Размещено на http://www.allbest.ru
"Арабська весна" як вектор трансформац？？ Близького Сходу та П？вн？чно？ Африки в контекст？ зовн？шньопол？тичних ？нтерес？в Укра？ни
Ждамарова А.В.
Стаття розгляда？ ситуац？ю, що склалася в кра？нах рег？ону MENA (Близький Сх？д та П？вн？чна Африка) до та п？сля революц？йних под？й, як？ в сучасн？й ？стор？ограф？？ отримали назву ？Арабська Весна？. У фокус？ досл？дження стоять мусульманськ？ кра？ни, м？сцев？ уряди, а також д？яльн？сть пол？тичних та, насамперед, громадських орган？зац？й. Також автором визначено основн？ ？нтереси Укра？ни у рег？он？ в контекст？ забезпечення ？？ нац？ональних ？нтерес？в.
Ключов？ слова: Близький Сх？д, П？вн？чна Африка, ？Арабська Весна？, революц？я, пол？тичний режим.
Ждамарова А.В.
асп？рантка кафедри м？жнародних в？дносин ？ сусп？льних наук, Нац？ональний ун？верситет б？оресурс？в ？ природокористування Укра？ни.
？АРАБСКАЯ ВЕСНА？ КАК ВЕКТОР ТРАНСФОРМАЦИИ БЛИЖНЕГО ВОСТОКА И СЕВЕРНОЙ？ АФРИКИ В КОНТЕКСТЕ ВНЕШНЕПОЛИТИЧЕСКИХ ИНТЕРЕСОВ УКРАИНЫ
Статья рассматривает ситуацию, которая сложилась в странах региона MENA (Ближний Восток и Северная Африка) до и после революционных событий, которые в современной историографии получили название ？Арабская Весна？. В фокусе исследования стоят мусульманские страны, местные правительства, а также деятельность политических и прежде всего общественных организаций. Также автором определены основные интересы Украины в регионе в контексте обеспечения ее национальных интересов.
Ключевые слова: Ближний Восток, Северная Африка, ？Арабская Весна？, революция, политический режим.
ZhdamarovaAV.
Postgraduate Student of the Department of International Relations and Social Sciences, National University of Bioresources and Natural Resources Use of Ukraine.
“ARAB SPRING” AS AVECTOR OF TRANSFORMATION OF MIDDLE EASTAND NORTH AFRICA IN THE CONTEXT OF FOREIGN POLICY INTERESTS OF UKRAINE
The article looks into a situation that has emerged in the countries of the MENA (Middle East and North Africa) region before and after revolutionary events, which have obtained the name “Arab Spring”. The study focuses on Muslim countries, local governments as well as on activities of political and, first of all, nongovernmental organizations. The author makes the comprehensive analysis of major internal factors, which stipulated unfolding Arab revolutions and caused in-depth transformations in the region. Studying the role of external factors, interests of leading actors of international relations concentrated in the Middle East region has been set apart into a separate block. Further, the author defines major interests of Ukraine in the region in the context of ensuring its national interests.
The so-called “Arab Spring” was prepared by the historic course of global development. Modern network technologies have turned out to be a principally new and influential tool of making “Arab Revolutions”. Revolutionary events have laid the basis for formation of a dichotomy of traditional absolutist and new democratic political regimes that made the East closer to the values of the West. However, quick building and stabilization of the situation in the North African and Middle Eastern countries has not happened. The processes initiated by the “Arab Spring” have caused for a long time political, social, religious fractures of any kind both in particular countries and region in general. In this context, unfolding active work on creating effective innovative international mechanisms and regional institutions for normalization of the geopolitical situation in historically unstable and conflicting regions has become a task for the global community. Such activities are, certainly, important for modern Ukraine as well from the perspective of development of mutually beneficial relations in various spheres with North African and Middle Eastern states.
Ukraine 's ties with the Middle East region have deep historical roots. The contemporary period of development of the Middle Eastern direction offoreign policy of Ukraine has started with the declaration of independence at the beginning of the 90 's of the 20th century, however, in spite of its strategic importance, it has unfortunately gained no proper activity and dynamics. Meanwhile, at the beginning of the 2lst century, this direction has been significantly compounded by the wave of so-called Arab revolutions.
