Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
“Заморожен？ конфл？кти” як ？нструмент реал？зац？？ геостратег？？ РФ
Кравчук В.О.
Проанал？зовано ？снуюч？ “заморожен？ конфл？кти ” на пострадянському простор？, описано ？нтереси Рос？йсько？ Федерац？？ у зонах “заморожених конфл？кт？в”, наведено ряд чинник？в, як？ пояснюють ？нтереси РФ на цих територ？ях. Такожописано внутр？шн？й вим？р “заморожених конфл？кт？в” та зв'язок м？ж ними та рег？ональними ？нтересами РФ.
Ключов？ слова: РФ, геостратегия, “заморожений конфл？кт”, геопол？тичн？ ？нтереси, вплив.
Метою досл？дження ？ анал？з “заморожених конфл？кт？в” як ？нструменту реал？зац？？ геостратег？？ РФ.
Завданням досл？дження？ розгляд ？снуючих “заморожених конфл？кт？в” на пострадянському простор？, геопол？тичних ？нтерес？в РФ на цих територ？ях та анал？з “заморожених конфл？кт？в” як ？нструменту реал？зац？？ геостратег？？ РФ.
Питанням “заморожених конфл？кт？в” як ？нструменту реал？зац？？ геостратег？？ Рос？йсько？ Федерац？？ займа？ться значна к？льк？сть науковц？в з усього св？ту, а саме: Н. Арбатова [1], Ф. Дзашиба [2], Д. Трен？н [3], А. Большаков [4], Н. Лемей-Хеберт [5], А. Аванесян [6], Н. Федулова [7], М. Хоремуж [8] та ？нш？.
Заморожений конфл？кт - ситуац？я в м？жнародних в？дносинах, коли збройний конфл？кт м？ж сторонами зупиня？ться без п？дписання мирного договору чи ？ншого пол？тичного р？шення конфл？кту [9].
До сучасних заморожених конфл？кт？в в？дносять: арабо-？зра？льський конфл？кт (протистояння в Газ？), громадянська в？йна в Кита？ (конфл？кт з-приводу Тайван？), под？л Коре？, грузино-абхазький конфл？кт, грузино-п？вденноосетинський конфл？кт, ？ндо-
пакистанський конфл？кт, к？прський конфл？кт, придн？стровський конфл？кт та карабаська в？йна. Проте, зонами геопол？тичних ？нтерес？в РФ ？: Абхаз？я, П？вденна Осет？я, Придн？стров'я та Нагорний Карабах.
Становлення нових незалежних держав п？сля розпаду Югослав？？ та СРСР породило безл？ч проблем як рег？онального, так ？ глобального характеру. Одн？？ю з них ？ сепаратизм нац？ональних меншин, досить чисельних для того, щоб розраховувати на власну державн？сть, що дедал？ част？ше ста？ причиною збройних конфл？кт？в.
Нараз？ питання “заморожених конфл？кт？в” привертають до себе все б？льше уваги, що, в першу чергу, пов'язано з так званою “кавказькою кризою” ？ поступовою м？л？таризац？？ю у зон？ в？рмено- азербайджанського конфл？кту. Кавказька криза серпня 2008 року поставила в？дносини Рос？？ та Заходу на межу ново？ холодно？ в？йни. Рос？я та США виявились за крок в？д прямо？ в？йськово？ конфронтац？？ у Чорному мор？.
？снуюч？ “заморожен？ конфл？кти” в Нагорному Карабас？, Придн？стров' ？ та до кавказько？ кризи в Абхаз？？ та П？вденн？й Осет？？ традиц？йно сприймались на Заход？ як частина рос？йсько？ пол？тики в СНД, спрямовано？ на збереження контролю над цим простором. Реальна картина ？ набагато складн？шою. “Заморожен？ конфл？кти” мають, принаймн？, три вим？ри: внутр？шн？й, рос？йський ？ м？жнародний, як？ знаходяться у т？сн？й вза？мод？？ [1].
Внутр？шн？й вим？р “заморожених конфл？кт？в” т？сно перепл？та？ться з ？х витоками. Зовн？шн？ гравц？ не змогли б розпалювати ворожнечу м？ж сторонами, що втягнут？ у конфл？кти, якби м？ж сторонами не було приводу для розбрату. З розпадом СРСР розпочалось зростання етн？чного насилля в тих колишн？х радянських республ？ках, де етн？чн？, рел？г？йн？ та територ？альн？ проблеми ？снували ще до приходу радянсько？ влади.
