Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
？ТАЙВАНСЬКА ПРОБЛЕМА？ В АМЕРИКАНСЬКО-КИТАЙСЬК？Й ВЗА？МОД？？ В ПЕР？ОД ПРЕЗИДЕНТСТВА ЧЕНЬ ШУЙБЯНЯ
О.В. Шевчук
Анотац？я
У статт？ зд？йснена спроба анал？зу еволюц？？ американсько-китайських вза？мов？дносин у пер？од президенства Чень Шуйбяня (КР на Тайван？). Проанал？зовано основн？ вим？ри впливу позиц？онування КР на Тайван？ на м？жнародн？й арен？ щодо динам？ки американсько-китайських в？дносин.
Прих？д до влади у США республ？кансько？ адм？н？страц？？ Дж. Буша-мол. у с？чн？ 2001 р ознаменувався р？зким акцентуванням позиц？？ щодо таванського питання. Пр？оритетом на тайванському напрям？ була обрана зм？на традиц？йно？ пол？тики ？стратег？чно？ невизначеност？？ б？льш однозначною п？дтримкою тайвансько？ адм？н？страц？？. Разом з тим, основною мотивуючою складовою реал？зац？？ зовн？шньопол？тичних настанов адм？н？страц？？ Дж. Буша-мол. щодо Тайваню було прагнення не стимулювати остр？в до просування ？де？ незалежност？, а розширення його можливостей щодо зм？цнення безпеки. Так, президент США Дж. Буш-мол. санкц？онував значн？ за обсягом поставки озбро？нь на Тайвань ？ прийняв р？шення щодо надання транзитних в？з високопоставленим кер？вникам Тайваню. Разом з тим, д？？вим чинником, який ще б？льше загострив ？тайванську проблему？ у американсько-китайських вза？мов？дносинах з 2001 р., стало обрання на посаду президента КР на Тайван？ кандидата в？д Демократично？ прогресивно？х парт？？ (ДПП) Чень Шуйбяня. Необх？дно в？дзначити, що саме ця пол？тична сила Тайваню традиц？йно виступа？ за незалежн？сть острова в？д материково？ частини Китаю.
Деструктивний елемент у американсько-тайванських зв'язках визначався складн？стю прогнозування д？й тайванського л？дера. Якщо на початку свого президенства Чень Шуйбянь з певною долею умовност？ дотримувався висунутих ним в ？навгурац？йн？й промов？ принцип？в вза？мов？дносин з материковим Кита？м, то у подальшому в？н активно реал？зував ？н？ц？ативи, як？ вкрай загострили в？дносин як м？ж островом ？ материком, так ？ м？ж КНР та США.
Одним з головних завдань зовн？шньо？ пол？тики США у АТР в пер？од 2004 - 2008 рр. стало стримування зусиль Чень Шуйбяня щодо набуття островом незалежност？.
Ключов？ слова: ？тайванська проблема？, американсько-китайська вза？мод？я, зовн？шньопол？тична стратег？я, тайванська адм？н？страц？я.
Summary
The arrival of the Republican's administration of George W. Bush in USA on January 2001 made a sharp accent on Taiwan issue. Change of traditional policy of "strategic ambiguity" for more unambiguous support to Taiwanese administration was chosen as a priority in Taiwan course. However, the main motivation in the implementation of foreign policy's attitudes of G.W. Bush's administration according to Taiwan was no stimulating the island to promote the ideas of independence but expanding its capacity to enhance security.
Thus, US President G.W.Bush authorized significant volume of arms deliveries to Taiwan and decides about assignment of transit visas to Taiwan's high-level officials. At once, an important factor, which further exacerbated the "Taiwan issue" in US-China relations since 2001, was presidential election of the CR in Taiwan in which won candidate from Democratic progressive Party (DPP) Chen Shuibian. It should be noted that exactly this political force in Taiwan traditionally advocates for independence of the island from the mainland of China.
Destructive element in US-Taiwan relations determined by the complexity about predicting actions of Taiwan leader. If at the beginning of his presidency Chen Shuibian principles of relations with mainland China which was nominated in his inaugural speech had certain convention, then the further he actively implemented initiatives which extremely aggravated relations as between the island and the mainland, and between People's Republic of China and the United States. One of the main goals of the US foreign policy in the Asia- Pacific region in the period for 2004-2008years was containment efforts of Chen Shuibian to acquire the island's independence.
Keywords: ？Taiwan problem？, US-Chinese cooperation, foreign policy strategy, Taiwanese administration.
