Размещено на http://www.allbest.ru/
？Виборчий процес？ як категор？я пол？тологичного анал？зу парламентських вибор？в в Укра？н？
Валер？й Бортн？ков, Сх？дно？вропейський нац？ональний ун？верситет ？мен？ Лес？ Укра？нки, кафедра пол？толог？？ та державного управл？ння
Метою статт？ ？ теоретико-методолог？чний анал？з поняття ？виборчий процес？, розкриття його зм？сту в соц？олог？чному, пол？толог？чному й прикладному значеннях у контекст？ положень Виборчого кодексу Укра？ни. Показано, що виборчий процес ？ р？зновидом спрямованих процес？в, складовою частиною пол？тичного процесу загалом, що в？дбува？ться в кожн？й кра？н？. Виходячи з базових принцип？в системного п？дходу, за яким будь-який елемент системи або ж ？？ п？дсистема може бути представлена як система, виборчий процес можна розглядати як сво？р？дну м？н？-пол？тичну систему, як？й притаманн？ специф？чн？ риси й законом？рност？ ？снування пол？тичних систем загалом, у тому числ？ й така, як процесуальн？сть.
В？дпов？дно, його зм？ст ？ спрямован？сть залежать в？д характеру ？ природи пол？тично？ системи. Чим демократичн？ше пол？тична система, тим в？рог？дн？ше, що виборчий процес буде зд？йснено в？дпов？дно до демократичних норм ？ правил, закр？плених у законодавств？. З погляду внутр？шнього зм？сту виборчий процес уособлю？ технолог？ю отримання влади, репрезентуюч？ сукупн？сть в？дносно самост？йних д？й суб'？кт？в, структур та ？нститут？в держави та громадянського сусп？льства, спрямованих на досягнення к？нцево？ мети - формування представницьких орган？в публ？чно？ влади.
Важлив？сть питання регламентац？？ процесу вибор？в народних депутат？в Укра？ни засв？дчу？ зм？ст Виборчого кодексу Укра？ни, де його трет？й розд？л присвячено характеристиц？ виборчого процесу загалом. Уперше в？тчизняний нормативно-правовий акт демонстру？ таку широку узагальнену характеристику поняття ？виборчий процес？. У Кодекс？ да？ться його визначення, основн？ засади переб？гу, перел？к суб'？кт？в виборчого процесу, засади його публ？чност？ й в？дкритост？, орган？зац？я роботи орган？в державно？ влади п？д час виборчого процесу тощо. Показано характер унормування поняття ？виборчий процес？ у таких документах Ради ？вропи: ？Допов？дь про часов？ рамки та перел？к пол？тичних критер？？в оц？нки вибор？в？, ？Кодекс належно？ практики у виборчих справах？, ？Допов？дь про виборче законодавство та виборчу адм？н？страц？ю в ？вроп？？.
Ключов？ слова: вибори, виборчий процес, пол？тичний процес, демократ？я, Рада ？вропи, Венец？анська ком？с？я, Виборчий кодекс Укра？ни.
“ELection process” as the category of political analysis of parliamentary elections in Ukraine
Valerii Bortnikov, Lesya Ukrainka Eastern-European National University, Department of Political Science and Public Administration
The purpose of the article is theoretical and methodological analysis of the concept of “electoral process”, disclosure of its content in sociological, political and applied meanings in the context of he provisions of the Election Code of Ukraine. It has been proved that the electoral process is the variety of directed processes, an integral part of the political process in general, that happens in each country. Proceeding from the basic principles of the systematic approach by which any element of the system or its subsystem can be represented as a system, the electoral process can be considered as a kind of mini-political system, which has specific features and regularities of the political systems existence in general, including such as procedurality. Accordingly, its content and direction depend on the principles and nature of the political system. The more democratic is the political system, the more likely it is that the electoral process will be conducted in accordance with the democratic rules and rules enshrined in the legislation. From the point of view of internal content, the electoral process embodies the technology to power, representing the totality of the independent actions of the subjects, structures and institutions of the state and civil society, aimed at achieving the ultimate goal - the formation of representative bodies of public authority.
