Размещено на http://www.allbest.ru/
УДК 323.22/.28:355.01](477):342.7
"Г？бридна в？йна" та ？？ вплив на захист прав людини й демократичн？ ц？нност？ в Укра？н？
Коротков Д.С.
Анотац？я
"Г？бридна в？йна" та ？？ вплив на захист прав людини й демократичн？ ц？нност？ в Укра？н？
Коротков Д.С., кандидат пол？тичних наук, доцент, доцент кафедри ф？лософ？？ та пол？толог？？ Харк？вського нац？онального економ？чного ун？верситету ？мен？ Семена Кузнеця.
У статт？ досл？джено основн？ принципи й концептуальн？ п？дходи до поняття "г？бридна в？йна". В？дзнача？ться, що сучасн？ глобал？зац？йн？ процеси у св？т？ впливають ？ на появу нових конфл？кт？в. Анал？зу？ться феномен "г？бридна в？йна" в Укра？н？ та ？？ вплив на формування моральних ц？нностей ？ захист основних прав людини.
Ключов？ слова: в？йна, право збройних конфл？кт？в, "г？бридна в？йна", права людини, мораль.
В статье исследованы основные принципы и концептуальные подходы к понятию "гибридная война". Отмечается, что современные глобализационные процессы в мире влияют и на появление новых конфликтов. Анализируется феномен "гибридная война" в Украине и ее влияние на формирование нравственных ценностей и защиту основных прав человека.
Ключевые слова: война, право вооруженных конфликтов, "гибридная война", права человека, мораль.
In the article the basic principles and conceptual approaches to the concept of "hybrid warfare". It is noted that the current globalization processes in the world and the influence on the emergence of new conflicts. Analyzed the phenomenon of "hybrid war" in Ukraine and its impact on the formation of moral values and the protection of fundamental human rights.
Key words: war, law ofarmed conflict, "hybrid warfare", human rights, ethics.
Вступ
Глобал？зац？я в контекст？ ？？ мультикультурал？зму зм？ню？ основи гуман？тарного простору й у план？ морал？, ？ в план？ прав людини. Але в сучасних сусп？льствах ми можемо спостер？гати випадки, коли м？жнародн？ узгодження з прав людини перестають бути загальноприйнятими. Причиною таких тенденц？й ？ поява нових форм конфл？кт？в ？, зокрема, такого феномена, як "г？бридна в？йна". Сучасне укра？нське сусп？льство сто？ть перед важливою дилемою: як зберегти пр？оритет ？де？ прав людини та побудови демократично？ правово？ держави в контекст？ сп？льно？ ？вропейсько？ модел？ з вимушеною необх？дн？стю порушувати права людини й норми морал？ в ход？ "г？бридно？ в？йни" з Рос？йською Федерац？？ю (дал？ - РФ).
В？йни XXI ст. ？ ？ будуть зовс？м ？ншими, н？ж попередн？: зм？ню？ться сам характер, сутн？сть, вони будуть м？стити елементи г？бридно？ в？йни. Необх？дно п？дкреслити, що тема вивчення та анал？зу феномена "г？бридна в？йна" актуальна в зах？дно？вропейському науковому дискурс？. Концептуальним об？рунтуванням "г？бридно？ в？йни" протягом XIX ст. займалися зах？дн？ теоретики: Р. Глен, Дж. Гордон, Д. К？лкаллен, Дж. Маккуен, Д. Матт？с, Д. Мацумура, У. Немет, Е. С？мпсон, Н. Фрейер, Ф. Хоффман, Г. Карлсен, Франк ван Каппен та ？н. На жаль, укра？нськ？ вчен？ до недавнього часу не прид？ляли уваги осмисленню цього явища. Але останн？м часом вийшли роботи наших науковц？в: Т. Андр？？вського, А. Гоймана, В. Горбул？на, Е. Магди, М. Треб？на, О. Феденко та ？н., у яких вивчаються сутн？сть ？ зм？ст ц？？？ в？йни. Необх？дно вид？лити й досл？дження А. ？рмола？ва, Д. ？рмола？ва, В. Власюка, ？. Дав？да, Я. Кармана, А. Левцуна, В. Щербини, як？ присвячен？ впливу "г？бридно？ в？йни" на захисту прав людини й норм морал？.
