Размещено на http://www.allbest.ru/
Нац？ональний ун？верситет “Льв？вська пол？техн？ка”
“М'яка” сила китаю: оц？нка ефективност？ та реакц？я на сучасн？ виклики
Леся Дорош
Мирослава Яблонська
Анотац？я
Досл？джено особливост？ “м'яко？” сили КНР, що ？рунтуються на ？？ показниках “жорстко？” сили - економ？чн？й та в？йськов？й могутност？. Визначено в？дм？нн？сть у оц？нц？ стану “м'яко？” сили Китаю кра？нами Заходу та самою КНР. Наголошено на перспективност？ вт？лення культурно？ “м'яко？” сили КНР та перепонах на ？？ шляху. Досл？джено уразлив？ м？сця китайсько？ “м'яко？” сили, серед яких особливост？ пол？тично？ системи кра？ни та громадянського сусп？льства. Проанал？зовано важлив？сть ？нструмент？в “масково？” та “вакцинно？” дипломат？？ в арсенал？ “м'яко？” сили КНР, що ？х використовують задля м？н？м？зац？？ впливу негативних насл？дк？в пандем？？ на ？м？дж Китаю та позиц？онування його як глобального л？дера у сфер？ охорони здоров'я. Проанал？зовано ефективн？сть “м'яко？” сили держави через анал？з досл？джень, проведених досл？дницькими центрами “Portland” та “Pew”. Зазначено важлив？сть економ？чно？ “м'яко？” сили у завоюванн？ Кита？м нових союзник？в, пр？оритетними серед яких ？ кра？ни Аз？？ та Африки. Наголошено, що найб？льший усп？х ？м'яка？ сила ма？ серед кра？н, де Китай не обтяжений звинуваченнями у порушенн？ прав людини. Одн？？ю з головних проблем у вт？ленн？ “м'яко？” пол？тики КНР визначено дисонанс м？ж ？м？джем, який Китай прагне проектувати, та реальними д？ями кра？ни.
Ключов？ слова: "м 'яка " сила, "вакцинна дипломат？я ", Китай, китайська модель.
Abstract
“SOFT” POWER OF CHINA:
EFFICIENCY AND RESPONSE TO CURRENT CHALLENGES
Lesia Dorosh
Lviv Polytechnic National University
Myroslava Yablonska
Lviv Polytechnic National University
The features of the “soft” power of the PRC, which are significantly based on its indicators of "hard" power - economic and military power, - have been studied. It is noted that there is a difference in the assessment of the state of “soft” power of China by Western countries and, accordingly, by China itself. Emphasis was placed on the prospects for the embodiment of China's cultural “soft” power and its obstacles. Vulnerabilities in China's “soft” power have been explored, including the political system and civil society. The importance of the tools of "mask" and "vaccine" diplomacy in the arsenal of "soft" power of China used to minimize the negative effects of the pandemic on China's image and elevate its status as a leader in global health, have been analyzed. The effectiveness of the Chinese “soft” power has been analyzed through the studies conducted by the “Pew Research Centre” and “Portland Communication” agency. The importance of economic “soft” power in China's conquest of new allies, including Asia and Africa, has been noted. It is emphasized that the most successful “soft” power is among countries where China is not burdened with accusations of human rights violations. It is noted that one of the main problems in China's implementation of “soft” power policy is the dissonance between the image that China seeks to project and the country's actions.
Keywords: "soft"power, "vaccine diplomacy", China, Chinese model.
У сучасних умовах вза？мозалежност？ держав, що спричинена глобал？зац？？ю, в？дносини м？ж кра？нами будуються на основ？ р？зноман？тних форм сп？впрац？ та (чи) конфронтац？？ (конфл？кту), до яких залучен？ вс？ держави св？ту, серед них ？ Китайська Народна Республ？ка (КНР). Сьогодн？ так？ впливов？ м？жнародн？ актори, як США, Китай, ？нд？я, держави ？вропи та ？вропейський Союз, загалом, прямо або опосередковано, позиц？онують себе л？дерами у св？т？ чи рег？он？, використовуючи переговори ？ д？алог та посилаючись на сформовану, в？дпов？дно до власних наявних ресурс？в, могутн？сть або ж силу. Попри визнану ефективн？сть використання “жорстких” форм сили держав на м？жнародн？й арен？, як пол？тичн？ теоретики, так ？ практики визнають зростаючу роль нево？нних (“м'яких”) способ？в впливу завдяки ？деолог？чним, економ？чним, культурно-ц？нн？сним ？нструментам. Сьогодн？ кожна кра？на реагу？ на низку виклик？в, що м？ститься саме у площин？ концепц？？ “м'яко？” сили.
