Размещено на http://www.allbest.ru/
"Restitutio in integrum" та "restitutio in pristinum" у доктрин？ та практиц？ права м？жнародно-правово？ в？дпов？дальност？
Т.А. Грабович кандидат юридичних наук
Стаття присвячена з'ясуванню сутност？ реституц？？ як форми в？дшкодування шкоди за вчинення м？жнародно-протиправного д？яння держави й характеристиц？ основних форм реституц？？. Встановлено, що держава, яка вчинила м？жнародно-протиправне д？яння, зобов'язана його припинити, л？кв？дувати правов？ й матер？альн？ насл？дки вчинення такого д？яння та забезпечити повну компенсац？ю запод？яно？ шкоди. Реституц？я спрямована на л？кв？дац？ю насл？дк？в вчиненого м？жнародно-протиправного д？яння держави й забезпечення status quo ante, тобто в？дновлення колишнього стану, що ？снував до вчинення м？жнародно-протиправного д？яння. Об？рунтовано перш？сть реституц？？ серед ？нших форм в？дшкодування шкоди положеннями ст. 34 Статей про в？дпов？дальн？сть держав за м？жнародно-протиправн？ д？яння 2001 р., що визнача？ форми в？дшкодування, ст. 36, яка встановлю？ обов'язок держави, яка вчинила протиправне д？яння, в？дшкодувати шкоду, наск？льки така шкода не в？дшкодову？ться реституц？？ю, а також р？шенням Пост？йно？ палати м？жнародного правосуддя у справ？ про фабрику в Хожув？ (Н？меччина проти Польщ？). Визначено наявн？сть двох основних форм реституц？？: реституц？ю в натур？ ("restitutio in integrum") та ресторац？ю ("restitutio in pristinum"). Реституц？я в натур？ поляга？ у в？дновленн？ колишнього матер？ального становища, що ？снувало до вчинення м？жнародно-протиправного д？яння, до прикладу, зв？льнення затриманих; передач？ суден або окремих вид？в майна, включаючи документи, твори мистецтва. Ресторац？я явля？ собою в？дновлення нематер？альних прав, до прикладу, припинення незаконно？ окупац？？, анулювання законодавчих, виконавчих, адм？н？стративних ？ судових акт？в та ？нше. Проанал？зовано практику м？жнародних судових орган？в, зокрема, р？шення М？жнародного суду ООН, ？вропейського суду з прав людини, м？жнародних арб？траж？в щодо застосування реституц？？ як форми в？дшкодування шкоди. Зроблено висновок, що для в？дшкодування в？дпов？дальною державою запод？яно？ шкоди може бути необх？дним застосування як окремих форм в？дшкодування (реституц？？, компенсац？？, сатисфакц？？), так ？ сукупност？ таких форм, що залежить в？д сутност？ первинного м？жнародно-правового зобов'язання, обсягу запод？яно？ шкоди, ？нтерес？в потерп？ло？ держави й вимог розумност？ й справедливост？.
Ключов？ слова: реституц？я в натур？, ресторац？я, м？жнародна в？дпов？дальн？сть держави, в？дшкодування шкоди, Статт？ про в？дпов？дальн？сть держав 2001 р.
Hrabovych T. "Restitutio in integrum" and "restitutio in pristinum" in the doctrine and practice of the law of international responsibility
The article is devoted to the essence of restitution as a form of reparation for internationally wrongful acts of the state and the characteristics of forms of restitution. It is established that the state that committed an internationally wrongful act is obliged to cease that act, eliminate the legal and material consequences of such an act and provide full reparation for the damage caused. Restitution is aimed at eliminating the consequences of an internationally wrongful act of the state and ensuring the status quo ante, i.e. the situation that existed prior to the occurrence of the wrongful act. The primacy of restitution among other forms of reparation is confirmed by provisions of Art. 34 Articles on the responsibility of states for internationally wrongful acts of 2001, Art. 36, as well as by the decision of the Permanent Chamber of International Justice in the case of the factory in Chorzow (Germany v. Poland). The existence of two main forms of restitution was determined: restitution in kind ("restitutio in integrum") and restoration ("restitutio in pristinum"). Restitution in kind is the restoration of the former material situation that existed before the commission of an internationally wrongful act, for example, the release of detainees; transfer of ships or certain types of property, including documents, works of art. Restitutio in pristinum provides for the restoration of intangible rights, for example, the cessation of illegal occupation, the annulment of legislative, executive, administrative and judicial acts, and others. The practice of international judicial bodies in particular, the decisions of the UN International Court of Justice, the European Court of Human Rights, international arbitrations on the use of restitution as a form of compensation is analyzed. It is concluded that the aim of full reparation may entail separate forms of reparation (restitution, compensation or satisfaction) or a set of such forms, depending on the nature of the primary international legal obligation, the amount of damage, the interests of the injured state and the requirements of reasonableness and fairness.
