Размещено на http://www.allbest.ru//
Размещено на http://www.allbest.ru//
？Велика Харт？я Епохи Знань” як дорожня карта встановлення св？тового панування
Олекс？й Картунов,
доктор пол？тичних наук, професор,
зав？дувач кафедри сусп？льних наук
Ун？верситету економ？ки та права ？КРОК”
Одн？？ю з пров？дних ？ дедал？ м？цн？ючих тенденц？й св？тового розвитку к？нця ХХ - початку ХХ？ стол？ть, на наш погляд, стало бурхливе зростання ？мперських амб？ц？й США. Скориставшись досягненнями науково-техн？чно？ та ？нформац？йно？ революц？？, а також дез？нтеграц？？ю СРСР ？ зникненням б？полярного св？ту, правлячий клас Сполучених Штат？в взяв курс на створення надпотужно？ ？мпер？？ з погано прихованими претенз？ями на одноос？бне св？тове панування. Основними засобами досягнення ц？？？ п？дступно？ ？ небезпечно？ мети стало накопичення ？ вдосконалення, з одного боку, збройних сил, а з ？ншого - ？нформац？йно-комун？кац？йних технолог？й.
Св？дченням шаленого нарощування ？збройних м'яз？в” США ？ бурхливе зростання ？х в？йськових витрат. Досить вказати, що за пер？од з 1998 по 2008 рр. вони зросли з 350 до понад 650 м？льярд？в долар？в на р？к [1]. При цьому значна ？х частина п？шла на утримання сво？х заруб？жних в？йськових баз, що ？ п？дтвердженням американських ？мперських амб？ц？й. Про ？х масштаби ？ характер красномовно говорить к？льк？сть та географ？я розташування цих баз. За оф？ц？йними даними в 2010 р. США утримували б？льше 1000 (тисяч？!) сво？х в？йськових баз (що становить приблизно 95% вс？х ？ноземних баз у св？т？), розташованих у 135 (!) кра？нах. На цих заруб？жних базах перебува？ близько 500 тисяч (п？вм？льйона!) американських вояк？в. До цього сл？д також додати ще й 13 (тринадцять!) американських в？йськових флотил？й, побудованих навколо ав？аносц？в, як？ курсують в багатьох морях ？ океанах св？ту. Наведемо к？лька ц？кавих ？ важливих думок американських досл？дник？в щодо стратег？？ та справжн？х ц？лей сучасного американського ？мпер？ал？зму. ？Колись у минулому, - зазнача？ Чалмерс Джонсон, - поширення ？мпер？ал？зму можна було просл？дкувати за п？драхунками колон？й т？？？ чи ？ншо？ держави. Американська верс？я колон？？ - в？йськова база. Вивчаючи зм？ни в географ？？ нових в？йськових баз, можна багато чого зрозум？ти про нову ？мпер？ю та м？л？таризм, який зроста？ разом з нею” (вид？лено в ориг？нал？ - О. К.). А секрет ？географ？？ нових в？йськових баз” розкрива？ться в його ж слушному твердженн？ про те, що ？територ？я ？х розташування покрива？ основн？ запаси нафти на планет？” (курсив наш - О. К.) [1]. До цього можна лише додати, що зазначен？ бази розташован？ також в надзвичайно виг？дних ？ важливих (з геопол？тично？ та геостратег？чно？ точок зору) для США рег？онах.
За св？дченням бригадного генерала морсько？ п？хоти Март？на Робсона, заруб？жн？ в？йськов？ бази конче потр？бн？ для забезпечення ？глобально？ присутност？”, яка да？ можлив？сть ？отримати гегемон？ю над будь якою кра？ною, яка ще не перебува？ у Америки п？д каблуком” та призначаються ？для ведення превентивних в？йн” (курсив наш - О. К.) [1]. Варто також навести ？ висновок в？домого американського досл？дника Eндрю Бацев？ча про те, що ц？л？ американського ？мпер？ал？зму полягають у ？встановленн？ контролю США над ус？м св？том” [3]. Звичайно оф？ц？йна пропаганда Пентагону та й деяк？ досл？дники докладають чимало зусиль для того, щоб якщо вже не заперечити, то хоча б приховати справжн？й характер ？мперських нам？р？в США. Наприклад, один з них, зокрема Макс Бут, намага？ться довести, що ？американський ？мпер？ал？зм був найб？льшою доброю силою в св？т？ впродовж минулого стол？ття” (курсив наш - О. К.) [5]. Отже виходить, що США - це н？що ？нше, як ？？мпер？я добра”. Зрозум？ло, що при цьому М. Бут не згаду？ про знищення ц？？ю ？？мпер？？ю добра” к？льканадцять м？льйон？в американських ？нд？анц？в, близько м？льйона ф？л？пп？нц？в, двох м？льйон？в в'？тнамц？в, близько м？льйона камбодж？йц？в, сотень тисяч ？ракц？в ？ афганц？в та багатьох м？льйон？в представник？в ？нших народ？в. Водночас американськ？ ЗМ？ настирливо намагались зображувати деяк？ кра？ни то ？？мпер？？ю зла”, то ？в？ссю зла” тощо.