Прих？д до влади у США республ？кансько？ адм？н？страц？？ Дж. Буша-мол. у с？чн？ 2001 р. ознаменувався р？зким акцентуванням позиц？？ щодо таванського питання. Розглядаючи характер американсько-китайсько？ вза？мод？？, ще на стад？？ передвибочо？ кампан？？ майбутн？й президент США Дж. Буш-мол. охарактеризував Китай як ？стратег？чного конкурента？ [1]. В？дпов？даючи на питання агентства ？Associated Press？ щодо готовност？ Вашингтона застосувати в？йськову силу для захисту Тайваню, новообраний президент заявив: ？Китайц？ повинн？ зрозум？ти, що застосування в？йськово？ сили не виключено？ [2].
Пр？оритетом на тайванському напрям？ була обрана зм？на традиц？йно？ пол？тики ？стратег？чно？ невизначеност？？ б？льш однозначною п？дтримкою тайвансько？ адм？н？страц？？. Разом з тим, основною мотивуючою складовою реал？зац？？ зовн？шньопол？тичних настанов адм？н？страц？？ Дж. Буша-мол. щодо Тайваню було прагнення не стимулювати остр？в до просування ？де？ незалежност？, а розширення його можливостей зм？цнення безпеки. Так, президент США Дж. Буш-мол. санкц？онував значн？ за обсягом поставки озбро？нь на Тайвань ？ прийняв р？шення щодо надання транзитних в？з високопоставленим кер？вникам Тайваню. Зокрема, протягом перебування у Нью-Йорку ？ Х'юстон？ президента тайвансько？ адм？н？страц？？ Чень Шуйбяня йому була надана можлив？сть провести зустр？ч？ з американськими пол？тичними ？ державними д？ячами, серед яких були мер Нью-Йорка Р. Джул？ан？ ？ члени американського конгресу. Окр？м цього, у березн？ 2002 р. в？дбувся перший з моменту розриву дипломатичних в？дносин в？зит м？н？стра оборони Тайваню до США.
Окрем？ аспекти цього напрямку наукових досл？джень знайшли сво？ в？д ображення у роботах в？тчизняних вчених, рос？йських досл？дник？в та американських науковц？в. Серед роб？т укра？нських автор？в необх？дно в？дзначити анал？тичн？ прац？ Б. Гончара, Л. Лещенка, С. Шерг？на, Н. Городньо？, М. Тарана, П. Б？лака, О. Шепеленко тощо. Детерм？нуюч？ фактори щодо формування основних вим？р？в американсько-китайсько？ вза？мод？？ у контекст？ реал？зац？？ ？тайвансько？？ пол？тики представлен？ у роботах рос？йських пол？толог？в А. Богатурова, Л. Гудошн？кова, Ю. Галеновича, С. Рогова, Я. Лексют？но？. Анал？з д？？вост？ прийняття р？шень у сфер？ зовн？шньо？ пол？тики США щодо ？тайвансько？ проблеми？ ？ предметом досл？дження американських пол？толог？в-м？жнародник？в Зб. Бжезинського, Г. К？сс？нджера, Д. Ебшайра, Х. Брауна, Д. Бр？нкл？, Р. Кейгана, С. Хант？нгтона, Дж. Айкенберр？, М. Макфола, M. Менделбаума, Н. Подгореця, Б. Поузена тощо.
Виходячи з цього, основним завданням дано？ розв？дки ？ виявлення основних вим？р？в ？тайвансько？ проблеми？ як детерм？нанти американсько-китайсько？ вза？мод？？ за президенства Чень Шуйбяня (КР та Тайван？) та вплив позиц？？ тайвансько？ адм？н？страц？？ щодо позиц？онування на м？жнародн？й арен？ як ？самост？йного？ суб'？кта м？жнародних в？дносин на в？дносини у форматах КНР - США та США - КНР - Тайвань.
Модерн？зац？я зовн？шньопол？тично？ стратег？？ США викликала загострення в американсько-китайських в？дносинах. МЗС КНР висловив р？зкий протест у в？дпов？дь на дозв？л американсько？ влади зд？йснити в？зит до США м？н？стру оборони КР та Тайваню.
Разом з тим, д？？вим чинником, який ще б？льше загострив ？тайванську проблему？ у американсько-китайських вза？мов？дносинах з 2001 р., стало обрання на посаду президента КР на Тайван？ кандидата в？д Демократично？ прогресивно？ парт？？ (ДИП) Чень Шуйбяня. Необх？дно в？дзначити, що саме ця пол？тична сила на Тайван？ традиц？йно виступа？ за незалежн？сть острова в？д материково？ частини Китаю.