Ворожнеча м？ж мусульманським населенням Азербайджану та християнським населенням В？рмен？？ в Нагорному Карабас？ тривала стол？ттями. Проте, сучасна фаза цього конфл？кту розпочалась у 1988 р. п？сля проголошення створеного в？рменами руху визволення Нагорного Карабаху в？д азербайджанц？в.
В жовтн？ 1987 року п？д впливом перебудови в？рменське населення НКАО розпочало вимагати при？днання до В？рмен？？. Це викликало вкрай негативну реакц？ю оф？ц？йного Азербайджану. Тод？ ж пройшли студентськ？ м？тинги з вимогою в？дд？лення Карабаху, а 20 лютого 1988 року сес？я Обласно？ Ради НКАО звернулась у ВР СРСР ？ ВР Азербайджансько？ РСР з проханням передати область у склад В？рмен？？. В Степанакерт？ та ？реван？ пройшли м？тинги нац？онал？стичного характеру. Б？льш？сть
азербайджанц？в, що проживали у В？рмен？？, були змушен？ т？кати. В лютому 1988 року розпочались в？рменськ？ погроми у Сумга？т？. В червн？ 1988 року ВР В？рмен？？ дала згоду на вх？д НКАО у склад В？рменсько？ РСР, а ВР Азербайджану - на збереження НКАО в склад？ Азербайджану з подальшою л？кв？дац？？ю автоном？？. 12 червня 1988 року ОР Нагорного Карабаху прийняла р？шення про вих？д ？з складу Азербайджану. На зас？данн？ 18 липня 1988 року Презид？я ВР СРСР прийшла до висновку про неможлив？сть передач？ НКАО В？рмен？？. У вересн？ м？ж в？рменами та азербайджанцями розпочались в？йськов？ сутички, як？ перейшли у затяжний збройний конфл？кт, в результат？ якого були велик？ людськ？ жертви. Внасл？док усп？шних в？йськових д？й в？рмен？в Нагорного Карабаху ця територ？я вийшла з-п？д контролю Азербайджану.
Вир？шення питання про припинення вогню на територ？？ НКАО було досягнуто при посередництв？ РФ, угода про це п？дписана в травн？ 1994 року. Проте, на початку жовтня 2014 року ситуац？я в Укра？н？ викликала ескалац？ю конфл？кту а Нагорному Карабас？. Це - оч？куваний спалах в？йськових д？й. Св？т став перебудовуватись ？ робить це в？йськовим шляхом.
В Груз？？ дез？нтеграц？йн？ процеси, як？ в？дбувались на територ？？ усього колишнього СРСР, загострили конфл？кти ？ Абхаз？？ та П？вденн？й Осет？？, пробуджуючи нац？онал？стичн？ настро？ ？ проявляючи невдоволення ус？х стор？н-учасник？в цих конфл？кт？в. Гасло Президента З.Гамсахурд？ “Груз？я - для грузин？в” став катал？затором сепаратистських настро？в у абхаз？в та осетин？в. Пол？тичне кер？вництво автономного рег？ону П？вденн？ Осет？я прагнуло п？двищити статус рег？ону шляхом при？днання до П？вн？чно-Осетинсько？ автономно？ республ？ки, яка входила у склад РФ. В якост？ контрзаходу, в 1990 р. Тб？л？с？ скасував статус автоном？？ П？вденно？ Осет？？, оск？льки грузинськ？ нац？онал？сти не вважали осетин？в кор？нним населенням.
На територ？？ Абхаз？？ була ？нша ситуац？я. Абхази мали право на збереження свого пол？тичного статусу, оск？льки вони ？ кор？нним народом, при умов？ розширення прав грузин？в, як？ до 1990 р. складали б？льшу частину населення Абхаз？？ внасл？док пол？тики переселення народ？в Й.Стал？на ？ м？грац？йних тенденц？й в п？зн？ший час. Л？дери абхазького нац？онал？стичного руху в？дмовились приймати повноваження грузинського пол？тичного кер？вництва в Тб？л？с？ ？ ще до розпаду СРСР стали проявляти спроби щодо п？двищення статусу Абхаз？？ з автономно？ до союзно？ республ？ки [1].
Варто зазначити, що в？йськов？ д？？ на територ？？ Абхаз？？ розгор？лись саме завдяки п？дтримц？, яку РФ надавала абхазьким сепаратистам, ？ Груз？я виявилась на меж？ повного розпаду ？ нац？онально？ дез？нтеграц？？. Президент Груз？？ був вимушений п？дтримати ？дею про вступ Груз？？ до СНД.
