Размещено на http://www.allbest.ru/
Черн？вецький нац？ональний ун？верситет ？мен？ Юр？я Федьковича
？Драсс？ч проти ？тал？？？ приклад порушення належного процесу та права на захист
Бурдейний Ю., асп？рант першого року навчання кафедри процесуального права
Належний процес ？ конституц？йною гарант？？ю того, що д？？ уряду не матимуть надм？рного впливу на його громадян. Як застосову？ться сьогодн？, належний процес дикту？, що вс？ суди повинн？ д？яти в？дпов？дно до ч？тко визначеного набору стандарт？в, призначених для захисту особисто？ свободи ос？б. Основн？ права та захисти, притаманн？ належному процесу, застосовуються до вс？х проваджень, як？ можуть призвести до ？позбавлення？ особи, що по сут？ означа？ втрату ？життя, свободи？ або власност？. Права на належний процес застосовуються у вс？х конституц？йних, адм？н？стративних, крим？нальних ？ цив？льних процесах, в？д п？дготовчого зас？дання ？ видкладення до повного судового р？шення. Належний процес налаштову？ гарант？ю того, що люди можуть в？дстоювати сво？ права перед системою правосуддя за р？вних умов, за допомогою процедури, яка м？стить м？н？мальн？ та сутт？в？ вимоги, те, що Конституц？я назива？ м？н？мальними гарант？ями для забезпечення справедливого р？шення. Якщо не буде ефективно？ судово？ процедури, права та ？х гарант？я будуть мертвим листом. Отже, належний процес ？ гарант？？ю досконалост？, оск？льки в？н ？ гарант？？ю юрисдикц？йно？ гарант？？.
Право на належний процес - це сукупн？сть гарант？й, як？ прагнуть забезпечити зац？кавленим сторонам, як？ п？шли в державне управл？ння або перед суддями, правильне ？ виконане р？шення про сво？ права. Недотримання правових норм, як？ регулюють кожен судовий процес, породжу？ порушення ？ незнання його. Належний процес ？ необх？дною непереборною гарант？？ю для будь-якого д？яння, спрямованого на накладення санкц？й. Належний процес ？ гальмом зловживання та свав？лля державно？ влади ？ ？ частиною конституц？онал？зовано？ ？деолог？？ поваги до прав та визнання г？дност？ ос？б. Належний процес розрахований не на злочин, а на те, щоб кожна людина, яка з яких-небудь причин бере участь у судовому процес？, могла розраховувати на повагу, ？？ г？дн？сть не буде п？ддана сумн？ву, а матиме прозорий, як？сний, сво？часний, ефективний процес ？ в？дпов？дно до конституц？йних принцип？в, принципу законност？ та здорового зд？йснення правосуддя.
Ключов？ слова: належний процес, конституц？йна гарант？я, права особи, судовий захист.
DRASSIC V. ITALY AN EXAMPLE OF DUE PROCESS AND DEFENSE RIGHTS VIOLATION
Due process is a constitutional guarantee that government actions will not unduly affect its citizens. As applied today, due process dictates that all courts must act according to a well-defined set of standards designed to protect the personal liberty of individuals. Fundamental rights and due process protections apply to all proceedings that may result in the ？deprivation？ of a person, which essentially means the loss of ？life, liberty？ or property. Due process rights apply in all constitutional, administrative, criminal, and civil proceedings, from preliminary hearings and depositions to full court judgment. Due process ensures that people can assert their rights before the justice system on an equal footing, through a procedure that contains minimum and substantial requirements, what the Constitution calls minimum guarantees to ensure a just decision. If there is no effective judicial procedure, the rights and their guarantee will be a dead letter. Therefore, due process is a guarantee of perfection as it is a guarantee of jurisdictional guarantee.
