Размещено на http://www.allbest.ru/

       Размещено на http://www.allbest.ru/

       ？Деф？цит л？дерства？ в контекст？ розвитку ？вропейського союзу на сучасному етап？

       Д.В. Баб？й, М.？. Прихненко

       Анотац？я

       Робота присвячена проблематиц？ кризи деф？циту л？дерства в ？вроп？, яку можна спостер？гати останн？ дек？лька рок？в. В межах дано？ проблематики автором було розглянуто загалом таке явище як деф？цит л？дерства, проблему застар？лост？ ？деолог？чного п？дгрунтя орган？зац？？, як пох？дно？ в？д вище зазначено？ проблеми в сучасн？й ？вроп？. А також було проанал？зовано та охарактеризовано основн？ фактори та прояви кризи л？дерства в межах ？вропейського проекту.

       Ключов？ слова: л？дерство, деф？цит л？дерства, ？вропа.

       Abstract

       The work is devoted to the problems of the leadership deficit in Europe, which can be observed over the past few years. Within the framework of this problem, the author considered in general such a phenomenon as a lack of leadership, the problem of the obsolescence of the ideological foundation of the organization, as a derivative of the above mentioned problem in modern Europe. And also the main factors and manifestations of the leadership crisis within the European project were analyzed and characterized.

       Key words: leadership, leadership deficit, Europe.

       деф？цит л？дерство криза ？вропа

       За останн？й пер？од пом？тн？ складнощ？ у пошуку сп？льних р？шень та позиц？й щодо вир？шення тих чи ？нших питань в ？вропейському Союз？. Зниження загального р？вня дов？ри вплинуло на пол？тику в ц？лому ？ тим самим обмежило можлив？сть приймати р？шення з питань формування пол？тики. Деф？цит л？дерства виходить далеко за меж？, тим самим створюючи ситуативну ？загрозу базовим структурам чи фундаментальним ц？нностям та нормам？, адже окр？м загрози ？вропейському економ？чному ？ валютному союзу, це досить сильно вплива？ на здатн？сть ？вропейських держав, л？дер？в та ？нститут？в вир？шувати питання нагального характеру для ？вропейського рег？ону з ч？тким та зрозум？лим п？дходом. Питання деф？циту л？дерства може перерости в питання глибоко？ ？нституц？онально？ кризи у раз？ не вир？шення ц？？？ проблеми, адже розпочавшись спочатку в сфер？ економ？чно？ кризи, надал？ це перероста？ до зменшення рол？ ？символ？чних рамок, що лег？тим？зують соц？ально- пол？тичний порядок ？С？.

       Загалом, Робер Шуман, Жан Моне, Жозеф Беш, Поль-Анр？ Спаак - л？дери, як？ свого часу змогли не просто розробити та розвинуту структуру сучасного ？вропейського Союзу, а над？лити ？？ ？дейною та зм？стовною складовою, що ？ зробило цей проект усп？шним. Питання ВКЕХ？Ту, м？грац？йна криза, питання м？сця ？ рол？ окремих держав в Сп？льнот？, попул？стськ？ настро？ особистостей та держав, пр？оритет нац？ональних стратег？й над колективним ？нтересом -- це все прояви ？дейно-？деолог？чно？ кризи останн？х ш？стдесяти рок？в ？снування орган？зац？？.

       Вказана проблематика зац？кавила досл？дник？в ще в 2013 роц？. Тод？ у наукових колах розпочалися жвав？ дискус？？ щодо кризи ？вропейсько？ ？дентичност？. З'явилася необх？дн？сть переосмислення не лише зм？стовного наповнення пол？тичного життя Сп？льноти, а також переосмислення ？опор？ функц？онування ？С [3]. Мервин К？нг у робот？ ？Яка ？вропа ？ новою?？ зауважив те, що необх？дно ч？тко розум？ти р？зницю м？ж ？сп？льною？ та ？？диною？ пол？тикою в межах Союзу ？ те, що ？сп？льн？сть ？нтерес？в？ не може мати довгострокового впливу для розвитку Орган？зац？？ [9]. Надал？, Стефеном Жабо було запропоновано ？дею деф？циту л？дерства в ？вроп？ як первинно？ причини кризи, що ？сну？ сьогодн？. В？дкритим же залиша？ться питання чи д？йсно ？сну？ цей деф？цит ？ в чому в？н проявля？ться.

