Размещено на http://www.allbest.ru/

       Харк？вський нац？ональний економ？чний ун？верситет ？мен？ Семена Кузнеця

       ？THINK TANKS？ ЯК СУЧАСН？ АКТОРИ СВ？ТОВО？ ПОЛ？ТИКИ: БОРОТЬБА В ПРОСТОР？ М？ЖНАРОДНО？ КОНКУРЕНЦ？？

       Дмитро Коротков, кандидат пол？тичних наук,

       доцент кафедри м？жнародних в？дносин,

       пол？тичних наук ？ практично？ ф？лософ？？

       Анотац？я

       У статт？ зд？йснено анал？з зм？сту анал？тичних центр？в США та Китаю ？ ？х впливу на процес прийняття пол？тичних р？шень кер？вництвом кра？ни. Зазначено, що ？Think Tank？ ？снують у державах ？з р？зними типами пол？тичних режим？в (як у демократичних, так ？ в авторитарних), тим самим засв？дчують свою сусп？льну значущ？сть, а також здатн？сть до адаптац？？ до р？зних умов функц？онування. Констатовано, що Think Tank у демократичних кра？нах уже давно в？д？грають пров？дну роль у формуванн？ пол？тики, пропонуючи експертн？ оц？нки р？зноман？тних ситуац？й в？д боротьби з глобальною економ？чною кризою до анал？зу бойових д？й.

       Анал？тичн？ центри авторитарного простору мають сво？ особливост？. У рамках чинних китайських анал？тичних центр？в не ？сну？ значного розма？ття думок ？ позиц？й, як？ в？др？зняють аналог？чн？ зах？дн？ ？мозков？ центри？. ？нша в？дм？нн？сть поляга？ в ？х близькост？ до уряду, що уможливлю？ б？льший вплив на посадовц？в, котр？ ухвалюють р？шення в кра？н？ з боку анал？тичних центр？в, н？ж у б？льшост？ американських чи ？вропейських ？колег？. У китайських державних д？яч？в ？ невеликий виб？р у можливост？ профес？йного консультування у сфер？ м？жнародних в？дносин, а також мало стимул？в шукати под？бн？ консультац？？ за межами традиц？йних ？нститут？в. Вплив анал？тичних центр？в на процес прийняття р？шень у сфер？ зовн？шньо？ пол？тики значною м？рою залежить в？д особистих зв'язк？в кер？вник？в цих центр？в у пол？тичн？й ел？т？ китайсько？ держави. ？з 2019-2021 рр., опинившись перед викликом створення антикитайського альянсу (AUKUS), влада КНР зажадала в？д анал？тичних центр？в не лише експертно-анал？тично？ роботи, а й розроблення про？кт？в р？шень ？з найважлив？ших питань зовн？шнього та внутр？шнього розвитку. анал？тичний центр зовн？шн？й пол？тика

       Ключов？ слова: Think Tank, зовн？шня пол？тика, анал？тичн？ центри США, анал？тичн？ центри Китаю, демократичний пол？тичний режим, авторитарний пол？тичний режим, м？жнародна конкуренц？я.

       Annotation

       Dmytro Korotkov, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics,

       “THINK TANKS” AS MODERN ACTORS IN WORLD POLITICS: STRUGGLE IN THE SPACE OF INTERNATIONAL COMPETITION

       The article analyzes the content of think tanks in the United States and China and their influence on the political decision-making process of the country's leadership. It is noted that ？Think Tank？ exist in countries with different types of political regimes (both democratic and authoritarian), thereby demonstrating their social significance and ability to adapt to different conditions of functioning. It is stated that ？Think Tank？ in democratic countries have long played a leading role in policy-making, offering expert assessments of various situations, from combating the global economic crisis to analyzing military operations.

       ？Think Tank？ in the authoritarian space have their own peculiarities. Within the existing Chinese ？Think Tank？, there is no significant diversity of opinions and positions that distinguish similar Western think tanks. Another difference lies in their proximity to the government, which allows ？Think

       Tank？ to exert greater influence on decision makers in the country than most of their American or European counterparts. Chinese government officials have little choice in the availability of professional advice in the field of international relations, and little incentive to seek such advice outside of traditional institutions. The influence of think tanks on foreign policy decisionmaking largely depends on the personal connections of the heads of these centers in the Chinese political elite. In 2019-2021, faced with the challenge of creating an anti-Chinese alliance (AUKUS), the Chinese authorities demanded that ？Think Tank？ not only provide expert and analytical work, but also draft decisions on the most important issues of foreign and domestic development.

       Key words: ？Think Tank？, foreign policy, US think tanks, Chinese think tanks, democratic political regime, authoritarian political regime, international competition.

