Размещено на http://www.allbest.ru/

       Размещено на http://www.allbest.ru/

       Размещено на http://www.allbest.ru/

       ？АРАБСЬКА ВЕСНА？: ВПЛИВ НА ПОЛ？ТИЧН？ ПРОЦЕСИ В РЕГ？ОН？

       Смирнова К.？.

       Здобувач кафедри пол？толог？？ Донецького нац？онального ун？верситету

       Автор анал？зу？ теоретичн？ п？дходи, як？ застосовуються до досл？дження сутност？, причин виникнення ？ насл？дк？в масштабних протест？в ？ повстань на арабському сход？, як？ отримали назву ？арабсько？ весни？, зокрема теор？й революц？？ ？ соц？альних рух？в, демократичного транзиту, демонстрац？йного ефекту ？ дифуз？？.

       Ключов？ слова: ？арабська весна？, революц？я, народн？ рухи, режимн？ трансформац？？.

       Автор анализирует теоретические подходы, которые применяются к исследованию сущности, причин возникновения и последствий масштабных протестов и восстаний на арабском востоке, получивших название ？арабской весны？, в частности теорий революции социальных движений, демократического транзита, демонстрационного эффекта и диффузии.

       Ключевые слова: ？арабская весна？, революция, народные движения, режимные трансформации.

       арабська весна демократичний транзит

       In the article the author examines different theoretical approaches that are applied to the study of nature, roots and results of the large-scaleprotests anduprisings in the Arabworld, known as the ？Arab Spring？, in particular the theoriesof revolution, social movements, democratic transition, demonstration effectand diffusion.

       Key words: ？ArabSpring？, revolution, popular movements, regime transformations.

       Минуло майже три роки п？сля початку перших народних виступ？в в Тун？с？, як？ спровокували масштабну протестну хвилю по всьому арабському св？ту ？ призвели до усунення в？д влади диктатор？в в чотирьох кра？нах рег？ону, похитнули режими у дек？лькох ？нших, породивши над？？ на швидкий к？нець ？ери авторитаризму？. Однак, перш？ оптим？стичн？ оч？кування дуже швидко зм？нились скептицизмом щодо позитивного виходу ？арабсько？ весни？ -- таку назву отримали под？？ -- коли повстання ？ рухи протест？в зустр？лися з？ ст？йким режимним спротивом, а на зм？ну ？дност？ антиавторитарних коал？ц？й прийшов розкол ？ загострення ？деолог？чних конфл？кт？в, що ？нколи приймали насильницьк？ форми, в？дносно мирн？ протести переросли у збройн？ протистояння.

       В？дображенням складност？ пол？тичних процес？в на арабському сход？, неоднозначност？ ？х результат？в стали запекл？ дискус？？ щодо визначення под？й ？ ？х потенц？йних насл？дк？в. Досл？дники почали шукати шляхи, як？ допомогли б проникнути у сутн？сть ？ причини неоч？куваного для них феномену. Актуальн？сть дано？ проблематики обумовлю？ться не т？льки вагомим впливом арабських кра？н на пол？тичну динам？ку рег？ону ？ св？ту в ц？лому, але й виникненням под？бних до ？арабсько？ весни？ рух？в протесту в ？нших кра？нах -- ？зра？л？, ？спан？？, Грец？？, ？нд？？, Туреччин？ тощо. На нашу думку, анал？з под？й в арабському св？т？ допоможе глибше зрозум？ти тенденц？？ сучасного пол？тичного розвитку, а також збагатити теор？？ пол？тичних зм？н.