       Методолог？чно досл？дження базу？ться на системному п？дход？ ？ метод？ структурно- функц？онального анал？зу, як？ дозволяють розглянути явище, що вивча？ться, у якост？ системи ？нтегрованих ？ пов'язаних елемент？в, а також методах ？ндукц？？ та дедукц？？.

       Мета роботи визначення м？сця та рол？ деф？циту л？дерства в контекст？ розвитку ？вропейського Союзу на сучасному етап？.

       Гер？ Юкл стверджував, що л？дерство в межах ？？рарх？чно？ структури можна розд？лити на три типи в？дпов？дно до поставлених завдань: ситуативне л？дерство окремо？ особи чи держави в раз？ необх？дност？ досягнення зазначено？ мети; колективне л？дерство в раз？ необх？дност？ впровадження колективних завдань; та трансформац？йне л？дерство яке ор？？нтоване на впровадження зм？н та реформ [10, с. 5]. Для нас найц？кав？шими ？ два останн？х типи через те, що саме вони мають безпосередн？й вплив на стратег？чний розвиток ？нтеграц？йних об'？днань.

       Нараз？ в ？вроп？ ч？тко в？дстежу？ться деф？цит л？дерства, що явля？ собою в？дсутн？сть ？нових？ ос？б або груп ос？б, держав чи груп держав, котр？ змогли б переглянути ц？нн？сну систему ？С та переосмислити основн？ ？мперативи, що були закладен？ в орган？зац？ю на момент ？？ створення. Л？дери ж сучасного ？С мають дещо ？нш？ погляди та сприйняття ？вропейських ц？нностей, як？ характеризуються здеб？льшого пр？оритетн？стю нац？ональних, нав？ть особист？сних ？нтерес？в, на в？дм？ну в？д тих, хто був б？ля виток？в формування Союзу [4].

       Варто в？дзначити, що в？дсутн？сть конкретного довгострокового бачення подальшого розвитку будь-яко？ структури призводить до дек？лькох важливих насл？дк？в: по-перше, це стагнац？я загального розвитку; по-друге, поява тригерних зон в д？яльност？ структури; по- трет？, це дестаб？л？зац？я п？дсистеми, системи або рег？ону в якому функц？ону？ структура.

       В межах ？вропейського Союзу ц？ проблеми можна про？люструвати дек？лькома ключовими сюжетами: послаблення рол？ Франц？？ та Н？меччини у процесах д？яльност？ Союзу; проблема BREXITy ？ криза ？де？ економ？чно？ ？нтеграц？？ як основи зародження ？С. ？вропейський Союз з？штовхнувся ？з рядом виклик？в: ф？нансова, м？грац？йна, економ？чна кризи. Союз розвива？ться таким чином, що це говорить про кризу ？нтеграц？йного проекту та кризу ？вропейсько？ св？домост？ на додачу до питання деф？циту л？дерства [1].

       Для усп？шно？ ？нтеграц？？, розвитку ？вропейського Проекту та досягнення високого пол？тичного р？вня необх？дна п？дтримка громадян, проте надал？ вона все б？льше знижу？ться, а також активна та оновлена залучен？сть л？дер？в та ？нституц？й ？вропейського. Як т？льки Союз з？штовху？ться з певними проблемами, викликами, то оч？ку？ться, що вс？ згуртовано протид？ятимуть цьому. Але насправд？, все йде зовс？м навпаки - побоюючись таких самих проблем всередин？ в себе в державах, почина？ значно зростати фактор нац？онал？зму, який ？ призводить до подальших проблем функц？онування ？С.

       Останн？м часом внутр？шню д？яльн？сть ？вропейського Союзу можна охарактеризувати ？з все б？льшим фактором зростаючого нац？онал？зму: переходом держав ？ ？？ представник？в на користь власних/нац？ональних ？нтерес？в ？ в？днесенням наднац？ональних / сп？льних / узгоджених ？нтерес？в, як？ покладалися в основу створення орган？зац？？, на другий план. В межах ？вропейських держав починають формуватися парт？？ та групи прихильник？в попул？стських та нац？ональних настро？в, як？ скептично ставлять до ？С та все б？льше виступають за збереження та ？перш？сть？ нац？ональних ？нтерес？в та пол？тично？ влади держави [5].