       Постановка проблеми

       Дипломат ？ колишн？й держсекретар США Г К？сс？нджер неодноразово наголошував про нову ？холодну в？йну？ м？ж США та Кита？м, яка буде набагато небезпечн？шою за першу через економ？чну р？вновагу двох кра？н. ？нструментар？й уведення ц？？？ в？йни буде р？зноман？тним, але не останню роль в？д？граватимуть ？Think Tank？.

       На початку XXI ст. структура св？тово？ пол？тики стр？мко ускладню？ться. Усе б？льшу роль у процесах глобального управл？ння починають в？д？гравати недержавн？ актори. ？Think Tank？ (？фабрики думок？, ？мозков？ центри？ або ？анал？тичн？ центри)？ стали нев？д'？мною складовою частиною пол？тичного та ？нтелектуального середовищ кра？н сучасного св？ту. Потр？бно п？дкреслити, що вони ？снують у державах ？з р？зними типами пол？тичних режим？в (як у демократичних, так ？ в авторитарних), тим самим засв？дчують свою сусп？льну значущ？сть, а також здатн？сть до адаптац？？ до р？зних умов функц？онування. Анал？тичн？ центри в демократичних кра？нах уже давно в？д？грають пров？дну роль у формуванн？ пол？тики, пропонуючи експертн？ оц？нки р？зноман？тних ситуац？й в？д боротьби з глобальною економ？чною кризою до анал？зу бойових д？й. Ун？кальн？сть зах？дних анал？тичних центр？в, окр？м ？х к？лькост？, поляга？ в тому, що багато з них активно залучен？ до процесу вироблення пол？тики.

       Зазначимо, що за аналог？？ю з американськими й за прямо？ ？？нтелектуально？？ допомоги США мозков？ центри виникають у Велик？й Британ？？, Франц？？, Н？меччин？, ？тал？？, Япон？？ та ？нших демократичних кра？нах, але яким же чином виникли ？ яким чином функц？онують под？бн？ ？фабрики думок？ у державах, що не належать до кра？н демократ？？ (наприклад Китай або ？нд？я), залишаються актуальними питаннями, котр？ потребують усеб？чного досл？дження.

       Анал？з останн？х досл？джень ？ публ？кац？й

       ？сну？ значна к？льк？сть л？тератури на широку тему анал？тичних центр？в та ？х рол？ у виробленн？ пол？тики, особливо щодо анал？тичних центр？в ？ ？х рол？ у формуванн？ пол？тики, особливо стосовно внутр？шн？х справ. Think Tank США або Китаю ？ об'？ктом досл？дження багатьох як в？тчизняних, так ？ закордонних науковц？в, серед яких варто виокремити прац？ Ф. Войтоловского, С. Вучко, ？. Дементьева, О. Клименко, С. Кошевого, ？. Петренко, Н. Ржевсько？, О. Сенченко, Л. Вея, Д. Кр？тчлоу, У. Кюля, Дж. МакГанна, Б. Паулсена, Т. Медветца, Е. Р？ча, Дж. См？та, К. У？вера, Р. Хаасса й ？н.

       Мета статт？ - анал？з зм？сту деф？н？ц？？ ？Think Tank？ та визначення впливу анал？тичних центр？в на прийняття пол？тичних р？шень уряд？в ？ кер？вництва держав ？з демократичним й авторитарним режимами (на приклад？ США та Китаю), що впливають на св？тову пол？тику.

       Результати досл？дження

       Тенденц？？ к？льк？сних зм？н анал？тичних центр？в у р？зних рег？онах св？ту за останн？й час засв？дчують ？х стаб？льн？сть у розвинутих кра？нах та ？нтенсивне зростання в державах ？з висх？дною економ？кою. Це при тому, що протягом цих рок？в ми спостер？гали глибинн？ зм？ни у св？тов？й пол？тиц？ й економ？ц？, а особливо в технолог？ях. Але це н？як не вплине на розвиток цих центр？в - вони н？куди не зникнуть, для них у сусп？льствах майбутнього буде м？сце, так само, як воно буде для ун？верситет？в. Але це не означа？, що не зм？няться сам？ анал？тичн？ центри.

       Стосовно проблематики деф？н？ц？？ ？Think Tank？, то усталених загальновизнаних терм？н？в у пол？толог？чному дискурс？ Укра？ни, що стосуються анал？тичних центр？в, сьогодн？ нема？. В？дзначимо, що найчаст？ше в укра？нському пол？тичному лексикон？ використовують три найменування орган？зац？й цього типу - ？мозковий центр？, ？мозковий трест？ та ？фабрика думок？. ？сну？ чимало наукових суперечок про те, як визначити анал？тичний центр, оск？льки ？сну？ такий р？зноман？тний спектр цих чудових установ у всьому св？т？, уключаючи як незалежн？, так ？ аф？л？йован？ орган？зац？？. Проте анал？тичн？ центри пров？дних кра？н св？ту (передус？м США), зазвичай, в？дпов？дають певним характеристикам: вони, зазвичай, ？ незалежними некомерц？йними досл？дницькими центрами, зосередженими на формуванн？ позитивного впливу державно？ пол？тики [1].