Ukraine 's striving for active presence in the Middle East is caused both by political and economic factors. In this region, Ukraine acts not only as a great European power but also as a good partner in implementing scale projects, in supplying high-technology products into Arab markets that enables to increase, within a short historic period, several times in the volumes of economic cooperation.
Ukraine 's ties with the Middle East region have deep historical roots. The contemporary period of development of the Middle Eastern direction offoreign policy of Ukraine has started with the declaration of independence at the beginning of the 90's of the 20th century, however, in spite of its strategic importance, it has unfortunately gained no proper activity and dynamics. Meanwhile, at the beginning of the 2lst century, this direction has been significantly compounded by the wave of so-called Arab revolutions.
Studying the Arab world traditionally falls into the number of topical issues among scientific historians, politologists, diplomats, as this region represents a zone of intersection of political, economic, ethnic and sociocultural problems, clash of interests of world powers and, thus, is actually a territory of permanent instability, civil conflicts and military standoff. However, the events of the beginning of the 2lst century known in historiography under the generalized term “Arab Spring” are of unprecedented interest among the conglomerate of severe problems of international nature in the Middle East and North Africa.
Key words: Middle East, North Africa, ？Arab Spring？, revolution, political regime.
Основна частина
Зв'язки Укра？ни з рег？оном Близького та Середнього Сходу мають глибоке ？сторичне кор？ння. Нов？тн？й пер？од розвитку близькосх？дного напрямку зовн？шньо？ пол？тики Укра？ни розпочався з проголошенням ？？ незалежност？ у 1991 р. не дивлячись на стратег？чну важлив？сть, нажаль, в？н дос？ не отримав належно？ активност？ та динам？чност？. В той же час на початку ХХ？ ст. цей напрямок значно ускладнився через хвилю, так званих, арабських революц？й.
Досл？дження арабського св？ту традиц？йно входить до низки актуальних питань серед ？сторик？в, пол？толог？в, дипломат？в, оск？льки даний рег？он явля？ собою зону перетину пол？тичних, економ？чних, етн？чних та соц？окультурних проблем, з？ткнення ？нтерес？в св？тових держав ？, через це, фактично ？ територ？ю пост？йно？ нестаб？льност？, громадянських конфл？кт？в ？ в？йськового протистояння. Проте, безпрецедентний ？нтерес серед конгломерату гострих проблем м？жнародного характеру на Близькому Сход？ та у П？вн？чн？й Африц？ становлять под？？ початку ХХ？ ст., в？дом？ в ？стор？ограф？？ п？д узагальненим терм？ном ？Арабська весна？.
Незважаючи на пост？йно зростаючу к？льк？сть наукових розробок, означен？, далеко не завершен？, процеси залишаються недостатньо з'ясованими з точки зору ？х передумов, чинник？в ？, найголовн？ше, непередбачуваних та мало контрольованих насл？дк？в для рег？онального ？ св？тового розвитку. Певною м？рою це поясню？ться багатоаспектним характером самих под？й, ？менованих ？Арабська весна？, а також розма？ттям м？ждисципл？нарних та методолог？чних п？дход？в до ？х пояснення. Разом з цим не останню роль в？д？грають також намагання частини пол？тичних анал？тик？в, наприклад, зах？дних, надати цим под？ям виключно одноб？чну оц？нку як елементам всесв？тнього революц？йного руху за демократичн？ звершення. Под？бн？ оц？нки в？двертають увагу св？тово？ сп？льноти в？д усв？домлення зм？ни статусу окресленого рег？ону ？ його стр？мкого перетворення в одну з сучасних вузлових точок на геопол？тичн？й мап？ св？ту, осереддя конфл？кт？в та ризик？в, внасл？док яких буде ц？лковито можливим зд？йснення ？сторичного повороту планетарного масштабу. Тому поглиблений анал？з сукупност？ причин арабських революц？й, ？х впливу на геопол？тичну стаб？льн？сть, визначення нових моделей св？тово？ безпеки залиша？ться вкрай важливим.