The importance of the election process of the People's Deputies of Ukraine regulating is evidenced by the content of the Election Code of Ukraine, where its third section is devoted to the characterization of the electoral process as a whole. For the first time, the domestic regulatory act demonstrates such a broad generalized characteristic of the “electoral process” concept. The Code defines its definition, the basic principles of the course, the list of subjects of the electoral process, the principles of its publicity and openness, the organization of the work of public authorities during the electoral process, etc. The nature of standardizing of the “electoral process” concept in the following Council of Europe documents: “Report on Timeframe and a List of Political Criteria For the Assessment of Elections”, “Code of the Relevant Practices in Electoral Matters”, “Report on Electoral Law and Election Administration in Europe” has been proved.
Key words: elections, electoral process, political process, democracy, Council of Europe, Venice Commission, Electoral Code of Ukraine.
Проблема процесуальност？ вибор？в, з погляду ？х суб'？ктност？, тривалост？, зм？сту етап？в, точного визначення строк？в початку ？ зак？нчення тощо, ма？ не лише теоретичне, а й практично-пол？тичне значення. Як зазначено в матер？алах ？вропейсько？ ком？с？？ за демократ？ю через право (Венец？анська ком？с？я), вибори - ？це б？льше, н？ж просто техн？чне питання. Виборч？ процеси ？ частиною угоди м？ж громадянами та урядом, який ？х представля？. Вибори показують, як уряд через широку номенклатуру ？нституц？й та процес？в ставиться до громадян та наск？льки поважа？ ？х？ [1, с. 290].
Важлив？сть питання регламентац？？ процесу вибор？в народних депутат？в Укра？ни засв？дчу？ зм？ст Виборчого кодексу Укра？ни, де його трет？й розд？л (ст. 20-24) присвячено характеристиц？ виборчого процесу загалом. Уперше в？тчизняний нормативно-правовий акт демонстру？ таку широку узагальнену характеристику поняття ？виборчий процес？. У кодекс？ да？ться його визначення, основн？ засади переб？гу, перел？к суб'？кт？в виборчого процесу, засади його публ？чност？ й в？дкритост？, орган？зац？я роботи орган？в державно？ влади п？д час виборчого процесу тощо.
Укра？нськими ученими накопичено значний теоретичний ？ практично-пол？тичний досв？д концептуал？зац？？ процес？в електорально？ участ？, який м？ститься в працях ？. Бекешк？но？, О. Вишняка, А. Колод？й, ？. Пол？щука, А. Романюка, Н. Ротар, В. Хмелька, Ю. Шведи, ？. Юр？йчук та ？нших. Вагомий внесок у розробку правового регулювання електорального процесу, його вдосконалення в？дпов？дно до ？вропейських стандарт？в вибор？в зробили так？ науковц？ й практики, як Я. Давидович, Ю. Ключковський, М. Мельник, ？. Перегуда, В. Погор？лко, М. Рябець, М. Ставн？йчук, В. Шаповал, Ю. Шемшученко й ？нш？.
Метою статт？ ？ теоретико-методолог？чний анал？з поняття ？виборчий процес？, розкриття його зм？сту в соц？олог？чному, пол？толог？чному й прикладному значеннях у контекст？ положень Виборчого кодексу Укра？ни.
Виборчий процес ？ орган？чною складовою частиною пол？тичного процесу, що ？ ун？версальною категор？？ю пол？толог？чного дискурсу, яка ？в？добража？ м？нлив？сть пол？тики, характеризу？ динам？чний зм？ст пол？тично？ практики, розкрива？ вза？мод？ю пол？тичних ？нститут？в ？ пол？тичних суб'？кт？в, що виконують певн？ функц？？ та рол？？ [2, с. 16-17]. Будь-який ？з пол？тичних процес？в ма？ внутр？шн？й ритм, тобто цикл？чн？сть, повторюван？сть основних стад？й вза？мод？？ сво？х суб'？кт？в, структур та ？нститут？в. Так, вибори до представницьких орган？в влади в？дбуваються в？дпов？дно до електоральних цикл？в, зумовлених законодавством ？ вимогами пол？тичного розвитку кра？ни, природа яких зазвичай ма？ ендогенний характер.
