Размещено на http://www.Allbest.Ru/
Нац？ональна б？бл？отека Укра？ни ？мен？ В.？. Вернадського
？В？йни пам'ятей？: польський досв？д протистояння Рос？йськ？й Федерац？？
С. Полтавець, с.н.с.
Анотац？я
Досл？джу？ться ？нформац？йна складова г？бридно？ в？йни Рос？йсько？ Федерац？？ проти кра？н Сх？дно？ ？вропи на приклад？ Польщ？. Робиться спроба довести, що ？в？йни пам'ятей？ як складова ？нформац？йно？ в？йни набува？ не меншого значення, н？ж безпосередн？ в？йськов？ д？？ на фронт？. Доведено важлив？сть застосування мед？йних ресурс？в для протистояння ？нформац？йн？й агрес？？ РФ. Проанал？зовано досв？д Польщ？ в боротьб？ з Рос？？ю та ？？ пол？тикою створення викривлено？ ？нформац？йно？ реальност？. Дано оц？нку спробам РФ впливати на формування в ？нформац？йному простор？, а в？дтак ？ в польському сусп？льств？ нових стереотип？в мислення, як？ нав'язують виг？дну Рос？？ спрямован？сть дискус？й з багатьох питань пол？тично？ ？стор？？.
Ключов？ слова: ？в？йни пам'ятей？, г？бридна в？йна, ？нформац？йна агрес？я, Рос？йська Федерац？я, Польща, Друга св？това в？йна, анекс？я Криму.
Annotation
Memory Wars: How Poland Counteract the Russian Federation
S.I Poltavets, PhD (Political), Senior Researcher, V.I. Vernadsky National Library of Ukraine
The paper presents the research of an information part of the hybrid war the Russian Federation wages against East European countries, namely, Poland, and prove that memory wars as a component of information war becomes of not lesser importance than direct war actions. The importance of media resources in counteracting information aggression of the Russian Federation is proved. The experience of Poland in the field of fighting against Russia policy aimed at making distorted reality, is analyzed.
It is proved that Polish analysts, researchers and scholars to confront fake news and outright misinformation which the Russian Federation run as a part of memory wars against Poland, have to act within education and research initiatives. The process of teaching people some information hygiene never stops and it gets urgent for East and Central Europe countries in terms of hybrid counteracting the Russian Federation.
Significant increasing of information flows and information one gets became the reasons for every person and every analytical department to separate information space permanently, because today total amount of information is many times greater than reliable one, proved with facts, researches etc. It is in the part of information space that concerns humanities, where semitruth, or even outright lie are the most easily produced.
Information aggression of the Russian Federation is analyzed, and ways and approaches used by Poland to protect its own media space against Russian intrusion, are examined. The Russian Federation attempts to fill information space and Polish society with new stereotypes to provoke most favorable for Russia discussion trends on many issues of political history, are evaluated.
Keywords: memory wars, hybrid war, information aggression, the Russian Federation, Poland, World War II, annexation of Crimea.
Постановка проблеми в загальному вигляд？
Анекс？я Рос？йською Федерац？？ю укра？нського п？вострова Крим ？ в？йськова окупац？я частини Донецько？ та Лугансько？ областей супроводжувалися розгортанням г？бридно？ в？йни, яку в？тчизнян？ науковц？ характеризують так: ？во？нн？ д？？, що зд？йснюються шляхом по？днання м？л？тарних, кваз？м？л？тарних, дипломатичних, ？нформац？йних, економ？чних та ？нших засоб？в ？з метою досягнення стратег？чних пол？тичних ц？лей？ [1, с. 19].
У передмов？ до колективно？ монограф？？ ？Св？това г？бридна в？йна: укра？нський фронт？ академ？к НАН Укра？ни В. Горбул？н слушно зауважу？: ？Як початок ц？？？ в？йни важко заф？ксувати в час？, так ？ ？？ завершення не буде ознаменоване тр？умфальними д？йствами？ [1, с. 12]. Розпочавши в？дкрите м？л？тарне вторгнення на територ？ю Укра？ни, Рос？йська Федерац？я не припиняла активних агресивних д？й на ？нформац？йному фронт？ проти Укра？ни. Варто взяти до уваги, що рос？йська г？бридна агрес？я поширю？ться не лише на Укра？ну. П？д сво？р？дними дипломатичними та мед？йними ударами опинилися як кра？ни, що безпосередньо межують з Рос？？ю, так й ？нш？ кра？ни ？С, у дестаб？л？зац？？ яких РФ зац？кавлена також.