Нове загострення в？дносин м？ж Иек？ном ？ Тайбе？м напередодн？ президентських вибор？в на Тайван？ (березень 2000 р.) внесло корективи в пол？тику США щодо Тайваню. Й хоча в？дверт？ погрози Пек？на застосувати силу проти Тайваню викликали р？зк？ протести з боку держдепартаменту США, але перемога на виборах кандидата в？д Демократично？ прогресивно？ парт？？ Чень Шуйбяня засв？дчила, що проблема об'？днання острова з материком може вийти на р？вень значного м？жнародного конфл？кту. Враховуючи таку перспективу, держдепартамент США у березн？ 2000 р. констатував, що Пек？н у суперечц？ з Тайбе？м займа？ ？дуже конструктивну позиц？ю？ [3].
Коментуючи результати парламентських вибор？в на Тайван？, заступник прем'？ра Держради КНР Цянь Цичень в？дзначив: ？Возз'？днання Тайваню з КНР можливе лише за умови п？дтримання принципу ？одного Китаю？. Т？льки п？сля визнання тайванською владою принципу одного Китаю можна буде в？дновити переговори м？ж двома берегами Тайвансько？ протоки？ [4]. Аналог？чна позиц？я була висловлена ？ у виступ？ оф？ц？йного представника Канцеляр？？ Держради КНР у справах Тайваню Чжан Минцина [5].
Оф？ц？йна ж позиц？я Тайбею щодо принцип？в вза？мин з материковим Кита？м була сформульована в ？навгурац？йн？й промов？ Чень Шуйбяня. Новообраний президент КР на Тайван？ зазначив, що основними принципами в？дносин КНР ？ Тайваню ？ дотримання ？демократ？？ та паритету？ [6]. Саме це, на його думку, забезпечить можлив？сть вир？шувати питання про “майбутн？ “одного Китаю” [7]. Чень Шуйбянь п？дкреслив, що протягом його д？яльност？ на посад？ президента в？н не буде проголошувати незалежност？, не буде зм？нювати назви держави, не буде наполягати на включенн？ до конституц？？ визначення вза？мов？дносин двох стор？н протоки як “особливих м？ждержавних в？дносин”, ？ не буде сприяти проведенню референдуму з питання незалежност？ чи об'？днання [8]. Ц？ напрямки подальшого розвитку в？дносин м？ж островом та материковим Кита？м були задекларован？ ？ в новор？чному зверненн？ Чень Шуйбяня 2001 р.
Разом з тим, р？зк？ висловлювання держдепартаменту США на адресу оф？ц？йного Пек？на й продовження в？йськово？ п？дтримки Тайбею багато в чому обумовили еволюц？ю позиц？？ президента тайвансько？ адм？н？страц？？ Чень Шуйбяня щодо об'？днавчого процесу. Так, 3 серпня 2002 р. в？н висловився за проведення референдуму з питання незалежност？ острову в？д материкового Китаю. Чень Шуйбянь зазначив, що такий ？плеб？сцит ？ нев？д'？мним правом тайванського народу, яке не в？д？брати ？ не в？дм？нити？. На роздум тайванського президента: ？Настав час вияснити, яким пол？тичним шляхом рухатися Тайбею в майбутньому ？ це повинен вир？шити сам народ？ [9]. В той же час Чень Шуйбянь п？дкреслив: ？Спочатку необх？дно прийняти в？дпов？дний закон, який зм？г би реал？зувати право тайваньц？в на самовизначення？ [10]. Реакц？я оф？ц？йного Пек？ну на заяву президента Тайваню була митт？вою. ？У св？т？ ？сну？ т？льки один Китай; материкова частина кра？ни ？ Тайвань ？ частинами Китаю. Ми не потерпимо розд？лу суверен？тету й територ？ально？ ц？л？сност？ Китаю？, - зауважив оф？ц？йний представник зовн？шньопол？тичного в？домства КНР [11].