Метою дано？ статт？ ？ встановлення зв'язк？в м？ж сучасним св？товим вектором геопол？тичного розвитку та насл？дками под？й 2010-2011 рр. у державах Близького Сходу ？ П？вн？чно？ Африки в контекст？ зовн？шньопол？тичних ？нтерес？в Укра？ни. Об'？ктом досл？дження виступа？ проблема пол？тично？ стаб？льност？ в умовах пост？йно？ трансформац？？ м？ждержавних в？дносин. Предметом розгляду визначено феномен ？Арабська весна？ та його вплив на пол？тичну ситуац？？ в рег？он？ та св？т？ в ц？лому
Ступ？нь розробки теми у науков？й л？тератур？ ？ достатньо значною. Але, як зазначалося вище, досл？дженням феномену ？Арабська весна？ притаманна значна розб？жн？сть у п？дходах та отриманих висновках, що пов'язано з зац？кавлен？стю ним багатьох фах？вц？в, зокрема, з теор？？ м？жнародних в？дносин, геопол？тики, св？тово？ ？стор？？, ？стор？？ Сходу, теор？？ революц？й, м？жнародно？ економ？ки, демограф？？ тощо. Звужуючи коло джерел, в першу чергу, варто спиратися на монограф？？ та статт？, як？ безпосередньо висв？тлюють переб？г ？ геопол？тичн？ насл？дки ？Арабсько？ весни？ та надають науков？ прогнози щодо зм？ни формату м？жнародних в？дносин, а саме - В.В. Д？вак [1], Л.Л. Кияниця [2], О.М. Мощенко [3], С.С. Троян [4], Ж.Б. ？гошина [5].
Арабська весна 2010-2011 рр. продемонструвала складн？сть передбачення та наголосила на хаотичност？ розвитку св？тових м？жнародних процес？в. Хвилею революц？？ було охоплено величезн？ маси людей, що зм？нило устален？сть та консерватизм сх？дного життя. Кожний протест явив собою потужний прояв соц？ально？ енерг？？, що мав за мету подолання загального занепаду арабських кра？н.
Протягом к？лькох останн？х десятил？ть арабськ？ кра？ни перебували у глибок？й криз？, зростав розрив м？ж багатими та б？дними представниками р？зних сусп？льних верств, джерелом невдоволення також залишалася гендерна нер？вн？сть [6]. Досл？дники узагальнено зводять соц？ально-економ？чн？ передумови ？Арабсько？ весни？ до таких: наявн？сть тотал？тарних та монарх？чних режим？в, порушення прав людини, високий р？вень корупц？？, загальний економ？чний занепад, безроб？ття та екстремальна б？дн？сть. Окреслен？ ？соц？альн？ хвороби？, ？сторично притаманн？ сусп？льствам П？вн？чно？ Африки ？ Близького Сходу, врешт？ призвели до активного громадського волевиявлення.
З ？ншого боку, значну участь у революц？йних под？ях в？д？грали не т？льки найб？дн？ш？ прошарки населення, але й представники середнього класу, невдоволен？ правовими засадами, р？внем соц？ального захисту, обмеженням прав ？ свобод. Потужну участь у революц？йних под？ях ？Арабсько？ весни？ взяла також молодь, найб？льше уражена безроб？ттям, низьким р？внем доступу до осв？ти, оплатою прац？, соц？альними гарант？ями на майбутн？. Окр？м того, сутт？вий вплив на молодь мала ？публ？чна дипломат？я？ США, яка популяризу？ зах？дн？ ц？нност？ [7].
На момент початку ？Арабсько？ весни？ уряд США активно зад？яв мережу ？нтернет для моб？л？зац？？ частини громадян кра？н П？вн？чно？ Африки та Близького Сходу використовуючи американськ？ ц？нност？.
Поштовхом до початку масових протест？в став акт самоспалення тун？ського торговця Мухаммеда Буаз？з？, вчинений 17 грудня 2010 р. як спротив свав？ллю м？сцево？ пол？ц？？, яка конф？скувала його товар. Внасл？док цього в Тун？с？ спалахнули вуличн？ демонстрац？？ та сутички, що призвели до в？дставки президента, який перебував на ц？й посад？ понад 20 рок？в, З？на бен Ал？ 14 с？чня 2011 р. Усп？х под？й, окреслених ？Жасминовою революц？？ю？ дав поштовх аналог？чним сусп？льним виступам в ？нших арабських кра？нах, де здеб？льшого ？снували т？ сам？ проблеми. Тун？с став першим прикладом кра？ни, де значущу роль у революц？йних под？ях в？д？грало висв？тлення владних злочин？в у св？тов？й мереж？ [8].
