, найважлив？ший чинник, що обумовлю？ зм？цнення позиц？й ？зелено？ економ？ки？ в усьому св？т？, поляга？ у висок？й науко？мност？ розробок ？ високому р？вн？ технолог？чност？ ？зелених виробництв？, як？ забезпечують прискорений перех？д до нового VI технолог？чного укладу. Саме в？н визначатимете фон св？тового господарства ？ конкурентноздатн？сть нац？ональних економ？к майбутнього.
Таким чином, ？зелена економ？ка？ повинна розвиватися з урахуванням продуманого, диференц？йованого ？ поетапного п？дходу до виробничо-технолог？чно？, соц？ально-економ？чно？ ？ природно-географ？чно？ специф？ки рег？он？в ？ кра？н. Усп？шна реал？зац？я нового глобального ？зеленого？ курсу в？дбуватиметься завдяки перебудов？ зовн？шньоторговельно？ пол？тики, яка надасть можлив？сть кра？нам св？ту закласти основи для переходу до найст？йк？шо？ економ？чно？ системи.
зелений економ？ка глобал？зац？я ф？нансовий
Л？тература
1. Паньков В.С. Глобализация экономики: quails es et quo vadis? //Мировая экономика и международные отношения. - 2011. - № 1. - с.16-24.
2. Захарова Т.В. ？Зеленая？ экономика как новый курс развития: глобальные и региональные аспекты //Вестник Томского государственного университета. - 2011. - № 4 (16). - с.28-38.
3. Kennet M. What Green Economics? An age of global transformation - An Age of Green Economics. - Режим доступу: www.greeneconomics.org.uk.
4. Мосты. Июнь 2011. Выпуск 3. Между торговлей и устойчивым развитием. Режим доступу: www.rgwto.com.
5. Зомонова Э.М., Гомбоев Б.О. ？Зеленая？ экономика - повестка для конференции ООН по устойчивому развитию (Рио+20) //Вестник Бурятского государственного университета. - 2012. - № 1. - с.96-109.
6. Навстречу ？зеленой？ экономике: путь к устойчивому развитию и искоренению бедности. Обобщающий доклад для представителей властных структур. - UNEP, 2011. - Режим доступу: www.unep.org/greeneconomy.
7. Цель и темы Конференции Организации Объединенных Наций по устойчивому развитию. Доклад Генерального секретаря от 22.10.2010. - Режим доступу: www.un.org.
8. Порфирьев Б. Рабочие материалы Карнеги. ？Зеленая？ экономика: реалии, перспективы и пределы роста. Апрель, 2013. - Режим доступу: http://www.carnegie.ru.
Размещено на Allbest.ru
...