Размещено на http://allbest.ru
2
Запор？зький нац？ональний ун？верситет
？Життя？ як ф？лософська та правова категор？я
Кузьменко Яна Петр？вна - здобувач
Життя ？ одн？？ю з форм буття ？ одна з найвищих форм руху. Проте, незважаючи на ц？лковиту очевидн？сть та наочн？сть феномену життя п？знання його сутност？, критер？？в та законом？рностей розвитку - справа вочевидь достатньо складна. П？дтвердженням цьому ？ те, що до сьогодн？ в？дсутн？ будь-яке ун？версальне визначення життя, яке абсолютно задовольнило б вимоги представник？в сучасного наукового середовища.
Як в？домо, проблема життя людини досл？джу？ться в рамках р？зних наук, що, в свою чергу, вимага？ врахування специф？ки кожно？ конкретно？ сфери застосування, зумовлюючи таким чином багатозначн？сть та м？нлив？сть самого поняття життя.
У зв'язку з цим Л. О. Красавчикова писала, що ？поняття ？життя？ з давн？х-давен привертало до себе увагу ф？лософ？в, б？олог？в, ф？зик？в та ？нших вчених. Проте, набагато менше уваги прид？ляли йому правознавц？. Досл？дження велись головним чином з позиц？й крим？нального права, ？ найб？льш привабливими були аспекти, як？ стосувались застосування чи скасування смертно？ кари в якост？ вищо？ м？ри покарання [1, с. 111].
Окр？м Л. О. Красавчиково？ з'ясувати сутн？сть ？життя？ у сво？х наукових працях намагались так？ вчен？-правознавц？ як: О. С. ？оффе, П. М. Раб？нович, Р. О. Стефанчук, А. М. Головаст？кова, М. М. Мале？на, О. Г. Рогова, А. В. Соловйов, З. С. Гладун, О. В. Домбровська, О. А. М？рошниченко, М. ？. Ковальов та ？нш？.
Проте, незважаючи на достатньо велику к？льк？сть публ？кац？й з питань життя, на сьогодн？ нав？ть в рамках юридично？ науки не сформовано ？диних п？дход？в щодо розум？ння його сутност？. Саме тому метою ц？？？ статт？ ？ спроба чергового узагальнення наявних наукових досл？джень поняття ？життя？ та пропозиц？я на ц？й основ？ власного п？дходу щодо його правового розум？ння. У сучасному тлумачному словнику укра？нсько？ мови життя визнача？ться як ？снування всього живого; стан живого орган？зму в стад？？ розвитку, росту; пер？од ？снування кого-небудь; в？к; все пережите, зроблене людиною за час ？снування; б？ограф？я; спос？б ？снування кого-небудь тощо [2, с. 303].
Зг？дно з малою радянською енциклопед？？ю життя - це особлива форма руху матер？？, що виника？ на певному етап？ ？？ ？сторичного розвитку ？ властива складним б？лковим т？лам [3, с. 30]. У б？олог？чних науках п？д життям розум？ють одну з форм ？снування матер？？, що зд？йсню？ обм？н речовин, регуляц？ю свого складу ？ функц？й, ма？ здатн？сть до розмноження, росту, розвитку, може пристосовуватись до середовища. У б？олог？чному в？дношенн？ ？життя？ - це ф？з？олог？чне ？снування людини чи тварини, а ？житт？д？яльн？сть？ - сукупн？сть житт？вих процес？в, що складають д？яльн？сть орган？зму [4, с. 14]. Таким чином, можна д？йти висновку, що життя - це природно- б？олог？чна форма ？снування людини, що ？ його передумовою.
Ф. Енгельс визначив життя як ？спос？б ？снування б？лкових т？л, ？ цей спос？б ？снування поляга？ за сво？ю сутн？стю у пост？йному оновленн？ ？х х？м？чних складових частин шляхом харчування ？ вид？лення？ [5, с. 635]. Дал？ вчений, усв？домлюючи, неповноту сво？？ деф？н？ц？？, писав, що вона ？ недостатньою, оск？льки не може ？охопити ус？ прояви життя, а навпаки, обмежу？ться найзагальн？шими та найпрост？шими серед них ... Щоб отримати вичерпне уявлення про життя, нам необх？дно було б просл？дкувати ус？ форми його прояву, в？д найнижчо？ до найвищо？？ [5, с. 84].
