Размещено на http://www.allbest.ru/
？нститут права, психолог？？ та ？нновац？йно？ осв？ти
Нац？онального ун？верситету ？Льв？вська пол？техн？ка？
？ЗАБОРОНА？ ЯК ПОНЯТ？ЙНИЙ ЕЛЕМЕНТ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ
Токарська А.С., д.ю.н., проф., професор кафедри теор？？
права та конституц？онал？зму, Кельман С.М., д.ю.н., проф.,
професор кафедри теор？？ права та конституц？онал？зму, Кельман Р.М.,
асп？рант кафедри теор？？ права та конституц？онал？зму
м. Льв？в
Анотац？я
Анал？з ключового терм？на в сучасн？й л？тератур？ ц？лком зневажений. Тим б？льше за вс？ма доступними джерелами ун？ф？кованого вар？анту використовувано？ категор？？ у сучасн？й правознавч？й теор？？. Хоча водночас не можна стверджувати ？ про повну в？дсутн？сть уваги до поняття ？заборона？.
Об？рунтовано, що поняття заборона поста？ визначальним чинником правового дискурсу. Потреба удосконалення наукових ？дей для правозастосовно？ практики стосу？ться заборони як одного ？з метод？в правового регулювання, а також диференц？ювання меж заборон, як？ регламентують в？дносини в ？нших галузях права (житлове, митне, с？льськогосподарське, п？дпри？мницьке, с？мейне, трудове та ？н.).
Доведено, що терм？нолог？чна недостатн？сть деф？н？ц？？ ？заборона？ п？дтверджу？ неоднозначн？сть ？？ семантики, виявлено？ у ф？лософському, л？нгв？стичному, правовому, психолог？чному та ？н. дискурсах. Це св？дчить про величезну потенц？йну зм？стову сутн？сть функц？онального поняття. Отже, оц？нювати заборону лише ？з крим？нально-правових чи з ф？лософських позиц？й у процес？ законотворчо？ чи правозастосовно？ д？яльност？ не достатньо. Щоб визначити позитивн？ довгостроков？ насл？дки заборонних заход？в, виправданим у застосуванн？ ？ комплексний п？дх？д оц？нювання нормативност？ запропонованих заборон.
Зроблено висновок, що табу п？ддаються просторово-темпоральним трансформац？ям та оц？нкам. Прийнятн？ зм？ни заборон частков？ (тимчасов？) як засоби для пол？пшення морально-психолог？чно？ атмосфери у сусп？льств？ (колектив？). В？д обмежень оч？кують ？ позитивних стимул？в. Проблематика м？жгалузевого функц？онування заборон та ？хня ун？ф？кован？сть - це важлива масштабна робота, яка оч？ку？ свого перспективного розвитку для сфери правового регулювання.
Ключов？ слова: табу, заборона, державна заборона, конвенц？йн？ ？ конверсац？йн？, ун？версальн？, локальн？ й ？ндив？дуальн？ заборони.
Annotation
Tokarska A. S., Doctor of Law., Prof., Professor at the Department of Theory of Law and Constitutionalism, Institute of Law, Psychology and Innovative Education, Lviv Polytechnic National University, Lviv
Kelman S. M., Doctor of Law., Prof., Professor at the Department of Theory of Law and Constitutionalism, Institute of Law, Psychology and Innovative Education, Lviv Polytechnic National University, Lviv
Kelman R. M., Postgraduate Student at the Department of Theory of Law and Constitutionalism, Institute of Law, Psychology and Innovative Education, Lviv Polytechnic National University, Lviv
？ЗАБОРОНА？ ЯК ПОНЯТ？ЙНИЙ ЕЛЕМЕНТ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ
Analysis of the key term in modern literature is completely despised. Especially for all available sources of a unified version of the category used in modern legal theory. Although at the same time it cannot be said that there is a complete lack of attention to the concept of "prohibition".
It is substantiated that the concept of prohibition is a determining factor in legal discourse. The need to improve scientific ideas for law enforcement practice concerns prohibition as one of the methods of legal regulation, as well as differentiation of prohibitions that regulate relations in other areas of law (housing, customs, agricultural, business, family, labor, etc.).