       Пол？тичн？ д？яч？ Франц？？ та Н？меччини свого часу в？д？грали одну з ключових ролей у процес？ проектування, побудови та розбудови ？вропейського Економ？чного Сп？втовариства. Тим не менш, на сучасному етап？ можна спостер？гати пр？оритетн？сть власних нац？ональних ？нтерес？в ？ завдань зовн？шньо？ пол？тики на противагу колективним. Сьогодн？ Франц？я розгляда？ ？вропу як ？нструмент за допомогою якого можна примножити власний пол？тичний вплив. Н？меччина ж розгляда？ Союз у якост？ ？нструменту п？дсилення свого економ？чного потенц？алу. Спад л？дерського потенц？алу обох держав було пом？тно ще п？д час переговор？в щодо Конституц？йно？ угоди ？С. Оч？кування щодо кер？вництва французами та н？мцями не справдились, ？ стало зрозум？ло наск？льки в？др？зняються вектори д？й та ц？л？ обох держав.

       Навесн？ 2016 року Дональд Туск, глава ？вропейсько？ ради, був змушений визнати, що ？мр？я про ？дину державу ？вропа з одним сп？льним ？нтересом, з ？диним баченням св？ту ... [нарешт？] з одн？？ю нац？？ю - була лише ？люз？？ю？ [6]. Об'？днання тако？ к？лькост？ р？зних держав, р？зних ？дентичностей, р？зних систем ц？нностей в одну ？державу？ або принаймн？ в одне ？нтеграц？йне об'？днання - не можливо. Адже це завжди буде п？дривати в？дчуття ？дност？ та формування сп？льно？, ？дино？ ？дентичност？ таким чином, що знайти компром？с ус？м цим аспектам (нац？ональним ？дентичностям, системам ц？нностей ？ т д.) буде занадто важко - державам прийдеться ？жертвувати？ сво？ми ？нтересами на користь колективних (переймати та розд？ляти наднац？ональну ？дентичн？сть, колективну), але не вс？ держави готов？ до цього, побоюючись втратити власний суверен？тет. Або принаймн？ держави-члени повинн？ будуть зм？нювати формат стратег？чних комун？кац？？ та формування пол？тик, аби м？н？м？зувати та уникати надал？ фактору нац？онал？зму, а сприяти колективност？ в середин？ проекту.

       Одним ？з прояв？в кризи л？дерства стала криза британсько？ ？дентичност？. Тому, що сумн？ви щодо вступу до ？ЕС були досить вагомими, проте основним фактором на противагу стала в？дсутн？сть прийнятно？ альтернативи. В той же час Лондон намагався ус？ма засобами в？дновити економ？чну м？ць, але ？ не забував про в？йськову силу та про контроль над колон？ями. ？Особлив？ в？дносини？ ？з США використовували, як зас？б збагачення, можлив？сть у будь-який момент поновити свою в？йськову м？ць. При цьому головним завданням було л？дерство у континентальн？й ？вроп？ [2]. В пол？тичному середовищ？ Англ？？ основна проблема полягала саме у в？дсутност？ ？дино？ ？де？ щодо необх？дност？ бути членом ？С. Починаючи з 1960-х рр.: Маргарет Тетчер розглядала ？вропейське дом？нування як загрозу ？дино？ соц？ал？стично？ держави; Тон？ Блер активно виступав за розширення ？С; Найджел Фараж вбачав лише вих？д з ？вросоюзу; Дев？д Кемерон заявив, що в раз？ перемоги ？тор？？ на виборах в？н ？н？ц？ю？ референдум щодо виходу Британ？？ з？ складу ？вропейського Союзу. Щоправда це було радше спробою набрати б？льше голос？в, н？ж реальною об？цянкою [1].

       Л？дерство - це саме той аспект, який виступа？ одним ？з важливих фактор？в для усп？ху проект？в рег？онально？ ？нтеграц？？, але колективн？ гравц？ в межах ？нтеграц？йного об'？днання не виступають гарант？？ю усп？шного л？дерства. ？ прикладом тому виступив початок кризи ？врозони, коли н？ Н？меччина, н？ будь-як？ ？нш？ наднац？ональн？ ？нститути не взяли на себе пост？йну кер？вничу роль задля вир？шення ц？？？ проблеми [11].