Як показу？ досв？д рос？йсько-укра？нського в？йськового протистояння, його ？нформац？йна складова почасти набува？ не меншого значення, н？ж безпосередн？ в？йськов？ д？？ на фронт？. Надзвичайно важливою частиною ц？？？ в？йни ？ не т？льки ф？зичне перекроювання кордон？в на територ？？ ？вропи, критичного значення набува？ також застосування мед？йних ресурс？в для створення викривлено？ ？нформац？йно？ реальност？. Стосу？ться це також безл？ч？ спроб РФ впливати на формування в ？нформац？йному простор？, а в？дтак ？ в сусп？льствах ？нших держав нових стереотип？в мислення, як？ нав'язують виг？дну Рос？？ спрямован？сть дискус？й з багатьох питань пол？тично？ ？стор？？, зокрема в цьому випадку йдеться про багаторазов？ спроби перегляду Рос？？ю трактування результат？в Друго？ св？тово？ в？йни.
Рос？йська Федерац？я розгляда？ Укра？ну як сво？р？дний майданчик для апробац？？ нових способ？в впливу на гуман？тарну пол？тику кра？ни, стосовно яко？ вона веде г？бридну в？йну. Водночас РФ намага？ться застосувати под？бн？ п？дходи щодо ？нших кра？н - сво？х потенц？йних жертв. У ц？й статт？ ми спробу？мо виокремити досв？д Республ？ки Польща в ？？ протистоянн？ з Рос？йською Федерац？？ю. Зв？сно, ？тиметься, перш за все, про ？нформац？йну агрес？ю РФ та способи й п？дходи, що застосову？ Польща для захисту свого мед？апростору в？д рос？йського втручання.
Одн？？ю ？з специф？чних рис г？бридних во？н, як показу？ укра？нська практика, ？ значне зб？льшення обсягу наратив？в р？зно？ тематики з боку кра？ни окупанта. Ц？ наративи ？вмонтовуються？ в ？нформац？йний прост？р кра？ни, проти яко？ зд？йсню？ться агрес？я. В？тчизняний досл？дник Г. Яворська виокремлю？ так？ особливост？ г？бридно？ в？йни Рос？йсько？ Федерац？？ проти Укра？ни: ？？нформац？йна й смислова специф？ка рос？йсько-укра？нсько？ г？бридно？ в？йни 2014-2016 рр., пор？вняно з попередн？ми конфл？ктами, як？ в？дносили до во？н цього типу, поляга？, на наш погляд, в (1) ？нтенсивност？ та широт？ охоплення аудитор？？ ？нформац？йних вплив？в, яка набула глобального масштабу, (2) систематичному й комплексному застосуванн？ мед？йних та новомед？йних засоб？в ？ (3) створенн？ нового дискурсу в？йни, спрямованого на руйнування наявних ？ формування нових ？нтерпретац？йних ？ смислових механ？зм？в сприйняття д？йсност？？ [2, с. 44]. Якщо ж пор？внювати умови, за яких п？д？йшли Укра？на та Польща до ？нформац？йного протистояння з Рос？йською Федерац？？ю, то мусимо визнати, що певна перевага буде на боц？ Польщ？. Тут ？деться, наприклад, про такий факт: час створення ？нституц？й, як？ оп？куються формуванням тако？ складово？ гуман？тарно？ пол？тики, як пол？тика пам'ят？. Якщо в наш？й держав？ Укра？нський ？нститут нац？онально？ пам'ят？, як центральний орган виконавчо？ влади, був створений у травн？ 2006 р. [3], то аналог？чна установа ？Instytut Pamiqci Narodowej - Komisja Scigania Zbrodni przeciwko Narodowi Polskiemu？ в Польщ？ почала працювати 19 с？чня 1999 р., в？дпов？дно до прийнятого 18 грудня 1998 р. закону [4]. Як бачимо, р？зниця в час？ створення ？стотно, а найважлив？ше те, що обидв？ ？нституц？？, будучи органами державно？ влади, значно р？зняться у сво？х повноваженнях. Державна установа Польщ？ ма？ ？х б？льше, ？ впливов？шою не т？льки як установа гуман？тарного проф？лю, а ？ як орган, якому надано можлив？сть ？н？ц？ювати та провадити сл？дч？ д？？. На сайт？ IPN, зокрема, вказано: ？Завданнями ？нституту ？ зб？р та управл？ння документами орган？в державно？ безпеки, що складен？ з 22 липня 1944 року по 31 липня 1990 року, проведення розсл？дувань нацистських та комун？стичних злочин？в, у тому числ？ злочин？в, ско？них проти ос？б польсько？ нац？ональност？ або польських громадян ？нших нац？ональностей, ？ зд？йснених у пер？од з 8 листопада 1917 року по 31 липня 1990 року？ [4]. Важливо, що в склад？ IPN функц？онують 11 в？дд？л？в у найб？льших м？стах кра？ни та с？м представництв у менших м？стах. Фактично п？дрозд？ли IPN ？снують на вс？й територ？？ Польщ？. В Укра？нському ？нститут？ нац？онально？ пам'ят？ ？ п'ять м？жрег？ональних в？дд？л？в [5]. Якщо пор？вняти ц？ дв？ установи т？льки за показниками розгалуженост？ п？дрозд？л？в, то IPN за вс？ма показниками переважа？ аналог？чну установу Укра？ни.