The right to due process is a set of guarantees that seek to ensure that interested parties, who have gone to the state administration or before judges, have a correct and enforced decision about their rights. Non-observance of legal norms, which regulate every judicial process, gives rise to violation and ignorance of it. Due process is a necessary and compelling safeguard for any sanctioning action. Due process is a brake on the abuse and arbitrariness of state power and is part of the constitutionalized ideology of respect for the rights and recognition of the dignity of individuals. Due process is not designed for a crime, but for every person who, for whatever reason, participates in a judicial process, can count on respect, their dignity will not be questioned, but will have a transparent, high-quality, timely, effective process and in accordance with constitutional principles, the principle of legality and the sound administration of justice.
Key words: due process, constitutional guarantee, individual rights, judicial protection.
Вступ
Постановка проблеми. Належний процес - це той процес, який врахову？ права стор？н ？ гаранту？ ？х, тод？ як право на захист вт？лю？ться в так званому техн？чному захист？, тобто в прав？ на допомогу в судовому розгляд？ експертом, у прав？ брати участь у самому судовому р？шенн？, щоб дозволити змагальному процесу ？ в прав？ бути по？нформованим про судов？ под？？ ？ бути заслуханим, але також не надавати висловлювань проти себе. Якщо це нац？ональна панорама, то в ？вропейському контекст？ принципи базуються на норм？, закладен？й у статт？ 6 ？вропейсько？ конвенц？？ з прав людини.
Стан опрацювання. Емп？ричною базою виступила справа ？вропейського суду з прав людини “Драсс？ч проти ？тал？？”.
Метою статт？ ？ анал？з справи “Драсс？ч проти ？тал？？”, де проти судд？ було в？дкрите крим？нальне провадження за корупц？йн？ злочини. У перш？й ？нстанц？？ його засудили до трьох рок？в позбавлення вол？, а в 2002 роц？ Апеляц？йний суд Венец？？ зб？льшив терм？н ув'язнення до трьох рок？в ？ восьми м？сяц？в позбавлення вол？. Звернувшись до Касац？йного суду, у 2004 роц？ Суд в？дхилив його, зм？нивши ex officio правову класиф？кац？ю злочину на “корупц？ю в судових актах”.
Виклад основного матер？алу
З процесуально？ точки зору вир？шальним переломним моментом для захисту прав ？ перех？д в？д ？нкв？зиц？йно？ модел？ до обвинувально？, виражено？ в наш？й правов？й систем？ через “належний процес”.
Принцип належного процесу призначений не т？льки для дотримання порядок, встановлений законом, з виконанням вс？х д？янь, властивих до нього: в？н також ма？ на мет？ ефективн？сть судового захисту, надання захист тим, хто цього заслугову？ ？ потребу？.
Належний процес як правова доктрина вперше з'явився в 1354 роц？, зам？нивши ？закон земл？？ англ？йсько？ Велико？ харт？？ вольностей в Акт？ короля Едуарда III, який п？дтвердив гарант？ю свободи п？дданого Великою харт？？ю вольностей. Цей закон говорив: “Жодна людина, незалежно в？д ？？ стану чи стану, не буде вигнана з？ сво？х земель чи буд？вель, ан？ взята, ан？ позбавлена спадщини, ан？ смертна, не примушена в？дпов？сти належний процес. Хоча доктрина належного процесу не була прямо п？дтверджена в п？зн？шому англ？йському прав？, вона була включена в Конституц？ю Сполучених Штат？в”.
У сво？му р？шенн？ 1954 року у справ？ “Болл？нг проти Шарпа” Верховний суд США постановив, що вимоги положення про р？вний захист Чотирнадцято？ поправки застосовуються до федерального уряду через пункт про належну процедуру п'ято？ поправки. Р？шення Суду Болл？нг проти Шарпа ？люстру？ один з п'яти ？？нших？ способ？в, якими Конституц？я зм？нювалася протягом багатьох рок？в. драсс？ч крим？нальний корупц？йний суддя
Хоча судов？ р？шення, так？ як “Brown v. Board of Education”, встановили положення про належний процес як свого роду дов？рен？сть для широкого спектру прав, що стосуються соц？ально？ р？вност？, ц？ права принаймн？ були виражен？ в Конституц？？. Але як бути з тими правами, як？ не згадуються в Конституц？？, такими як право одружуватися з обраною вами особою або право мати д？тей ？ виховувати ？х так, як ви хочете?
