Размещено на http://www.allbest.ru/
Ки？вський нац？ональний ун？верситет ？мен？ Тараса Шевченка
？Живе право？ ？. Ерл？ха як в？дправна точка розвитку сучасного правового плюрал？зму
Кобан О.Г., к.ю.н., асистент кафедри теор？？ права та держави юридичного факультету
Анотац？я
Стаття присвячена ？вгену Ерл？ху, засновнику соц？олог？чно？ теор？？ в юриспруденц？？. Стаття окреслю？ погляди ？. Ерл？ха на право, наголошу？ на особливостях його мислення в контекст？ правового плюрал？зму. Саме цей тип мислення, що застосову？ться ？ в ？вроп？, виявився найб？льш ефективним за час？в глобал？зац？？ сусп？льства. Автор також ставить п？д сумн？в роль соц？олог？чно？ юриспруденц？？ ？вгена Ерл？ха в сучасних дебатах про правовий плюрал？зм.
Ключов？ слова: правовий плюрал？зм, соц？олог？чна юриспруденц？я, ？живе право？, праворозум？ння, ？вген Ерл？х.
Аннотация
Статья посвящена основателю социологического направления в юриспруденции Евгению Эрлиху, изложено правопонимание Е. Эр？лиха, особенности его мышления в контексте правового плюрализма. Этот тип мышления, который на данном этапе используется в Ев？ропе, наиболее эффективен во времена глобализации общества. Автор также исследует роль социологического похода к праву Евгения Эрлиха в свете споров о правовом плюрализме.
Ключевые слова: правовой плюрализм, социологическая юриспруденция, ？живое право？, правопонимание, Евгений Эрлих.
Abstract
EUGENE EHRLICH'S “LIVING LAW” AS AN ESSENTIAL STARTING POINT FOR MODERN LEGAL PLURALISM
The article is dedicated to Eugen Ehrlich, the founder of the sociological theory in jurisprudence. Article outlines E. Ehrlich's views on law, stresses the particularities of his thinking in the context of legal pluralism. That this type of thinking, also applied in Europe, has proven to be most effective in the times of the globalization of society. Author also questions the role of Eugen Ehrlich's sociological jurisprudence in contemporary debates about legal pluralism.
Problems of differentiation of concepts in the works of Eugene Ehrlich, influencing the formation of the basic conceptual apparatus of sociol？ogy of law, affect the formation of a discussion of contemporary sociologists of law in relation to the concept of law. Since the starting positions of scientists are the conceptual apparatus proposed by the founder of the sociology of law Eugen Ehrlich's, then the resolution of the discussion on pluralism in the terminological approach will allow to prepare a single definition of law in the sociological type of legal thinking.
In addition, the role of sociological jurisprudence directly depends on the understanding of the concepts laid down by the sociological school of legal thinking, and the pluralistic approach forms false concepts regarding the phenomenon of law from the point of view of “living law” of Eu？gen Ehrlich. Therefore, the lack of a pluralistic approach to the formation of a conceptual apparatus is a guarantee of stability in understanding the sociological type of right understanding.
Key words: legal pluralism, sociological jurisprudence, “living law”, human rights, Eugene Ehrlich.
Постановка проблеми
Протягом вс？？？ ？стор？？ розвитку правово？ науки вчен？ та мислител？ намагалися з'ясувати, що таке право, якими ？ його природа та сутн？сть. Кожна нова епоха виклика？ радикальн？ зм？ни не лише в р？зних сферах житт？д？яльност？, але й у мисленн？, його зм？ст？, способах тощо. Це стосу？ться також правового життя ？ правового мислення. Динам？чн？сть та складн？сть досл？дження цих питань у сучасний пер？од, що зумовлено ？хн？м ？нтенсивним розвитком, безперервним зародженням нових та в？дмиранням старих явищ правово？ д？йсност？, унеможливили ？х досл？дження виключно традиц？йними, звичними для багатьох правознавц？в догматичними методами та способами. Кризу сучасного теоретичного правознавства багато сучасних вчених пояснюють саме л？н？йним вектором досл？дження правового феномена. На зм？ну одноб？чному соц？ально-економ？чному детерм？н？зму марксистсько？ методолог？？ прийшло усв？домлення багатовекторност？ розвитку права, адже генезис права ч？тко продемонстрував, що останн？ в？добража？ ？ закр？плю？ всю р？зноман？тн？сть соц？окультурно？ д？яльност？ людини, окрем？ аспекти яко？ можуть сутт？во в？др？знятися або прямо суперечити один одному. В основ？ цих в？дм？нностей лежать базов？ ц？нн？сн？ постулати, як？ ор？？нтують т？ чи ？нш？ соц？альн？ групи на особливий уклад та спос？б життя, формуючи водночас ст？йк？ модел？ соц？ально？ вза？мод？？.