Таким чином, Ф. Енгельс абсолютно слушно зауважив на винятков？й складност？ такого явища як життя людини, яке характеризу？ться ц？лою низкою особливостей, а саме:
1. Життя - це процес пост？йний та непереривний, тобто воно виника？, розвива？ться, стар？？ та руйну？ться за особливими законами. В свою чергу, ус？ процеси в？дбуваються вза？мопов'язано ？ не один з них не може в？дбуватись самост？йно. Такий складний зв'язок робить цей процес таким, що саморегулю？ться - будь-яка жива система сама себе регулю？, в？дтворю？, оновлю？ ？ тим самим збер？га？ться.
2. Життя - найвища ступ？нь розвитку живих систем. Протягом усього пер？оду розвитку у людини формувались вищ？ псих？чн？ функц？？ (наприклад, св？дом？сть, мислення). Поступово сама природа людини набувала людського вигляду, а ус？ елементи живо？ системи набували суто людського характеру, життя людини ставало соц？ально-？нтегрованим. Соц？альна природа людини (праця, св？дом？сть, мислення, мова та ？нш？ специф？чн？ атрибути людини) в ход？ еволюц？？ зробила б？олог？чне життя б？льш житт？здатним, збагатила його новою як？стю.
3. Життя - це процес, який прот？ка？ в？дкрито, тобто процес, пов'язаний з оточуючим середовищем, який ма？ активний, перетворюючий характер. Життя не може розвиватись в？д？рвано в？д природи та соц？ального середовища, що його оточу？ [3, с. 30].
Щодо ф？лософського значення життя, то п？д ним розум？ють такий спос？б ？снування, у якому множинн？сть частин ？ р？зноман？тн？сть форм даного ц？лого зв'язуються доц？льно в？домою ？дн？стю, що знаходиться у самому цьому ц？лому, а не вводиться ззовн？. Доц？льний зв'язок ？ рух частин ще не створюють життя (наприклад, годинниковий механ？зм); також недостатньо для нього ？ найб？льш ст？йко？ ？дност？ чи ц？л？сност？ (наприклад, мум？я). Сутн？сть життя вимага？, щоб ？дн？сть частин, так само як доц？льн？сть руху мали внутр？шню основу у тому, хто живе, тобто зовн？шн？й вплив може лише збуджувати життя або сприяти його появ？, але не створювати його. Життя - це ？деальна форма ？снування матер？？, здатна випадково (за власним бажанням) впливати на матер？ю ？ налаштовувати п？д себе причинно-насл？дков？ зв'язки.
Г. В. Воловик вважа？ за необх？дне розглядати життя як соц？ально-ф？лософську категор？ю для визначення об'？ктивних специф？чних засоб？в ？снування в？дкритих б？лкових систем на Земл？, здатних до самов？дтворення, асим？ляц？？ та дисим？ляц？？, зростання та розвитку, саморегуляц？？, що мають спадков？сть ？ м？нлив？сть, дискретн？сть ？ ц？л？сн？сть, подразлив？сть ？ ритм？чн？сть при обов'язков？й в умовах нашо？ планети ？дност？ складу б？огенних речовин живих орган？зм？в, як？ в？др？зняються наявн？стю необмежених можливостей до саморозвитку, аж до виникнення мислячих форм, здатних усв？домлювати самих себе та необх？дн？сть збереження зазначеного ц？？ю категор？？ю феномена як вищо？ ц？нност？ [6, с. 7]. Можна погодитись ？з вченою, що запропонована деф？н？ц？я охоплю？ все р？зноман？ття форм прояву живого в ？х вза？мозв'язку одна з одною та з навколишн？м середовищем, тобто п？дкреслю？ системн？сть, ц？л？сн？сть життя. Вона в？дбива？ загальну властив？сть, притаманну життю як ？ вс？м матер？альним системам, а саме - бути об'？ктивною реальн？стю. В той же час зазначена деф？н？ц？я п？дкреслю？ наявн？сть ？ специф？ку особливостей, властивих життю ？ р？зним формам його прояву.
