Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
？Укра？нське питання？ як прояв внутр？шньо？ кризи та конфл？ктогенност？ сучасного глобал？зованого св？ту
Павлов О.？., доктор економ？чних наук, професор, зав？дувач кафедри економ？ки промисловост？ Одесько？ нац？онально？ академ？？ харчових технолог？й
У статт？ використано комплексний п？дх？д до анал？зу внутр？шньопол？тично？ та зовн？шньопол？тично？ ситуац？？, що склалася в Укра？н？ й навколо не？ протягом 2014-2016 рок？в, яка ？дентиф？ку？ться як прояв системно？ кризи укра？нського сусп？льства та конфл？ктогенност？ сучасного глобал？зованого св？ту. Позиц？ювання досл？джувано？ проблеми як ？укра？нського питання？ ？рунту？ться на г？потез？ щодо незавершеност？ процесу державотворення, тобто невир？шення владною верх？вкою Укра？ни завдань, пов'язаних з ？？ само？дентиф？кац？？ю, самореал？зац？？ю ？ самобутн？стю. Саме цим пояснюються причини внутр？пол？тично？ кризи, яка в умовах глобал？зац？？ набула ознак конфл？кту за участю Рос？йсько？ Федерац？？, ？С та США. Доведено, що нерозв'язання ？укра？нського питання？ ма？ негативн？ насл？дки для ус？х учасник？в конфл？кту ？ несе загрозу св？тов？й безпец？.
Ключов？ слова: внутр？шня криза, геопол？тика, глобал？зований св？т, державна влада, конфл？ктогенн？сть, ？укра？нське питання？.
The paper used a comprehensive approach to the analysis of the internal and foreign political situation in Ukraine and around it during the years 2014-2016, which is identified as a manifestation of a systemic crisis Ukrainian society and the conflict in the modern globalized world. Positioning investigated problem as ？Ukrainian question？ based on the hypothesis about the incompleteness of the process of nation-building, that is not resolving power elite in Ukraine problems associated with its identity, self-realization and. originality. This explains the reasons of home policy crisis, which in the context of globalization has become signs of conflict involving Russia, the EU and the US. Proved that pendency of ？Ukrainian question？ has negative consequences for all parties to the conflict and threatens global security.
Keywords: internal crisis, geopolitics, globalized world, government, situation of conflict, ？Ukrainian question？.
В статье использован комплексный подход при анализе внутриполитической и внешнеполитической ситуации в Украине и вокруг нее, сложившейся в течение 2014-2016 годов, которая идентифицируется как проявление системного кризиса украинского общества и конфликтогенности современного глобализированного мира. Позиционирование исследуемой проблемы как ？украинского вопроса？ основывается на гипотезе о незавершенности процесса строительства государства, то есть нерешении властной верхушкой Украины задач, связанных с ее самоидентификацией, самореализацией и самобытностью. Именно этим объясняются причины внутриполитического кризиса, который в условиях глобализации приобрел признаки конфликта с участием Российской Федерации, ЕС и США. Доказано, что нерешение ？украинского вопроса？ имеет негативные последствия для всех участников конфликта и несет угрозу мировой безопасности.
Ключевые слова: внутренний кризис, геополитика, глобализированный мир, государственная власть, конфлик- тогенность, ？украинский вопрос？.
Постановка проблеми. ？ Укра？нське питання ？ у його загальн？й постановц？ ма？ давню ？стор？ю. Це питання, на думку В.Вернадського, ？ перев？сником появи укра？нського етнограф？чного елементу у склад？ Московсько？ держави, а його сутн？сть поляга？ в тому, що укра？нська народн？сть виробилась у певну окреслену етнограф？чну ？ндив？дуальн？сть з нац？ональною св？дом？стю, завдяки якому намагання близьких та далеких родич？в обернути ？？ в етнограф？чний матер？ал задля посилення пан？вно？ народност？ залишилися й залишаються даремними [1]. Проте зг？дно теор？？ культурно-？сторичних тип？в М. Данилевського, укра？нський етнос не ？ активним учасником ключових момент？в ？стор？？, тривалий час не мав власно？ держави, патр？отично налаштовано？ ел？ти (творчо？ меншост？ за А. Дж. Тойнб？), нац？онально？ ？де？, а тому не ？ продуцентом окремо？ локально？ цив？л？зац？？ [2]. За класиф？кац？？ю П. Савицького укра？нц？ скор？ше належать до ？враз？йського культурно-？сторичного типу [3, с. 141]. Ми б？льше схиля？мося до думки П.Толочка щодо ？снування у склад？ Укра？ни трьох субетнос？в: центрально-п？вн？чноукра？нського, зах？дноукра？нського та сх？дноукра？нського [4]. Парадокс укра？нсько？ державност？ пов'язаний з тим, що Укра？на отримала у спадок в？д минулого духовну, економ？чну ？ геопол？тичну розколот？сть м？ж ？？ зах？дною та сх？дною частинами. Це позначилося на сучасному стан？ ？ укра？нського питання ？ як глибинно？ системно？ кризи у ？？ внутр？шньопол？тичному та геопол？тичному проявах. В цьому сенс？ ？ укра？нське питання ？ не вигляда？ як суто внутр？шн？, що знайшло певний в？дбиток в науков？й л？тератур？.