Хвилю революц？йних виступ？в було продовжено у ？гипт？, де на основний план вийшли три руш？йн？ сили - арм？я, молодь та ？сламськ？ орган？зац？？, насамперед Брати-мусульмани. Саме революц？я повернула ？гипет до панараб？зму та поступового в？дходу в？д особливих в？дносин з ？зра？лем (？гипет зняв блокаду сектора Газа). Под？бна зм？на дозволила на певний час консол？дувати позиц？？ ？сламських орган？зац？й, особливо стосовно зусиль щодо вироблення арабо-？зра？льського мирного договору [9].
Повстання в ？мен？ почалися 22 с？чня 2011 р., вже за дек？лька дн？в на вулиц？ столиц？ вийшли тисяч？ людей з вимогою в？дставки президента Ал？ Абдалли Салеха, що перебував при влад？ понад тридцять рок？в. Указ про передачу повноважень в？це-президенту держави в？дбулося т？льки через 10 м？сяц？в страйк？в та протест？в, 23 листопада 2011 р.
У Л？в？？ революц？йна боротьба набула форми громадянсько？ в？йни проти режиму д？ючого пол？тичного л？дера Муамара Каддаф？. Розпочалося повстання з масових протест？в п？д впливом революц？й у сус？дн？х Тун？с？ та ？гипт？. Криваве придушення протест？в збройними силами кра？ни спричинило повстання ？ початок громадянсько？ в？йни, в як？й не об？йшлося без втручання ？нших пол？тичних гравц？в, зокрема Франц？？ та Велико？ Британ？？. 20 жовтня 2011 р. св？тов？й сп？льнот？ було пов？домлено про смерть Муамара Каддаф？, в？д поранень отриманих при захоплен？ оплоту його прихильник？в [10].
Що стосу？ться Сир？？, то збройний конфл？кт розпочався там 15 березня 2011 р. з масових демонстрац？й та вже у 2012 р. перер？с у громадянську в？йну М？тингувальники вимагали в？дставки Президента Башара аль-Ассада та завершення майже 50-р？чно？ системи однопарт？йного правл？ння. У результат？ проведеного громадського референдуму була прийнята нова державна Конституц？я, що набрала чинност？ п？сля ухвалення кер？вником держави 27 лютого 2012 р. [11].
Анал？зуючи подальш？ трансформац？？, що в？дбувалися у рег？он？ Близького та Середнього Сходу сл？д зупинитися на вир？шальних чинниках, що впливають на даний процес та визначають його маг？стральн？ напрямки. Одним з перших, сл？д назвати загострення сун？тсько-ши？тського протистояння. Вих？д на пров？дн？ позиц？？ саме цього фактора розпочався п？сля порушення балансу м？ж сун？тською та ши？тською частинами Близькосх？дного рег？ону внасл？док втручання США у справи рег？ону та л？кв？дац？？ режиму Саддама Хусейна.
Поява такого дисбалансу актив？зувала боротьбу за рег？ональну гегемон？ю на просторах Близького ？ Середнього Сходу м？ж Сауд？вською Арав？？ю, як л？дером сун？тсько？ частини ？сламського св？ту, та ？раном, як
центром ши？тсько？ частини ？сламсько？ умми. У цьому контекст？ у Допов？д？ з питань безпеки Мюнхенсько？ конференц？？ з безпеки 2016 р. в？дзнача？ться, що на ？Близькому ？ Середньому Сход？ пог？ршилися в？дносини м？ж ？раном та Сауд？вською Арав？？ю, за виключенням х？ба що прямо？ во？нно？ конфронтац？？？ [12].
Окреме м？сце у трансформац？йних процесах в арабському св？т？ займа？ Тун？с, який п？сля ？Арабсько？ весни？ став фактично ？диною арабською кра？ною, де було продовжено демократичний процес.