Концепц？я “м'яко？” сили об？рунтову？ продукування державою привабливост？ з метою впливу та переконання ？нших актор？в м？жнародних в？дносин за допомогою нематер？альних актив？в так, щоб вони сам？ зробили виб？р на користь пропоновано？ ？де？ чи пол？тики. Терм？н запропонував Дж. Най на початку 1990-х рр. На думку вченого, що “м'яка” сила форму？ться трьома елементами: приваблив？стю культури, пол？тичних ц？нностей та зовн？шньо？ пол？тики держави. Загалом модель “м'яко？” сили - це одна з небагатьох ？дей зах？дно？ сусп？льно-пол？тично？ думки, що вт？лилися у зовн？шн？й пол？тиц？ КНР.
Китай перебува？ у пошуку ？деолог？чно？ та культурно？ модел？, що ？ привабливою та конкурентоздатною як для власних громадян, так ？ закордонно？ громадськост？. Кр？м того, зростання економ？чного впливу та в？йськових можливостей Китаю, тобто “жорсткого” компоненту сили, сприяють посиленню впливу на м？жнародн？й арен？, тому, розум？ючи в？дм？нност？ у режимах та моделях розвитку м？ж КНР та могутн？ми державами Заходу, Пек？н намага？ться формувати сприятливий ？м？дж “мирного розвитку” (“м'який” компонент сили) для уникнення прямих конфронтац？й ？з Заходом та для пошуку союзник？в, що под？ляють його ц？нност？ або ж не виступають проти китайських. В？дтак, актуал？зуються досл？дження специф？ки застосування м'яких ？нструмент？в сили Кита？м, ？х характеристик, та оц？нки ефективност？ таких метод？в посилення впливу ц？？？ кра？ни у глобальному та рег？ональному вим？рах.
Авторки статт？ досл？джують ефективн？сть пол？тики “м'яко？” сили КНР, що ？ реакц？？ю та форму？ться у в？дпов？дь на сучасн？ виклики у систем？ м？жнародних вза？мод？й. В основу досл？дження закладен？ передус？м роботи досл？дник？в, у яких анал？зуються особливост？ застосування пол？тики “м'яко？” сили Кита？м на сучасному етап？ його розвитку та в？дпов？дно до актуальних виклик？в, що формують його внутр？шню та зовн？шню пол？тику. Такими науковцями стали Е. Альберт [Albert 2018], А. Буда？в [Будаев 2016], Т. Баркер [Barker 2017], ？. Гонг [Hong 2020], Дж. Катчин [Cutchin 2018], А. МакДональд [MacDonald 2018], Дж. Най [Най 2013], ？. д'Уг [d'Hooghe 2005]. Для анал？зу актуальних под？й, що впливають на застосування Кита？м елемент？в “м'яко？” сили п？д час внутр？шньо？ та зовн？шньо？ пол？тики, використано анал？тичн？ журнал？стськ？ матер？али, розм？щен？ на мед？аресурсах [Crossley 2021; Zhiqun 2021]. В основ？ роботи також м？стяться висновки досл？дження “Soft Power 30”, проведеного анал？тичним центром “Portland Communication”, що мало на мет？ проанал？зувати сучасний стан “м'яко？” сили пров？дних держав св？ту [`2019 Overview. China' 2019; Crabtree 2019]. Ще одним проанал？зованим досл？дженням стало опитування, проведене досл？дницьким центром “Pew” задля виявлення тенденц？й у ставленн？ до Китаю громадян ？нших держав [Silver, Devlin, Huang 2019].