У контекст？ нашого досл？дження ？стотним ？ ч？тк？сть формулювань та коло повноважень, якими над？лений IPN. Ми зверта？мо увагу на цей б？к його д？яльност？, бо польський законодавець, на наш погляд, гранично зрозум？ло вказав, розсл？дування чи？х злочин？в перебувають п？д пильною увагою сп？вроб？тник？в IPN, а отже, ？ польсько？ держави. Якщо звернутися до Положення про в？тчизняний ？нститут нац？онально？ пам'ят？, то побачимо, що завдання ？нституту мають насамперед просв？тницький характер: ？орган？зац？я досл？дження ？сторично？ спадщини та сприяння ？нтеграц？？ в укра？нське сусп？льство нац？ональних меншин ？ кор？нних народ？в; популяризац？я ？стор？？ Укра？ни, ？？ видатних особистостей; подолання ？сторичних м？ф？в; в？дновлення нац？онально？ пам'ят？ Укра？нського народу; недопущення використання символ？в тотал？тарних режим？в; надання оц？нки тотал？тарним режимам XX ст. в Укра？н？...？ [6]. Щодо практично？ складово？, то в Положенн？ вказано лише про ？сприяння в？дновленню прав ос？б, як？ репресован？？ [6]. У польському IPN структура вибудувана з огляду на прикладну сторону його д？яльност？: ？До складу ？нституту входять: Головна ком？с？я з пересл？дування злочин？в проти польсько？ нац？？; В？дд？л люстрац？？ (перев？рки); Арх？в ？нституту нац？онально？ пам'ят？; Бюро вшанування пам'ят？ боротьби та мучеництва; Управл？ння пошуку та ？дентиф？кац？？; Нац？ональне управл？ння осв？ти; Управл？ння ？сторичних досл？джень？ [4]. Такий розлогий анал？з завдань та шлях？в ？х реал？зац？？ у двох ？нститутах нац？онально？ пам'ят？ зроблений навмисно. Головним аргументом на користь такого п？дходу було з'ясування причин гострого дискурсу м？ж Рос？йською Федерац？？ю та Польщею. Ч？тко вказуючи на комун？ст？в та нацист？в як головних злочинц？в, сп？вроб？тники польського IPN, зв？сно, викликали на свою адресу агресивн？ д？？ з боку Рос？йсько？ Федерац？？.
Протистояння в мед？апростор？ м？ж Рос？йською Федерац？？ю та Польщею розпочалося не сьогодн？. Ми не ма？мо на мет？ в？дтворювати в ц？й статт？ всю ретроспективу вза？мов？дносин двох держав. Спробу？мо висв？тлити ？нформац？йне протистояння м？ж ними в？д часу анекс？？ Рос？йською Федерац？？ю укра？нського п？вострова Крим та початку в？йськово？ агрес？？ РФ на укра？нському Донбас？.