Key words: restitution in kind, restoration, reparation, international responsibility of state, Articles on the responsibility of states (2001).
Вступ
Постановка проблеми. Реституц？я сяга？ сво？м кор？нням ще римського права, за яким вона вважалася в？дшкодуванням, яке претор надавав ？з метою в？дновлення ситуац？？, що ？снувала до завдання протиправно？ шкоди, наприклад, скасовуючи контракт, укладений шляхом шахрайства або примусу [1, с. 972]. Сучасне м？жнародне право визна？ принцип, зг？дно з яким порушення м？жнародно-правового зобов'язання держави тягне за собою зобов'язання забезпечити в？дшкодування в адекватн？й форм？. Форми в？дшкодування ？ способом зд？йснення, з одного боку, зобов'язання повного в？дшкодування шкоди, а з ？ншого, - права на таке в？дшкодування. Такими формами ？ реституц？я, компенсац？я та сатисфакц？я, що знаходяться в певному вза？мозв'язку й кожна з них може бути використана або сама по соб？, або в по？днанн？ з ？ншими формами [2, с. 211].
У статт？ 34 Статей про в？дпов？дальн？сть держав за м？жнародно-протиправн？ д？яння 2001 р. (дал？ - Статт？ 2001 р.), що визнача？ форми в？дшкодування, реституц？я закр？плена на першому м？сц？ серед ？нших форм в？дшкодування. Примат реституц？？ як форми в？дшкодування додатково п？дтверджу？ться ？ статтею 36 Статей 2001 р., яка встановлю？ обов'язок держави, яка вчинила протиправне д？яння, в？дшкодувати шкоду, наск？льки така шкода не в？дшкодову？ться реституц？？ю. Пр？оритет реституц？？ був п？дтверджений ще Пост？йною палатою м？жнародного правосуддя у справ？ про фабрику в Хожув？ (Н？меччина проти Польщ？) (1927 р.) [3], яка заявила, що в？дпов？дальна держава ？зобов'язана в？дновити п？дпри？мство ？, якщо це неможливо, виплатити його варт？сть на момент компенсац？？, причому ця варт？сть гра？ роль реституц？？, яка виявилася неможливою？ [4, с. 116]. П？д час застосування реституц？？ на практиц？ виникають р？зноман？тн？ складнощ？, що зумовлю？ необх？дн？сть ？рунтовного вивчення ？？ сутност？ й особливостей, а також визначення сп？вв？дношення з ？ншими формами в？дшкодування.
Анал？з останн？х досл？джень ？ публ？кац？й. Р？зноман？тн？ аспекти м？жнародно-правово？ в？дпов？дальност？ держав ставали предметом детального розгляду низки вчених ？ практик？в, серед яких сл？д назвати таких як Р. Аго, С.Ф. Амерас？нг, В.Ф. Антипенко, С.С. Андрейченко, К.А. Важна, В.А. Василенко, К.О. Дейкало, О.В. Задорожн？й, А. Зайберт-Фор, ？.？. Лукашук, Дж. Кроуфорд, Д. Макголдр？к, С. Оллесон, А. Пеллет, М. Соренсен та ？нш？. Разом ？з тим питання, що виникають у зв'язку ？з застосуванням реституц？？ як форми в？дшкодування шкоди за м？жнародно-протиправне д？яння держави не знайшли достатнього в？дбиття.