       На думку американського досл？дника М. Ахмада, ？анал？тичн？ центри - це некомерц？йн？ орган？зац？？, як？ займаються пол？тичними досл？дженнями, як？ проводять анал？з та надають експертн？ знання для впливу на пол？тик？в？ [2, р. 149]. Американськ？ фах？вц？ з ？think tanks？ Е. Р？ч ？ К. У？вер визначають ？фабрики думок？ як незалежн？ некомерц？йн？ орган？зац？？, що зд？йснюють прикладн？ пол？тичн？ досл？дження. Вони наголошують, що ？фабрики думок？ д？ють пост？йно як компетентн？, але, передус？м, нейтральн？ альтернативн？ джерела ？нформац？？ [6, р. 150]. Джеймс Макганн, кер？вник програми Ун？верситету Пенс？льван？？, яка склада？ найавторитетн？ш？ рейтинги ？мозкових центр？в？ у св？т？ (The Global Go-To Think Tanks (Index), зазнача？, що ？анал？тичн？ центри в демократичних державах уже давно в？д？грають пров？дну роль у формуванн？ пол？тики, пропонуючи експертн？ оц？нки р？зних ситуац？й - в？д боротьби з глобальною економ？чною кризою до анал？зу бойових д？й？ [4].

       Зазначимо, що б？льш？сть наукових досл？дник？в вважають анал？тичн？ центри або мозков？ центри як неурядов？ орган？зац？？. Анал？тичний центр - це, передус？м, досл？дницька незалежна орган？зац？я, не ор？？нтована на прибуток, створена з метою обговорення та просування важливих для сусп？льного, пол？тичного й економ？чного життя р？шень. ？нструментар？й ？хньо？ д？яльност？ ориг？нальн？ досл？дження та осв？тн？ програми. Ус？ ц？ програми спрямован？ на навчання й зд？йснення впливу на пол？тик？в та ос？б, як？ формують громадську думку ？з широкого кола економ？чних, соц？альних, пол？тичних, еколог？чних питань ？ проблем безпеки. Кр？м того, вони ？ ще ？нструментом сусп？льного контролю, що проявля？ться у формуванн？ певних ц？лей ？ ц？нностей сусп？льства. Отже, на нашу думку ？Think Tank？ - це публ？чн？ орган？зац？？, як？ виконують досл？дницьку, прогнозну та консультац？йну д？яльн？сть за державними, комерц？йними чи некомерц？йними контрактами, переважно у сфер？ пол？тичного виробництва й оц？нки результат？в та можливих насл？дк？в пол？тичних р？шень. ？нтелектуальна продукц？я анал？тичних центр？в ？ прикладною пол？тичною експертизою, досл？дженнями, анал？тичними оглядами, а також фундаментальними теоретичними працями, призначеними для того, щоб сприяти прийняттю науково об？рунтованих р？шень державними, пол？тичними й громадськими д？ячами. Сьогодн？ в демократичних державах участь експерт？в у консультуванн？ влади, п？дготовц？ та розробц？ програм ？ р？шень ст？йка традиц？я.

       Концепц？я анал？тичних центр？в продовжу？ поширюватися на м？жнародному р？вн？; при цьому к？льк？сть анал？тичних центр？в у всьому св？т？ зроста？, а також зб？льшу？ться ？х розм？р. Але ун？кальн？сть анал？тичних центр？в у Сполучених Штатах, окр？м ？х к？лькост？, поляга？ в тому, що багато з них активно залучен？ до процесу вироблення пол？тики. Американськ？ анал？тичн？ центри ？вийшли на св？товий р？вень？, в？дкривши оф？си в столицях по всьому св？ту. К？льк？сть анал？тичних центр？в у Сполучених Штатах зросла б？льш н？ж удв？ч？ з 1980 р. Британськ？ анал？тичн？ центри, що розм？щен？ в Лондон？, також використовували статус м？ста як ？глобального центру？. Тим часом Брюссель скористався розширенням ？вропейського Союзу, отримавши доступ до багатого ？диного ринку з населенням понад 500 м？льйон？в ос？б, щоб зб？льшити св？й вплив. За межами Заходу Китай л？диру？ у створенн？ нових анал？тичних центр？в ？ нараз？ в них найб？льше число за кордонами США та ？вропи.

       За даними глобального досл？дження анал？тичних центр？в 2020 р., проведеного в Ун？верситет？ Пенс？льван？？ (США), у св？т？ нарахову？ться 11 175 анал？тичних центр？в (2013 р. - 6826), 2023 - розташован？ в США, Китай (1413) та ？нд？я (612) пос？дають 2-ге ？ 3-т？ м？сця, в？дпов？дно, за к？льк？стю анал？тичних центр？в [5]. У недемократично？ Аз？？ взагал？ спостер？га？мо р？зке зростання к？лькост？ анал？тичних центр？в ？з середини 2000-х рок？в. Багато анал？тичних центр？в вийшли за меж？ нац？ональних кордон？в ？ присутн？ в багатьох кра？нах.