       ？стор？ограф？я ？арабсько？ весни？, яка притягнула до себе увагу багатьох науковц？в у р？зних частинах св？ту, сьогодн？ нал？чу？ сотн？ статей ？ масштабних досл？джень. Однак теоретико-методолог？чний аспект проблеми, на наш погляд, не отримав достатнього висв？тлення. Б？льш？сть автор？в зосереджу？ться на поточних под？ях, засновуючи анал？з на ？апр？орних？ теоретичних схемах ？ концептах, обраних в？дпов？дно до власних погляд？в без достатнього попереднього об？рунтування, будь то ？революц？я？, ？демократичний транзит？ тощо. Можливо, теоретичн？ слабкост？ ？х роб？т пов'язан？ з труднощами переходу в？д пояснень стаб？льност？, витривалост？ авторитаризму, характерних для близькосх？дних досл？джень протягом багатьох рок？в, до необх？дност？ осмислювати динам？чн？ процеси.

       Серед науковц？в, як？ звертаються до теоретичних проблем досл？дження ？арабсько？ весни？, сл？д згадати Л. Вея [27], Л. Даймонда [18], Х. Дабаш？ [16; 17], Б. Айята [15], Д. Соренсена [22]. Роботи Х. Дабаш？ ？ Б. Айята вир？зня？ широта анал？зу ？ розгляду под？й у контекст？ рег？ональних ？ глобальних трансформац？й, зокрема завершення ери ？постколон？ал？зму？ ？ пов'язаних з ним ？деолог？й, перетворення громадянських рух？в на основну руш？йну силу пол？тичних зм？н. Серед роб？т рос？йських досл？дник？в глибиною осмислення вир？зняються статт？ ？. Кудряшово？ [4; 5], М. Сапроново？ [8]. ？. Кудряшова розгляда？ под？？ через призму дестаб？л？зац？？ пол？тичних режим？в. Вона п？дкреслю？ автохтонну природу протест？в ？ висловлю？ думку щодо зародження п'ято？ хвил？ демократизац？？. М. Сапронова анал？зу？ причини революц？й, особливу увагу звертаючи на наявн？сть внутр？шн？х сусп？льно-пол？тичних протир？ч, а також м？жнародн？ фактори. Стаття ще одного рос？йського досл？дника, К. Тру？вцева [11], присвячена анал？зу ходу заворушень в арабських кра？нах, технолог？й ？х розвитку, учасник？в ？ структур, зад？яних у под？ях, в контекст？ процесу глобально？ политично？ турбулентност？. Варто зазначити, що в Укра？н？ ？арабська весна？ не стала предметом детального вивчення. Певним чином ？？ торкаються Ж. ？гошина [3], ？. Семиволос [9], В. Юрчак [13]. В. Степаненко [10] проводить аналог？？ м？ж укра？нським Майданом-2004 ？ його насл？дками ？ ？арабською весною？, демонструючи, що усп？шна революц？я ？ демократизац？я залежать не ст？льки в？д вуличних акц？й, ск？льки в？д здатн？стю сусп？льства сформувати потребу в сво？му власному оновленн？ та захищати сусп？льн？ зм？ни.

       У статт？ ми ставимо за мету проанал？зувати можлив？ теоретико-методолог？чн？ п？дходи до вивчення сутност？ ？ причин хвил？ масових протест？в ？ повстань в рег？он？, як？ отримали назву ？арабсько？ весни？, оц？нити ？х пояснювальний потенц？ал ？ спробувати в？днайти власний теоретичний шлях, який дозволив би надати адекватн？ ？нтерпретац？？ цього феномену.

       Основн？ труднощ？ концептуал？зац？？ ？арабсько？ весни？ полягають у незавершеност？ процесу зм？н, як？ вона породила, продовженн？ боротьби ？ неоднозначност？ результат？в протистояння м？ж авторитарними режимами ？ опозиц？？ю в окремих кра？нах, а також р？зних тра？ктор？ях, як？ отримала ？арабська весна？ -- в？д незначних виступ？в до масштабних перетворень, в？д мирних протест？в до громадянсько？ в？йни ？ розколу держави. Останн？й момент обумовив виникнення ？де？ щодо неможливост？ розробки сп？льного теоретичного ？нструментар？ю ？ розгляду ？арабсько？ весни？ як ц？л？сного феномену.