Як в？дзнача？ Ю.Ю. Блажевич, на р？вн？ теор？？ м？жнародного права ？нститут реституц？？ вивчений на пострадянському простор？, в тому числ？ в Укра？н？, не досить глибоко. У радянськ？й науц？ м？жнародного права й в науц？ м？жнародного права на пострадянському простор？ сформувалося доктринальне уявлення про юридичну основу ？нституту реституц？？, зг？дно з яким ？юридична п？дстава реституц？？ поляга？ в порушенн？ сторонами збройного конфл？кту закон？в ？ звича？в в？йни, захопленн？ й вивезенн？ з окуповано？ територ？？ власност？ противника？. Водночас реституц？я розгляда？ться в прямому зв'язку з питанням про в？дпов？дальн？сть держави за агрес？ю [5, с. 128]. Тому мета статт？ поляга？ у визначенн？ на п？дстав？ анал？зу сучасно？ м？жнародно-правово？ доктрини й практики сутност？ форм реституц？？ як форми в？дшкодування шкоди за вчинення м？жнародно-протиправного д？яння держави.
Виклад основного матер？алу
Реституц？я визнана першою формою в？дшкодування шкоди за вчинення м？жнародно-протиправного д？яння та передбача？ в？дновлення ситуац？？, що ？снувала до його вчинення. За висловлюванням ？.？. Лукашука, реституц？я ？ ？н？би першою формою в？дшкодування, оск？льки п？д час розв'язання проблеми в？дшкодування насамперед виника？ питання про можлив？сть в？дновити ситуац？ю, що ？снувала до протиправного д？яння？ [2, с. 214].
Ком？с？я м？жнародного права ООН (дал？ - КМП ООН) в？дзнача？, що концепц？я реституц？？ не ма？ ун？версального визначення та вид？ля？ ？з цього приводу два основн？ п？дходи. В？дпов？дно до першого, реституц？я поляга？ у в？дновленн？ status quo ante, тобто ситуац？？, що ？снувала до вчинення протиправного д？яння. Зг？дно з другим п？дходом, реституц？？ю ？ встановлення або в？дновлення ситуац？？, яка ？снувала б, якби протиправне д？яння не було ско？но. Перше визначення ？ вужчим ？ не м？стить компенсац？ю, яка, можливо, належала б потерп？л？й сторон？ за зазнан？ збитки, наприклад, через неможлив？сть використання неправом？рно затриманих товар？в, як？ згодом були повернут？. Друге визначення вбудову？ в концепц？ю реституц？？ ？нш？ елементи повного в？дшкодування та визнача？ реституц？ю як форму в？дшкодування та п？дкреслю？ загалом зобов'язання з в？дшкодування [4, с. 116].
Про наявн？сть певно？ невизначеност？ щодо основоположних положень концепц？？ реституц？？ пише ？ К. Грей, за думкою яко？ б？льш проблематичним ？ визначення, зг？дно з яким реституц？я повинна в？дновити ситуац？ю, яка могла б ？снувати, якби незаконне д？яння не було вчинене. Ця формула як така була прийнята у справ？ щодо заводу в Хожув？, але вона спричиня？ спекуляц？？ щодо того, якою була б ситуац？я, якби протиправного д？яння не сталося. В？дпов？дно, КМП ООН вир？шила прийняти вужче й прост？ше визначення, зг？дно з яким реституц？я поляга？ у в？дновленн？ status quo ante, тобто ситуац？？, яка ？снувала до виникнення протиправного д？яння. Ця остання форма реституц？？ може бути доповнена компенсац？？ю де це ？ необх？дним для забезпечення повного в？дшкодування [6, с. 590].
З цього приводу А. Танз？ вказу？, що терм？н реституц？я в широкому розум？нн？ може розглядатися як синон？м репарац？？, що охоплю？ вс？ заходи, як？ потерп？ла держава може оч？кувати в？д в？дпов？дально？ держави за протиправн？ д？яння з метою ？л？кв？дац？？ вс？х насл？дк？в протиправного д？яння та в？дновлення ситуац？？, яка, напевно ？снувала б, якби це д？яння не було вчинено？. З позиц？？ вузького розум？ння реституц？я ？ синон？мом реституц？？ в натур？ - restitutio in integrum - ？ означа？ досягнення status quo ante [1, с. 972].