Тому сучасна правова наука перебува？ в стан？ ？нтенсивних пошук？в об'？днуючо？ концепц？？ праворозум？ння, яка б змогла опанувати ？стинну сутн？сть права. Найб？льш прийнятним п？дходом до проблем сучасного праворозу- м？ння ？ правовий плюрал？зм, здатний ураховувати досягнення ？снуючих концепц？й розум？ння права, н？велювати конфл？кти м？ж ними, сприймати право як ц？л？сне явище.
Виклад основного матер？алу
Такий п？дх？д дозволя？ всеб？чно, наст？льки це можливо, об？рунтувати наявну багатоман？тн？сть форм прояву права, пояснити обумовлен？сть сутт？сно-зм？стовних аспект？в права специф？кою соц？окультурного буття. В основ？ розвитку права лежить багатол？н？йн？сть та р？зноман？тн？сть, у будь-як？й ？сторичн？й ситуац？？ в кожного народу ？ виб？р р？зних напрям？в правового розвитку. Нав？ть в окремо взят？й держав？ розвиток права не проходить за прямою л？н？？ю, право часто перебува？ в стан？ диференц？йованост？ та плюрал？зму, по-р？зному розвива？ться в час？ та простор？, трансформу- ючись в окрем？ форми та системи. Р？зн？ ？сторичн？ пер？оди розвитку сусп？льства залишають сво？р？дн？ в？дбитки, що в？добража？ться в правосв？домост？ як у рац？ональн？й теоретичн？й форм？, так ？ в п？дсв？дом？й сфер？, на р？вн？ архети- п？в [1, с. 148-150].
Н. Рулан бачив витоки концепц？？ правового плюрал？зму в стародавньому римському прав？, яке розр？зняло “ius civile” (внутр？шньодержавне право) та “ius gentium” (право народ？в, яке поширю？ться на некор？нних п？дданих римсько？ держави) [2].
Досл？дження правового плюрал？зму перетина？ться з так званим ？нтегративним п？дходом до розум？ння права. Терм？н ？？нтегративна юриспруденц？я？ належить Дж. Холлу [3, с. 739-743].
Розроблення методолог？？ досл？дження права в ракурс？ ？нтегративного п？дходу передбача？ як один ？з напрям？в досл？дження права як багатоаспектного явища, оск？льки право не зводиться суто до соц？ального, психолог？чного, нормативного, ？деального чи ？ншого зм？сту. У ньому по？днуються ц？ й ？нш？ аспекти, як？, синтезуючись на б？льш високому р？вн？, створюють сво？р？дне явище, яке ми назива？мо правом. Це положення можна вважати одним ？з головних постулат？в ？нтегративного п？дходу, якщо терм？н ？？нтеграц？я？ розум？ти в значенн？ конструювання методолог？？ м？ждисципл？нарних досл？джень, розроблення основи для використання наукового ？нструментар？ю з ？нших галузей знань.
？нтегральн？ теор？？ права, заснован？ на так зван？й некла- сичн？й рац？ональност？, претендують на створення принципово ново？ парадигми юридично？ науки, яка б дозволила подолати протистояння класичних тип？в праворозум？ння. Приб？чники таких теор？й виходять ？з розум？ння права як багатовим？рного ？ суперечливого феномена, жодне ？з традиц？йних пояснень якого не здатне забезпечити всю повноту й ун？версальн？сть.
Вивчення та використання наукового ？нструментар？ю цього п？дходу в？д？гра？ важливу роль у б？льш точному розум？нн？ сучасних дебат？в на дану тему.
Як зауважують В. Белоносов та А. Некрасов, б？льш？сть ？нтегральних п？дход？в до розум？ння права виявляються р？зновидом соц？олог？чного позитив？зму [1, с. 149].