It is proved that the terminological inadequacy of the definition of "prohibition" confirms the ambiguity of its semantics, found in philosophical, linguistic, legal, psychological and other discourses. This indicates the huge potential content essence of the functional concept. Therefore, it is not enough to evaluate the ban only from a criminal law or philosophical standpoint in the process of lawmaking or law enforcement. In order to determine the positive long-term consequences of prohibitive measures, a comprehensive approach to assessing the normative nature of the proposed prohibitions is justified.
It is concluded that taboos are subject to spatial and temporal transformations and evaluations. Acceptable changes to prohibitions are partial (temporary) as a means to improve the moral and psychological atmosphere in society (team). Positive incentives are also expectedfrom restrictions. The issue of intersectoral functioning ofprohibitions and their unification is an important large-scale work that is waiting for its longterm development for the field of legal regulation.
Key words: taboo, prohibition, state prohibition, conventional and conversational, universal, local and individual prohibitions.
Актуальн？сть теми
Щоб збагнути сутн？сть поняття ？заборона？, варто осягнути його етимолог？ю та сучасне функц？онування у правовому регулюванн？. Под？бне маркування виправдане, оск？льки саме в такий спос？б можна простежити наявн？ зм？стов？ прогалини в оц？нках ？ п？дходах використання зазначено？ категор？？ правотворення на сучасному етап？.
Анал？з ключового терм？на в сучасн？й л？тератур？ ц？лком зневажений. Тим б？льше за вс？ма доступними джерелами ун？ф？кованого вар？анту використовувано？ категор？？ у сучасн？й правознавч？й теор？？. Хоча водночас не можна стверджувати ？ про повну в？дсутн？сть уваги до поняття ？заборона？.
До процес？в наукового п？знання долучалися Ю. Баун？н, О. Бучма, В. Грищук, Ю. ？ловська, В. Карасик, М. Тофтул та ？н. Певна самост？йн？сть порушення теми спостер？га？ться у контекст？ правового регулювання серед понять правова заборона, дозволяння, зобов'язування (вел？ння), заборона, юридична заборона.
Масштаби заборон поширюються в сучасному сусп？льств？ у все нових сферах житт？д？яльност？. Результати такого поширення не завжди досягають поставлено？ правово？ мети, а радше навпаки, тому критичний погляд на заборони актуал？зу？ться з метою з'ясування не т？льки ？сутност？ заборонних р？шень не лише емоц？йних, цьогочасних, п？арних, але й ？хн？х об'？ктивних та довгострокових насл？дк？в. В？д заборони оч？куються стимули, результативност？, позитивн？ насл？дки？.
Мета статт？ - анал？з семантично？ сутност？ поняття ？заборона？ у м？ждисципл？нарному вим？р？.
Виклад основного матер？алу
У сучасн？й гуман？таристиц？, на жаль, ун？ф？коване трактування ключового терм？на ？заборона？ в？дсутн？. Не сформована й дос？ р？зноспрямован？сть характеристик. ？хня неун？ф？кован？сть хоча й грунту？ться на концепт？ ？недозволеност？？, ？табуювання？, все-таки ув？дпов？дню？ т？ сфери ？ галуз？, в яких у правовому в？дношенн？ ？ дос？ ？снують недогляди щодо ун？ф？кованост？ та диференц？йованост？ крим？нально？, адм？н？стративно？, цив？льно？ чи м？жнародно-правово？ заборон на етап？ унормування трудових в？дносин.
Наприклад, ？з духовно？ сфери терм？н ？брехня？ чи ？крад？жка？ набува？ розширено？ семантизац？？ заборони скаж？мо, в крим？нальному прав？. Чи навпаки у во？нн？й сфер？, в як？й значна к？льк？сть заборон (наприклад, сучасний колаборац？онал？зм та ？н.) не набувають належного правового вт？лення у законодавчих актах.
Наявн？ висновки стосуються тематичних ？ дискурсивних вид？в заборон, як？ у сво？х способах заборонено？ д？яльност？ п？длягають правовому регулюванню (конвенц？йн？, конверсац？йн？); у зв'язку ？з строгим регламентуванням додержання заборон у сусп？льному житт？ (жорстк？ ？ м'як？), а також за ступенем поширення (ун？версальн？, локальн？ й ？ндив？дуальн？).