       На думку автора, ？сну？ багато причин того, чому ж останн？ми роками простежено бум анал？тичних центр？в: по-перше, сьогодн？ вдв？ч？ б？льше демократичних кра？н, н？ж було 35 рок？в тому, що створю？ попит на хорош？ пол？тичн？ досл？дження; потреба, яку задовольняють анал？тичн？ центри (хоча анал？тичн？ центри виникли нав？ть у державах, як？ не ？ електоральними демократ？ями); по-друге - зростаюча складн？сть проблем, що стоять перед сусп？льством, зокрема пов'язаних ？з необх？дн？стю побудови ново？ ефективно？ св？тово？ системи безпеки, а також збереження й ст？йкост？ довк？лля; по-трет？ - наявн？сть зростаючо？ к？лькост？ осв？чених людей, багато з яких мають глобальн？ погляди та прагнуть внести зм？ни; нарешт？, зростаюча доступн？сть кошт？в в？д уряд？в або приватних агентств для ф？нансування анал？тичних центр？в.

       У демократичних кра？нах ？мозков？ центри？ ？нод？ нав？ть називають ？п'ятою владою？, поряд ？з в？льнофункц？онуючими засобами масово？ ？нформац？？, як？ традиц？йно розглядаються як ？четверта влада？. ？х значення ще б？льше зросло з появою на початку тисячол？ття експертно-анал？тичних орган？зац？й, що позиц？онують себе як ？глобальн？？ ？з пост？йно функц？онуючими та вза？мод？ючими центрами в р？зних кра？нах. Форму？ться св？тове сп？втовариство анал？тичних центр？в, що наводять мости м？ж кра？нами й часто стикаються з не м？ншими бар'？рами п？д час реал？зац？？ сп？впрац？, н？ж уряди та комерц？йн？ орган？зац？？. ？з початку XX ст. незалежн？ анал？тичн？ центри публ？чно？ пол？тики, як？ проводили досл？дження та надавали консультац？？, були орган？зац？йними утвореннями, що ？снували переважно в Сполучених Штатах, ？з набагато меншою к？льк？стю в Канад？ та Зах？дн？й ？вроп？. Але зах？дн？ анал？тичн？ центром ？, д？йсно, сучасним брендом св？тово？ пол？тики, особливо американськ？.

       За даними глобального досл？дження анал？тичних центр？в 2020 р. в рамках програми Ун？верситету Пенс？льван？？ ？Анал？тичн？ центри ？ громадянське сусп？льство？, у ТОП-10 центр？в у св？т？ входять п'ять американських (Carnegie Endowment for International Peace, Center for Strategic and International Studies (CSIS), RAND Corporation, Peterson Institute for International Economics (PIIE), Wilson Center, FKA Woodrow Wilson International Center for Scholars) та три ？вропейських анал？тичних центри (Bruegel (Belgium), French Institute of International Relations (IFRI) (France), Chatham House (United Kingdom) [5].

       У США можна знайти р？зноман？тн？ орган？зац？？ публ？чно？ пол？тики, у той час як решта св？ту, зазвичай, ма？ анал？тичн？ центри з б？льш обмеженою сферою д？яльност？ й р？зноман？тн？стю. Американськ？ анал？тичн？ корпорац？？ являються певною системою ？нститут？в, як？ за масштабами д？яльност？ не мають аналог？в в ？нших кра？нах.

       Американськ？ анал？тичн？ центри заснован？ на пол？тичному спрямуванн？ та ор？？нтац？？, що призводить ？х до розвитку пол？тичного анал？зу й вироблення пол？тики в рамках сво？х досл？джень та анал？зу, а це вплива？ в ц？лому на сучасну св？тову пол？тику. The Best School представля？ 50 найкращих анал？тичних центр？в США, класиф？кованих за ？хньою пол？тичною спрямован？стю: центристськ？ (The Center for Strategic and International Studies, Фонд Карнег？ за м？жнародний мир, Freedom House та ？н); консервативн？ (The Heritage Foundation й ？н.); л？беральн？ (Human Rights Watch та ？н.); прогресивн？ (Brookings Institution та ？н.); ？снують також центри, як？ не мають жодно？ пол？тично？ спрямованост？ й зайнят？ польовими досл？дженнями (корпорац？я RAND) [6].

