Размещено на http: //www. allbest. ru/
"Privilegium maius" Рудольфа IV Габсбурга
Товтин Я.？.
Ужгород
Анотац？я
У дан？й статт？ зроблено анал？з основних положень, висв？тлених у документ？, в？домому як ？Privilegium mams？, або ж ？Особлив？ розширен？ права？, якого було видано за правл？ння Рудольфа FV Габсбурга. Текст документу, хоч ？ був п？дробкою, проте надавав Австр？？ певн？ прив？ле？ та був св？дченням того, що Габсбурги не полишали над？й на тривалий час д？стати корону Священно？ Римсько？ ？мпер？？.
Ключов？ слова: Privilegium mams, Privilegium minus, Австр？я, Габсбурги, ерцгерцог, ？мперське право.
Резюме
？PRIVILEGIUM MAIUS？ РУДОЛЬФА IV ГАБСБУРГА Товтин Я. И. (Ужгород)
В данной статье сделан анализ основных положений, изложенных в документе, известном как ？Privilegium maius？, или ？Особые расширенные права？, изданном в период правления Рудольфа IV Габсбурга. Текст документа, хотя и был подделкой, тем не менее давал Австрии определенные привилегии и был свидетельством того, что Габсбурги не оставляли надежд на длительное время получить корону Священной Римской империи.
Ключевые слова: Privilegium maius, Privilegium minus, Австрия, Габсбурги, эрцгерцог, имперское право.
Summary
RUDOLF IV OF HABSBURG ？PRIVILEGIUM MAIUS？
Ya. Towtyn (Uzhhorod)
The article analyzes the main principles covered in the document known as ？Privilegium maius？ or ？Special extended rights？ that was issued during the reign of Rudolf IV of Habsburg. The text of the document was a fake but it gave certain privileges to Austria and it was the evidence that the Habsburgs wanted to retain the crown of the Holy Roman Empire for a long time.
Keywords: Privilegium maius, Privilegium minus, Austria, Habsburgs, archduke, imperial law.
Спадкова монарх？я у середньов？чн？й Н？меччин？ так ？ не склалася, адже н？мецька знать закр？пила за собою право обирати короля. Хоча ？сильний ？мператор？ м？г змусити княз？в ще за життя обрати королем свого сина ？ спадко？мця, але зам？нити принцип виборност？ правом успадкування н？кому не вдалося. За таких умов доля династ？？ та корол？вства залежала в？д монарха ？ тривалост？ його правл？ння. Штауфени, як？ в сво？й пол？тиц？ опиралися на ？мперських м？н？стер？ал？в та систему ленних в？дносин, були довол？ сильною династ？？ю, а наявн？сть кошт？в уперше дозволила ？м набрати наймане в？йсько. В подальшому насл？дком великодержавно？ пол？тики н？мецьких ？мператор？в стало послаблення централ？зовано？ влади та зростання самост？йност？ територ？альних волод？нь. На початок XIV ст. справа д？йшла нав？ть до тривалих протистоянь м？ж династ？ями, як？ намагалися пос？сти трон Священно？ Римсько？ ？мпер？？. В першу чергу мова йде про династ？？ Габсбург？в та Люксембург？в [1, с. 286].
Власне, спадкове волод？ння Габсбург？в, яке тривало близько ста рок？в ？ яке за Альбрехта ？ ледве трималося, було все ж таки перерване. Причому, п？сля смерт？ Людов？ка Баварського в 1347 р. Люксембурги змусили рахуватися ？з собою як з реальною пол？тичною силою, ？, поряд ？з Габсбургами та В？тельсбахами, стали третьою династ？？ю, що вступила в боротьбу за н？мецьку корону.
В？дтак протистояння з Люксембургами мало в цьому план？ довол？ важливе значення, адже саме у ？стол？ття Люксембург？в？ Габсбурги були змушен？ сконцентруватися на ？внутр？шн？х справах？, при цьому ？м довелося перенести центр свого впливу у Сх？дн？ Альпи, В？день, Грац ？ Л？нц.