В？дтак регламентац？я заборон ус？х р？вн？в та реал？зац？я заборон у р？зних типах дискурс？в актуальна у зв'язку ？з потребою ун？ф？кац？？ б？льше 10 тисяч наявних законодавчих акт？в.
Великий тлумачний словник сучасно？ укра？нсько？ мови так тракту？ поняття ？заборона？: це ？наказ не робити чого-небудь？ [2, с. 376]. Таке стисле визначення синон？м？зу？ться ？з категор？？ю ？табу？ - забороною певних сл？в, д？й тощо, порушення яко？, за упередженими уявленнями людей, неминуче спричиня？ тяжк？ покарання (йдеться про розум？ння заборони у перв？сних племенах ？ рел？г？йних народ？в) [2, с. 1426]. Згадане значення тракту？ться як ？взагал？ яка-небудь заборона？, однак, зауважено: ？у переносному значенн？？. Вважа？мо, що поняття заборони формувалося ще в перв？сному сусп？льств？ на ？рунт？ значення ？табу？. Тому осмислювати ？？ семантику варто починати ？з етимолог？？ табу.
？Табу (в？д пол？нез？йського слова tapu або tabu, що означало заборона) - це негативн？ приписи (категоричн？ заборони) на р？зн？ д？？ людей, порушення яких повинно спричинити в？дпов？дн？ санкц？？？. Виникнення ？хн？ пов'язане ？з регламентуванням ？ регулюванням життя ？ндив？д？в ？ груп (родини, роду, племен та ？н.). Поява табу сформована ？на соц？альн？й, маг？чн？й ？ рел？г？йн？й основ？ в пер？од ？снування перв？сного сусп？льства.
Табу поширювалися на:
？ слова (заборона вимовляти ？мена людей, неб？жчик？в, дух？в, бог？в, назви тварин ？ ？н.);
？ людей (ж？нок, во？н？в, правител？в тощо);
？ т？ло людини ？ частини т？ла;
？ сп？лкування, сексуальн？ ？ шлюбн？ в？дносини, р？зноман？тн？ форми ？ види повед？нки, д？？ повсякденного життя (в？дкриття обличчя, вих？д з житла та ？н.);
？ ？жу ？ питво;
？ тварин. Рослини, р？зн？ предмети ？ символи предмет？в (землю, зброю, амулети тощо), в？дв？дування тих чи ？нших м？сць та багато ？нших.
Досл？дники розр？зняють ？Комун？кативн？ табу як мовно, тематичн？ та контактн？ заборони у сп？лкуванн？.
Це комун？кативн？ традиц？？ уникати певних мовних вираз？в або зач？пати певн？ теми сп？лкування в певних комун？кативних ситуац？ях [12]. Щодо мовних заборон - то це заборона на ？вживання у мовному сп？лкуванн？ нос？？в певно？ культури окремих сл？в ？ словосполучень (наприклад, заборона на вживання нецензурних сл？в).
Тематичн？ табу стосуються повно？ заборони ？для окремих ос？б у конкретних ситуац？ях сп？лкування, розмов на певну тематику？.
？снують контактн？ табу як заборона на будьяк？ форми м？жособист？сного сп？лкування [12].
За недодержання табу, зг？дно з традиц？йними п？дходами вчинялася кара надприродних сил (забобони) у форм？ хвороб або смерт？. Так пояснювали причини т？, хто виконував роль соц？альних контролер？в ？ соц？ального керування.
？з часом у процес？ розвитку сусп？льних уявлень ？ в？дносин склалося розум？ння ц？нностей ？ норм повед？нки, трактування гр？ха, морал？, рел？г？？ ？ права.