Анал？з останн？х досл？джень ？ публ？кац？й, у яких висв？тлю？ться розв'язання ц？？？ проблеми, показу？, що ？нформац？йна в？йна, яку Рос？йська Федерац？я проводить паралельно з в？йськовими д？ями проти Укра？ни, не обмежу？ться лише укра？нським мед？аполем. Не ведучи в？дкрито？ в？йни проти ？вропейських кра？н, Рос？я свою ？нформац？йну агрес？ю проти них розпочала задовго до 2014 р. У вступ？ до монограф？？ ？Rosyjska wojna dezinformacyjna przeciwko Polsce？ доктор К. П？сарська вказу？: ？...Починаючи з 1939 року, багато що зм？нилося як в Рос？？, так ？ в ？？ безпосередн？х сус？д？в. Не ？сну？ Радянського Союзу, рос？йськ？ в？йська б？льше не перебувають у Центральн？й ？вроп？, а Рос？йська Федерац？я в м？жнародних в？дносинах розгляда？ться, скор？ше, як рег？ональна (а не глобальна) держава. Незважаючи на це, ？сну？ безпрецедентна тягл？сть ？ координац？я рос？йських сил безпеки та вживаних нею г？бридних ？нструмент？в пропаганди, спрямованих на ослаблення вол？ супротивника до боротьби？ [7, с. 6]. Польська досл？дниця вдало описала суть пол？тики Рос？йсько？ Федерац？？: ？Кра？ни, що виступають проти ？мперсько？ пол？тики Кремля, майже протягом стол？ття звинувачуються в русофоб？？, фашизм？ чи мар？онетковост？？ [7, с. 6]. Анал？зуючи м？жнародну пол？тику Кремля, Й. Дарчевська пише, що рос？яни ？намагалися перешкодити сус？дам Рос？？ (кра？нам Балт？？, Груз？？, Укра？н？, а ран？ше Польщ？, Чех？？ та Словаччин？) вступити на прозах？дний шлях. Запекл？ ？нформац？йн？ кампан？？ Кремля проти цих кра？н базувалися на позиц？？, що Центральна та Сх？дна ？вропа ？ сферою впливу Рос？йсько？ Федерац？？, будь-як？ д？？ Заходу п？д？рвуть впливи Рос？？ як наддержави？ [8, с. 61]. Пояснюючи специф？ку рос？йського трактування поняття ？в？йни пам'ят？？, Й. Дарчевська вказу？: ？Поняття “в？йни пам'ят？” ？ рос？йським зам？нником зах？дних понять “пол？тика пам'ят？” та “？сторична пол？тика”？. Його генезис треба шукати в останн？х роках ？снування Радянського Союзу, коли зац？кавлення “правдивою” ？стор？？ю не можна було адм？н？стративно заборонити або ним керувати？. [9, с. 13].
Як в？домо, така ？в？длига？ в рос？йських арх？вах тривала недовго. У пут？нськ？й Рос？？ доступ до арх？в？в обмежили. Натом？сть прийшов час в？дроджувати культ Й. Стал？на та змальовувати його як ген？ального пол？тичного д？яча. Т Кузьо, анал？зуючи специф？ку св？тогляду ？радянсько？ людини？, вказу？: ？Радянська ？дентичн？сть була заснована саме на пам'ят？ про Велику В？тчизняну в？йну. ？нтенсивне в？дзначення ？？ юв？ле？в у 1965-1985 роках запам'яталося майбутн？м рос？йським ？ укра？нським оч？льникам, серед яких були ？ Пут？н, ？ Янукович. Переможна в？йна, як ？деологема, набула видимих обрис？в у медалях радянських ветеран？в, радянських прапорах ？ емблемах, зображеннях Стал？на й Червоно？ арм？？, сакральних символах Рос？йсько？ православно？ церкви...？ [10, с. 163-164]. Як бачимо, у сьогодн？шн？й Рос？？ ця традиц？я продовжу？ться: на ？？ баз？ вибудовуються концепц？？, як？ в укра？нському сегмент？ соц？альних мереж отримали назву ？поб？добес？？？.
Виклад основного матер？алу
？нформац？йний г？бридний пол？тичний в？йна польський рос？йський
Така пропагандистська пол？тика сприяла формуванню, хоч ？ в довол？ ？дивний？ спос？б такого трактування св？ту сучасним рос？янином, що для нього ста？ нормою ретрансляц？я химерних ？дей, висловлених президентом Рос？йсько？ Федерац？？ В. Пут？ним про те, що це Польща винна в напад？ на не？ нацистсько？ Н？меччини бо саме Польща ран？ше брала участь у розд？ленн？ Чехословаччини. В？н також висловив переконання, що СРСР не брав участ？ у розд？ленн？ Польщ？ у 1939 р., а лише повернув втрачен？ ним ран？ше територ？？. Так само, до слова, В. Пут？н тракту？ й анекс？ю Криму. На под？бн？ заяви в？дреагував польський Сейм: ？Сейм Республ？ки Польща засуджу？ провокац？йн？ та неправдив？ заяви представник？в вищих орган？в влади Рос？йсько？ Федерац？？, як？ намагаються визнати Польщу в？дпов？дальною за початок Друго？ св？тово？ в？йни. Велич нац？？ та в？дносини м？ж державами не можна будувати на брехн？ та фальсиф？кац？？ ？стор？？. Сейм Республ？ки Польща в？дда？ шану жертвам нацистського та радянського тотал？таризму й висловлю？ бажання, щоб ？стор？я ？х мучеництва н？коли не була сфальсиф？кована та ？нструментально трактована. Сейм Республ？ки Польща заклика？ до сп？льних роздум？в над принципами побудови м？жнародних в？дносин, як？ повинн？ бути основою вза？моповаги, партнерства та добросус？дства？ [11].