Електоральн？ цикл？чн？ пол？тичн？ процеси, за визначенням Н. Ротар, ？ ？впорядкованою посл？довн？стю д？й та вза？мод？й пол？тичних актор？в, що в？дбуваються у лог？чн？й динам？чн？й черговост？ та пов'язан？ з реал？зац？？ю владних ？нтерес？в, створенням та в？дтворенням пол？тичних ？нститут？в, зд？йсненням публ？чно？ пол？тики？ [3, с. 10]. Характеристику електоральних цикл？чних пол？тичних процес？в досл？дниця доповню？ виокремленням у них трьох ？в？дносно самост？йних та незалежних？ етап？в:
- передвиборчий - етап ц？леспрямовано？ п？дготовки до вибор？в, п？д час якого основн？ актори електорального процесу визначають стратег？ю ？ тактику передвиборчо？ боротьби, працюють з електоратом, а останн？й використову？ специф？чн？ форми пол？тично？ участ？, що передують електоральному вибору;
- етап вибор？в - час активних д？й основних суб'？кт？в виборчого процесу, як？ вступають у в？дносини електорального змагання за голоси виборц？в. Водночас виборц？ отримують можлив？сть вжити низку специф？чних форм, пов'язаних з передвиборчою активн？стю, як？ п？дкреслюють ？х пол？тичну суб'？ктн？сть;
- поствиборчий - етап в？дкритого загальнонац？онального пол？тичного дискурсу, що розум？？ться ？стебл？шментом як пасивна п？дготовка до вибор？в, тому громадяни визначаються ним переважно як ресурс у досягненн？ тих чи ？нших пол？тичних ц？лей. Загалом загальнонац？ональний дискурс м？жвиборчого пер？оду, характер його ведення, масштаби, механ？зми залучення громадян до нього залежать в？д переб？гу передвиборчого та виборчого етап？в електорального циклу [Там само].
Такий п？дх？д да？ змогу розглядати виборчий процес як складову частину або ？ланцюжок？ низки виборчих процес？в, як？ уособлюють цикл？чний електоральний процес загалом, що в？дбува？ться в масштабах динам？чного розвитку пол？тично？ системи кра？ни. Водночас под？бний метод анал？зу не ？ продуктивним з точки зору практично-пол？тичного досл？дження (оц？нки) конкретних вибор？в - президентських, парламентських або м？сцевих, що в？дбуваються в кожн？й кра？н？ через певн？ пром？жки часу.
У категор？ях анал？зу р？зновид？в соц？альних процес？в виборчий процес сл？д в？днести до спрямованих процес？в. Останн？ вир？зняються, по-перше, тим, що жодна фаза такого процесу не сп？впада？ з ？ншою, не може бути ？й ？дентичною (тобто процес ？ незворотним), по-друге, тим, що кожна наступна за часом фаза наближа？ стан системи до певного обраного зразка - бажаного, прогнозованого або, навпаки, негативного (тобто в？дпов？дно обран？й мет？, стандарту цього напряму - до прекрасного ？деалу або, навпаки, неминучого фатального к？нця) [4, с. 457].
Процес вибор？в ？ складовою частиною масштабного пол？тичного процесу, що в？дбува？ться в кожн？й кра？н？. В？дпов？дно, його зм？ст ？ спрямован？сть залежать в？д характеру ？ природи пол？тично？ системи. Чим демократичн？ше пол？тична система, тим в？рог？дн？ше, що виборчий процес буде зд？йснено в？дпов？дно до демократичних норм ？ правил, закр？плених у власному законодавств？. З погляду внутр？шнього зм？сту виборчий процес уособлю？ технолог？ю отримання влади, репрезентуюч？ сукупн？сть в？дносно самост？йних д？й суб'？кт？в, структур й ？нститут？в держави та громадянського сусп？льства, спрямованих на досягнення к？нцево？ мети - формування представницьких орган？в публ？чно？ влади.