Наявн？ чотири основн？ концепц？？ появи семантики ？ функц？онування табу серед багатьох ？нших, як？ не мають особливого впливу на формування наукового бачення ц？？？ категор？？. Перша - пов'язана ？з ？м'ям Джеймса Джорджа Фрейзера - представника англ？йсько？ школи соц？ально？ антрополог？？, рел？г？？знавця, етнолога та ？сторика, вчення якого тепер не ？ визнаним. Як автор 12-томно？ монументально？ прац？ ？Золота г？лка？, вчений систематизував матер？ал про табу у сво？й концепц？？, яка одержала назву ？маг？чна？, що розгляда？ ？заборони як негативну форму практично？ маг？？, яка в？др？зня？ться в？д чаклунства як позитивно？ форми маг？？？.
Друга концепц？я ？з назвою ？рел？г？？знавча？ тракту？ табу як священн？ закони ？ заборони, пов'язан？ ？з в？руваннями в надприродн？ сили. ？？ основоположник теж англ？йський антрополог, в？н же - засновник культурно？ антрополог？？, Едвард Барнетт Тайлор.
Третя концепц？я - психолог？чна, поясню？ табу ？як враження амб？валентних стан？в ？ стосунк？в？, як форму перв？сно？ морал？ й одного з ？пускових механ？зм？в цив？л？зац？？？. Сво？ погляди на цей тип табу виклав психолог, невролог ？ засновник психоанал？зу за походженням австр？йсько？ ？ ？врейсько？ приналежност？ Зигмунд Фрейд.
Четверта концепц？я ？менована як антрополог？чна, ？ за сво？м зм？стом сформованою професором, польсько-англ？йським антропологом, етнографом, соц？ологом та основоположником функц？онально？ школи в антрополог？？ ？ соц？олог？？, доктором ф？лософ？？ Брон？славом Мал？новск？м. Суть ？де？ табу як заборони, на думку вченого, поляга？ у форм？ соц？ального контролю та його р？зних верс？ях ？ комб？нац？ях.
На думку Ю. ？ловсько？, табу - це заборона конвенц？онального характеру, накладена (у т ч. - А. Т) на мовленн？ву д？яльн？сть особи, групи чи певно？ л？нгвосп？льноти. Додержання заборон зумовлю？ться, до прикладу, цензурними, культурними, морально-етичними, соц？ально-пол？тичними факторами [6, с. 222].
Так, не однаковими ？ ментальн？ табу культури р？зних народ？в, як？ набувають свого активного поширення у зв'язку ？з глобал？зац？？ю св？тових сакральних традиц？й, до яких сусп？льство почина？ ставитися все б？льш толерантно. Тобто заборона ста？ культурним феноменом ？ може набувати свого правового утвердження.
Конвенц？ональн？ заборони пов'язан？ ？з комун？кац？？ю в окрем？й соц？альн？й груп？ (？специф？чн？ теми для обговорення, наприклад, сумарн？ доходи особи в Англ？？ та США, питання здоров'я). Такою ？ думка В. Карасика ？ Г Слишк？на ？ щодо ？деолог？чних табу. Наприклад, заборона на цитування [7, с. 25-26].
Ще один р？зновид - це конверсац？йн？ заборони - як сформован？ у сусп？льств？ ？ндив？дуальн？ вимоги щодо додержання заборони. Заувага стосу？ться ？внутр？шньо ？ндив？дуальних, п？дпорядкованих стереотипним межам певно？ культури？.
？сну？ практика заборон, усталена в рел？г？йн？й сфер？. Йдеться про заборону священослужителям зд？йснювати обряд в？дсп？вування тих ос？б, як？ зак？нчили життя самогубством. Такою ж ？ практика заборон на шлюб д？тям, батьки яких не перебувають у шлюб？. Щоправда, тут варто зауважити на заборони, як？ ？снують у р？зних конфес？ях.
Однак найскладн？шою сферою ？ узус права.
В адм？н？стративному прав？ заборона в？днесена до прийом？в, як？ методолог？чно формують правове регулювання: це приписи, зм？ст яких поляга？ у покладенн？ прямих юридичних обов'язк？в не чинити тих чи ？нших д？й в умовах, передбачених правовою нормою.
Оск？льки заборони покладен？ в основу регулювання сусп？льних в？дносин, то вони стосуються не лише адм？н？стративного права, але й ？нших його сфер. Однак заборони методолог？чно правильно розглядати в ？дност？ ？з приписами, заборонами та дозволами. Причому цю просту сукупн？сть варто оц？нювати у в？дпов？дн？й ？дност？ - в пропорц？йно к？льк？сному вим？р？ [13].
