Размещено на http://www.allbest.ru/

       Размещено на http://www.allbest.ru/

       Размещено на http://www.allbest.ru/

       Ки？вський слав？стичний ун？верситет

       Кафедра м？жнародних в？дносин

       "Д？алог м？ж цив？л？зац？ями": проблеми реал？зац？？ у сучасн？й св？тов？й пол？тиц？

       кандидат ？сторичних наук, доцент

       Слюсаренко ？.Ю.

       Анотац？я

       Розглянуто механ？зм та проблеми вт？лення ？н？ц？ативи президента ？рану М. Хаттам？ -- “Д？алог м？ж цив？л？зац？ями ”. Дана ？н？ц？атива ？ складовою ？деал？стично？ парадигми теор？？ м？жнародних в？дносин та ？нструментом “м'яко？ сили ” ООН, який покликаний сприяти л？кв？дац？？ ксенофоб？？. На завад？ реал？зац？？ даних прагнень стоять цив？л？зац？йн？ бар'？ри та недостатньо д？？вий механ？зм реал？зац？？ ？н？ц？ативи, який ？ мало ефективним для справд？ потужного м？жцив？л？зац？йного д？алогу. На даний час, основним майданчиком для ведення “д？алогу м？ж цив？л？зац？ями ” ？ м？жнародна неурядова орган？зац？я заснована 2002 року -- Всесв？тн？й громадський форум “Д？алог цив？л？зац？й”. Поступ у даному процес？, пов'язаний з д？яльн？стю установ ООН, м？жнародних неурядових орган？зац？й та розширенням доступу до осв？тн？х ресурс？в в умовах формування ？нформац？йного сусп？льства.

       Ключов？ слова: д？алог м？ж цив？л？зац？ями, “м'яка сила”, ООН, р？зноман？ття.

       Аннотация

       Рассмотрено механизм и проблемы воплощения инициативы президента Ирана М. Хаттами -- “Диалог между цивилизациями ”. Данная инициатива является частью идеалистической парадигмы теории международных отношений и инструментом “мягкой силы ” ООН, который призван способствовать ликвидации ксенофобии. На пути реализации данных стремлений стоят цивилизационные барьеры и недостаточно действенный механизм реализации инициативы, который является малоэффективным для действительно мощного межцивилизационного диалога. В настоящее время, основной площадкой для ведения “диалога между цивилизациями ” является международная неправительственная организация, основанная в 2002 году -- Всемирный общественный форум “Диалог цивилизаций”. Прогресс в данном процессе существует благодаря деятельности учреждений ООН, международных неправительственных организаций и расширением доступа к образовательным ресурсам в условиях формирования информационного общества.

       Ключевые слова: диалог между цивилизациями, “мягкая сила”, ООН, многообразие.

       Annotation

       The aim of the article is to examine the mechanism of implementation initiatives and challenges Iranian President M. Hattami -- “Dialogue among Civilizations”. This initiative is part of an idealistic paradigm of international relations theory and tools of “soft power" of the United Nations, which aims to contribute to the elimination of xenophobia. On the realization of these aspirations are civilizational barriers and insufficient effective mechanism for implementing the initiative, which is poorly effective for a really powerful dialogue between civilizations. Currently, the main venue for the conduct of “Dialogue among Civilizations" is an international nongovernmental organization founded in 2002 -- World Public Forum “Dialogue of Civilizations". Progress in this process exists through UN agencies, international and non--governmental organizations to increase access to educational resources in the emerging information society.

       Keywords: dialogue among civilizations, “softpower", UN, diversity.

       Важливим завданням сучасно？ св？тово？ пол？тики ？ пошук нових шлях？в вир？шення конфл？кт？в. Одним з таких шлях？в ？ ？н？ц？атива ООН “Д？алог м？ж цив？л？зац？ями”, яка покликана зменшити к？льк？сть конфл？кт？в на м？жцив？л？зац？йному р？вн？ та стати альтернативою концепц？？ “з？ткнення цив？л？зац？й”, яка тривалий час дом？нувала в науков？й цив？л？зац？йн？й парадигм？. ？н？ц？атива президент ？деал？стичний ксенофоб？я