Дж. Кроуфорд зазнача？, що реституц？я як лише одна з можливих форм в？дшкодування шкоди вимага？ лише в？дновлення статусу quo ante. Так？ аспекти, як втрата прибутку чи втрачен？ оч？кування можуть бути компенсованими, але вони не ？ частиною процесу реституц？？ як так？ [7, с. 511]. реституц？я шкода протиправний м？жнародний
Реституц？？ присвячена стаття 35 Статей про в？дпов？дальн？сть держав 2001 р., де встановлю？ться, що ？Держава, в？дпов？дальна за м？жнародно-протиправне д？яння, зобов'язана зд？йснити реституц？ю, тобто в？дновити становище, яке ？снувало до вчинення протиправного д？яння, якщо т？？ю м？рою, в як？й реституц？я: a) не ？ матер？ально неможливою; b) не тягне за собою тягар, що ？ абсолютно непропорц？йним вигод？ в？д отримання реституц？？ зам？сть компенсац？？？.
Визначення реституц？？, надане в статт？ 35 сфокусовано, на оц？нц？ фактично？ ситуац？？ та не вимага？ г？потетичного вивчення питання про те, якою була б ситуац？я, якби не було ско？но протиправне д？яння. Зрозум？ло, що для забезпечення в？дшкодування запод？яно？ шкоди в повному обсяз？ може знадобитися, щоб реституц？я в такому вузькому ？？ тлумаченн？ була доповнена компенсац？？ю [4, с. 116].
Дал？ зупинимося на формах реституц？？. У доктрин？ розр？зняють дв？ форми реституц？？: реституц？ю в натур？ ("restitutio in integrum") ？ ресторац？ю ("restitutio in pristinum") [2, c. 214].
К. Грей пише: ？Реституц？я прийма？ дв？ основн？ форми: матер？альну й правову？ [6, c. 590]. В.А. Василенко вид？ля？ ？субституц？ю？ як окрему форму, п？д якою розум？？ ？зам？ну неправом？рно знищеного або пошкодженого майна, буд？вель, твор？в мистецтва й так дал？ под？бними й р？вноц？нними предметами？ [8, c. 214].
Реституц？я в натур？ (restitutio in integrum) поляга？ у в？дновленн？ колишнього матер？ального становища. Д.Б. Лев？н вказував: ？Реституц？я ？ в？дновленням попереднього стану речей, в тому числ？ в？дновленням матер？альних ц？нностей в натур？ <...>？ [9, c. 115]. Так, реституц？я може приймати форму матер？ального в？дновлення, до прикладу, зв？льнення затриманих; передач？ держав？ заарештовано？ особи; реституц？？ суден або окремих вид？в майна, включаючи документи, твори мистецтва, акц？онерн？ сертиф？кати тощо [4, c. 117]. М？жнародний арб？траж по справ？ ADC Affiliate Limited and ADC & ADMC Management Limited v. Hungary (2006 р.) в？дзначив, що ？що реституц？я в натур？ ？ кращим засобом захисту в раз？ вчинення м？жнародно-протиправного д？яння？ [10].
Вимоги щодо реституц？？ викрадених ？ вивезених предмет？в нац？онально？ культурно？ спадщини - твор？в мистецтва, рел？кв？й, арх？вних документ？в - висуваються з боку ряду держав до колишн？х метропол？й. У в？дпов？дь на ？х пост？йну вимогу Генеральна Асамблея ООН прийняла к？лька в？дпов？дних резолюц？й. Наприклад, у резолюц？？ № 3187 в？д 18 грудня 1973 р. ？Повернення твор？в мистецтва кра？- нам-жертвам експропр？ац？？？, прийнято？ XXVIII сес？？ю Генерально？ Асамбле？ ООН, вказу？ться, що ？у зв'язку з масовим ？ майже безоплатним вивозом предмет？в мистецтва з одн？？？ кра？ни в ？ншу, часто в результат？ колон？ально？ або ？ноземно？ окупац？？？, необх？дне ？якнайшвидше й безоплатне повернення кожн？й кра？н？ належних ？й предмет？в мистецтва, пам'ятник？в, музейних експонат？в, рукопис？в ？ документ？в ？ншою кра？ною тою м？рою, в як？й представля？ться справедливе в？дшкодування запод？ювано？ шкоди？ [5, c. 129].