       Анал？тичн？ центри через вплив на Президента, уряд, пол？тичн？ парт？？ США мають вплив ？ на розробку вектора зовн？шньо？ пол？тики держави. Тому ун？кальн？сть анал？тичних центр？в у Сполучених Штатах, окр？м ？х к？лькост？, поляга？ в тому, що багато з них активно залучен？ до процесу вироблення пол？тики. Американськ？ анал？тичн？ центри в？др？зняються в？д сво？х колег в ？нших частинах св？ту не тим, наск？льки добре ф？нансуються деяк？ з них. Скор？ше, це здатн？сть американських анал？тичних центр？в Китаю, то перший тип - це парт？йн？, урядов？ й в？йськов？ анал？тичн？ центри. Вони надають послуги з ухвалення р？шень л？дерам на вс？х р？внях усередин？ парт？？, уряду та збройних сил. Прикладом такого центру ？ Центр досл？джень розвитку Держради КНР, а також м？сцев？ парт？йн？ школи. Другий тип орган？зац？？ соц？альних наук. Ц？ анал？тичн？ центри ？ яскравим прикладом центр？в ？з найб？льш вираженими ？китайськими характеристиками？. Зокрема, прикладом такого центру ？ Китайська академ？я сусп？льних наук (КАОН) формально неурядова орган？зац？я, яка ма？ важливий вплив на вироблення китайсько？ пол？тики.

       Трет？й тип ун？верситетськ？ анал？тичн？ центри. Ц？ центри створюються насамперед самими ун？верситетами або сп？льно з ？ншими ？нститутами та групами. ？х перевагою ？ б？льша гнучк？сть у пошуку талановитих сп？вроб？тник？в, по？днання р？зних тип？в досл？джень ？ комплексн？сть. Четвертий тип - громадськ？ анал？тичн？ центри. Вони ф？нансуються з кошт？в недержавних орган？зац？й, зокрема громадських об'？днань, не виключа？ться й ф？нансування з боку приватних ос？б [8].

       Потр？бно зазначити, що в китайськ？й мов？ ？сну？ терм？н ？чижику？ ^ ^ - досл？вно ？сховище мудрост？？ [9], що ？ певною м？рою аналогом терм？на Think-tank.

       Одним ？з перших ？мозкових центр？в？ КНР по праву вважа？ться ф？л？я М？н？стерства закордонних справ КНР в особ？ Китайського народного ？нституту м？жнародних справ (Chinese People's Institute of Foreign Affairs, CPIFA), створеного в 1949 p. [10]. CPIFA заснований за пропозиц？？ю Чжоу Еньлая, який був тод？ прем'？р-м？н？стром ？ м？н？стром закордонних справ. ？нститут став першою орган？зац？？ю нового Китаю, що спец？ал？зу？ться в галуз？ досл？джень зовн？шньо？ пол？тики й м？жнародних в？дносин. У 1956 р. робиться чергова спроба створити повноц？нний ？мозковий центр？. За наказом Мао Цзедуна, створю？ться ？нститут м？жнародних досл？джень, який у пер？од ？культурно？ революц？？？ був закритий ？ в？дновив свою д？яльн？сть лише в 1973 р., а 1986 р. ？нститут отримав свою нин？шню назву ？нститут м？жнародних досл？джень Китаю (China Institute of International Studies, CIIS) [11]. Зак？нчення культурно？ революц？？, смерть Мао й прих？д до влади ново？ генерац？？ пол？тик？в на чол？ з Ден Сяоп？ном ознаменували собою нову хвилю створення анал？тичних центр？в у Кита？. У 1977 р. у рамках Китайсько？ академ？？ соц？альних наук створено к？лька спец？ал？зованих ？нститут？в - ？нституту американських досл？джень, ？нституту досл？джень Япон？？ та ？нституту зах？дно？вропейських досл？джень. Специф？ка в？дносин материкового Китаю з островом Тайвань ？н？ц？ювала появу ？нституту досл？джень Тайваню в 1984 р. при Державн？й рад？ КНР [12].

       Сьогодн？ впливов？ анал？тичн？ центри розташован？ здеб？льшого в Пек？н？, Шанха？ та ？нших пол？тичних й економ？чних центрах кра？н. Вони належать до ун？версального типу - здеб？льшого фокусуються на державн？й стратег？？.

       ？з 1992 р. ？мозков？ центри？ Китаю отримали нов？ стимули до розвитку. У 90-т？ рр. китайськ？ кер？вники дедал？ част？ше й част？ше стали звертатися до експертно？ думки ？мозкових центр？в？. Цзян Цзем？нь часто вдавався до порад експерт？в ун？верситету Фудань, а також сп？вроб？тник？в SIIS ？ SASS. До 2011 р. в Кита？ нал？чувалося 428 досл？дницьких ？нститут？в, що дало йому змогу пос？сти друге п？сля Сполучених Штат？в м？сце за к？льк？стю ？Think Tank？ у св？т？, а третю та четверту позиц？？ пос？дали Велика Британ？я й ？нд？я в？дпов？дно. Б？льш？сть ？з 428 ？мозкових центр？в？ на той час були державними структурами й лише 5 % вважаються формально незалежними. Незалежн？ центри, зазвичай, мали штат сп？вроб？тник？в, що не перевищу？ 20 ос？б, а р？чний бюджет таких центр？в становить суму, що не перевищував 450 тисяч американських долар？в [13, р. 36].