Отож особливост？ м？жнародного статусу Китаю пов'язан？ з тим, що ця кра？на ？ континентальним г？гантом, що вплива？ на глобальн？ геопол？тичн？ та економ？чн？ процеси. Китай ？ другою за величиною глобальною економ？кою, пост？йним членом РБ ООН, активно розвива？ нац？ональн？ косм？чн？ програми та ？нформац？йн？ технолог？？. КНР належить до ядерних держав, займа？ одн？ з перших м？сць за величиною та бо？здатн？стю арм？й св？ту, ма？ один ？з найб？льших у св？т？ в？йськових бюджет？в [Будаев 2016: 112]. Для п？дкр？плення показник？в “жорстко？” сили зб？льшу？ться потреба у “м'як？й” сил？. Кампан？я впливу Комун？стично？ парт？？ КНР ор？？нтована на дв？ основн？ ц？л？ - розширення впливу кра？ни за кордоном та просування позитивного ？м？джу Китаю в усьому св？т？.
На думку експерт？в, Китай витрача？ щор？чно близько 10 млрд долар？в на вт？лення пол？тики “м' яко？” сили, проте активно ведуться дебати щодо ？？ усп？шност？ [MacDonald 2018]. Китай та Зах？д по- р？зному оц？нюють стан “м'яко？” сили КНР та ？？ м？жнародний вплив. Уряди, експерти та мед？а кра？н Заходу розглядають в？дсутн？сть свободи ？ демократ？？ в Кита？ у по？днанн？ з цензурою на публ？кац？？ та новини та наголошують на в？дсутност？ “м'яко？” сили чи ？？ слабкост？. З ？ншого боку, представники КНР впевнен？, що зростання ？？ економ？чно？ ？жорстко？？ сили призведе до зм？цнення “м'яко？”, а ？？ культурна “м'яка” сила вже активно просува？ться за кордоном [Hong 2020].
Задля формування необх？дного ？м？джу, що схиля？ до сп？впрац？, Пек？н застосову？ як стандартн？ ？нструменти “м'яко？” сили, так ？ характерн？ лише йому. Велика увага в межах культурно？ “м'яко？” сили Китаю зверта？ться на ？нструменти поширення культурних традиц？й - ？нститути та Класи Конфуц？я, виступи артист？в, к？нематограф？я, ？номовлення, осв？тн？ обм？ни, “дипломат？я панд”, що роблять акцент на давнин？ китайсько？ цив？л？зац？？. Китай ма？ надзвичайний культурний потенц？ал, проте йому важко знайти оптимальний баланс м？ж старовиною ？ сучасн？стю. З ？ншого боку, сл？д враховувати й той фактор, що керування застосуванням ？нструмент？в “м'яко？” сили з центру та цензура сучасно？ культури всередин？ держави не дають змогу розвинути культурний експорт, яким волод？ють держави рег？ону - Япон？я, ？нд？я, Пд. Корея.
Поширення культурно？ “м'яко？” сили Китаю, зокрема на кра？ни Заходу, значно ускладню？ться власне самою китайською мовою, адже хоча ？？ популярн？сть у св？т？ пов？льно зроста？, цього недостатньо для конкуренц？？ з англомовним контентом. Тут КНР робить ставку на розширення за кордоном д？яльност？ ？нститут？в Конфуц？я - приблизно 500 осв？тн？х установ, чи？ю метою д？яльност？ ？ популяризац？я китайсько？ культури ？ мови та як？ неодноразово критикувалися кра？нами Заходу за надм？рний парт？йний контроль, пропаганду та викрадення ？нтелектуально？ власност？. Варто зазначити, що Китай вчиться на сво？х помилках - у липн？ 2020 р. заявлено, що управл？ння ？нститутами перейде в？д Ханбан (урядовий департамент) до громадсько？ орган？зац？？ “Китайська фундац？я м？жнародно？ осв？ти”, яка сформована представниками групи ун？верситет？в та компан？й. В？дтак це повинно дистанц？ювати ？нститут в？д уряду та м？н？м？зувати звинувачення у державному контрол？ [Soft power and cultural relations institutions in a time of crisis 2021].