У свою чергу, рос？йський правознавець М. Антонов твердить, що правовий плюрал？зм у сучасн？й ？нтерпретац？？ сконцентрований на протиставленн？ права держави праву сусп？льства [4, с. 157].
Визнання ？ розум？ння цив？л？зац？йного плюрал？зму стали лог？чним насл？дком правового плюрал？зму, який, у свою чергу, дав можлив？сть об？рунтувати наявну р？зноман？тн？сть форм прояв？в права, пояснити обумовлен？сть сутт？во-зм？стовних аспект？в права специф？кою соц？окуль- турно？ реальност？ [1, с. 148].
Нин？ ？правовий плюрал？зм？ ？ ？ключовим поняттям у постмодерн？стському розум？нн？ права？ [5, с. 297], ？важливою концептуал？зац？？ю, новою парадигмою для наукового досл？дження права ？з соц？ального погляду？ [6, с. 357]. В？н зазвичай розгляда？ться як стан, за якого правова д？йсн？сть людини визнача？ться одночасно нормами оф？ц？йного права ？ нормами традиц？йного (арха？чне, звича？ве) права, а також ？ншими соц？альними регуляторами. Держава не ？ монопол？стом у створенн？ ？ застосуванн？ права, адже поруч з оф？ц？йним правом у сусп？льств？ ？сну？ безл？ч ？нших джерел норм, як？ зобов'язують людей до певно？ повед？нки ？ виконують ту ж саму функц？ю, що ？ створюван？ державою правов？ норми.
Завдяки такому широкому розум？нню права нова теоретична модель правового плюрал？зму спроможна стати методолог？чним п？д？рунтям для вивчення проблем, пов'язаних ？з сучасним розвитком пол？етн？чних сусп？льств на державному та м？жнародному р？внях. Поруч ？з методолог？чними питаннями про джерела права та ？х вза？мод？ю ця парадигма зач？па？ низку практичних питань законодавчо？ пол？тики, спрямовано？ на зм？ну законодавства ？ системи розпод？лу прав в ？нтересах конкретно？ етно- соц？ально？ групи населення.
На зародження та подальший розвиток сучасного правового плюрал？зму ？стотно вплинули ？де？ соц？олог？чного п？дходу до права, висунут？ видатним укра？нським правознавцем ？вгеном Ерл？хом. З назви дано？ статт？ може здатися, що в？н належить до засновник？в правового плюрал？зму, але це не так, оск？льки сам правовий плюрал？зм не ？ ？диним науковим рухом, а багато тез плюрал？ст？в суперечать науков？й позиц？？ ？. Ерл？ха. ？. Ерл？х був ？з тих мислител？в, як？ в епоху за-силля юридично-позитив？стсько？ методолог？？ обстоювали принцип плюрал？зму в поглядах на ви-токи права, ？стину в прав？, методолог？ю досл？-дження його тощо. В？н стояв на науков？й платформ？, для яко？ було несутт？вим розмежування м？ж фактичним ？ нормативним, ？ був далеким в？д применшення рол？ закону ？ судочинства в правов？й д？йсност？, що ？нод？ характерно для теоретик？в правового плюрал？зму. Навпаки, лог？ка концепц？？ ？. Ерл？ха приводить нас до визнання рол？ держави в розвитку права. Хоча концепц？ю ？живого права？ зазвичай розглядають як противагу оф？ц？йному праву, як намагання теоретично в？дсторонити державу в？д створення права, але суть поляга？ в тому, що винах？длив？сть, ориг？нальн？сть ？ новизна концепц？？ ？живого права？ дали поштовх розвитку ？дей правового плюрал？зму, заклавши сво？р？дний фундамент для виникнення його подальших сучасних верс？й.
У сво？й тепер？шн？й ？нтерпретац？？, як зазнача？ рос？йський вчений М. Антонов, правовий плюрал？зм сконцентрований на протиставленн？ права держави праву сусп？льства. Таке дуал？стичне розум？ння права невластиве ？. Ерл？ху, який вважав, що право завжди проявля？ться як ？дине соц？альне ц？ле, хоча ？ склада？ться з безл？ч？ соц？альних порядк？в [4, с. 151].