У 1335 р. вони при？днали до сво？х волод？нь Каринт？ю та Крайну (сучасна Словен？я). У 1363 р., не беручи до уваги оп？р В？тельсбах？в, при？днали Т？роль, а в 1368 р. Фрайбург у Брейгау. В 1376 р. Габсбургам вдалося купити значн？ територ？？ Форальберга, а в 1382 р. п？д захистом Габсбург？в опинився й Тр？？ст. Разом з？ спадковими землями Австр？？ю та Штир？？ю, ц？ земл？ почали називатися ？Австр？йськ？ кра？ни？ [2, с. 126].
Безперечно, Фр？др？ха Красивого (13141330 рр.) можна було вважати першим Габсбургом, для якого Австр？я, де йому на початку правл？ння довелося побороти значний оп？р, справд？ стала батьк？вщиною. За його правл？ння з'явилося прикметне позначення, яке виразно засв？дчу？, що Австр？я розглядалася як основне волод？ння Габсбург？в. Мова йде про поняття dominum Austriae (волод？ння Австр？？ю), яке дуже часто використовувалося в б？льшост？ тогочасних документ？в [5, с. 161].
П？сля смерт？ Фр？др？ха сп？льно правили його молодш？ брати Альбрехт ？？ (1330-1358 рр.) та Отто (помер у 1338 р.). Альбрехт ？？ в？дзначився як розсудливий та виважений правитель, незважаючи на те що мав т？лесну ваду (герцог був парал？зованим, ？мов？рно п？сля спроби отру？ти його) й за сво？ тривале правл？ння був втягнутий лише в конфл？кт ？з швейцарськими конфедератами, як？ намагалися поширити свою владу на Люцерн ？ Цюр？х. В？йсько Альбрехта ？？ дв？ч？ доходило до Цюр？ха, ？ хоча здобути м？сто так ？ не вдалося, в？н принаймн？ добився того, що пров？нц？я Глярус ？ м？сто Цуг, як？ ран？ше, скориставшись нагодою, вийшли з-п？д юрисдикц？？ влади династ？？, тепер ？？ знову визнали. Саме п？сля поход？в на Цюр？х Альбрехт ？？ видав династичне розпорядження (1355 р.), в якому наказував сво？м синам непод？льно ？ сп？льно правити землями [11, с. 64].
Власне, п？сля смерт？ Альбрехта ？？ в 1358 р. залишилося четверо його син？в, з яких перейняти владу м？г лише найстарший Рудольф. Правл？ння Рудольфа ГУ Габсбурга (13581365 рр.) припада？ на довол？ складний ？ водночас важливий пер？од у житт？ династ？？ Габсбург？в та Центрально？ ？вропи. XIV ст. було тим пер？одом, коли ？ зроста？, ？ зменшу？ться вплив династ？？ у Священн？й Римськ？й ？мпер？？, але саме це спонукало представник？в династ？？ звернути особливу увагу на справи, що стосувалися в першу чергу спадкових волод？нь.
Юний герцог Рудольф ？У був налаштований примножувати земл？ ？ зм？цнювати владу Габсбург？в. За два роки до початку правл？ння Рудольфа ？У ？мператор Карл ？У (1356 р.) усунув неточност？ щодо обрання короля, видавши в？дому ？Золоту буллу？. Але цей документ не лише регулював процедуру вибор？в, а й посилював позиц？？ курфюрст？в, надаючи ？м прив？ле？ [2, с. 128; 3, с. 112].