       Процес економ？чно？ ？нтеграц？？ в ？С був достатньо забезпечений теоретичними рекомендац？ями, але не мав механ？зм？в контролю та стимул？в до виконання зобов'язань. Виконання загальноприйнятих положень фактично ставало предметом внутр？шньо？ пол？тики кожно？ держави та повн？стю залежало в？д добро？ вол？ держави-члена. Водночас виявився помилковим розрахунок, що вс？ нац？ональн？ уряди держав ？вропейсько？ зони з однаковою наполеглив？стю та в？дпов？дальн？стю зд？йснюватимуть необх？дн？ внутр？шн？ реформи задля п？двищення ефективност？ та конкурентоспроможност？ власних економ？к, ？ економ？ки ？С загалом [2, с. 34-35].

       Економ？чна ？ м？грац？йна кризи, з якими з？ткнулася ？вропа, завдали в？дчутного удару по ？С. Адже економ？чна криза показала, наск？льки велика нер？вн？сть м？ж багатими ？ б？дними державами в склад？ ？С; а великий пот？к ？мм？грант？в з кра？н Африки, Близького Сходу та Аз？？ посприяв розколу ？вропейсько？ сол？дарност？, що явно висв？тлювалося в незгод？ м？ж ？вропейськими кра？нами нав？ть з питань допомоги б？женцям.

       Попри кризу, яку пережива？ ？вропейський проект, ？мов？рн？сть появи нових л？дер？в, як？ зможуть сформувати оновлене бачення д？яльност？ та розвитку Проекту, ？сну？. Проте б？льш？сть опитувань демонстру？ те, що ？вропейська сп？льнота продовжу？ п？дтримувати ？С ？ насправд？ в？рить, що ？х держави не зможуть д？яти окремо та по одинц？ (особливо це притаманно молодим ？вропейцям та нав？ть ？вропейцям, що живуть в державах ？з здеб？льшого попул？стськими л？дерами). Зв？сно б？льш？сть ？з ？вропейсько？ сп？льноти не задоволена тим, як ？С справлявся ？з кризою б？женц？в та м？грант？в, економ？чною кризою, ？ б？льш？сть з них хот？ли би, щоб ？х нац？ональним урядом було повернуто б？льше влади. Проте, зокрема, п？сля ВЯБХ？Ту ？вропейська сп？льнота усв？домила сво？р？дний урок - а саме питання колективних д？й та л？дерства держав-член？в ？С [13].

       На сучасному етап？ функц？онування ？вропейського проекту просл？дкову？ться тенденц？я розмивання п？двалин ？？де？ об'？днано？ ？вропи？ як системо утворюючого концепту ？снування ？вропейського Союзу, проте дана тенденц？я не ？ св？дченням деактуал？зац？？ ц？？？ ？де？ в контекст？ ？зм？стовного наповнення？ процесу функц？онування або нав？ть ？снування ？вропейського Союзу. Скор？ше, вона ？ св？дченням того, що сучасн？ кризов？ явище виступають у якост？ ？ндикатора необх？дност？ повернення до дискус？й щодо ？форми？ орган？зац？？ процес？в [5].

       Таким чином, пом？тна наявн？сть стагнац？？ розвитку ？С (в контекст？ ц？л？сно？ модел？ розвитку), яка обумовлена в？дсутн？стю ч？ткого ？дейного п？д？рунтя розвитку орган？зац？？. Ця проблема ？ насл？дком деф？циту л？дерства в ？вроп？, який виража？ться у в？дсутност？ особи, групи ос？б, держави або групи держав, як？ б змогли переглянути ？застар？л？ ？мперативи мислення？ ？С. Адже саме вони зможуть надати орган？зац？？ ново？ ？дейно？ основи та зм？стовного наповнення.

       Вир？шення питання ？деолог？чно？ та соц？ально？ ？дентичност？ л？дерства в межах ？С сприятиме одночасному формуванню беззаперечно？ та сильно？ лояльност？ до Проекту, що за замовчуванням сприятиме вир？шенню криз та проблем. Сприйняття характеру ？С як складно？, технократично？ регульовано？ держави перетворило його в депол？тизований пол？тичний прост？р разом ？з ？поляризованими？ дебатами, що зосереджуються навколо питань ？деолог？чно？ бази ？С [11].