Вказуючи на те, що життя це перш за все ？снування в？дкритих б？лкових систем, здатних до самов？дтворення, асим？ляц？？ та дисим？ляц？？, зростання та розвитку, саморегуляц？？ тощо, деф？н？ц？я в？дбива？ сутн？сть позначеного нею феномена. В той же час зазначена в деф？н？ц？？ наявн？сть необмежених можливостей до саморозвитку аж до виникнення мислячих форм, здатних усв？домлювати самих себе п？дкреслю？ р？зноман？тн？сть прояв？в сутност？, в？дкрит？сть визначення, охоплення ним як ？снуючих форм прояву життя, так ？ тих, що можуть виникнути у майбутньому [6, с. 7].
Достатньо дискус？йним ？ також визначення моменту початку життя, тобто з'ясування, на як？й стад？？ свого розвитку пл？д ста？ житт？здатним, а отже отриму？ можлив？сть зд？йснювати основн？ житт？в？ функц？？ самост？йно. З'ясування цього моменту ма？ велике практичне значення, оск？льки ним обумовлю？ться ？ момент, з якого держава гаранту？ особ？ ？？ конституц？йн？ права ？ свободи, в тому числ？ ？ право на життя (статт？ 22, 27 Конституц？？ Укра？ни) [7].
Зважаючи на те, що Конституц？я Укра？ни не м？стить конкретно？ вказ？вки, що сл？д вважати початком життя з юридично？ точки зору, виника？ ц？лком законом？рне питання, чи можна вважати моментом початку життя момент зачаття, або момент формування орган？зму, або момент початку роботи головного мозку тощо. В？дпов？дь на зазначене питання не вида？ться достатньо простою. Так, в？дпов？дно до пункт 1 статт？ 4 Американсько？ Конвенц？？ про Права Людини право людини на життя охороня？ться з моменту зачаття [8]. Под？бним чином регламенту？ться це питання ？ в нац？ональному законодавств？ значно？ к？лькост？ сучасних кра？н. Наприклад, стаття 40 Конституц？？ ？рланд？？ м？стить норму про те, що держава визна？ право на життя ненародженого [9].
Людське життя п？дляга？ державному захисту до моменту народження також в？дпов？дно до статт？ 6 Харт？？ основних прав ？ свобод Чесько？ Республ？ки [10], статт？ 15 Конституц？？ Словацько？ Республ？ки [11]. У Шотландському акт？ про дорожн？ пригоди 1972 року (Road Traffic Act 1972) ембр？он визна？ться особою у юридичному значенн？ цього слова. В Австрал？？ ма？ м？сце принцип, в？дпов？дно до якого ембр？он ма？ право подати позов про компенсац？ю шкоди, завдано？ йому з необережност？ в пер？од його внутр？шньоутробного розвитку.
Законодавство Кал？форн？？ встановлю？ в？дпов？дальн？сть за вбивство ембр？она. В 1988 роц？ в штат？ Теннес？ в р？шенн？ по справ？ Дев？с？в було встановлено наступне: людське життя почина？ться з моменту зачаття; тканини ембр？она мають так？ якост？, як ？ндив？дуальн？сть, ун？кальн？сть та можлив？сть розвитку; людський ембр？он не ？ об'？ктом права власност？ [12].
Разом з тим, стаття 25 Цив？льного кодексу Укра？ни передбача？, що цив？льна правоздатн？сть ф？зично？ особи виника？ у момент ？？ народження [13], який пов'язують з в？дд？ленням плода в？д матер？. Проте, дитина може народитись з самого початку мертвою. У зв'язку з цим медики використовують терм？ни ？живонародження？ та ？мертвонародження？.