Виходячи з базових принцип？в системного п？дходу, за яким будь-який елемент системи або ж ？？ п？дсистема може бути представлена як система, виборчий процес можна розглядати як сво？р？дну м？н？-пол？тичну систему, як？й притаманн？ специф？чн？ риси й законом？рност？ ？снування пол？тичних систем загалом, у тому числ？ й така, як процесуальн？сть. З огляду на системне трактування сутност？ пол？тично？ системи Д. ？стона сучасн？ в？тчизнян？ досл？дники (М. Польовий) доходять висновку, що пол？тичний процес значною м？рою ？ ？динам？чною п？дсистемою пол？тично？ системи？, яка проходить певн？ етапи (фази) або стад？？ [5, с. 9]. Фактично пол？тичний процес ？ способом ？ формою ？снування пол？тичних систем.
Одним ？з найпоширен？ших п？дход？в до визначення стад？й пол？тичного процесу ？ той, що розгляда？ ？х як посл？довну, лог？чно зумовлену сукупн？сть д？й, що в？дбуваються в процес？ формування та вза？мод？？ елемент？в пол？тично？ системи. В？дпов？дно до чого пол？тичний процес структуру？ться як сукупн？сть таких етап？в / стад？й: а) конституювання пол？тично？ системи; б) в？дтворення основних ознак та елемент？в пол？тично？ системи; в) розробка, прийняття ？ виконання пол？тико-управл？нських р？шень; г) контроль за функц？онуванням ？ напрямами розвитку пол？тично？ системи [6, с. 42].
За аналог？？ю переб？гу етап？в пол？тичного процесу загалом ？ з урахуванням того, що виборчий процес ？ його орган？чною складовою частиною, пропону？ться виокремити так？ етапи електорального процесу: 1) унормування або конституювання; 2) ？нституал？зац？я; 3) л？зац？я; 4) контроль. Унормування електорального процесу передбача？ обрання виборчо？ системи, ч？ткого визначення суб'？кт？в виборчого процесу, закр？плення у в？тчизняному законодавств？ в？дпов？дних норм, правил ？ процедур вибор？в. ？нституал？зац？я розум？？ться як процес створення орган？зац？йно-комун？кац？йно？ ？ лог？стично？ структури, матер？ально-техн？чного й ？нформац？йного забезпечення тощо для повноц？нно？ реал？зац？？ прав громадян на в？льне волевиявлення. Реал？зац？я зд？йсню？ться шляхом забезпечення широкого комплексу заход？в ？ процедур з орган？зац？？ та забезпечення волевиявлення громадян та визначення його результат？в. Контроль - орган？зац？я контролю за ходом вибор？в, п？драхунком голос？в, а також належним виконанням ？нших процедур, на предмет ？х в？дпов？дност？ процесуальним нормам виборчого законодавства. Функц？ю контролю через ？нститут спостер？гач？в мають зд？йснювати ？ державн？ органи, ？ громадськ？ орган？зац？？ та парт？？, ？ м？жнародн？ спец？ал？зован？ органи, орган？зац？？ та установи.
Процесуальний характер ？ зм？ст виборчих етап？в ？ предметом уваги експертного середовища, що знайшло в？дображення у багатьох документах Ради ？вропи, як？ сво？ю чергою ？ важливими з погляду методолог？？ досл？дження й оц？нки вибор？в ？ виборчих систем. Особливий ？нтерес тут виклика？ ？Допов？дь про часов？ рамки та перел？к пол？тичних критер？？в оц？нки вибор？в？. Фактично це ？ рекомендац？я Венец？ансько？ ком？с？？ про порядок оц？нки вибор？в: щоб ？застосування детально розроблених критер？？в оц？нки вибор？в, викладених у П？дручнику ОБСЕ / БД？ПЛ з？ спостереження за виборами, зд？йснювалися у ч？тк？й перспектив？？ [1, с. 287].
