？умови для над？йного захисту прав ？нвестор？в. З метою створення ？дино？ системи депозитарного обл？ку Нац？ональним депозитар？？м ？з залученням фах？вц？в державних орган？в, експерт？в фондового ринку ？ представник？в м？жнародних орган？зац？й розроблено та затверджено Стандарт депозитарного обл？ку. В цьому стандарт？ вперше на теренах кра？н СНГ вдалося створити основу для формування ？дино？ системи депозитарного обл？ку як для державних так ？ для корпоративних ц？нних папер？в.
Але норми законодавства ？ стандартизац？я не можуть зам？нити собою висок？ технолог？？ та програмн？ продукти, що мають забезпечити функц？онування Нац？онально？ депозитарно？ системи. Розбудова Нац？онально？ депозитарно？ системи передбача？ впровадження сучасних принцип？в ？ технолог？й, як？ в？дпов？дають тенденц？ям глобал？зац？？ ринк？в ？ в св？товому масштаб？. Запровадження стандарт？в ма？ супроводжуватися створенням системно？ технолог？？, що по？дну？ обл？кову ？ ви-
конавчу систему ？нфраструктури ринку ц？нних папер？в. Приклад такого буд？вництва в Укра？н？ вже ？. Це по？днання методолог？чно？ роботи Нац？онального банку з？ створенням системи електронних платеж？в. Вир？шення ц？？？ проблеми забезпечить рух ？нвестиц？й в Укра？ну, вих？д ц？нних папер？в укра？нських ем？тент？в на ？ноземн？ фондов？ ринки, буде сприяти прозорост？ ？ над？йност？ фондового ринку Укра？ни.
1. Бал？нов В. Нацбанк: ви？зн？ очки й домашн？ поразки / Дзеркало тижня № 14 (693) 12 - 18 кв？тня 2008. 2. Б？рюк С., Л？банов М. Нац？ональна депозитарна система: проблеми та шляхи ？х вир？шення // Ринок ц？нних папер？в Укра？ни. - 2006. - №1-2. -С.79-89. 3. Глущенко С.В., Коверз-н？в А.М. Системи обл？ку прав на фондовому ринку // Ф？нанси Укра？ни. - 2003. - №4. - С.125-129. 4. Зв？т Державного агентства Укра？ни з ？нвестиц？й та ？нновац？й про роботу за 2007 р？к http://www.in.gov.ua/ 5. Мас-калевич ？. Шоу для фонду та ？нвестиц？й / Дзеркало тижня № 16 (695) 26 кв？тня - 16 травня 2008 6. Поспол？так В. Нац？ональна депозитарна система Укра？ни // Юридичний журнал - 2005 - №1. - С.16-32.
Над？йшла до редколег？？ 10.06.2009
К. Паливода, канд. екон. наук
ЗРОСТАННЯ Ц？Н ТА МЕХАН？ЗМ НАДАННЯ ЖИТЛА СОЦ？АЛЬНО ВРАЗЛИВИМ КАТЕГОР？ЯМ НАСЕЛЕННЯ
У статт？ розглядаються основн？ фактори зростання ц？н на нерухом？сть та проблеми реал？зац？？ програм надання житла для соц？ально незахищених категор？й населення.
Describes reasons of price increases in residential development, provides a program of construction of residential properties for disadvantaged strata.
В контекст？ анал？зу перспектив подальшого економ？чного розвитку Укра？ни особливо гостро поста？ питання ц？н на житло, як？ зростають швидше, н？ж ус？ ？нш？ макроеконом？чн？ параметри укра？нсько？ економ？ки. На сьогодн？шн？й день ц？ни як на квартири в новобудовах, так ？ на вторинному ринку перейшли вс？ розумн？ меж？ ？ роблять над？ю на власну квартиру чи будинок для основно？ маси працюючих укра？нц？в примарними. Якщо дек？лька рок？в тому феномен зростання житлових ц？н спостер？гався майже виключно у столиц？, то надал？ до нього п？дключилися ？ рег？они. Св？това ф？нансова криза, що поширилася на Укра？ну восени 2008 року, н？бито зупинила цей процес, однак ознаки ？？ подолання знову п？дштовхують ц？ни вгору.