Отже, для встановлення св？тового панування США активно використовують не лише сво？ заруб？жн？ в？йськов？ бази та найнов？тн？шу смертоносну зброю, а й найсучасн？ш？ ЗМ？, зокрема ？нтернет. Недарма впродовж останн？х рок？в у науков？й л？тератур？ з'явились так？ поняття, як: ？？нформац？йний ？мпер？ал？зм” (information imperialism), ？мережевий ？мпер？ал？зм” (network imperialism), ？цифровий ？мпер？ал？зм” (digital imperialism) та ？мед？а-？мпер？ал？зм” (media-imperialism), як？ ч？тко ？ однозначно пов'язуються ？з зовн？шньою пол？тикою США. Для цього ？ достатньо п？дстав. По-перше, правлячий клас США вже тривалий час займа？ться створенням ？мпер？？ в ？нтернет？ (empire-making on the Web). По-друге, ？нформац？йний ？мпер？ал？зм давно вже став серцевиною зовн？шньо？ пол？тики (core of foreign affaires) США. По-трет？, американський ？мпер？ал？зм перманентно вда？ться до ？нформац？йних в？йн, як？ передують та супроводжують збройн？ агрес？？ та/чи брудн？ в？йн？ США, як це було у В'？тнам？, ？раку, Югослав？？, Афган？стан？, Л？в？？ та в багатьох ？нших кра？нах. Стисло говорячи, ？нформац？йний та в？йськовий ？мпер？ал？зми стали сво？р？дними ？с？амськими близнюками”, яких США активно використовують для задоволення сво？х ？мперських амб？ц？й.
До реч？, за св？дченням всесв？тньов？домого американського досл？дника Майкла Парент？, саме в часи брудно？ агресивно？ в？йни у В'？тнам？ США розробили ？далекоглядну загарбницьку модель” [2, с. 237], яка передбачала одночасне використання конвенц？йно？ та ？нформац？йно？ збро？. Однак, тод？ ця жорстока ？ п？дступна ？модель” не спрацювала: США зазнали ганебно？ поразки. Але, тим не менш, робота щодо ？？ вдосконалення продовжувалась...
Анал？з виток？в ？ сутност？ американського ？нформац？йного ？мпер？ал？зму,
на наш погляд, варто розпочати з ознайомлення з документом п？д назвою ？К？берпрост？р та американська мр？я: Велика Харт？я Епохи Знань” [6]. Ц？кавим ？ показовим ？ те, що, в зах？дн？й науков？й л？тератур？ при згадц？ про цей документ, як правило, ？губиться” перша частина його назви, тобто ？К？берпрост？р та американська мр？я...” (Cyberspace and the American Dream...), внасл？док чого, в？н б？льше в？домий п？д другою частиною сво？？ назви, а саме як ？Велика Харт？я Епохи Знань” (？A Magna Carta for the Knowledge Age”). Дещо дивним вида？ться й те, що у в？дпов？дних в？тчизняних та рос？йських публ？кац？ях, наск？льки нам в？домо, нема？ згадок, не говорячи вже про спец？альн？ досл？дження, про вищезгаданий документ н？ з повною, н？ з？ скороченою його назвами. А дарма, адже даний документ, зокрема його основн？ концептуальн？ положення та заходи щодо ？х вт？лення в життя, на наше переконання, становлять неабиякий теоретичний ？ практичний ？нтерес, особливо в контекст？ розум？ння й викриття зростаючих ？мперських амб？ц？й США та м？цн？ючо？ тенденц？？ ？х (США) намагань встановити в？ртуальне ？ реальне св？тове панування. Можна припускати, що теоретичн？ засади американсько？ ？Велико？ Харт？？ Епохи Знань” почали розроблятись в надрах численних ？мозкових центр？в” США ще наприк？нц？ 80-х - початку 90-х рок？в. Т？ часи, як в？домо, характеризувались п？днесенням останньо？ ？нформац？йно？ революц？？, зокрема бурхливим розвитком ？нформац？йно-комун？кац？йних технолог？й та зародженням ？ формуванням ？нтернету. ？ також чимало п？дстав вважати, що основн？ ？де？ американсько？ ？Харт？？” та шляхи, методи ？ засоби ？х реал？зац？？ вперше пройшли апробац？ю в часи ？нформац？йно-в？йськово？ агрес？？ США й деяких кра？н-член？в НАТО проти Югослав？？ з метою ？？ розчленування, а також були використан？ проти СРСР з метою дестаб？л？зац？？ ситуац？？ в кра？н？ та ？？ наступно？ дез？нтеграц？？. Все це, зокрема ？нформац？йна революц？я, поява ？нтернету та дез？нтеграц？я ？ зникнення СРСР, а разом з ним ？ б？полярного св？ту, про що вже згадувалось, були розц？нен？ правлячими колами США як початок ново？ ери, яка в？дкривала перед ними майже необмежен？ можливост？ для встановлення св？тового панування.
Але правлячому класов？ Сполучених Штат？в був потр？бен ？диний головний ？мозковий” центр, який би з？брав до купи р？зного роду ？де？ та накопичений на той час досв？д, узагальнив ？х та розробив ц？л？сну науково об？рунтовану стратег？ю ？ тактику використання досягнень ？нформац？йно？ революц？？ не лише на теренах США ？ не т？льки в рамках вже ？снуючо？ оф？ц？йно？ нац？онально？, тобто державно？ пол？тики та вже розроблених оф？ц？йних м？жнародних програм, а й ？нша, окрема, спец？альна ？ до того ж н？бито неоф？ц？йна програма для просування ？ забезпечення американських ？нтерес？в в ус？х куточках планети. В ц？лях маскування справжнього замовника ？ справжньо？ мети розробки ц？？？ стратег？？ ？ тактики була висунута ？дея надання новоствореному центров？ статусу ？незалежно？” ？неприбутково？” ？нституц？？, присво？ння ？й нейтрально？ ？ привабливо？ назви, залучення до ？？ засновник？в та сп？вроб？тник？в в？домих науковц？в, журнал？ст？в ？ б？знесмен？в та ф？нансування з недержавних джерел. 1993 року, п？сля тривалих дискус？й, такий центр нарешт？ було створено у Вашингтон？ п？д благозвучною назвою ？Фундац？я прогресу та свободи” (The Progress & Freedom Foundation). ？？ головою став Джордж К？ворт (George Keyworth), який у 80-х роках був радником президента США з питань науки, а також одним з кер？вник？в потужно？ корпорац？？ ？Hewlett Packard”. Оф？ц？йно статус ？Фундац？？ прогресу та свободи” визначався як ？ринково-ор？？нтований мозковий центр (a market-oriented think tank), який досл？джу？ цифрову революц？ю та ？？ вплив на публ？чну пол？тику”. А ？？？ м？с？я поляга？ в тому, щоб просв？щати пол？тичних д？яч？в, л？дер？в сусп？льно？ думки та громадськ？сть в питаннях, пов'язаних з технолог？чними зм？нами, що базуються на ф？лософ？？ обмеженого врядування, в？льних ринк？в та ？ндив？дуального суверен？тету”. В статутних документах зазначалось, що ？досл？дницька д？яльн？сть ？Фундац？？ прогресу та свободи” по？дну？ академ？чну анал？тику з практичним розум？нням того, як робиться публ？чна пол？тика”. Вказувалось також, що ？？ членами ？ прихильниками ？ ？пров？дн？ експерти у сво？х галузях”, як？, до того ж, ？досягли видатно？ кар'？ри в уряд？, б？знес？, науц？ та публ？чн？й пол？тиц？”. Ну ？, зв？сно, робився наголос на тому, що досл？дження цього ？мозкового центру” ？ ？незалежними, науковими та неупередженими” (substantive, scholarly and unbiased). Приверта？ увагу також ？ наступне твердження: ？Ми в？римо в те, що технолог？чна зм？на, що вт？лю？ться в цифров？й революц？？, створила величезн？ можливост？ для впровадження ？ндив？дуально？ свободи, а також для створення багатства та високих житт？вих стандарт？в” [10]. Щоправда, при цьому не вказувалось, для кого саме передбачалось створення того багатства та високих житт？вих стандарт？в...