Наприк？нц？ травня 2003 р. п？д час еп？дем？？ атипово？ пневмон？？ президент тайвансько？ адм？н？страц？？ Чень Шуйбянь оголосив про нам？р провести референдум щодо питання членства Тайваню у Св？тов？й орган？зац？？ охорони здоров'я ？ буд？вництва на остров？ четверто？ атомно？ електростанц？？. Ситуац？я ще б？льш загострилась п？сля у вересн？ 2003 р. у зв'язку з оприлюдненням Чень Шубянем ？де？ розробки ново？ конституц？？ Тайваню, яка повинна була зам？нити ？снуючий основний документ острову прийнятий у 1947 р. ？ ？？ подальшим затвердженням на референдум？. З наближенням дати голосування у законодавчому юан？ Тайваню щодо законопроекту про референдум риторика Пек？на ставала все б？льш жорсткою. Китайський уряд оф？ц？йно попередив, що ？н？ц？ативи тайванського л？дера можуть ？...обернутися трагед？？ю для тайванських сп？вв？тчизник？в？, що ？вони крок за кроком ведуть до краю пр？рви？, а також, що ？д？？ з досягнення так звано？ незалежност？ Тайваню означають в？йну？ [12].
Проте, такий вар？ант розвитку под？й навколо тайванського питання не в？дпов？дав ？нтересам як КНР, так ？ Тайваню, а також ？нтересам США. Оск？льки, з одного боку, Вашингтон не зможе не застосовувати якихось активних в？йськово-пол？тичних д？й, з ？ншого - залучення США до в？йськових д？й у Тайванськ？й протоц？ призведе до переростання цього локального з？ткнення в масштабний м？жнародний конфл？кт, головним насл？дком якого буде дестаб？л？зац？я в Аз？йсько-Тихоокеанському рег？он？, яка загрожуватиме мирному м？жнародному пол？тичному розвитку. Окр？м того, координац？я позиц？й КНР та РФ щодо територ？альних проблем також ？ активним фактором впливу на характер в？дносин в геопол？тичному трикутнику США - КНР - РФ [13].
Реал？зац？я ж Вашингтоном тайвансько？ пол？тики засв？дчила ？снування пол？тичних ？ножиць？: з одного боку, ？снувала зац？кавлен？сть США щодо поглиблення контакт？в з Тайванем, особливо у в？йськов？й сфер？, а з ？ншого - неможлив？сть п？дтримувати конструктивний д？алог з президентом тайвансько？ адм？н？страц？？ Чень Шуйбянем, який слабко координував сво？ д？？ з？ США.
Так, нам？ри адм？н？страц？？ Дж. Буша-мол. п？дтримувати ？ розвивати зв'язки з Тайванем опосередковано п？дтверджувались п？дписанням договору на оренду д？льниц？ земл？ терм？ном на 99 рок？в з метою буд？вництва нового прим？щення Американського ？нституту на Тайван？, який викону？ де-факто функц？？ американського посольства. У грудн？ 2004 р. держдепартамент США оголосив р？шення про дозв？л направити до особового складу Американського ？нституту на Тайван？ д？ючих в？йськових оф？цер？в, що зм？нювало попередню практику, коли у його склад？ могли працювати лише в？йськов？ оф？цери ？ сп？вроб？тники м？н？стерства оборони США, як？ вийшли у в？дставку [14].
Деструктивний же елемент в американсько-тайванських зв'язках визначався складн？стю прогнозування д？й тайванського л？дера. Якщо на початку свого президенства Чень Шуйбянь з певною долею умовност？ дотримувався висунутих ним в ？навгурац？йн？й промов？ принцип？в в？дносин з материковим Кита？м, то у подальшому в？н активно реал？зував ？н？ц？ативи, як？ вкрай загострили в？дносин як м？ж островом ？ материком, так ？ м？ж КНР та США.
Таким чином, одним з головних завдань зовн？шньо？ пол？тики США у АТР в пер？од 2004-2008 рр. стало стримування зусиль Чень Шуйбяня щодо набуття островом незалежност？. Так, у с？чн？ 2006 р. стало в？домо про три нових ？н？ц？ативи Чень Шуйбяня: про плани л？кв？дац？？ Ради нац？онального об'？днання ？ програми нац？онального об'？днання, консол？дац？ю зусиль з в？дновлення членства в ООН п？д назвою ？Тайвань？ ？ завершення проекту ново？ конституц？？.
У зв'язку з цими нам？рами оф？ц？йний представник держдепартаменту США А. Ерел？ заявив: ？США виступають проти будь-яко？ зм？ни статус-кво в односторонньому порядку будь-якою з？ стор？н？ [15].