Метою статт？ ？ анал？з такого сучасного феномена св？тових конфл？кт？в, як "г？бридна в？йна", в контекст？ захисту загальнодемократичних ц？нностей прав ？ свобод людини та ？？ впливу на моральний складнику укра？нського сусп？льства.
Виклад основного матер？алу
Перш н？ж анал？зувати проблему вза？мозв'язку "г？бридно？ в？йни" та ？？ впливу на мораль ？ захист прав людини, автор спробу？ роз？братися в сутност？ такого соц？ального феномена, як в？йна. Чи можливо взагал？ сп？льне застосування деф？н？ц？й: в？йна, мораль, право? Анал？з основних досл？джень ？ публ？кац？й св？дчать про те, що у св？тл？ розглянуто？ проблеми й у контекст？ парадигми пол？тичного реал？зму сутн？сть в？йни базу？ться на двох основних ？деях: по-перше, сила (？ передус？м в？йськова) в？д？гра？ вир？шальну роль п？д час в？дстоювання державних ？нтерес？в як зас？б п？дтримки певного статусу на м？жнародн？й арен？ (хоча в теор？？ м？жнародних в？дносин популярн？стю користу？ться концепц？я "м'яко？ сили", але в основ？ словосполучення - все ж терм？н "сила"); по-друге, в？йна це зас？б пол？тики, використання якого виправдано необх？дн？стю в？дстоювання ？нтерес？в держави. Ц？ ？де？ об'？днують прихильник？в концепц？？ "в？йна природний ？нструмент пол？тики", до яких належать К. Клаузев？ц, Г. Моргентау, А. Шлез？нгер, Ч. У？творт, Р. Озгуд та ？н. Якщо в？йна це засоби пол？тики, а для досягнення мети вс？ засоби добр？ (як стверджу？ Н. Мак？авелл？), тод？ в？йна спочатку розгляда？ться як крайня необх？дн？сть для держави ？ природно повинна виправдовуватися. Пр？оритет моральних ？ правових норм у сусп？льств？ це питання залиша？ться в？дкритим.
У сучасному св？т？, незважаючи на те що в？йни неминуч？, суперечност？ м？ж державами потр？бно долати колективними зусиллями, спираючись на прагнення б？льшост？ держав до миру. Уважа？ться можливим створення ефективних систем колективно？ безпеки в рамках системи м？жнародного права. На нашу думку, саме поширення демократ？？ як основи державного устрою створю？ сприятлив？ умови для мирного сп？в？снування. Актам агрес？？ необх？дно протиставляти принципи колективно？ безпеки й у раз？ потреби об'？днану в？йськову силу, що д？？ на лег？тимн？й основ？ в？д ？мен？ св？тово？ демократично？ сп？льноти. Демократ？я розгляда？ться як основа для п？дтримання миру м？ж народами. ？з 80-х рр. XX ст. в США почала складатися так звана теор？я демократичного миру ("демократ？？ одна з одною не воюють"), яка представлена роботами М. Дойла, Б. Рассета й ？н. Зроблено висновок, що глобальна демократизац？я в？дкрива？ шлях до реал？зац？？ давньо？ мр？？ людства утвердження миру в усьому св？т？ [1, с. 148]. Але, мабуть, ц？ ？де？ утоп？чн？? Можна констатувати, що у XX ст. в？йна зазнала найб？льш радикальних зм？н за всю ？стор？ю м？жнародних в？дносин. При цьому, незважаючи на досить усп？шне функц？онування ООН протягом ось уже 70 рок？в, очевидно, що м？жнародне сп？втовариство не стало воювати менше. Однак у зв'язку з глобал？зац？？ю зм？нилася специф？ка конфл？кт？в, значна к？льк？сть яких трансформувалося в конфл？кти внутр？шн？, що прот？кають у рамках суверенних держав, тод？ як засновники ООН виходили з превалювання м？ждержавних конфл？кт？в. Глобал？зац？я загроз, поширення м？жнародного тероризму, поява нових в？йськових стратег？й, зм？на "правил гри" св？тово？ безпеки ？стотно зм？нили сферу безпеки. Усе це виявля？ться у форм？ необ？рунтованого обмеження прав ？ свобод громадян, щоправда, з метою сво？？ безпеки. Перед сучасною людиною виника？ дилема: безпека в обм？н на ур？зання сво？х прав.