       На нашу думку, останню все ж таки доц？льно розглядати як ？дине явище, хоча ？ з врахуванням локально？ специф？ки ？？ прояву в окремих кра？нах. Митт？в？сть, з якою прагнення зм？н ？ настро？ протесту охоплювали р？зн？ прошарки сусп？льства на величезн？й територ？？ арабського Сходу, приблизно однакова тактика д？й протестувальник？в, схож？сть гасел ？ ц？лей, пост？йн？ посилання на под？？ в сус？дн？х кра？нах як на частину сп？льного п？дйому, в？дчуття вза？мно？ сол？дарност？ п？дтверджують доречн？сть ？х бачення як ？дино？ ？хвил？？.

       Саме хвилепод？бний характер протест？в, як？ з дивною митт？в？стю охоплювали державу за державою, викликав аналог？？ ？з попередньою хвилею зм？н рег？онального масштабу -- ？оксамитовими революц？ями？ 1989-1990 рр. у Сх？дн？й та Центральн？й ？вроп？ [25]. Д？йсно, обидв？ були по？днан？ з пробудженням сусп？льства, масштабними рухами протесту, як？ кинули виклик авторитарним глибоко вкор？неним силам. Деяк？ досл？дники стверджували, що повстання на Близькому Сход？, пров？щають пол？тичн？ трансформац？？ наст？льки ж значн？, як ？ в 1989 р. являють собою хвил？ демократичних революц？й, обумовлен？ прагненнями до свободи [24, с. 23-24]. Зокрема рос？йська досл？дниця Кудряшова ？. зазнача？, що под？？ ？арабсько？ весни？ сл？д розглядати як ？рух в？д режиму гегемон？？ до режиму участ？？, як п'яту хвилю демократизац？？, яка зап？знилась ？з причини м？цних позиц？й авторитаризму на Близькому Сход？ [4].

       Розглядаючи под？？ з ц？？？ перспективи, лог？чно було б звернутися до теор？？ демократичних транзит？в у якост？ пояснювального ？нструменту. Однак наск？льки адекватними ？ оц？нки ？арабсько？ весни？ як чергово？ хвил？ демократизац？？.

       На це питання важко в？дпов？сти однозначно. З одного боку, очевидно, що люди повстали проти свав？лля та диктатури авторитарно？ влади. Це доводять вимоги демократичних реформ ？ свободи, як？ висувались практично у вс？х кра？нах ？арабсько？ весни？ [11, с. 32-33]. Нав？ть там, де повалення режим？в не стояло на порядку денному, протестувальники вийшли на вулиц？ заради зм？н, як？ зробили б уряди б？льш демократичними ？ п？дзв？тними, надали б громадянам реальн？ можливост？ впливати на процес прийняття р？шень у держав？.

       ？ все ж таки нам зда？ться, демократ？я тут не ？ метою в соб？, демократ？？ю заради себе само？. Учасники протест？в, насамперед, палко прагнули свободи, яка б дозволила ？м робити св？й власний виб？р, покласти край корупц？？, пол？тичному кум？вству, непотизму та репрес？ям [23, с. 5]. Для багатьох протести були не просто прагненням в？льно обраного уряду. Вони включали ц？лий наб？р вимог, зокрема забезпечення соц？ально-економ？чних прав ？ г？дного життя.