Меж？ диференц？ювання адм？н？стративного ？ крим？нального права встановлен？ в？дпов？дно до спрямованост？ ？ характеру в？дпов？дних заборон.
З ？ншими галузями права - митним, правоохоронним, с？льськогосподарським, п？дпри？мницьким таке розмежування складне через в？дносини, як？ регулюються методами як адм？н？стративного, так ？ названих вид？в права. заборона табу правозастосовчий семантичний
Про важлив？сть самого поняття заборона у законодавч？й ？ правозастосовн？й д？яльност？ св？дчить ？ дискус？я в？домих учених у галуз？ крим？нального права.
Крим？нально-правова пол？тика, на думку авторитетного вченого Ю. В. Баул？на, у правов？й держав？ займа？ особливе м？сце з метою протид？？ злочинност？ [8].
Чи заборона виступа？ одним з елемент？в системи заход？в крим？нально-правового характеру? Досл？дники виокремлюють ？негативну (ретроспективну) ？ позитивну (перспективну) крим？нальну в？дпов？дальн？сть, норми яко？ проявляються 1) в усв？домленому дотриманн？ крим？нально-правово？ заборони чи виконанн？ свого крим？нально-правового обов'язку або зд？йсненн？ ним свого суб'？ктивного права？. Така думка В. К. Грищука.
Приверта？ увагу те, що заборона спричиня？ позитивну (перспективну) крим？нальну в？дпов？дальн？сть: вона явля？ собою форму припис？в та ？х реал？зац？？ у крим？нальному закон？, що виявля？ться в усв？домленому дотриманн？ суб'？ктом крим？нально-правово？ заборони чи виконання ним свого суб'？ктивного права, передбаченого законом.
Припинення позитивно？ крим？нально？ в？дпов？дальност？, за твердженням досл？дника В. К. Грищука, теж передбача？ застосування поняття заборони. Йдеться про фактори: 1) припинення чинност？ крим？нального закону, який встановлю？ певну заборону; 2) невиконання суб'？ктом крим？нально-правово？ заборони чи покладеного на нього обов'язку.
У дискус？？ двох вчених, як бачимо, заборона виступа？ регулятором сусп？льних в？дносин, а також м？рою вияву свободи суб'？кт？в цих в？дносин.
Однак, Ю. В. Баул？н вважа？, що з моменту набрання чинност？ крим？нальним законом н？яких крим？нально-правових в？дносин не виника？, як ？ не ？сну？ крим？нально-правових заборон？. ？Заборони не вчиняти певн？ д？？ чи безд？яльн？сть передбачен？ у т. зв. охоронювальних нормах регулятивного приватного ？ публ？чного права？. Тобто, крим？нальний кодекс Укра？ни ？н？чого не забороня？, не встановлю？ крим？нально-правових заборон, а лише м？стить описання вичерпного перел？ку вид？в сусп？льно небезпечно？ повед？нки, що визнаються державою в якост？ злочин？в (склади злочин？в) [8].
Отже, така дискус？йн？сть у розум？нн？ трактування заборон дос？ поки що не вичерпана.
Висновки
Терм？нолог？чна недостатн？сть деф？н？ц？？ ？заборона？ п？дтверджу？ неоднозначн？сть ？？ семантики, виявлено？ у ф？лософському, л？нгв？стичному, правовому, психолог？чному та ？н. дискурсах. Це св？дчить про величезну потенц？йну зм？стову сутн？сть функц？онального поняття. Отже, оц？нювати заборону лише ？з крим？нальноправових чи з ф？лософських позиц？й у процес？ законотворчо？ чи правозастосовно？ д？яльност？ не достатньо. Щоб визначити позитивн？ довгостроков？ насл？дки заборонних заход？в, виправданим у застосуванн？ ？ комплексний п？дх？д оц？нювання нормативност？ запропонованих заборон.