Анал？з останн？х досл？джень ？ публ？кац？й. В оц？нц？ доленосного значення ？укра？нського питання？ пророчими виявилися слова О. Солжен？- цина, який застер？гав, що до нього погано п？дготовлен？ уми з обох стор？н : як укра？нцям даремно доводити, що ус？ ми родом та духом з Ки？ва, так й рос？яни уявити соб？ не хочуть , що по Дн？пру народ - ？нший. Через це важко буде звести розмову до розсудливост？ [5]. Тому невипадково, що значна частина рос？йських автор？в при анал？з？ ？ укра？нського питання ？, вважають, що його сенс м？ститься виключно у спробах ？С та США втягнення Руського св？ту у Третю св？тову в？йну через прозах？дну ки？вську революц？ю 2014 року з наступним виступом рос？йськомовного населення Укра？ни проти насильницько？ зм？ни влади в кра？н？ [6]. В？тчизняний досл？дник П. Толочко вбача？, що в ситуац？？, яка склалася навколо Укра？ни, Зах？д намага？ться в？д？рвати ？？ в？д Рос？？, щоб не допустити в？дродження нового ？мперського утворення на пострадянського простор？ [7, с. 168]. Кер？вництво Укра？ни наполяга？ на тому, що ？укра？нське питання？ буде невир？шеним, поки серця ？вропейських пол？тик？в залишаються закритими щодо надання активно？ пол？тично？, економ？чно？ та во？нно？ п？дтримки наш？й держав？. Попри те, що ？вропейський союз протягом 2015 року, зазнача？ голова ？вропейсько？ ком？с？？ Ж-К. Юнкер, займався ？укра？нським питанням？, однак воно ？ для ？С невир？шеним [8]. Наведен？ думки св？дчать про сутн？сть ？ укра？нського питання ？ як прояву конфл？ктогенност？ сучасного глобал？зованого св？ту. В такому контекст？ Укра？на позиц？ону？ться як кра？на проблем, а не кра？на вир？шення проблем, тобто вона поста？ як жертва , а не як суб'？кт пол？тики. З огляду на це, наша держава ？дентиф？ку？ться як кра？на ризику, в як？й нашарувалося дек？лька криз, об'？днаних у час？ [9, с. 22]. Поки що поодинокими ？ публ？кац？？, в яких досл？джувана проблема розгляда？ться з точки зору внутр？шн？х та зовн？шн？х причин, глобальних насл？дк？в, а також насл？дк？в для Укра？ни та Рос？？ [10].
Вид？лення невир？шених ран？ше частин загально？ проблеми. Анал？з л？тературних джерел з досл？джувано？ проблеми св？дчить про переважно одноб？чне тлумачення ？укра？нського питання？ як укра？нсько？ кризи, укра？нсько-рос？йського конфл？кту, ？г？бридно？ в？йни？, рос？йсько？ агрес？？. Однак недостатньо вивченими залишаються аспекти ц？？？ проблеми, що пов'язан？ з внутр？шньопол？тичним розвитком Укра？ни, глобальним контекстом конфл？кту, його насл？дками для сучасного св？тового устрою.
Формулювання ц？лей статт？. Таким чином, сучасний стан науково？ розробки зазначено？ проблеми потребу？ комплексного п？дходу до ？？ розв'язання й позиц？ювання як саме ？укра？нського питання？, в якому в？ддзеркалюються внутр？шня криза та конфл？ктогенний характер глобал？зованого св？ту.
Виклад основного матер？алу досл？дження. ？Укра？нське питання？, як ？ будь яке ？нше питання, за визначенням ма？ об'？ктну, а не суб'？ктну спрямован？сть, тобто стосу？ться проблемно？ ситуац？？, яка потребу？ свого розв'язання. Тому анал？зу в першу чергу п？длягають процеси, що зумовили набуття т？？ю чи ？ншою ситуац？？ю статусу проблеми. За великим рахунком ц？ процеси обертаються навколо трьох ？С？: само？дентиф？кац？？, самореал？- зац？？, самобутност？. Сво？ю сутн？стю ц？ терм？ни передають певний зм？ст д？яльност？ будь якого етносу на шляху до суверенност？. Феномен укра？нсько？ незалежност？ поляга？ в тому, що народ Укра？ни внасл？док розвитку под？й друго？ половини 1980-х -- початку 1990-х рок？в отримав пол？тичну незалежн？сть не доклавши до цього надзусиль. Б？льш того, протягом наступного часу так й не було сформульовано нац？ональну ？дею, яка мала б об'？днати усе укра？нське сусп？льство навколо завдання розбудови багато？, демократично？, економ？чно ？ пол？тично незалежно？ держави.