Так, у справ？ щодо храму Преах-В？хеар м？ж Камбоджею та Та？ландом (1962 р.) М？жнародний Суд ООН (дал？ - МС ООн) встановив, що храм Преах-В？хеар, розташований на територ？ях, що знаходяться п？д суверен？тетом Камбодж？, й в？дпов？дно до цього Та？ланд зобов'язаний повернути Камбодж？ вс？ скульптури, обел？ски, частини монумент？в, коп？？ з п？щаника й старовинну керам？ку, як？ з моменту окупац？？ храму Та？ландом у 1954 р. могли бути вивезен？ з храму або прилегло？ до нього територ？？ тайською владою [11, с. 73].
У Консультативному висновку щодо правових насл？дк？в буд？вництва ст？ни на окупованих палестинських територ？ях в？д 2004 р. МС ООН зазначив, що ？зра？ль шляхом реституц？？ зобов'язаний повернути землю, сади, оливков？ га？ та ？нше нерухоме майно, вилучене в будь-яко？ ф？зично？ чи юридично？ особи для буд？вництва ст？ни на окупован？й палестинськ？й територ？？ т？？ю м？рою, в як？й це не було б матер？ально неможливим [12, с. 153].
Друга форма реституц？？ - ресторац？я (restitutio in pristinum) - явля？ собою в？дновлення нематер？альних прав. Сюди в？дносять припинення незаконно？ окупац？？, анулювання законодавчих, виконавчих, адм？н？стративних ？ судових акт？в ？ ？н. [2, с. 215].
Нер？дко вживають терм？н ？юридична реституц？я？ чи ？правова реституц？я？ в тих випадках, коли реституц？я вимага？ або припуска？ зм？ну юридично？ ситуац？？ або в рамках правово？ системи в？дпов？дально？ держави, або в ？？ правових в？дносинах ？з потерп？лою державою. Так？ випадки м？стять в？дгук, скасування або зм？ну конституц？йного або законодавчого положення, прийнятого в порушення норми м？жнародного права, анулювання або перегляд адм？н？стративних або судових заход？в, неправом？рно прийнятих щодо будь-яко？ особи або майна ？ноземця, або вимогу про прийняття в？дпов？дних заход？в (наск？льки це дозволено м？жнародним правом) ？з припинення д？？ будь-якого договору [4, с. 117].
До прикладу, у справ？ Март？н？ (1930 р.) арб？траж вир？шив, що Венесуела була зобов'язана скасувати р？шення м？сцевого суду, яке порушувало догов？рн？ зобов'язання перед ？тал？？ю. ？ншим прикладом справи щодо правово？ реституц？？ ？ справа El Salvador v. Nicaragua (1917 р.) де було доведено, що ситуац？я, яка ？снувала до укладання договору, що порушував зобов'язання з м？жнародного права, повинна бути в？дновлена [6, с. 591].
У справ？ брат？в Лагранд (Н？меччина проти Сполучених Штат？в Америки) (2001 р.) Н？меччина домагалася правово？ реституц？？ у форм？ анулювання нац？ональних судових р？шень ？ стверджувала, що США затримали, зд？йснювали правосуддя та засудили до смертно？ кари двох громадян Н？меччини, не забезпечивши консульського доступу в порушення В？денсько？ конвенц？？ про консульськ？ зносини [13]. У справ？ щодо ордера на арешт в？д 11 кв？тня 2000 р. (Демократична Республ？ка Конго проти Бельг？？) (2002 р.) МС ООН шляхом реституц？？ наказав Бельг？？ скасувати ордер на арешт, виданий тод？шньому м？н？стру закордонних справ Демократично？ Республ？ки Конго [14].