       Загалом китайськ？ ？мозков？ центри？ ？ пост？йними, ор？？нтованими на пол？тику державних орган？в влади з власним штатом наукових сп？вроб？тник？в, як？ регулярно публ？кують, пов？домляють, ？ штатом наукових сп？вроб？тник？в, що регулярно публ？кують та пов？домляють про результати сво？х досл？джень широк？й громадськост？, хоча й меншою м？рою, н？ж ？хн？ зах？дн？ колеги. Ус？ вони прагнуть до свободи досл？джень, але, як св？дчить практика, свобода ця в？дносна, оск？льки ключов？ науков？ теми визнача？ ？державне замовлення？ в особ？ уряду ？ парт？йних орган？в. Наск？льки китайськ？ анал？тичн？ центри представляють приватн？ ？нтереси й волод？ють свободою д？й, важко д？знатися напевно, ураховуючи непрозор？сть ф？нансування й функц？онування б？льшост？ з цих установ. Нарешт？, н？хто з китайських центр？в ？ досл？дницьких ？нститут？в не нада？ осв？тн？х послуг та не вида？ диплом？в.

       Потр？бно п？дкреслити, що, незважаючи на схож？сть, ？мозков？ центри？ Китаю й особливо т？, досл？дження яких зосереджен？ на м？жнародних в？дносинах, в？др？зняються в？д сво？х ？зах？дних колег？, але не наст？льки, щоб ？х можна було позбавити можливост？ ？менуватися ？Think Tank？. ？стотними труднощами для сп？вроб？тник？в ？з цих центр？в видаються досл？дження на чутлив？ пол？тичн？ теми, але вони також мають в？дносну свободу в маневр？ залежно в？д теми й залучених людей

       Особлива увага до ？Think Tank？ на нин？шньому етап？ проявилась ？з приходом до влади л？дер？в сучасного Китаю на чол？ з паном С？. У кв？тн？ 2013 р. голова КНР ？ генеральний секретар ЦК КПК С？ Цз？ньп？н закликали до створення нових ？фабрик думок？ ？з китайською специф？кою (Zhongguo tese xinxing zhiku). Зокрема, генеральний секретар в？дзначив необх？дн？сть використання ？нновац？йних метод？в у робот？ й дав старт до створення нового типу потужних, конкурентних ？ впливових структур, що вказу？ на увагу з боку вищого кер？вництва КНР ？ на особливу роль анал？тичних центр？в, яка ？м в？дводиться [14, с. 72]. Анал？тичн？ центри використовують уже як ретранслятор китайсько？ пол？тично？ мови: у китайському експертному середовищ？ з'явилася низка публ？кац？й англ？йською мовою, що роз'яснюють основн？ п？дходи до таких понять, як ？？деолог？я？, ？зовн？шня публ？чн？сть？, важлив？сть ？м'яко？ сили？ для Китаю й зм？цнення статусу кра？ни. ？ в цьому випадку китайськ？ ？Think Tank？, ут？люючи собою ？нструмент м'яко？ сили, через систему сп？льних конференц？й, в？дкритих допов？дей, експертних публ？кац？й створюють позитивне тло для експорту китайсько？ ？деолог？？. Зокрема, китайськ？ анал？тичн？ центри через численн？ м？жнародн？ конференц？？ актуал？зували у 2013-2017 роках обговорення ？н？ц？ативи ？Один пояс ？ Один шлях？, перетворивши це на глибинний наратив ус？？？ китайсько？ зовн？шньо？ пол？тики, перен？сши увагу на економ？чну допомогу ？ншим кра？нам та пом'якшивши будь-як？ звинувачення в царин？ експорту ？деолог？？. Центри ？ важливою опорою для парт？？ та уряду п？д час ухвалення наукових, демократичних ？ юридичних р？шень, важливою частиною модерн？зац？？ нац？онально？ системи управл？ння й можливостей управл？ння.

       Поступово анал？тичн？ центри стають нев？д'？мною частиною нац？онально？ системи управл？ння та важливим проявом потенц？алу нац？онального управл？ння. Анал？тичн？ центри це вже частина матриц？ ？м'яко？ сили？ КНР, частина просування ？деолог？？ й культури. Отже, по сут？, Пек？н переформульову？ ？дею класичних ？Think Tank？.

       Зазначимо, що ？з 2019-2021 рр., опинившись перед викликом створення антикитайського альянсу (？деться про AUKUS), влада КНР зажадала в？д анал？тичних центр？в не т？льки експертно-анал？тично？ роботи, а й розроблення про？кт？в р？шень ？з найважлив？ших питань зовн？шнього та внутр？шнього розвитку. Пол？тичне кер？вництво Китаю прагне створити новий тип анал？тично？ культури, стимулюючи розвиток центр？в нового типу й повн？стю трансформуючи стар？.