Незважаючи на те, що поява укра？нсько？ держави як суверенно？ та незалежно？ стала насл？дком руйн？вних процес？в та розпаду Радянського Союзу, до якого вона входила як одна з？ складових федерац？？, ？？ природн？ ресурси, соц？ально-економ？чний та людський потенц？ал давали ус？ п？дстави для оптим？стичних спод？вань щодо майбутнього Укра？ни. Проте сталося далеко не так, як мало бути. Пояснення цьому м？ститься у книз？ британського ？сторика П. Джонсона, який анал？зуючи под？？ 1990-х рок？в, д？йшов висновку, що св？т ХХ？ стор？ччя ма？ кр？питися на сем？ стовпах мудрощ？, одним з яких ？ доречн？сть вигнання з нашого мислення ？люз？й, що проклали в минувшому стол？тт？ шлях руйнуванням. Водночас в？н зазначав, що нерозум？ння ц？？？ ？стини св？дчить про неготовн？сть народ？в до незалежност？ та демократ？？, штучн？сть нових держав, нездатн？сть ？х уряд？в виконувати елементарн？ функц？？ сусп？льного управл？ння [11, с. 413-414].
Сьогодн？ можна стверджувати, що чвертьв？ковий досв？д ？снування укра？нсько？ держави ？ п？дтвердженням застережень П. Джонсона. Передус？м, правлячим колам Укра？ни, пол？тичним д？ячам, перес？чним громадянам не вистача？ мудрост？. Це стосу？ться ус？х ？？ президент？в, гол？в уряду, депутатського корпусу р？зних каденц？й. При першому президентов？ Л. Кравчуков？ Укра？на позбавилась ядерного арсеналу п？д гарант？？ безпеки з боку США, Великобритан？？, Франц？？ та Рос？？, одночасно отримавши статус позаблоково？ держави. Однак не було сформовано в？дпов？дних засад зовн？шньо？ пол？тики, як？ б дали змогу зд？йснювати багато- векторний зовн？шньопол？тичний курс укра？нсько？ держави. Разом з ядерною збро？ю зникло й Чорноморське морське пароплавство з його торг？вель- ним флотом, а широк？ верстви населення засво？ли новий вид транспорту - ？кравчучку？.
Реформи Л. Кучми, що пов'язан？ з роздержавленням власност？, приватизац？？ю великих п？дпри？мств, л？кв？дац？？ю колгоспно-радгоспно？ системи, мали сво？м насл？дком соц？альне розшарування, зб？днення населення, втрату економ？чного потенц？алу кра？ни, перетворення ？？ на ？вропейський р？зновид Еф？оп？？.
Другий президент Укра？ни ув？йшов в ？стор？ю не т？льки як псевдореформатор, а й як автор книги п？д назвою ？Укра？на - не Рос？я？ [12]. По-перше, якщо глава одн？？？ з держав намага？ться будувати стосунки з сус？дньою державою з опорою на частку ？не？, чекати на вза？мопорозум？ння марно. По-друге, за дванадцять рок？в п？сля отримання
Укра？ною незалежност？ це твердження сл？д було б довести або спростувати конкретними справами та д？ями. По-трет？, виходом книги з од？озною назвою було закладено п？двалини для протиставлення двох близьких м？ж собою за етн？чною ознакою та ？стор？？ю сус？дн？х народ？в, що мали родич？в по обидв？ боки кордону. З часом це протиставлення за певних обставин перетворилося на протистояння. Тим не менш, майдан 2004 року дав зрозум？ти президенту-письменнику й влад？ загалом, що в？н не бажа？ жити в так？й Укра？н？.
При третьому президентов？ В. Ющенков？ це протистояння набуло ？деолог？чного забарвлення. Були зд？йснен？ спроби перегляду п？дсумк？в Друго？ св？тово？ в？йни та оц？нки вкладу в перемогу над ворогом СССР, правонаступником якого стала Рос？йська Федерац？я, народ？в бувших пострадянських республ？к. З ？н？ц？ативи президента в？дбулася пол？тична реаб？л？тац？я во？н？в ОУН-УПА, а ？х ？дейних л？дер？в було ув？ков？чено через присво？ння ？м вищих державних нагород, встановлення пам'ятник？в тощо. Тим самим було обрано хибний шлях до примирення р？зних за сво？ми пол？тичними поглядами та ставленням до ？сторичного минулого громадян, що на практиц？ привело до конфронтац？？.
Жителям с？льсько？ м？сцевост？ В. Ющенко запам'ятався як державний д？яч, який проголосив 2006 р？к роком села. ？нша справа - чи отримали в？д цього користь селяни. Красномовною в？дпов？ддю на це питання ？ суц？льний занепад сучасного села, деградац？я його поселенсько？ мереж？, соц？ально？ ？нфраструктури, пог？ршення житт？вого р？вня населення. Мр？？ю с？льсько？ молод？ ？ не в？дродження сво？？ мало？ батьк？вщини, а пере？зд до м？ста як б？льш привабливого житт？вого середовища.