       Анал？зом сутност？ ？ зм？сту “Д？алогу м？ж цив？л？зац？ями” займалися так？ досл？дники, як в？домий ？нд？йський мислитель Д. Капур, ？тал？йський науковець Ф. Пет？то, вагомий внесок у досл？дження дано？ проблеми внесли рос？йськ？ вчен？: Б. Кузик [13], В. Хорос, Ю. Як？вець [13], П. П. Яковлев, серед укра？нських вчених необх？дно в？дзначити С. Ю. З？нько [5], О. А. Коппель [6], М. М. Рижкова, Ю. Павленка, Ю. Пахомова, теоретичн？ висновки яких ？ доц？льними та ？рунтовними. Проте, питання пов'язан？ безпосередньо з проблематикою вт？лення дано？ ？н？ц？ативи на практиц？ потребують додаткового висв？тлення.

       Нашою метою ？ розгляд механ？зму та проблем вт？лення ？н？ц？ативи “Д？алог м？ж цив？л？зац？ями”.

       Автором винесення ？де？ “Д？алогу м？ж цив？л？зац？ями” на глобальний р？вень 1998 року став президент ？сламсько？ республ？ки ？ран Мохамад Хаттам？. Саме за ？н？ц？ативою ？ранського пол？тика Генеральна асамблея ООН (дал？ - ГА ООН) визнала 2001 р？к “Роком д？алогу цив？л？зац？й”. Вже п？сля траг？чних под？й 11 вересня 2001 року, а саме 9 листопада 2001 року на ГА ООН було прийнято резолюц？ю “Глобальний порядок денний для д？алогу м？ж цив？л？зац？ями”. В？дпов？дно до резолюц？？, д？алог м？ж цив？л？зац？ями - це процес, який в？дбува？ться як всередин？ цив？л？зац？й,так ？ на перетин？ цив？л？зац？й, заснований на загальному бажанн？ вчитися, в？дкривати нов？ принципи та можливост？ вза？мод？？, знаходити сфери сп？льного розум？ння та основн？ ц？нност？ та зводити р？зн？ п？дходи в ？дине ц？ле за допомогою д？алогу [1, с. 3].

       Резолюц？я “Глобальний порядок денний для д？алогу м？ж цив？л？зац？ями” визначила 7 основних ц？лей д？алогу цив？л？зац？й:

       - сприяння загальн？й участ？, р？вноправност？,справедливост？ та терпимост？ в стосунках м？ж людьми;

       - зм？цнення вза？морозум？ння та вза？моповаги за допомогою вза？мод？？ м？ж цив？л？зац？ями;

       - вза？мозбагачення та розвиток знань, а також вза？мне розум？ння ц？нност？ та мудрост？ вс？х цив？л？зац？й;

       - знаходження та заохочення того, що об'？дну？ цив？л？зац？？, з метою усунення загроз для сп？льних ц？нностей, ун？версальних прав людини та досягнень людського сусп？льства в р？зних галузях;

       - заохочення та захист прав людини та основних свобод та досягнення глибшого розум？ння прав людини;

       - сприяння глибшому розум？нню сп？льних етичних стандарт？в та ун？версальних людських ц？нностей;

       - забезпечення вищо？ ступен？ поваги культурного р？зноман？ття та культурно？ спадщини [1, с. 3].

       З'ясування потенц？алу д？алогу як форми комун？кац？？ з точки зору ф？лософ？？ допоможе нам визначити ефективн？сть та можливост？ вт？лення “Д？алогу м？ж цив？л？зац？ями” на практиц？, адже д？алог - це така форма та орган？зац？я сп？лкування, де вс？ учасники р？вн？ перед ？стиною. В？н не визна？ жодно？ ？？рарх？？ звань, становищ та авторитет？в та передбача？ потребу на онтолог？чному та етичному р？внях “прийняття другого в ус？й його ？наковост？” [11, с. 10]. Основою ф？лософ？？ д？алогу ？ думка, що вс？ люди однаково ？ д？тьми божими, що ус？ вони ？ братами [11, с. 16]. В？н передбача？ сп？лкування людей, як？ мислять рац？онально, ставлять соб？ за мету пошук ？стини, яко？ вони не знають, але ？снування яко？ не виклика？ у них сумн？в？в [9, с. 91]. Умовами продуктивного д？алогу, ？, на нашу думку, не лише м？ж окремими людьми, а й державами, ？: акцентування на гуман？стичних ц？нн？сно-св？тоглядних установках, наявн？сть культурно-моральних передумов його ведення, пошук сп？льних ц？нн？сних п？дстав для д？алогу. Принципом продуктивного д？алогу ？ вза？мод？я “в？дкритих” для нього учасник？в.