Занепоко？ння США ？незалежницькою？ пол？тикою тайвансько？ адм？н？страц？？ знайшло в？дображення у тому, що у травн？ 2006 р. адм？н？страц？я Дж. Буша-мол. в？дхилила запит Чень Шуйбяня на право транзитно？ зупинки у континентальн？й частин？ США. Окр？м цього, д？？ Вашингтона напередодн？ президентських вибор？в на Тайван？ 2008 р. сво？ми д？ями засв？дчили п？дтримку американською стороною кандидатури мера Тайбею Ма ？нцзю. У березн？ 2006 р. Ма ？нцзю отримав можлив？сть провести зустр？ч з заступником держсекретаря США Р. Зелл？ком, заступником радника з питань нац？онально？ безпеки Дж. Краучем ？ заступником м？н？стра оборони П. Родманом. Метою в？зиту Ма ？нцзю було ознайомлення пол？тичного ？стебл？шменту США з？ сво？ю позиц？？ю щодо в？дносин у формат？ США - КНР - Тайвань. У сво？му виступ？ в Американському ？нститут？ п？дпри？мництва Ма ？нцзю представив концепц？ю ？п'яти д？й？ для пол？пшення в？дносин м？ж двома сторонами Тайвансько？ протоки. Представлена концепц？я передбачала поновлення д？алогу м？ж Тайванем ？ Кита？м на основ？ ？консенсусу 1992 р.？*, п？дписання мирно？ угоди терм？ном на 30-50 рок？в, зб？льшення економ？чних обм？н？в з метою створення в перспектив？ сп？льного ринку, досягнення з Кита？м вза？моприйнятно？ угоди з метою посилення участ？ Тайваню у м？жнародних орган？зац？ях ？ розширення культурних та осв？тн？х обм？н？в [16].
Разом з тим, незважаючи на негативн？ дипломатичн？ ？натяки？ щодо зовн？шньопол？тичного курсу, спрямованого на унезалежнення острову в？д материково？ частини КНР, Чень Шуйбянь продовжував зовн？шньопол？тичну л？н？ю щодо унезалежнення КР на Тайван？ в？д Китаю. 4 березня 2007 р. у сво？му виступ？ з приводу 25-？ р？чниц？ створення Формозько？ асоц？ац？？ сусп？льних справ тайванський л？дер проголосив нову доктрину ？чотирьох бажань？, в як？й стверджувалось, що Тайвань прагне незалежност？, ново？ конституц？？, економ？чного розвитку та зм？ни оф？ц？йно？ назви на ？Тайвань？ [17]. Представлення такого бачення майбутнього Тайваню зазнало критики з боку держдепартаменту США [18].
Наприк？нц？ травня 2008 р. президент тайвансько？ адм？н？страц？？ Чень Шуйбянь почав активно просувати ？дею щодо членства Тайваню в ООН п？д назвою ？Тайвань？. 18 червня 2007 р. в？н заявив про нам？р одночасно з президентськими виборами 2008 р. провести ？ референдум з питання подання заявки на входження до складу ООН в якост？ нового члена п？д назвою ？Тайвань？. Реакц？я з боку США щодо ？н？ц？атив Чень Шуйбяня була негативною. Оф？ц？йний представник держдепартаменту США Ш. Маккормак, заявив, що Вашингтон наполягатиме на тому, щоб Чень Шуйбянь, в？дмовився в？д ？де？ проведення референдуму [19].
В ц？лому ж основним результатом президентства Дж. Буша-мол. стало те, що сторони змогли поступово знизити вза？мне конфронтац？йне загострення, зам？нивши його пом？ркованим просуванням по зустр？чним напрямам. Анал？з зм？сту вза？мов？дносин США - КНР - Тайвань на початку ХХ？ ст. в контекст？ рег？онально？ безпеки дозволив Г. К？сс？нджеру зробити висновок: ？Якщо б Тайвань дом？гся формального визнання Америкою свого суверенного статусу, до чого надзвичайно прагнуть певн？ його представники ？ прихильники, це означало б ризик в？йськово？ конфронтац？？ ？ гарантувало б пол？тичну кризу, здатну розколоти Аз？ю ？ перетворити тайванську проблему з рег？онально？ в глобальну？ [20].
Нараз？, тайванська проблема пос？да？ одне з перших м？сць в ？？рарх？？ основних ризик？в рег？ональному механ？зму безпеки. В？рог？дн？сть ц？？？ тези, на нашу думку, ？ очевидною, якщо проанал？зувати детерм？нанти загострення проблеми Тайваню:
1. Посилення вза？мозалежност？ Китаю ？ св？тово？ економ？ки. КНР вплива？ на св？тов？ ринки, але ？ ситуац？я на св？тових ринках (наприклад, нафти, кап？талу, товар？в китайського експорту) вплива？ на китайську економ？ку. В цих умовах розв'язання тайвансько？ проблеми в？йськовим шляхом або використання сили у випадку проголошення Тайванем незалежност？ несе ризики, якщо не прямого збройного конфл？кту м？ж КНР та США, то напевне тяжких економ？чних санкц？й проти Китаю.