Укра？на виявилася втягнутою в нов？ форми в？йськових конфл？кт？в на тл？ геопол？тичних ？гор РФ, ？ словосполучення "г？бридна в？йна" вже три роки як актуальне й активно використову？ться у в？тчизняних засобах масово？ ？нформац？？ (дал？ - ЗМ？). В？йна вплива？ на формування системи захисту прав ？ свобод громадян ？ моральних координат сучасного укра？нського сусп？льства. Д？йсно, традиц？йне бачення в？йни застар？ло й не може сприяти вир？шенню проблем безпеки та захисту прав особистост？. На думку консультанта м？н？стерства ВМФ США Франка Хоффмана, сучасна епоха характеризу？ться процесами г？бридизац？？ в тому числ？ й у в？йськов？й сфер？. Традиц？йн？ форми в？йни зм？шуються з д？яльн？стю орган？зовано？ злочинност？, ？ррегулярними конфл？ктами й тероризмом [2, р. 34-39]. Для характеристики ц？？？ ново？ реальност？ в？н пропону？ застосовувати поняття "г？бридна в？йна" (hybrid warfare). Учений визнача？ г？бридну в？йну у вигляд？ будь-яких д？й ворога, який швидко ？ гнучко використову？ найр？зноман？тн？ш？ комб？нац？？ дозволено？ збро？, партизанську в？йну, тероризм, злочини на пол？ бою для досягнення пол？тичних ц？лей.
Системний анал？з сучасно？ "г？бридно？ в？йни" зробив професор М. Треб？н, який уважа？, що, по-перше, вона по？дну？ в соб？ конвенц？йн？ й неконвенц？йн？ бойов？ д？？ та в？дпов？дних учасник？в ц？？？ в？йни (поруч з？ збройними силами д？？вими учасниками стають терористи, найманц？, партизани, ополченц？, бандформування, спецп？дрозд？ли ？нших держав); по-друге, початок "г？бридно？" в？йни пов'язаний ？з використанням неконвенц？йних метод？в ведення бойових д？й, як？ зд？йснюють незаконн？ збройн？ формування; по-трет？, протягом ус？？？ "г？бридно？ в？йни" дуже велике значення прид？ля？ться боротьб？ за уми й душ？ людей, тобто ？нформац？йн？й боротьб？, де основними д？ючими суб'？ктами ？ не в？йськов？, а цив？льн？: ЗМ？, телебачення, ？нш？ засоби масово？ комун？кац？？ [3, с. 367].
На нашу думку, саме "г？бридна в？йна" ？ загрозою стосовно порушення прав людини й загалом "правил гри" п？д час в？йськових конфл？кт？в. Як уже визначалося, ？сну？ загалом два п？дходи до розум？ння сутност？ в？йни. Перший, пов'язаний ？з традиц？？ю Карла фон Клаузев？ца, визнача？ в？йну як орган？зоване насильство, що ма？ на мет？ досягнення соц？альних ？ пол？тичних ц？лей. Цей п？дх？д дистанц？ю？ться в？д моральних, правових, етичних аспект？в в？йни або сприйма？ ？х через призму в？йськово- пол？тичних ？нтерес？в. Другий п？дх？д виходить ？з праць Цицерона, який твердив, що в？йна - це правова ситуац？я та умови, яке лег？тим？зують насильство й визначають його допустим？ меж？. Отже, вводяться поняття "мирний стан" ？ "в？йськовий стан" залежно в？д того, чи ？ насильство лег？тимним. Розр？знення мирного та в？йськового стан？в ？ критично необх？дною р？ччю. В？йна створю？ принципово ？ншу реальн？сть, форму？ власне розум？ння морально？, етично？, правово？ норми, яке потребу？ визначення засобами в？йськового права. Поки правове поле залиша？ться невизначеним, не можна говорити про орган？зоване ведення бойових д？й, а насилля може стати неконтрольованим, що, тим не менше, не означитиме в？йни. Власне, саме цим ？ небезпечна г？бридна загроза [4].