       Але найголовн？шим ？ те, що уявлення протестувальник？в ？ повстанц？в щодо майбутнього мали довол？ розпливчастий характер. За влучними висловом С. Жижека, вони являли собою дух революц？？ без само？ революц？？ -- тобто без конкретно？ програми зм？н. На в？дм？ну в？д революц？й у Сх？дн？й ？вроп？ в 1989 роц？, як？ були св？домо нац？лен？ на трансформац？ю деспотичних орган？в управл？ння у л？беральн？ демократ？？ на кшталт кра？н Зах？дно？ ？вропи, арабськ？ повстання не передбачали ч？тко？ модел？ держави [20]. В них приймали участь представники р？зних прошарк？в населення з в？дм？нними порядками денними. Тимчасова ？дн？сть була заснованою скор？ше на ненавист？ до попереднього режиму, н？ж на наявност？ позитивно？ стратег？？ перетворень, в результат？ чого утворен？ п？д час протистояння антиавторитарн？ коал？ц？？ швидко розпадалися п？сля досягнення першочергово？ мети -- усунення кер？вника держави в？д влади. Нав？ть серед т？？？ частини учасник？в протест？в, яка д？йсно прагнула перебудови пол？тичних систем на основ？ принцип？в демократ？？, р？вних прав для вс？х громадян, не було ч？ткого уявлення щодо ？х зм？сту ？ шлях？в ？х вт？лення у життя.

       Якщо посткомун？стичн？ трансформац？？ вели до реального просування шляхом демократичних реформ, то за результатами ？арабсько？ весни？ на даний момент т？льки в одн？й кра？н？ -- Тун？с？ -- можна констатувати певн？ зрушення у форм？ правл？ння, як？, однак, ще не стаб？л？зувались, адже нова Конституц？я перебува？ у стад？？ розробки ？ нин？шн？й пол？тико-？нституц？йний дизайн ма？ тимчасовий характер. Отже не можна скидати з розрахунк？в потенц？ал в？дновлення реставрац？йних тенденц？й. В Л？в？？, де також в？дбулося повалення диктатури, створення нових пол？тичних ？нститут？в стика？ться з багатьма проблемами, найголовн？шою з яких ？ надзвичайна слабк？сть центрального уряду ？ фактичний розкол держави, яка перебува？ на меж？ колапсу. В ？гипт？ стар？ авторитарн？ структури влади залишились недоторканими, що полегшило в？дновлення ？дореволюц？йного？ статус-кво п？сля ？народного в？йськового перевороту？ ？ усунення в？д влади президента Мохаммада Мурс？.

       Таким чином, теор？？ демократичного транзиту не здатн？ забезпечити адекватного пояснення сутност？, причин ？ насл？дк？в зм？н. Одночасно ？хвилепод？бн？сть？ ？арабсько？ весни？ робить можливим залучення теор？？ демонстрац？йного ефекту ？ дифуз？？, яка використовувалась у тому числ？ ？ при анал？з？ ？хвиль демократизац？？. Вони частково пояснюють час виникнення ？ б？льш-менш схож？ форми, як？ отримували рухи протест？в у р？зних структурних контекстах. Географ？чна близьк？сть, культурна ？ етн？чна спор？днен？сть, певна под？бн？сть попереднього пол？тичного ？ соц？ально-економ？чного розвитку, по-перше, обумовлювали вза？мний вплив арабських кра？н одна на одну, а по-друге, вказували на можливу наявн？сть сп？льних законом？рностей, як？ керують шляхом ？х ？сторично？ зм？ни.

       Ми можемо зробити припущення, що в окремих державах повстання так ？ не в？дбулися б або вибухнули значно п？зн？ше, якби не приклад сус？д？в. Усп？хи учасник？в революц？йних рух？в очевидно надихали ？х ？колег？ в ？нших частинах рег？ону. Вони частково коп？ювали засоби д？й, використовували вдал？ ноу-хау попередник？в -- орган？зац？ю протест？в через соц？альн？ мереж？, використання ？нтернету задля поширення ？нформац？？ ？ моб？л？зац？？ тощо. Пад？ння диктатора в Тун？с？ продемонструвало можлив？сть його усунення шляхом мирних демонстрац？й, ？ аналог？чна тактика була п？дхоплена революц？онерами в ？гипт？, ？мен？, Бахрейн？, Сир？？ тощо.