？вропейський суд ？з прав людини (дал？ - ？СПЛ) у справ？ Ласка й Л？ка проти Албан？？ (2010 р.) встановив, що повторне слухання справи або ？？ в？дновлення у випадку в？дпов？дного прохання в？д позивача ？ належним способом виправлення порушення, що в？дпов？да？ положенням ст. 35 Статей про в？дпов？дальн？сть？ [15, с. 75].
У деяких випадках може застосовуватися як матер？альна, так ？ юридична реституц？я. В ？нших випадках м？жнародний суд або трибунал може шляхом визначення юридичного положення з обов'язковою силою для стор？н винести постанову, р？вносильну реституц？？ в ？нший форм？. Терм？н ？реституц？я？ м？стить будь-як？ д？？, як？ ма？ вжити в？дпов？дальна держава для в？дновлення ситуац？？, яка склалася в результат？ м？жнародно-протиправного д？яння [4, с. 117].
КМП ООН в？дзнача？, що, незважаючи на труднощ？, з якими може з？ткнутися реституц？я на практиц？, держави нер？дко наполягають саме на н？й, надаючи перевагу перед компенсац？？ю. Д？йсно, в певних випадках, особливо коли застосовуються ？мперативн？ норми, реституц？я може знадобитися для виконання первинного зобов'язання [4, с. 116].
У деяких випадках п？д час ско？ння певно？ категор？？ протиправних д？янь у потерп？ло？ держави не залиша？ться в？льного вибору форми в？дшкодування та вона повинна обрати реституц？ю. Так, коли йдеться про життя чи свободу особи або право самовизначення, неможливо для потерп？ло？ держави лише взяти грош？ за вчинюване порушення [6, с. 593].
Форма в？дшкодування може залежати в？д порушеного первинного м？жнародно-правового зобов'язання, та, в？дпов？дно, можлив？сть вибору реституц？？ залежить в？д конкретного порушеного зобов'язання. Певн？ зобов'язання легше п？ддаються реституц？？, н？ж ？нш？: держави легше сприймають реституц？ю у випадку незаконного захоплення територ？？ або ？сторично？ власност？, н？ж у раз？ експропр？ац？？ майна, що перебува？ в ？ноземн？й власност？ [6, с. 594].
К. Грей акценту？ увагу на питанн？ про перш？сть реституц？？ серед ？нших форм в？дшкодування в контекст？ питання первинних норм м？жнародного права. Так, за думкою авторки, питання впливу первинних норм на перш？сть або доступн？сть реституц？？ залиша？ться суперечливим, зокрема у випадку експропр？ац？？ майна, що перебува？ в ？ноземн？й власност？. ？Щодо цього питання спостер？галося ч？тке розпод？лення думок м？ж розвинутими державами й кра？нами, що розвиваються, що спричинило серйозн？ труднощ？ для КМП ООН. Ця суперечка знайшла сво？ в？дбиття у в？дм？нних р？шеннях у справах TOPCO v. Libya (1977 р.) ？ BP v. Libya (1974 р.). У перш？й справ？ Трибунал п？дтримав перш？сть реституц？？ у випадках експропр？ац？？ на п？дстав？ справи Хожувсько？ фабрики й арб？тражно？ практики. У друг？й справ？ Трибунал визнав експропр？ац？ю особливим випадком ？ те, що загальн？ правила й р？шення про реституц？ю не були авторитетними в ц？й сфер？. Анал？з судово？ та арб？тражно？ практики й практики держав щодо експропр？ац？？ приводять до висновку про в？дсутн？сть п？дтвердження про перш？сть реституц？？ у випадках нац？онал？зац？？. У Статтях, прийнятих у 2001 р., КМП ООН не повинна була безпосередньо розв'язувати це питання, оск？льки вона мала справу лише ？з загальними правилами, а не з первинними зобов'язаннями？ [6, с. 595].