Д？йсно, часто "г？бридна в？йна" ведеться без оголошення в？йни з використанням нерегулярних збройних формувань. Держава, яка веде г？бридну в？йну, уклада？ угоду з державними виконавцями - бойовиками, групами м？сцевого населення, орган？зац？ями, зв'язок ？з якими формально повн？стю заперечу？ться. Ц？ виконавц？ можуть робити так？ реч？, як？ сама держава робити не може, тому що будь-яка держава зобов'язана дотримуватися Женевсько？ й Гаазько？ конвенц？й про закони сухопутно？ в？йни, домовленост？ з ？ншими кра？нами. Так, наприклад, РФ за весь час ведення з Укра？ною "г？бридно？ в？йни" не визна？ наявност？ сво？х в？йськових на територ？？ Донбасу. Усе це призводить до ситуац？？, коли важко говорити про правов？, етичн？ й моральн？ фрейми [4].
Необх？дно п？дкреслити, що к？льк？сть жертв у "г？бридн？й в？йн？" не можна пор？вняти з м？льйонами жертв у св？тових в？йнах XX ст., але насильство в так？й в？йн？ направлено головним чином проти мирного населення. Як стверджу？ професор Лондонсько？ школи економ？ки М. Калдор, у "нових в？йнах" порушення прав гуманност？ ？ прав людини ？ не поб？чним ефектом, а ？？ центральним стержнем [5, с. 227]. Б？льше н？ж 90 % жертв це мирне населення, а к？льк？сть б？женц？в зроста？ з року в р？к. Наприклад, Управл？ння Верховного ком？сара ООН з прав людини оприлюднило зв？т ？з даними про втрати на сход？ Укра？ни за час проведення антитерористично？ операц？？. З початку конфл？кту на сход？ Укра？ни загинуло б？льше н？ж 9 тис. чолов？к ？ поранено б？льше н？ж 20 тис. чолов？к, серед яких - цив？льн？, укра？нськ？ в？йськовослужбовц？ та бойовики незаконних збройних формувань. Причому к？льк？сть загиблих мирних жител？в приблизно становить б？льше н？ж 2 тисяч？ ос？б, а к？льк？сть б？женц？в перевищила 2 млн. ос？б [6].
Г？бридизац？я в？йни може призвести до того, що право збройних конфл？кт？в не матиме значення й не знайдуться способи вир？шити правов？ питання сучасно？ г？бридно？ в？йни, припускаючи те, що в так？й ситуац？？ не буде правового контролю та захисту стор？н. Якщо тенденц？я розвитку права збройних конфл？кт？в триватиме в дус？ чогось неактуального, то учасники збройних конфл？кт？в, а також ？ все м？жнародне сп？втовариство почнуть розглядати м？жнародне право як якийсь анахрон？зм, н？ж правовий ？мператив. Може виникнути ситуац？я, коли авторитет права зменшуватиметься, традиц？йн？ правов？ заборони будуть безкарно порушуватися й т？льки певн？ поняття морал？ зможуть якось обмежити д？？ п？д час в？йни. Державн？ та недержавн？ супротивники будуть уважати, що так？ давн？ правов？ норми м？стять значн？ недол？ки й уже не можуть регулювати ？хн？ д？？. Насл？дком цього може бути те, що сторони в конфл？кт？ ？гноруватимуть зобов'язання, як？ входять у право збройних конфл？кт？в [7, с. 231].