З м？ркувань науково？ об'？ктивност？ сл？д вказати, що зростання ц？н на житло ？ насамперед проявом загально？ ？нфляц？？, яка вс？ роки незалежност？ Укра？ни ？ досить високою, ？нод？ (1992-93 рр.) п？дн？маючись до надзвичайного р？вня. Останн？ роки вона була як для перех？дно？ економ？ки досить пом？рною, пор？вняно з г？пер？нфляц？й-ними рекордами перших рок？в незалежност？, однак загальний р？вень ц？н нарощу？ться за законами складного проценту - з 2000 року по 2009 споживч？ ц？ни, узагальнюючи оф？ц？йн？ показники Держкомстату, в ц？лому зросли б？льш як у 3 рази. Найб？льш очевидна причина тако？ тривало？ ？нфляц？？ - нарощування грошово？ пропозиц？？, яке полегшу？ зд？йснення економ？чного обороту, однак супроводжу？ться певним зниженням куп？вельно？ спроможност？ само？ нац？онально？ грошово？ одиниц？.
Водночас, нарощування обсяг？в грошового обороту стало основою для найб？льш позитивного досягнення останн？х рок？в - сутт？вого зростання грошових доход？в населення. Частка сукупних грошових доход？в населення у ВВП Укра？ни з року в р？к зростала: у 2001 роц？ вона складали 53,5 % в？д ВвП, у 2002 - 82 %, у 2003 -80,6 %, 2004 - 79,5 %, 2005 - 86,4 %, дал？ стаб？л？зувалася на р？вн？ майже 90 %. При цьому зароб？тки ？ пенс？？ незаможних категор？й населення зб？льшувалися дещо швидше, н？ж загальн？ макроеконом？чн？ параметри, ？ це надало змогу м？льйонам громадян вийти з принизливого стану нап？вголодного ？снування. Нав？ть за оц？нками
Св？тового банку, р？вень б？дност？ в Укра？н？, обрахований за м？жнародними методиками, у знизився за пер？од актив？зац？？ економ？чного зростання з 38 % до 8 % - б？льш як у чотири рази [1]. Для будь-яко？ кра？ни под？бний прогрес у подоланн？ такого ганебного явища, як б？дн？сть, розглядалося б як безумовне досягнення ？ доказ високо？ ефективност？ державно？ пол？тики.
Зрозум？ло, що добробут будь-якого народу не може зб？льшуватися швидше, н？ж зроста？ продуктивн？сть сусп？льно？ прац？ в дан？й кра？н？ - це акс？ома економ？чно？ теор？？ ？ простий висновок здорового глузду. В Укра？н？ на деякий час можна було допустити в？дхилення в？д загальних законом？рностей макроеконом？ки з то？ причини, що у наш？й держав？ ще в пер？од комун？стичного буд？вництва була порушена природна пропорц？я м？ж нагромадженням ？ споживанням, частка останнього у сусп？льному продукт？ стала в рази меншою, н？ж у б？льшост？ кра？н розвинутого св？ту. До того ж, в перш？ роки незалежност？ в？дбулось не просто кризове пад？ння непотр？бного виробництва, а сутт？ве скорочення в？дносно？ дол？ громадян у розпод？л？ к？нцевого продукту матер？ального виробництва.
За 1991-1998 роки ном？нальна зарплата зросла у 61 795,5 раз？в, а споживч？ ц？ни - у 217 400,9 раз？в, тобто ？ндекс реально？ зароб？тно？ плати склав 0,284. За 1991 -
1997 роки реальна зарплата впала на 65,7 %, р？вень продуктивност？ прац？ - на 25 %, а обсяги виробництва - на 51 %. М？жгалузева р？зниця досягала 1:3 в 1990 роц？, а в
i Не можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
1998 -склала 1:6. Зарплата 10 % найб？дн？ших ？ 10 % найб？льш високооплачуваних в？др？знялася в 1990 роц？ як 1:6, а в 1998 роц？ - як 1:12. Доля зарплати у с？мейних доходах знизилася на 21,6 % ？ складала в 1998 роц？ лише 45,9.