？ саме в надрах цього центру було розроблено остаточний вар？ант вже згадуваного документу п？д назвою ？К？берпрост？р та американська мр？я: Велика Харт？я Епохи Знань”, текст яко？ було опубл？ковано 1994 р.
Тут необх？дно зазначити, що майже за р？к до оприлюднення ц？？？ Харт？？ Адм？н？страц？？ю Президента США було п？дготовлено ？ передано до Конгресу документ п？д назвою ？Нац？ональна ？нформац？йна структура США” [7]. Даний документ розглядався як довол？ струнка система засоб？в ？ заход？в щодо формування ？нформац？йного сусп？льства в межах ц？？？ кра？ни. Однак вже через р？к, тобто 1994 р., цей документ було трансформовано в геопол？тичну програму п？д назвою ？Глобальна ？нформац？йна ？нфраструктура” [8]. ？？ мета полягала у втягненн？ в орб？ту нац？ональних ？нтерес？в США вс？х кра？н св？ту та в розробц？ правил ？нового св？тового порядку” американського зразку, побудованого на найнов？тн？ших ？нформац？йно-комун？кац？йних технолог？ях. Принаг？дно зазначимо, що вже на початку ХХ？ ст. США вдалось залучити до ц？？？ програми понад п？всотн？ держав. Координатором ц？？？ програми виступа？ М？ждержавнаКом？с？я з？ штаб-квартирою, розташованою в прим？щенн？ ？нституту стратег？чних досл？джень США у Вашингтон？ (аналог ？нституту стратег？чних досл？джень при Президентов？ Укра？ни в Ки？в？ - О. К.), а основним ф？нансовим спонсором ？ Св？товий Банк.
Окр？м того, 1994 р. було опубл？ковано ？ т.зв. ？Зв？т групи Март？на Бангемана” п？д назвою ？？вропа та Всесв？тн？ ？нформац？йне Сусп？льство” [4], який вважа？ться ман？фестом та програмою сп？льних д？й кра？н-член？в ？С, спрямованих на формування ？нформац？йного сусп？льства та подолання породжуваних ним проблем в ус？х сферах сусп？льного життя, зокрема в пол？тичн？й.
Таким чином, на час опубл？кування ？Велико？ Харт？？ Епохи Знань” вже ？снувало щонайменше два документи (американський та ？вропейський), як？ мали регулювати процеси формування глобального ？нформац？йного сусп？льства та пов'язан？ з цим проблеми. Однак, обидва вони носили оф？ц？йний характер, що, як вже в？дзначалось, не зовс？м влаштовувало правлячий клас США. Йому потр？бна була програма д？й, яка б походила н？бито в？д зовн？ неоф？ц？йних, незалежних, т.зв. ？недержавних орган？зац？й” (Non-Government Organizations), насправд？ повн？стю п？дконтрольних певним державним установам. В так？й програм？ можна було б формулювати справжню мету ？ ц？л？ США б？льш в？дверто, а в раз？ виникнення якихось кол？з？й з ？х пропагандою та/чи реал？зац？？ю заперечувати свою причетн？сть до не？. На наше переконання, саме такою програмою мала стати ？ стала американська ？Велика Харт？я Епохи Знань”.
Приверта？ увагу те, що в Преамбул？ зазначено？ Харт？？ цей документ характеризу？ться як ？сп？льна мудр？сть та ？нновац？я багатьох десятк？в людей”. Однак, при цьому згадуються пр？звища лише чотирьох ？？ член？в-засновник？в, зокрема Естер Дайсон, Джорджа Ж？лдера, вже згадуваного Джорджа К？ворта та добре в？домого американського досл？дника Елв？на Тоффлера.
Показово, що вс？ ф？нансов？ витрати, пов'язан？ з розробкою ？ активною пропагандою цього документу, зд？йснював колишн？й л？дер республ？кансько？ меншост？ в палат？ представник？в конгресу США та ？？ сп？кер, а нещодавно один з кандидат？в-невдах на посаду американського президента, вкрай консервативно налаштований Ньют Г？нгрич.