       Теор？я демонстрац？йного ефекту ？ дифуз？？ опозиц？йних тактик сама собою ？ недостатньою для розум？ння як причин вибуху, так ？ вар？ац？й тра？ктор？й розвитку: чому т？льки в окремих кра？нах рух протесту перетворився на революц？йний, до того ж в одних з них збер？г св？й б？льш-менш мирний характер, а в ？нших перейшов у стад？ю насильницько？ конфронтац？？

       Що обумовлювало його усп？х або, навпаки, невдачу у досягненн？ ц？лей

       Чому в окремих кра？нах громадяни залишились пасивними ？ не п？ддались впливу сус？д？в.

       Ц？ питання вимагають адекватного пояснення.

       Враховуючи частоту використання терм？ну ？революц？？？ для позначення ？арабсько？ весни？, доц？льно проанал？зувати пояснювальн？ можливост？ в？дпов？дних теор？й. Серед досл？дник？в нема？ ？дино？ точки зору на даний предмет. На думку одн？？？ групи, протести ？ повстання в рег？он？ являють собою справжню хвилю революц？йних зм？н. ？Скептики？ наголошують на тому, що вживання терм？ну ？революц？？？ ？ переб？льшенням, використовуючи зам？сть нього поняття державних переворот？в, невдалих повстань, нав？ть орган？зованих ？ноземними силами ？заколот？в？.

       За думкою науковц？в, як？ зайняли компром？сн？ позиц？？ [14; 17], неможливо поки що точно визначити революц？йн？сть под？й у зв'язку з ？х незавершен？стю. Анал？з феномену ？ вс？х його навколишн？х фактор？в ？ процесом, який вимага？ розум？ння його динам？ки в ц？лому ？ здатност？ читати сценар？й под？й, що розгорнулися, в？д моменту ？х початку ？ до к？нця [26, C.35]. У зв'язку з цим Х. Дабаш？ нада？ перевагу використанню найменування ？под？？？ зам？сть ч？тких формулювань ？ пошуку визначень, а також наголошу？ на необх？дност？ врахування специф？ки кра？н [19, с. 116]. Аналог？чним чином С. Ам？н попереджа？ проти надм？рного акценту на сп？льних рисах ？ застер？га？ в？д узагальнень. Спокуса терм？ну ？революц？я？ велика, але вона повинна дати дорогу тверезому та заснованому на емп？риц？ анал？зу поза терм？нолог？？ю. До туману деф？н？ц？й треба ставитись, не намагаючись знайти правильну характеристику, а призупиняючи або в？дкладаючи це завдання [19, с. 117].

       В ц？лому погоджуючись ？з згаданими точками зору, ми вважа？мо, що анал？з под？й вимага？ наявност？ ор？？нтир？в ？ розташування явища у певн？й систем？ координат. Досл？дження його причин ？ насл？дк？в неможливо зд？йснити без розум？ння сутност？.

       Теор？？ революц？？ можуть надати часткову допомогу у цьому питанн？. У ход？ ？х розробки та ？сторичного розвитку були сформульован？ критер？？ для характеристики масштабних процес？в пол？тичних зм？н, пов'язаних ？з масовими д？ями поза ？снуючими пол？тичними ？нститутами. Узагальнюючи ？х, в？дм？тимо, що справжню революц？ю в？др？зняють високий р？вень публ？чно？ участ？ за межами ？снуючих пол？тичних ？нститут？в, розмах, ？нтенсивн？сть виступ？в проти д？ючо？ влади, об'？днання широких прошарк？в населення у прагненнях зм？н, ？х ор？？нтац？я на фундаментальн？ перетворення ？ злам системи соц？альних ？ пол？тичних в？дносин, високий р？вень конфл？ктност？ протистояння.