Власне, Булла обмежувала право обрання ？мператора колег？？ю ？з семи курфюрст？в, перетворюючи Н？меччину в ол？гарх？чну союзну державу. Австр？я та Бавар？я не були включен？ до числа курфюрств. Таким чином, завдяки сво？м стосункам ？з курфюрстами Карл ？У зм？цнив власн？ позиц？？ щодо австр？йських та баварських династ？й, тобто у випадку В？тельсбах？в порушувалася попередня традиц？йна пол？тика, а у випадку Габсбург？в це суперечило сп？вв？дношенню сил, ？ це щонайменше.
Реагуючи на так？ д？？ Карла ？У, Рудольф ？У взявся за справу, яка нер？дко використовувалася в його часи: в？н наказав виготовити у сво？й канцеляр？？ фальшив？ грамоти ？Privilegium maius？ (？Особлив？ розширен？ права？, 13581359 рр.). Мова йде про п'ять екземпляр？в, як？ презентувалися як ориг？нали Генр？ха ？У, Фр？др？ха ？, Фр？др？ха ？？ та його сина Гайнр？ха VII, а також Рудольфа ？ Габсбурга [10, с. 144].
З-пом？ж цих п？дробок грамоту Генр？ха ？У було додатково п？дкр？плено досл？вними вставками з текст？в н？бито ？снуючих прив？ле？в, як？ надав Австр？？ Юл？й Цезар та Нерон. Зм？ст цих вставок практично одразу викликав оп？р власне, один ？з найв？дом？ших гуман？ст？в свого часу Франческо Петрарка викрив та розкритикував псевдоантичн？ джерела.
Серед ？нших документ？в довол？ ц？кавим ？ так званий прив？лей Фр？др？ха ？ Барбаросси, який разом ？з ще к？лькома документами тривалий час витримував критику, нав？ть п？сля того як в ？хн？й ориг？нальност？ засумн？валися Йоган Фр？др？х Бьомер та В？льгельм Ваттенбах, що сталося в 1852 р. [2, с. 129].
Отож, для сфабрикованого прив？лею було використано текст 1156 р. ？Privilegium minus？ (？Мал？ прив？ле？？). Але це був значно зм？стовн？ший в？дпускний лист, власне Privilegium maius, на в？дм？ну в？д справжнього та значно коротшого ？Privilegшm minus？.
？Privilegшm minus？ 1156 р. опису？ под？？, як？ так ？ не в？дбулися перетворення ？мперського лену у спадкове княз？вство ерцгерцог？в Австр？？. Документ було видано Фр？др？хом ？ для врегулювання конфл？кту м？ж Вельфами та Бабенбергами за владу над Бавар？？ю. У 1156 р. Бавар？ю ？мператор передав Генр？ху Леву, а в якост？ компенсац？？ Генр？ху ？？ Язомирготту затвердив права для австр？йських волод？нь останнього. Зг？дно з ？Privilegшm minus？, Австр？я, що ран？ше була маркграфством, п？двищувалася до статусу герцогства ？ ставала спадковим волод？нням Бабенберг？в, причому у випадку в？дсутност？ спадко？мц？в-чолов？к？в австр？йськ？ земл？ передавалися й за ж？ночою л？н？？ю. Б？льше того, ？Privilegium minus？ надавав герцогам Австр？？ право призначати свого спадко？мця [4, с. 206; 8, с. 39].
Саме за ц？ тези й зачепився Рудольф IV. Зм？ст Рудольфового фальсиф？кату надавав Австр？？ надзвичайн？ прерогативи стосовно розм？ру лен？в, символ？в влади, юрисдикц？？ з вилучення вс？х апеляц？й до ？мператора тощо.
Власне, ця фабрикац？я про особлив？ прив？ле？ Австр？？ стала спробою, з одного боку, п？двищити статус свого княз？вства в середин？ ？мпер？？, а з ？ншого зробити його фактично незалежним в？д ？мператора. Анал？зуючи зм？ст документа, варто зазначити, що чи не ？диним обов'язком австр？йських правител？в перед ？мператором було постачання солдат у випадку в？йни з Угорщиною, та й то суто символ？чне 12 ос？б терм？ном на 1 м？сяць. Будь-яка ？нша служба залежала в？д вол？ герцога [9].