Пол？тична в？дпов？дальн？сть та зр？л？сть головних пол？тичних сил Тун？су та ？х опонент？в, дозволила уникнути повторення кривавого шляху ？гипту. ？Ан-Нахда？ поступилася владою ？ було створено коал？ц？йний уряд. У лютому 2014 р. у Тун？с？ була схвалена конституц？я, яка була п？дтримана як ？слам？стами, так ？ св？тськими силами. Вагому роль у досягненн？ компром？су м？ж пров？дними силами кра？ни та ？？ подальшого просування на шляху до демократ？？ в？д？грав Квартет нац？онального д？алогу До його складу входять чотири орган？зац？？ - Загальний трудовий союз, Союз промисловц？в, торг？вл？ та ремесел, Л？га прав людини ？ Орден адвокат？в.
Таким чином, ？Арабська весна？ не була одномоментною под？？ю, а стала початком тривалого процесу трансформац？йних зрушень як у арабському св？т？, так ？ на теренах усього Близького ？ Середнього Сходу. Через наявн？сть ц？лого комплексу не сприятливих обставин ？арабська весна？, особливо ？？ перша хвиля 2010-2013 рр., зазнала поразки. Пров？дн？ революц？йн？ сили, як то ？слам？стськ？ парт？？ ？ рухи, виявились неготовими до виконання обов'язк？в правлячих парт？й, не мали належного досв？ду, не були спроможними запропонували сусп？льству в？дпов？дно？ програми реформ [13].
Негативну роль у розвитку рег？онально？ системи м？жнародних в？дносин в？д？грав й зовн？шн？й чинник. Позиц？я оф？ц？йного Вашингтону щодо ？Арабсько？ весни？ виявилась непосл？довною. США в？д початку не надали належного р？вня п？дтримки новим урядам ？ згодом обрали курс на забезпечення стаб？льност？ того рег？онального порядку, який сформувався п？сля спаду хвил？ революц？йних под？й. Негативну позиц？ю щодо арабських революц？й зайняли арав？йськ？ монарх？？ на чол？ ？з Сауд？вською Арав？？ю.
П？сля спаду хвил？ революц？й арабський св？т пережива？ процес побудови оновлено？ системи в？дносин та моделей ？？ трансформац？？, характерною ознакою якого ？ процес активного перетворення арабського св？ту на впливового суб'？кта св？тово？ пол？тики. Цей процес очолю？ Сауд？вська Арав？я, яка стала фактичним л？дером арабських держав.
З огляду на ситуац？ю, яка склалася у рег？он？, Сауд？вська Арав？я доклада？ великих зусиль для формування м？цного сун？тського рег？онального альянсу як структури, за допомогою яко？ буде функц？онувати система ？нового арабського порядку через ？н？ц？ювання сп？льно？ арабсько？ роботи？.
Позитивним результатом ？Арабсько？ весни？ стало оновлення Тун？су, у якому демократичний процес було продовжено завдяки в？дпов？дальност？ та готовност？ до компром？су з боку пров？дних пол？тичних сил кра？ни. Це забезпечило мирний вих？д ？з кризи 2013 р. ？ трансформац？ю Тун？су на засадах демократичного розвитку.
Укра？на також ма？ сво？ ？нтереси у рег？он？ Близького та Середнього Сходу, тому розпочинаючи анал？з розвитку близькосх？дного напрямку нашо？ кра？ни сл？д в？дзначити наступне. Зовн？шня пол？тика Укра？ни завжди прид？ляла особливу увагу близькосх？дному рег？ону з огляду на його стратег？чну, безпекову, енергетичну, торгово-економ？чну та культурно-рел？г？йну важлив？сть. Концептуальн？ основи зовн？шньопол？тичного курсу Укра？ни в Близькосх？дному рег？он？ формувалися через визначення ？？ нац？ональних ？нтерес？в [14].
Усв？домлення обставини, що Укра？на залежна в енергетичн？й сфер？ в？д одн？？？ держави, спонукало укра？нський уряд розглядати в？дносини з кра？нами рег？ону як можлив？сть диверсиф？кац？？ джерел постачання енергонос？？в. До цього часу ця можлив？сть не реал？зована. Укра？на ма？ реальн？ перспективи участ？ в нафтогазов？й галуз？ економ？ки цих кра？н, зокрема, в буд？вництв？ газопровод？в, розв？дувальних роботах. У рекомендац？ях парламентських слухань ？Енергетична стратег？я Укра？ни на пер？од до 2030 р.？, схвалених Постановою Верховно？ Ради Укра？ни 24 травня 2001 р. було питання про необх？дн？сть актив？зац？？ зв'язк？в, зокрема, з ？раном, ？раком, Л？в？？ю, Сир？？ю, Кувейтом, Сауд？вською Арав？？ю [15].