Необх？дно п？дкреслити, що стосовно доказу ц？？？ тези можна навести приклад, коли м？жнародна правозахисна орган？зац？я Amnesty International заявля？, що обидв？ сторони конфл？кту на сход？ Укра？ни часто й широко застосовують тортури стосовно полонених. У зв？т？ на 36 стор？нках ？деться про тортури та вбивства на сход？ Укра？ни. Директор програми Amnesty International по ？вроп？ та Центральн？й Аз？？ Джон Дальх？зен зазначив: "Ув'язнен？ з обох стор？н були побит？ й п？ддан？ ？м？тац？？ страти. Ми також документували вбивства полонених сепаратистами. Це в？йськовий злочин" [8]. Кр？м того, правозахисники встановили, що обидв？ сторони самов？льно арештовують мирних жител？в, як？ не скоювали злочин？в, лише за симпат？？ протилежний сторон？. Так, мирн？ мешканц？ розпов？дали, що були затриман？ й побит？ т？льки за те, що мають фотограф？？ з ？вромайдану на моб？льних телефонах, або за те, що в них у контактах ？ телефонн？ номери сепаратист？в.
Зазначимо, що поступово зм？ню？ться характер ？ зм？ст моральних ц？нностей сучасного укра？нського сусп？льства. "Г？бридна в？йна" призвела до глибоких зм？н гуман？тарного простору щодо людського життя. Насильницька смерть, яка ран？ше сприймалася як в？ддалена екстраординарна под？я, як публ？чний виклик загальноприйнятому безумовному табу, стала повсякденною под？？ю, яка сприйма？ться як допустиме, трив？альне, а ？нод？ й "необх？дне зло". У мирний час нав？ть б？льш масштабна загибель людей також була в？домим фактом: смертн？сть на дорогах ？ в л？карнях перевищувала розм？ри втрат, понесених у ход？ в？йськового конфл？кту. Але ця смертн？сть сприймалася як траг？чна неминуч？сть, ？з якою в принцип？ н？чого не можна зробити швидко. В？йськовий же конфл？кт змушу？ сприймати масову смертн？сть як деяку сусп？льну необх？дн？сть. Смерть, отже, ста？ позитивною сусп？льною ц？нн？стю, набува？ в укра？нському сусп？льств？ статусу свого позитивного лог？чного об？рунтування, при цьому зн？ма？ться порядок боротьби за ун？кальн？сть ？ндив？дуального життя, за в？дстоювання нев？д'？много права людини право на життя. В？дбува？ться девальвац？я життя як фундаментально？ гуман？стично？ ц？нност？. Але ж саме ц？нн？сний ？вропейський виб？р лежав в основ？ публ？чного дискурсу оформлення под？й, що мають стосунок до в？йни, внасл？док чого виника？ суперечн？сть м？ж декларованою метою й засобами ？？ досягнення [9].
Як уже вище зазначалося, г？бридна в？йна це в？йна комплексна, одним з？ складник？в ц？？？ в？йни ？ ？нформац？йна зброя. Г？бридна в？йна, яку ведуть, зокрема, в ？нформац？йному напрям？, в？д звичайно？ в？др？зня？ться сво？ми методами, формою й масштабами. Сьогодн？ в？дбува？ться активна фаза ？нформац？йно？ в？йни РФ проти Укра？ни, п？дготовку до яко？ почали ще 2006-2007 рр., коли ？нформац？йн？ зусилля РФ набули ознак системност？ за методами, ц？лями, часом. Укра？н？ доводиться "вчитися" ведення ？нформац？йно？ в？йни й висувати сво？ контраргументи в ？нформац？йному простор？. Але все це призводить до вимушеного обмеження особистих прав людини (в контекст？ забезпечення сво？？ нац？онально？ безпеки), йдеться про право на свободу думки ？ слова (ст. 34 Конституц？？ Укра？ни) [10].