Зокрема, у допов？д？ зазначено, що вибори не ？ разовим актом, а тривалим процесом, який склада？ться з дек？лькох етап？в, кожен з яких необх？дно анал？зувати окремо, щоб оц？нити вибори загалом. Так, перший етап включа？ анал？з виборчо？ системи, законодавство про пол？тичн？ парт？？, ф？нансування кампан？？ та парт？й тощо. Наголошено на тому, що ？задовго до дня голосування цей процес розпочина？ться з розробки виборчого законодавства？ [Там само]. У цьому контекст？ набува？ важливого значення положення ？ншого документу Венец？ансько？ ком？с？？ - ？Кодексу належно？ практики у виборчих справах？ (2002), де йдеться про те, що ？основн？ елементи виборчого закону, зокрема власне виборчу систему, членство у виборчих ком？с？ях ？ визначення меж виборчих округ？в, не можна переглядати менше н？ж за р？к перед виборами, або ж ？х треба закр？пити в конституц？？ чи в акт？, що ма？ вищий р？вень, н？ж звичайний закон？ [7, с. 57].
Другий етап почина？ться з дня призначення вибор？в. За звичайних обставин ？пром？жок часу м？ж цим днем та днем голосування повинен бути достатн？м для того, щоб ус？ зац？кавлен？ пол？тичн？ суб'？кти могли п？дготуватися до виборчих змагань？. Трет？й етап розпочина？ться з початком передвиборно？ аг？тац？？. Четвертий етап - це день голосування та п？драхунок голос？в. Останн？м етапом ？ оголошення результат？в вибор？в та наступний п？сля нього пер？од оскарження цих результат？в [1, с. 286-287].
Формально початок виборчого процесу оголошу？ Центральна виборча ком？с？я у випадках та строки, встановлен？ Конституц？？ю Укра？ни та Виборчим кодексом. Фактично ж визначити початок виборчо？ кампан？？ довол？ важко, оск？льки кандидати ？ парт？？ починають зд？йснювати д？？, спрямован？ на ？х обрання, задовго до оф？ц？йного старту вибор？в.
Важливим кроком на шляху подальшого впорядкування виборчого процесу та вдосконалення ？нституту вибор？в загалом стало п？дписання Президентом Укра？ни в грудн？ 2019 р. Виборчого кодексу, який визнача？ гарант？？ права громадян на участь у виборах, регулю？ п？дготовку та проведення вибор？в Президента Укра？ни, народних депутат？в Укра？ни, депутат？в Верховно？ Ради Автономно？ Республ？ки Крим, обласних, районних, с？льських, селищних, м？ських, районних у м？стах рад, с？льських, селищних, м？ських гол？в, старост села, селища [8]. Прийняття кодексу знаменувало не лише початок нового етапу розвитку виборчого законодавства, а й фактично перех？д на б？льш високий р？вень функц？онування ？нститут？в демократ？？ загалом. Ця под？я засв？дчила посл？довн？сть ？вро？нтеграц？йного курсу Укра？ни, оск？льки в ？вроп？ ？сну？ тенденц？я об'？днувати ус？ основн？ аспекти виборчого законодавства в ？диному кодекс？. В Укра？н？ ж до останнього часу ？снували р？зн？ закони, як？ окремо регулювали президентськ？, парламентськ？ та м？сцев？ вибори.
На зауваження м？жнародних фах？вц？в з виборчого права, з метою зменшення к？лькост？ зайвих положень, п？двищення сум？сност？ та публ？чного розум？ння виборчого законодавства, кращим з техн？чно？ точки зору ？ зведення ус？х закон？в в ？диний виборчий кодекс, що м？стив би ？ загальн？ аспекти будь-яких вибор？в, ？ - в окремих частинах закону - особливост？ р？зних вибор？в. Укра？н？ було рекомендовано прийняття ？диного виборчого кодексу, ？.. .оск？льки для громадян в？н полегшу？ розум？ння, для пол？тичних актор？в - застосування, для виборчих ком？с？й та суд？в - роботу з виборчими питаннями？ [9, с. 144]. Вочевидь ？з прийняттям Виборчого кодексу Укра？на зробила крок щодо в？дпов？дност？ власного виборчого законодавства ？вропейським стандартам.