       До 2020 р. у Кита？ остаточно склалася модерн？стська система державних ？ громадських анал？тичних центр？в, яка вбудована в систему ухвалення р？шень на державному та рег？ональному р？внях. При цьому багато центр？в, отримавши первинне ф？нансування в？д державних структур або ун？верситет？в, надал？ активно залучають кошти приватних корпорац？й, центр？в високих технолог？й, тобто беруть активну участь у конкурентному ринку ？мозково？ продукц？？？. У науково-анал？тичному дискурс？ Китаю побуту？ думка, що саме недержавн？ центри можуть бути найефективн？шими. Анал？тичний центр нового типу з китайською специф？кою це некомерц？йна досл？дницька й консалтингова орган？зац？я, основними об'？ктами досл？дження яко？ ？ стратег？чн？ питання та державна пол？тика, ？ слугують парт？？ та уряду.

       У рамках чинних китайських анал？тичних центр？в не ？сну？ значне розма？ття думок ？ позиц？й, як？ в？др？зняють аналог？чн？ зах？дн？ ？мозков？ центри？. ？нша в？дм？нн？сть поляга？ в ？х близькост？ до уряду, що да？ можлив？сть б？льшого впливу на посадовц？в, котр？ ухвалюють р？шення в кра？н？ з боку анал？тичних центр？в, н？ж у б？льшост？ американських чи ？вропейських ？колег？. У китайських державних д？яч？в ？ невеликий виб？р у можливост？ профес？йного консультування у сфер？ м？жнародних в？дносин, а також мало стимул？в шукати под？бн？ консультац？？ за межами традиц？йних ？нститут？в. Вплив анал？тичних центр？в на процес прийняття р？шень у сфер？ зовн？шньо？ пол？тики, значною м？рою залежить в？д особистих зв'язк？в кер？вник？в цих центр？в у пол？тичн？й ел？т？ китайсько？ держави. Китайська практика повторю？ заруб？жну, коли колишн？ дипломати п？сля зак？нчення державно？ служби працевлаштовуються в анал？тичн？ центри й тим самим забезпечують додатков？ канали впливу, мережу особистих зв'язк？в з？ структурами державних орган？в влади. Конкуренц？я ж м？ж ？Think tank？ в Кита？ м？н？мальна.

       Висновки та перспективи подальших досл？джень

       ？Think tanks？ стали пом？тними й у багатьох в？дношеннях важливими гравцями в ？нтелектуально？ сп？льнот？ США, що форму？ пол？тику. З ？ншого боку, ми бачимо конкурентну боротьбу анал？тичних центр？в у контекст？ сучасно？ геопол？тично？ боротьби США та Китаю. У 2021 р. робоча група, створена Freedom House, Центром стратег？чних ？ м？жнародних досл？джень (CSIS) та ？нститутом Маккейна, заявила, що п？дйом авторитаризму загрожу？ глобальн？й стаб？льност？, економ？чним союзам Америки й безпец？ та поваз？ до людсько？ г？дност？. Ця група оприлюднила дорожню карту зовн？шньо？ пол？тики й стратег？？ нац？онально？ безпеки, що нада？ пр？оритет прогресу демократ？？ та боротьб？ з авторитаризмом у Кита？, Рос？？ й ？нших кра？нах. Нема？ сумн？в？в, що анал？тичн？ центри можуть робити та роблять ц？нний внесок в американську зовн？шню й внутр？шню пол？тику.

       Здавалося, що анал？тичних центри не зовс？м характерне явище для авторитарних режим？в, у яких пол？тичн？ р？шення (внутр？шньота зовн？шньопол？тичн？) приймаються одноос？бно л？дером кра？ни або його радниками, але сучасн？й розвиток св？тово？ пол？тики вже неможливий без високопрофес？йно？ анал？тики й пол？тичного прогнозу.

       Головними завданнями анал？тичних центр？в Китаю як ？нструмент？в ？м'яко？ сили？ ？ насамперед ретрансляц？я на зовн？шн？й св？т китайського культурно-？деолог？чного наративу, а також вироблення р？шень для реал？зац？？ китайсько？ пол？тики паралельно з？ створенням позитивного зовн？шнього фону. Напевно, саме анал？тичн？ центри нового типу Китаю мають стати базою розроблення нових концепц？й, зокрема й тих, як？ транслюватимуться на зовн？шн？й св？т та будуть основою для геопол？тичного протистояння США-Китай.

       Список використаних джерел

       1. Jacob, Forward Historians and Think Tanks: Lessons from the U.S. Marketplace of Ideas. URL: https://www.historyandpolicy.org/policy-papers/papers/historians-and-thinktanks-lessons-from-the-u.s-marketplace-of-ideas

       2. Mahmood, A. (2008). US Think Tanks and the Politics of Expertise: Role, Value and Impact. The Political Quarterly, vol. 79 (4), 529-555.