Уразливими м？сцями китайсько？ “м'яко？” сили ？ особливост？ розвитку пол？тично？ системи та громадянського сусп？льства. Зг？дно з оц？нками низки м？жнародних експерт？в, “Китай не може мати “м'яко？” сили, оск？льки в кра？н？ не сформоване громадянське сусп？льство, а влада порушу？ права людини” [Будаев 2016: 114-115]. Китай, як ？, наприклад, Рос？я, припуска？ться помилки, думаючи, що головним суб'？ктом застосування “м'яко？” сили повинна бути держава, адже китайський досв？д десятил？ть нац？онально？ пропаганди та централ？зованого кер？вництва ？нструментами “м'яко？” сили покладено в основу як усп？х？в, так ？ провал？в [d'Hooghe 2005: 103]. Поки пол？тична система Китаю зупиня？, а не сприя？, в？льному людському розвитку, його пропагандистськ？ зусилля з？ткнуться з викликами. Китай пряму？ в стару комун？стичну систему повного контролю над сусп？льством та приховування несприятливо？ ？нформац？？ в？д громадськост？, гальмуючи зростання “м'яко？” сили Китаю, як у раз？ ？з замовчуванням Кита？м на початкових етапах поширення коронав？русно？ ？нфекц？？ та подальшим приховуванням к？лькост？ випадк？в зараження та смертей [d'Hooghe 2005: 102].
Китай неодноразово звинувачували у ман？пуляц？ях з？ ЗМ？: куп？вля “South China Morning Post” у Гонконз？ та ф？нансовий тиск на “Apple Daily” (Hong Kong) та “New York Times”, а “Xinhua” ？ “CGTN” ？ноземна авдитор？я вважа？ рупорами китайсько？ пропаганди [Barker 2017]. Уряд в？дмовля？ у в？зах журнал？стам та зах？дним вченим, а за межами Китаю чиновники посольства попереджають газети не публ？кувати статт？ на теми, як？ можуть образити Пек？н. Уряд обмежу？ доступ до великих ЗМ？ (“Bloomberg”) за публ？кац？ю статей та блоку？ китайськомовн？ веб- сайти пров？дних американських та британських газет. Слабкою “цифровою” дипломат？？ю пояснюють неусп？шн？сть реагування громадсько？ дипломат？？ Китаю на проблемн？ для його ？м？джу ситуац？？. Загалом навряд чи можна завоювати серця та розум нин？шн？х та майбутн？х покол？нь, коли Китай знають як кра？ну, яка блоку？ Facebook, Youtube та Twitter [Can China Do Soft Power? 2013].
У щор？чному зв？т？ “М'яка” сила 30” (“Soft Power 30”) британсько？ орган？зац？？ “Portland Communications” за 2019 р？к Китай займа？ 27-ме м？сце, що поясню？ться низкою репутац？йних виклик？в - торговельна в？йна з？ США; посилення критики щодо поводження з уйгурами в пров？нц？？ С？ньцзян; напружен？сть у П？вденно-Китайському мор？; антипе- к？нськ？ демонстрац？？ в Гонконз？. Зг？дно з？ зв？том, Китай знаходиться поза св？товими топ-20 у б？льшост？ сфер, кр？м культури, осв？ти, управл？ння, д？джита- л？зац？？ та зовн？шньо？ пол？тики. Китай пос？да？ нижч？ позиц？？, н？ж ？нш？ аз？йськ？ кра？ни, так？ як Япон？я (8 м？сце), П？вденна Корея (19) та С？нгапур (21). Найслабш？ пункти в ？ндекс？ пов'язан？ з низькими показниками у сферах прав та свобод. У зв？т？ зазначено, що мало хто може посперечатися з економ？чним п？днесенням Китаю, але вт？лення його рол？ впливово？ держави, що позитивно вплива？ на глобальн？ виклики, ще попереду [2019 Overview. China 2019].
Варто зазначити, що Китай сьогодн？ ефективно використову？ “м' яку” силу для нарощування свого м？жнародного впливу в м？сцях, якими Зах？д останн？м часом нехтував [MacDonald 2018: 18]. Найб？льший усп？х китайська “м'яка” сила ма？ серед кра？н, де Китай не обтяжений звинуваченнями у порушенн？ прав людини в таких областях, як Тибет та С？ньцзян. В？дсутн？сть доступу до м？жнародних ЗМ？ в менш розвинених рег？онах дало змогу просувати сприятливий ？м？дж серед населення. Цей ефект, мабуть, найб？льше вража？ в Африц？, де Китай ？нвесту？ в комун？кац？йну ？нфраструктуру ？ пропону？ недорогий доступ до китайських новин [Cutchin 2018].