При цьому централ？зоване буд？вництво житла за кошти держави фактично припинилося, а сам стан формування ринково？ економ？ки затримався на рубеж？ первинного нагромадження кап？талу з м？н？мальним р？внем оплати наймано？ прац？, що не дозволяло нав？ть прац？вникам з пристойним для того часу зароб？тком будувати житло за власний кошт. Черга на отримання безоплатно？ квартири продовжувала нарощуватися ？ на зак？нчення ХХ стол？ття досягла майже 2,7 млн. с？мей [2].
？ К. Паливода, 2009
ЕКОНОМ？КА. 111/2009
Тому було вкрай необх？дно, щоби укра？нська держава усунула цю катастроф？чну диспропорц？ю: "сусп？льство сприйма？ рух лише у б？к зближення реального р？вня життя в Укра？н？ з тими соц？альними стандартами, як？ сформован？ значною м？рою п？д впливом розвинених ？вропейських кра？н. Переважна б？льш？сть людей обурюються величезним, несправедливим розривом у р？внях життя р？зних верств, неможлив？стю для дуже багатьох чесних ？ квал？ф？кованих прац？вник？в забезпечити сво？ю працею г？дне життя соб？ ？ сво？й с？м'？" [3].
Лише п？сля 2000 року почали зб？льшуватися грошов？ доходи людей, Укра？на впевнено вступила на той напрямок, який склався у розвинених кра？нах п？сля Друго？ св？тово？ в？йни - переважна частина грошового обороту економ？ки зд？йсню？ться через руки населення. Мова не йде про те, що укра？нц？ стали такими вже заможними - за куп？вельною спроможн？стю перес？чного громадянина наша держава все ще займа？ передостанн？ м？сце в ？вроп？ (позаду лише Молдова), ВВП на душу населення не досяга？ ？ 3000 долар？в США нав？ть за завищеним обм？нним кусом гривн？. Варто нагадати, що претендувати нав？ть на статус кандидата в члени ？С кра？на може, маючи не менше 10 тис. долар？в США на душу населення [4]. Однак саму по соб？ тенденц？ю нарощування куп？вельно？ спроможност？ громадян сл？д оц？нювати як позитивну.
В економ？чн？й теор？？ пол？тику, коли розвиток економ？ки стимулю？ться св？домим нарощуванням споживчого попиту, називають "кейнс？анською"; незважаючи на те, що в Укра？н？ на державному р？вн？ концептуальною основою кер？вництва економ？кою н？бито вважа？ться л？берально-монетаристський п？дх？д, можна оч？кувати, що ？ в подальшому влада не ризикне заморозити зростання грошових доход？в громадян ？ подолати ？нфляц？ю остаточно. До сказаного сл？д додати, що ？нфляц？я останн？ роки стала нев？д'？мною характеристикою мало не вс？？？ св？тово？ економ？ки. Причини цього явища не ？ предметом нашого розгляду, однак його сл？д сприймати як об'？ктивну реальн？сть ？ виходити з того, що у найближч？ роки ？нфляц？йн？ тенденц？？ в укра？нськ？й економ？ц？ збер？гатимуться.
Зрозум？ло, що внасл？док хрон？чно？ ？нфляц？？ також зроста？ варт？сть буд？вництва. Про це св？дчить об'？ктивний анал？з, зд？йснений проф？льним м？н？стерством: прям？ буд？вельн？ витрати за 8 рок？в п？сля 2000 р. зросли в розрахунку на 1 кв. м. з 935 до 3361 грн, - у 3,6 рази [5]. Отже, ц？на житла мала б зрости з тих же причин, як ？ вс？ ？нш？ ц？ни в кра？н？. При цьому сл？д врахувати, що методика обрахунку ？нфляц？？ спира？ться в основному на динам？ку ц？н споживчих товар？в нижчих ц？нових категор？й, що входять до прожиткового м？н？муму, а варт？сть буд？вництва житла, принаймн？ сучасного, не в？дноситься до товар？в для найб？дн？-ших. Ц？лком законом？рно, що зростання ц？н на нерухом？сть мають значно б？льшу волатильн？сть, н？ж розмах коливань ц？н м？н？мального споживчого кошика.