Зовн？ президент нагадував досконалого та усп？шного лектора товариства ？Знання？ радянських час？в, який був достатньо переконливим щодо висування аргумент？в в？дносно того як ма？ бути. Разом з тим, його аудитор？я перебувала в оч？куванн？ в？д свого обранця посл？довних та переконливих д？й на нив？ державного буд？вництва.
Мабуть все ж таки В. Ющенко був не ст？льки народознавцем та сусп？льствознавцем, ск？льки палким прихильником бджолознавства. Але цього недостатньо, щоб ув？йти в ？стор？ю народним президентом.
Починаючи з четвертого президента, з'явилася низка питань, пов'язаних з недотриманням законодавства щодо перебування на посад？ ос？б, що мають в цьому план？ певн？ обмеження.
Проте, В. Янукович з ус？х президент？в був найб？льш близьким до свого народу. Тяжке дитинство, карне покарання, за порушення законодавства в молод？ роки, не завадили його досягати значних усп？х？в у кар'？р？ й зайняти найвищ？ державн？ посади. Паралельно з？ службовим зростанням в？н дор？с до ？генерала？ в？д науки, отримавши професорське звання.
Хоча м？сцем президентсько？ резиденц？？ четвертого президента був не Кремль, проте в？н набув не меншо？ репутац？？ мр？йника, н？ж господар？ згаданих славнозв？сних каб？нет？в. Виконання, запропоновано？ В. Януковичем Програми економ？чних реформ 2010-2014 рок？в ？Заможне сусп？льство, конкурентоспроможна економ？ка, ефективна держава？, розглядалося ним як перший крок на шляху до входження нашо？ кра？ни у 2020 роц？ до двадцятки найб？льш розвинених кра？н св？ту. Саме ор？？нтир на 2020 ф？гуру？ зараз як дата в？дтерм？нування розгляду питання щодо вступу Укра？ни до ？С. Як кажуть, коментар？ тут зайв？.
Четвертий президент запровадив систему клановост？ у владних структурах як у вузькому (с？м'я), так й у широкому (однопарт？йц？) значенн？ цього слова. Його пол？тична сила - Парт？я рег？он？в Укра？ни з часом перетворилася на парт？ю одного (Донецького) рег？ону. Щоб в цьому переконатися, достатньо проанал？зувати не т？льки персональний склад влади на р？вн？ центру та рег？он？в. Так, в деяких районах Одесько？ област？ вих？дц？ з Донеччини одночасно пос？дали посади гол？в та заступник？в гол？в районних державних адм？н？страц？й. Таким чином, на противагу перев？рен？й радянськ？й систем？ п？дбору, виховання та розстановки кер？вних кадр？в В. Янукович вв？в корупц？йну систему земляцтва, кум？вства та особисто？ в？дданост？. При цьому профес？йн？, д？лов？ та моральн？ якост？ не мали сутт？вого значення. Характерно, що займання кер？вних посад в структурах влади супроводжувалося перерозпод？лом кап？талу, б？знесу в ц？лому на користь ставленц？в президента, як？ при цьому не були переб？рливими щодо засоб？в досягнення к？нцевого результату. Така практика соц？ального буття сформувала у сусп？льн？й св？домост？ не т？льки негативне ставлення до владних структур, а й вороже в？дношення до представник？в Донецького рег？ону з боку мешканц？в ？нших рег？он？в, зокрема укра？номовних.
В？дмова В. Януковича в？д виконання передвиборчих об？цянок щодо надання рос？йськ？й мов？ статусу друго？ державно？ та налагодження б？льш т？сних зв'язк？в з Рос？？ю привели до втрати п？дтримки з боку населення сх？дних та п？вденних рег？он？в.
З метою недопущення другого майдану та послаблення впливу опозиц？？, правляча парт？я не т？льки в？дмовилася в？д сво？？ передвиборчо？ риторики, але й зробила заяву щодо безальтернатив- ност？ курсу Укра？ни на ？вро？нтеграц？ю. Але напередодн？ В？льнюського самм？ту В. Янукович в？дмовився в？д угоди про асоц？ац？ю з ？С, наголосивши на необх？дн？сть в？дтерм？нування ？？ п？дписання. Таким чином, долю четвертого президента було вир？шено. В？дкритим залишилося лише одне питання - час та спос？б його в？дсторонення в？д влади. До його вир？шення, кр？м опозиц？йних сил в Укра？ни, також долучилися ？С та США, як？ сприйняли позиц？ю укра？нсько？ влади як подв？йну гру.
В？дтак, в？дкладання д？ючою укра？нською владою терм？ну п？дписання угоди до тих п？р, поки не будуть конкретизован？ обсяги та умови надання економ？чно？ допомоги Укра？ни в？д ？С, статус зон в？льно？ торг？вл？, стали сигналом для активних д？й Заходу на внутр？шньопол？тичному пол？ Укра？ни. Пров？дниками його ？нтерес？в виступали л？дери опозиц？？, як？ з метою залучення на св？й б？к патр？отично налаштовано？ молод？, зробили основну ставку на лозунг крад？жки владою ？？ ？вропейсько？ мр？？.