Ц？ обмеження в？дбуваються в контекст？ ？нформац？йного простору Укра？ни. Досл？дники ？нституту стратег？чних досл？джень "Нова Укра？на" вважають, що характерною рисою простору ？нформац？йних новин у ЗМ？ стало згортання його тематики до вузького набору проблем, пов'язаних з АТО, корупц？йними скандалами й дискредитац？？ю всього, що ма？ стосунок до Рос？？. М？жнародн？ под？？ подаються також у цьому контекст？. У так？й опц？？ Укра？на не ？сну？ без в？йни, а св？това сп？льнота не ？сну？ поза контекстом Укра？ни. Усе, що не впису？ться в такий мед？йний дискурс, оголошу？ться або не вартим уваги, або п？дступами ворожо？ пропаганди. Вит？снення неприйнятних до обговорення тем в？дроджу？ непубл？чний прост？р комун？кац？？ забуту радянську "кухню", де люди обговорюють питання, на як？ в публ？чному простор？ говорити заборонено [9].
Разом ？з тим правозахисники Amnesty International у зв？т？ про стан справ у 2016/2017 рр. констатують пог？ршення ситуац？？ з правами людини в Укра？н？ у зв'язку з？ збройним конфл？ктом на Донбас？ та анекс？？ю Криму [11], а М？жнародна правозахисна орган？зац？я Freedom House у 2016 р. зарахувала Укра？ну до частково в？льних кра？н. У допов？д？ йде мова про те, що "Укра？на продовжу？ оговтуватися в？д заворушень, що супроводжували в？дсторонення В？ктора Януковича з поста президента в 2014 роц？, а також пов'язаною ？з цим кризою, спровокованою окупац？？ю Рос？？ю Криму та в？йськовою п？дтримкою сепаратист？в на Донбас？, на сход？ Укра？ни. Неспроможн？сть кер？вництва держави подолати масштабну корупц？ю у вищих ешелонах влади п？д？рвала популярн？сть уряду та негативно позначилася на ефективност？ проведення реформ у р？зних галузях. У сфер？ цив？льних свобод загрозу свобод？ преси становили пол？тичний тиск ？ напади на журнал？ст？в" [12]. Як приклад наводиться проблема з телев？з？йними еф？рами С. Шустера й убивство журнал？ста П. Шеремета. г？бридна в？йна конфл？кт моральний
На думку ？вропейських партнер？в, у наш？й держав？ ？ проблема з правами людини та свободою слова. Можна побачити в укра？нських ？нтернет-ресурсах так？ заголовки: "В ОБС？ розкритикували заборону рос？йських ф？льм？в в Укра？н？", "У ？С обурен？ "Миротворцем", закликали прибрати дан？ журнал？ст？в", "Представниця ОБС？ з питань свободи слова Дуня М？ятович також висловила занепоко？ння щодо ситуац？？ ？з закриттям шоу С. Шустера" тощо. Але в Укра？н？ йде "г？бридна" в？йна, ？ нам потр？бно в？дстоювати нац？ональн？ ？нтереси та захищати св？й ？нформац？йний прост？р. Це вимушен？ кроки для забезпечення нац？онально？ безпеки в？д РФ. При цьому зах？дна преса в новому г？бридному св？т？ й сама ста？ жертвою ново？ г？бридно？ реальност？ (яка справд？ не впису？ться в ？？ л？берально- демократичн？ св？тоглядн？ переконання), оск？льки намага？ться п？дходити до ？нформац？йно-пол？тичного простору з "демократичними стандартами" мирного й рац？онального ？снування - п？дходом "виваженост？", "об'？ктивност？" й "плюрал？зму думок". Загалом виникла ситуац？я, коли Зах？д не до к？нця розум？？, що в？дбува？ться в Укра？н？ в контекст？ сво？？ парадигми ？вропоцентричност？. Не можна не визнати, що за руйнування старого св？топорядку в？дпов？дальна не т？льки Рос？я. Безумовно, саме ？？ агрес？я проти Укра？ни (а ран？ше проти Груз？？) стала безпосередньою причиною того, що в？дбува？ться. Проте Зах？д, з？ свого боку, по сут？, "вмиваючи руки", дозволив цьому статися. Про це дедал？ ч？тк？ше говорять ？ зах？дн？ анал？тики, зокрема П？тер Д？к？нсон у матер？ал？ для Atlantic Council. В？н справедливо зазнача？, що б？льш？сть зах？дних ЗМ？ в？дразу п？сля рос？йсько？ агрес？？ проти Укра？ни неспод？вано "осл？пли" стосовно того, хто агресор в укра？нському конфл？кт？ ？ як мають бути назван？ окупац？йн？ в？йська. Натом？сть журнал？сти винаходили як？сь нов？ слова та словосполучення, ？диний смисл яких - не назвати рос？йську агрес？ю такою [13, с. 8].