Табу п？ддаються просторово-темпоральним трансформац？ям та оц？нкам. Прийнятн？ зм？ни заборон частков？ (тимчасов？) як засоби для пол？пшення морально-психолог？чно？ атмосфери у сусп？льств？ (колектив？). В？д обмежень оч？кують ？ позитивних стимул？в. Проблематика м？жгалузевого функц？онування заборон та ？хня ун？ф？кован？сть - це важлива масштабна робота, яка оч？ку？ свого перспективного розвитку для сфери правового регулювання.
Л？тература
1. Бучма О. Табу // Ф？лософський енциклопедичний словник / В. ？. Шинкарук (гол. редкол.) та ？н. Ки？в: ？н-т ф？лософ？？ ？мен？ Григор？я Сковороди НАН Укра？ни; Абрис, 2002. 742 с.
2. Великий тлумачний словник сучасно？ укра？нсько？ мови. К.; ？рп？нь: КТФ ？Перун？, 2009. 1736 с.
3. Науковий в？сник М？жнародного гуман？тарного ун？верситету. Сер？я Ф？лолог？я. 2014. № 8. Т. 2.
4. Торфул М. Г Сучасний словник з етики. Житомир: Вид-во ЖДУ ？м. ？. Франка, 2014. 416 с.
5. URL: http//tnik-philology.mgu.od.ua. перегляд 29.07.2021 р.
6. ？ловська Ю. В. Поняття табу та його класиф？колог？？ у сучасному мовознавств？. С. 220-223.
7. Карасик В. И. Запрет и нарушение запрета как коммуникативные действия. Злая материя...: сб. ст. М.: Ладомир, 2005. С. 17-33.
8. Баул？н Ю. В. Фундаментальн？ проблеми крим？нально？ в？дпов？дальност？. URL: https:// newcriminaleode.org.ua. Перегляд 04.09.2021.
9. Туляклв В. О. Моральна адекватн？сть крим？нально-правово？ заборони. Актуальн？ проблеми держави ？ права. 2008. С. 257-261.
10. Дудоров О. О., Хавронюк М. ？. Крим？нальне право / за заг. ред. М. ？. Хавронюка. К.: Ва？те, 2014. 944 с.
11. Баштанник В. В., Шумля？ва ？. Д. Адм？н？стративне право. Дн？про: ДР？ДУ НАДУ, 2018. 200 с.
12. URL: https://studfile.net>preview.
13. URL: https://arm.nalau.kiev.ua. Перегляд 04.09.2021.
References
1. Buchma O. Tabu // Filosofskyi entsyklopedychnyi slovnyk / V I. Shynkaruk (hol. redkol.) ta in. Kyiv: In-t filosofii imeni Hryhoriia Skovorody NAN Ukrainy; Abrys, 2002. 742 s.
2. Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy. K.; Irpin: KTF ？Perun？, 2009. 1736 s.
3. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Seriia Filolohiia. 2014. № 8. T. 2.
4. Torful M. H. Suchasnyi slovnyk z etyky. Zhytomyr: Vyd-vo ZhDU im. I. Franka, 2014. 416 s.
5. URL: //tnik-philology.mgu.od.ua. perehliad 29.07.2021 r.
6. Ielovska Yu. V. Poniattia tabu ta yoho klasyfikolohii u suchasnomu movoznavstvi. S. 220-223.
7. Karasik V. I. Zapret i narushenie zapreta kak kommunikativnye dejstvija. Zlaja materija: sb. st. M.: Ladomir, 2005. S. 17-33.
8. Baulin Yu. V. Fundamentalni problemy kryminalnoi vidpovidalnosti. URL: https:// newcriminaleode.org.ua. Perehliad 04.09.2021.
9. Tuliakov V. O. Moralna adekvatnist kryminalno-pravovoi zaborony. Aktualni problemy derzhavy i prava. 2008. S. 257-261.
10. Dudorov O. O., Khavroniuk M. I. Kryminalne pravo / za zah. red. M. I. Khavroniuka. K.: Vaite, 2014. 944 s.
11. Bashtannyk V. V., Shumliaieva I. D. Administratyvne pravo. Dnipro: DRIDU NADU, 2018. 200 s.
12. URL: https://studfile.net>preview.
13. URL: https://arm.nalau.kiev.ua. preview 04.09.2021.
Размещено на Allbest.ru
...