У Виборчому кодекс？ да？ться визначення поняття ？виборчий процес？ як ？зд？йснення суб'？ктами (виборчого процесу) <...> процедур, пов'язаних ？з п？дготовкою ？ проведенням в？дпов？дних вибор？в, встановленням та оприлюдненням ？х результат？в (ч. 1, ст. 20). Суб'？ктом же виборчого процесу в？дпов？дних вибор？в ？: 1) виборець, який ма？ право голосу на в？дпов？дних виборах; 2) виборча ком？с？я, уповноважена зд？йснювати п？дготовку ？ проведення в？дпов？дних вибор？в; 3) парт？я (орган？зац？я парт？？), яка висунула кандидат？в на в？дпов？дних виборах; 4) кандидат, заре？стрований для участ？ у в？дпов？дних виборах у порядку, встановленому цим Кодексом; 5) оф？ц？йний спостер？гач в？д кандидата чи парт？？ (орган？зац？？ парт？？) - суб'？кта в？дпов？дного виборчого процесу або в？д громадсько？ орган？зац？？, заре？стрований у порядку, встановленому цим Кодексом (ч. 1, ст. 21).
У Кодекс？ ч？тко визначено час початку виборчого процесу чергових вибор？в народних депутат？в, який оф？ц？йно розпочина？ться за дев'яносто дн？в до дня голосування. Центральна виборча ком？с？я оголошу？ про початок виборчого процесу не п？зн？ш як за дев'яносто один день до дня голосування (ч. 2, ст. 136).
Виборчий процес включа？ так？ етапи:
1) висування та ре？страц？я кандидат？в у депутати;
2) утворення окружних та д？льничних виборчих ком？с？й;
3) проведення передвиборно？ аг？тац？？;
4) утворення спец？альних виборчих д？льниць, що ？снують на тимчасов？й основ？;
5) складання списк？в виборц？в, ？х перев？рка та уточнення;
6) голосування;
7) п？драхунок голос？в виборц？в, встановлення п？дсумк？в голосування ？ результат？в вибор？в депутат？в та ？х оф？ц？йне оприлюднення;
8) припинення повноважень окружних та д？льничних виборчих ком？с？й (ст. 137).
За Кодексом виборчий процес завершу？ться через п'ятнадцять дн？в п？сля дня оф？ц？йного оприлюднення Центральною виборчою ком？с？？ю результат？в вибор？в депутат？в (ч. 2 ст. 137). Новац？？ю Кодексу можна вважати положення про те, що ？повноваження окружних та д？льничних виборчих ком？с？й у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть частково тривати поза строками виборчого процесу？ (ч. 3 ст. 137).
Зм？ст електоральних етап？в виборчого процесу, його початок ？ зак？нчення корелюють з правами виборц？в. За нормами Виборчого кодексу виборц？ мають так？ права: 1) бути членами виборчих ком？с？й, як？ орган？зовують п？дготовку та проведення в？дпов？дних вибор？в; 2) отримувати та поширювати ？нформац？ю, що стосу？ться п？дготовки та проведення в？дпов？дних вибор？в; 3) брати участь у проведенн？ передвиборно？ аг？тац？？ на в？дпов？дних виборах; 4) зд？йснювати спостереження за проведенням в？дпов？дних вибор？в; 5) оскаржувати порушення власних виборчих прав, ？нших власних особистих прав та законних ？нтерес？в, пов'язаних з участю у виборчому процес？ (ст. 9).
Таким чином, з формально-юридичного погляду виборчий процес на парламентських виборах в Укра？н？ завершу？ться через п'ятнадцять дн？в п？сля оф？ц？йного оприлюднення ЦВК результат？в вибор？в депутат？в. Визначення такого терм？ну зак？нчення виборчого процесу виправдане, оск？льки ма？ м？сце й техн？чний б？к справи, пов'язаний ？з необх？дн？стю зак？нчення строку повноважень орган？в адм？н？стрування вибор？в, ф？нансування апарату, член？в виборчих ком？с？й тощо.