Зг？дно з опитуванням, проведеним досл？дницьким центром “Pew” у 2019 роц？, б？льш？сть кра？н погоджуються, що вплив Китаю на св？т зроста？, але це не обов' язково передбача？ сприятливе сприйняття кра？н [Silver, Devlin, Huang 2019a]. У середньому 40 % серед респондент？в з 34-х кра？н мають позитивний погляд на Китай, тод？ як у середньому 41 % ма？ негативну думку. Як правило, кра？ни, як？ мають висок？ показники прав людини та низький р？вень корупц？？, значно г？рше ставляться до Китаю. Найпо- зитивн？ш？ рейтинги Китай ма？ в Рос？？ та Н？гер？？. В Укра？н？ б？льша частина респондент？в також ставиться позитивно до Китаю (54 %). Найнегативн？ш？ ставлення у Япон？？, Швец？？ та Канад？. Думка про Китай б？льшост？ кра？н Зах？дно？ ？вропи, США та Канад？ негативна, а жител？ Центрально-Сх？дно？ ？вропи дещо б？льше розд？лен？ у сво？х оц？нках [Silver, Devlin, Huang 2019b].
Варто зазначити, що Китай не лише друга за величиною економ？ка, але й значний ？нвестор в закордонну ？нфраструктуру та розвиток через програми допомоги, що ？ елементом ？н？ц？ативи “Пояс та шлях” - найб？льшого економ？чного про？кту тисячол？ття з метою посилити ？нтеграц？ю в？д Аз？？ до Африки та ？вропи. Творц？ спод？валися, що проект допоможе КНР стати г？гантом “м'яко？” сили [Crabtree 2019: 69].
Однак проблеми з “м'якою” силою КНР в окремих частинах св？ту не сл？д плутати з в？дсутн？стю впливу. Зах？дн？ спостер？гач？ помиляються, вважаючи, що громадянськ？ свободи та демократ？я ？ бажан？- шими, н？ж економ？чна стаб？льн？сть та процв？тання, та розглядаючи “м'яку” силу КНР через американський об'？ктив. У час економ？чно？ невизначеност？ Китай ？ привабливим прикладом для нел？беральних ？ схильних до авторитарност？ пол？тичних л？дер？в ？ режим？в, щоб п？дтримувати себе [Barker 2017]. Так, елементом “м'яко？” сили Китаю ？ ？？ модель розвитку; китайський досв？д чи “китайська модель” ста？ все приваблив？шою для багатьох держав, що розвиваються. Усп？шне китайське керування внутр？шньою пол？тичною стаб？льн？стю, економ？чним зростанням та соц？альним управл？ння да？ альтернативу “Вашингтонському консенсусу” для кра？н, що розвиваються. Перемоги китайсько？ модел？ - боротьба з б？дн？стю, приборкання коронав？русу - можуть в？двернути увагу в？д ？？ недол？к？в, серед яких називають забруднення довк？лля, корупц？ю, в？дсутн？сть прозорост？ у творенн？ пол？тики, нер？вном？рний рег？ональний розвиток, зростання розриву м？ж багатими та б？дними, що ？ в центр？ м？жнародних сумн？в？в щодо китайсько？ модел？ [Hong 2020]. економ？чний в？йськовий пол？тичний
Новою ？стор？？ю усп？ху “китайсько？ модел？” у близькому майбутньому може стати проведення у КНР Зимових Ол？мп？йських ？гор у 2022 роц？. Ц？ ？гри можуть стати можлив？стю для КНР повторити усп？х 2008 року та продемонструвати усп？шн？сть китайсько？ авторитарно？ системи, що дала змогу справитися з еп？дем？？ю. Сферою, якою Китай повинен зайнятися активно вже зараз, ？ недопускання бойкоту ？гор, про який вже заговорили б？льше сотн？ правових груп та МЗС Велико？ Британ？？ [Crossley 2021].
Розвиток китайсько？ “м'яко？" сили обмежу？ться дисонансом м？ж ？м？джем, який Китай прагне проектувати, та д？ями кра？ни, вважають експерти - п？двищення нац？онал？зму, напорист？сть у територ？альних суперечках, боротьба з неурядовими орган？зац？ями, цензура у ЗМ？ та пол？тичн？ репрес？？ [Albert 2018]. Багато хто не впевнений, що буд？вельна д？яльн？сть Китаю в П？вденно-Китайському мор？, придбання стратег？чно？ ？нфраструктури чи д？яльн？сть ？нститут？в Конфуц？я мають добр？ нам？ри [Barker 2017].