2. Усв？домлення тайванськими л？дерами того, що час працю？ на Пек？н: зростаюча економ？чна ？нтеграц？я Китаю ？ Тайваню зменшу？ ？сторичн？ шанси Тайбею на незалежн？сть. При цьому все популярн？шою (хоча, поки ще не дом？нуючою) ста？ ？дея, що економ？чна вза？мозалежн？сть св？тово？ економ？ки ？ Китаю не дозволить Заходу п？ти на наджорстк？ санкц？？ у випадку в？йськових д？й з його боку.
3. Нарощування Кита？м свого в？йськового потенц？алу. Разом з тим, як стверджу？ в？домий американський експерт-м？жнародник Зб. Бжезинський: ？Будь-який в？йськовий сценар？й, здатний перерости в з？ткнення з？ Сполученими Штатами, означав би для Китаю катастрофу. При бажанн？ Сполучн？ Штати могли б встановити блокаду навколо Китаю, повн？стю парал？зувавши тим самим його зовн？шню торг？влю ？ поставки нафти до кра？ни？ [21].
тайванська проблема американський китайський
Посилання та прим？тки
1. Speech of Republican Presidential Nominee George W. Bush ？China and Russia -- Powers in Transition？. 19.11.1999. // An Electronic Journal of the U.S. Department of State ？U.S. Foreign Policy Agenda？ // URL [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://usinfo.state.gov/iournals/itps/0900/iipe/pi52bush.htm
2. Труш С. М. США - КНР: борьба за лидерство / С. М. Труш // США - Канада: экономика, политика, культура. - 2005. - № 12. - С. 29.
3. М？жнародн？ новини. Хрон？ка. Факти. Под？？. ？ прогрес // Голос Укра？ни. - 2000. - 23 березня. - № 51 (2298). - С. 4.
4. Гудошников Л.М. Выборы 2001-2002 гг. на Тайване / Л. М. Гудошников, В. Г. Ганшин // Проблемы Дальнего Востока. - 2002. - № 2. - С. 68.
5. Там само. - С. 69.
6. Тайвань поднимается: к рассвету наступающей эры. Инаугурационная речь Президента Китайской Республики Чень Шуйбяня. 20 мая 2000 года // Формоза. - 2000. - № 1. - С. 10.
7. Там само.
8. Там само. - С. 10-11.
9. Росчерком пера. Тайбей // Киевские ведомости. - 2002. - 6 августа. - С. 4.
10. Там само.
11. Жесткая позиция Китая // Вечерние вести. - 2002. - 6 августа. - № 119 (815). - С. 3.
12. Цзайси Ван: ？Закон о референдуме？ -- чрезвычайно опасная инициатива [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.gwvtb.gov.cn/zvih/zvih0.asp7zvih m id=701
13. Московское заявление глав государств России и Китая // Проблемы Дальнего Востока. - 2001. - № 5. - С. 12-16.
14. Лексютина Я.В. США и Китай: линии соперничества и противоречий. - СПб.: СПбГУ, 2011. - С. 19.
15. Daily press briefing. 30.01.2006 // http://www.state.goV/r/pa/prs/dpb/2006/60060.htm
16. Woodworth M. Ma Pushes His Message in California // Taipei Times. - 2006. -26.03. - P. 3.
17. Президент присутствует на торжественном банкете в честь 25-летия создания Формозской ассоциации общественных дел. 4.03.2007 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.president.gov.tw/php-bin/dore2+/list.php4? section=3
18. Daily press briefing. 5.03.2007 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.state.gOv/r/pa/prs/dpb/2007/mar/81396.htm
19. Daily press briefing. 19.06.2007 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.state.gOv/r/pa/prs/dpb/2007/jun/86611.htm
20. Киссинджер Г. Нужна ли Америке внешняя политика? К дипломатии для XXI века / Г. Киссинджер / Пер. с англ. под ред. В. Л. Иноземцева. - М.: Ладомир, 2002. - С.163.
21. Бжезинский Зб. Выбор. Глобальное господство или глобальное лидерство / Бжезинский Зб. - М.: Международные отношения, 2003. - С 159.
Размещено на Allbest.ru
...