Нер？шуч？сть В. Януковича, як в ход？ переговорного ？вро？нтеграц？йного процесу, так ？ п？д час про- тивоправних д？й учасник？в нового майдану, з？грала з ним злий жарт. П？д тиском майдану так ？ не було дотримано угоду щодо проведення дострокових президентських вибор？в восени 2014 року, гарантами виконання яко？ виступили Н？меччина, Франц？я та Польща, а сам президент вдався до втеч？.
Такими були передумови приходу до влади п'ятого президента П. Порошенка, який став першим представником б？знесу на ц？й посад？. Новому президентов？ д？сталась тяжка спадщина в？д попередньо？ влади. До не？ додалося чимало проблем поточного характеру, як？ значно ускладнили внутр？шньопол？тичну ситуац？ю в кра？н？.
Спочатку визначимося з？ спадщиною, врахування яко？ ма？ внести прояснення щодо повноти в？дпов？дальност？ ново？ влади за ситуац？ю, що склалася на той час в кра？н？. На наше переконання, режим В. Януковича сво？ми д？ями на внутр？шн？й та зовн？шн？й пол？тичн？й арен？ п？дписав соб？ вирок, викликавши незадоволення широких верств населення Укра？ни. Великий б？знес не влаштовував перерозпод？л власност？ на користь клану В. Януковича, коли стратег？чн？ об'？кти (порти, п？дпри？мства транспорту, зв'язку, машинобудування, енергетики) штучно доводилися до банкрутства, а пот？м за ц？льовим призначенням продавалися за безц？нь. Середн？й та малий б？знес страждав в？д податкового тиску, за рахунок чого наповнювався бюджет, а також в？д хабар？в та побор？в.
Прац？вники бюджетно？ сфери, пенс？онери та громадяни без пост？йного м？сця роботи перебували за межею б？дност？ (за оц？нками ООН б？дн？ громадяни складали 80% населення кра？ни). На початок загострення ？укра？нського питання？ (2014 р？к) соц？альне розшарування сусп？льства досягло критичних значень. Дв？ третини власност？ держави контролювалося сотнею багат？？в. Розрив у доходах ？дец？льних груп？ - 10% найб？льш багатих ？ 10% найб？льш б？дних укра？нц？в за оц？нками експерт？в сягнув 35 раз？в(значення цього коеф？ц？？нта нав？ть у сп？вв？дношенн？ 10:1 вважа？ться критичним для нац？онально？ безпеки). На той час Укра？на була одним з л？дер？в у ？вроп？ за к？льк？стю людей, що стр？мко збагатилися - 397 ос？б волод？ли активами понад 30 млн дол. США[10, с. 13].
Тепер в？дносно того, що сл？д занести до активу та пасиву П. Порошенка й його команди. Неможна заперечувати, що майдан-2014 значною м？рою сприяв не т？льки його приходу до влади (за формальною ознакою президента було обрано шляхом в？льного волевиявлення народу), а й вплинув на формат ново？ влади ？ деякою м？рою ？？ персональний склад. Зв？дси виплива？ вза？мозалежн？сть м？ж владою та революц？йним майданом, форми та зм？ст яко？ не завжди визначалися владними структурами. Б？льш того, можна констатувати, що саме вих？д революц？йно？ ситуац？？ з п？д владного контролю спровокував под？？ в Криму та на сход？ кра？ни, вир？шальну роль в яких в？д？грав зовн？шн？й фактор - в？йськова присутн？сть Рос？йсько？ Федерац？？ та неефективна дипломат？я США та ？С на фон？ повно？ безд？яльност？ м？жнародних орган？зац？й як гарант？в св？тово？ безпеки.
В таких умовах до активу влади необх？дно занести певну контрольован？сть ситуац？？ на тимчасово окупованих територ？ях (Крим та Донбас в？дпов？дно), в кра？н？ в ц？лому. Серед заход？в. зд？йснюваних в цьому напрям？ - реформування влади шляхом ？？ децентрал？зац？？. Метою ц？？？ пол？тики ？ в？дх？д в？д централ？зовано？ модел？ управл？ння в держав？, забезпечення спроможност？ м？сцевого самоврядування та побудова ефективно？ системи територ？ально？ орган？зац？？ влади в Укра？н？, реал？зац？я у повн？й м？р？ положень ？вропейсько？ харт？？ м？сцевого самоврядування, принцип？в субсид？арност？, повсюдност？ ？ ф？нансово？ самодостатност？ м？сцевого самоврядування [13].