Не важко пом？тити, що назва, а, на наш погляд, ？ значною м？рою дух цього американського документу ？запозичен？” з англ？йсько？ ？Велико？ харт？？ вольностей” (Magna Charta Libertatum). Остання, як в？домо, була п？дписана англ？йським королем ？оанном Безземельним 1215 р. ？ п？зн？ше стала одним ？з засадничих конституц？йних акт？в Англ？？. Виходячи з цього та з метою уникнути плутанини, пропону？ться документ ？К？берпрост？р та Американська мр？я: Велика Харт？я Епохи Знань” в подальшому називати американська ？Велика Харт？я Епохи Знань”.
Почина？ться документ з тверджень, що св？т вступа？ в епоху знань, але ця епоха не наступить доти, доки революц？я знань не призведе до ？технолог？чного ？ економ？чного зростання” та до ？соц？ального ？ пол？тичного
дом？нування.” У ньому також зазначалось, що п？д впливом революц？？ знань в？дбува？ться процес формування ？Глобального К？берпростору” (Global Cyberspase) з його н？ким ？ н？чим не обмеженими ？електронними рубежами знання” (？Electronic Frontiers of Knowledge”). Глобальний К？берпрост？р, уточнювалось в документ？, ？це Земля знань ？ використання ц？？？ Земл？ може стати справжн？м ？ найвищим викликом та випробуванням для цив？л？зац？？”. ？ мовляв, у той час як людство в？дкриватиме ？ використовуватиме ？електронн？ рубеж？ знань” перед ним знов поставатимуть надзвичайно важлив？ питання ？самоорган？зац？？ для сп？льного добра”. ？Значення свободи, структура самоврядування, визначення власност？, характер суперництва, умови для сп？впрац？, сенс сп？льноти та характер прогресу все це ма？ бути переосмислено ？ заново визначено для епохи знань - так само, як вони були заново визначен？ для ново？ ？ндустр？ально？ епохи приблизно 250 рок？в тому”, - наголошу？ться в документ？. ？ тут же нагаду？ться про те, що саме в ？ндустр？альну епоху склалась ？ сформувалась ？Американська мр？я” та ？Американська ？дея”, а також стверджу？ться, що революц？я знань ？вимага？” в？д американц？в ？оновити Американську мр？ю та Американську ？дею”. Под？？, що сьогодн？ в？дбуваються в Глобальному К？берпростор？, мовляв, закликають американц？в усв？домлювати дух ？нновац？й, який примушував давн？х мореплавц？в в？дкривати св？т, покол？ння п？онер？в п？дкоряти американський континент, а зовс？м недавно надихали першу людину на досл？дження косм？чного простору тощо.
А дал？ наголос робиться на тому, що Глобальний К？берпрост？р - це н？бито ？останн？й американський руб？ж” ？ що саме США, ？ н？хто ？нший, вступають на нову територ？ю, де поки що не ？сну？ ан？ правил, ан？ закон？в, так само, як ？х не було на американському континент？ в ХVII чи у ХVII？ стол？ттях. ？, мовляв, завдання США полягають в тому, щоб ？усунути правила ？ закони ？ндустр？ального сусп？льства”, п？сля чого почнеться процесс творення ？ново？ цив？л？зац？？”. За твердженням автор？в американсько？ ？Велико？ Харт？？ Епохи Знань”, над？йшов час ？прийняти нов？ виклики, вхопитись за майбутн？ ？ зробити кидок уперед”. Основна мета цього американського ？кидка”, принаймн？ на словах ？？ автор？в, спонсор？в ？ пропагандист？в, поляга？ в поширенн？ в Глобальному К？берпростор？ ？дей ？？ндив？дуально？ свободи” та ？демократ？？”, зрозум？ло у виключно американському ？х тлумаченн？.
Зазначений документ, на наш погляд, вимага？ деяких коментар？в. По-перше, варто ще раз нагадати, що назва цього американського документу ？запозичена” з назви англ？йсько？ ？Велико？ Харт？？ Вольностей” (Magna Charta Libertatum) 1215 р.