       Зазначимо, що д？алог ？ лише одн？？ю з форм м？жцив？л？зац？йно？ вза？мод？？. Так, рос？йськ？ вчен？ Ю. Кузик та Ю. Як？вець вид？ляють, окр？м д？алогу, ще й так？ форми цив？л？зац？йного сп？в？снування як з？ткнення, протистояння, сп？впрацю та партнерство цив？л？зац？й [13, с. 159160].

       В допов？д？ Генерального секретаря ООН “Глобальний порядок денний для д？алогу м？ж цив？л？зац？ями”, яка була видрукувана 9 листопада 2000 року, було акцентовано увагу на тому, що д？алог повинен в？дбутися м？ж тими, хто вважа？ р？зноман？ття загрозою, ？ тими, хто бачить в ньому запоруку зростання та пол？пшення умов життя. Саме ця принципова в？дм？нн？сть у ставленн？ до р？зноман？ття ？ лежить в основ？ нетерпимост？, поляризац？？, ворожост？ та конфл？кт？в [2].

       Доц？льно з даного приводу згадати також ？ про виступ Коф？ Аннана п？д час 56 сес？？ ГА ООН в якому в？н зазначив: “Д？алог м？ж цив？л？зац？ями заснований не на тому посланн？, що ус？ ми, люди, однаков？ або що ми завжди згодн？ один з одним, а швидше на розум？нн？ того факту, що ми явля？мо р？зноман？тн？сть культур ？ що наш？ переконання в？дображують ？х р？зноман？ття” [4]. П？д час розгляду ？н？ц？ативи пролунала думка, що “Д？алог м？ж цив？л？зац？ями” ма？ зм？нити ментальн？сть тих, хто вбача？ у р？зноман？тт？ загрозу. З метою з'ясування можливостей таких зм？н за допомогою дано？ ？н？ц？ативи звернемося до доробку ф？лософ？в. Так, пров？дний рос？йський вчений В. Межу？в вважа？, що цив？л？зац？я, базовим принципом яко？ ？ в？льна ？ндив？дуальн？сть, перетворю？ д？алог на головну форму м？жлюдського сп？лкування ？ правильн？ше говорити не про д？алог цив？л？зац？й, а про цив？л？зац？？ д？алогу [9, с. 97]. На думку рос？йсько？ досл？дниц？ С. Леоново？, д？алог - це завжди неминуча вза？мод？я “свого” та “？ншого” [7, с. 31]. В？дразу виника？ питання чи ус？ локальн？ цив？л？зац？？ здатн？ до д？алогу? Звернемо увагу на той факт, що цив？л？зац？？, для яких базовим принципом ？ дом？нування колектив？зму над в？льною ？ндив？дуальн？стю, вже ？ обмеженими у в？льному д？алоз？ [8].

       “Д？алог м？ж цив？л？зац？ями” став складовою ？деал？стично？ парадигми теор？？ м？жнародних в？дносин. Це да？ автору можлив？сть висунути припущення, що у сучасному св？т？, де ？снують прояви ксенофоб？？, як？ не можливо усунути лише методами заборон та покарань - “Д？алог м？ж цив？л？зац？ями” покликаний стати ？нструментом “м'яко？ сили” ООН, яка ма？ на мет？ усунути ксенофоб？ю. Позитивним чинником ？ той факт, що даний тип влади спира？ться на застосування нематер？альних ресурс？в - культуру, ？деолог？ю, осв？ту, зовн？шню пол？тику [10, с. 91], ？ його ефективн？сть зб？льшу？ться, якщо в？н реал？зу？ться у форм？ д？алогу, який у такому випадку ста？ ？нструментом подолання бар'？ру вза？мод？？ [7, с. 31]. “М'яка сила” да？ довготерм？новий ефект завдяки впливу осв？ти та розвитку соц？о-гуман？тарного знання [10, с. 93], адже п？д час навчання форму？ться система ц？нностей та ор？？нтир？в, яка дозволя？ зблизити рамки, кр？зь як？ дивляться на св？т представники р？зних культур [10, с. 94]. Розвиток сучасних ？нформац？йних технолог？й зб？льшу？ можливост？ доступу до осв？тн？х ресурс？в та розширю？ можливост？ самоосв？ти, що розширю？ також ？ можливост？ м？жцив？л？зац？йного д？алогу.