       Найб？льш важливою характеристикою революц？？ ？ результати, як？ передбачають не просто скинення уряд？в ？ зам？ну одн？？？ групи ел？ти на ？ншу, а глибок？ зрушення у пол？тико-？нституц？йних структурах, принципах функц？онування пол？тично？ системи, основах лег？тимност？. Революц？я повинна нести не т？льки й не ст？льки руйн？вний потенц？ал, але у першу чергу -- творчий [6,с. 27]. Вона ？ вт？ленням фундаментально？ потенц？йно？ здатност？ людини творити пол？тичн？ зм？ни [1, с. 7]. Що стосу？ться насильницьких засоб？в д？й, як？ часто розглядаються як нев？д'？мна ознака революц？йного конфл？кту, то на наш погляд, вона не ？ обов'язковою, адже ？стор？я довела можлив？сть зд？йснення революц？？ без застосування збро？.

       За критер？？м результат？в, а саме здатн？стю народних виступ？в вести до фундаментальних зм？н у характер？ пол？тичних систем, ？арабська весна？ навряд чи може розглядатись як ？хвиля революц？й？. У б？льшост？ кра？н рег？ону вона мала або незначн？ пол？тичн？ насл？дки (Йордан？я, Марокко, Алжир), або потенц？йн？ революц？？ були ？перехоплен？？ ел？тними групами ？ перетворились на звичайн？ перевороти (？гипет, ？мен). Б？льш того, ？нколи протестувальники нав？ть не ставили за мету усунення правлячих кер？вник？в в？д влади ？ радикальну зм？ну основ пол？тичного устрою. В？дносно ？усп？шн？？ революц？？, зокрема в Тун？с？, постають одиничними ？щасливими？ випадками, коли потенц？ал протесту трансформу？ться у процес переходу в？д одного типу режиму до ？ншого на ？нституц？йному р？вн？.

       На нашу думку, б？льш виваженим ？ визначення ？арабсько？ весни？ як масштабного народного руху за пол？тичн？ та економ？чн？ зм？ни, який реал？зував себе у р？зних формах в окремих кра？нах рег？ону -- в？д обмежених протест？в ？ локальних заворушень до загальнонац？онального повстання ？ революц？？.

       Зг？дно ？з визначенням П. Штомпки, рухи -- це особливий р？зновид колективних д？й, спрямований на зд？йснення соц？альних зм？н, що розвиваються в межах неформальних, поза？нституц？йних систем [12, с. 166]. ？х характеризують наступн？ риси:

       1. Колективн？сть людей, що д？ють сп？льно.

       2. ？дн？сть в？дносно мети колективних д？й а саме -- зм？н у сусп？льств？.

       3. Колективн？сть в？дносно диффузна, з низьким р？внем формально？ орган？зац？？.

       4. Д？？ мають високий ступ？нь стих？йност？ ？ не приймають ？нституц？о- нал？зованих, застиглих форм [12, с. 339].

       В ？арабськ？й весн？？ ми побачили масштабний прояв цих ознак: раптовий вих？д на арену пол？тичного життя тисяч ？ м？льйон？в громадян --представник？в р？зних соц？альних прошарк？в, як？ прагнули зм？н ？ взяли ？н？ц？ативу ？х реал？зац？？ у власн？ руки через не？нституц？йн？, стих？йн？ форми участ？, пряму д？ю. Основу ？х ？дентичност？ складали не класовий, соц？ально-економ？чний або профес？йний статус, а сп？льн？ ？деали ？ ц？нност？ [7, с. 115-116]. Учасники д？яли переважно за межами формальних орган？зац？й, об'？днан？ боротьбою за справедлив？сть, свободу, р？вн？ права, л？кв？дац？ю диктатури ？ свав？лля влади - момент, який не здатн？ пояснити класичн？ теор？？ революц？й, адже вони розглядають народн？ виступи переважно через призму функц？онування заданих структур ？ групових ？нтерес？в.

       Нам зда？ться доречним по？днання теор？й соц？альних рух？в ？ революц？？. Якщо остання у р？зних ？？ п？дходах нада？ добре розум？ння р？зноман？тних фактор？в, як？ сприяють формуванню передумов народних виступ？в -- соц？ально-економ？чних, пол？тичних, культурних, м？жнародних, -- то перша забезпечу？ нас необх？дними ？нструментами анал？зу ？х сили та слабкост？, динам？ки, стад？й, за якими вони розвиваються, а пот？м в？дходить у небуття ？стор？？ п？сля виконання певних функц？й ？з сусп？льно-пол？тичних перетворень.