У 2020 р. Китаю випала ще одна можлив？сть виступити у рол？ впливового глобального л？дера, адже пандем？я Covid-19 не лише негативно вплинула на ？м？дж КНР (поширення в？русу з Китаю, замовчування, пропаганда), а й стала шансом зм？цнення китайсько？ “м'яко？" сили та “Шовкового шляху здоров'я". Китай активно ？н？ц？ював та застосовував “маскову дипломат？ю", що передбача？ надання квал？ф？кованих кадр？в та медичного обладнання кра？нам, що постраждали в？д Covid-19, для того, щоб зм？нити нара- тив про вину Китаю у пандем？？, перетворивши його на ？стор？ю китайсько？ ст？йкост？ та усп？шност？, здобутих авторитарною пол？тикою.
Новим етапом стала “вакцинна дипломат？я", яка зараз активно застосову？ться впливовими державами св？ту для залучення союзник？в, адже отримання вакцин стало над？？ю для швидшого в？дновлення “допандем？йного" стану економ？ки держав св？ту. Стаб？льна ситуац？я всередин？ КНР дала можлив？сть спрямувати вакцину китайського виробництва на потреби зовн？шньо？ пол？тики задля формування ？м？джу глобального л？дера у сфер？ охорони здоров'я. Станом на к？нець лютого 2021 р. Китай експортував вакцини до 27-ми кра？н та нада？ допомогу вакцинами 53-м кра？нам, як？ цього потребують [Zhiqun 2021].
Варто зазначити, що все ж поширення китайських вакцин оточене неоднозначн？стю через непрозор？ дан？ про ？хню ефективн？сть (50,4-86 % ефективност？ за р？зними досл？дженнями). Тому Китай не втрача？ можливост？ п？дкр？пити свою “м'яку" силу жорсткими засобами, наприклад, на початку пандем？？ державн？ посадовц？ неодноразово стверджували про неки- тайське походження в？русу, а зараз за допомогою державних мед？а критикують виробник？в-конку- рент？в китайсько？ вакцини (з ？вропи, США, ？нд？？) за ？хн？й “вакцинний нац？онал？зм" щодо розповсюдження вакцин.
“Вакцинна дипломат？я” ？ способом ще б？льше закр？пити свою присутн？сть у кра？нах, де КНР прагне дипломатичного та економ？чного впливу та вит？снення сво？х зах？дних конкурент？в, роблячи акцент на державах ？з середн？м р？внем чи низьким достатком, зокрема кра？нах Африки. Так, ще червн？ 2020 р. С？ Цз？ньп？н стверджував, що Африка отрима？ вакцину, а оч？льник МЗС Ванг ？ зазначив, що дистрибуц？я вакцин у Африц？ стане пр？оритетом Пек？ну у 2021 роц？ [Zhiqun 2021].
П？дсумовуючи, треба зазначити, що усп？шн？сть та ефективн？сть “м'яко？” сили КНР ？ об'？ктом дискус？й. Низка експерт？в заявля？ про неможлив？сть волод？ння Кита？м “м'якою” силою, адже вона не в？дпов？да？ тим критер？ям, що передбачав Дж. Най для Зах？дного св？ту. Так, основними прихильниками Китаю стали держави, що розвиваються та мають авторитарн？ схильност？. Держави, що мають вищий р？вень розвитку та добробуту, ставляться до Китаю з недов？рою, розглядаючи його як загрозу демократ？？. Звичайно, “жорстка” сила забезпечу？ матер？альну основу для розвитку “м'яко？” сили, але Китай ще ма？ попереду довгий шлях розвитку сво？？ сили привабливост？, щоб формувати та посилювати прихильн？сть не лише у авторитарних державах, що розвиваються. Пек？н повинен переконати держави Заходу та сво？х сус？д？в, що нарощення його економ？чно？ та в？йськово？ сили не ？ загрозою. В？дтак, попри великий потенц？ал Китаю, зокрема у сфер？ культури, його “м'яка” сила не досягне можливих висот, поки Пек？н не усуне розб？жн？сть м？ж образом, який Китай бажа？ створити, й реальними д？ями та не стане “силою добра” на м？жнародн？й арен？.