       Однак, природн？м обмежувачем “м'яко？ сили”, на думку С. Леоново？, виступа？ культурно？сторична традиц？я об'？кту впливу [7, с. 31]. Л？беральний концепт “м'яко？ сили” ма？ власн？ обмеження в незах？дному св？т？ [7, с. 31]. В умовах “цив？л？зац？йного ренесансу”, який викликаний негативними насл？дками вестерн？зац？？, зроста？ ймов？рн？сть наростання м？жцив？л？зац？йно？ конфл？ктност？. Обмежена л？н？я д？？ “м'яко？ сили” проходить по тектон？чному розлому цив？л？зац？йних плит. Природними обмежувачами д？？ “м' яко？ сили” ？ цив？л？зац？йн？ ф？льтри та бар'？ри.

       С. Леонова, стверджу？, що цив？л？зац？йн？ бар'？ри на р？вн？ архетип？в нац？онально？ св？домост？ в？дштовхують т？ чи ？нш？ явища економ？чного, пол？тичного та культурного життя, як？ зд？йснюють експанс？ю ззовн？ [7, с. 32]. Так, права ЛГБТ-сп？льнот у зах？дно-християнськ？й цив？л？зац？？, не можуть пройти цив？л？зац？йних бар'？р？в не лише ？сламсько？, а й сх？дно-православно？ цив？л？зац？？, що загальму？ ？ д？алог м？ж ними з даного приводу. Також рос？йська досл？дниця оперу？ поняттям цив？л？зац？йн？ ф？льтри. Це так？ механ？зми ？нтерпретац？？ та адаптац？？ економ？чних, пол？тичних, соц？окультурних явищ, як？ експортуються зовн？, але ？х окрем？ елементи можуть входити в резонанс з цив？л？зац？йними алгоритмами, ？, в？дпов？дно, можуть бути адаптован？ до них [7, с. 32]. Прикладом тако？ адаптац？？ став ефект в？д по？днання комун？стично？ ？деолог？？ та ринково？ економ？ки китайською цив？л？зац？？ю, або запозичення зах？дною цив？л？зац？？ю у ？сламсько？ цив？л？зац？？ правил г？г？？ни, зокрема ？ особисто？. Тобто, на шляху реал？зац？？ “Д？алогу м？ж цив？л？зац？ями” так само стануть цив？л？зац？йн？ ф？льтри та бар'？ри, як？ потребують зм？н у ментальност？.

       Ще одн？？ю проблемою реал？зац？？ “Д？алогу м？ж цив？л？зац？ями” ？ той факт, що потр？бно мати ч？тке уявлення щодо його учасник？в. На думку, С. Леоново？, д？алоз？ цив？л？зац？й вза？мод？ють не абстрактн？ держави та пол？тичн？ системи, а конкретн？ люди та групи людей, як？ належать до р？зних культур, конфес？й та цив？л？зац？й, як？ мають в？дм？нн？ ц？нн？сно-св？тоглядн？ установки [7, с. 31].

       Зг？дно з засадничими документами, до учасник？в “Д？алогу м？ж цив？л？зац？ями” належать: представники ус？х цив？л？зац？й; теологи, мислител？, ？нтелектуали, науковц？, прац？вники мистецтва, культури ？ засоб？в масово？ ？нформац？？, молод？, як？ в？д？грають важливу роль в ？н？ц？юванн？ та продовженн？ д？алогу м？ж цив？л？зац？ями; члени громадянського сусп？льства та представники неурядових орган？зац？й в якост？ партнер？в, як？ сприяють д？алогу м？ж цив？л？зац？ями [1, с. 4-5].