       П？дводячи п？дсумки, хот？лося б зазначити, що процес зм？н в арабському св？т？ не завершився: протести ？ повстання стали першим кроком, який запустив масштабн？ трансформац？？ не т？льки характеру режим？в в окремих кра？нах, але й рег？онального балансу сил. Революц？я в одн？й кра？н？ завжди ？ надзвичайно складним процесом, передбача？ вплив численних фактор？в, як？ утворюють складн？ вза？мозв'язки. Коли ми досл？джу？мо ц？лу сер？ю протест？в, повстань, революц？й, що, з одного боку, мають п？д собою сп？льну основу, а з ？ншого, кожний окремий випадок ？ ун？кальним ？ обумовленим специф？чною конф？гурац？？ю детерм？нант, розробити пояснювальну схему ста？ набагато складн？шим. Головний момент тут -- уникати спрощень ？ спокуси втиснути под？ю у рамки певно？ теор？？, звертати увагу не т？льки на сп？льне, але й на ？ндив？дуальне ？ намагатись зрозум？ти под？？ у багатоман？тност？ ？х смисл？в.

       Список використаних джерел:

       1. Арендт Х. О революции / Х. Арендг; Перевод И. Косич. -- М.: Европа, 2011.--464 с.

       2. Голдстоун Дж. К теории революции четвертого поколения / Дж. Голдстоун // Логос. -- N° 5 (56). -- 2006. -- С. 58-103.

       3. ？гошина Ж. Б. Трансформац？я арабських кра？н у контекст？ процес？в глобал？зац？？: автореф. дис.... канд. пол？т. наук: 23.00.04 / Ж. Б. ？гошина; Нац. ун-т ？Одес. юрид. акад？. -- О., 2011. -- 19 с. -- укр.

       4. Кудряшова И. В. Внутренние и внешние факторы современных общественно-политических трансформаций в арабском мире // Расширенные тезисы доклада на заседании Ученого совета ИНИОН РАН, 24 ноября 2011 г. http://www. inion. ru/files/File/ inion_2011_11_24_kudryashova. pdf

       5. Кудряшова И. В. Режимные трансформации на современном арабском востоке / И. В. Кудряшова // Политическая наука: Науч. журн. / РАН. ИНИОН. Центр социал. науч.-информ. исслед. Отдел полит. науки; Росс. ассоц. полит. науки. -- М., 2012. -- N° 3: Политические режимы в XXI веке: Институциональная устойчивость и трансформации / Ред.-сост. номера Панов П. В., Харит онова О. Г. -- 336 с. [С. 160-179].

       6. Магун А. Под？я революц？？ / А. Магун // ？. --№34. --2004. -- С. 26-46

       7. Павлова Т. В. Социальные движения как фактор трансформации институциональной среды: проблемы теории. 18.08.2008 [Электронный ресурс]. -- Режим доступа: http://www. civisbook. ru/files/File/Pavlova_5_08.pdf

       8. Сапронова М. Генезис арабских революц？й / М. Сапронова // Международные процессы. -- Т 9. -- № 3 (27).--сентябрь- декабрь 2011 [Электронный ресурс]. -- Режим доступа: http:// www. intertrends. ru/twenty-seventh/15.htm

       9. Семиволос ？. Тун？с ？ ？гипет ？ продовженням под？й 2004 року в Укра？н？// Круглий ст？л ？Вплив на ？вропу пол？тично？ ситуац？？ в арабських кра？нах？. -- К., ？нститут Горшен？на. -- 04.02.2011 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http://www. kipu. org. ua/Projects/projects_31.html

       10. Степаненко В. Дедемократизац？яв Укра？н？ в контекст？ дилем сучасно？ л？берально？ демократ？？ / В. Степаненко // Агора. Переосмислюючи демократ？ю: Укра？на ？ св？товий контекст. -- Вип. 10. -- К.: Стилос, 2011. -- 160 с.