Складн？сть пол？тичних процес？в у Близькосх？дному рег？он？ вимага？ в？д Укра？ни створення в？дпов？дно？ стратег？？ сво？？ повед？нки, що дозволить б？льш повно реал？зувати сво？ ？нтереси. Без розробки науково об？рунтовано？ стратег？？ в？дносин з кра？нами Близькосх？дного рег？ону, розширення участ？ у близькосх？дних пол？тичних процесах буде неможливо повн？стю реал？зувати там стратег？чн？ ？нтереси Укра？ни.
Проведений анал？з доводить що Укра？на ма？ широкий спектр економ？чних та геопол？тичних ？нтерес？в в рег？он？. Ц？ ？нтереси пов'язан？ ？з встановленням вза？мовиг？дного сп？вроб？тництва ？з кра？нами рег？ону та забезпеченням енергетично？ безпеки Укра？ни. ？Арабська весна？ створила нов？, б？льш широк？ можливост？ для реал？зац？？ укра？нських нац？ональних ？нтерес？в в рег？он？.
Висновки
арабський весна абсолютистський пол？тичний
Отже, так звана ？Арабська весна？ була п？дготовлена ？сторичним ходом св？тового розвитку, тож, зм？ни на Арабському Сход？ не стали принципово новою рисою впливу на глобальну м？жнародну систему, на в？дм？ну в？д, наприклад, впливу ？оксамитових революц？й？ на геопол？тичн？ та геоеконом？чн？ зрушення на рубеж？ 80-90-х рр. ХХ ст. М？ж тим принципово новим ？ водночас впливовим знаряддям зд？йснення арабських революц？й виявилася св？това мережа та система сучасних технолог？й. Революц？йн？ под？？ заклали п？двалини для складання сво？р？дно？ дихотом？？ традиц？йних абсолютистських ？ нових демократичних пол？тичних режим？в, що зближувало Сх？д ？з ц？нностями Заходу. Разом з тим оч？куваного швидкого залагодження ？ повно？ стаб？л？зац？？ обстановки в кра？нах П？вн？чно？ Африки та Близького Сходу довелося чекати значний пром？жок часу п？сля окреслених революц？йних под？й. Започаткован？ ？Арабською весною？ процеси ще довго викликали р？зного роду пол？тичн？, соц？альн？, рел？г？йн？ розломи як в окремих кра？нах, так ？ в рег？он？ загалом.
З огляду на необх？дн？сть вир？шення проблеми диверсиф？кац？？ джерел енергозабезпечення, особливо？ уваги потребу？ розробка пол？тики Укра？ни щодо ？рану, ？раку, Л？в？？, Сир？？. Для налагодження сп？впрац？ з цими державами Укра？н？ доц？льно актив？зувати свою дипломат？ю в напрямку домовленостей з ？вропейськими кра？нами.
Прагнення Укра？ни до активно？ присутност？ на Близькому Сход？ викликане як пол？тичними, так ？ економ？чним чинниками. У цьому рег？он？ Укра？на виступа？ не т？льки як велика ？вропейська держава, але ？ як виг？дний партнер у реал？зац？？ масштабних проект？в, у постачаннях високотехнолог？чно？ продукц？？ на арабськ？ ринки, що дозволя？ в короткий терм？н зб？льшувати обсяги економ？чно？ сп？впрац？ в к？лька раз？в.
Можна вид？лити чотири групи близькосх？дних держав, як？ було б доц？льно внести у сферу головних ？нтерес？в укра？нсько？ зовн？шньо？ пол？тики, а саме:
1. Нафтодобувн？ кра？ни Близького Сходу, що обумовлено економ？чними потребами Укра？ни;
2. Рег？ональн？ ？центри сили？ на Близькому Сход？ (перш за все ？ран та ？зра？ль);
3. Колишн？ арабськ？ союзники СРСР, в яких потенц？йн？ сфери для розвитку сучасних зв'язк？в та сп？вроб？тництва Укра？ни були закладен？ в попередн？й пол？тиц？ Радянського Союзу;
4. Кра？ни рег？ону, що зац？кавлен？ в розвитку в？дносин з Укра？ною, як？ ？ платоспроможними ？ мають потенц？ал розвитку (наприклад, Л？ван).