       Разом з тим, необх？дно загадати про те, що в сучасн？й св？тов？й пол？тиц？ р？шення приймаються переважно на р？вн？ м？ждержавних та м？журядових м？жнародних ？нститут？в, а цив？л？зац？？ не представлен？ у процес？ прийняття р？шень. Адже, основними учасниками м？жнародних в？дносин залишаються держави, як？ представлен？ в ООН, а не цив？л？зац？？, хоча окрем？ державн？ утворення сп？впадають у сво？х кордонах з цив？л？зац？ями (КНР - китайська, Япон？я - японська). “Д？алог м？ж цив？л？зац？ями” передус？м пов'язаний з проблемою делегування повноважень ？？ представникам, як？ мають виражати ц？нност？ та ц？л？ конкретно？ цив？л？зац？？. Тобто, на макрор？вн？ - це стосунки м？ж людьми, як？ ？ окремими представниками цив？л？зац？й, на рег？ональному р？вн？ - це вза？мод？я м？ж локальними цив？л？зац？йними сп？льнотами, а на макрор？вн？ - глобальна людська цив？л？зац？я.

       Але на нашу думку, основною проблемою вт？лення ？н？ц？ативи ООН “Д？алог м？ж цив？л？зац？ями” стала досить “розмита” програма д？й, ф？нансувати яку передбачалося через Ц？льовий фонд, утворений 1999 року зг？дно з розпорядженням Генсека ООН. Кошти планувалося залучити шляхом добров？льних внеск？в з боку уряд？в, ф？нансових установ, громадських орган？зац？й та приватного сектора [1, с. 5-6]. Даний механ？зм став недостатньо ефективним для справд？ потужного м？жцив？л？зац？йного д？алогу. Можна ц？лком погодитися з С. З？нько, що “Для п？двищення ефективност？ д？алогу сл？д уникати його надм？рно？ теоретизац？？, зосереджуватись на практичних насл？дках для зац？кавлених стор？н” [5, с. 50].

       Враховуючи вище зазначене хот？лося б зауважити, що “Д？алог м？ж цив？л？зац？ями” може бути реал？зований за допомогою “м'яко？ сили”, яку застосову？ ООН власними зусиллями та шляхом залучення м？жнародних неурядових форум？в та орган？зац？й. Так, з метою виконання резолюц？？ ГА ООН 53/22 9 грудня 1998 року, п？д ег？дою Президента ？рану у лютому 1999 року був створений М？жнародний центр д？алогу м？ж цив？л？зац？ями. Основною метою центру став поглиблений анал？з концепц？？ д？алогу м？ж цив？л？зац？ями з позиц？й ф？лософ？？, теолог？？, науки, л？тератури та мистецтва [6, с. 53].

       На даний час, основним майданчиком для ведення “д？алогу м？ж цив？л？зац？ями” ？ м？жнародна неурядова орган？зац？я заснована 2002 року - Всесв？тн？й громадський форум “Д？алог цив？л？зац？й”. Щоосен？ з 2003 року в Грец？？ проводиться сес？я Всесв？тнього громадського форуму “Д？алог цив？л？зац？й” п？д назвою Родоський Форум, який об'？дну？ громадських та державних д？яч？в, вчених, рел？г？йних л？дер？в, представник？в мистецтва, засоб？в масово？ ？нформац？？ та б？знес-сфер з усього св？ту. Мета Форуму поляга？ в забезпеченн？ спод？вань на подальшу гармон？зац？ю м？жнац？ональних в？дносин та просування глобально？ стаб？льност？. На першому Форум？ була прийнята Родоська декларац？я, яка сформулювала завдання “Д？алогу цив？л？зац？й”: “Обговорення та напрацювання таких форм ？снування св？тового сп？втовариства, як？, стверджуючи фундаментальн？ цив？л？зац？йн？ ц？нност？ та нев？дчужуван？ людськ？ права, здатн？ протистояти глобальним викликам та загрозам” [3, с. 243]. Так, на останньому форум？, який в？дбувся в одинадцяте в жовтн？ 2013 року обговорювалися проблеми необх？дност？ д？алогу м？ж ши？тами та сун？тами та тема с？м'？ й д？тей.