Концептуально право може бути розд？лено на три лог？чн？ частини: оф？ц？йне право держави, оф？ц？йне право юрист？в ？ живе (соц？альне) право. ？. Ерл？х не розд？ляв ？де？ю про можлив？сть зведення фактичного звичаю в ранг правово？ норми, тому що для цього необх？дна творча робота юрист？в. В？н виявив та емп？рично конкретизував глибокий зв'язок права з багатогранним, структурно р？зноман？тним сусп？льством. Учений також звернув увагу на недол？ки поширювано？ в межах юридичного позитив？зму теор？？ правозастосування, яка стверджувала виключне значення в д？яльност？ судд？ писаного права. ？. Ерл？х виступив за визнання поруч ？з правом (а ？нод？ й зам？сть нього) ？нших позанормативних критер？？в.
Головним завданням ？ переоц？нка в？дм？нностей м？ж державним (оф？ц？йним) правом, правом юрист？в та ？живим？ правом. ？з цього погляду положення антрополог？чно？ юриспруденц？？, схильно？ п？д гаслом правового плюрал？зму включати в категор？ю права вс？ соц？альн？ нормативн？ регулятори, не вкладаються в канву соц？олог？чно- правово？ теор？？ ？. Ерл？ха. ？？ в？дм？нн？сть поляга？ в тому, що ？матер？ал？ права ？ однаковим у р？зних сферах соц？ально？ реальност？, чи то внутр？шн？ накази соц？альних груп, держави, чи рутинн？ правила повсякденного життя, заснован？ на почутт？ справедливост？.
Як слушно зазначив Хав'？р Трев？но, ？в？дм？нн？сть позиц？？ ？рл？ха лише в тому, що будь-яке право створено з одного матер？алу, сусп？льного життя загалом？ [7, с. 132]. Фактично, ？живе право？ пос？да？ центральне м？сце, а ？нш？ джерела походження права розглядаються лише т？？ю м？рою, яка необх？дна для характеристики ？живого права？.
Тому визначальним принципом розум？ння права за ？. Ерл？хом ？ фактична сол？дарн？сть м？ж людьми, терм？н ？право？ водночас стосу？ться всього, що регулю？ повед？нку людей [8, с. 201-221].
Сукупн？сть таких ？дей у сучасн？й юридичн？й л？тератур？ зазвичай ？ об'？дну？ться п？д поняттям правового плюрал？зму, прогалини ？ недол？ки якого давно ？ предметом дискус？й. Внутр？шня теоретична багатоман？тн？сть правового плюрал？зму породила р？зн？ багатовекторн？ теор？？, що дещо ускладню？ можлив？сть сп？вв？днесення сучасного правового плюрал？зму з концепц？？ю ？. Ерл？ха про ？живе право？, досл？дження ？х тонкого, часто химерного ？ зникаючого вза？мозв'язку. П？д час досл？дження сп？вв？дношень м？ж правовим плюрал？змом ？ концептуальними засадами, висунутими ？. Ерл？хом, ста？ очевидним, що поява концепц？？ ？живого права？, кинутий нею виклик ？деолог？？ правового централ？зму, задали розвиток правового плюрал？зму як соц？олог？чно？, антрополог？чно？ та правово？ теор？？. Водночас найб？льш？ складн？, але найб？льш св？ж？ ？де？ теор？？ правового плюрал？зму, зокрема т？, що висунут？ Боавен- турою де Соуза Сантосом, н？мецьким юристом ？ соц？ологом Гюнтером Тобнером, р？зко контрастують з ？деями ？. Ерл？ха [9]. правовий плюрал？зм глобал？зац？я ерл？х
Теоретичну винах？длив？сть кинутого ？. Ерл？хом виклику замкнут？й систем？ правово？ аргументац？？ догматизму та позитив？зму можна зрозум？ти, якщо взяти до уваги т？ рег？ональн？, пол？тичн？ й ？деолог？чн？ передумови, в яких ？вген Ерл？х створив сво？ ？живе право？. В？н жив ？ творив у т？й частин？ Австро-Угорсько？ ？мпер？？, яка п？сля Першо？ св？тово？ в？йни стала частиною Румун？？. Центральна державна влада перебувала далеко в？д життя численних та р？зноман？тних етн？чних груп рег？ону. Усв？домлення цього факту привело ？. Ерл？ха до переконання, що правовий позитив？зм з？ сво？м обмеженим визначенням права не да？ можливост？ зрозум？ти реальн？сть права як соц？ального регулятора, включа？ в себе лише т？ аспекти, як？ незначно впливають на побут б？льшо？ частини народу. Правовий позитив？зм же сто？ть на тому, що право створю？ться державою, а формою його ？снування ？ оф？ц？йн？ нормативн？ акти, ухвален？ уповноваженими нею органами встановленим порядком. Юридичн？ ？нститути не мають ？нших п？дстав для свого ？снування, окр？м бажання держави, правотворч？ можливост？ яко？ обмежен？ лише законами природи. Проте право ？ заочно ширшим по сво？й сут？, ан？ж т？льки т？ норми, як？ створюються та використовуються державними ？нституц？ями.