Окр？м того, зг？дно з ？Privilegium maius？, австр？йський правитель не м？г бути викликаний на суд ？мператора. У випадку передач？ лен？в на територ？？ Австр？？, для ？нвеститури ？мператор мав прибути до Австр？？ сам. У рейхстаз？ ？мпер？？ австр？йський герцог мав певн？ права й шанувався як ерцгерцог Пфальцський та займав м？сце праворуч в？д ？мператора, одразу ж п？сля курфюрст？в. ？мператор не м？г мати лен？в на територ？？ Австр？？, а право верховного суду над ус？ма, хто мав земл？, надавалося австр？йському герцогу. П？ддан？ та васали герцога не могли звертатися напряму до ？мператора, оминувши австр？йського герцога. Втручання ？мператора Священно？ Римсько？ ？мпер？？ в пол？тику Австр？？ було незаконним.
В？дтак, австр？йськ？ земл？ Габсбург？в були визнан？ непод？льними й могли передаватися у спадок як за чолов？чою, так ？ за ж？ночою л？н？ями, причому герцог д？ставав право в？льно визначати свого спадко？мця. Фактично, ？Privilegium maius？ надавав безпрецедентн？ в Н？меччин？ права австр？йським герцогам, при цьому перетворюючи ？х у незалежних в？д ？мператор？в правител？в. Саме це стало правовою основою подальшого становлення Австр？йсько？ монарх？？, в？докремлено？ в？д Священно？ Римсько？ ？мпер？？ [9].
До реч？, титул ерцгерцога згаданий тут радше принаг？дно, хоча Рудольф IV ？ використовував його на сво？й печатц？; цей титул було в？дновлено лише в XV ст. Власне, тод？ його часто пов'язували з герцогством Каринт？йським, князь якого виконував обов'язки ？мперського ерц？гермейстера, а вже починаючи з XVI ст. цей титул можна вважати прикметною особлив？стю Габсбург？в.
Черговий раз повертаючись до зм？сту п？дробки, варто зауважити, що в ？？ тональност？ основною була нота звуження ？мператорських обов'язк？в; нехай Рудольф ？ називав Австр？ю ？щитом ？ серцем ？мпер？？？, однак у першу чергу в？н дбав про зб？льшення влади й авторитету у волод？нн？ Австр？？ю. Власне, текст ？ зм？ст документу в？дбивали характер погляд？в Рудольфа IV та його намагання закр？пити самост？йн？сть Австр？？ [9; 10, с. 150].
？мператор Карл IV, якому герцог Рудольф над？слав зав？рен？ коп？？ грамот, сприйняв ？х з？ споко？м та розсудлив？стю: в？н був нав？ть налаштований затвердити деяк？ положення фальсиф？кату, про що св？дчать його нотатки. Окр？м того, Карл IV дом？гся в？д Рудольфа IV в？дмови у використанн？ титулу ерцгерцога [5, с. 162].
До реч？, кр？м того що Карл IV не визнав п？дробку Рудольфа IV, в？н позбавив останнього прав ？мперського в？кар？я в Ельзас？ й титулу герцога Шваб？？, а також пост？йно п？дтримував виступи швейцарц？в проти Габсбург？в. Хоча, поряд ？з цим, ？мператор погодився й на в？дмову втручатися у внутр？шн？ справи Австр？？. Вза？мини ？мператора Карла IV та правител？в Австр？？ нормал？зувалися лише наприк？нц？ правл？ння Рудольфа IV, що дозволило в 1364 р. п？дписати догов？р про вза？мне спадкування м？ж Габсбургами та Люксембургами [7, с. 88].