Не залишились осторонь ？ польськ？ посли у ？вропарламент？. Так, наприклад, посол в？д ？Громадянсько？ платформи？ А. Галицький заявив: ？Ми не прийма？мо спотворення ？сторичних факт？в. Ми повинн？ реагувати, тому що за цими словами можуть бути ？нша агрес？я, вторгнення та авторитаризм як пол？тичн？ ？нструменти？ [12]. Очевидно, що польськ？ парламентар？ пам'ятають, що анекс？？ укра？нського Криму передували под？бн？ пропагандистськ？ заяви з боку рос？йських пол？тик？в на чол？ з В. Пут？ним.
Натом？сть у Доктрин？ ？нформац？йно？ безпеки Рос？йсько？ Федерац？？, що затверджена Указом Президента РФ у грудн？ 2016 р., зокрема зазнача？ться, що одним з головних завдань держави ？ ？нейтрал？зац？я ？нформац？йно-психолог？чного впливу, в тому числ？ направленого на п？дрив ？сторичних п？двалин та патр？отичних традиц？й, пов'язаних ？з захистом В？тчизни？ [13]. Вид？ляючи таку складову в згадан？й вище Доктрин？, рос？йськ？ пол？тики щодо ？нших держав застосовують саме так？ г？бридн？ методи в боротьб？ за сфери впливу не лише на територ？？ пострадянських кра？н, а й усередин？ кра？н Центрально？ та Зах？дно？ ？вропи, США. Польськ？ досл？дники M. Ковальська та А. Лелонек стверджують: ？Польща, так як й ？нш？ ？вропейськ？ кра？ни, ？ ц？ллю рос？йсько？ ？нформац？йно？ в？йни, яка загрожу？ безпец？ нац？？ та сусп？льства. Ворож？ д？？ проти не？ (Польщ？), а також в？йна психолог？чна, переважно у форм？ дез？нформац？？, ман？пулювання пов？домленнями, як？ спрямован？ передус？м на емоц？йний компонент. Вони набувають особливих форм нарац？？, тобто суб'？ктивних св？тогляд？в, ор？？нтованих на певн？ групи. Так？ нарац？？ (опов？д？) служать для побудови у св？домост？ конкретного рецип？？нта опов？дей, як？ в？дпов？дають пол？тичним ц？лям Рос？？...？ [7].
Польськ？ вчен？ виокремлюють так？ способи, використовуючи як？ Рос？йська Федерац？я намага？ться дестаб？л？зувати ситуац？ю в держав？ й польському сусп？льств？:
- створення негативного ？м？джу Польщ？ та ？？ сусп？льства у св？домост？ польських, рос？йських й ？ноземних користувач？в (включно з трактуванням Польщ？ як русофобсько？ кра？ни);
- формування почуття загрози для Рос？？ та ？？ сусп？льства з боку Польщ？ ？ ？？ союзник？в;
- нав？ювання та п？дтримка антагон？зм？в м？ж Польщею та ？？ сус？дами й союзниками, що в результат？ призводить до конфл？кт？в та ？золяц？？ на м？жнародн？й арен？ [14].
По сут？, ус？ ц？ способи Рос？я вже випробувала ？ продовжу？ використовувати в ？нформац？йн？й в？йн？ проти Укра？ни, як до того чинила проти Молдови та Груз？？.
Неурядова орган？зац？я ？Centrum Analiz Propagandy i dezinformacji？ - перша така польська установа, яка займа？ться структурним анал？зом виклик？в, пов'язаних з ？нформац？йно-психолог？чною в？йною й ор？？нтована на структурований та анал？тичний п？дх？д в ？нформац？йно-психолог？чн？й в？йн？ [15]. Серед ц？лей цього Центру найважлив？шими, на наш погляд, ？ так？: ？реал？зац？я осв？тн？х, досл？дницьких та анал？тичних ？н？ц？атив, пов'язаних з безпекою ？нформац？йного простору, а також у сфер？ пропаганди, дез？нформац？？ та ？нших г？бридних загроз; п？двищення об？знаност？ та знання сусп？льства щодо отримання, перегляду та анал？зу ？нформац？？ та п？дтримання розвитку громадянського сусп？льства...？ [15].