       В？дзначимо, що на липнев？й сес？？ 2013 року, що в？дбувалася в Женев？, ЕКОСОР схвалила рекомендац？ю Ком？тету неурядових орган？зац？й надати спец？альний консультативний статус Всесв？тньому громадському форуму “Д？алог цив？л？зац？й”. Консультативний статус в орган？зац？？, дозволить ？й брати активну участь у ЕКО- СОР ？ ？？ допом？жних органах, а також у Секретар？ат？ ООН, програмах, фондах та установах под？бного спрямування. Цей статус да？ право орган？зац？？ призначити оф？ц？йних представник？в у штаб-квартир？ ООН в Нью-Йорку та у в？дд？лення ООН у Женев？ та В？дн？. ？？ представники можуть заре？струватися ？ взяти участь у заходах, конференц？ях та д？яльност？ ООН, а також орган？зац？й, що мають загальний ？ спец？альний консультативний статус, можуть призначати уповноважених представник？в для присутност？ в якост？ спостер？гач？в на в？дкритт？ зас？дання ЕКОСОР ？ допом？жних органах Генерально？ Асамбле？, Рад？ з прав людини Об'？днаних Нац？й та ？нших м？журядових орган？в [12].

       Таким чином, важлив？сть “Д？алогу м？ж цив？л？зац？ями” поляга？ в тому, що в？н став альтернативою концепц？？ “з？ткнення цив？л？зац？й” та поставив за мету зм？нити ментальн？сть тих, хто вбача？ у р？зноман？тт？ загрозу. “Д？алог м？ж цив？л？зац？ями” став одним з багатьох ？нструмент？в “м'яко？ сили” ООН, на завад？ вт？лення якого, стоять цив？л？зац？йн？ бар'？ри та недостатньо ефективний механ？зм реал？зац？？ ц？лей. Все ж той поступ, що в？дбува？ться пов'язаний передус？м з д？яльн？стю установ ООН, м？жнародних неурядових орган？зац？й та процесом розширення доступу до осв？тн？х ресурс？в.

       Список використаних джерел

       1. Глобальная повестка дня для диалога между цивилизациями [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.un.org /ru/documents/decl_conv/conventions/dac_agenda.shtml

       2. Диалог между цивилизациями и культура мира [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.un.org/ru/peace /culture/index.shtml

       3. Диалог цивилизаций и международные отношения в условиях глобализации: монография / Под общ. ред. акад. Р. Г. Строн- гина. - Москва-Нижний Новгород-Бейрут, 2008. - 247 с.

       4. Доклад Генерального секретаря ООН Кофи Аннана. Год диалога между цивилизациями под эгидой Организации Объединенных Наций [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://daccess-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N01/628/78/PDF /N0l62878.pdf?OpenElement

       5. З？нько С. Ю. Цив？л？зац？йний д？алог vs конфл？кт // Людина ？ пол？тика. - 2004. - №3. - С.41-51.

       6. Коппель О, Пас？нчук К. ？вропа ？ Близький Сх？д: сфера м？ж цив？л？зац？йних в？дносин / В？сник Ки？вського нац？онального ун？верситету ？м. Тараса Шевченка. Сер？я. М？жнародн？ в？дносини. - Вип.34. - С.51-56.

       7. Леонова О. Мягкая сила - ресурс внешней политики государства // Обозреватель-Observer. - 2013. - №4. - С.27-40.

       8. Межуев В. М. Диалог между цивилизациями и Россия. От диалога цивилизаций к сотрудничеству и интеграции. Наброски проблемного анализа / Сб. науч. ст. Под общ. ред. С. С. Сулакшина. 2 изд. - М., 2006. [Електронний ресурс] // Центр гуманитарных технологий. - Режим доступу : http://gtmarket.ru/laboratory/expertize/5870

       9. Межу？в В. Д？алог як спос？б м？жкультурного сп？лкування в сучасному св？т？ // Ф？лософська думка. - 2011. - №4 - С.90-101.

       10. Панова Е. П. Сила привлекательности: использование мягкой власти в мировой политике // Вестник МГИМО- университет. - 2010 - №4. - С.91-97.

       11. Сокулер З. А. Понимание “диалога” и “другого” в философии диалога [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://wpfdc03.s3.amazonaws.com/docs/2013_sokuler_rus.pdf

       12. Consultative Status with ECOSOC granted to the World Public Forum [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://wpfdc.org/activities/events/18819-consultative-status-with-ecosoc-granted-to-the-world-public-forum

       13. Цивилизации: теория, история, диалог, будущее: В 2 т. - М.: Институт экономических стратегий, 2006. - Т.1: Теория и история цивилизаций. - 768 с.

       Размещено на Allbest.ru

       ...