Водночас процес електорально？ лег？тимац？？ пол？тично？ влади (з прив'язкою до певного електорального циклу) зак？нчу？ться не разом ？з оф？ц？йним зак？нченням виборчого процесу, а ？з завершенням процедури лег？тимац？？ обраних депутат？в або глави держави. Так？ висновки зумовлен？ метою вибор？в - формування законодавчого, представницького органу влади або обрання глави держави. Якщо такий орган не сформовано (？з виконанням ус？х обов'язкових процедур лег？тимац？？), вважати електоральний процес, як процес електорально？ лег？тимац？？ пол？тично？ влади, зак？нченим не уявля？ться можливим. Яскравою ？люстрац？？ю на п？дтвердження тако？ думки ？ епопея вибор？в Президента Укра？ни 2004-2005 рр., де нав？ть мало м？сце оф？ц？йне оголошення результат？в вибор？в на користь В. Януковича. Однак процедуру його лег？тимац？？ не було завершено - в？н не складав присягу як новообраний глава держави у Верховн？й Рад？ Укра？ни.
Отже, специф？ка переб？гу виборчого процесу у кожн？й окремо взят？й кра？н？ залежить в？д нац？онального законодавства, пол？тичних традиц？й, типу пол？тичного режиму, ？нституц？йно？ структури, а також ступеня зр？лост？ громадянського сусп？льства, як？ ？стотно в？др？зняються в демократичних й недемократичних державах. Укра？на, як й ？нш？ демократичн？ кра？ни, прагне дотримуватися цив？л？зованих демократичних норм ？ правил проведення вибор？в, як？ регламентован？ у нормативно-правових актах ООН, Венец？ансько？ ком？с？？, Парламентсько？ асамбле？, Ком？тету м？н？стр？в Ради ？вропи, ОБС？ / БД？ПЛ тощо, де узагальнено демократичний доробок у галуз？ виборчого права.
виборчий процес пол？толог？чний електоральний
Список використано？ л？тератури
1. Допов？дь про часов？ рамки та перел？к пол？тичних критер？？в оц？нки вибор？в. ？вропейський демократичний доробок у галуз？ виборчого права: матер？али Венец？ансько？ ком？с？？. Вид. 3-е, випр. ？ доповн. / за ред. Ю. Ключковського. В 2-х част. Ч. 1., Ки？в : Логос, 2016. С. 284-290.
2. Герас？на Л.М. Методолог？я ？ праксеолог？я досл？джень пол？тичних процес？в. В？сник нац？онального ун？верситету ？Юридична академ？я ？мен？ Ярослава Мудрого？. 2017. № 2. С. 16-28.
3. Ротар Н. Пол？тична участь громадян Укра？ни у системних трансформац？ях перех？дного пер？оду : монограф？я. Черн？вц？ : Рута, 2007. 472 с.
4. Штомпка П. Социология. Анализ современного общества: пер. с польск. С.М. Червонной. Москва : Логос, 2005. 664 с.
5. Польовий М.А. Пол？тичн？ процеси: теор？я та практика моделювання : монограф？я. Одеса: Фен？кс, 2011. 288 с.
6. Волинський А. Стад？？ пол？тичного процесу. Пол？тико-правов？ основи класиф？кац？？. Пол？тичний менеджмент. 2004. № 1. С. 41-51.
7. Кодекс належно？ практики у виборчих справах. CDL-AD (2002) rev. ？вропейський демократичний доробок у галуз？ виборчого права: матер？али Венец？ансько？ ком？с？？, Парламентсько？ Асамбле？, Ком？тету М？н？стр？в, Конгресу м？сцевих ？ рег？ональних влад Ради ？вропи: пер. з англ. / за ред. Ю. Ключковського. Вид. 2-е, випр. ？ доповн. Ки？в, 2008. С. 50-81.
8. Виборчий кодекс Укра？ни № 396-？Х в？д 19 грудня 2019 р.
9. Допов？дь про виборче законодавство та виборчу адм？н？страц？ю в ？вроп？. CDL-AD (2006) 018. ？вропейський демократичний доробок у галуз？ виборчого права: матер？али Венец？ансько？ ком？с？？, Парламентсько？ Асамбле？, Ком？тету М？н？стр？в, Конгресу м？сцевих ？ рег？ональних влад Ради ？вропи: пер. з англ. / за ред. Ю. Ключковського. Вид. 2-е, випр. ？ доповн. Ки？в, 2009. С. 142-197.
Размещено на Allbest.ru
...