Водночас ц？на житла останн？ роки зростала втрич？ швидше, н？ж б？льш？сть ？нших товар？в: якщо 1999 року ц？на квадратного метра стандартно？ квартири в спальному район？ Ки？ва коливалася навколо 300 долар？в США [6], то в перш？й половин？ 2008 року вона досягла в Ки？в？ 2790 долар？в США [7]. Такий розрив вже не можна пояснити самою лише ？нфляц？？ю. Причини цього в ？ншому - доки грошов？ доходи б？льшост？ громадян не перевищували певний м？н？мальний р？вень, вони взагал？ не мали можливост？ думати про пол？пшення житлових умов. До 2000 року ринкова ц？на житла фактична була менша за буд？вельну соб？варт？сть.
При зростанн？ р？вня доход？в громадяни не зб？льшують у в？дпов？дну к？льк？сть раз？в споживання харч？в чи одягу -тепер основна частина приросту заощаджень може бути
спрямована на споживч？ блага тривалого користування, в тому числ？ - ？ на житло. Так ？ в？дбулося - зростання платоспроможного попиту потягнуло за собою випереджальне зростання ц？н на на нерухом？сть, спочатку в Ки？в？, а надал？ ？ ？нших рег？онах Укра？ни. Лише п？сля цього в？дновилася ？нвестиц？йна активн？сть у житловому буд？вництв？.
Отже, ？нфляц？я не лише не стала перешкодою на шляху нарощування ？нвестиц？йно？ активност？, а навпаки, вона (точн？ше, т？ чинники, як？ до не？ призвели, тобто зростання монетизац？？ економ？ки ？ одночасне зб？льшення грошових доход？в громадян) стимулю？ саме ？нвестиц？йн？ вкладення заощаджених кошт？в.
Однак наукове пояснення не виправдову？ стану, коли житло переста？ бути доступним нав？ть для працюючих з нормальною зароб？тною платнею. Питання житлових ц？н для нашо？ держави стало гострим з то？ причини, що забезпечен？сть сучасним житлом значно？ к？лькост？ громадян непропорц？йно мала в？дносно до ？нших складових житт？вого р？вня. Якщо середня укра？нська с？м'я не так вже ？ в？дста？ в？д мешканц？в розвинутих кра？н св？ту у звичках до користування, наприклад, побутовою електрон？кою чи автомоб？лями, то ？х житлов？ умови в？др？зняються б？льш сутт？во. На даний час у ？вропейських кра？нах на кожного жителя в середньому припада？ 30-45 кв. м. житла, у США - 64 кв. м. [8]. В Укра？н？ третина населення ма？ менш н？ж 9 кв. м. загально？ житлово？ площ？ на одного мешканця, а середн？й показник забезпечення житлом у 4 рази менший, н？ж в？дпов？дний параметр для США, у 2-3 рази - нижчий, н？ж у кра？нах ？вропи. Насправд？ перес？чний укра？нець прожива？ в ще г？рших житлових умовах, н？ж це можна побачити кр？зь призму оф？ц？йно？ статистики. 1？6 тис. квартир в Укра？н？ ？ комунальними, тобто в кожн？й проживають к？лька с？мей; 4 млн. кв. м. житла в？днесено до категор？？ старого та авар？йного, майже 15 млн. кв.м. житла знаходиться в 5-ти поверхових великопанельних будинках першого покол？ння, забудови 60-70-х рок？в, як？ п？длягають реконструкц？？ [9]. В той же час медициною доведено, що зб？льшення житлово？ площ？ з 9 квадратних метр？в до 11,5 сприя？ зменшенню дитячо？ захворюваност？ в？дразу на 21 % [10].