В ц？й ситуац？？ головне питання полягало в тому, яка тенденц？я стане дом？нуючою: децентрал？зац？？ або територ？ально？ кланово？ ол？гарх？зац？？ Укра？ни як ？？ сво？р？дно？ федерал？зац？？ шляхом розпод？лу рег？он？в м？ж ол？гархами за сферами впливу. Така загроза д？йсно ？сну？. Саме державна влада ма？ контролювати розвиток пол？тичного процесу в ц？лому, а не фокусувати свою увагу виключно на под？ях, пов'язаних з окупац？？ю Криму та ？г？бридною в？йною？ на сход？ кра？ни, оск？льки великий б？знес зац？кавлений в тому, щоб ситуац？я в Укра？н？ залишалася напруженою. Саме п？д таким кутом зору сл？д розглядати траг？чн？ под？？ 2 травня 2014 року в Одес？, п？сля яких новим главою Одесько？ обласно？ державно？ адм？н？страц？？ було призначено людину ？. Коломойського - ？. Палицю. До сфери ？нтерес？в Дн？пропетровського клану входили Одеський припортовий завод, порти, митниця. Не байдужим до цих об'？кт？в зараз ？ й нин？шн？й глава адм？н？страц？？ М. Саакашв？л？, який представля？ в Одеському рег？он？ нову владу.
Не сл？д виключати й спекуляц？й пол？тичного та економ？чного характеру, як？ мають м？сце навколо ？укра？нського питання？, до яких вдаються ？фронтов？？ та ？прифронтов？？ рег？они. Зокрема йдеться про петиц？ю, подану у травн？ 2016 року президентов？ Укра？ни як суб'？кту законодавчо？ ？н？ц？ативи з приводу прийняття закону Укра？ни ？Про особливий рег？он розвитку ？Слобожанщина？, метою якого ？ створення в Харк？вськ？й област？ режиму найб？льшого сприяння ？нвестиц？ям[14]. Сам процес подання петиц？й стартував на сайт？ президента ще 28 серпня 2015 року. Не важко спрогнозувати розвиток цього процесу за принципом ？дом？но？, коли ？нтереси окремих рег？он？в в？зьмуть гору над загальнодержавними.
П'ятий президент Укра？ни та його оточення мають враховувати сумний досв？д сво？х попередник？в, як？ вибудовували свою пол？тичну л？н？ю за принципом ？в？д зворотного？, заперечуючи все те, що було зроблено до них. Очевидно, що доведення власно？ самодостатност？ через применшення позитивно？ рол？ ？нших чи невизнання ？х здобутк？в - це шлях в н？куди. Це стосу？ться зокрема намагань ново？ влади позбавити власний народ його ？стор？？ п？д виглядом боротьби з тотал？таризмом минулого, штучного под？лу громадян Укра？ни на ？проукра？нц？в？ та ？сепаратист？в？, ？св？домих？ та ？несв？домих？, ？патр？от？в？ та ？рос？йськомовних？, руйнування пам'яток ？стор？？ тощо. внутр？шн？й криза укра？на глобал？зац？я
Сл？д замислитися над жахливою статистикою, яка св？дчить про те, що за двадцять п'ять рок？в ？снування укра？нсько？ незалежно？ держави ？？ населення скоротилося на 10 млн ос？б. Не важко п？драхувати, що при збереженн？ сучасно？ тенденц？？ розвитку демограф？чно？ ситуац？？, ？снуючих темп？в соц？ально-економ？чного розвитку таке слово як ？Укра？на зникне з пол？тичного лексикону.？
В？дносно ？ншого аспекту досл？джувано？ проблеми, що пов'язаний з ？укра？нським питанням？ як проявом конфл？ктогенност？ сучасного глобал？зованого св？ту, доречно зауважити щодо недоц？льност？ як переб？льшення, так й применшення його значення для св？тово？ безпеки та розвитку м？жнародних в？дносин в ц？лому.
？Укра？нське питання？ у його вим？р？ як внутр？шньо？ системно？ кризи, враховуючи геопол？тичне положення Укра？ни, д？йсно ма？ м？жнародне значення. Участь у його розв'язанн？ Рос？йсько？ Федерац？？, п？д приводом захисту рос？йськомовного Криму та Сходу Укра？ни, перетворило його на м？ждержавний конфл？кт в центр？ ？вропи, який загрожу？ безпец？ у глобальному масштаб？, оск？льки зач？па？ геопол？тичн？ ？нтереси м？жнародних актор？в, що мають статус центр？в сили (？С та США).
Фактично во？нна присутн？сть Рос？？ в Укра？н？ в？ддзеркалю？ зм？ни стратег？чного характеру, що в？дбулися у розстановц？ св？тових центр？в сили ？ впливу. Виходячи ？з показник？в соц？ально-економ？чного розвитку Рос？？, ？？ демограф？чного потенц？алу та р？вня корумпованост？, вона сьогодн？ не розгляда？ться як один з центр？в сили, таких як США ？ ？С. Зараз частка Рос？йсько？ Федерац？？ у св？товому ВВП склада？ 2,8%, тод？ як США - 21,8%, а частка Китаю за прогнозами Св？тового банку та МВФ у 2019 роц？ складе 14,7% проти 1,8% - рос？йсько？ частки [10, с. 14].