Так, в？дпов？дно до ？нструкц？？ з визначення критер？？в перинатального пер？оду, живонародженост？ та мертвонародженост？, затверджено？ наказом М？н？стерства охорони здоров'я Укра？ни в？д 29 березня 2006 року № 179 живонародження - це ？вигнання або вилучення з орган？зму матер？ плода, який п？сля вигнання/вилучення (незалежно в？д тривалост？ ваг？тност？, в？д того, чи перер？зана пуповина ？ чи в？дшарувалась плацента) диха？ або ма？ будь-як？ ？нш？ ознаки життя, так？ як серцебиття, пульсац？я пуповини, певн？ рухи скелетних м'яз？в？.
На противагу цьому, п？д мертвонародженням розум？ють ？вигнання або вилучення з орган？зму матер？ плода з 22-го повного тижня ваг？тност？ (з 154 доби в？д першого дня останнього нормального менструального циклу) або масою 500 г та б？льше, який не диха？ та не виявля？ будь-яких ？нших ознак життя, таких як серцебиття, пульсац？я пуповини або певн？ рухи скелетних м'яз？в？ [14]. Таким чином критер？？м ？живонародження？ ？ наявн？сть безумовних вроджених рефлекс？в: дихання, серцебиття, пульсац？я пуповини, певн？ рухи скелетних м'яз？в тощо.
В цьому контекст？ необх？дно наголосити, що, на нашу думку, народження дитини достатньо важко визначити як конкретний момент, оск？льки воно ма？ свою тривал？сть у час？, яка може коливатись в？д к？лькох хвилин до, ？нколи, к？лькох д？б, тобто народження, скор？ш за все, можна охарактеризувати як процес.
Под？бно до цив？льного права в крим？нальному прав？ також моментом початку життя вважа？ться початок процесу виходу плода з лона матер？, тобто час ф？з？олог？чних полог？в [15, с. 263]. Проте, в окремих випадках цив？льно-правовий захист, як виплива？ з？ зм？сту статт？ 25 Цив？льного кодексу Укра？ни, можливий з певних питань вже до народження дитини.
Чинне законодавство м？стить ？ ？нш？ приклади, коли строк внутр？шньоутробного розвитку визна？ться в якост？ строку, який породжу？ певн？ правов？ насл？дки. Зокрема, стаття 27 Закону Укра？ни ？Про статус ？ соц？альний захист громадян, як？ постраждали внасл？док Чорнобильсько？ катастрофи？ в？дносить до числа д？тей, потерп？лих в？д Чорнобильсько？ катастрофи неповнол？тн？х д？тей, як？ були евакуйован？ ？з зони в？дчуження, у тому числ？ д？тей, як？ на момент евакуац？？ знаходились у стан？ внутр？шньоутробного розвитку [16].
Таким чином, на сьогодн？ ？сну？ дек？лька п？дход？в щодо часу виникнення суб'？ктивних прав дитини. Одн？ вчен？ вважають, що суб'？ктивн？ права дитини можуть виникати лише з народження [17, с. 117], ？нш？ обстоюють думку про ？х наявн？сть вже в ембр？она [18, с. 68].
На нашу думку, зважаючи на те, що пл？д, який не народився, нев？дд？льно зв'язаний з орган？змом матер？ та ？ фактично його складовою частиною [12], при цьому мат？р ма？ можлив？сть майже повн？стю визначати його долю, найб？льш доц？льним ？ п？дх？д, в？дпов？дно до якого виникнення правосуб'？ктност？ залежить безпосередньо в？д факту народження. К？нець життя людини визнача？ться ？？ б？олог？чною смертю [17, с. 117]. При цьому в стан？ кл？н？чно？ смерт？ людина ？ суб'？ктом права, ？, як насл？док, за медичними прац？вниками залиша？ться обов'язок надання ？й медично？ допомоги [15, с. 263]. У випадку ж б？олог？чно？ смерт？ наста？ незворотний етап вмирання, який проявля？ться у б？олог？чн？й смерт？ мозку.