       3. Cigler, A. J., Loomis, B. A. (1998). Interest Group Politics. Washington, D.C.: CQ Press.

       4. Найкращ？ анал？тичн？ центри св？ту: оприлюднений щор？чний рейтинг Джеймса МакГанна (2020). URL: https://thinktwiceua.org/uk/uncategorized/najkrashhi-analitychnitsentry-svitu-oprylyudnenyj-shhorichnyj-rejtyng-dzhejmsa-makganna/

       5. McGann, J. (2020). Global Go To Think Tank Index Report. URL: ttps://repository. upenn.edu/think_tanks/18

       6. The 50 Most Influential Think Tanks in the U.S (2019). URL: https://www.tradinginsider.fr/2019/12/the-50-most-influential-think-tanks-in-the-united-states/

       7. К？ктенко, В. О. (2021). ？Концепц？я наукового розвитку？ Ху Цз？нь Тао: ？деолог？я третьо？ соц？ально？ трансформац？？ Китаю. Сх？дний св？т, 3, 123-134. URL: https://doi. org/10.15407/orientw2021.03.123

       8. (2015). (Погляди про посилення буд？вництва нових анал？тичних центр？в ？з китайською специф？кою).？ЖЬ: https://baike.baidu.com/ item/

       9. Ф Д I? й ？Ш Ш (Китайська мережа анал？тичних центр？в). URL: https://www. chinathinktanks.org.cn

       10. The Chinese People's Institute of Foreign Affairs. URL: http://www.cpifa.Org/en/s/ toCpifaSurvey.do?channelId=5

       11. China Institute of International Studies. URL: https://www.ciis.org.cn/english/

       12. Institute of Asia-Pacific Studies. URL: http://www. rsis-ntsasia.org/people/members/member-iaps.html

       13. Wang, L. (2008). Think Tank in China: Growing Influence and Political Limitations Washington DC.

       14. Кошевий, C. (2014). Формування порядку денного КНР: роль анал？тичних центр？в ？ експертного середовища. Кита？знавч？ досл？дження, (1-2), 69-83. URL: https:// chinese-studies.com.ua/index.php/journal/article/view/150

       References

       1. Jacob, Forward Historians and Think Tanks: Lessons from the U.S. Marketplace of Ideas. URL: https://www.historyandpolicy.org/policy-papers/papers/historians-andthink-tanks-lessons-from-the-u.s-marketplace-of-ideas (in English).

       2. Mahmood, A. (2008). US Think Tanks and the Politics of Expertise: Role, Value and Impact. The Political Quarterly, vol. 79 (4), 529-555 (in English).

       3. Cigler A. J., Loomis B. A. (1998). Interest Group Politics. Washington, D.C.: CQ Press (in English).

       4. The world's best think tanks: James McGann's annual ranking is out (2020). URL: https://thinktwiceua.org/uk/uncategorized/najkrashhi-analitychni-tsentry-svitu-oprylyudnenyj-shhorichnyj-rejtyng-dzhejmsa-makganna/ (in Ukrainian).

       5. McGann, J. (2020). Global Go To Think Tank Index Report. URL: ttps://repository.upenn.edu/think_tanks/18 (in English).

       6. The 50 Most Influential Think Tanks in the U.S (2019). URL: https://www.tradinginsider.fr/2019/12/the-50-most-influential-think-tanks-in-the-united-states/ (in English).

       7. Kiktenko, V. O. (2021). Hu Jin Tao's "Concept of Scientific Development": The Ideology of China's Third Social Transformation. Skhidnyi svit. 3. 123-134. URL: https:// doi.org/10.15407/orientw2021.03.123 (inUkrainian).

       8. (2015) (Views on strengthening the construction of new think tanks with Chinese characteristics). URL: https://baike.baidu.com/item/ (in Chinese).

       9. Ф MIVT И Ж Ш Ш (China network of Think Tanks). URL: https://www.chinathinktanks.org.cn (in Chinese).

       10. The Chinese People's Institute of Foreign Affairs. URL: http://www.cpifa.org/ en/s/toCpifaSurvey.do?channelId=5 (in English).

       11. China Institute of International Studies. URL: https://www.ciis.org.cn/english/ (in English).

       12. Institute of Asia-Pacific Studies. URL: http://www. rsis-ntsasia.org/people/members/member-iaps.html (in English).

       13. Wang, L. (2008). Think Tank in China: Growing Influence and Political Limitations Washington DC. (in English).

       14. Koshevyi, S. (2014). Shaping China's Agenda: The Role of Think Tanks and the Expert Community. Kytaieznavchi doslidzhennia, (1-2), 69-83. URL: https://chinesestudies.com.ua/index.php/journal/article/view/150 (in Ukrainian).

       Размещено на Allbest.ru

       ...