Кр？м цього, посилю？ться економ？чна ？ деякою м？рою пол？тична залежн？сть Рос？？ в？д Китаю, який до того ж розширю？ територ？альну експанс？ю на Далекому Сход？, в ？нших рег？онах сус？дньо？ держави. Водночас послаблюються ？нтеграц？йн？ процеси на пострадянському простор？. Тому кер？вництво Рос？йсько？ Федерац？？ поклада？ значн？ над？？ на Укра？ну як свого партнера по майбутньому ？враз？йському союзу. В цьому сенс？ ？вро？нтеграц？йний курс Укра？ни н？як не входив в плани Рос？？. ？ що не менш важливо, така перспектива посилювала позиц？？ ？С та розширювала присутн？сть НАТО поблизу рос？йського кордону. На фон？ цих ризик？в, яких Рос？я не могла не прийняти на себе через участь у под？ях в Криму ？ на сход？ Укра？ни, т？ збитки, як？ вона несе внасл？док застосування Заходом економ？чних та пол？тичних санкц？й, виглядають як др？бниц？.
Набуття ？укра？нським питанням？ ознак озбро？ного конфл？кту за участю третьо？ сторони стало певним викликом для США та ？С, як？ продемонстрували свою нездатн？сть ефективно контролювати ситуац？ю, яка стосу？ться нем？жнародних, за визначенням М？жнародного ком？тету Червоного Хреста, збройних конфл？кт？в (С？р？я, Л？в？я, Л？бер？я). Во？нний конфл？кт на Донбас？ також в？дноситься до ц？？？ категор？？ конфл？кт？в, оск？льки Рос？я оф？ц？йно не оголошувала в？йну Укра？н？, б？льш того - заперечу？ свою в？йськову присутн？сть тут.
США п？дтримують намагання укра？нсько？ влади до вступу в ？С передус？м як зас？б в？ддалення Укра？ни в？д реал？зац？？ стратег？чних ц？лей Рос？？ щодо створення нового м？ждержавного об'？днання.
Для ？вропейського союзу ？нтерес до ？укра？нського питання？ поляга？ не ст？льки у сенс？ отримання у майбутнього нового члена сп？льноти, ск？льки у можливост？ подальшого послаблення позиц？й Рос？？. З точки зору економ？чно？, посилення ？нтеграц？йних зв'язк？в з Укра？ною в？дкрива？ для ？вропейц？в ринки дешево？ робочо？ сили та збуту власних товар？в. З'явля？ться також альтернатива зам？ни м？грант？в з кра？н Африки та Аз？？ укра？нськими, як？ ？ б？льш квал？ф？кованими, працездатними ？ близькими до ？вропейц？в з точки зору цив？л？зац？йного коду.
Л？дери ？вропейських кра？н зд？йснюють сво？р？дну проекц？ю ситуац？？ в Криму ？ на сход？ Укра？ни на уявний розвиток под？й у власних кра？нах, виказуючи сво？ ставлення до них як до небажаних. Справа в тому, що культурний та пол？тичний сепаратизм час в？д часу да？ про себе взнаки у Велик？й Британ？？, ？спан？？, ？тал？？, Франц？？, Бельг？？, Н？меччин？, Дан？？. Але це не означа？, що влада цих кра？н проявля？ лояльн？сть до прояв？в сепаратизму у себе, не кажучи вже про во？нну присутн？сть з цього приводу ？нших кра？н.
Застосування немирних засоб？в розв'язання ？укра？нського питання？ за участю зовн？шн？х сил стало викликом для св？тово？ сп？льноти та прикладом неспроможност？ його вир？шення за допомогою дипломати та пол？тичними методами в умовах глобал？зац？？ св？тового простору.
З розв'язанням во？нного конфл？кту на сход？ Укра？ни постане питанням щодо участ？ св？тово？ сп？льноти у в？дродженн？ цього рег？ону, перетворення його на зону стаб？льност？ та миру.
？Укра？нське питання？ у вим？р？ конфл？ктогенност？ сучасного глобал？зованого св？ту продемонструвало нездатн？сть м？жнародних ？нститут？в ？ орган？зац？й запропонувати адекватн？ ？нструменти зниження напруги навколо нього та виходу ？з ситуац？？, що склалася, для укра？нсько？ влади.
Насамк？нець, чи згоден укра？нський народ на ？дентиф？кац？ю його кра？ни у глобал？зованому св？т？ як буфера, зони, моста м？ж Сходом та Заходом? Под？бних питань поста？ чимало. В？дпов？д？ на них можна знайти лише на шляху встановлення д？алогу м？ж представниками р？зних етнос？в, культур, кра？н, св？тових сил.