Перспективи л？кв？дац？？ цього становища поки що не проглядаються. У США середня с？м'я зм？ню？ житло в середньому раз на 5 рок？в, у Зах？дн？й ？вроп？ - раз на 10-12 рок？в, у Рос？？ - на 36, в Укра？н？ - один раз на 48 рок？в [11].
Отже, житлове питання збер？га？ характер нац？онально？ першочергово？ проблеми, яка залишилася успадкованою в？д радянських час？в.
i Не можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
Зрозум？ло, що в умовах ринкового господарства радянський принцип забезпечення житлом за рахунок держави не ма？ перспектив, основна частина житлового буд？вництва ма？ зд？йснюватися за кошти самих потенц？йних власник？в житла. Власне, ？ св？товий досв？д беззаперечно св？дчить про те, що за рахунок бюджетних ресурс？в можливо вир？шити житлов？ проблеми не б？льш н？ж 15 % населення кра？ни [12]. Вс？ ？нш？ мають забезпечити покращення житлових умов за власний кошт, тому головне завдання держави - створити можливост？, щоби громадяни могли за рахунок особистих доход？в не лише харчуватися ？ одягатися, але ？ мати сучасне житло.
У подорожчанн？ житла необ？рунтовано обвинувачують буд？вельник？в. М？ж тим, основна частка подорожчання припада？ не на зб？льшення вартост？ буд？вельно-монтажних роб？т чи матер？ал？в, а на отримання земл？ п？д забудову та ？нженерно-？нфраструктурне забезпечення.
？нша справа, що буд？вельники у нин？шн？х умовах не протид？ють зб？льшенню вартост？ квартир ？ будинк？в -доки попит перевищу？ пропозиц？ю, у них в？дсутня за？нтересован？сть у буд？вництв？ дешевого житла. Основною складовою реального попиту на сьогодн？ ？ не куп？вля
житла для проживання, а використання нерухомост？ як ？нвестиц？йного ？нструменту - коли темпи ？нфляц？？ вищ？ за середню депозитну ставку комерц？йних банк？в, як це склалося у 2007 роц？, а фондовий ринок все ще знаходиться в зародковому стан？ ？ взагал？ не пристосований для потреб перес？чних громадян, саме вкладення у нерухом？сть залиша？ться найкращим ？нструментом для ？ндив？дуальних ？нвестиц？й. Висок？ темпи росту ц？н на житло перетворили житлову нерухом？сть у квазиф？нансо-вий ？нструмент, що усп？шно конкуру？ з ？ншими ф？нансовими ？нструментами. Значн？ суми кошт？в, що ран？ш були розм？щен？ у валют？ або внесен？ на банк？вськ？ депозити, тепер вкладаються в операц？？ з нерухом？стю. Як стверджу？ генеральний директор групи компан？й "Укра？нський риелторский альянс" Ю.Литвин, "...лише 40 % ？з вс？х позичальник？в купують квартири в кредит для себе. ？нша маса - ？нвестори, як？ вкладають у буд？вництво, щоб дочекатися зростання ц？ни на квартиру й заробити" [13].
Одн？？ю з причин такого становища ？ той факт, що в наш？й держав？ склалася практика, коли земельна рента не сплачу？ться користувачем у вигляд？ поточних платеж？в протягом усього часу використання земельно？ д？лянки, а одноразово стягу？ться при кожному ？？ перепродажу, тобто заклада？ться у продажну варт？сть буд？вл？, на н？й розташовано？. Тому для того, щоб привести ц？ни новозбудованих квартир в？дпов？дн？сть з доходами громадян, сл？д навести порядок у вид？ленн？ земл？ п？д житлове буд？вництво ？ запровадити механ？зм вилучення в доход держави земельно？ ренти, який на сьогодн？ практично в？дсутн？й. В усякому раз？, практика стягування податку на землю з так звано？ "нормативно？ грошово？ оц？нки" цю функц？ю не викону？, а спроби запровадження податку на нерухом？сть взагал？ вже багато рок？в залишаються безрезультативними.