В？дпов？дно до Д？агностичних критер？？в смерт？ мозку та процедури констатац？？ моменту смерт？ людини, затверджених наказом М？н？стерства охорони здоров'я Укра？ни в？д 23 вересня 2013 року № 821 п？д смертю мозку сл？д розум？ти повну ？ незворотну втрату головним мозком людини вс？х його функц？й, що ре？стру？ться на фон？ працюючого серця та примусово？ вентиляц？？ легень [19]. життя смерть право дитина
Таким чином, на п？дстав？ вищевикладеного спробу？мо запропонувати власне визначення життя, п？д яким у правовому значенн？, на нашу думку, сл？д розум？ти найвище нематер？альне благо, яке виника？ з моменту в？дд？лення житт？здатно？ дитини в？д орган？зму матер？ п？д час ф？з？олог？чних полог？в ？ яке трива？ протягом усього часу функц？онування головного мозку. Зазначена деф？н？ц？я, як ？ в ц？лому матер？али цього досл？дження, можуть бути усп？шно використан？ не лише п？д час подальшого анал？зу само？ категор？？ ？життя？, але й п？д час досл？дження поняття, сутност？ та структури права на життя.
Список використаних джерел
1. Красавчикова Л. О. Понятие и система личных, не связанных с имущественными прав граждан (физических лиц) в гражданском праве Российской Федерации : дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.03 / Красавчикова Лариса Октябриевна. - Екатеринбург, 1994. - 435 с.
2. Сучасний тлумачний словник укра？нсько？ мови / За заг. ред. д-ра ф？лол. наук, проф. В. В. Дуб？чинського. - Х. : ВД ？Школа？, 2008. - 1008 с.
3. Головастикова А. Н. Филос. содержание категории ？жизнь？ и её реализация в праве / Государство и право. - 2005. - №. 6. - С. 30-39.
4. Красавчикова Л. О. Личная жизнь граждан под охраной закона : [монография] /Л. О. Красавчикова. - М. : Юрид. лит., 1983. - 160 с.
5. Маркс К. Сочинения : в 50 т. / К. Маркс, Ф. Энгельс - М. : Гос. изд-во полит. лит., 19551974. - Т. 20. - 1961 - 827 с.
6. Воловик Г. В. Життя як ц？л？сн？сть: соц？ально-ф？лос. анал？з : автореф. дис. ... канд. ф？л. наук : 09.00.03 / Г. В. Воловик. - Запор？жжя, 2001. - 19 с.
7. Конституц？я Укра？ни в？д 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР // В？домост？ Верховно？ Ради Укра？ни. - 1996. - № 30. - Ст. 141.
8. Американская Конвенция о Правах Человека от 22.11.1969 г. [Ел. ресурс] //Университет Миннесоты, Библиотека по Правам Человека. - Реж. дост.: http://www1.umn.edu/humanrts/russian/instree/Rzoas3con.html. - Назва з екрана.
9. Конституция Ирландии от 29 декабря 1937 г. [Електронний ресурс] // Конституционный суд Армении: Режим доступу : http://www.concourt.am/armenian/legal_resources/world_constitutions/constit/ireland/irelnd-r.htm. - Назва з екрана.
10. Постановление Президиума Чешского национального совета от 16 декабря 1992 г. о провозглашении Хартии основных прав и свобод как составной части конституционной системы Чешской Республики [Електронний ресурс] // Конституционный суд Чешской Республики. - Режим доступу : http://www.usoud.cz/fileadmin/user upload/ustavni soud www/prilohy/Listina Russian_version.pdf. - Назва з екрана.
11. Конституция Словацкой Республики от 1 сентября 1992 г. [Ел. ресурс] // Конст. суд Армении. - Режим доступу: http://www.concourt.am/armenian/legal_ resources/world_constitutions/constit/slovakia/slovak-e.htm. - Назва з екрана.
12. Перевозчикова Е. В. Конституционное право на жизнь и правовой статус эмбриона человека [Електронний ресурс] / Е. В. Перевозчикова, Е. А. Панкратова // Медицинское право. - 2006. - № 2. - Режим доступу : http://rudoctor.net/medicine/bz-sw/med-rmdav.htm. - Назва з екрана.