       11. Труевцев К. М. ？Арабская весна？: ход, акторы, технология, промежуточные результаты / К. М. Труевцев // Полития: Анализ. Хроника. Прогноз. -- 2012. -- № 1. -- С. 21-32.

       12. Штомпка П. Социология социальных изменений / П. Штомпка. -- М.,1997. -- 223 с.

       13. Юрчак В. ？Арабська весна？: франко-американська позиц？я / В. Юрчак // Г？лея. Зб. наукових праць. -Ки？в, 2013. -- Вип. 75 (№8). -- 588 с.

       14. Amin Samir. The Arab Revolutions: a Year After / Samir Amin // Interface: a Journal For and About Social Movements.--Volume 4 (1). -- May, 2012. -- P. 33 -- 42.

       15. Bayat Asef. A New Arab Street in post-Islamist Times / Asef Bayat // Foreign Policy. -- January, 2011 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http://mideast. foreignpolicy. com/posts/2011/01/26/a_ new_arab_street

       16. Dabashi Hamid. Zizek and Gaddafi: Living in the Old World / Hamid Dabashi. -- 1 September, 2011 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу:

       17. http://www. aljazeera. com/indepth/opinion/2011/08/201183 113418599933.html Dabashi Hamid. The Arab Spring: The End of Postcolonialism / Hamid Dabashi. -- London: Zed Books. -- 2012. -- 296 с.

       18. Diamond Larry. A Fourth Wave or False Start?Democracy After the Arab Spring / Larry Diamond. -- 22.05.2011 [Електронний ресурс]. --Режим доступу: http://www. foreignaffairs. com/ articles/67862/larry-diamond/a-fourth-wave-or-false-start#

       19. Haddad Bassam. Syria and Authoritarian Resilience / Bassam Haddad // Interface: a Journal For and About Social Movements. -- Volume 4 (1). -- May, 2012. -- P. 113-130.

       20. Klug T. BonfireoftheExperts: theArabUprisingsandthelsraeli- PalestinianQuestion / Т Bassam // June 1, 2011 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http://www. opendemocracy.

       net/tony-klug/bonfire-of-experts-arab-uprisings-and- israeli-palestinian-question?utm_source=feedblitz&utm_ medium=FeedBlitzEmail&utm_content=201210&utm_campaign=0

       21. Nigam Aditya. The Arab upsurge and the ？viral？ revolutions of our times / Aditya Nigam // Interface: a Journal For and About Social Movements. -- Volume 4 (1). -- May, 2012. -- P.165-177.

       22. Sorensen David. TransitionsintheArabWorldSpringorFall / David Sorensen // Strategic Studies Quarterly. -- Fall, 2011. -- Р. 22-49.

       23. The Arab Spring: Transition to Democracy at a Crossroads //The International Idea Democracy Forum. -- Madrid, Spain. -- 28-29 November, 2011.--25 с.

       24. The Revolutionsin Tunisiaand Egypt. The Peoplewithou tPopulism // Perspective. --2 May, 2011. -Heinrich Boll Stiftung.--262 p. -- Р. 22-27.

       25. Ulrichsen Kristian. The Arab 1989 revisited / Kristian Ulrichsen, David Held.--27.09.2011 [Електронний ресурс]. --Режим доступу: http://www. opendemocracy. net/

       26. Yaakoub Hussein. Revolutions for Democracy / Hussein Yaakoub // Perspective. -- 2 May, 2011. --Heinrich Boll Stiftung.--262 p. -- Р. 35-43.

       27. Way Lucan. The Lessons of 1989 / Lucan Way // Journal of Democracy.--October 2011. -- Volume 22, Number 4. -- C.17-26.

       Размещено на Allbest.ru

       ...