Список л？тератури
1. Будаев, А. (2016). Светлые и темные стороны “мягкой силы” Китая. Государственное управление. Электронный вестник, 54, 106-129.
2. Най, Дж. (2013). Чего Китай и Россия не понимают в “мягкой силе”. Центр стратегических оценок и прогнозов.
3. Albert, E. (2018). China's Big Bet on Soft Power. Council on Foreign Relations.
4. Barker, T. (2017). The Real Source of China's Soft Power. The Diplomat.
5. Can China Do Soft Power? (2013). The Atlantic.
6. Crabtree, J. (2019). Making (limited) inroads: Why China's Belt and Road struggles to deliver Goodwill. The Soft
7. Power 30 (A Global Ranking of Soft Power), 69-72.
8. Crossley, G. (2021). China looks to Winter Olympics as Chance for Rare Soft Power Win amid COVID-19, Rights Concerns. Reuters.
9. Cutchin, J. (2018). How China is Building Its Soft Power. Pacific Council on International Policy.
10. d'Hooghe, I. (2005). Public Diplomacy in the People's Republic of China. The New Public Diplomacy: Soft Power in International Relations (Studies in Diplomacy), 88-105.
11. Hong, Y. (2020). Growing China's Soft Power: Free Debate and Creative Thinking are Key. The Business Times.
12. MacDonald, A. (2018). Soft Power Superpowers. British Council (Global trends in cultural engagement and influence), 44
13. Silver, L., Devlin, K., Huang, C. (2019a). China's Economic Growth Mostly Welcomed in Emerging Markets, but Neighbors Wary of Its Influence. Pew Research Center.
14. Silver, L., Devlin, K., Huang, C. (2019b). People around the Globe are Divided in Their Opinions of China. Pew Research Center.
15. Soft Power and Cultural Relations Institutions in a Time of Crisis. (2021). British Council.
16. Zhiqun, Z. (2021). Vaccine Diplomacy: China and India Push ahead to Supply Vaccines to Developing Countries. Think China.
References
1. 2019 Overview. China. (2019). The Soft Power 30.
2. Albert, E. (2018). China's Big Bet on Soft Power. Council on Foreign Relations.
3. Barker, T. (2017). The Real Source of China's Soft Power. The Diplomat.
4. Budaev, A. (2016). The Light and Dark Sides of China's Soft Power. [In Russian]. Public Administration, Electronic newsletter, 54, 106-129.
5. Can China Do Soft Power? (2013). The Atlantic.
6. Crabtree, J. (2019). Making (limited) inroads: Why China's Belt and Road struggles to deliver Goodwill. The Soft Power 30 (A Global Ranking of Soft Power), 69-72.
7. Crossley, G. (2021). China looks to Winter Olympics as Chance for Rare Soft Power Win amid COVID-19, Rights Concerns. Reuters.
8. Cutchin, J. (2018). How China is Building Its Soft Power. Pacific Council on International Policy.
9. d'Hooghe, I. (2005). Public Diplomacy in the People's Republic of China. The New Public Diplomacy: Soft Power in International Relations (Studies in Diplomacy), 88-105.
10. Hong, Y. (2020). Growing China's Soft Power: Free Debate and Creative Thinking are Key. The Business Times.
11. MacDonald, A. (2018). Soft Power Superpowers. British Council (Global trends in cultural engagement and influence), 44 p.
12. Nai, J. (2013). What China and Russia Don't Understand About Soft Power. [In Russian]. Center for Strategic Assessments and Forecasts.
13. Silver, L., Devlin, K., Huang, C. (2019a). China's Economic Growth Mostly Welcomed in Emerging Markets, but Neighbors Wary of Its Influence. Pew Research Center.
14. Silver, L., Devlin, K., Huang, C. (2019b). People around the Globe are Divided in Their Opinions of China. Pew Research Center.
15. Soft Power and Cultural Relations Institutions in a Time of Crisis. (2021). British Council.
16. Zhiqun, Z. (2021). Vaccine Diplomacy: China and India Push ahead to Supply Vaccines to Developing Countries. Think China.
Размещено на Allbest.ru
...