На в？дм？ну в？д П？вденно？ Осет？？, Абхаз？я не прагнула ув？йти в склад РФ. Конфл？кт серпня 2008 р., який було розпочато п？д кер？вництвом М.Саакашв？л？, що в？вся п？д приводом в？дновлення конституц？йного пор？дку на територ？？ Груз？？, призв？в до проголошення незалежност？ П？вденно？ Осет？？ та Абхаз？？ при п？дтримц？ РФ.
Нац？онал？стичн？ прагнення Молдав？？, що зростали на фон？ дез？нтеграц？йного процесу РФ, повалення комун？стично？ влади у сус？дн？й Румун？？ в 1989 р. змусили багатьох жител？в Придн？стров'я пов？рити у можлив？сть союзу м？ж Молдовою та Румун？？ю з перспективою виявитись у склад？ Румун？？. Рос？йськомовне населення побоювалось, що воно б？льше не зможе вимагати повернення рос？йськ？й мов？ статусу державно？. Ц？ побоювання призвели до проголошення у 1990 р. ПМРСР, що була проголошена пострадянськими сепаратистами, як？ мали над？ю зберегти Придн？стров' я у склад？ СРСР п？сля того як стало зрозум？ло, що Молдова вийде ？з його складу. В 1991 р. ПМРСР зм？нила назву на ПМР. В？йна у Придн？стров' ？ являла собою ряд збройних сутичок обмеженого масштабу, в яких приймала участь Республ？канська гвард？я ПМР, супротив ？ козацьк？ формування, як？ п？дтримувались рос？йською 14-ою арм？？ю з одн？？？ сторони, ？ молдавською пол？ц？？ю та в？йськовими з ？ншо？.
Рос？йський аспект “заморожених конфл？кт？в” явля？ собою результат складно？ ？ суперечно？ вза？мод？？ внутр？шнього розвитку РФ, ？？ пол？тики в？дносно сус？дн？х держав та ？？ в？дносин ？з Заходом.
П？сля розпаду СРСР РФ з？ткнулась ？з необх？дн？стю сформувати нову стратег？ю по в？дношенню зони ？？ геопол？тичних ？нтерес？в - СНД. Рос？я стала в？д？гравати роль донора для нових незалежних держав в обм？н на ？х пол？тичну лояльн？сть. Така пол？тика давала прив？д Рос？？ займати жорстку позиц？ю по в？дношенню до кра？н колишнього СРСР, в тому числ？ ？ Укра？ни. Таким чином, РФ чинить тиск на ц？ кра？ни при вир？шенн？ суперечок територ？ального, етн？чного, економ？чного ？ в？йськового характеру. Така пол？тика РФ була непродуманою ？？ насл？дком стало створення тако？ орган？зац？？ як ГУАМ у 1997 р.
Окр？м цього, в？йна у Чечн？ нанесла сутт？вих збитк？в рос？йським нац？ональним ？нтересам, включаючи сферу в？дносин з державами СНД ？ внутр？шн？й еволюц？йний розвиток кра？ни. Оск？льки Рос？я не спромоглась трансформувати СНД в ？нтегруючу орган？зац？ю з гнучкою геометр？？ю, вона стала намагатись використовувати вразлив？ м？сця кра？н Сп？вдружност？, на територ？？ яких залишались невир？шен？ конфл？кти, для того щоб збер？гати сво？ позиц？？ у близькому заруб？жж？. Таким чином, поширення впливу РФ на зони “заморожених конфл？кт？в” ？ одним ？з ключових напрямк？в геостратег？？ РФ.
РФ вкрай зац？кавлена, щоб територ？？ Нагорного Карабаху, П？вденно？ Осет？？, Абхаз？？ та Придн？стров'я перебували у стан？ заморожених конфл？кт？в. Таким чином, РФ, п？дтримуючи м？сцев？ сепаратистськ？ рухи ма？ змогу поширювати св？й вплив на ц？ територ？？.
Невизнан？ держави на пострадянському простор？ (Абхаз？я, П？вденна Осет？я, Придн？стров'я та Нагорний Карабах) в？д？грають значну роль в укр？пленн？ впливу РФ у рег？он？. Пострадянський прост？р в？д？гра？ системоутворюючу роль у рос？йськ？й зовн？шн？й пол？тиц？, його значення да？ можлив？сть вироблення ц？ло？ сукупност？ стратег？чних вза？мопов'язаних пр？оритет？в.
Геопол？тичн？ ？нтереси РФ у зонах заморожених конфл？ктах можуть пояснюватись наступними чинниками:
Територ？я Абхаз？？ простягнулась на 500 км по сх？дному узбережж？ Чорного моря, що забезпечу？ ？й стратег？чно виг？дне розташування.