Вищезгадан？ ц？л？ центру ми виокремили як головн？ з таких причин: по-перше, саме в межах осв？тн？х та досл？дницьких ？н？ц？атив доводиться д？яти анал？тикам й ученим-гуман？тар？ям, аби ефективно протид？яти ？нформац？йним вкидам та в？дверт？й дез？нформац？？ в рамках ？во？н пам'ятей？, як？ Рос？йська Федерац？я веде не т？льки проти Польщ？, а й ？нших кра？н. По-друге, процес привчання громадян до так звано？ ？нформац？йно？ г？г？？ни не повинен припинятися н？коли. На наш погляд, масштаби зб？льшення ？нформац？йних поток？в нараз？ наст？льки велик？, що кожна окремо взята людина, а тим б？льше анал？тична структура змушен？ пост？йно ？сепарувати？ ？нформац？йн？ потоки, оск？льки обсяги дез？нформац？？ сьогодн？ в рази б？льш？ в？д ？нформац？？ правдиво？, п？дтверджено？ фактами, результатами наукових досл？джень тощо. Особливо легко створювати нап？вправду або й в？дверту брехню в т？й частин？ ？нформац？йного простору, яка стосу？ться гуман？тарного знання.
M. Ковальська та А. Лелонек в анал？тичному матер？ал？ для ？Centrum Analiz Propagandy i dezinformacji？ за кв？тень 2017 р. обрали для анал？зу окремий ？Польсько-укра？нський？ розд？л. Вони звернули увагу на ескалац？ю напруженост？ м？ж Ки？вом ？ Варшавою. При цьому за вс？ма под？ями, як？ в？дбувалися в Укра？н？, ч？тко простежувався рос？йський сл？д. ？Окр？м пошкодження кладовищ та пам'ятник？в, спочатку в Польщ？, а згодом ？ в Укра？н？, та широкомасштабно？ д？яльност？ в ？нформац？йному простор？, адресовано？ переважно рос？йськомовн？й аудитор？？, а також укра？нськ？й аудитор？？ (посилення спостер？га？ться з грудня 2016 року), ...використовувалися найман？ “протестуюч？” з Укра？ни та передбачувана польська меншина (громадяни Укра？ни чи Рос？？, як？ вдавали з себе “поляк？в”). Теракт на Консульство Республ？ки Польща в Луцьку св？дчить про те, що Кремль розпочав новий крок у сво？й пол？тиц？, вдаючись до метод？в, в？домих ？з в？йськових та во？н？зованих д？й, випробовуючи нов？ шляхи створення хаосу, а також перев？ряючи готовн？сть свого народу до д？й на заход？ Укра？ни. Це також означа？, що рос？йська пропаганда зб？льшила ？нтерес до польських рецип？？нт？в？ [16]. Учен？ переконан？, що стратег？чна мета Рос？йсько？ Федерац？？ ？послабити, а в довгостроков？й перспектив？ - також зруйнувати структуру, в？дому сьогодн？ як ？вропейський Союз？ [16].
У центр？ наших наукових пошук？в ？ ？в？йни пам'ятей？, тобто йдеться про трактування ？стор？？, пол？тики, де п？д мед？йним ударом опиня？ться культурний прост？р сусп？льства та гуман？тарна пол？тика держави (у цьому випадку йдеться про Польщу). Саме тому нагада？мо, що польськ？ анал？тики серед ？нших напрям？в рос？йсько？ п？дривно？ ？нформац？йно？ д？яльност？ прогнозували так？: ？？н？ц？ювання, орган？зац？я та популяризац？я культурних ？ соц？альних заход？в, зокрема адресованих молод？, - к？нофестивал？, концерти, л？тературн？ конкурси, рос？йськ？ конкурси знань, популяризац？я рос？йсько？ мови, молод？жний обм？н, по？здки тощо. ？н？ц？ативи, що ф？нансуються безпосередньо орган？зац？ями, пов'язаними з рос？йськими державними органами влади, такими як фонд “Русский мир” або “Российско-польский центр диалога и согласия”？ [16].
Учен？ переконан？, що ？польське ？сторичне середовище особливо вразливе до ман？пуляц？й з боку Рос？？？ [16]. Окремо досл？дники вказували, що 2017 р. ？ роком Ю. П？лсудського та Ю. Галлера, тож прогнозували ман？пуляц？？ щодо пол？тичних д？яч？в та под？й 1919-1921 рр. - в？йни б？льшовицько？ Рос？？ проти Польщ？.
Досв？д, який набула Укра？на за час неоголошено？ в？йни з Рос？йською Федерац？？ю, доводить що концепц？я ？русского м？ра？ поширю？ться майже так швидко, як пандем？я коронав？русу. Рос？я особливих зусиль доклада？ для включення у сферу не т？льки сво？х геопол？тичних вплив？в, а на першому етап？ й ？нформац？йних, ус？х територ？й, що колись входили до складу Рос？йсько？ ？мпер？？. Ностальг？я за тими часами в РФ на сьогодн？ стала ？модною？ серед пол？тик？в та й у сусп？льств？ загалом. Ман？пуляц？？ щодо ？сторичних под？й поширюються Рос？？ю нав？ть на т？ з них, про як？ у св？тов？й науц？ ？сну？ однозначне та доведене незаперечними доказами трактування, ？деться про масов？ вбивства польських оф？цер？в у Катинському л？с？.