Мар？о Драсс？ч, суддя з Тр？？ста, був засуджений першого ？ другого ступеня за злочин корупц？？ в службових д？яннях (ст. 319 ст.), вчинених п？д час виконання ним функц？？ делегованого судд？ в Суд？ з питань банкрутства. У 2004 роц？ оскаржив до Касац？йного суду апеляц？йний вирок на п？дстав？ зникнення злочину у зв'язку ？з зак？нченням строку давност？. Касац？йний суд в？дхиля？ апеляц？йну скаргу: злочин не передбачений, оск？льки Драсс？ч винен не у вчиненн？ злочину корупц？？ в службових д？яннях, а в корупц？йних д？ях (ст. 319 тер к.п.), що мають ？нший строк давност？. Що сталося? Верховний Суд зм？нив ex officio правову класиф？кац？ю факту. ？ саме на п？дстав？ ц？？？ юридично？ переквал？ф？кац？？, зроблено？ без будь-якого запиту сторони, Драсич зверта？ться до ？вропейського суду з прав людини, який 11 грудня 2007 року ухвалив р？шення з？ словами, зазначеними вище, наказавши знову в？дкрити процес для забезпечення реституц？？ в ？нтегрум？ потерп？л？й сторон？. Знову ж таки, питання, що сталося?
Страсбурзький суд постановив, що Касац？йний суд допустив процесуальну помилку: суд мав право в？дтворити факт - наш ритуальний кодекс це визна？ - але в？н повинен був залишити п？дсудному достатн？й оборонний прост？р. Злочин корупц？？ в судових актах ？, по сут？, автономним злочином по в？дношенню до 319 в.п. ？ постулю？ quid pluris: конкретний умисел. Право на захист вимага？ права бути по？нформованим не т？льки про причину звинувачення, а й про характер обвинувачення, тобто про норми права, як？ н？бито порушуються. ？ в ц？й справ？ заявнику не було надано можливост？ реорган？зувати свою стратег？ю захисту у зв'язку з цим, нав？ть не враховуючи, що - на думку Страсбурга - передислокац？я не була достатньо передбачуваною для заявника.
Пот？м Суд встановив, що жодних вимог про компенсац？ю не було пред'явлено Драсс？чу, який, тим не менш, ма？ право на реституц？ю в integrum, а отже, ？ на повторне в？дкриття судового розгляду. Найб？льш п？дходящим ？нструментом для досягнення ц？？？ мети ？ виявлення в мистецтв？. 625 bis, екстраординарне звернення за сутт？ву та фактичну помилку: у 2009 роц？ в ？тал？？ знову було в？дкрито справу Драсс？ха, ？ було гарантовано право заявника говорити щодо р？зно？ правово？ класиф？кац？？ факт？в. Що, мабуть, неспод？вано, так це новий вирок засудження за корупц？ю в судових актах, проголошений Верховним Судом. Засудження мотивувалося тим, що конкретний умисел, на думку Верховного суду, вже був очевидний з постанови обвинувального висновку ？ подальша юридична переквал？ф？кац？я зовс？м не була непередбачуваною, як це було заявлено Страсбурзьким судом.
У Драсс？ча тод？ був останн？й шанс: в？н подав заяву про перегляд до Апеляц？йного суду, посилаючись на необх？дн？сть адаптац？？ внутр？шнього р？шення до принцип？в Страсбурзького суду. Заява в？дхилена, як ？ подальше звернення до Верховного Суду.
Це закрива？ справу судд？ Драсс？ча, але не без насл？дк？в для ？тал？йсько？ правово？ системи. Неадекватн？сть надзвичайного заклику до матер？ально？ або фактично？ помилки перед лицем реституц？？ в integrum насправд？ в？дразу очевидна, що спонука？ в？тчизняну судову практику шукати б？льш п？дходящ？ ？нструменти.