13. Цив？льний кодекс Укра？ни в？д 16 с？чня 2003 р. № 435-IV // В？домост？ Верховно？ Ради Укра？ни. - 2003. - № 40. - Ст. 356.
14. ？нструкц？я з визначення критер？？в перинатального пер？оду, живонародженост？ та мертвонародженост？ : затверджена наказом М？н？стерства охорони здоров'я Укра？ни в？д 29 березня 2006 року № 179 // Оф？ц？йний в？сник Укра？ни. - 2006. - № 15. - Ст. 1150.
15. Науково-практичний коментар Крим？нального кодексу Укра？ни. - 4-те вид., переробл. та доповн. / За ред. М. ？. Мельника, М. ？. Хавронюка. - К. : Юридична думка, 2007. - 1184 с.
16. Про статус ？ соц？альний захист громадян, як？ постраждали внасл？док Чорнобильсько？ катастрофи : Закон Укра？ни в？д 28 лютого 1991 р. № 796-XII // В？домост？ Верховно？ УРСР. - 1991. - № 16. - Ст. 200.
17. Раб？нович П. М. Права людини ？ громадянина : [навчальний пос？бник] / Раб？нович П. М., Хавронюк М. ？. - К. : Ат？ка, 2004 - 464 с.
18. Сэнт-Роз Ж. Право и жизнь / Ж. Сэнт-Роз // Вестник Моск. ун-та. Сер. 11. Право. - 2003. - № 6. - С. 63-70.
19. Д？агностичн？ критер？？ смерт？ мозку та процедура констатац？？ моменту смерт？ людини : затверджен？ наказом М？н. охорони здоров'я Укра？ни в？д 23 вересня 2013 року № 821 // Оф？ц. в？сник Укра？ни. - 2013. - № 82. - Ст. 3065.
Анотац？я
？Життя？ як ф？лософська та правова категор？я. Кузьменко Яна Петр？вна - здобувач Запор？зького нац？онального ун？верситету.
У статт？ досл？джуються основн？ п？дходи щодо розум？ння поняття категор？？ ？життя？ у р？зних галузях наукового п？знання. З'ясовано сутн？сть основних п？дход？в щодо розум？ння ？життя？ у ф？лософ？？ та правознавств？. На п？дстав？ анал？зу наукових праць та положень норм м？жнародно-правових акт？в та акт？в в？тчизняного законодавства запропоновано власне авторське визначення життя у правовому розум？нн？ як найвищого нематер？ального блага, яке виника？ з моменту в？дд？лення житт？здатно？ дитини в？д орган？зму матер？ п？д час ф？з？олог？чних полог？в ？ яке трива？ протягом усього часу функц？онування головного мозку.
Ключов？ слова: життя, право на життя, особист？ немайнов？ права, народження, смерть.
Аннотация
？Жизнь？ как философская и правовая категория. Кузьменко Я. П.
В статье исследуются основные подходы относительно понимания категории ？жизнь？ в различных сферах научного познания. Определенно содержание основных подходов понимания ？жизни？ в философии и правоведение. На основе анализа научных публикаций и положений норм международно-правовых актов и актов отечественного законодательства предложено собственное авторское определение жизни в правовом значении как наивысшего нематериального блага, которое возникает с момента отделения жизнеспособного ребёнка от организма матери во время физиологических родов и которое длится на протяжении всего времени функционирования головного мозга.
Ключевые слова: жизнь, право на жизнь, личные неимущественные права, рождение, смерть.
Annotation
？Life？ as a philosophical and legal category. Kuzmenko Y. P.
In the article basic approaches are probed in relation to understanding of concept of category of ？life？ in different industries of scientific cognition. Essence of basic approaches is found out in relation to understanding of ？life？ in philosophy and jurisprudence. On the basis of analysis of scientific publications and positions of norms of international acts and acts of domestic legislation author's determination of life is actually offered in the legal understanding as sovereign immaterial good which arises up from the moment of dissociating of viable child from the organism of mother during physiology births and which lasts during all time of functioning of cerebrum.
Keywords: life, right on life, personal unproperty rights, births, death.
Размещено на Allbest.ru
...