Хоча Р. Банакар ？ стверджу？, що под？бно до Е. Дюрк- гейма, К. Маркса, В.Г Самнеру ？ М. Веберу ？. ？рл？х намагався ？розкрити внутр？шн？й вза？мозв'язок права та ？нших соц？альних сил？ та ？ув？в нове розум？ння права, спец？ально призначене для спростування пан？вного праворозу- м？ння на Заход？？ [11, с. 34], зазначен？ вчен？ не можуть бути в？днесен？ до т？？？ ж категор？？, що й ？. Ерл？х. В？н в？д？йшов в？д марксистських погляд？в про ？в？дмирання права п？сля створення безкласового сусп？льства？, ？ макро-соц？олог？ч- ного п？дходу Е. Дюркгейма. ？. Ерл？х спробував побудувати соц？ально-науковий п？дх？д до права, п？дкресливши важлив？сть соц？альних норм, що д？ють у сусп？льств？. В？н, под？бно до Р. ？？р？нга та Л. Петражицького, був переконаний у соц？альн？й причинност？, яка лежала в основ？ права, коли представив свою концепц？ю ？живого права？ у 1911 р., використавши ？стор？ограф？чн？ й анкетн？ методи та застосувавши ？ндуктивний п？дх？д до побудови сво？？ концепц？？.
Так？ сучасн？ вчен？-плюрал？сти, як Дж. Гр？фф？тс, Д. Нелькен, Б. Таманаха ？ К. З？герт, характеризують ？живе право？ ？. Ерл？ха як ？в？дправну точку для правового плюрал？зму？. Для нас ？нтерес поляга？ не т？льки в тому, наск？льки доречним буде, розглядаючи правовий плюрал？зм, вказувати на ？де？ ？. Ерл？ха, а ？ в тому, наск？льки правильним ？ розум？ння концепц？？ ？живого права？ як анти- етатистсько？. Ц？нн？сть ？дей ？. Ерл？ха пов'язана не лише з уже зрозум？лою думкою про те, що право пов'язане ？з сусп？льством; ？хня ц？нн？сть - у створенн？ експл？катив- но？ схеми, яка дозволя？ констатувати ？ пояснити такий зв'язок. Центральною ланкою ц？？？ схеми ？ ？ концепц？я ？живого права？, яка не ？затуманю？？, а, навпаки, поясню？, яким чином право форму？ться в сусп？льств？ ？ транслю？ в соц？альне сусп？льство уявлення про справедлив？сть.
П？сля того як Джон Гр？фф？тс, Салл？ Мерр？ ？ дек？лька ？нших соц？олог？в та правознавц？в у середин？ 80-х рр. минулого стол？ття поставили за мету спрямувати ？де？ про правовий плюрал？зм у русло науково？ теор？？, вони зазнали зм？н, але водночас зберегли св？й основний антиетатист- ський мотив.