Прикладом польського спротиву рос？йськ？й ？нформац？йн？й агрес？？ та пропаганд？ можна розглядати закон, прийнятий у червн？ 2017 р. польським Сеймом, у межах заборони пропаганди в Польщ？ тотал？тарних режим？в, у тому числ？ й комун？стичного. В？дпов？дно до прийнятих норм будуть демонтован？ вс？ пам'ятники радянським солдатам, як？ розм？щен？ поза м？сцями поховань та не ？ пам'ятками старовини. Ус？ ？нш？ пам'ятники польськ？ законодавц？ трактують як символи комун？стично？ системи в ？хн？й держав？. Реакц？я Рос？йсько？ Федерац？？ на це р？шення польсько？ влади була прогнозованою, тобто негативною. Такою ж вона була при прийнятт？ под？бних р？шень законодавцями Чех？？ та Укра？ни. Рос？яни звинуватили поляк？в у тому, що вони нищать пам'ять про радянських во？н？в-визволи- тел？в, що Польща була сп？вучасником та союзником Н？меччини в Друг？й св？тов？й в？йн？ та ？н.
Висновки
？В？йни пам'ятей？ - явище не нове. Вони ？снували до нас, ？снуватимуть ？ п？сля нас. Допоки людина здатна запам'ятовувати ？ пам'ятати, вона по-сво？му трактуватиме под？？ свого життя, д？яльн？сть близьких, колег, сп？вгромадян, громадян ？нших держав тощо. На нашу думку, сьогодн？ найголовн？ша проблема поляга？ в тому, що сприйняття та роль ？нформац？？ як збро？ зросла в геометричн？й прогрес？？. Як бачимо, у процес？ рос？йсько- укра？нського в？йськового протистояння його ？нформац？йна складова часто набува？ не меншого значення, н？ж безпосередн？ в？йськов？ д？？ на фронт？. Надзвичайно важливою частиною ц？？？ в？йни ？ не т？льки ф？зичне перекроювання кордон？в на територ？？ ？вропи, критичного значення набува？ також застосування мед？йних ресурс？в для створення викривлено？ ？нформац？йно？ реальност？. Величезна загроза, перед якою постала Польща, як власне ？ вся Центральна ？вропа, - це ？мперськ？ амб？ц？？ Рос？？. На цьому тл？ визначальними ？ слова З. Бжез？нського: ？На в？дм？ну в？д традиц？йно？ епохи, коли в？йни починалися й зак？нчувалися формальним оголошенням, сьогодн？ вони розглядаються як ненормальна повед？нка, великою м？рою схожа на побутову злочинн？сть. Сам по соб？ цей факт зумовлений прогресом. Однак в епоху глобал？зац？？ “в？йна” поступа？ться м？сцем неформальн？й, всепроникн？й ？ часто анон？мн？й боротьб？. Так？ насильницьк？ д？？ можуть породжуватися геопол？тичною нестаб？льн？стю, на зразок т？？？, що виникла в результат？ розпаду Радянського Союзу？ [17, с. 26].
Ми переконан？, якщо Польща адекватно (жорстко) не реагуватиме на будь-як？ прояви поки що ？нформац？йно？ агрес？？ з боку Рос？йсько？ Федерац？？, то в майбутньому вона може стати об'？ктом агрес？？ м？л？тарно？. Т？льки граючи на випередження, можна перемогти у ？в？йн？ пам'ятей？. За нин？шн？х умов у Польщ？ ？ вс？ шанси, хоча ця в？йна не буде легкою та швидкоплинною.
Щодо перспектив: т？льки по？днання багатьох вид？в збро？ - м？л？тарно？, ？нформац？йно？, економ？чно？ - та ？дн？сть ？вропи можуть зупинити геопол？тичн？ апетити Рос？йсько？ Федерац？？. Натом？сть пол？тика ？умиротворення？ агресора не принесе результат？в. ？вропа це вже бачила майже 100 рок？в тому, але не пам'ята？, а пам'ятати треба.
Список б？бл？ограф？чних посилань
1. Св？това г？бридна в？йна: укра？нський фронт: монограф？я / за заг. ред. В.П. Горбул？на. Ки？в: Н？СД, 2017. 259 с.
2. Яворська Г.М. Г？бридна в？йна як дискурсивний конструкт. Стратег？чн？ пр？оритети. 2016. №4 (41). С. 41-48.