Що стосу？ться буд？вельник？в, треба створити умови для високоефективно？ ？ прибутково？ д？яльност？, як？ р？вною м？рою в？дпов？дали б ？нтересам ？х самих, а також загальнонац？ональним та рег？ональним ？нтересам.
Цей баланс ？нтерес？в ма？ знайти сво？ в？дображення в нових генеральних планах ус？х рег？он？в кра？ни. У ц？й ？ розроблен？й на ？？ основ？ м？стобуд？вно？ документац？？ повинн？ бути визначен？ буквально вс？ д？лянки, на яких можливо яке-небудь буд？вництво.
？нформац？я про вс？ д？лянки ма？ бути в？дкритою. Кожна з них повинна мати заздалег？дь визначен？ умови, на яких вона може бути передана п？д забудову й у в？дпов？дност？ з якими на н？й може бути щось побудоване ？ введено в експлуатац？ю. Тобто, земля ？ комерц？йна ？нформац？я про не？ мають бути загальнодоступн？ в такому ж розум？нн？, як доступний будь-який товар на стенд？ супермаркету.
Держава ？ м？сцев？ органи влади мають вид？ляти кошти з державного бюджету на ？нженерну п？дготовку територ？й, призначених п？д буд？вництво житла для найб？льш масових категор？й населення.
Сл？д визнати, у великих м？стах Укра？ни в？льних земель залишилося не так вже багато. Подальше ущ？льнення м？сько？ забудови знижу？ р？вень якост？ життя тих, хто прожива？ там давно, тому виклика？ протести м？сцевого населення. Спроби мун？ципал？тет？в великих м？ст розширити сво？ територ？？ за рахунок прилеглих с？льськогосподарських район？в наштовху？ться на оп？р м？сцево？ влади. Вих？д з ситуац？？ - в орган？зац？？ буд？вництва селищ-супутник？в, розташованих навколо великих м？ст на розумн？й в？дстан？ в？д них. При цьому умови, на яких земля може бути передана п？д забудову таких селищ-супутник？в, повинн？ м？стити так？ м？стобуд？вн？ вимоги до проектно-арх？тектурних р？шень, що забезпечать м？н？мальн？ витрати на буд？вництво житла, об'？кт？в соц？ально-культурного призначення ？ систем ？нженерного забезпечення цих селищ-супутник？в. При цьому м？сцева влада ма？ бути зац？кавлена у буд？вництв？ на сво？х територ？ях, а не в？дбиватися в？д нього. Необх？дно запро-
вадити механ？зми, за якими на користь мун？ципального бюджету житлових поселень надходила б сутт？ва частина податк？в, як？ сплачують прац？вники за м？сцем сво？？ роботи. Масове буд？вництво житла й об'？кт？в соц？ально-культурного призначення ма？ супроводжуватися покращенням соц？альних стандарт？в ？ житт？вого р？вня населення в тих районах, на територ？？ яких ведеться масове буд？вництво, а не створювати конфл？кти ？нтерес？в.
Одночасно з？ створенням нормальних умов для зац？кавленост？ буд？вельник？в ？ м？сцевих владних орган？в у масовому житловому буд？вництв？, необх？дно запровадити в життя додатковий, в？дсутн？й дос？ ф？нансовий ？нструмент, який би зробив житло б？льш доступним для населення.
Це ма？ бути спец？альна програма державного ф？нансування масового житлового буд？вництва, в ход？ яко？ буде л？кв？дована житлова проблема як така. Терм？н д？？ спец？альних ф？нансових механ？зм？в, що будуть запущен？ цими заходами, безумовно, буде обмежений часовими рамками, визначеними для вир？шення цього спец？ального завдання.