Абхаз？я та П？вденна Осет？я, досягнувши суверенност？ ？ незалежност？, користуються увагою та дов？рою серед кавказьких народ？в. Також вони волод？ють значними можливостями для усп？шного розвитку сво？？ економ？ки ？ сп？впрац？ з ？ншими кра？нами. ？, найголовн？ше, ц？ територ？？ можуть бути важливою ланкою рос？йсько？ пол？тики на Кавказ？, що пов'язу？ РФ з ус？м зах？дним Кавказом [2]. заморожений конфл？кт пострадянський
Абхаз？я та П？вденна Осет？я можуть слугувати важелями впливу на Груз？ю як “супутника” США.
В？йна у зон？ Нагорного Карабаху негативно вплива？ на геостратег？чн？ та економ？чн？ ？нтереси Заходу, оск？льки вона може поставити крапку у альтернативному постачанн？ енергонос？？в у ？вропу в обх？д РФ.
ПМР ？ важливим фактором забезпечення безпеки РФ. Ст？йк？ позиц？？ на Придн？стровськ？й земл？ - сутт？ва складова формування стратег？чного балансу РФ у в？дносинах НАТО та ？С.
Важливо в？дм？тити, що зони “заморожених конфл？кт？в” на пострадянському простор？ т？сно пов'язан？ з рег？ональними ？нтересами РФ. Для Рос？？ важливо, щоб в рег？он？ Сх？дно？ ？вропи Молдова збер？гала статус нейтрально？, позаблоково？ держави, не посилювала зв'язки з Румун？？ю. На П？вденному Кавказ？ позиц？？ РФ ？ в？дносно слабкими. Азербайджан та Груз？я проводять посл？довну пол？тику входження у НАТО. Фактор невизнаних держав у цьому рег？он？ залишився останн？м, який Рос？я може усп？шно використовувати для поширення сфери свого впливу у рег？он？ [4].
Отже, п？сля розпаду СРСР б？полярна система св？ту була зруйнована ？, в？дпов？дно, РФ, яка стала правонаступницею СРСР не може змиритись ？з роллю “просто？” держави на карт？ св？ту. Рос？я усв？домлю？, що не може в？д？гравати роль другого пол？тичного полюсу в св？тов？й пол？тичн？й систем？. Саме тому РФ вир？шила протиставити гегемон？？ США власну пол？тичну доктрину, яка ма？ на мет？ ？дею створення дек？лькох рег？ональних центр？в чи багатополярно？ системи. Для поширення свого впливу у близькому заруб？жж？ РФ використову？ зони “заморожених конфл？кт？в”, а саме територ？ю Нагорного Карабаху, Придн？стров'я, Абхаз？？ та П？вденно？ Осет？？.
Список використаних джерел
1. Арбатова Н. Замороженные конфликты в контексте европейской безопасности [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.pircenter.Org/media/content/files/0/13407022410.pdf
2. Дзашиба Ф. Геополитические интересы России в Абхазии [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.observer.materik.ru/observer/Nn_98/n_08.HTM
3. Dmitri Trenin. Russia's Security Interests and Policies in the Caucasus Region [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://poli.vub.ac.be/publi/ContBorders/eng/ch0301.htm
4. Большаков А.Г. Непризнанные государства постсоветского пространства в системе российских национальных интересов. - Политическая Экспертиза: Политэкс. Издательство СПГУ №1, 2008 [Електронний ресурс]. - Режим доступу :http://elibrary.ru/download/78705422.pdf.
5. Лемэй-Хеберт Николас. Раскаленный “замороженный конфликт”: конкурирующие попытки государственного строительства в Южной Осетии. - Центральная Азия и Кавказ. Издательство: CA&CCPressAB(Лулеа) №5 (59) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://elibrary.ru/download/96062447.pdf
6. Аванесян А.А. Абхаз？я ？ П？вденна Осет？я в сфер？ геостратег？чних ？нтерес？в Рос？？. - Теория и практика общественного развития. Издательство: Издательский дом “ХОРС” (Краснодар) №8, 2013 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://elibrary.ru/download/62540414.pdf
7. Федулова Н. “Замороженные” конфликты в СНГ и позиция России. Мировая экономика и международные отношения №1, 2008 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://elibrary.ru/item.asp7idM0120639
8. Хоремуж М. Россия и конфликты на Центральном Кавказе. - Кавказ и глобализация. Издательство: CA&CC Press AB (Лулеа) №3, 2012 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://elibrary.ru/item.asp?id=20163193
9. Дергачев В.А. Геополитика. - М. : Юнити-Дана, 2004. - 526 с.
Размещено на Allbest.ru
...