Зокрема, Дж. Гр？фф？тс, опираючись на теор？ю ？нап？в- автономних пол？в？ соц？ально？ д？йсност？, сформульовану американським соц？ологом Салл？ Мур, спробував розглянути право як безл？ч таких нап？вавтономних пол？в, кожне з яких може претендувати на п？дпорядкування сво？м вимогам повед？нки ？ндив？да (або групи). Людина може належати одразу до деяких асоц？ац？ац？й, груп та каст, ？ кожне ？з цих пол？в створю？ сво？ механ？зми соц？ального зв'язку, групово？ ？дност？, - усього того, що людина сприйма？ як обов'язковий регулятор ？？ повед？нки ззовн？ (не з мотив？в т？льки внутр？шн？х переконань). Центральним завданням правового плюрал？зму для Дж. Гр？фф？тса була боротьба з ？де？ю, зг？дно з якою ？право ？сну？ лише в ？диному числ？, т？льки як певна ？дн？сть, як винятковий ？？рарх？чний нормативний порядок, що залежить в？д державно？ влади？ [11, с. 5]. Таку боротьбу можна вести двома способами. З одного боку, через розум？ння того, що поруч з оф？ц？йним правом ？сну？ ？ право неоф？ц？йне, тобто безл？ч правових порядк？в, що конкурують ？з правовим порядком держави (плюрал？зм у суворому розум？нн？ слова), з ？ншого - через визнання того факту, що ？снують р？зн？ нормативн？ порядки, як？ можуть набути статусу правових п？сля ？х ？нтеграц？？ до державного порядку (плюрал？зм у полегшеному розум？нн？). Справжн？м правовим плюрал？змом ？ для Дж. Гр？ф- ф？тса т？льки плюрал？зм у суворому розум？нн？. Питання зводиться до доказування схожост？, аналог？чност？ державного та недержавного правопорядк？в. Такий п？дх？д швидко дов？в свою неспроможн？сть, оск？льки нав？ть якщо буде доведено можлив？сть атрибуц？？ терм？на ？право？ для позначення неоф？ц？йних нормативних регулятор？в (аж до визнаного ？. Ерл？хом ？злод？йського права？), то це не приведе до одночасного доказування тотожност？ зм？сту ？ функц？й права держави ？ права ？нших соц？альних груп. Те, що правове життя в？дбува？ться не лише в каб？нетах законодавц？в ？ судд？в, але ？ в соц？альних союзах, у житт？ простих людей, ще не доводить р？внозначност？ соц？ального й оф？ц？йного права. ？з цього погляду основним завданням ？. Ерл？ха було привернути увагу юрист？в до паралельних соц？альних процес？в, що супроводжують створення ？ застосування оф？ц？йного права.
У сво？й статт？ ？Глобальна Буковина？ Гюнтер Тойбнер спробував оц？нити значення соц？олог？？ права ？. Ерл？ха для пояснення сучасних явищ глобал？зац？？ права. Ознаками тако？ глобал？зац？？ Г. Тойбнер назвав децентрал？зац？ю правових порядк？в у зах？дних сусп？льствах: профес？йне ？ локальне самоврядування, право транснац？ональних корпорац？й, м？жнародних юридичних ф？рм, права людини в ？нтерпретац？？ р？зних недержавних орган？зац？й тощо.
На переконання Г. Тойбнера, ц？ правов？ регулятори розвиваються незалежно в？д держави та ？？ права; для опису цих регулятор？в не п？дходять терм？ни та концепц？？, взят？ ？з традиц？йно？ теор？？ права та держави; ц？ регулятори поступово отримуватимуть захист пол？тичних ？нститут？в, як？, у свою чергу, будуть розвиватися у формах, не схожих на ту форму держави, яку прийнято називати ？Вест- фальською？. У результат？ цього нове глобальне право приведе до формування у св？т？ ново？ пол？тично？ системи, де зникнуть держави у звичному сенс？ ？ де ？дн？сть буде забезпечуватися не за допомогою ？диного космопол？тичного порядку, а через систему структурних зв'язк？в. Цю нову пол？тико-правову реал？ю, де сусп？льства будуть д？литися не за територ？альним, а за функц？ональним критер？？м, перетворившись на ？глобальн？ села？, Г. Тойбнер запропонував назвати ？глобальною Буковиною？. Саме право ？глобальних с？л？ (маються на уваз？ так？ перифер？йн？ правов？ явища з погляду традиц？йно？ теор？？ права, як права етн？чних груп, рел？г？йних конфес？й, профес？йних об'？днань, торгових ？ промислових корпорац？й) лежить в основ？ глобал？зац？？. Система вза？мозв'язк？в м？ж цими групами (？комун？кативна мережа？), самоорган？зованоми через структурн？ зв'язки, зм？нить у майбутньому право нац？ональних держав. У центр？ розвитку такого права, яке Г. Тойбнер познача？ терм？ном ？. Ерл？ха ？живе право？, лежатиме не система абстрактних правил повед？нки, а сукупн？сть комун？кативних процес？в.