3. Про утворення Укра？нського ？нституту нац？онально？ пам'ят？: Постанова Каб？нету М？н？стр？в Укра？ни в？д 31 травня 2006 р. №764.
4. Instytut Pamicci Narodowej: oficjalna strona internetowa.
5. Укра？нський ？нститут нац？онально？ пам'ят？: оф？ц. вебсайт.
6. Dr. Kazimierz Wуycicki, Marta Kowalska, dr Adam Lelonek ？Rosyjska wojna dezinformacyjna przeciwko Polsce？: Warszawa. Fundacja im. Kazim- ierza Pulaskiego. 2017.
7. Jolanta Darczewska ？Wojna informacyjna Rosji z Zachodem. Nowe wyzwanie?？
8. Jolanta Darczewska ？Wojny pamicci？: historia, polityka i sluzby specjalne Federacji Rosyjskiej？.
9. Кузьо Т В？йна Пут？на проти Укра？ни. Революц？я, нац？онал？зм ？ крим？нал？тет / пер. з англ. А. Павлишина. Ки？в: ДУХ ？ Л？ТЕРА, 2018. 560 с.
10. Sejm przeciw manipulacji i zaklamywaniu historii przez politykow Federacji Rosyjskiej. Uchwala Izby.
11. Europoslowie: Slow Putina o przyczynach II wojny swiatowej nie mozna ignorowac.
12. Доктрина информационной безопасности Российской Федерации.
13. Kowalska M., LelonekA. FORECAST: Primary goals ofRussian propaganda in Poland for 2017. Center for Propaganda and Disinformation Analysis Foundation.
14. Centrum Analiz Propagandy i dezinformacji.
15. Прогноз: основн？ ц？л？ рос？йсько？ пропаганди в Польщ？ на 2017 р.
16. Зб？гн？в Бжез？нський. Виб？р: св？тове панування чи св？тове л？дерство / пер. А. ？щенко. Ки？в: Ки？во-Могилянська академ？я, 2006. 203 с.
References
1. Horbulin, V.P (Ed.). (2017). Svitova hibrydna viina: ukrainskyi front [World Hybrid War: Ukrainian Front]. Kyiv: NISD [in Ukrainian].
2. Yavorska, H.M. (2016). Hibrydna viina yak dyskursyvnyi konstrukt [Hybrid warfare as a discursive construct]. Stratehichni priorytety - Strategic Priorities, 4(41), 41-48.
3. Pro utvorennya Ukrayinskoho instytutu natsionalnoyi pamyati: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayiny vid 31 travnya 2006 r. No. 764 [On the establishment of the Ukrainian Institute of National Memory: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine of May 31, 2006 No. 764].
4. Instytut Pamicci Narodowej: official website.
5. Ukrainskyi instytut natsionalnoi pamiati [Ukrainian Institute of National Memory]. Official website.
6. Ukrainskyi instytut natsionalnoi pamiati [Ukrainian Institute of National Memory]. Official website.
7. Dr. Kazimierz Wуycicki, Marta Kowalska, dr Adam Lelonek. (2017). ？Rosyjska wojna dezinformacyjna przeciwko Polsce？: Warszawa. Fundacja im. Kazimierza Pulaskiego.
8. Jolanta Darczewska ？Wojna informacyjna Rosji z Zachodem. Nowe wyzwanie?？
9. Jolanta Darczewska ？Wojny pamicci？: historia, polityka i sluzby specjalne Federacji Rosyjskiej？.
10. Kuzo, T. (2018). Viina Putina proty Ukrainy. Revoliutsiia, natsion- alizm i kryminalitet [Putins war against Ukraine. Revolution, nationalism and crime]. Kyiv: Dukh ？ Litera.
11. Sejm przeciw manipulacji i zaklamywaniu historii przez politykow Federacji Rosyjskiej. UchwalaIzby.
12. Europoslowie: Slow Putina o przyczynach II wojny swiatowej nie mozna ignorowac.
13. Doktrina informacionnoj bezopasnosti Rossijskoj Federacii [Information security doctrine of the Russian Federation].
14. Kowalska, M., Lelonek, A. FORECAST: Primary goals of Russian propaganda in Poland for 2017. Center for Propaganda and Disinformation Analysis Foundation.
15. Centrum Analiz Propagandy i dezinformacji: official website.
16. Prohnoz: osnovni tsili rosiiskoi propahandy u Polshchi na 2017 r. [Forecast: the main goals of Russian propaganda in Poland for 2017].
17. Zbihniev Bzhezinskyi. (2006). Vybir: svitove panuvannia chy svitove liderstvo [Choice: world domination or world leadership]. Kyiv: Kyievo-Mohylianska akademiia [in Ukrainian].
Размещено на allbest.ru
...