？з ц？？？ причини Укра？на д？йсно демонстру？ ознаки "закритого сусп？льства" з явним порушенням особистих прав людини, в якому соц？альний та ？нформац？йно-комун？кативний процеси не зб？гаються. Необх？дно в？дзначити, що Укра？на займа？ л？дируючу позиц？ю за к？льк？стю позов？в, поданих до ？вропейського суду з прав людини. Практично з 65 тисяч справ 21,4 % були подан？ проти Укра？ни. Це великий в？дсоток, ？ вплив "г？бридно？ в？йни", яку веде наша держава, на порушення прав людини й пад？ння моральних ц？нностей у сусп？льств？ очевидний.
？стор？я людства це ？стор？я во？н. Еволюц？я збро？ при цьому просто вража？: в？д прим？тивних кийк？в до збро？ масового знищення. Ми вже д？йшли до в？йни шостого покол？ння, де основний вид збро？ - високоточна зброя, зброя на нових ф？зичних принципах, ？нформац？йна зброя, сили та засоби рад？оелектронно？ боротьби. Але в？йна - це завжди страшно й пост？йна трагед？я ？ для окремо？ людини, ？ для вс？？？ нац？？. Смерть, хаос, лихо, ру？н а це все насл？дки будь-яко？ в？йни, св？тово？, рег？онально？ або локально？. Але найстрашн？ше це коли загальнолюдськ？ ц？нност？ й мораль в？дходять на другий план. Саме на в？йн？ виявляються й найкращ？, ？ найг？рш？ якост？ людини. Ус？, хто пережив в？йну, знають, що розгул насильства означа？ насамперед викор？нення норм повед？нки та правових систем.
В？йна це людська (за вс？？？ сво？？ нелюдяност？) д？яльн？сть, яка теж може п？ддаватися упорядкуванню. У п？дсумку у XX стол？тт？ з'явилося право збройних конфл？кт？в, яке ран？ше називалося "право в？йни", а зараз в？домо п？д назвою "м？жнародне гуман？тарне право" (МГП). Необх？дно в？дзначити, що це право охоплю？ обидв？ сторони в？йни: ненависть ？ братерство (передбачуване), з одного боку, регулюючи способи, за допомогою яких люди можуть знищувати один одного, а з ？ншого зобов'язуючи ？х поважати тих, кого вони т？льки що вбили або поранили ？ хто виявився в ？хн？й влад？, а також надавати ？м допомогу [14, с. 38]. Але св？т зм？ню？ться ？ ста？ завдяки ？нформац？йн？й революц？？ глобал？зац？йним. Поступово зм？ню？ться й сутн？сть конфл？кт？в, як приклад, поява такого феномена сучасних конфл？кт？в, як "г？бридна в？йна", яка зм？нила й сам зм？ст гуман？тарно？ доктрини в？йни. ？дея прав людини сьогодн？ ？ одн？？ю з фундаментальних основ законодавства майже кожно？ держави ？вропейсько？ цив？л？зац？？. Укра？на прагне ？нтегруватися в ？вропейський прост？р ？ побудувати громадянське сусп？льство. Саме держава ？ основним механ？змом реал？зац？？ та дотримання прав людини. Але ми з？ткнулися з новими в？яннями нашо？ глобал？зац？йно？ епохи у сфер？ конфл？кт？в м？ж державами. Наша кра？на втягнута в геопол？тичн？ ？грища РФ й отримала новий вид конфл？кту у вигляд？ г？бридно？ в？йни. Зазначимо, що держава, яка не визна？ новий зм？ст сучасних в？йн, приречена бути т？льки об'？ктом у м？жнародних в？дносинах. До того ж м？жнародне право не м？стить поняття "г？бридна в？йна", що, у свою чергу, призводить до в？дпов？дних страх？