       Новим л？дерам доведеться модиф？кувати та консол？дувати ？вропейський проект на оновлен？й нац？ональн？й основ？. Зам？сть того, аби пропонувати велик？ федерал？стськ？ концепц？？, потр？бно повернутися до б？льш орган？чного гол？стського бачення сильно？ асоц？ац？？ нац？ональних держав з оновленою формою субсид？арност？, яка буде ур？вноважувати федеральн？ та м？журядов？ аспекти. ？вропейським л？дерам необх？дно д？йсно почати в？дновлювати контроль над сво？ю економ？кою та м？грац？йному пол？тикою нав？ть на сьогодн？шн？х етапах, зокрема модерн？зуючи питання ринково？ економ？ки [13].

       До того всього ж, сучасне питання деф？циту л？дерства т？сно пов'язане та виплива？ саме ？з кризи ？дентичност？. Адже ？вропейц？ ？ дос？ дотримуються концепц？й нац？ональних сп？льнот, що диференц？юються за мовою, етн？чною приналежн？стю та культурою. ？вропейська ？дентичн？сть з ч？ткою сп？льною системою ц？нностей вважа？ться передумовою усп？шно？ майбутньо？ ？нтеграц？？, нараз？ ж ？вропа - досить широке р？зноман？ття народ？в, сп？льнот, культур з？ сп？впадаючими ор？？нтирами, ц？нностями, переконаннями та нав？ть ？дентичностями. В？дсутн？сть ч？тко встановлено？ та визначено？ ？вропейсько？ ？дентичност？ явля？ться одн？？ю ？з основних причин часто згадуваного деф？циту л？дерства та демократ？？ в ？нституц？йн？й структур？ ？вропейського Союзу. Зокрема, наявн？сть ч？ткого поняття ？вропейсько？ ？дентичност？ виступа？ гарантом п？двищено？ лег？тимност？ ？С та в？дносно як？сн？шо？ ？мплементац？？ пол？тик ？С. Хоча нац？ональн？ держави ？ залишаються ключовими гравцями, б？льш？сть ？вропейц？в розум？ють, що ？сну？ потреба т？сно？ м？журядово？ сп？впрац？, аби подолати вс？ кризи ？нтеграц？йного об'？днання.

       Список л？тератури

       1. Баб？й Д., Деф？цит л？дерства в ？вроп？. Зб？рник матер？ал？в науково？ конференц？？ молодих вчених з м？жнародною участю ？Феномен ？вропи: проблеми державотворення？. Льв？в: ЛНУ ？м. Франка, 2018. С. 32-34.

       2. Сн？гир О.В., Гуцал С.А. Трансформац？я ？вропейського Союзу п？д впливом кризи ？врозони. Висновки для Укра？ни: анал？т. доп. / за ред. А.З. Гончарука. Ки？в.: Н？СД, 2012. 64 с.

       3. Прихненко М.？. Основн？ проблеми процесу вступу Великобритан？？ до ？вропейського Економ？чного Сп？втовариства.

       4. Прихненко М.？., Баб？й Д.В. Деф？цит л？дерства в ？вроп？ як загроза сучасн？й систем？ ？вропейсько？ безпеки. Зб？рник матер？ал？в м？жнародно？ науково？ конференц？？ ？Криза сучасно？ системи безпеки: у пошуках нвого м？жнародного порядку？. 2019, Льв？в.

       5. Прихненко М.？., Баб？й Д. ？дея об'？днано？ ？вропи в сучасних реал？ях функц？онування ？вропейського проекту. ？сторичн？ та пол？толог？чн？ досл？дження. Св？товий порядок: рестроспективна перспектива. 2019. № 1 (64).

       6. Coggan P. The Last Vote: The Threats to Western Democracy. London: Penguin Books, 2013. р. 320

       7. EU official Tusk: Idea of one European nation is 'illusion',

       8. Femke Van Esch, The nature of the European leadership crisis and how to solve it. European Political science, 2016.

       9. King, M. “Which Europe Now?”. New York. The New York Review of Books.

       10. Louise Maythorne, JohnPeterson. New model leadership in a new European Union. Paper Series of the Europa Institute, University of Edinburgh. 2010. p. 31.

       11. Magnus G. Schoeller, Leadership in the Eurozone: The Role of Germany and EU Institutions, 2019. Centre for European Integration Research (EIF), Department of Political Science University of Vienna.Vienna, Austria

       12. Michael Kenny, Nick Pearce. Political leadership in an anti-political age. Juncture. 2014. Volume 21. Issue 2. P. 122-130.

       13. Stephen F. Szabo. Europe's Leadership Deficit. The International Spectator. 2016. Volume 51. Issue 4. P. 17-28.

       Размещено на Allbest.ru

       ...