По-друге, пор？вняльний анал？з двох згаданих ？Харт？й” засв？дчу？ сп？льн？сть щодо сутност？, спрямованост？ та духу ？х основних положень. Загальновизнано, зокрема, що англ？йська ？Велика Харт？я Вольностей” гарантувала дотримання певних прав ？ прив？ле？в виключно для тогочасного правлячого класу та представник？в заможних прошарк？в, зокрема барон？в, купц？в, церковних д？яч？в тощо. Про права, не говорячи вже про прив？ле？, перес？чних англ？йц？в практично не йшлося. Теж саме стосу？ться ？ американсько？ ？Велико？ Харт？？ Епохи Знань”. З цього приводу досить ч？тко ？ однозначно висловився н？мецький досл？дник Г. Куб？чек: ？Велика харт？я вольностей” проголосила свободу не для кожного англ？йця, а для аристократично？ ел？ти. Нова Велика Харт？я (американська ？Велика Харт？я Епохи Знань” - О.К.) так само в？дкрива？ можлив？сть нових свобод не вс？м американцям, а лише мед？йн？й та комп'ютерн？й ？ндустр？？” [9]. Отже, свобода нав？ть ？не вс？м американцям” (!), а що ж тод？ вже говорити про народи Аз？？, Африки та Латинсько？ Америки...
По-трет？, м？ж зазначеними Харт？ями ？ ？ сутт？ва в？дм？нн？сть. Як в？домо, сфера впливу ？Велико？ Харт？？ Вольностей” обмежувалась лише територ？？ю Англ？？, натом？сть сфера впливу американсько？ ？Велико？ Харт？？ Епохи Знань”, за задумом ？？ автор？в, спонсор？в та пропагандист？в, ма？ поширюватись на Глобальний К？берпрост？р, тобто на весь св？т, самочинно оголошений ？зоною нац？ональних ？нтерес？в США”.
По-четверте, доречним буде ще раз нагадати, якими саме засобами ？ методами т.зв. ？WASP” (б？л？ американц？, саксонц？, протестанти - О.К.) з ус？？？ Зах？дно？ ？вропи ？приблизно 250 рок？в тому” ？заново визначали норми ？ закони для ново？ ？ндустр？ально？ епохи”, як вони вт？лювали в життя ？Американську мр？ю” та формували ？Американську ？дею” на П？вн？чноамериканському континент？. Вже тод？, в ？ндустр？альну епоху, гаслом ？американських п？онер？в” стали？？ндив？дуальна свобода” та ？демократ？я”. Щоправда, знаряддя просування цих привабливих ？дей тод？ були ？ншими, в？дпов？дними т？й ？ндустр？альн？й епос？, а саме: кольт, в？нчестер та гармата. Щодо метод？в, то основним з них став звичайний терор ？ геноцид щодо кор？нних мешканц？в. За даними багатьох джерел, у тому числ？ й американських, ？нос？？ ？дей свободи ？ демократ？？” тод？ винищили м？льйони ？нд？анц？в, захопивши ？хн？ споконв？чн？ земл？ та привласнивши численн？ табуни коней ？ стада б？зон？в. Факт геноциду американських колон？затор？в проти ？нд？анц？в був вимушений визнати нав？ть Папа Римський Бенедикт ХV？. Сьогодн？ правлячий клас США, але вже як ？св？точ свободи ？ демократ？？”, заявля？, що революц？я знань та епоха знань н？бито ？вимага？” в？д американц？в ？оновити Американську мр？ю та Американську ？дею”. Але, на в？дм？ну в？д час？в ？ндустр？ально？ епохи, тепер вже не на рег？ональному та/чи континентальному, а на глобальному р？вн？ та задопомогою не якихось там жалюг？дних малоефективних кольт？в, в？нчестер？в чи гармат, а ？з застосуванням найсучасн？шо？ в？йськово？ збро？ та найнов？тн？ших ？нформац？йно-комун？кац？йних технолог？й, найвитончен？ших метод？в ман？пуляц？？ св？дом？стю, зокрема спекуляц？й на поняттях ？свобода” та ？демократ？я”.