Л？тература
1. Д？вак В. В. Кра？ни ？Великого Близького Сходу？ та П？вн？чно？ Африки в контекст？ глобального переформатування рег？ону / В. В. Д？вак // Держава ？ право. 2012. № 56. С. 573-584.
2. Кияниця Л. Л. Зовн？шня пол？тика Туреччини в контекст？ ？Арабсько？ весни？: в？д ？зольовано？ держави до претендента на рег？ональну гегемон？ю / Л.Л. Кияниця // Науков？ записки НаУКМА. Пол？тичн？ науки. 2014. Т. 160. С. 49-53.
3. Мощенко О.М. Пр？оритетн？ напрямки зовн？шньо？ пол？тики Туреччини у Близькосх？дному рег？он？ / О. М. Мощенко // Стратег？чн？ пр？оритети. 2013. № 4. С. 183-191.
4. Троян С.С. Арабськ？ революц？？ 2010-2011 рр. та ？х насл？дки / С.С. Троян // Науковий в？сник Дипломатично？ академ？？ Укра？ни. Вип. 19: Зовн？шня пол？тика ？ дипломат？я: досв？д, модел？, традиц？？ / за заг. ред.. Н.О. Татаренко, В.Г Ц？ватого. К. : ДАУ при МЗС Укра？ни, 2012. С. 170-176.
5. ？гошина Ж.Б. Трансформац？я арабських кра？н в контекст？ процес？в глобал？зац？？ : автореф. дис. ... канд. пол？т. наук : 23.00.04 / Ж.Б. ？гошина; Нац. ун.-т ？Одеська юридична академ？я？. Одеса, 2011. 19 с.
6. КокорськийВ.Ф., СмирноваК.？. Арабськ？ революц？？: перспективи демократизац？？ в рег？он？ / В.Ф. Кокорський, К.？. Смирнова [Електронний ресурс].
7. Цв？ткова Н. Публичная дипломатия США и революции в арабском мире [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://mir-politika.ru/237-publichnaya-diplomatiya-ssha- i-revolvucii-v-arabskom-mire.html.
8. Ремовська О. Арабська весна й ？нтернет як осередок зародження протесту / Олена Ремовська [Електронный ресурс]. Режим доступу: http: //www. radiosvoboda. org/content/ article/24700Ц20.html.
9. Ближневосточный ？квартет？ поддержал предложение Обамы по Израилю [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://republic.com.ua/article/21969-old.html.
10. Уолт Вивьен. Как погиб Каддафи: версия временного премьер-министра / Вивьен Уолт [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://inosmi.ru/africa/20111021/176349501.html.
Референдум щодо прийняття ново？ конституц？？ Сир？？ 2012 [Електронный ресурс]. Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/.
12. Munich Security Report: Dawn of an era of global instability? [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.dw. com/munich-securityreport-dawn-of-an-era.. .of...
13. Nawas H. Can Saudi Arabia Lead the Arab World to Peace? / Н. Nawas // Huffington Post. 2015. May, 6. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.huffingtonpost.com/ hiam-nawas-/can-saudi-arabia-lead-the_b_7235298.html
14. Aziz R. The Purpose of Saudi Arabia's Islamic Military Coalition / R. Aziz. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.washingtoninstitute.org/policy-analysis/view/thepurpose...
15. Постанова Верховно？ Ради Укра？ни та Рекомендац？？ в？д 24.05.2001 № 2455-Ш ？Про
п？дсумки парламентських слухань ？Енергетична стратег？я Укра？ни на пер？од до 2030 року？ / / Електронна база ？Законодавство Укра？ни？ на веб-сайт？ Верховно？ Ради Укра？ни. http:// zakon.rada.gov.ua/
References
1. Divak V. V Strany ？Bol'shogo Blizhnego Vostoka？ i Severnoy Afriki v kontekste global'nogo pereformatirovaniya regiona / V. Divak // Gosudarstvo i pravo. 2012. N° 56. S. 573-584.