тливих насл？дк？в у вигляд？ порушення прав людини й пад？ння моральних ц？нностей людей у зон？ конфл？кту. Укра？н？ необх？дно домогтися в？д св？тового сп？втовариства перегляду права збройних конфл？кт？в, так як ？гнорування ц？？？ тенденц？？ робить сучасн？ правов？ зусилля нед？？здатними, неефективними засобами регулювання сучасних збройних конфл？кт？в ？ продовжу？ п？дривати дов？ру до права збройних конфл？кт？в. Св？това сп？льнота повинна зрозум？ти всю повноту загрози "г？бридно？ в？йни" в контекст？ порушення основних прав людини й виробити комплексний правовий гуман？тарний захист.
Л？тература
1. Баталов Э. Человек, мир, политика / Э. Баталов. - М.: Научно-образовательный форум по международным отношениям, 2008. - 330 с.
2. Hoffman F.G. Hybrid Warfare and Challenges / F.G. Hoffman // Joint Force Quarterly (JFQ). - 2009. - Issue 52, Forth Quarter. - P. 34-39.
3. Треб？н М.П. Феномен "г？бридно？" в？йни / М.Н. Треб？н // Г？лея: науковий в？сник. 2014. Вип. 87. С. 366-371.
4. Магда ？.М. Г？бридна в？йна: сутн？сть та структура феномену / ？.М. Магда // М？жнародн？ в？дносини. Сер？я "Пол？тичн？ науки". - 2014. - № 4. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://journals.iir. kiev.ua/index.php/ pol_n/article/view/2489/2220.
5. Феденко О.В. Еволюц？я сучасних в？йн / О.В. Феденко, В.В. Панасюк II В？йськово-науковий в？сник. - 2015. - Вип. 24. - С. 219-230.
6. В ООН озвучили число жертв конфликта на Донбассе [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://mignews.com.ua/politics/16060745.html.
7. Власюк В.В. Деяк？ основи поняття "г？бридна в？йна" в м？жнародному прав？ / В.В. Власюк, Я.В. Карман II Право ？ громадянське сусп？льство. - 2015. - № 1. - С. 226-234.
8. Amnesty International обвиняет в пытках пленных на Донбассе обе стороны. СБУ предлагает диалог и расследование [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://rus.newsru.ua/ukraine/22may2015/zvitai.html.
9. Ермолаев А. Гибридные проявления гибридной войны / А. Ермолаев [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://newukraineinstitute.org/ new/557.
10. Конституц？я Укра？ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://rada.gov.ua/uploads/documents/27396.pdf.
11. В Amnesty International розкритикували Укра？ну [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. pravda.com.ua/news/2017/02/22/7136096/.
12. Freedom House визнав Укра？ну частково в？льною кра？ною [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://imi.org.ua/news/56236-freedom-house-viznav- ukrajinu-chastkovo-vilnoyu-krajinoyu.html.
13. Св？това г？бридна в？йна: укра？нський фронт: [монограф？я]/ за заг. ред. В.П. Горбул？на. - К.: Н？СД, 2017. - 496 с.
14. Давид Э. Принципы права вооруженных конфликтов: [курс лекций, прочитанных на юридическом факультете Открытого Брюссельского университета]/ Э. Давид. - М.: Международный Комитет Красного Креста, 2011. - 1144 с.
Размещено на Allbest.ru
...