Наступн？ ？мператори з династ？？ Люксембург？в також в？дмовилися в？д утвердження ？Privilegium maius？, ？ лише ？мператор Фр？др？х III Габсбург п？дтвердив прив？лей у 1442 р. й 1453 р., вдруге заручившись п？дтримкою та згодою курфюрст？в. Власне, саме так з'явилося ？мперське право.
В подальшому наступн？ Габсбурги лише зр？дка користувалися ？Privilegium maius？, але вже брат Фр？др？ха III Альбрехт VI почав користуватися титулом ерцгерцога, який за короткий час став родинним серед представник？в династ？？ Габсбург？в.
Фактично, правл？ння Рудольфа IV Габсбурга яскраво п？дтвердило: Габсбурги пост？йно були переконан？ в тому, що ？м за правом належить н？мецька корона. В цьому ц？лком був переконаний ？ Рудольф IV [6, с. 87].
рудольф габсбург право ерцгерцог
Л？тература
1. Таким чином, ？Privilegium maius？ хоч ？ п？дробка, проте водночас св？дчення того, що Габсбурги не сумн？валися у волод？нн？ ？мперською короною. Адже на протяз？ стол？ття, п？сля того як зак？нчувалося правл？ння Штауфен？в, Габсбурги висували сво？х корол？в, хоча в колег？ю курфюрст？в ？м н？коли не вдавалося вступити. Тому, коли Рудольф IV побачив, що в ？Золот？й булл？？ Карла IV його родину виключено з кола прив？лейованих правител？в, в？н у 1358 р. сфальсиф？кував в？дом？ нам документи.Рапп Ф. Священная Римская империя германской нации: от Оттона В？ликого до Карла V / Франсис Рапп. Пер. с фр. М. В. Ковальковой. СПб.: Евразия, 2009. 427 с.
2. Цьолнер E. ？стор？я Австр？？ / Ер？х Цьолнер / Пер. з н？м. Роман Дубасевич, Христина Назаркевич, Анатол？й Онишко, Наталя ？ваничук. Льв？в: Л？топис, 2001. 712 с.
3. Bogdan H. Histone Habsburkh Sedm stoleti rodu / Henry Bogdan. Praha: Brana, 2003. 272 s.
4. Bruner K. Das Privilegium minus und das werdende Land / Karl Bruner // Die Geburd Osteneichs. 850 Jahre Privilegium minus / Hrsg. Schmidt P., Wanderwitz H. Regensburg, 2007. S. 201-210.
5. Hamman B. Die Habsburger. Ein biographisches Lexikon / Brigitte Hamman. Wien: Ueberreuter, 1988. 447 s.
6. Dejiny Stath. Rakousko / M. Wihoda, Z. Mefinsky, V.Veвer, M. Hlavacka, P. Vorel, M. Polivka. Praha, 2002. 728 s.
7. Lhotsky A. Geschichte Osterreichs / Alphons Lhotsky. Wien, 1967. 496 s.
8. Opll F. ？Dm Regelung der bayerischen Frage 1156？ Friedrich Barbarossa, Heinrich der Lowe und Heinrich Jasomirgott Gestalter und Mitgestalter / Ferdinand Opll // Die Geburd Osterreichs. 850 Jahre Privilegium minus / Hrsg. Schmidt P., Wanderwitz H. Regensburg, 2007. S. 37-76.
9. ？Privilegium mаius？, 1358-1359. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http: www.koeblergerhard.de/.../Privilegiummaius 13...
10. Schlotheuber E. Das Privilegium maius eine habsburgische Falschung im Ringen um Rang und Einflus / Eva Schlotheuber // Die Geburd Osterreichs. 850 Jahre Privilegium minus / Hrsg. Schmidt P., Wanderwitz H. Regensburg, 2007. S. 143-166.
11. Vocelka K. Geschichte Osterreichs. Kultur-Gesellschaft-Politik / Karl Vocelka. Munchen, 2004. 243 s.
Размещено на Allbest.ru
...