Таке розум？ння соц？олого-правових ？дей ？. Ерл？ха викликало полем？чну в？дпов？дь ？з боку Давида Нелькена. В？н поставив п？д сумн？в можлив？сть ре？нтерпретац？？ концепц？？ ？живого права？ у дус？ соц？олог？？ Н. Лумана: ？дея самоорган？зованих соц？альних систем, на думку Д. Нель- кена, абсолютно не п？дходить для опису соц？альних сп？лок, як？ в теор？？ ？. Ерл？ха розум？лися як продукти сусп？льного розвитку, а не як замкнен？ на соб？ комун？кативн？ дискурси. У поле зору ？. Ерл？ха не входили ？ не могли входити правов？ норми транснац？ональних компан？й, кваз？прецедентне право третейських суд？в, м？жнародн？ орган？зац？？ та ？хн？ право, тобто весь той масив правових явищ, який пов'язу？ться ？з ？глобал？зац？？ю права？. Осучас- нення ？живого права？ ？. Ерл？ха для того, щоби включити ц？ нов？ явища в обсяг даного поняття, призводить до п？дм？ни понять у розум？нн？ соц？олог？？ права.
Брайан Таманаха п？ддав критиц？ спроби реан？мувати ерл？х？вську ？дею ？живого права？ у контекст？ сучасних дебат？в про правовий плюрал？зм. Розум？ючи значення соц？олог？？ права ？. Ерл？ха не в безп？дставному розширенн？ поняття права, яке характерне для сучасних теоретик？в правового плюрал？зму, а в ？де？ про те, що ？право живе в сусп？льств？？, Б. Таманаха заклика？ врятувати ？. Ерл？ха в？д безрозм？рно？ концепц？？ живого права як синон？ма правового плюрал？зму, який американський учений концептуально в？дкида？.
Протилежна позиц？я Марка Герто？ена, в？н також намага？ться врятувати живе право ？. Ерл？ха в？д юриспруденц？？, яка схильна ототожнювати живе право з об'？ктивним порядком сусп？льства.
На думку М. Герто？ена, сутн？сть вчення ？. Ерл？ха поляга？ у зворотному завданн？ - у досл？дженн？ того, як право живе в повсякденному житт？, у правосв？домост？ людей. Вчення ？. Ерл？ха призначено для сусп？льно-наукового досл？дника, а не для судд？. Тому вчення про ？живе право？ не ？ корисним для теор？？ права, а юридизац？я цього вчення лише ？затуманю？ уявлення людей про право ？ справедлив？сть？.
Д. Нелькен наголошував на тому, що п？д ？живим правом？ ？. Ерл？х розум？в три аспекти правового життя: створення та застосування права юристами; визнан？ державою як правов？ правила та звича？; т？ правила ？ звича？, як？ не визнаються або нав？ть в？дкидаються державою. Зведення ？живого права？ ？. Ерл？ха т？льки до останнього аспекту ？стотно спотворю？ ？де？, як？ ？. Ерл？х намагався донести через свою концепц？ю ？живого права？, до того ж невизнане державою живе право може ？ не стати нормою права (у сенс？ правил повед？нки, норм-р？шень, правових пропозиц？й).
？нша р？ч, що соц？альне життя не буду？ться лише на основ？ норм оф？ц？йного права та юридично？ доктрини (на ？правових приписах？), а розвива？ться здеб？льшого поза прямим зв'язком ？з ними - фактичн？ правов？ в？дносини передують д？яльност？ законодавц？в ？з ф？ксац？？ норм права.
В якому ж тод？ зв'язку перебува？ вчення ？. Ерл？ха ？з сучасними уявленнями про правовий плюрал？зм？, чи можна ？. Ерл？ха в？дносити до засновник？в цього напряму? Правовий плюрал？зм у його крайн？х проявах (у ？сувор？й верс？？？, якщо скористатися типолог？？ю Дж. Гр？фф？тса) у принцип？ заперечу？ постулат ？дност？ права ？ наполяга？ на кор？нний протилежност？ права держави ？ права сусп？льства.
？де？ ？. Ерл？ха про цей предмет ？рунтуються на протилежн？й думц？ - нерозривност？ зв'язку оф？ц？йного та соц？ального права, тому до приб？чник？в ？суворо？ верс？？？ правового плюрал？зму ？. Ерл？ха в？днести не можна.