2. Kiyanitsa L. L. Vneshnyaya politika Turtsii v kontekste ？Arabskoy vesny？ ot izolirovannogo gosudarstva k pretendentu na regional'nuyu gegemoniyu / L. L. Kiyanitsa // Nauchnyye zapiski NaUKMA. Politicheskiye nauki. 2014. T. 160. S. 49-53.
3. Moshchenko A.N. Prioritetnyye napravleniya vneshney politiki Turtsii v Blizhnevostochnom regione / A. N. Moshchenko // Strategicheskiye prioritety. 2013. № 4. S. 183-191.
4. Troyan S.S. Arabskiye revolyutsii 2010-2011 gg. I ikh posledstviya / S.S.Troyan // Nauchnyy vestnik Diplomaticheskoy akademii Ukrainy. Vyp. 19 : Vneshnyaya politika i diplomatiya: opyt, modeli, traditsii / Pod. red .. N.O.Tatarenko, V.G.Tsivatogo. M . : gAu pri MID Ukrainy, 2012.
S. 170-176.
5. Igoshina ZH. B. Transformatsiya arabskikh stran v kontekste protsessov globalizatsii: Avtoref. dis. ... kand. polet. nauk: 23.00.04 / ZH. B. Igoshina; Nats. un.-t “Odesskaya yuridicheskaya akademiya”. Odessa, 2011. 19 s.
6. Kokors'kiy V.F., Smirnova K.Ye. Arabskiye revolyutsii: perspektivy demokratizatsii v regione / V.F.Kokors'kiy, K.Ye.Smirnova [Elektronnyy resurs]. Rezhim dostupa: http:// www.nbuv.gov.ua/portal/Soc Gum/Gileya/2011 48/Gileya48/P34 doc.pdf.
7. Tsvetkova N. Publichnaya diplomatiya SSHA i revolyutsii v arabskom mire [Elektronnyy resurs]. Rezhim dostupa: http://mir-politika.ru/237-publichnava-diplomativa-ssha-i-revolvucii-v- arabskom-mire.html.
8. Removskaya A. Arabskaya vesna i internet kak tsentr zarozhdeniya protesta / Yelena Removskaya [Elektronnyy resurs]. Rezhim dostupa: http://www.radiosvoboda.org/content/article/ 24700020.html.
9. Blizhnevostochnyy ？kvartet？ podderzhal predlozheniye Obamy po Izrailyu [Elektronnyy resurs]. Rezhim dostupa: http://republic.com.ua/article/21969-old.html.
10. Uolt Viv'yen Kak pogib Kaddafi: versiya vremennogo prem'yer-ministra / Viv'yen Uolt [Elektronnyy resurs]. Rezhim dostupa: http://inosmi.ru/africa/20111021/176349501.html.
11. Referendum po prinyatiyu novoy konstitutsii Sirii 2012 [Elektronnyy resurs]. Rezhim dostupa: http://uk.wikipedia.org/wiki/.
12. Munich Security Report: Dawn of an era of global instability? - [Elektronnyy resurs]. Rezhim dostupa: http://www.dw.com/munich-securityreport-dawn-of-an-era...of...
13. Nawas H. Can Saudi Arabia Lead the Arab World to Peace? / N. Nawas // Hufington Post. 2015. May 6. [Elektronnyy resurs]. Rezhim dostupa: http://www.huffingtonpost.com/ hiam- nawas- / can-saudi-arabia-lead-the_b_7235298.html
14. Aziz R. The Purpose of Saudi Arabia's Islamic Military Coalition / R. Aziz. [Elektronnyy resurs]. Rezhim dostupa: http: //www.washingtoninstitute.org/policy-analysis/view/thepurpose ...
15. Postanovleniye Verkhovnoy Rady Ukrainy i Rekomendatsii ot 24.05.2001 No 2455-III ？Ob itogakh parlamentskikh slushaniy？ Energeticheskaya strategiya Ukrainy na period do 2030 goda ？// Elektronnaya baza？ Zakonodatel'stvo Ukrainy ？na sayte Verkhovnoy Rady Ukrainy. http: //zakon. rada. gov.ua/
Размещено на Allbest.ru
...