У чергу за субсид？ями треба ставити не людей р？вном？рно по вс？й кра？н？, а м？ста й окрем？ рег？они. Справа в т？м, що в Укра？н？ (як ？ в б？льшост？ ？нших, б？льш-менш великих кра？н) ？сну？ нац？ональний ринок буд？вельних послуг, матер？ал？в, вироб？в ？ робочо？ сили, але нема？ загальнонац？онального ринку житла (реальний ринок житла кра？ни - це сукупн？сть мало зв'язаних м？ж собою локальних, м？ських ？ рег？ональних, ринк？в житла).
По？днання черговост？ у наданн？ субсид？й на придбання житла населенню р？зних рег？он？в з використанням буд？вельного потенц？алу вс？？？ кра？ни незалежно в？д м？сця розташування того або ？ншого п？дпри？мства дозволить, по-перше, знизити деф？цит буд？вельних потужностей ？ в？дпов？дних трудових ресурс？в ？, по-друге, уникнути виникнення величезного надлишку цих потужностей ？ в？дпов？дних трудових ресурс？в п？сля вир？шення житлово？ проблеми.
i Не можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
Субсид？ювати населення того або ？ншого рег？ону треба розпочинати тод？, коли м？сцев？ влади п？дготують умови для одночасного буд？вництва житла для всього населення рег？ону, яке заслугову？ на субсид？？ для куп？вл？ житла. До складу таких умов ма？ входити не лише вид？лення достатньо？ к？лькост？ земель, але й наявн？сть в？дпов？дних потужностей буд？вельних орган？зац？й ？ п？дпри？мств буд？вельно？ ？ндустр？？. Якщо земля п？д буд？вництво, безсумн？вно, ма？ бути вид？лена з земельних ресурс？в даного рег？ону, то замовлення на буд？вельн？ послуги ？ матер？али можуть бути розм？щен？ й в ？нших рег？онах кра？ни. Зрозум？ло, що повинен дотримуватися баланс м？ж передбачуваним обсягом субсид？й ？ обсягом розм？щених замовлень на буд？вельн？ послуги.
1. Жизнь налаживается // Эксперт-Украина. - №27 (124), 9 июля
2007 г. 2. Побединська В.О. Банк？вське кредитування житлового буд？вництва в Укра？н？. //"Ф？нанси Укра？ни".- 1998. - №12, с. 7. 3. Л？банова Е. Кому виг？дна дешева робоча сила?. //Дзеркало тижня. - № 16 (645), 28 кв？тня - 11 травня 2007 р. 4. Газета "Дело", № 211, 07. 09. 2006 г.
5. Анал？з вартост？ житла в Укра？н？ //http://minregionbud.gov.ua/ 1.10.2007.
6. "Контракти" переконан？: час ？нвестувати у первинний ринок житла // Галицьк？ контракти , № 49, 6 листопада 1999 р. 7. Руденко В. Вторинна нерухом？сть ？ земля. //"Контракти", № 15, 14 кв？тня 2008 р.; див. також: Шацкий В. Проблемы долгосрочного кредитования строительства жилья // Будмайстер.-2001.-№9. 8. Шаккум М.Л. Проблемы ипотечного кредитования в России. //"Недвижимость и инвестиции. Правовое регулирование" . - 2002. - №4(13). 9. "Урядовий кур'？р", №181-182 в？д 26 вересня 1996 р. 10. Губернский Ю.Д.,.Лицквич В.К. Жилище для человека. //М.: Стройиздат.- 1991, с. 94-95. 11. Кравченко В.？., Паливода К.В. Ф？нансування буд？вництва житла. Кн.1. //Ки？в. - Вид. "Ки？во-Могилянська академ？я". - 2006. 8. 12. Пономарев В.Н. Жилищное финансирование, ипотечное жилищное кредитование. //"Недвижимость и инвестиции. Правовое регулирование" . - 2004. - №1(18). 13. Цимба-люк А. Спешите взять кредит! //Газета по-киевски, № 65, 21 марта
2008 г. 14. http://smi.liga.net/articles.
Над？йшла до редколег？？ 10.06.2009