У 2011 роц？ про реформу йдеться в ст. 630 к.п., Драс- с？ч запропонував позов про перегляд вироку апеляц？йного суду 2002 року з метою отримання з повторним в？дкриттям судового розгляду в？дпов？дност？ остаточному р？шенню ？СПЛ, в？дпов？дно до ст. 46 Конвенц？？. Визнавши заяву неприйнятною на т？й п？дстав？, що заявник не подавав в？дпов？дних скарг на попередньому етап？, пан Драсич подав новий позов до ？СПЛ. Р？шенням в？д 22.02.2018 ？СПЛ вин？с р？шення вдруге. Тут також страсбурзьк？ судд？ повторили, що стаття 6 Конвенц？？ нада？ обвинуваченому право бути по？нформованим не т？льки про матер？альн？ факти проти нього, на яких ？рунту？ться обвинувачення, а й про юридичну класиф？кац？ю, наведену цим фактам. Ц？ гарант？？ фактично повинн？ розглядатися в контекст？ ширшого права на справедливий суд в？дпов？дно до ст. 6 Конвенц？？ ？, зокрема, у крим？нальному провадженн？, де точна ？ детальна ？нформац？я про характер обвинувачення дозволя？ обвинуваченому п？дготувати адекватний захист. Однак ？тал？я, цього разу, ？взяла гору？, оск？льки Драсс？ч, за даними ？СПЛ, не зазнав жодного порушення.
“Належний процес” також регулю？ться наднац？ональними джерелами, тепер включеними в ？？рарх？ю ？тал？йських джерел, таких як: ст. 6 ？вропейсько？ конвенц？？ з прав людини та ст. 46 параграф 2 Харт？？ основних прав ？вропейського Союзу (що призвело до введення в д？ю “Закону П？нто”, на предмет в？дшкодування збитк？в за шкоду, що виплива？ з надм？рних процесуальних час？в) [2]. Належний процес - це принцип, який гаранту？ кожному право на процес з ус？ма передбаченими законом стад？ями, над？леним ус？ма конституц？йними гарант？ями. Якщо нема？ поваги до цього принципу, справа ста？ н？кчемною.
22 лютого 2018 року ？вропейський суд з прав людини вин？с остаточне р？шення апеляц？йно？ скарги No 65173/09, подано？ проти ？тал？йсько？ Республ？ки - вдруге, п？сля першо？ апеляц？йно？ скарги, вже подано？ в 2004 роц？, пот？м вагався у винесенн？ Страсбурзьким судом в？домого р？шення в？д 11 грудня 2007 року “Драсс？ч проти ？тал？？”.
？ справа Драсс？ча д？йсно символ？чна саме в цих аспектах, оск？льки, на конкретний момент, в який втрутилася б “переквал？ф？кац？я” факту (тобто в контекст？ р？шення в Касац？йному суд？, який ？ суддею лег？тимност？ оц？нки, а не по сут？ справи), були представлен？ процесуальн？ можливост？ обвинуваченого (особливо т？, що вказують на докази)
Висновки
У св？тл？ конституц？йного захисту можна визначити як ？справедливий？ судовий розгляд, що характеризу？ться розумною тривал？стю ？ в？дзнача？ться щодо змагального процесу м？ж сторонами, де формуються докази ？ обвинувачений ставиться в позиц？ю захисту в？д висунутих проти нього звинувачень. Все перед р？внов？ддаленим, трет？м ？ безсторонн？м суддею.
Таким чином, ？СПЛ наголошу？ на важливост？ зв'язку м？ж оскарженням обвинувачення та правом на захист. Право, яке повинно бути здатне бути зд？йснене обвинуваченим конкретним та ефективним способом (як стверджу？ сам максимальний тлумач Конвенц？？) за допомогою змагально？ процедури, яка може бути повною лише та включати всю повноту оц？нки (як з точки зору факту, так ？ закону).
Л？тература
1. Causa Drassich c. Italia. Ricorso n. 25575/04. 11 dicembre 2007 URL: https://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22itemid%22:[%22001-150360%22]}
2. Cracolici C. e Curletti A., Ricorso straordinario per cassazione ex art. 111, comma 7 della Costituzione. Ammissibile nelle procedure di composizione della crisi da sovraindebitamento?, www.diritto.it, 26/02/2019.
Размещено на Allbest.ru
...