Висновки
Держава, що вчинила м？жнародно-протиправне д？яння, зобов'язана його припинити, л？кв？дувати правов？ й матер？альн？ насл？дки вчинення такого д？яння та забезпечити повну компенсац？ю запод？яно？ шкоди. Реституц？я, що визнана першою формою в？дшкодування шкоди, спрямована на л？кв？дац？ю насл？дк？в вчиненого м？жнародно-протиправного д？яння держави й забезпечення status quo ante, тобто в？дновлення колишнього стану, що ？снував до вчинення м？жнародно-протиправного д？яння. У ？найпрост？ш？й форм？ це передбача？ так？ д？？, як зв？льнення неправом？рно затриманих ос？б або повернення неправом？рно арештованого майна. В ？нших випадках реституц？я може бути складн？шим актом？ [4, с. 116]. Реституц？я може приймати форму матер？ального в？дновлення (“restitutio in integrum”), зокрема повернення територ？？, ос？б, майна, або нематер？ального в？дновлення (“restitutio in pristinum”), зокрема зм？ни юридично？ ситуац？？.
Для в？дшкодування в？дпов？дальною державою запод？яно？ м？жнародно-протиправним д？янням шкоди, що ма？ на мет？ л？кв？дувати насл？дки такого д？яння, може бути необх？дним застосування як окремих форм в？дшкодування (реституц？？, компенсац？？, сатисфакц？？), так ？ сукупност？ таких форм, що встановлю？ться в кожному випадку, виходячи ？з сутност？ первинного м？жнародно-правового зобов'язання, порушеного м？жнародно-протиправним д？янням, обсягу запод？яно？ шкоди, ？нтерес？в потерп？ло？ держави й вимог розумност？ й справедливост？.
Список використано？ л？тератури
1. Tanzi A. Restitution. Max Planck Encyclopedias of International Law. 2012. Vol. 10. P. 972-976.
2. Лукашук И.И. Право международной ответственности. Москва : Волтерс Клу- вер, 2004. 432 с.
3. Factory at Chorzow. Germany v Poland. Jurisdiction. Judgment. PCIJ Series A. No 9. ICGJ 247 (PCIJ 1927).
4. Проекты статей об ответственности государств за международно-противоправные деяния с комментариями к ним. Ежегодник комиссии международного права. 2001. Том II. Часть вторая. A/CN.4/ SER.A/2001/ADD.1 (PART 2). С. 32-174.
5. Блажевич Ю.Ю. В？дпов？дальн？сть держав за м？жнародно-протиправн？ д？яння : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.11. Ки？в, 2006. 205 с.
6. Gray C. The Different Forms of Reparation: Restitution. The Law of International Responsibility / eds. J. Crawford, A. Pellet, S. Ollesson. 2010. P. 589-597.
7. Crawford J. State Responsibility: The General Part. Cambridge : Cambridge University Press, 2013. 912 p.
8. Василенко В.А. Ответственность государства за международные правонарушения. Киев : Вища школа, 1976. 267 с.
9. Левин Д.Б. Ответственность государств в современном международном праве. Москва : Междунар. отношения, 1966. 152 с.
10. ICSID. ADC Affiliate Limited and ADC & ADMC Management Limited v. Republic of Hungary. Case No. ARB/03/16. Award. 2 October 2006.
11. Дело о Храме Преах-Вихеар (существо спора). Решение от 15 июня 1962 г. Краткое изложение решений, консультативных заключений и постановлений Международного Суда ООН 1948-1991. UN Doc ST/LEGISER.FII.
12. Advisory opinion of the International Court of Justice on the Legal Consequences of the Construction of a Wall in the Occupied Palestinian Territory. ICJ Rep. 2004. 136 p.
13. La Grand (Germany v. United Stales of America). Merits. 2001. I.C.J. 466.
14. Arrest Warrant of 11 April 2000. DRC v. Belgium. ICJ Rep. 2002 p. 3.
15. ECHR. Case of Laska And Lika V. Albania. Applications No. 12315/04 and 17605/04. Judgment. 20 July 2010. URL: https://hudoc.echr. coe.int/fre#{%22ite mid%22:[%22001-98349%22]}.
Размещено на Allbest.ru
...