По-п'яте, анал？з зовн？шньо？ пол？тики США показу？, що ？х правлячий клас зум？в таки ？вхопитись за майбутн？”, причому, на наш погляд, не лише руками, а й ？зубами” та зробити шалений ？кидок вперед”, а саме у напрямку перетворення кра？ни на найпотужн？шу ？мпер？ю та св？тового жандарма. Про це, зокрема, св？дчать ？х д？？ в Югослав？？, Афган？стан？, ？раку, Л？в？？, ？гипт？, Сир？？ та ？нших кра？нах, як？ були окупован？ або потрапили п？д повний контроль США за допомогою ？нформац？йно？ та/чи во？нно？ агрес？й. Показово,що ф？нансов？ й природн？ ресурси зазначених та деяких ？нших суверенних держав були пограбован？ та продовжують грабуватись дал？. По-шосте, нов？ ？нформац？йно-комун？кац？йн？ технолог？？, зокрема ？нтернет, стали для США ？в？дмичкою”, а точн？ше ？ломакою” для руйнування системи ？нформац？йно？ безпеки незалежних держав та експанс？？ в ？х ？нформац？йний прост？р, а ？？дея свободи” та ？поширення демократ？？” (звичайно, в ？х американськ？й трактовц？) - зручним ？ф？говим листком” для прикриття д？яльност？ щодо встановлення мар？онеткових режим？в, як це сталось в деяких постсоц？ал？стичних та пострадянських державах.
По-сьоме, посилю？ться тенденц？я, яка поляга？ в намаганнях США створити т.зв. ？？диний ？нтернет” (Single Internet), встановити власн？ правила ？ норми його функц？онування та використовувати його, перш за все, проти тих кра？н, як？ на сьогодн？ ？ реальною перешкодою на шляху реал？зац？？ американських заз？хань на св？тове панування, зокрема проти Китаю та Рос？？. Особливо пом？тною ця тенденц？я стала п？сля програмного виступу держсекретаря США Х. Кл？нтон в с？чн？ 2010 р., навколо якого й дос？ точаться гостр？ дискус？？ [11]. Шкода, що ан？ ？？ пропоненти, ан？ ？？ опоненти так ？ не згадали про те, що ？？диний ？нтернет” це ？ ？ той самий ？Глобальний К？берпрост？р”, про який йшлося у вищерозглянут？й американськ？й ？Велик？й Харт？？ Епохи Знань”, з його н？чим ？ н？ким, окр？м звичайно США, не обмеженими ？електронними рубежами”, який н？бито да？ шанс ？оновити американську мр？ю й ？дею” та встановити сво？ правила та закони у всесв？тньому масштаб？.
Варто також зазначити, що правлячий клас та апарат велетенсько？ американсько？ пропагандистсько？ машини не зупиняються на досягнутому ？ не обмежу？ться поширенням в ？？диному ？нтернет？” - ？Глобальному К？берпростор？” вже за？жджених гасел на кшталт ？захист прав людини” та/чи ？поширення демократ？？”. За св？дченням ？Голосу Америки” (07.12.2011), нещодавно США взяли на озбро？ння нове гасло, винах？дником якого виявився сам хазя？н Б？лого дому, який ？запатентував” його на сво？ ？м'я. Йдеться про спец？альну директиву Б. Обами, якою ？боротьба за права сексуальних меншин за кордоном” оголошу？ться ？пр？оритетом американсько？ зовн？шньо？ пол？тики”. В сво？му меморандум？ в？н вимага？ в？д зовн？шньопол？тичного в？домства, дипломатичних установ та вс？х в？дпов？дних служб зробити все для ？захисту прав лесб？янок, ге？в, б？сексуал？в та трансгендер？в (LGDT)”. ？ хоча коментар？ в таких випадках вважаються зайвими, тим не менш, два з них все ж таки варто зробити. По-перше, це ？ ще одним п？дтвердженням того, що правлячий клас США начисто ？забув”, а точн？ше н？коли не ц？кавився б？льш реальними, пекучими й нев？дкладними проблемами народ？в Аз？？, Африки та Латинсько？ Америки, зокрема такими, як: голод, нестача питно？ води, масове поширення смертельно небезпечних хвороб ？ взагал？ жебрацьке ？снування, живот？ння, на яке ？х прир？к зах？дний, у тому числ？ й американський ？мпер？ал？зм. По-друге, зрозум？ло, що нове ？ноу-хау” стане для США ще одним, черговим ？ф？говим листком” для прикриття сво？х ？мперських амб？ц？й. харт？я сполучен？ штати ？мпер？ал？зм
Отже, ？Велика Харт？я Епохи Знань” стала програмним документом американського ？нформац？йного ？мпер？ал？зму та сво？р？дною ？дорожньою картою” встановлення св？тового панування США, що становить не лише в？ртуальну, а й реальну загрозу для абсолютно？ б？льшост？ людства.
Размещено на Allbest.ru
...