Спробу？мо поставити теор？ю ？. Ерл？ха в ракурс доктрини безл？ч？ р？внозначних соц？альних порядк？в. Як ситуац？ю правового плюрал？зму деяк？ досл？дники описують будь-яку ситуац？ю, коли у сво？му повсякденному житт？ ？ндив？д п？дпорядкований р？зним регулятивним системам, як？ сам цей ？ндив？д розгляда？ як ？правов？？, або коли ？ндив？д ма？ можлив？сть вибору м？ж державним та недержавними правопорядками ？ юрисдикц？ями. Зрештою, думка про те, що ？ право, залежить в？д суб'？ктивно？ думки окремих людей. Можна припустити, що ？ такими поглядами ？. Ерл？х не сол？даризувався б, оск？льки такий суб'？ктив？зм суперечив позитив？стському образу об'？ктивного наукового знання про право, який учений, безсумн？вно, обстоював на стор？нках сво？х твор？в. Множинн？сть думог ？ багатовар？ант- н？сть п？дход？в до права, яку деяк？ прихильники правового плюрал？зму вважають перевагою даного напряму, може привести до просто？ еклектики, н？ на йоту не наблизить нас н？ до розум？ння сут？ права, н？ до пояснення механ？зм？в його д？？. Цю небезпеку ？. Ерл？х добре розум？в.
У певному сенс？ соц？олог？ю права ？. Ерл？ха можна визнати попередницею системно？ теор？？ Н. Лумана, як було запропоновано к？лька десятил？ть тому Клаусом З？гер- том. У такому ракурс？ правовий плюрал？зм ？. Ерл？ха явля？ собою ？дею про соц？альну обумовлен？сть як держави та ？？ права, так ？ ？нших правових порядк？в, створюваних самим сусп？льством. ？з цього погляду державне та сусп？льне право, право юрист？в ？ право соц？альних союз？в не суперечать, а доповнюють одне одного.
Вчення ？. Ерл？ха дозволило вести сучасний правовий дискурс про право в новому, б？льш л？беральному вим？р？. Таке розум？ння зв'язку права ？ держави да？ можлив？сть переосмислити традиц？йну концепц？ю пов'язаност？ права сво？м же власним правом на користь ？де？ п？дпорядкування ？ держави (як пол？тично？ системи сусп？льства), ？ права (як автономно？ упорядковуючо？ основи соц？ального життя) самому сусп？льству, в якому ？ ？лежить центр ваги розвитку права？ [4, с. 181].
Отже, ？де？ ？вгена Ер？ха про ？живе право？ мають вир？шальне значення для створення правово？ традиц？？ та розвитку правого плюрал？зму в тому вигляд？, в якому в？н ？сну？ сьогодн？. ？ в контекст？ сучасних умов ми розгляда？мо поняття онтолог？чного плюрал？зму ？дей ？вгена Ерл？ха.
Л？тература
1. Белоносов В., Некрасов А. Правовой плюрализм: Теоретический аспект. Вектор науки ТГУ. 2013. № 1.
2. Рулан Н. Юридическая антропология. Пер.с франц. Москва, 1999.
3. Холл Дж. Интегративная юриспруденция. Антология мировой правовой мысли: в 5 т. Т 3 : Европа. Америка: XVII - XX вв. Москва, 1999. С. 739-743.
4. Антонов М. Ойген Эрлих: Живое право против правового плюрализма? Правоведение. Санкт-Петербург : Изд-во Санкт- Петербургского университета, 2013. № 1. С. 157-181.
5. Santos B de Sousa Law: A Map of Misreading. Toward a Postmodern Conception of Law. Journal of Law and Society. 1987. № 14. P. 297.
6. Cotterrell R. Law and Community: A New Relationship. Sociological Perspectives on Law / R. Cotterrell, (ed.). Volume II. 2001. Ashgate ; Dartmouth : Aldershot. P. 357.
7. Javier A. Trevino (ed.). Classical Writings in Law and Society. 2nd ed. New Brunswick, 2011. P. 132.
8. Webber J. Naturalism and Agency in the Living Law. Living Law: Reconsidering Eugen Ehrlich / M. Hertogh (ed.). Oxford, 2009. P. 201-221.
9. Singh S. Eugen Ehrlich's living law and its Legasy for Legal Pluralism.
10. Banakar R. Sociological Jurisprudence. An Introduction to Law and Social Theory / R. Banakar (ed.). 2002. Portland, Oregon : Hart Publishing. P. 33-34.
11. Griffiths J. What is Legal Pluralism?
Размещено на Allbest.ru
...