Висновки
На основ？ результат？в проведеного досл？дження можна стверджувати, що ？укра？нське питання？ за сво？м зм？стом ？ складним сусп？льним феноменом. З формально？ точки зору його можна вважати вир？шеним, оск？льки укра？нський народ, як громадяни Укра？ни ус？х нац？ональностей, наприк？нц？ XX стол？ття сформувався у пол？тичну незалежну державу, ？ в цьому сенс？, використовуючи терм？нолог？ю В. В？нниченка, не ？ покал？ченим людським колективним орган？змом. Але в？н до цих п？р перебува？ у пошуках в？дпов？д？ на спотворене питання - ？з ким бути？, в той час як пр？оритетним ？ питання - ？ким бути？. Для того, щоб перестати бути етнограф？чним матер？алом й перетворитися з об'？кта пол？тики на ？？ суб'？кт, необх？дно до к？нця п？знати себе через формулювання нац？онально？ (громадянсько-державницько？, соц？ально？ за зм？стом) ？де？, реал？зувати себе (використати наявний потенц？ал на користь держави ？ ？？ народу) та залишатися самим собою. Т？льки така держава не може вважатися св？товим сп？втовариством проблемною. В сучасному глобал？зованому св？т？, який пост？йно перебува？ у конфл？ктогенному стан？, необх？дно навчитися самост？йно вир？шувати питання, як？ виникають в процес？ сусп？льного розвитку. Враховуючи, що сучасний св？т ？ суперечливим, а кожна з держав так чи ？накше втягнута в систему м？жнародних в？дносин, вкрай важливо будувати стосунки з ？ншими державами на конструктивн？й основ？, ч？тко дотримуючись пр？оритет？в нац？онально？ зовн？шньо？ пол？тики.
Укра？нська влада ма？ винести певн？ уроки з практики державного буд？вництва, повернути до себе дов？ру власного народу ？ св？тово？ сп？льноти через демонстрац？ю вм？ння ефективно вир？шувати сусп？льн？ проблеми.
Подальше досл？дження ？укра？нського питання？ в зазначен？й постановц？ потребу？ об'？ктивного анал？зу стану укра？нського сусп？льства, критичного, неупередженого ставлення до д？яльност？ владних ？нститут？в за основними напрямами внутр？шньо？ та зовн？шньо？ пол？тики.
Посилання
1. Вернадский В.И. Украинский вопрос и русское общество / В.И. Вернадский [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // www.igrinov.ua/vchk-ukr-history/err-history/vchk-ukr-history-vemad.htm/.
2. Данилевский Н.Я. Россия и Европа : Взгляд на культурные и политические отношения славянского мира к германо-романскому / Н.Я. Данилевский. - 6-е изд. - СПб: Глаголь, 1995. - 552 с.
3. Савицкий П.Н. Континент Евразия / П.Н. Савицкий. - М.: Аграф, 1997. - 464 с.
4. Толочко П. Украина в огне евроинтеграции / П. Толочко. - СПб: Изд-во ？Алетейя？, 2015. - 172 с.
5. Солженицын А.И. Угодило зернышко промеж двух жерновов: Очерки изгнания [Електронний ресурс] / А. И. Солженицын. - Режим доступу: http://rg.ru/2014/04/24/90/zhenicyn.htm/.
6. Гореликов Л.А. Русский императив в развитии мирового сообщества XXI века [Електронний ресурс] / Л.А. Гореликов. - Режим доступу: http://kapitsa.viperson.ru/artides/russkiy-imperativ-v-razvitii-mirovogo-soobsches - tva-XXI-veka.
7. Толочко П.П. Глобализация по евро-американски и крушение традиционного мироустройства / П.П. Толочко // Диалог культур и партнерство цивилизаций: XIV Международные Лихачевские научные чтения, 15-20 мая 2014 г. - СПб: СПбГУП, 2014. - С. 165-168.
8. Украинский вопрос остается для ЕС нерешенным - Юнкер [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // www..noi.md/ru/news-id/76702#close.
9. Воронкова В.Г. ？Общество риска？ как следствие кризиса современной цивилизации в глобальном измерении / В.Г. Воронкова //Гуман？тарний в？сник ЗД？А. - 2014. - № 58. - С. 13-24.
10. Укра？нський конфл？кт ？ майбутн？ св？тово？ та ？вропейсько？ безпеки /Авт. кол. А. ？рмола？в, С. Денисенко, О. Марке？ва, Л. Поляков. - К.: Нова Укра？на, 2015.- 30 c.
11. Джонсон П. Мир с двадцатых по девяностые годы. Часть вторая. Современность / П. Джонсон.- М.: Анубис, ТОО ？ВИЛАД？. 1995. - 480 с.
12. Кучма Л. Д. Укра？на - не Рос？я [Електронний ресурс] / Л. Д. Кучма. -Режим доступу: http:// www.litmir.me/ bd/?b=207468.
13. Про стратег？ю сталого розвитку ？Укра？на 2020？: Указ Президента Укра？ни в？д 12 с？чня 2015 року №5.2015[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.president.gov.ua/documents/18688/htmCTrintVersion.
14. Порошенко рассмотрит петицию об особом статусе Харьковской области [Електронний ресурс].- Режим доступу: https://new.mail.ru/pohtics/25723279CTrommail =1.
Размещено на Allbest.ru
...